Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берлінський університет імені Гумбольдтів (нім. Humboldt-Universität zu Berlin, скор. нім. HU Berlin), колишній Берлінський університет, лат. Alma Mater Berolinensis) — найстарший з чотирьох університетів Берліна. Заснований 16 серпня 1809 року за ініціативою Вільгельма фон Гумбольдта. У 1828 році одержав назву Університет Фрідріха Вільгельма на честь прусського короля Фрідріха Вільгельма III, під час правління якого його було засновано; 1949 року перейменовано на честь братів Александра і Вільгельма Гумбольдтів, чиї пам'ятники стоять обабіч входу до головного корпусу.
| Берлінський університет імені Гумбольдтів | |
|---|---|
HU Berlin | |
 | |
 | |
| 52°31′05″ пн. ш. 13°23′36″ сх. д. / 52.518055555583778471° пн. ш. 13.39333333336077914° сх. д.Координати: 52°31′05″ пн. ш. 13°23′36″ сх. д. / 52.518055555583778471° пн. ш. 13.39333333336077914° сх. д. | |
| Тип | d державний науково-дослідницький університет[d] видавець відкритого доступу[d][1] і d[2] |
| Країна | Німеччина |
| Розташування | Доротеенштадт (район Берліна) Берлін Палац принца Генріха |
| Гасло | Universitas litterarum |
| Назва на честь | Вільгельм фон Гумбольдт і Александер фон Гумбольдт |
| Засновано | 1810 |
| Засновник | Вільгельм фон Гумбольдт |
| Президент | (Christoph Markschies) |
| Ректор | d |
| Студентів | 28 239 (зима 2009/2010) |
| Співробітників | ▼7088 осіб (2022)[3] |
| Професорів | 384 (2010) |
| Членство у | |
| Складається з | d, d, d, d і d |
| Мова викладання | німецька і англійська |
| Випускники | |
| Штаб-квартира | Берлін |
| Адреса | Берлін, вулиця Унтер-ден-Лінден, вулиця . |
| Сайт | www.hu-berlin.de |
| Нагороди | Q1664183? |
 Humboldt-Universität zu Berlin у Вікісховищі | |
Заняття в університеті почалися 1810 року, на той момент було зараховано 256 студентів, заняття проводили 52 викладачі.
У XIX столітті університет був одним з найбільших наукових центрів Європи.
У 2009/2010 роках кількість студентів становила 28.239, кількість співробітників університету — 3967 (без Шаріте, 2008).
Історія
Викладання велося на юридичному, медичному, філософському і теологічному факультетах. Природничі науки були у той час частиною факультету філософії. Першим ректором став .
Ініціатива заснування університету виходила від найвідоміших учених того часу, перш за все від філософа Йоганна Готліба Фіхте і теолога Фрідріха Шлейермахера.
Під впливом ідей Шлейермахера дипломат і мовознавець Вільгельм фон Гумбольдт розробив концепцію університету. З лютого 1809 року Гумбольдт протягом року був начальником відділу освіти в Міністерстві внутрішніх справ. Його метою було введення нової системи освіти. Основним постулатом його концепції був тісний зв'язок навчання та дослідницької роботи.
Першими професорами університету, які поділяли ідеї Гумбольдта стали (філологія), (сільське господарство), (юриспруденція) , (медицина) і Карл Ріттер (географія).
Для університету виділили порожній палац принца , побудований в 1748–1766 роках. Неодноразово перебудована будівля і сьогодні є головним корпусом університету.
Незважаючи на переважання традиційних предметів: археології, філології, історії, медицини і теології, в університеті розвивалися і численні нові наукові напрямки в галузі природничих наук, зокрема, завдяки сприянню Александра фон Гумбольдта, брата засновника університету. У другій половині XIX століття почалося створення сучасних дослідницьких і навчальних установ. Такі відомі дослідники як: хімік Август Вільгельм фон Гофман, фізики Герман фон Гельмгольц, математики Ернст Едуард Куммер, Леопольд Кронекер, Карл Вейєрштрасс; лікарі Йоганн Петер Мюллер, , Рудольф Вірхов та Роберт Кох сприяли становленню наукової слави університету далеко за межами Німеччини.
У місті виникали й інші установи, пов'язані з університетом.
1810 року з'явилася медично-хірургічна університетська клініка, потім у 1816 році пологовий будинок, що став в 1882 році першою жіночою клінікою. В 1910 році Фрідріх I розпорядився побудувати перед міськими воротами лікарню для хворих на чуму, яка в 1927 році стала хірургічною університетською клінікою.
З 1889 року природно-історичні колекції університету було перенесено в окрему будівлю, сьогодні Музей Природознавства. Заснована в 1790 році ветеринарна школа стала основою факультету ветеринарної медицини, а заснована в 1881 році Вища сільськогосподарська школа — факультетом сільського господарства.
Часи націонал-соціалізму почалися в Берлінському університеті з дифамації вчених та студентів єврейського походження. Лекції професорів-євреїв бойкотувалися, до слухачів застосовували фізичне насильство. Переслідувалися також неугодні режиму професори. Участь співробітників та учнів університету в спалення книг 10 травня 1933 року стала ганьбою для університету. У наступні роки націонал-соціалісти звільнили третину співробітників, багато вчених і студенти назавжди розпрощалися з університетом.
У січні 1946 року університет знову відкрив свої двері. Заняття проводилися тільки на семи факультетах в частково зруйнованих війною будівлях, потім відкрилися економічний і педагогічний факультети. В 1948 році в Західному Берліні було засновано Вільний університет Берліна, в якому навчалися студенти Берлінського університету, що опинилися поза Радянським сектором Берліна. Так разом з поділом Німеччини відбувся й поділ Берлінського університету.
1949 року Берлінський університет став називатися «Гумбольдтський університет Берліна» на честь братів Гумболдтів, пам'ятники яким стоять при вході до головного корпусу. У цьому найбільшому університеті НДР до 1990 року пройшли навчання майже 150 тисяч студентів. Тут викладали всесвітньо відомі вчені.
На час об'єднання Німеччини в Берліні існувало 4 університети. Виникла необхідність реформувати й переорієнтувати кожен з них, зокрема і Гумбольдтський.
З 1994 року в університеті існує одинадцять факультетів та кілька міждисциплінарних центрів та інститутів. Навчання в університеті стало престижним, так, наприклад, у зимовому семестрі кількість абітурієнтів склала 25 750 чоловік на 3 455 навчальних місць. Навчальні корпуси знаходяться в центрі Берліна, а також в районі Адлерсгоф та в північній частині Берліна. 14 % студентів становлять іноземні студенти з більш ніж 100 країн. Вартість навчання за зимовий семестр 2008—2009 року склала 242,68 євро, включаючи проїзний квиток.
З 2006 року університет почав он-лайновий прийом аплікаційних форм на навчання.
Університет підтримує партнерські відносини з понад 170 науковими закладами по всьому світу.
Факультети
- Факультет юриспруденції;
- Факультет сільського господарства та садівництва;
- I факультет математики та природничих наук (фізика, біологія, хімія);
- II факультет математики та природничих наук (математика, інформатика, психологія, географія);
- Шаріте — медичний факультет університету в Берліні (спільний факультет медицини Гумбольдтского і Вільного університетів);
- I факультет філософії (філософія, історія, бібліотекознавство, інформатика, європейська етнологія);
- II факультет філософії (кафедра німецької літератури, кафедри німецької мови та лінгвістики, англістіки, американістики, романістики, класичної філології, інститут Північної Європи);
- III факультет філософії (суспільні науки, науки про Азію і Африку, культурознавство, мистецтвознавство);
- IV факультет філософії (педагогіка, спортивні науки, якість навчання в системі освіти);
- Факультет релігієзнавства;
- Факультет економічних наук.
Центральні інститути
- Музей природознавства
- Центр Великої Британії
Міждисциплінарні центри
- Центр технологій культури імені Германа Гельмгольца;
- Центр біофізики та біоінформатики;
- Центр прикладної статистики та економіки;
- Центр культури античного світу імені Августа Бекля;
- Центр інфекційної біології та імунітету;
- Центр дослідження метрополій імені Георга Зіммеля;
- Центр вивчення значущості мов;
- Центр трансдисциплінарних ґендерних студій.
Інші установи
- Мовний центр;
- Університетська бібліотека;
- Мультимедійний центр;
- Спортивний центр.
Колекції університету
Наукові колекції університету з понад 35 мільйонами експонатів належать до найзначиміших на території німецькомовних держав. Збирання й систематизація колекцій було започатковане в 1700 році разом із заснуванням Прусської Академії наук. Після 1810 року частина цих та інших наукових зібрань була передана університету.
Найбільшою зі 100 колекцій є колекція з природознавства, що складається з 30 мільйонів експонатів, які знаходиться у заснованому в 1889 році музеї природознавства. Тут знаходиться найбільший у світі зібраний кістяк брахіозавра (заввишки 13,27 м), найкраще збережений екземпляр археоптерикса, мінералогічна і петрографічна колекція з найбільшою в Німеччині збіркою метеоритів. Ентомологічна колекція складається з більше 15 мільйонів препарованих тварин.
Знамениті люди університету
Історія Гумбольдтського університету пов'язана з багатьма відомими вченими. В 1901 році, коли вперше була присуджена Нобелівська премія, одну з премій одержав нідерландський хімік Якоб Гендрік Вант-Гофф, що працював у Берлінському університеті. Роком пізніше Нобелівською премією з літератури був відзначений Теодор Моммзен, професор історії стародавнього світу. Нобелівську премію з фізики одержали багато вчених, чия наукова діяльність була пов'язана з університетом. Серед 29 лауреатів були Альберт Ейнштейн та Макс Планк. За досягнення в хімії премію отримали Еміль Фішер, Вальтер Нернст та Отто Ган, в медицині Роберт Кох та Отто Генріх Варбург .
Але не тільки нобелівські лауреати прославляли і прославляють Берлінський університет. Це і Генріх Гейне, Адельберт фон Шаміссо, Людвіг Фейєрбах, Отто фон Бісмарк, Карл Маркс, Франц Мерінг, Вільгельм Лібкнехт та Карл Лібкнехт, Альфред Вегенер, та Курт Тухольський. Перший синтез амфетаміну був проведений у стінах університету в 1887 році хіміком .
Ректори
Ректорами університету були:
- Фрідріх Карл фон Савіньї
- Йоганн Готліб Фіхте
- Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
- Фрідріх Шлаєрмахер
- Карл Вейєрштрасс
- Теодор Моммзен
- Генріх Дернбург (1884—1885)
- Рудольф Вірхов
- Макс Планк
- Лотар Кройц (1942—1945)
та багато інших видатні вчених і діячів культури.
Знамениті професори й студенти
- Адольф Вах
- Гаврилів Мирослав Степанович
- Пауль Гутник — (1879—1947) німецький астроном, один з початківців в фотоелектричній астрофотометрії.
- — німецький хірург, один з основоположників нейрохірургії
- Франц Фелікс Адальберт Кун — німецький лінгвіст, дослідник античності та історик, засновник лінгвістичної палеонтології та порівняльної міфології
- Курт Левін
- Фелікс Мендельсон
- (1836—1898) — німецький класичний філолог, граматик
- (1818—1884) — професор німецької філології
- Леопольд фон Ранке
- Бернгард Ріман
- Фердинанд Георг Фробеніус
- Карл Густав Якоб Якобі
- Ернст Кассірер (1874—1945) — німецький і американський філософ і культуролог
- Йорг Баберовскі — німецький історик Східної Європи, професор
- Марсель Райх-Раніцкі — німецький літературний критик, літературознавець, почесний доктор
У XIX столітті в університеті навчалися деякі представники української еміграції: Зенон Пеленський, Іван Витвицький, Борис Крупницький, М. Демкович-Добрянський, Р. Данилевський.
У Берлінському університеті викладали або виступали з лекціями українські науковці: Степан Смаль-Стоцький, Дмитро Чижевський, Борис Матюшенко, Володимир Кубійович, Ігор Лоський, Володимир Леонтович, Зенон Кузеля. У Фонетичному інституті Берлінського університету працював Ярослав Рудницький.
Див. також
Джерела
- Gianluca Falanga: Die Humboldt-Universität. Story, Berlin 2005, .
- Max Lenz: Geschichte der Königlichen Friedrich-Wilhelms-Universität zu Berlin. 4 Bände, Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses Holdings, 1910.
- Helmut Klein (Hrsg.), Rüger Adolf u.a.: Humboldt-Universität zu Berlin. 2 Bände. Band 1: Überblick 1810—1985. Band 2: Dokumente 1810—1985. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1985.
- Johannes Asen (Bearb.): Gesamtverzeichnis des Lehrkörpers der Universität Berlin. Band I: 1810-1945. Die Friedrich-Wilhelms-Universität; Die Tierärztliche Hochschule, Die Landwirtschaftliche Hochschule; Die Forstliche Hochschule Harrassowitz, Leipzig 1950.
- Universität Berlin: Ausschuß für Öffentlichkeitsarbeit der Fakultät: Die Landwirtschaftlich-Gärtnerische Fakultät der Humboldt-Universität zu Berlin. Berlin 1998.
- David Koser, Roman Schmidt.: Friedrich-Wilhelm-Universität, In: , Berlin: Stadtagentur 2009, Ort 67, S. 186 ff., .
- Werner Hartke (Hrsg.): Wilhelm von Humboldt 1767—1967: Erbe, Gegenwart, Zukunft. Beiträge, vorgelegt von der Humboldt-Universität zu Berlin anlässlich der Feier des 200. Geburtstages ihres Gründers. Niemeyer, Halle/Saale 1967. (Beiträge zur Geschichte der Humboldt-Universität) Holdings: HUB50.WG055. (enthält: Heinz Warnecke: Zeittafel zur Gründung der Berliner Universität. S. 237—242.)
- Ludwig Petry: Die Gründung der 3 Friedrich-Wilhelms-Universitäten Berlin, Breslau, Bonn. In: Otto Brunner (Hrsg.): Festschrift Herman Autin zum 80. Geburtstag. Wiesbaden 1965, S. 687—709.
- Stefan Rebenich: Theodor Mommsen und Adolf Harnack: Wissenschaft und Politik im Berlin des ausgehenden 19. Jahrhunderts. Mit einem Anhang: Edition und Kommentierung des Briefwechsels. Habilitationsschrift. Universität Mannheim 1994/1995. de Gruyter, Berlin u.a. 1997, , AL 50712 — AK 17100
- Eduard Spranger (Hrsg.): Fichte, Schleiermacher, Steffens: Über das Wesen der Universität. Leipzig 1910. (Philosophische Bibliothek, 120.) Holdings: ZB011.
- Carlo Jordan: Kaderschmiede Humboldt-Universität zu Berlin. Aufbegehren, Säuberungen und Militarisierung 1945—1989. Links, Berlin 2001, .
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- https://www.dfg.de/sites/exu-karte/de.html
- https://www.berlin.de/sen/wissenschaft/service/leistungsberichte/hu_leistungsbericht_2022.pdf
- https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- https://idw-online.de/de/institution46
- https://www.kavberlin.de/index.php?id=390
- https://www.berlin.de/sen/wissenschaft/politik/exzellenz/
- https://www.berlin-university-alliance.de/en/about/
- https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
- https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берлінський університет імені Гумбольдтів |
- Університет Гумбольдта в Берліні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Humboldt-Universität zu Berlin (офіційна сторінка) [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Wissenschaftliche Sammlungen der Humboldt-Universität zu Berlin — наукові колекції університету [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Humboldt-Innovation GmbH — Фірма трансферу технологій на базі університету [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlinskij universitet imeni Gumboldtiv nim Humboldt Universitat zu Berlin skor nim HU Berlin kolishnij Berlinskij universitet lat Alma Mater Berolinensis najstarshij z chotiroh universitetiv Berlina Zasnovanij 16 serpnya 1809 roku za iniciativoyu Vilgelma fon Gumboldta U 1828 roci oderzhav nazvu Universitet Fridriha Vilgelma na chest prusskogo korolya Fridriha Vilgelma III pid chas pravlinnya yakogo jogo bulo zasnovano 1949 roku perejmenovano na chest brativ Aleksandra i Vilgelma Gumboldtiv chiyi pam yatniki stoyat obabich vhodu do golovnogo korpusu Berlinskij universitet imeni GumboldtivHU Berlin52 31 05 pn sh 13 23 36 sh d 52 518055555583778471 pn sh 13 39333333336077914 sh d 52 518055555583778471 13 39333333336077914 Koordinati 52 31 05 pn sh 13 23 36 sh d 52 518055555583778471 pn sh 13 39333333336077914 sh d 52 518055555583778471 13 39333333336077914Tip d derzhavnij naukovo doslidnickij universitet d vidavec vidkritogo dostupu d 1 i d 2 Krayina NimechchinaRoztashuvannya Doroteenshtadt rajon Berlina Berlin Palac princa GenrihaGaslo Universitas litterarumNazva na chest Vilgelm fon Gumboldt i Aleksander fon GumboldtZasnovano 1810Zasnovnik Vilgelm fon GumboldtPrezident Christoph Markschies Rektor dStudentiv 28 239 zima 2009 2010 Spivrobitnikiv 7088 osib 2022 3 Profesoriv 384 2010 Chlenstvo u d 5 d 4 d 6 d 7 8 Asociaciya universitetiv Yevropi 9 d 10 d 11 d 12 d 13 UFA DFH FGU 14 arXiv org 15 d 16 ORCID d 17 i d 18 Skladayetsya z d d d d i dMova vikladannya nimecka i anglijskaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Berlinskogo universitetuShtab kvartira BerlinAdresa Berlin vulicya Unter den Linden vulicya Sajt www hu berlin deNagorodi Q1664183 Humboldt Universitat zu Berlin u Vikishovishi Zanyattya v universiteti pochalisya 1810 roku na toj moment bulo zarahovano 256 studentiv zanyattya provodili 52 vikladachi U XIX stolitti universitet buv odnim z najbilshih naukovih centriv Yevropi U 2009 2010 rokah kilkist studentiv stanovila 28 239 kilkist spivrobitnikiv universitetu 3967 bez Sharite 2008 IstoriyaBerlinskij universitet bilya 1850 roku Vikladannya velosya na yuridichnomu medichnomu filosofskomu i teologichnomu fakultetah Prirodnichi nauki buli u toj chas chastinoyu fakultetu filosofiyi Pershim rektorom stav Iniciativa zasnuvannya universitetu vihodila vid najvidomishih uchenih togo chasu persh za vse vid filosofa Joganna Gotliba Fihte i teologa Fridriha Shlejermahera Pid vplivom idej Shlejermahera diplomat i movoznavec Vilgelm fon Gumboldt rozrobiv koncepciyu universitetu Z lyutogo 1809 roku Gumboldt protyagom roku buv nachalnikom viddilu osviti v Ministerstvi vnutrishnih sprav Jogo metoyu bulo vvedennya novoyi sistemi osviti Osnovnim postulatom jogo koncepciyi buv tisnij zv yazok navchannya ta doslidnickoyi roboti Pershimi profesorami universitetu yaki podilyali ideyi Gumboldta stali filologiya silske gospodarstvo yurisprudenciya medicina i Karl Ritter geografiya Pam yatnik Aleksandru fon Gumboldtu pered golovnim korpusomPam yatnik Vilgelmu fon Gumboldtu pered golovnim korpusom Dlya universitetu vidilili porozhnij palac princa pobudovanij v 1748 1766 rokah Neodnorazovo perebudovana budivlya i sogodni ye golovnim korpusom universitetu Nezvazhayuchi na perevazhannya tradicijnih predmetiv arheologiyi filologiyi istoriyi medicini i teologiyi v universiteti rozvivalisya i chislenni novi naukovi napryamki v galuzi prirodnichih nauk zokrema zavdyaki spriyannyu Aleksandra fon Gumboldta brata zasnovnika universitetu U drugij polovini XIX stolittya pochalosya stvorennya suchasnih doslidnickih i navchalnih ustanov Taki vidomi doslidniki yak himik Avgust Vilgelm fon Gofman fiziki German fon Gelmgolc matematiki Ernst Eduard Kummer Leopold Kroneker Karl Vejyershtrass likari Jogann Peter Myuller Rudolf Virhov ta Robert Koh spriyali stanovlennyu naukovoyi slavi universitetu daleko za mezhami Nimechchini U misti vinikali j inshi ustanovi pov yazani z universitetom 1810 roku z yavilasya medichno hirurgichna universitetska klinika potim u 1816 roci pologovij budinok sho stav v 1882 roci pershoyu zhinochoyu klinikoyu V 1910 roci Fridrih I rozporyadivsya pobuduvati pered miskimi vorotami likarnyu dlya hvorih na chumu yaka v 1927 roci stala hirurgichnoyu universitetskoyu klinikoyu Z 1889 roku prirodno istorichni kolekciyi universitetu bulo pereneseno v okremu budivlyu sogodni Muzej Prirodoznavstva Zasnovana v 1790 roci veterinarna shkola stala osnovoyu fakultetu veterinarnoyi medicini a zasnovana v 1881 roci Visha silskogospodarska shkola fakultetom silskogo gospodarstva Chasi nacional socializmu pochalisya v Berlinskomu universiteti z difamaciyi vchenih ta studentiv yevrejskogo pohodzhennya Lekciyi profesoriv yevreyiv bojkotuvalisya do sluhachiv zastosovuvali fizichne nasilstvo Peresliduvalisya takozh neugodni rezhimu profesori Uchast spivrobitnikiv ta uchniv universitetu v spalennya knig 10 travnya 1933 roku stala ganboyu dlya universitetu U nastupni roki nacional socialisti zvilnili tretinu spivrobitnikiv bagato vchenih i studenti nazavzhdi rozproshalisya z universitetom U sichni 1946 roku universitet znovu vidkriv svoyi dveri Zanyattya provodilisya tilki na semi fakultetah v chastkovo zrujnovanih vijnoyu budivlyah potim vidkrilisya ekonomichnij i pedagogichnij fakulteti V 1948 roci v Zahidnomu Berlini bulo zasnovano Vilnij universitet Berlina v yakomu navchalisya studenti Berlinskogo universitetu sho opinilisya poza Radyanskim sektorom Berlina Tak razom z podilom Nimechchini vidbuvsya j podil Berlinskogo universitetu Ruyini himichnogo fakultetu 1950 rik 1949 roku Berlinskij universitet stav nazivatisya Gumboldtskij universitet Berlina na chest brativ Gumboldtiv pam yatniki yakim stoyat pri vhodi do golovnogo korpusu U comu najbilshomu universiteti NDR do 1990 roku projshli navchannya majzhe 150 tisyach studentiv Tut vikladali vsesvitno vidomi vcheni Na chas ob yednannya Nimechchini v Berlini isnuvalo 4 universiteti Vinikla neobhidnist reformuvati j pereoriyentuvati kozhen z nih zokrema i Gumboldtskij Z 1994 roku v universiteti isnuye odinadcyat fakultetiv ta kilka mizhdisciplinarnih centriv ta institutiv Navchannya v universiteti stalo prestizhnim tak napriklad u zimovomu semestri kilkist abituriyentiv sklala 25 750 cholovik na 3 455 navchalnih misc Navchalni korpusi znahodyatsya v centri Berlina a takozh v rajoni Adlersgof ta v pivnichnij chastini Berlina 14 studentiv stanovlyat inozemni studenti z bilsh nizh 100 krayin Vartist navchannya za zimovij semestr 2008 2009 roku sklala 242 68 yevro vklyuchayuchi proyiznij kvitok Z 2006 roku universitet pochav on lajnovij prijom aplikacijnih form na navchannya Universitet pidtrimuye partnerski vidnosini z ponad 170 naukovimi zakladami po vsomu svitu FakultetiFakultet yurisprudenciyi Fakultet silskogo gospodarstva ta sadivnictva I fakultet matematiki ta prirodnichih nauk fizika biologiya himiya II fakultet matematiki ta prirodnichih nauk matematika informatika psihologiya geografiya Sharite medichnij fakultet universitetu v Berlini spilnij fakultet medicini Gumboldtskogo i Vilnogo universitetiv I fakultet filosofiyi filosofiya istoriya bibliotekoznavstvo informatika yevropejska etnologiya II fakultet filosofiyi kafedra nimeckoyi literaturi kafedri nimeckoyi movi ta lingvistiki anglistiki amerikanistiki romanistiki klasichnoyi filologiyi institut Pivnichnoyi Yevropi III fakultet filosofiyi suspilni nauki nauki pro Aziyu i Afriku kulturoznavstvo mistectvoznavstvo IV fakultet filosofiyi pedagogika sportivni nauki yakist navchannya v sistemi osviti Fakultet religiyeznavstva Fakultet ekonomichnih nauk Centralni institutiMuzej prirodoznavstva Centr Velikoyi BritaniyiMizhdisciplinarni centriCentr tehnologij kulturi imeni Germana Gelmgolca Centr biofiziki ta bioinformatiki Centr prikladnoyi statistiki ta ekonomiki Centr kulturi antichnogo svitu imeni Avgusta Beklya Centr infekcijnoyi biologiyi ta imunitetu Centr doslidzhennya metropolij imeni Georga Zimmelya Centr vivchennya znachushosti mov Centr transdisciplinarnih gendernih studij Inshi ustanoviMovnij centr Universitetska biblioteka Multimedijnij centr Sportivnij centr Kolekciyi universitetuRekonstrujovanij skelet brahiozavra v Prirodnichomu muzeyi universitetu Naukovi kolekciyi universitetu z ponad 35 miljonami eksponativ nalezhat do najznachimishih na teritoriyi nimeckomovnih derzhav Zbirannya j sistematizaciya kolekcij bulo zapochatkovane v 1700 roci razom iz zasnuvannyam Prusskoyi Akademiyi nauk Pislya 1810 roku chastina cih ta inshih naukovih zibran bula peredana universitetu Najbilshoyu zi 100 kolekcij ye kolekciya z prirodoznavstva sho skladayetsya z 30 miljoniv eksponativ yaki znahoditsya u zasnovanomu v 1889 roci muzeyi prirodoznavstva Tut znahoditsya najbilshij u sviti zibranij kistyak brahiozavra zavvishki 13 27 m najkrashe zberezhenij ekzemplyar arheopteriksa mineralogichna i petrografichna kolekciya z najbilshoyu v Nimechchini zbirkoyu meteoritiv Entomologichna kolekciya skladayetsya z bilshe 15 miljoniv preparovanih tvarin Znameniti lyudi universitetuIstoriya Gumboldtskogo universitetu pov yazana z bagatma vidomimi vchenimi V 1901 roci koli vpershe bula prisudzhena Nobelivska premiya odnu z premij oderzhav niderlandskij himik Yakob Gendrik Vant Goff sho pracyuvav u Berlinskomu universiteti Rokom piznishe Nobelivskoyu premiyeyu z literaturi buv vidznachenij Teodor Mommzen profesor istoriyi starodavnogo svitu Nobelivsku premiyu z fiziki oderzhali bagato vchenih chiya naukova diyalnist bula pov yazana z universitetom Sered 29 laureativ buli Albert Ejnshtejn ta Maks Plank Za dosyagnennya v himiyi premiyu otrimali Emil Fisher Valter Nernst ta Otto Gan v medicini Robert Koh ta Otto Genrih Varburg Ale ne tilki nobelivski laureati proslavlyali i proslavlyayut Berlinskij universitet Ce i Genrih Gejne Adelbert fon Shamisso Lyudvig Fejyerbah Otto fon Bismark Karl Marks Franc Mering Vilgelm Libkneht ta Karl Libkneht Alfred Vegener ta Kurt Tuholskij Pershij sintez amfetaminu buv provedenij u stinah universitetu v 1887 roci himikom RektoriRektorami universitetu buli Fridrih Karl fon Savinyi Jogann Gotlib Fihte Georg Vilgelm Fridrih Gegel Fridrih Shlayermaher Karl Vejyershtrass Teodor Mommzen Genrih Dernburg 1884 1885 Rudolf Virhov Maks Plank Lotar Krojc 1942 1945 ta bagato inshih vidatni vchenih i diyachiv kulturi Znameniti profesori j studentiAdolf Vah Gavriliv Miroslav Stepanovich Paul Gutnik 1879 1947 nimeckij astronom odin z pochatkivciv v fotoelektrichnij astrofotometriyi nimeckij hirurg odin z osnovopolozhnikiv nejrohirurgiyi Franc Feliks Adalbert Kun nimeckij lingvist doslidnik antichnosti ta istorik zasnovnik lingvistichnoyi paleontologiyi ta porivnyalnoyi mifologiyi Kurt Levin Feliks Mendelson 1836 1898 nimeckij klasichnij filolog gramatik 1818 1884 profesor nimeckoyi filologiyi Leopold fon Ranke Berngard Riman Ferdinand Georg Frobenius Karl Gustav Yakob Yakobi Ernst Kassirer 1874 1945 nimeckij i amerikanskij filosof i kulturolog Jorg Baberovski nimeckij istorik Shidnoyi Yevropi profesor Marsel Rajh Ranicki nimeckij literaturnij kritik literaturoznavec pochesnij doktor U XIX stolitti v universiteti navchalisya deyaki predstavniki ukrayinskoyi emigraciyi Zenon Pelenskij Ivan Vitvickij Boris Krupnickij M Demkovich Dobryanskij R Danilevskij U Berlinskomu universiteti vikladali abo vistupali z lekciyami ukrayinski naukovci Stepan Smal Stockij Dmitro Chizhevskij Boris Matyushenko Volodimir Kubijovich Igor Loskij Volodimir Leontovich Zenon Kuzelya U Fonetichnomu instituti Berlinskogo universitetu pracyuvav Yaroslav Rudnickij Div takozhBerlinskij muzej istoriyi mediciniDzherelaGianluca Falanga Die Humboldt Universitat Story Berlin 2005 ISBN 3 929829 27 4 Max Lenz Geschichte der Koniglichen Friedrich Wilhelms Universitat zu Berlin 4 Bande Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses Holdings 1910 Helmut Klein Hrsg Ruger Adolf u a Humboldt Universitat zu Berlin 2 Bande Band 1 Uberblick 1810 1985 Band 2 Dokumente 1810 1985 Deutscher Verlag der Wissenschaften Berlin 1985 Johannes Asen Bearb Gesamtverzeichnis des Lehrkorpers der Universitat Berlin Band I 1810 1945 Die Friedrich Wilhelms Universitat Die Tierarztliche Hochschule Die Landwirtschaftliche Hochschule Die Forstliche Hochschule Harrassowitz Leipzig 1950 Universitat Berlin Ausschuss fur Offentlichkeitsarbeit der Fakultat Die Landwirtschaftlich Gartnerische Fakultat der Humboldt Universitat zu Berlin Berlin 1998 David Koser Roman Schmidt Friedrich Wilhelm Universitat In Berlin Stadtagentur 2009 Ort 67 S 186 ff ISBN 978 3 9813154 0 0 Werner Hartke Hrsg Wilhelm von Humboldt 1767 1967 Erbe Gegenwart Zukunft Beitrage vorgelegt von der Humboldt Universitat zu Berlin anlasslich der Feier des 200 Geburtstages ihres Grunders Niemeyer Halle Saale 1967 Beitrage zur Geschichte der Humboldt Universitat Holdings HUB50 WG055 enthalt Heinz Warnecke Zeittafel zur Grundung der Berliner Universitat S 237 242 Ludwig Petry Die Grundung der 3 Friedrich Wilhelms Universitaten Berlin Breslau Bonn In Otto Brunner Hrsg Festschrift Herman Autin zum 80 Geburtstag Wiesbaden 1965 S 687 709 Stefan Rebenich Theodor Mommsen und Adolf Harnack Wissenschaft und Politik im Berlin des ausgehenden 19 Jahrhunderts Mit einem Anhang Edition und Kommentierung des Briefwechsels Habilitationsschrift Universitat Mannheim 1994 1995 de Gruyter Berlin u a 1997 ISBN 3 11 015079 4 AL 50712 AK 17100 Eduard Spranger Hrsg Fichte Schleiermacher Steffens Uber das Wesen der Universitat Leipzig 1910 Philosophische Bibliothek 120 Holdings ZB011 Carlo Jordan Kaderschmiede Humboldt Universitat zu Berlin Aufbegehren Sauberungen und Militarisierung 1945 1989 Links Berlin 2001 ISBN 3 86153 253 0 PrimitkiDirectory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 https www dfg de sites exu karte de html https www berlin de sen wissenschaft service leistungsberichte hu leistungsbericht 2022 pdf https www hrk de mitglieder mitgliedshochschulen universitaeten technische hochschulen https www dfn de verein mv mitglieder https www adh de ueber uns mitgliedshochschulen html https eua eu about member directory html https idw online de de institution46 https www kavberlin de index php id 390 https www berlin de sen wissenschaft politik exzellenz https www berlin university alliance de en about https www dfh ufa org die dfh die dfh im ueberblick netzwerk https www nfdi de verein mitgliederPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berlinskij universitet imeni GumboldtivUniversitet Gumboldta v Berlini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Humboldt Universitat zu Berlin oficijna storinka 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine Wissenschaftliche Sammlungen der Humboldt Universitat zu Berlin naukovi kolekciyi universitetu 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Humboldt Innovation GmbH Firma transferu tehnologij na bazi universitetu 28 bereznya 2010 u Wayback Machine