Боге́мія (лат. Bohemia, нім. Böhmen, «країна боїв») — історична область у Чехії, а також стара назва Чеської держави. Синонім — Чехія.
Богемія | |
Прапор[d] | |
Катойконім | boemo, boema, boemi і boeme |
---|---|
Континент | Європа |
Країна | Чехія |
Столиця | Прага |
Найвища точка | Снєжка |
Займає ту саму територію з | Богемське королівство і d |
Площа | 52 065 км² |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Богемія у Вікісховищі |
Координати: 49°50′ пн. ш. 14°20′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 14.333° сх. д.
Назва
Найдавніша латинська назва «Boiohaemum» — «батьківщина бойїв». Бойї населяли ці землі в IV ст. до н. е. Три століття по тому бойїв витіснили германці.
- Складові Чехії
Історія
У давнину Богемію населяли бойї, кельти. З 5—6 століття нашої ери Богемію населяють слов'янські племена; найсильніші з них — чехи — дали країні нову назву.
У IX столітті племінний партикуляризм долає рід Пржемисловичів, котрий проживає поблизу Праги. Заснування самостійної міцної держави відбувається за допомогою княжої кінноти, елітного корпусу професійних воїнів, утримуваного правителем, і шляхом перетворення замків-укриттів на постійні опорні пункти. Після вбивства Вацлава, згодом національного святого, Богемія в X столітті з власною династією приєднується до Священної Римської імперії.
973 рік — заснування єпископату в Празі під верховенством Майнца.
1054 рік — у боротьбі з поляками Богемія поступається Сілезією Польщі. Моравія залишається в Богемії.
1061-1092 роки — правління Вратислава ІІ, якого в 1086 році робить королем Генріх IV. Після тронного розбрату в першій половині XII століття, зміцнення знаті за допомогою інституції сеньйорату і запровадження первородства у 1158 році.
1140-1173 роки — правління Владислава ІІ, що стає спадкоємним королем. З початком німецького руху на схід (1170 рік — привілеї для німецьких купців) виникають міста і бюргерство, одночасно з тутешньою шляхтою і кліром.
1198-1230 роки — правління Пржемисла Оттокара І. Він отримує привілеї німецьких правителів і пап.
1253-1278 роки — правління Пржемисла Отакара II. Він підтримує Німецький орден, підкоряє у 1251 році Австрію, після перемоги під Кройсенбрюном над угорцями підкорює у 1261 році Штирію, у 1260 році приєднує частини Словаччини (1260 рік), Каринтії і Крайни. 1273 року при обранні короля поступається Рудольфу Габсбургу.
1278 року — Пржемисл Отакар II гине в битві на Маршфельді. Богемію і Моравію, які отримує Вацлав II, по смерті Вацлава III у 1306 році відбирають як імперську власність.
Див. також
- Богемське королівство
- 371 Богемія — астероїд, названий на честь цього регіону
Примітки
Джерела
- Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія: dtv-Atlas / Пер. з нім. — К. : Знання-Прес, 2001.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bogemiya znachennya Boge miya lat Bohemia nim Bohmen krayina boyiv istorichna oblast u Chehiyi a takozh stara nazva Cheskoyi derzhavi Sinonim Chehiya BogemiyaPrapor d Katojkonimboemo boema boemi i boemeKontinentYevropaKrayina ChehiyaStolicyaPragaNajvisha tochkaSnyezhkaZajmaye tu samu teritoriyu zBogemske korolivstvo i dPlosha52 065 km Kategoriya map na Vikishovishid Bogemiya u Vikishovishi Koordinati 49 50 pn sh 14 20 sh d 49 833 pn sh 14 333 sh d 49 833 14 333NazvaNajdavnisha latinska nazva Boiohaemum batkivshina bojyiv Bojyi naselyali ci zemli v IV st do n e Tri stolittya po tomu bojyiv vitisnili germanci Skladovi ChehiyiIstoriyaDokladnishe Bogemske korolivstvo U davninu Bogemiyu naselyali bojyi kelti Z 5 6 stolittya nashoyi eri Bogemiyu naselyayut slov yanski plemena najsilnishi z nih chehi dali krayini novu nazvu U IX stolitti pleminnij partikulyarizm dolaye rid Przhemislovichiv kotrij prozhivaye poblizu Pragi Zasnuvannya samostijnoyi micnoyi derzhavi vidbuvayetsya za dopomogoyu knyazhoyi kinnoti elitnogo korpusu profesijnih voyiniv utrimuvanogo pravitelem i shlyahom peretvorennya zamkiv ukrittiv na postijni oporni punkti Pislya vbivstva Vaclava zgodom nacionalnogo svyatogo Bogemiya v X stolitti z vlasnoyu dinastiyeyu priyednuyetsya do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 973 rik zasnuvannya yepiskopatu v Prazi pid verhovenstvom Majnca 1054 rik u borotbi z polyakami Bogemiya postupayetsya Sileziyeyu Polshi Moraviya zalishayetsya v Bogemiyi 1061 1092 roki pravlinnya Vratislava II yakogo v 1086 roci robit korolem Genrih IV Pislya tronnogo rozbratu v pershij polovini XII stolittya zmicnennya znati za dopomogoyu instituciyi senjoratu i zaprovadzhennya pervorodstva u 1158 roci 1140 1173 roki pravlinnya Vladislava II sho staye spadkoyemnim korolem Z pochatkom nimeckogo ruhu na shid 1170 rik privileyi dlya nimeckih kupciv vinikayut mista i byurgerstvo odnochasno z tuteshnoyu shlyahtoyu i klirom 1198 1230 roki pravlinnya Przhemisla Ottokara I Vin otrimuye privileyi nimeckih praviteliv i pap 1253 1278 roki pravlinnya Przhemisla Otakara II Vin pidtrimuye Nimeckij orden pidkoryaye u 1251 roci Avstriyu pislya peremogi pid Krojsenbryunom nad ugorcyami pidkoryuye u 1261 roci Shtiriyu u 1260 roci priyednuye chastini Slovachchini 1260 rik Karintiyi i Krajni 1273 roku pri obranni korolya postupayetsya Rudolfu Gabsburgu 1278 roku Przhemisl Otakar II gine v bitvi na Marshfeldi Bogemiyu i Moraviyu yaki otrimuye Vaclav II po smerti Vaclava III u 1306 roci vidbirayut yak impersku vlasnist Div takozhBogemske korolivstvo 371 Bogemiya asteroyid nazvanij na chest cogo regionuPrimitkiBuchbesprechungen PSYCHE T 71 07 2017 07 s 617 632 doi 10 21706 ps 71 7 617 ISSN 0033 2623 Procitovano 18 sichnya 2020 DzherelaKinder G Hilgeman V Vsesvitnya istoriya dtv Atlas Per z nim K Znannya Pres 2001 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya