Отто Ган

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Отто Ган (значення).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ган.

Отто Ган (нім. Otto Hahn; 8 березня 1879, Франкфурт-на-Майні — 28 липня 1968, Геттінген) — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію (Уран Z) і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944. Гленн Сіборг назвав його «батьком ядерної хімії».

Отто Ган
нім. Otto Hahn
Народився	8 березня 1879(1879-03-08) Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Помер	28 липня 1968(1968-07-28) (89 років) Геттінген
Поховання	^d^[1]^[2]
Країна	Німеччина
Діяльність	хімік, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-ядерник, автобіограф
Alma mater	Марбурзький університет
Галузь	радіохімія
Заклад	Університет Фрідріха-Вільгельма^[d] Університетський коледж Лондона Університет Макгілла HU Berlin Корнелльський університет Вільний університет Берліна
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	^d
Аспіранти, докторанти	^d ^d ^d ^d Фріц Штрассман ^d ^d ^d ^d
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Академія наук НДР Леопольдина Шведська королівська академія наук Австрійська академія наук Національна академія дей-Лінчей Папська академія наук^[3] Баварська академія наук Академія наук і літератури в Майнці Геттінгенська академія наук Фінська академія наук Американська академія мистецтв і наук Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук^[4] ^d Данська королівська академія наук Румунська академія Індійська національна академія наук Q1803894?
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	основоположник ядерної хімії
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Нагороди	^d Лекторська премія Фарадея (1956) ^d (1959) медаль імені Макса Планка (1949) ^d (1959) ^d (1954) медаль Вільгельма Екснера (1958) медаль Гельмгольца (1959) ^d (1944) Медаль Котеніуса (1944) ^d (1919) ^d (1919) Член Американської академії мистецтв і наук^[d] іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (9 травня 1957) ^d (1953)
Автограф
Отто Ган у Вікісховищі

Отто Ган і Ліза Майтнер в лабораторії. 1913

Родина

У 1913 р. Ган одружився з Едіт Юнгханс, дочкою голови Штеттінської міської ради. У них був єдиний син. Незабаром після відставки Гана, коли йому був 81 рік, його син з невісткою загинули у Франції в автомобільній катастрофі, і він дбав про дружину, яка до того часу стала інвалідом, і онука.

Нагороди

Будучи інтернований до Англії, Ган дізнається, що йому присуджена Нобелівська премія з хімії за 1944 р. «за відкриття розщеплення важких ядер». Йому було дозволено повернутися до Німеччини в 1946 р., в кінці цього ж року йому була вручена Нобелівська премія в Стокгольмі. У своїй промові при презентації лауреата Арне Тізеліус, член Шведської королівської академії наук, сказав: «Відкриття розщеплення важких ядер призвело до таких наслідків, що ми всі, все людство, дивимося вперед з великими надіями, але також і з великими побоюваннями за наше майбутнє».

У Нобелівській лекції Ган простежив пройдений науковими дослідженнями шлях від природної трансмутації урану, відкритої Антуаном Анрі Беккерелем, до ядерного розщеплення. На закінчення він процитував уривок з лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, виголошеної ним при врученні йому в 1935 році Нобелівської премії, в якій французький фізик попереджав про величезну небезпеку атомної енергії. «Те, що десять років тому було плодом уяви, „маревної уяви“, сьогодні стало вже, певною мірою, загрозливою реальністю». Звертаючись до аудиторії і відповідаючи на питання, чи буде використана ядерна енергія в мирних цілях або для руйнування, Ган заявив: «Відповідь повинна бути дана без коливання, що, безсумнівно, вчені світу докладуть всіх зусиль для перемоги першої альтернативи».

Нагороди

Отримав численні державні і наукові нагороди, серед яких:

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
• Медаль Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1922)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Премія Станіслао Канніццаро Королівської академії наук у Римі (1938)
• Нобелівська премія з хімії (1944)
• Медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства (1949)
• Золота медаль Парацельса Швейцарського хімічного товариства (1953)
• Pour le Mérite за науку і мистецтво (1952)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (1954)
  • великий хрест 1-го класу (1959)
• Медаль Фарадея Британського хімічного товариства (1956)
• Орден Спасителя, офіцерський хрест (Греція)
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
• Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
• Орден Британської імперії, почесний офіцерський хрест (Велика Британія)
• Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (Ватикан)
• Медаль Вільгельма Екснера
• Почесний громадянин міст Берлін, Геттінген і Франкфурт-на-Майні
• Почесний доктор численних навчальних закладів

Див. також

• 19126 Оттоган — астероїд, названий на честь науковця.
•  — перший в світі цивільний корабель з атомним реактором.
• Премія Отто Гана (нім. Otto-Hahn-Preis) — наукова нагорода, названа на честь науковця.
• Медаль миру імені Отто Гана (нім. Otto-Hahn-Friedensmedaille) — німецька нагорода, започаткована 1988 року онуком Отто Гана.

Примітки

1. https://www.friedhofguide.de/grab/deutschland/G%C3%B6ttingen/Stadtfriedhof+G%C3%B6ttingen/Otto+Hahn+08.03.1879_28.07.1968
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. www.pas.va
   d:Track:Q106982426
4. http://www.rac.es/2/2_4_3.php
5. Ган Отто | Биографии великих людей. great-people.ru. Процитовано 30 травня 2023.

Література

• Prof. Franz Griese: Offener Brief an die vom 27. — 31. Mai 1954 in Bayreuth versammelten deutschen Wissenschaftler, insbesondere an die Adresse von Prof. Otto Hahn, Dürer-Verlag, Buenos Aires 1954
• Prominente ohne Maske — Drittes Reich, FZ-Verlag 1998,

• Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)

Посилання

• Ган // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.