Координати: 50°03′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д.
Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński) — публічний університет у Польщі, у місті Краків. Найдавніший, й один з найбільших у країні, один із найстаріших у Європі. Грамоту про заснування університету було видано 12 травня 1364 року Казимиром III, він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у XIX столітті, щоб підкреслити зв'язок із династією Ягеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найстарішим у Польщі і одним з найстаріших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.
Ягеллонський університет | |
---|---|
Collegium Novum | |
Тип | державний |
Країна | Республіка Польща |
Розташування | Краків, Польща |
Гасло | «Розум величніший за силу» (лат. Plus ratio quam vis) |
Назва на честь | Ягеллони |
Засновано | 12 травня 1364 |
Засновник | Казимир III |
Ректор | Проф. [pl] |
Студентів | 52 445 (2008) |
Співробітників | ▲7246 осіб (2019)[2] |
Членство у | |
Складається з | Ягеллонська бібліотека, d, Колегіум Маюса і d |
Випускники | |
Штаб-квартира | Краків |
Адреса | Collegium Novum ul. Gołębia, 24 31-007 Kraków |
Сайт | www.uj.edu.pl |
Нагороди | |
Jagiellonian University у Вікісховищі |
Після розквіту в другій половині XV — на початку XVI століть занепав у XVII столітті, за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.
Назва
- Краківський університет (лат. Universitas Cracoviensis) — традиційна назва.
- Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński) — сучасна назва.
- Краківський Ягеллонський університет (лат. Universitas Iagellonica Cracoviensis)
- Ягайлонський університет
- Краківська академія (пол. Akademia Krakowska) — стара назва.
Факультети
На цей час Ягеллонський Університет (включно з Медичним колегіумом) має 15 факультетів:
- Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
- Філософський факультет
- Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
- Історичний факультет (Wydział Historyczny)
- Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
- Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
- Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
- Факультет хімії (Wydział Chemii)
- Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
- Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
- Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
- Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
- Collegium Medicum
- Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
- Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
- Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.
Бібліотека Ягеллонського університету
Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших у Польщі, має понад 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперника, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.
Українці в університеті
Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який у числі перших звернув увагу на недоліки системи , навчалися Яків із Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола із Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій із Нового Села, Бернард Ваповський із Радохонець, Юрій Котермак із Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[]
За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. У XIX столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Флоріян Кудревич, Леон Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 р. професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.
Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну громаду», а в 1920-х роках — Українську студентську громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів.
У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.
У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року).
З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.
Відомі випускники
- Кароль Войтила — Папа Римський Іван Павло II
- Липинський В'ячеслав Казимирович — український політичний діяч, історик
- Галаса Михайло — окружний провідник ОУН Тернопільщини
- Миколай Коперник — астроном, математик
- Станіслав Лем — письменник-фантаст
- Едвард Любовський — польський драматург і письменник, театральний критик.
- Анджей Дуда - польський політик, 8-ий Президент Польщі.
- Марцін Радимінський — професор та історіограф Краківського університету
- Антоній Реман — географ, геоботанік, дослідник рослинності Карпат, Поділля й Криму.
- Алоїз Шарловський — польський історик, дослідник історії Станиславова.
- Казимеж Пшерва-Тетмаєр — польський поет
- Войцех Кавінський — польський поет
- — польський громадський діяч, мемуарист
- Ян Болеслав Ожуг — польський поет
- Єжи Штур — польський актор та режисер
- Щербіч Павло — львівський правник.
- Андрей Шептицький — митрополит УГКЦ.
- Ян Фітцке — археолог
- Зигмунт Глогер — археолог
- Тимофій Згура — український дипломат
- Станіслав Бежановський — польський історик, поет
Почесні доктори
Див. також
- Колегіум Маюс
- Бібліотека Ягеллонського університету
- Ботанічний сад Ягеллонського університету
- Архів Ягеллонського університету
- Аль-Карауїн — найстаріший чинний навчальний заклад у світі
Примітки
- https://radon.nauka.gov.pl/dane/profil/ec799b31-2b67-4e3d-b91b-d4bb28f41d43
- https://en.uj.edu.pl/en_US/about-university/facts-and-figures
- https://www.the-guild.eu/members/
- Ягеллонський університет | Польща для мандрівників. ostarbeiter.vn.ua. Процитовано 10 березня 2017.
- Ягайлонський університет[недоступне посилання з серпня 2019]
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Рубльов О. С., Стемпєнь С. Краківський університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 286. — .
- Casimir Morawski, Histoire de l'Université de Cracovie. Moyen Âge et Renaissance. Traduction de Pierre Rongier. Paris, A. Picard — Cracovie, Gebethner et Cie. Vol.I, (1900), 311 p.; Vol. II, (1903), 297 p.; Vol. III, (1905), 359 p. (Index des noms propres, table analytique des matières)
Посилання
- . Центр Європейської освіти. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2015.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jagiellonian University |
- Офіційний сайт Ягеллонського університету (пол.)
- Ягеллонський університет в циклі «Краків для українця», віртуальний путівник
Віртуальний візит університетом:
- ,
- .
- Українські програми Факультету права та адміністрації ЯУ
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 50 03 39 pn sh 19 55 58 sh d 50 06083 pn sh 19 93278 sh d 50 06083 19 93278 Yagellonskij universitet pol Uniwersytet Jagiellonski publichnij universitet u Polshi u misti Krakiv Najdavnishij j odin z najbilshih u krayini odin iz najstarishih u Yevropi Gramotu pro zasnuvannya universitetu bulo vidano 12 travnya 1364 roku Kazimirom III vin stav drugim v Centralnij Yevropi pislya Prazkogo universitetu vidkritogo 1348 roku Reorganizovanij 1400 roku Vladislavom II Yagajlom nazva bula nadana universitetovi u XIX stolitti shob pidkresliti zv yazok iz dinastiyeyu Yagelloniv Cej vishij navchalnij zaklad ye najstarishim u Polshi i odnim z najstarishih u Yevropi sogodni maye 15 fakultetiv Yagellonskij universitet riven akreditaciyi ZasnovnikCollegium NovumTipderzhavnijKrayina Respublika PolshaRoztashuvannyaKrakiv PolshaGaslo Rozum velichnishij za silu lat Plus ratio quam vis Nazva na chestYagelloniZasnovano12 travnya 1364ZasnovnikKazimir IIIRektorProf pl Studentiv52 445 2008 Spivrobitnikiv 7246 osib 2019 2 Chlenstvo uUtrehtska merezha Koyimbrska grupa d d 3 Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 4 i d 5 Skladayetsya zYagellonska biblioteka d Kolegium Mayusa i dVipusknikiKategoriya Vipuskniki Yagellonskogo universitetuShtab kvartiraKrakivAdresaCollegium Novum ul Golebia 24 31 007 KrakowSajtwww uj edu plNagorodi Jagiellonian University u Vikishovishi Pislya rozkvitu v drugij polovini XV na pochatku XVI stolit zanepav u XVII stolitti za chasiv prinalezhnosti Krakova do Avstriyi stav oseredkom polskoyi nauki NazvaKrakivskij universitet lat Universitas Cracoviensis tradicijna nazva Yagellonskij universitet pol Uniwersytet Jagiellonski suchasna nazva Krakivskij Yagellonskij universitet lat Universitas Iagellonica Cracoviensis Yagajlonskij universitet Krakivska akademiya pol Akademia Krakowska stara nazva FakultetiNa cej chas Yagellonskij Universitet vklyuchno z Medichnim kolegiumom maye 15 fakultetiv Fakultet yurisprudenciyi ta administraciyi Wydzial Prawa i Administracji Filosofskij fakultet Fakultet fiziki astronomiyi ta prikladnoyi informatiki Wydzial Fizyki Astronomii i Informatyki Stosowanej Istorichnij fakultet Wydzial Historyczny Filologichnij fakultet Wydzial Filologiczny Fakultet polonistiki Wydzial Polonistyki Fakultet matematiki ta informatiki Wydzial Matematyki i Informatyki Fakultet himiyi Wydzial Chemii Fakultet biologiyi ta nauk pro Zemlyu Wydzial Biologii i Nauk o Ziemi Fakultet upravlinnya ta socialnoyi komunikaciyi Wydzial Zarzadzania i Komunikacji Spolecznej Fakultet mizhnarodnih i politichnih doslidzhen Wydzial Studiow Miedzynarodowych i Politycznych Fakultet biohimiyi biofiziki ta biotehnologiyi Wydzial Biochemii Biofizyki i Biotechnologii Collegium Medicum Likarskij fakultet Wydzial Lekarski Farmacevtichnij fakultet Wydzial Farmaceutyczny Fakultet nauk pro zdorov ya Wydzial Nauk o Zdrowiu Yagellonskij universitet Kampus 600 richchya ponovlennya Yagellonskogo universitetu Universitet zdijsnyuye pidgotovku za 73 napryamami i 152 specializaciyami Stanom na 31 12 2012 u Yagellonskomu Universiteti navchalos 45 498 studentiv Biblioteka Yagellonskogo universitetuDokladnishe Biblioteka Yagellonskogo universitetu Biblioteka universitetu odna z najbilshih i najdavnishih u Polshi maye ponad 6 mln odinic zberigannya U fondah biblioteki velika kolekciya serednovichnih rukopisiv sered yakih napriklad De revolutionibus orbium coelestium Kopernika Kodeks Baltazara Begema Tut ye velike zibrannya literaturi polskogo samvidavu chasiv komunistichnoyi vladi 1945 1989 Do biblioteki nalezhat fondi tak zvanoyi Berlinki status yakoyi zalishayetsya spirnim Ukrayinci v universitetiVid samogo pochatku v Yagellonskomu universiteti navchalos bagato ukrayinciv Studentom i zasnovnikom kafedri astronomiyi Krakivskogo universitetu buv Martin Rusin Na kafedri Rusina yakij u chisli pershih zvernuv uvagu na nedoliki sistemi navchalisya Yakiv iz Zalissya Ivan Broshka z Pidlyashshya Mikola iz Shadka Mihajlo z Dovgopillya Ambrozij z Bardiyeva Grigorij iz Novogo Sela Bernard Vapovskij iz Radohonec Yurij Kotermak iz Drogobicha yakij vlasne i stav pershim vchitelem Mikolaya Kopernika Takozh v universiteti navchavsya j vikladav poet i naukovec Grigorij Sambirchik vipusknik Paduanskogo universitetu Yan Lyatos dzherelo Za avstrijskih i polskih chasiv sotni ukrayinciv zakinchili Yagellonskij universitet U XIX stolitti na teologichnomu fakulteti Yagellonskogo universitetu vikladali Floriyan Kudrevich Leon Lavrisevich ta inshi U Krakovi ukrayinci vivchali perevazhno medicinu z 1889 r profesorom medicini buv Valerij Yavorskij a takozh inshi predmeti Naprikinci XIX stolittya ukrayinski studenti Yagellonskogo universitetu zasnuvali Akademichnu gromadu a v 1920 h rokah Ukrayinsku studentsku gromadu v Krakovi sho v 1930 roci narahovuvala blizko 400 studentiv U Yagellonskomu universiteti navchalisya Vasil Stefanik Katrya Grinevicheva I Prijma Roman Yarosevich Volodimir Starosolskij V Vitoshinskij ta bagato inshih U 1926 roci pri Yagellonskomu universiteti bula stvorena kafedra ukrayinskoyi filologiyi literatura Bogdan Lepkij mova Ivan Zilinskij krim togo pracyuvali docentami ukrayinci Stepan Tomashivskij Yu Panejko Volodimir Kubijovich lektorami ukrayinskoyi movi Yulian Genik Berezovskij Volodimir Mokrij z 1972 roku Z 1962 roku Yagellonskij universitet pidtrimuye druzhni zv yazki z Kiyivskim nacionalnim universitetom imeni Tarasa Shevchenka Z 1999 roku Fakultet prava ta administraciyi Yagellonskogo universitetu spivpracyuye z ukrayinskimi vishimi navchalnimi zakladami u Kiyevi Lvovi j Ternopoli Vidomi vipusknikiKarol Vojtila Papa Rimskij Ivan Pavlo II Lipinskij V yacheslav Kazimirovich ukrayinskij politichnij diyach istorik Galasa Mihajlo okruzhnij providnik OUN Ternopilshini Mikolaj Kopernik astronom matematik Stanislav Lem pismennik fantast Edvard Lyubovskij polskij dramaturg i pismennik teatralnij kritik Andzhej Duda polskij politik 8 ij Prezident Polshi Marcin Radiminskij profesor ta istoriograf Krakivskogo universitetu Antonij Reman geograf geobotanik doslidnik roslinnosti Karpat Podillya j Krimu Aloyiz Sharlovskij polskij istorik doslidnik istoriyi Stanislavova Kazimezh Psherva Tetmayer polskij poet Vojceh Kavinskij polskij poet polskij gromadskij diyach memuarist Yan Boleslav Ozhug polskij poet Yezhi Shtur polskij aktor ta rezhiser Sherbich Pavlo lvivskij pravnik Andrej Sheptickij mitropolit UGKC Yan Fitcke arheolog Zigmunt Gloger arheolog Timofij Zgura ukrayinskij diplomat Stanislav Bezhanovskij polskij istorik poetPochesni doktoriSenchenko Ivan Andrijovich Tadeush Sulimirskij Leon ShternbahDiv takozhKolegium Mayus Biblioteka Yagellonskogo universitetu Botanichnij sad Yagellonskogo universitetu Arhiv Yagellonskogo universitetu Al Karauyin najstarishij chinnij navchalnij zaklad u svitiPrimitkihttps radon nauka gov pl dane profil ec799b31 2b67 4e3d b91b d4bb28f41d43 https en uj edu pl en US about university facts and figures https www the guild eu members Yagellonskij universitet Polsha dlya mandrivnikiv ostarbeiter vn ua Procitovano 10 bereznya 2017 Yagajlonskij universitet nedostupne posilannya z serpnya 2019 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Rublov O S Stempyen S Krakivskij universitet Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 286 ISBN 978 966 00 0855 4 Casimir Morawski Histoire de l Universite de Cracovie Moyen Age et Renaissance Traduction de Pierre Rongier Paris A Picard Cracovie Gebethner et Cie Vol I 1900 311 p Vol II 1903 297 p Vol III 1905 359 p Index des noms propres table analytique des matieres Posilannya Centr Yevropejskoyi osviti Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Jagiellonian University Oficijnij sajt Yagellonskogo universitetu pol Yagellonskij universitet v cikli Krakiv dlya ukrayincya virtualnij putivnik Virtualnij vizit universitetom Ukrayinski programi Fakultetu prava ta administraciyi YaU Ce nezavershena stattya pro osvitu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi