Центральноєвропейський літній час

Центральноєвропе́йський лі́тній час (англ. Central European Summer Time, CEST) — одна з назв другого годинного поясу, що діє протягом частини року в Європі. Центральноєвропейський літній час на дві години випереджає всесвітній єдиний час. Він використовується як літній час (до центральноєвропейського часу додається одна година) в більшості європейських країн.

Часові пояси Європи:

синій	Західноєвропейський час (WET, GMT) () Західноєвропейський літній час (WEST, BST, IST) ()
фіолетовий	Західноєвропейський час (WET, GMT) ()
червоний	Центральноєвропейський час (CET) () Центральноєвропейський літній час (CEST) ()
жовтий	Східноєвропейський час (EET) / Калінінградський час ()
буро-жовтий	Східноєвропейський час (EET) () Східноєвропейський літній час (EEST)()
зелений	Далекосхідноєвропейський час (FET)/Московський час (MSK) ()

Світлі кольори вказують на те, що в країні немає літнього часу: Білорусь, Ісландія, Росія, Туреччина.

Історія

Центральноєвропейський час вводиться на частину року. Вперше - під час Першої світової війни, у 1916 році (у деяких країнах). Відтоді його використання змінювалося як за країнами, так і за періодами. Під час Другої світової війни у деяких країнах він діяв цілорічно.^[]

Після поновлення використання літнього часу багатьма країнами Європи у 70-х роках єдиного графіка введення і скасування літнього часу не було. Проте вже тоді почалося координування дат змін часу. Так, з 1977 по 1980 рік поширеними датами були перша неділя квітня та остання неділя вересня. Причому був синхронізований і час переведення годинників - 1 година ночі за всесвітнім часом, що у зоні середньоєвропейського часу відповідало 2 годині ночі стандартного часу і третій - літнього.^[]

З 1981 по 1995 роки літній час вводився останньої неділі березня, а відмінявся — останньої неділі вересня. З 1996 року дію літнього часу восени продовжено до останньої неділі жовтня . 2001 року прийнято Директиву ЄС про перехід на літній час, відповідно до якої країни-члени мали дотримуватися єдиного графіка зміни часу. Усі європейські країни, які використовують центральноєвропейський час, навіть нечлени ЄС, дотримуються такого графіка.^[]

Географія

Такі країни й території використовують центральноєвропейський літній час (у дужках показано рік першого введення (після 1970) та рік (якщо не збігається) приєднання до європейського графіка (* - приєднання восени):^[]

• 1977-1980: перша неділя квітня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
• 1981-1995: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя вересня, 03:00 CEST;
• з 1996: остання неділя березня, 02:00 CET - остання неділя жовтня, 03:00 CEST)

•  Австрія (1980)
•  Албанія (1974, 1984*)
•  Андорра (1985)
•  Бельгія (1977)
•  Боснія і Герцеговина (у складі Югославії - 1983)
•  Ватикан (1966, 1980)
•  Угорщина (1980)
•  Німеччина (1980, також  НДР)
•  Гібралтар (1982)
•  Данія (метрополія) (1980)
•  Іспанія (крім Канарських островів) (1974, 1978)
•  Італія (1966, 1980)
•  Ліхтенштейн (1981)
•  Люксембург (1977)
• Північна Македонія (у складі Югославії - 1983)
•  Мальта (1966, 1981)
•  Монако (1976, 1977)
•  Нідерланди (метрополія) (1977)
• Норвегія (1980)
•  Польща (1977, 1988)
•  Сан-Марино (1966, 1980)
•  Сербія (у складі Югославії - 1983)
•  Словаччина (у складі Чехословаччини - 1979)
•  Словенія (у складі Югославії - 1983)
•  Франція (метрополія) (1976, 1977)
•  Хорватія (у складі Югославії - 1983)
•  Чорногорія (у складі Югославії - 1983)
•  Чехія (у складі Чехословаччини - 1979)
•  Швейцарія (1981)
•  Швеція (1980)

У минулому

Також центральноєвропейського часу дотримувалися:

•  Алжир (1978, інші дати)
•  Литва (1998 - 1999, єдиний графік)
•  Лівія (1982 - 1989, 1997, 2013 - різні дати)
•  Португалія (1993 - 1995, єдиний графік)
•  Туніс (1977 - 1978, інші дати; 1988 - 1990, інші дати або час; 2005, 2006 - 2008, єдиний графік)

Див. також

• Центральноєвропейський час

Примітки

1. Joseph Myers (17 липня 2009). History of legal time in Britain. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2009. (англ.)