Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леон Штернбах 2 липня 1864 Дрогобич 20 лютого 1940 Заксенгаузен польський класичний філолог і візантолог єврейського пох

Леон Штернбах

Леон Штернбах

Леон Штернбах (2 липня 1864, Дрогобич — 20 лютого 1940, Заксенгаузен) — польський класичний філолог і візантолог єврейського походження, професор Ягеллонського університету, член Польської академії науки. Ініціатор візантологічних досліджень у Польщі.

Леон Штернбах
пол. Leon Sternbach
image
Народився2 липня 1864(1864-07-02)[1][2]
Дрогобич, Самбірський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер20 лютого 1940(1940-02-20)[1][2] (75 років)
Заксенгаузен, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина
Похованняd
Країнаimage Австро-Угорщина
image Польська Республіка
Діяльністьвикладач університету, класичний філолог, філолог
Alma materВіденський університет
Галузькласична філологія
ЗакладЯгеллонський університет
ЛНУ ім. І. Франка
Аспіранти, докторантиЛер-Сплавінський Тадеуш
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
Нагороди
image image
image Леон Штернбах у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .
image
Портрет Леона Штернбаха роботи Станіслава Виспянського (1904)

Біографія

Леон Штернбах був сином Юзефа (чиновника банку та єврейського рабина) та Антуанетти Штернбах, уродженої Ґолдгаммер. Серед друзів його батьків були: Кардинал Альбін Дунаєвський, Адам Асник і Станіслав Виспянський, який пізніше написав три портрети Штернбаха з родиною. Навчався в середній школі в Дрогобичі. Вивчав філологію в університетах Лейпцига і Дрездена (1882—1883), а також у Відні (1883—1885). У 1885 році захистив докторат у Відні за працею Meletemata Graeca (Грецьке дослідження). Кілька років він провів на архівних дослідженнях у Відні, Гейдельберзі та в бібліотеках Італії та Франції. У 1889 році під науковим керівництвом Людвіка Цвіклінського він здобув габілітацію у Львівському університеті та став доцентом 3-ї кафедри класичної філології Ягеллонського університету. З цим університетом він був пов'язаний протягом усієї своєї наукової діяльності.

image
Фото з дружиною Леонтиною та донькою Геленою

Зайняв посаду доцента у 1892 році, а також очолив 3-ю кафедру класичної філології. У 1897 році він став професором, а в 1904/1905 навчальному році обіймав посаду декана філософського факультету. У 1905—1919 роках він представляв Ягеллонський університет у Крайовій шкільній раді, а також був директором екзаменаційної комісії для вчителів середніх шкіл (1916—1935). У 1918 році отримав ступінь почесного доктора Краківського університету. У 1934 році, як делегат університету, він брав участь у святкуванні 500-річчя Катанійського університету. У 1935 році вийшов на пенсію, отримавши звання почесного професора. Разом із групою краківських науковців був заарештований у листопаді 1939 року в рамках німецької акції арешту професорів (Sonderaktion Krakau); був ув'язнений у Кракові, потім у Вроцлаві та концентраційному таборі Заксенгаузен, де його було вбито.

Леон Штернбах належав до багатьох престижних наукових товариств. У 1894 році він був призначений членом-кореспондентом, а в 1902 — дійсним членом Академії науки в Кракові (згодом Польської Академії науки). З 1933 був директором Першого відділу Польської академії наук, належав до Комісії сходознавства, головував у Філологічній комісії (з 1927 р.). Він також був членом Наукового товариства у Львові, Академії науки у Празі, Австрійського археологічного інституту та Товариства сприяння еллінським студіям у Лондоні. У 1903 році він не прийняв запропоновану кафедру візантиністики у Віденському університеті, а також не погодився на постійну співпрацю з Ватиканської бібліотекою; у міжвоєнний період він проводив часті дослідження в архівах Ватикану, і його неодноразово приймали на приватних аудієнціях Папа Пій XI та король Італії Віктор Еммануїл III. Увересні 1914 р. обраний членом Галицької ц. к. Національної шкільної ради.

Його вважали одним із найвидатніших візантістів світу, поряд із Карлом Крумбахером. У своїй науковій діяльності він займався гномологічною літературою, патрологією, пареміологією та грецькою мовою. Також він досліджував досягнення Григорія Богослова та інших каппадокійських отців. Він підготував критичні видання багатьох праць, зокрема: Михайло Пселл, Менандр та Езоп. Досліджував також походження польських прислів'їв. Співпрацював з «Geschichte der byzantynischen Literatur» (з 1890).

Ордени та нагороди

Учні

Серед його учнів і співробітників були: Северин Гаммер, Фелікс Копера, Єжи Ковальський, Адам Крокевич, Єжи Кроковський, Казімеж Фелікс Куманецький, Тадеуш Лер-Сплавінський, Людвік Пйотровіц, Густав Пржихоцкі, Ян Сайдак, Єжи Шнайдер, Тадеуш Сінко, Станіслав Скіміна.

Родина

У 1897 р. одружився з Леонтиною Епштейн (пом. 17 квітня 1946, Краків). Залишив доньку Гелену (у шлюбі Одживольська). Сестрою Леона Штернбаха була Цецилія Штернбах-Хайєсова, дружина віцепрезидента Львова часів Другої Польської Республіки [pl]. Його племінник, [en], був творцем синтетичних бензодіазепінів, а інший племінник — Людвік — всесвітньо відомим індологом, професором Сорбонни та Колеж де Франс.

Вибрані видання

  • Meletemata graeca, Vindobonae 1886.
  • Epitafium na Sklerajnę, przeł. L. Sternbach, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 14 (1891), s. 375—393.
  • G. Pisidiaecarmina inedita, «Wienner Studien», t. 13 i 14 (1891 i 1892).
  • Gnomologium Parisinum ineditum. Appendix Vaticana, ed. Leo Sternbach, Cracoviae: Academia Litterarum 1893.
  • Photii patriarchae Opusculum paraeneticum. Appendix gnomica, excerpta Parisiana, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 20 (1893)
  • Analecta Photiana, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 20 (1893).
  • Dilucidationes Aesopiae (1894).
  • Appedix critica de Joanne Euchaitensi, «Eos» 4 (1897), s. 156—163.
  • Fabularum Aesopiarum sylloge (1894).
  • Methodi Patriarchae opusculum paraeneticum, «Eos» (1897), s. 150—156.
  • De G. Pisidae apud Theophanen aliosque historicos reliquis, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 30 (1889—1900).
  • De G. Pisidae carmina historica, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 30 (1899—1900).
  • De G. Pisidae fragmentis a Suida servatis, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 30 (1899—1900).
  • Observationes in Georgii Pisidae carmina historica. Appendix metrica, «Rozprawy Wydziału Filologicznego PAU» 30 (1899—1900).
  • Analecta Manassea, «Eos» 7 (1901), s. 180—194.
  • Manassae versus inediti, «Wiener Studien», t. 24 (1902).
  • Nicolai Calliclis Carmina, ed. Leo Sternbach, Cracoviae: Academia Litterarum 1903.
  • De Joanne Psello, «Eos» 9 (1903), s. 5–10.
  • De cornicula Horatiana (1935).
  • Quaestiones paroemiographicae (1936).
  • Uwagi paremiograficzne do pism Mikołaja Reja (1937).
  • Homera Iliada. Pomór, gniew, tekst grec. oprac. Leon Sternbach, tł. z grec. Juliusz Słowacki, il. Stanisław Wyspiański, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1983.

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  3. Z Rady szkolnej krajowej. : 1. Nr 413 z 21 września 1914.
  4. M.P. z 1928 r. nr 260, poz. 630 «za zasługi na polu naukowem».
  5. M.P. z 1936 r. nr 263, poz. 464 «za wybitne zasługi na polu nauki i wychowywania młodzieży w duchu patriotycznym położone w latach 1905—1918».

Література

  • Tadeusz Sinko, Leon Sternbach w czterdziestolecie działalności profesorskiej, «Kwartalnik Klasyczny» 6 (1932), s. VII—XIII.
  • Seweryn Hammer, Leon Sternbach, filolog i bizantynista 1864—1940, «Eos» 41 (1940—1946), z. 1, s. 9–53.
  • Jan Sękowski, Leon Sternbach (1864—1940), «Meander» 10 (1955), z. 3, s. 158—160.
  • J. Mossay, Le professeur Leon Sternbach, byzantiniste et patriote, «Review Historia Ecclesiae» 65 (1970), s. 820—835.
  • Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 3: P-Z, Wrocław 1985, s. 314—318.
  • Zofia Bonarowska, Losy i zawartość materiałów rękopiśmiennych Leona Sternbacha, «Sprawozdania Polskiej Akademii Nauk w Krakowie» 31 (1987), z. 2, s. 9–10.
  • Semper Fidelis. Pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego…, Wiktor Chajes, Kraków 1997.
  • Waldemar Ceran, Historia i bibliografia rozumowana bizantynologii polskiej 1800–1998, Łódź 2001, t. 1, s. 26–29.
  • Krzysztof Tomasz Witczak, Sternbach Leon [w:] Jerzy Starnawski (red.), Słownik badaczy literatury polskiej, t. 5, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, , Łódź 2002, s. 283—285.
  • Kazimierz Korus, Sternbach Leon Samuel (1864—1940) [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 43, Wrocław 2004—2005, s. 473—475.
  • Waldemar Ceran, Początki i etapy rozwoju bizantynologii polskiej, wyd.2 popr. i uzup., Poznań 2006. Labarum 1.

Посилання

  • Твори Леона Штернбаха в бібліотеці «Полона» .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leon Shternbah 2 lipnya 1864 Drogobich 20 lyutogo 1940 Zaksengauzen polskij klasichnij filolog i vizantolog yevrejskogo pohodzhennya profesor Yagellonskogo universitetu chlen Polskoyi akademiyi nauki Iniciator vizantologichnih doslidzhen u Polshi Leon Shternbahpol Leon SternbachNarodivsya2 lipnya 1864 1864 07 02 1 2 Drogobich Sambirskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer20 lyutogo 1940 1940 02 20 1 2 75 rokiv Zaksengauzen Oraniyenburg Brandenburg NimechchinaPohovannyadKrayina Avstro Ugorshina Polska RespublikaDiyalnistvikladach universitetu klasichnij filolog filologAlma materVidenskij universitetGaluzklasichna filologiyaZakladYagellonskij universitet LNU im I FrankaAspiranti doktorantiLer Splavinskij TadeushChlenstvoPolske naukove tovaristvo u LvoviNagorodi Leon Shternbah u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Portret Leona Shternbaha roboti Stanislava Vispyanskogo 1904 BiografiyaLeon Shternbah buv sinom Yuzefa chinovnika banku ta yevrejskogo rabina ta Antuanetti Shternbah urodzhenoyi Goldgammer Sered druziv jogo batkiv buli Kardinal Albin Dunayevskij Adam Asnik i Stanislav Vispyanskij yakij piznishe napisav tri portreti Shternbaha z rodinoyu Navchavsya v serednij shkoli v Drogobichi Vivchav filologiyu v universitetah Lejpciga i Drezdena 1882 1883 a takozh u Vidni 1883 1885 U 1885 roci zahistiv doktorat u Vidni za praceyu Meletemata Graeca Grecke doslidzhennya Kilka rokiv vin proviv na arhivnih doslidzhennyah u Vidni Gejdelberzi ta v bibliotekah Italiyi ta Franciyi U 1889 roci pid naukovim kerivnictvom Lyudvika Cviklinskogo vin zdobuv gabilitaciyu u Lvivskomu universiteti ta stav docentom 3 yi kafedri klasichnoyi filologiyi Yagellonskogo universitetu Z cim universitetom vin buv pov yazanij protyagom usiyeyi svoyeyi naukovoyi diyalnosti Foto z druzhinoyu Leontinoyu ta donkoyu Gelenoyu Zajnyav posadu docenta u 1892 roci a takozh ocholiv 3 yu kafedru klasichnoyi filologiyi U 1897 roci vin stav profesorom a v 1904 1905 navchalnomu roci obijmav posadu dekana filosofskogo fakultetu U 1905 1919 rokah vin predstavlyav Yagellonskij universitet u Krajovij shkilnij radi a takozh buv direktorom ekzamenacijnoyi komisiyi dlya vchiteliv serednih shkil 1916 1935 U 1918 roci otrimav stupin pochesnogo doktora Krakivskogo universitetu U 1934 roci yak delegat universitetu vin brav uchast u svyatkuvanni 500 richchya Katanijskogo universitetu U 1935 roci vijshov na pensiyu otrimavshi zvannya pochesnogo profesora Razom iz grupoyu krakivskih naukovciv buv zaareshtovanij u listopadi 1939 roku v ramkah nimeckoyi akciyi areshtu profesoriv Sonderaktion Krakau buv uv yaznenij u Krakovi potim u Vroclavi ta koncentracijnomu tabori Zaksengauzen de jogo bulo vbito Leon Shternbah nalezhav do bagatoh prestizhnih naukovih tovaristv U 1894 roci vin buv priznachenij chlenom korespondentom a v 1902 dijsnim chlenom Akademiyi nauki v Krakovi zgodom Polskoyi Akademiyi nauki Z 1933 buv direktorom Pershogo viddilu Polskoyi akademiyi nauk nalezhav do Komisiyi shodoznavstva golovuvav u Filologichnij komisiyi z 1927 r Vin takozh buv chlenom Naukovogo tovaristva u Lvovi Akademiyi nauki u Prazi Avstrijskogo arheologichnogo institutu ta Tovaristva spriyannya ellinskim studiyam u Londoni U 1903 roci vin ne prijnyav zaproponovanu kafedru vizantinistiki u Videnskomu universiteti a takozh ne pogodivsya na postijnu spivpracyu z Vatikanskoyi bibliotekoyu u mizhvoyennij period vin provodiv chasti doslidzhennya v arhivah Vatikanu i jogo neodnorazovo prijmali na privatnih audiyenciyah Papa Pij XI ta korol Italiyi Viktor Emmanuyil III Uveresni 1914 r obranij chlenom Galickoyi c k Nacionalnoyi shkilnoyi radi Jogo vvazhali odnim iz najvidatnishih vizantistiv svitu poryad iz Karlom Krumbaherom U svoyij naukovij diyalnosti vin zajmavsya gnomologichnoyu literaturoyu patrologiyeyu paremiologiyeyu ta greckoyu movoyu Takozh vin doslidzhuvav dosyagnennya Grigoriya Bogoslova ta inshih kappadokijskih otciv Vin pidgotuvav kritichni vidannya bagatoh prac zokrema Mihajlo Psell Menandr ta Ezop Doslidzhuvav takozh pohodzhennya polskih prisliv yiv Spivpracyuvav z Geschichte der byzantynischen Literatur z 1890 Ordeni ta nagorodiKomandorskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 10 listopada 1928 Zolotij Hrest Zaslugi 11 listopada 1936 UchniSered jogo uchniv i spivrobitnikiv buli Severin Gammer Feliks Kopera Yezhi Kovalskij Adam Krokevich Yezhi Krokovskij Kazimezh Feliks Kumaneckij Tadeush Ler Splavinskij Lyudvik Pjotrovic Gustav Przhihocki Yan Sajdak Yezhi Shnajder Tadeush Sinko Stanislav Skimina RodinaU 1897 r odruzhivsya z Leontinoyu Epshtejn pom 17 kvitnya 1946 Krakiv Zalishiv donku Gelenu u shlyubi Odzhivolska Sestroyu Leona Shternbaha bula Ceciliya Shternbah Hajyesova druzhina viceprezidenta Lvova chasiv Drugoyi Polskoyi Respubliki pl Jogo pleminnik en buv tvorcem sintetichnih benzodiazepiniv a inshij pleminnik Lyudvik vsesvitno vidomim indologom profesorom Sorbonni ta Kolezh de Frans Vibrani vidannyaMeletemata graeca Vindobonae 1886 Epitafium na Sklerajne przel L Sternbach Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 14 1891 s 375 393 G Pisidiaecarmina inedita Wienner Studien t 13 i 14 1891 i 1892 Gnomologium Parisinum ineditum Appendix Vaticana ed Leo Sternbach Cracoviae Academia Litterarum 1893 Photii patriarchae Opusculum paraeneticum Appendix gnomica excerpta Parisiana Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 20 1893 Analecta Photiana Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 20 1893 Dilucidationes Aesopiae 1894 Appedix critica de Joanne Euchaitensi Eos 4 1897 s 156 163 Fabularum Aesopiarum sylloge 1894 Methodi Patriarchae opusculum paraeneticum Eos 1897 s 150 156 De G Pisidae apud Theophanen aliosque historicos reliquis Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 30 1889 1900 De G Pisidae carmina historica Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 30 1899 1900 De G Pisidae fragmentis a Suida servatis Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 30 1899 1900 Observationes in Georgii Pisidae carmina historica Appendix metrica Rozprawy Wydzialu Filologicznego PAU 30 1899 1900 Analecta Manassea Eos 7 1901 s 180 194 Manassae versus inediti Wiener Studien t 24 1902 Nicolai Calliclis Carmina ed Leo Sternbach Cracoviae Academia Litterarum 1903 De Joanne Psello Eos 9 1903 s 5 10 De cornicula Horatiana 1935 Quaestiones paroemiographicae 1936 Uwagi paremiograficzne do pism Mikolaja Reja 1937 Homera Iliada Pomor gniew tekst grec oprac Leon Sternbach tl z grec Juliusz Slowacki il Stanislaw Wyspianski Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1983 PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Z Rady szkolnej krajowej 1 Nr 413 z 21 wrzesnia 1914 M P z 1928 r nr 260 poz 630 za zaslugi na polu naukowem M P z 1936 r nr 263 poz 464 za wybitne zaslugi na polu nauki i wychowywania mlodziezy w duchu patriotycznym polozone w latach 1905 1918 LiteraturaTadeusz Sinko Leon Sternbach w czterdziestolecie dzialalnosci profesorskiej Kwartalnik Klasyczny 6 1932 s VII XIII Seweryn Hammer Leon Sternbach filolog i bizantynista 1864 1940 Eos 41 1940 1946 z 1 s 9 53 Jan Sekowski Leon Sternbach 1864 1940 Meander 10 1955 z 3 s 158 160 J Mossay Le professeur Leon Sternbach byzantiniste et patriote Review Historia Ecclesiae 65 1970 s 820 835 Biogramy uczonych polskich Czesc I Nauki spoleczne zeszyt 3 P Z Wroclaw 1985 s 314 318 Zofia Bonarowska Losy i zawartosc materialow rekopismiennych Leona Sternbacha Sprawozdania Polskiej Akademii Nauk w Krakowie 31 1987 z 2 s 9 10 Semper Fidelis Pamietnik polaka wyznania mojzeszowego Wiktor Chajes Krakow 1997 Waldemar Ceran Historia i bibliografia rozumowana bizantynologii polskiej 1800 1998 Lodz 2001 t 1 s 26 29 Krzysztof Tomasz Witczak Sternbach Leon w Jerzy Starnawski red Slownik badaczy literatury polskiej t 5 Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego ISBN 83 7171 533 1 Lodz 2002 s 283 285 Kazimierz Korus Sternbach Leon Samuel 1864 1940 w Polski Slownik Biograficzny T 43 Wroclaw 2004 2005 s 473 475 Waldemar Ceran Poczatki i etapy rozwoju bizantynologii polskiej wyd 2 popr i uzup Poznan 2006 Labarum 1 PosilannyaTvori Leona Shternbaha v biblioteci Polona

Дата публікації:
Топ