Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Фрідріх I Фрі дріх I нім Friedrich I 11 липня 1657 16570711 25 лютого

Фрідріх I (король Пруссії)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Фрідріх I.

Фрі́дріх I (нім. Friedrich I.; 11 липня 1657(16570711) — 25 лютого 1713) — останній герцог Пруссії (1688—1701), перший прусський король (1701—1713). Брандербурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1688—1713). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Кенігсберзі, Пруссія. Син прусського герцога і бранденбурзького маркграфа Фрідріха-Вільгельма та нідерландської принцеси Луїзи Генрієтти. Батько Фрідріха-Вільгельма I, дід Фрідріха Великого. Сприяв розвитку освіти та науки. Фундатор Галльського університету (1694), Берлінської академії мистецтв (1696), Бранденбурзької академії наук (1700); розширив Берлінську королівську бібліотеку. Збудував палаци Монбіжу (1706) і Шарлоттенбург (1713). Брав участь у Дев'ятирічній війні (1688—1697) та війні за іспанську спадщину (1701—1713) проти Франції на боці Священної Римської імперії; одночасно стилізував своє оточення під французький двір Луї XIV. Засновник Ордену Чорного орла. Внаслідок розкішного способу життя, великих витрат на будівництво та найманців, перетворив Пруссію на одну з найкорумпованіших держав Європи. Помер у Берліні, Пруссія. Залишив по собі країну, борг якої становив 20 мільйонів рейхсталерів. Похований у Берлінському лютеранському соборі. До самокоронації в 1701 році іменувався як Фрідріх ІІІ. Прізвиська — «король-найманець», «кривий Фріц» (нім. Der schiefe Fritz; через травму в дитинстві).

Фрідріх I
нім. Friedrich I.
image
Фрідріх I
image
Король в Пруссії
18 січня 1701 — 25 лютого 1713
Попередник: засновано
Наступник: Фрідріх-Вільгельм I (син)
Герцог Пруссії
9 травня 1688 — 18 січня 1701
Попередник: Фрідріх-Вільгельм
Наступник: Фрідріх-Вільгельм I (син)
Маркграф Бранденбургу
9 травня 1688 — 25 лютого 1713
Попередник: Фрідріх-Вільгельм
Наступник: Фрідріх-Вільгельм I (син)
 
Народження: 11 липня 1657(1657-07-11)
Кенігсберг, Пруссія
Смерть: 25 лютого 1713(1713-02-25) (55 років)
Берлін, Пруссія
Поховання: Берлінський собор
Країна: Німеччина[1]
Релігія: кальвінізм
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх-Вільгельм
Мати: Луїза Генрієтта Оранська
Шлюб: 1) Єлизавета Генрієтта Гессен-Кассельська
2) Софія Шарлотта Ганноверська
3) Софія Луїза Мекленбург-Шверінська
Діти: Від першого шлюбу: Луїза Доротея
Від другого шлюбу: Фрідріх-Август, Фрідріх-Вільгельм I
Автограф: image
Нагороди:
image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Фрідріх, син курфюрста Бранденбурзького Фрідріха Вільгельма, прозваного Великим курфюрстом, та нідерландської принцеси Луїзи Генрієтти народився в Кенігсбергу 11 липня 1657.

Після смерті батька в 1688 став курфюрстом Бранденбурзьким під ім'ям Фрідріх III і в союзі з імператором Священної Римської імперії Леопольдом I брав участь у війнах проти короля Франції Людовика XIV. Регулярна армія виросла при Фрідріху з 30 000 чоловік, надісланих йому батьком, до приблизно 39 000. І все ж інтереси Фрідріха не обмежувалися лише військовою областю. Під впливом своєї другої дружини Софії Шарлотти і знаменитого філософа і вченого Лейбніца він заснував Академію мистецтв (1696), Академію наук (1700), відкрив у Галле університет (1694), залучав на роботу вчених, художників і скульпторів. Фрідріх спорудив в Берліні величний палац і прикрасив столицю своїх володінь новими будівлями і широкими вулицями. Для своєї дружини він побудував в Шарлоттенбурзі (нині район Берліна) палац з парком і будівлю опери. Тим часом запрошені з Франції гугеноти (усього їх прибуло близько 25 000, з них близько 5000 оселилися в Берліні) почали розвивати в Пруссії промисловість. 1698 року поновив угоду з Амаром I, еміром Трарзи, що існування бранденбурзької факторії на острові Арґен.

Оскільки курфюрст Саксонії Фрідріх Август став королем Польщі, а курфюрст Ганноверський Георг, судячи з усього, повинен був стати наступником королеви Анни на англійському троні, Фрідріх не бажав відставати від своїх суперників. У герцогстві Прусському, суверенному володінні Гогенцоллернів, що знаходився за межами Священної Римської імперії, він зміг би закріпити за собою статус короля і без згоди імператора. Але оскільки Леопольд шукав союзу з Бранденбургом зважаючи на очікувані Війни за іспанську спадщину (1701—1713), він погодився визнати за Фрідріхом королівський титул, і в листопаді 1700 Фрідріх вступив у союз з Австрією.

В ході пишної церемонії, влаштованої в Кенігсберзі 18 січня 1701, Фрідріх коронував себе і дружину, що мало підкреслити незалежність його трону від будь-якої світської чи церковної влади. Тим самим він став королем в Пруссії, одночасно залишаючись курфюрстом Бранденбурзьким. З отриманням королівського титулу любов Фрідріха до величі і блиску ще більше зросла. Однак зміна в титулі не означала того, що відтепер центр ваги перемістився з Бранденбургу в Пруссію: столицею і королівською резиденцією продовжував залишатися Берлін, а не Кенігсберг. Правда, на новому королівському гербі з'явився не червоний бранденбурзький, а чорний прусський орел. Цей орел — єдина ланка, що зв'язували королівство з Тевтонським лицарським орденом, який панував в Пруссії до свого розпуску в 1525 .

Спроби створити в державі клас селян-землевласників після 1701 розбилися об наполегливий опір знаті. У той же час витрати двору все зростали, а Пруссія була занадто бідна, щоб нести цей тягар і одночасно утримувати велику постійну армію. Фрідріх помер у Берліні 25 лютого 1713, його син і спадкоємець Фрідріх Вільгельм I нарощував військову потужність і урізав всі інші витрати. За умовами Утрехтського мирного договору, підписаного 11 квітня 1713, Пруссія отримала іспанську частину Верхнього Гельдерна (Іспанські Нідерланди) і (Швейцарія) як винагороду за допомогу у Війні за іспанську спадщину. Крім того, Франція визнавала за курфюрстами Бранденбурзькими їх титул «королів Пруссії».

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни

Нагороди

Портрети

  • image
    Робота Жана-П'єра Хюо
    1688
  • image
    Робота Жана-П'єра Хюо
    1680-ті
  • image
    Робота Гедеона Романдона
    1690
  • image
    Робота Самуеля Блесендорфа
    1700
  • image
    Робота Самуеля Геріке
    1701
  • image
    Робота Фрідріха Вайдеманна
    1701
  • image
    Робота Самуеля Геріке
    1707
  • image
    Робота Самуеля Геріке
    1712
  • image
    Робота Самуеля Геріке
    1713
  • image
    Робота Фрідріха Вайдеманна
    1710-ті
  • image
    Робота Фрідріха Вайдеманна
    1710-ті
  • image
    Робота Самуеля Блесендорфа
    1696
  • image
    Невідомий художник
    1750

Примітки

  1. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125

Джерела

  • Friedrich III., Kurfürst von Brandenburg // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 627–635.
  • Oestreich, Gerhard. Friedrich I. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 536–540 (Digitalisat).
  • Ohff, Heinz. Preußens Könige. Piper, München 1999,
  • Schmidt, Werner. Friedrich I. Kurfürst von Brandenburg. König in Preußen. Diederichs, München 1996,
  • Frey, Linda; Frey, Marsha. Friedrich I., Preußens erster König. Styria, Graz u. a. 1984,
  • Die preußische Rangerhöhung und Königskrönung 1701 in deutscher und europäischer Sicht. / Barmeyer, Heide (Hrsg.). Peter Lang, Frankfurt/Main u. a. 2002,
  • Neugebauer, Wolfgan. Friedrich III./I. (1688—1713) // Preußens Herrscher. Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II. / Frank-Lothar Kroll (Hrsg.). München, 2000. S. 113—133.
  • Neumann, Hans-Joachim. Friedrich I. Der erste König der Preußen, Berlin 2001, .
  • Preußen 1701. Eine europäische Geschichte. Essays / Deutsches Historisches Museum, Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg (Hrsg.). Berlin: Henschel, 2001, (Band II der Kataloge zur Ausstellung, Berlin 2001).
  • Dreihundert Jahre Preußische Königskrönung. Eine Tagungsdokumentation (Forschungen zur brandenburgischen und preussischen Geschichte, Beiheft; N.F. Bd. 6). / Johannes Kunisch (Hrsg.). Berlin: Duncker und Humblot, 2002.
  • Göse, Frank. Friedrich I. (1657—1713). Ein König in Preußen. Pustet, Regensburg 2012, .
  • Paulig, Friedrich R. Friedrich I., König von Preußen. Ein Beitrag zur Geschichte seines Lebens, seines Hofes und seiner Zeit. Frankfurt a.O: Selbstverl. des Verf., 1886. (Digitalisat)

Посилання

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Fridrih I Fri drih I nim Friedrich I 11 lipnya 1657 16570711 25 lyutogo 1713 ostannij gercog Prussiyi 1688 1701 pershij prusskij korol 1701 1713 Branderburzkij markgraf kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1688 1713 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Kenigsberzi Prussiya Sin prusskogo gercoga i brandenburzkogo markgrafa Fridriha Vilgelma ta niderlandskoyi princesi Luyizi Genriyetti Batko Fridriha Vilgelma I did Fridriha Velikogo Spriyav rozvitku osviti ta nauki Fundator Gallskogo universitetu 1694 Berlinskoyi akademiyi mistectv 1696 Brandenburzkoyi akademiyi nauk 1700 rozshiriv Berlinsku korolivsku biblioteku Zbuduvav palaci Monbizhu 1706 i Sharlottenburg 1713 Brav uchast u Dev yatirichnij vijni 1688 1697 ta vijni za ispansku spadshinu 1701 1713 proti Franciyi na boci Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi odnochasno stilizuvav svoye otochennya pid francuzkij dvir Luyi XIV Zasnovnik Ordenu Chornogo orla Vnaslidok rozkishnogo sposobu zhittya velikih vitrat na budivnictvo ta najmanciv peretvoriv Prussiyu na odnu z najkorumpovanishih derzhav Yevropi Pomer u Berlini Prussiya Zalishiv po sobi krayinu borg yakoyi stanoviv 20 miljoniv rejhstaleriv Pohovanij u Berlinskomu lyuteranskomu sobori Do samokoronaciyi v 1701 roci imenuvavsya yak Fridrih III Prizviska korol najmanec krivij Fric nim Der schiefe Fritz cherez travmu v ditinstvi Fridrih I nim Friedrich I Fridrih I Korol v Prussiyi 18 sichnya 1701 25 lyutogo 1713 Poperednik zasnovano Nastupnik Fridrih Vilgelm I sin Gercog Prussiyi 9 travnya 1688 18 sichnya 1701 Poperednik Fridrih Vilgelm Nastupnik Fridrih Vilgelm I sin Markgraf Brandenburgu 9 travnya 1688 25 lyutogo 1713 Poperednik Fridrih Vilgelm Nastupnik Fridrih Vilgelm I sin Narodzhennya 11 lipnya 1657 1657 07 11 Kenigsberg PrussiyaSmert 25 lyutogo 1713 1713 02 25 55 rokiv Berlin PrussiyaPohovannya Berlinskij soborKrayina Nimechchina 1 Religiya kalvinizmRid GogencollerniBatko Fridrih VilgelmMati Luyiza Genriyetta OranskaShlyub 1 Yelizaveta Genriyetta Gessen Kasselska 2 Sofiya Sharlotta Gannoverska 3 Sofiya Luyiza Meklenburg ShverinskaDiti Vid pershogo shlyubu Luyiza Doroteya Vid drugogo shlyubu Fridrih Avgust Fridrih Vilgelm I Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaFridrih sin kurfyursta Brandenburzkogo Fridriha Vilgelma prozvanogo Velikim kurfyurstom ta niderlandskoyi princesi Luyizi Genriyetti narodivsya v Kenigsbergu 11 lipnya 1657 Pislya smerti batka v 1688 stav kurfyurstom Brandenburzkim pid im yam Fridrih III i v soyuzi z imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopoldom I brav uchast u vijnah proti korolya Franciyi Lyudovika XIV Regulyarna armiya virosla pri Fridrihu z 30 000 cholovik nadislanih jomu batkom do priblizno 39 000 I vse zh interesi Fridriha ne obmezhuvalisya lishe vijskovoyu oblastyu Pid vplivom svoyeyi drugoyi druzhini Sofiyi Sharlotti i znamenitogo filosofa i vchenogo Lejbnica vin zasnuvav Akademiyu mistectv 1696 Akademiyu nauk 1700 vidkriv u Galle universitet 1694 zaluchav na robotu vchenih hudozhnikiv i skulptoriv Fridrih sporudiv v Berlini velichnij palac i prikrasiv stolicyu svoyih volodin novimi budivlyami i shirokimi vulicyami Dlya svoyeyi druzhini vin pobuduvav v Sharlottenburzi nini rajon Berlina palac z parkom i budivlyu operi Tim chasom zaprosheni z Franciyi gugenoti usogo yih pribulo blizko 25 000 z nih blizko 5000 oselilisya v Berlini pochali rozvivati v Prussiyi promislovist 1698 roku ponoviv ugodu z Amarom I emirom Trarzi sho isnuvannya brandenburzkoyi faktoriyi na ostrovi Argen Oskilki kurfyurst Saksoniyi Fridrih Avgust stav korolem Polshi a kurfyurst Gannoverskij Georg sudyachi z usogo povinen buv stati nastupnikom korolevi Anni na anglijskomu troni Fridrih ne bazhav vidstavati vid svoyih supernikiv U gercogstvi Prusskomu suverennomu volodinni Gogencollerniv sho znahodivsya za mezhami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vin zmig bi zakripiti za soboyu status korolya i bez zgodi imperatora Ale oskilki Leopold shukav soyuzu z Brandenburgom zvazhayuchi na ochikuvani Vijni za ispansku spadshinu 1701 1713 vin pogodivsya viznati za Fridrihom korolivskij titul i v listopadi 1700 Fridrih vstupiv u soyuz z Avstriyeyu V hodi pishnoyi ceremoniyi vlashtovanoyi v Kenigsberzi 18 sichnya 1701 Fridrih koronuvav sebe i druzhinu sho malo pidkresliti nezalezhnist jogo tronu vid bud yakoyi svitskoyi chi cerkovnoyi vladi Tim samim vin stav korolem v Prussiyi odnochasno zalishayuchis kurfyurstom Brandenburzkim Z otrimannyam korolivskogo titulu lyubov Fridriha do velichi i blisku she bilshe zrosla Odnak zmina v tituli ne oznachala togo sho vidteper centr vagi peremistivsya z Brandenburgu v Prussiyu stoliceyu i korolivskoyu rezidenciyeyu prodovzhuvav zalishatisya Berlin a ne Kenigsberg Pravda na novomu korolivskomu gerbi z yavivsya ne chervonij brandenburzkij a chornij prusskij orel Cej orel yedina lanka sho zv yazuvali korolivstvo z Tevtonskim licarskim ordenom yakij panuvav v Prussiyi do svogo rozpusku v 1525 Sprobi stvoriti v derzhavi klas selyan zemlevlasnikiv pislya 1701 rozbilisya ob napoleglivij opir znati U toj zhe chas vitrati dvoru vse zrostali a Prussiya bula zanadto bidna shob nesti cej tyagar i odnochasno utrimuvati veliku postijnu armiyu Fridrih pomer u Berlini 25 lyutogo 1713 jogo sin i spadkoyemec Fridrih Vilgelm I naroshuvav vijskovu potuzhnist i urizav vsi inshi vitrati Za umovami Utrehtskogo mirnogo dogovoru pidpisanogo 11 kvitnya 1713 Prussiya otrimala ispansku chastinu Verhnogo Gelderna Ispanski Niderlandi i Shvejcariya yak vinagorodu za dopomogu u Vijni za ispansku spadshinu Krim togo Franciya viznavala za kurfyurstami Brandenburzkimi yih titul koroliv Prussiyi Sim yaDokladnishe Gogencollerni Batko Fridrih Vilgelm I gercog Prussiyi Matir Luyiza Genriyetta Oranska 1 a druzhina 1679 Potsdam Yelizaveta Genriyetta Gessen Kasselska 1661 1683 Luyiza Doroteya 1680 1705 Frederik I landgraf Gessen Kasselskij korol Shveciyi 2 a druzhina 1684 Gannover Sofiya Sharlotta Gannoverska 1668 1705 Fridrih Avgust 1685 1686 Fridrih Vilgelm I 1688 1740 korol Prussiyi 3 a druzhina 1708 Berlin Sofiya Luyiza Meklenburg Shverinska 1685 1735 Nagorodi18 kvitnya 1701 Orden Chornogo orla yak zasnovnik Ordena PortretiRobota Zhana P yera Hyuo 1688 Robota Zhana P yera Hyuo 1680 ti Robota Gedeona Romandona 1690 Robota Samuelya Blesendorfa 1700 Robota Samuelya Gerike 1701 Robota Fridriha Vajdemanna 1701 Robota Samuelya Gerike 1707 Robota Samuelya Gerike 1712 Robota Samuelya Gerike 1713 Robota Fridriha Vajdemanna 1710 ti Robota Fridriha Vajdemanna 1710 ti Robota Samuelya Blesendorfa 1696 Nevidomij hudozhnik 1750PrimitkiLIBRIS 2012 d Track Q1798125DzherelaFriedrich III Kurfurst von Brandenburg Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1877 Band 7 S 627 635 Oestreich Gerhard Friedrich I Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 536 540 Digitalisat Ohff Heinz Preussens Konige Piper Munchen 1999 ISBN 3 492 04055 1 Schmidt Werner Friedrich I Kurfurst von Brandenburg Konig in Preussen Diederichs Munchen 1996 ISBN 3 424 01319 6 Frey Linda Frey Marsha Friedrich I Preussens erster Konig Styria Graz u a 1984 ISBN 3222115214 Die preussische Rangerhohung und Konigskronung 1701 in deutscher und europaischer Sicht Barmeyer Heide Hrsg Peter Lang Frankfurt Main u a 2002 ISBN 3 631 38845 4 Neugebauer Wolfgan Friedrich III I 1688 1713 Preussens Herrscher Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II Frank Lothar Kroll Hrsg Munchen 2000 S 113 133 Neumann Hans Joachim Friedrich I Der erste Konig der Preussen Berlin 2001 ISBN 978 3 86124 539 1 Preussen 1701 Eine europaische Geschichte Essays Deutsches Historisches Museum Stiftung Preussische Schlosser und Garten Berlin Brandenburg Hrsg Berlin Henschel 2001 ISBN 3 89487 388 4 Band II der Kataloge zur Ausstellung Berlin 2001 Dreihundert Jahre Preussische Konigskronung Eine Tagungsdokumentation Forschungen zur brandenburgischen und preussischen Geschichte Beiheft N F Bd 6 Johannes Kunisch Hrsg Berlin Duncker und Humblot 2002 ISBN 3 428 10796 9 Gose Frank Friedrich I 1657 1713 Ein Konig in Preussen Pustet Regensburg 2012 ISBN 978 3 7917 2455 3 Paulig Friedrich R Friedrich I Konig von Preussen Ein Beitrag zur Geschichte seines Lebens seines Hofes und seiner Zeit Frankfurt a O Selbstverl des Verf 1886 Digitalisat PosilannyaFridrih I Gogencollern Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bibliografiya Friedrich I Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Fridrih I Cifrova biblioteka Nimechchini Vlasni tvori ta literatura pro Fridrih I korol Prussiyi Pokazhchik starodrukiv yaki z yavilisya v nimeckomovnomu prostori u XVII stolitti, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ