Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рудольф Людвіг Карл Ві́рхов (нім. Rudolf Ludwig Karl Virchow; [ˈfɪrço] 13 жовтня 1821, Шивелбейн, Померанія — 5 вересня 1902, Берлін, Німецька імперія) — німецький науковець, патолог, громадський і політичний діяч другої половини XIX століття. Реформатор наукової і практичної медицини, основоположник сучасної патологічної анатомії та клітинної теорії. У 1855 році встановив, що клітини організму утворюються із інших клітин шляхом поділу. Перший звернув увагу на оболонку навколо нервового волокна і дав їй назву — мієлінова оболонка (від грец. μυαλό — мозок). Був відомий також як археолог, антрополог, палеонтолог.
Біографія
Народився 13 жовтня 1821 р. в містечку Шифельбейні прусської провінції Померанії (нині польське місто Свідвин).
Закінчив Берлінський медичний інститут Фрідріха-Вільгельма в 1843 році. Спочатку поступив асистентом, а згодом став прозектором при берлінській лікарні Шаріте.
У 1847 р. отримав право викладання і разом з заснував журнал «нім. Archiv für pathol. Anatomie u. Physiologie u. für klin. Medicin», що користується нині всесвітньою популярністю як «Вірховський Архів». 1891 року вийшов 126 том цього видання, що містить понад 200 статей самого Вірхова і представляє живу піввікову історію найважливіших надбань медичної науки.
На початку 1848 р. Вірхов був відряджений у Верхню Сілезію для вивчення там епідемії епідемічного висипного тифу, відомого тоді як «голодний тиф». Його звіт про цю поїздку, надрукований в Архіві, і який мав великий науковий інтерес, забарвлений у той же час політичними ідеями в дусі 1848 року. Ця обставина, так само як і взагалі участь його в реформаторських рухах того часу, викликали неприхильність до нього прусського уряду і спонукали його прийняти запропоновану йому ординарну кафедру патологічної анатомії у Вюрцбурзькому університеті, яка швидко прославила його ім'я.
У 1856 р. він повернувся в Берлін професором патологічної анатомії, загальної патології і терапії та директором наново заснованого патологічного інституту, де залишався до кінця життя. Інститут цей незабаром став центром для молодих науковців багатьох країн. Похований у Берліні, в .
Досягнення в біології та медицині
Рудольф Вірхов — засновник так званої целюлярної (клітинної) патології, в якій патологічні процеси зводяться до змін у життєдіяльності елементарних найдрібніших частин організму — його клітин. Погляди цієї наукової теорії в зв'язку з успіхами хімії та фізіології назавжди навернули медицину від різного роду умоглядних гіпотез і тісно пов'язали її з великою областю природознавства.
Як патологоанатом, і особливо гістолог, Вірхов самостійно вперше встановив гістолого-фізіологічну сутність багатьох патологічних процесів і хвороб, таких як: білокрів'я, тромбоз, емболія, амілоїдоз, рахіт, туберкульоз, більшість новоутворень тощо. Він ввів до медичного вжитку термін «інфекційні захворювання».
Рудольф Вірхов роз'яснив нормальну будову багатьох органів і окремих тканин; показав присутність живих і діяльних клітин у сполучній тканині різних типів; відкрив, що патологічно змінені органи і новоутворення складаються із звичайних типів тканин, встановив скоротливість лімфатичних і хрящових клітин; з'ясував будову слизових оболонок і проміжної тканини нервової системи; довів можливість новоутворення сірої речовини мозку, роз'яснив залежність форми черепа від зрощення швів та ін..
Як антрополог, Вірхов багато сприяв своїми роботами встановленню анатомічних особливостей рас, як біолог взагалі, встояв проти захоплення настільки поширеними під час його молодості виключно механічними поглядами на явища життя і мав сміливість відстоювати ідею відособленості елементу життя як початку особливого роду. Звідси і його знаменита теза «omnis cellula e cellula» (клітина походить тільки від клітини), якою завершила собою довгу суперечку біологів про самозародження організмів. Як діяч в області громадської гігієни, Вірхов відомий своїми роботами з дослідження деяких епідемій, а також прокази, своєю участю в суспільно-гігієнічних заходах з облаштування лікарень, шкіл тощо.
Рудольф Вірхов доклав багато зусиль до зібрання патологоанатомічної колекції: в 1899 році на території клініки Шаріте ним організований «Патологічний музей», на основі якого в 1998 році був створений Берлінський музей історії медицини.
Праці з медицини
- (нім.)«Gesammelte Abhandlungen zur wissenschaftl. Medizin» (1856);
- (нім.)«Untersuchungen über die Entwicklung des Schädelgrundes» (1857);
- (нім.)«Die Cellularpathologie in ihrer Begründung auf physiol. und pathol. Gewebslehre» (1858);
- (нім.)«Die krankhaften Geschwülste» (1863—1867);
- (нім.)«Vier Reden über Leben und Kranksein» (1862);
- (нім.)«Lehre von den Trichinen» (1865);
- (нім.)«Ueber einige Merkmale niederer Menschenrassen» (1875);
- (нім.)«Gräberfeld von Koban im Lande der Osse ten» (Берлін, 1883);
- (нім.)«Gesammelte Abhandl. aus dem Gebiete der öffentl. Medicin und der Seuchenlehre» (1879).
Археологічна діяльність
Антропологічні дослідження Вірхова привели його і до археологічних розвідок, які він здійснював по всій Німеччині і в інших країнах Європи. У нього є твори про бронзову добу, про кургани, про урни й ін. У 1879 році він брав участь у знаменитих розкопках Генріха Шлімана легендарного міста Трої, і в результаті з'явилися його твори: «нім. Zur Landeskunde der Troas» (Берлін, 1880; «Руїни Трої» в «Історичному віснику», 1880 р № 2) і «нім. Alttrojanische Gräber und Schädel» (Берлін, 1882).
У 1888 році він разом зі Шліманом об'їздив Єгипет, Нубію і Пелопоннес, де здійснював свої цікаві дослідження над царськими муміями в Булакському музеї, до того ж порівнював їх із збереженими зображеннями царів. Свої роботи з доісторичних старожитностей він завершив заснуванням в Берліні «Німецького музею одягу і домашнього начиння». Існує також його твір «Про древні могили і про споруди на сваях» (1886).
Політична діяльність
На політичний шлях Рудольфа Вірхова привели не жадоба слави, а гуманні почуття. Під час поїздки у Верхню Сілезію, про яку сказано вище, він прийшов до переконання, що «лікарі — природні адвокати бідних, і значна частина соціального питання входить в їхню юрисдикцію». З тих пір наука і політика йшли у Вірхова паралельно, поєднуючись в одне ціле в області громадської медицини. Щоб сприяти розвитку санітарної справи, він став брати участь у виборних міських установах. Зусилля Вірхова в цьому відношенні увінчалися повним успіхом. Німецький уряд дослухався до його красномовних умовлянь і прийнявся поступово здійснювати його плани у санітарній частині. Завдяки його невтомній діяльності Німеччина і особливо міста досягли мало-помалу того високого ступеня досконалості в санітарному відношенні, на якому вони стояли до 1890-х років. Особливо був зобов'язаний йому Берлін, в муніципальному управлінні якого він брав участь з 1859 року. Цієї теми стосуються такі твори Вірхова:
- (нім.)«Kanalisation oder Abfuhr» (Берлін, 1869);
- (нім.)«Reinigung und Entwässerung Berlins» (Берлін, 1870—1879);
- (нім.)«Die Anstalten der Stadt Berlin für die öffentliche Gesundheitspflege» (Берлін, 1886).
Поряд з участю в міському самоврядуванні важливе значення мала й його діяльність у парламенті, де знову-таки санітарні питання становили його особисту спеціальність; але й в обговоренні питань загальнополітичних він брав дуже активну участь. Обраний у депутати Прусського сейму негайно після повернення з Вюрцбурга, він у тому ж 1856 році став одним із засновників і вождів прорасистської партії, що згодом з'єдналася з сецесіоністами і перетворилася на партію вільнодумців. Своїм впливом на хід справ ця партія значною мірою зобов'язана Вірхову, його неухильній твердості у переконаннях, невтомній діяльності і бездоганній чистоті його імені, якого ніколи не смів торкнутися наклеп. Під час відомого конфлікту прусського уряду з сеймом (1862—1866) Вірхов був одним з головним вождів опозиції.
Після створення Німецької імперії Вірхов на час пішов із політичної арени. Гучні перемоги німецької зброї його не захоплювали, в благодійність імперії, що залізом і кров'ю об'єднала німецький народ, він не вірив. «Я не годжуся тепер, — говорив він депутації виборців, що неодноразово просили його прийняти депутатські повноваження, — у представники країни; при існуючому настрої мені нічого робити в парламенті. Можливо, я доживу до того часу, коли мій голос знову знадобиться народові; тоді я з'явлюся, якщо він покличе мене, але тепер ні». Цей час настав на початку 1880-х років, в самий розпал реакційної політики Бісмарка. Тоді Вірхов вперше вступив в імперський парламент як депутат від міста Берліна і з тих пір займав одне з перших місць в Партії вільнодумців.
Нагороди
- У 1872 р. — [de];
- у 1892 р. — Медаль Коплі;
- у 1893 р. — [en];
- у 1898 р. — Медаль Гельмгольця;
- у 1901 р. — Медаль Котеніуса;
- у 1901 р. — Pour le Mérite.
Див. також
- 13084 Вірхов — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start
- www.accademiadellescienze.it
- Duden. Das Aussprachewörterbuch. 7. Auflage, 2015, S. 887.
- Тейлор Д., Грин Н., Стаут У., Биология: В 3-х т. Т.1: Пер.с англ. / Под ред. Р.Сопера — 3-е изд. — М.: Мир, 2004. — 454 с.(рос.)
- Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1901, S. 166. (нім.)
- Mitglieder des Ordens Pour le Mérite: Rudolph Virchow (нім.)
Посилання
- Фірхов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Вірхов |
- Вирхов Рудольф // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Шелухин С. (Сергій Павленко) Рудольф Вірхов - громадський діяч (з поводу його смерти) // ЛНВ. - 1902, т. 20, ч. II: 37—50, 102—114, 144—159.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudolf Lyudvig Karl Vi rhov nim Rudolf Ludwig Karl Virchow ˈfɪrco 13 zhovtnya 1821 Shivelbejn Pomeraniya 5 veresnya 1902 Berlin Nimecka imperiya nimeckij naukovec patolog gromadskij i politichnij diyach drugoyi polovini XIX stolittya Reformator naukovoyi i praktichnoyi medicini osnovopolozhnik suchasnoyi patologichnoyi anatomiyi ta klitinnoyi teoriyi U 1855 roci vstanoviv sho klitini organizmu utvoryuyutsya iz inshih klitin shlyahom podilu Pershij zvernuv uvagu na obolonku navkolo nervovogo volokna i dav yij nazvu miyelinova obolonka vid grec myalo mozok Buv vidomij takozh yak arheolog antropolog paleontolog Rudolf Lyudvig Karl Virhovnim Rudolf Ludwig Karl VirchowIm ya pri narodzhenni nim Noppe suzannaNarodivsya 13 zhovtnya 1821 1821 10 13 Shivelbejn nini Svidvin Pomer 5 veresnya 1902 1902 09 05 80 rokiv Berlin serceva nedostatnistPohovannya d 1 Krayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist biolog antropolog paleontolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi naukovo pedagogichnij pracivnik politik likar vikladach universitetu patologoanatom paleoantropolog pismennikAlma mater Universitet Fridriha VilgelmaGaluz citologiya arheologiyaZaklad Vyurcburzkij universitetPosada dVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Jogann Peter MyullerVidomi uchni Mitrofan Oleksijovich PopovAspiranti doktoranti d d Robert Koh Edvin KlebsChlenstvo Prusska akademiya nauk Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk d Londonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej d Parizka medichna akademiya Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Belgijska korolivska akademiya medicini Turinska akademiya nauk 2 Partiya dVidomij zavdyaki uviv princip Omnis cellula e cellula Batko dDiti Gans Virhov d dNagorodi d medal Gelmgolca 1898 Medal Koteniusa 1901 d 1893 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 31 sichnya 1884 AvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Rudolf Virhov u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 zhovtnya 1821 r v mistechku Shifelbejni prusskoyi provinciyi Pomeraniyi nini polske misto Svidvin Zakinchiv Berlinskij medichnij institut Fridriha Vilgelma v 1843 roci Spochatku postupiv asistentom a zgodom stav prozektorom pri berlinskij likarni Sharite U 1847 r otrimav pravo vikladannya i razom z zasnuvav zhurnal nim Archiv fur pathol Anatomie u Physiologie u fur klin Medicin sho koristuyetsya nini vsesvitnoyu populyarnistyu yak Virhovskij Arhiv 1891 roku vijshov 126 tom cogo vidannya sho mistit ponad 200 statej samogo Virhova i predstavlyaye zhivu pivvikovu istoriyu najvazhlivishih nadban medichnoyi nauki Na pochatku 1848 r Virhov buv vidryadzhenij u Verhnyu Sileziyu dlya vivchennya tam epidemiyi epidemichnogo visipnogo tifu vidomogo todi yak golodnij tif Jogo zvit pro cyu poyizdku nadrukovanij v Arhivi i yakij mav velikij naukovij interes zabarvlenij u toj zhe chas politichnimi ideyami v dusi 1848 roku Cya obstavina tak samo yak i vzagali uchast jogo v reformatorskih ruhah togo chasu viklikali neprihilnist do nogo prusskogo uryadu i sponukali jogo prijnyati zaproponovanu jomu ordinarnu kafedru patologichnoyi anatomiyi u Vyurcburzkomu universiteti yaka shvidko proslavila jogo im ya U 1856 r vin povernuvsya v Berlin profesorom patologichnoyi anatomiyi zagalnoyi patologiyi i terapiyi ta direktorom nanovo zasnovanogo patologichnogo institutu de zalishavsya do kincya zhittya Institut cej nezabarom stav centrom dlya molodih naukovciv bagatoh krayin Pohovanij u Berlini v Dosyagnennya v biologiyi ta mediciniRudolf Virhov zasnovnik tak zvanoyi celyulyarnoyi klitinnoyi patologiyi v yakij patologichni procesi zvodyatsya do zmin u zhittyediyalnosti elementarnih najdribnishih chastin organizmu jogo klitin Poglyadi ciyeyi naukovoyi teoriyi v zv yazku z uspihami himiyi ta fiziologiyi nazavzhdi navernuli medicinu vid riznogo rodu umoglyadnih gipotez i tisno pov yazali yiyi z velikoyu oblastyu prirodoznavstva Yak patologoanatom i osoblivo gistolog Virhov samostijno vpershe vstanoviv gistologo fiziologichnu sutnist bagatoh patologichnih procesiv i hvorob takih yak bilokriv ya tromboz emboliya amiloyidoz rahit tuberkuloz bilshist novoutvoren tosho Vin vviv do medichnogo vzhitku termin infekcijni zahvoryuvannya Rudolf Virhov roz yasniv normalnu budovu bagatoh organiv i okremih tkanin pokazav prisutnist zhivih i diyalnih klitin u spoluchnij tkanini riznih tipiv vidkriv sho patologichno zmineni organi i novoutvorennya skladayutsya iz zvichajnih tipiv tkanin vstanoviv skorotlivist limfatichnih i hryashovih klitin z yasuvav budovu slizovih obolonok i promizhnoyi tkanini nervovoyi sistemi doviv mozhlivist novoutvorennya siroyi rechovini mozku roz yasniv zalezhnist formi cherepa vid zroshennya shviv ta in Yak antropolog Virhov bagato spriyav svoyimi robotami vstanovlennyu anatomichnih osoblivostej ras yak biolog vzagali vstoyav proti zahoplennya nastilki poshirenimi pid chas jogo molodosti viklyuchno mehanichnimi poglyadami na yavisha zhittya i mav smilivist vidstoyuvati ideyu vidosoblenosti elementu zhittya yak pochatku osoblivogo rodu Zvidsi i jogo znamenita teza omnis cellula e cellula klitina pohodit tilki vid klitini yakoyu zavershila soboyu dovgu superechku biologiv pro samozarodzhennya organizmiv Yak diyach v oblasti gromadskoyi gigiyeni Virhov vidomij svoyimi robotami z doslidzhennya deyakih epidemij a takozh prokazi svoyeyu uchastyu v suspilno gigiyenichnih zahodah z oblashtuvannya likaren shkil tosho Rudolf Virhov doklav bagato zusil do zibrannya patologoanatomichnoyi kolekciyi v 1899 roci na teritoriyi kliniki Sharite nim organizovanij Patologichnij muzej na osnovi yakogo v 1998 roci buv stvorenij Berlinskij muzej istoriyi medicini Praci z medicini nim Gesammelte Abhandlungen zur wissenschaftl Medizin 1856 nim Untersuchungen uber die Entwicklung des Schadelgrundes 1857 nim Die Cellularpathologie in ihrer Begrundung auf physiol und pathol Gewebslehre 1858 nim Die krankhaften Geschwulste 1863 1867 nim Vier Reden uber Leben und Kranksein 1862 nim Lehre von den Trichinen 1865 nim Ueber einige Merkmale niederer Menschenrassen 1875 nim Graberfeld von Koban im Lande der Osse ten Berlin 1883 nim Gesammelte Abhandl aus dem Gebiete der offentl Medicin und der Seuchenlehre 1879 Arheologichna diyalnistAntropologichni doslidzhennya Virhova priveli jogo i do arheologichnih rozvidok yaki vin zdijsnyuvav po vsij Nimechchini i v inshih krayinah Yevropi U nogo ye tvori pro bronzovu dobu pro kurgani pro urni j in U 1879 roci vin brav uchast u znamenitih rozkopkah Genriha Shlimana legendarnogo mista Troyi i v rezultati z yavilisya jogo tvori nim Zur Landeskunde der Troas Berlin 1880 Ruyini Troyi v Istorichnomu visniku 1880 r 2 i nim Alttrojanische Graber und Schadel Berlin 1882 U 1888 roci vin razom zi Shlimanom ob yizdiv Yegipet Nubiyu i Peloponnes de zdijsnyuvav svoyi cikavi doslidzhennya nad carskimi mumiyami v Bulakskomu muzeyi do togo zh porivnyuvav yih iz zberezhenimi zobrazhennyami cariv Svoyi roboti z doistorichnih starozhitnostej vin zavershiv zasnuvannyam v Berlini Nimeckogo muzeyu odyagu i domashnogo nachinnya Isnuye takozh jogo tvir Pro drevni mogili i pro sporudi na svayah 1886 Politichna diyalnistNa politichnij shlyah Rudolfa Virhova priveli ne zhadoba slavi a gumanni pochuttya Pid chas poyizdki u Verhnyu Sileziyu pro yaku skazano vishe vin prijshov do perekonannya sho likari prirodni advokati bidnih i znachna chastina socialnogo pitannya vhodit v yihnyu yurisdikciyu Z tih pir nauka i politika jshli u Virhova paralelno poyednuyuchis v odne cile v oblasti gromadskoyi medicini Shob spriyati rozvitku sanitarnoyi spravi vin stav brati uchast u vibornih miskih ustanovah Zusillya Virhova v comu vidnoshenni uvinchalisya povnim uspihom Nimeckij uryad dosluhavsya do jogo krasnomovnih umovlyan i prijnyavsya postupovo zdijsnyuvati jogo plani u sanitarnij chastini Zavdyaki jogo nevtomnij diyalnosti Nimechchina i osoblivo mista dosyagli malo pomalu togo visokogo stupenya doskonalosti v sanitarnomu vidnoshenni na yakomu voni stoyali do 1890 h rokiv Osoblivo buv zobov yazanij jomu Berlin v municipalnomu upravlinni yakogo vin brav uchast z 1859 roku Ciyeyi temi stosuyutsya taki tvori Virhova nim Kanalisation oder Abfuhr Berlin 1869 nim Reinigung und Entwasserung Berlins Berlin 1870 1879 nim Die Anstalten der Stadt Berlin fur die offentliche Gesundheitspflege Berlin 1886 Poryad z uchastyu v miskomu samovryaduvanni vazhlive znachennya mala j jogo diyalnist u parlamenti de znovu taki sanitarni pitannya stanovili jogo osobistu specialnist ale j v obgovorenni pitan zagalnopolitichnih vin brav duzhe aktivnu uchast Obranij u deputati Prusskogo sejmu negajno pislya povernennya z Vyurcburga vin u tomu zh 1856 roci stav odnim iz zasnovnikiv i vozhdiv prorasistskoyi partiyi sho zgodom z yednalasya z secesionistami i peretvorilasya na partiyu vilnodumciv Svoyim vplivom na hid sprav cya partiya znachnoyu miroyu zobov yazana Virhovu jogo neuhilnij tverdosti u perekonannyah nevtomnij diyalnosti i bezdogannij chistoti jogo imeni yakogo nikoli ne smiv torknutisya naklep Pid chas vidomogo konfliktu prusskogo uryadu z sejmom 1862 1866 Virhov buv odnim z golovnim vozhdiv opoziciyi Pislya stvorennya Nimeckoyi imperiyi Virhov na chas pishov iz politichnoyi areni Guchni peremogi nimeckoyi zbroyi jogo ne zahoplyuvali v blagodijnist imperiyi sho zalizom i krov yu ob yednala nimeckij narod vin ne viriv Ya ne godzhusya teper govoriv vin deputaciyi viborciv sho neodnorazovo prosili jogo prijnyati deputatski povnovazhennya u predstavniki krayini pri isnuyuchomu nastroyi meni nichogo robiti v parlamenti Mozhlivo ya dozhivu do togo chasu koli mij golos znovu znadobitsya narodovi todi ya z yavlyusya yaksho vin pokliche mene ale teper ni Cej chas nastav na pochatku 1880 h rokiv v samij rozpal reakcijnoyi politiki Bismarka Todi Virhov vpershe vstupiv v imperskij parlament yak deputat vid mista Berlina i z tih pir zajmav odne z pershih misc v Partiyi vilnodumciv NagorodiU 1872 r de u 1892 r Medal Kopli u 1893 r en u 1898 r Medal Gelmgolcya u 1901 r Medal Koteniusa u 1901 r Pour le Merite Div takozh13084 Virhov asteroyid nazvanij na chest naukovcya Primitkihttp www stadtentwicklung berlin de cgi bin egab eg pl fieldname grab amp search messel amp Search Start www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Duden Das Ausspracheworterbuch 7 Auflage 2015 S 887 Tejlor D Grin N Staut U Biologiya V 3 h t T 1 Per s angl Pod red R Sopera 3 e izd M Mir 2004 454 s ros Hof und Staatshandbuch des Konigreichs Wurttemberg 1901 S 166 nim Mitglieder des Ordens Pour le Merite Rudolph Virchow nim PosilannyaFirhov Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rudolf Virhov Virhov Rudolf Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Sheluhin S Sergij Pavlenko Rudolf Virhov gromadskij diyach z povodu jogo smerti LNV 1902 t 20 ch II 37 50 102 114 144 159