Верхня Сілезія (чеськ. Horní Slezsko; нім. Oberschlesien; лат. Silesia Superior; пол. Górny Śląsk; Сілезька: Gůrny Ślůnsk, Gōrny Ślōnsk) — південно-східна частина історичного й географічного регіону Сілезія; Нижня Сілезія знаходиться на північному заході. Весь час Верхня Сілезія була під контролем Польщі, Богемії, Австрії, Пруссії і Німеччини. Нині поділена між Польщею (Опольське воєводство та Сілезьке воєводство) і Чехією (Чеська Сілезія або Мораво-Сілезький край).
Верхня Сілезія | |
Герб[d] | |
Катойконім | Ślōnzŏk і Silesian |
---|---|
Континент | Європа |
Країна | Республіка Польща і Чехія |
Столиця | Ополе |
Адміністративна одиниця | Мораво-Сілезький край Опольське воєводство Сілезьке воєводство |
Часовий пояс | CET, , і CEST |
Розташовується на водоймі | Одра |
У межах природно-географічного об'єкта | Сілезія |
Найвища точка | Прадід |
Кількість населення | 5 264 762 осіб |
Валюта | злотий і чеська крона |
Сторона автомобільного руху | d |
Мова комунікації | сілезька мова, Сілезький діалект німецької мови, польська, німецька і чеська |
Площа | 20,373 км² |
Святий покровитель | Ядвіґа Сілезька |
Верхня Сілезія у Вікісховищі |
Координати: 50°26′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 18.017° сх. д.
Верхня Сілезія розташована на Сілезькій височині, між верхів'ями річок Одри та Вісли. Загальне населення Верхньосілезького промислового району становить 3 487 000 осіб.
Опольська Сілезія, Тешинська Сілезія й Австрійська Сілезія — історичні частини Верхньої Сілезії.
Історія
За часів Святополка I й короля Арнульфа Каринтійського в IX сторіччі Сілезія була частиною Великої Моравії, а після її падіння, на початку X сторіччя, Сілезію завоювала Богемія.
Невдовзі Верхню Сілезію завоювали польські князі й вона стала частиною Польщі. У 1335 році Сілезія повернулася під владу Богемії. Багато міст знищили монголи, але їх відновили. У 1300-х роках притік поселенців до Верхньої Сілезії припинився через чуму. Латина, чеська й німецька мови використовувалися в містах і містечках, і тільки з 1550-х, часів Реформації, з'являються записи з польськими іменами. Велика кількість сілезців стали протестантами, коли вся Верхня Сілезія належала Гогенцоллернам . За часів Габсбурзької династії відбулося повернення до католицизму, що запроваджувався єзуїтами.
Нижня Сілезія і більша частина Верхньої Сілезії стали частиною Пруссії у 1742 році, протягом Першої Сілезької війни. Незначна частина залишилася в межах Богемської корони під керуванням Габсбургів як князівство Верхньої і Нижньої Сілезії, або Австрійська Сілезія.
У XIX сторіччі Верхня Сілезія стала промисловою областю завдяки багатим покладам вугілля і залізної руди.
У 1919 році, після Першої світової війни, східна частина, більшістю населення у якій були етнічні поляки, відійшла до Польщі як Автономне Сілезьке Воєводство, тоді як західна частина, більшість населення у якій була німецькомовною, залишилась за Німеччиною як Провінція Верхня Сілезія. З 1919—1921 років відбулося три Сілезьких повстання в польськомовній частині Верхньої Сілезії. Під час [en] 60 % голосів було подано проти з'єднання з Польщею.
Після 1945 року майже вся Верхня Сілезія стала частиною Польщі. Більшість німецькомовного населення була депортована відповідно до рішень Потсдамської конференції. Ця програма депортації також включала німецькомовних мешканців Нижньої Сілезії, Східної Померанії, Данцигу й Східної Пруссії. Ці німецькі вигнанці були транспортовані до сучасної Німеччини (зокрема, до колишньої Східної Німеччини) і були замінені поляками, більшість з колишніх польських провінцій, анексованих СРСР на сході. Незначна частина Верхньої Сілезії відійшла до Чехословаччини як Чеська Сілезія.
Депортація німецькомовних мешканців повністю не виключила присутність населення, яке вважало себе німцями. Верхня Сілезія в 1945 році мала значну кількість двомовного населення, яке розмовляло як німецькою мовою, так і польськими говірками, із достатнім знанням польської мови для того, щоб залишитися в області. З падінням комунізму й приєднанням Польщі до Євросоюзу у Верхній Сілезії німців виявилось достатньо, щоб польський уряд визнав їх меншиною у Верхній Сілезії.
Див. також
Джерела
- Silesian Digital Library
- H. Förster, B. Kortus (1989) «Social-Geographical Problems of the Cracow and Upper Silesia Agglomerations», Paderborn. (Bochumer Geographische Arbeiten No. 51)
- Krzysztof Gwozdz (2000) «The Image of Upper Silesia in geography textbooks 1921—1998», in: Boleslaw Domanski (Ed.), Prace Geograficzne, No. 106, Institute of Geography of the Jagiellonian University Kraków. pp. 55-68
- Rudolf Carl . «Report on the Typhus Epidemic in Upper Silesia.» (1848) Am J Public Health 2006;96 2102—2105.
Excerpted from: Virchow RC. Collected Essays on Public Health and Epidemiology. Vol 1. Rather LJ, ed. Boston, Mass: Science History Publications; 1985:204-319.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro istorichnij region Pro prussku provinciyu div Provinciya Verhnya Sileziya Verhnya Sileziya chesk Horni Slezsko nim Oberschlesien lat Silesia Superior pol Gorny Slask Silezka Gurny Slunsk Gōrny Slōnsk pivdenno shidna chastina istorichnogo j geografichnogo regionu Sileziya Nizhnya Sileziya znahoditsya na pivnichnomu zahodi Ves chas Verhnya Sileziya bula pid kontrolem Polshi Bogemiyi Avstriyi Prussiyi i Nimechchini Nini podilena mizh Polsheyu Opolske voyevodstvo ta Silezke voyevodstvo i Chehiyeyu Cheska Sileziya abo Moravo Silezkij kraj Verhnya Sileziya Gerb d KatojkonimSlōnzŏk i Silesian KontinentYevropa Krayina Respublika Polsha i Chehiya StolicyaOpole Administrativna odinicyaMoravo Silezkij kraj Opolske voyevodstvo Silezke voyevodstvo Chasovij poyasCET UTC 1 UTC 2 i CEST Roztashovuyetsya na vodojmiOdra U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaSileziya Najvisha tochkaPradid Kilkist naselennya5 264 762 osib Valyutazlotij i cheska krona Storona avtomobilnogo ruhud Mova komunikaciyisilezka mova Silezkij dialekt nimeckoyi movi polska nimecka i cheska Plosha20 373 km Svyatij pokrovitelYadviga Silezka Verhnya Sileziya u Vikishovishi Koordinati 50 26 pn sh 18 01 sh d 50 433 pn sh 18 017 sh d 50 433 18 017Verhnya Sileziya Verhnya Sileziya roztashovana na Silezkij visochini mizh verhiv yami richok Odri ta Visli Zagalne naselennya Verhnosilezkogo promislovogo rajonu stanovit 3 487 000 osib Opolska Sileziya Teshinska Sileziya j Avstrijska Sileziya istorichni chastini Verhnoyi Sileziyi Verhnya Sileziya ta inshi istorichni zemli Polshi na tli suchasnih administrativnih kordonivIstoriyaMapa Verhnoyi Sileziyi 1746 r Gerb Verhnoyi Sileziyi u XIX storichchi Za chasiv Svyatopolka I j korolya Arnulfa Karintijskogo v IX storichchi Sileziya bula chastinoyu Velikoyi Moraviyi a pislya yiyi padinnya na pochatku X storichchya Sileziyu zavoyuvala Bogemiya Nevdovzi Verhnyu Sileziyu zavoyuvali polski knyazi j vona stala chastinoyu Polshi U 1335 roci Sileziya povernulasya pid vladu Bogemiyi Bagato mist znishili mongoli ale yih vidnovili U 1300 h rokah pritik poselenciv do Verhnoyi Sileziyi pripinivsya cherez chumu Latina cheska j nimecka movi vikoristovuvalisya v mistah i mistechkah i tilki z 1550 h chasiv Reformaciyi z yavlyayutsya zapisi z polskimi imenami Velika kilkist silezciv stali protestantami koli vsya Verhnya Sileziya nalezhala Gogencollernam Za chasiv Gabsburzkoyi dinastiyi vidbulosya povernennya do katolicizmu sho zaprovadzhuvavsya yezuyitami Nizhnya Sileziya i bilsha chastina Verhnoyi Sileziyi stali chastinoyu Prussiyi u 1742 roci protyagom Pershoyi Silezkoyi vijni Neznachna chastina zalishilasya v mezhah Bogemskoyi koroni pid keruvannyam Gabsburgiv yak knyazivstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi abo Avstrijska Sileziya U XIX storichchi Verhnya Sileziya stala promislovoyu oblastyu zavdyaki bagatim pokladam vugillya i zaliznoyi rudi U 1919 roci pislya Pershoyi svitovoyi vijni shidna chastina bilshistyu naselennya u yakij buli etnichni polyaki vidijshla do Polshi yak Avtonomne Silezke Voyevodstvo todi yak zahidna chastina bilshist naselennya u yakij bula nimeckomovnoyu zalishilas za Nimechchinoyu yak Provinciya Verhnya Sileziya Z 1919 1921 rokiv vidbulosya tri Silezkih povstannya v polskomovnij chastini Verhnoyi Sileziyi Pid chas en 60 golosiv bulo podano proti z yednannya z Polsheyu Pislya 1945 roku majzhe vsya Verhnya Sileziya stala chastinoyu Polshi Bilshist nimeckomovnogo naselennya bula deportovana vidpovidno do rishen Potsdamskoyi konferenciyi Cya programa deportaciyi takozh vklyuchala nimeckomovnih meshkanciv Nizhnoyi Sileziyi Shidnoyi Pomeraniyi Dancigu j Shidnoyi Prussiyi Ci nimecki vignanci buli transportovani do suchasnoyi Nimechchini zokrema do kolishnoyi Shidnoyi Nimechchini i buli zamineni polyakami bilshist z kolishnih polskih provincij aneksovanih SRSR na shodi Neznachna chastina Verhnoyi Sileziyi vidijshla do Chehoslovachchini yak Cheska Sileziya Deportaciya nimeckomovnih meshkanciv povnistyu ne viklyuchila prisutnist naselennya yake vvazhalo sebe nimcyami Verhnya Sileziya v 1945 roci mala znachnu kilkist dvomovnogo naselennya yake rozmovlyalo yak nimeckoyu movoyu tak i polskimi govirkami iz dostatnim znannyam polskoyi movi dlya togo shob zalishitisya v oblasti Z padinnyam komunizmu j priyednannyam Polshi do Yevrosoyuzu u Verhnij Sileziyi nimciv viyavilos dostatno shob polskij uryad viznav yih menshinoyu u Verhnij Sileziyi Div takozhNizhnya Sileziya Tramvajne spoluchennya Verhnoyi Sileziyi Aglomeraciya mist Verhnoyi Sileziyi Verhnosilezkij promislovij rajon Verhnosilezkij vugilnij basejnDzherelaSilesian Digital Library H Forster B Kortus 1989 Social Geographical Problems of the Cracow and Upper Silesia Agglomerations Paderborn Bochumer Geographische Arbeiten No 51 Krzysztof Gwozdz 2000 The Image of Upper Silesia in geography textbooks 1921 1998 in Boleslaw Domanski Ed Prace Geograficzne No 106 Institute of Geography of the Jagiellonian University Krakow pp 55 68 Rudolf Carl Report on the Typhus Epidemic in Upper Silesia 1848 Am J Public Health 2006 96 2102 2105 Excerpted from Virchow RC Collected Essays on Public Health and Epidemiology Vol 1 Rather LJ ed Boston Mass Science History Publications 1985 204 319