Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ботанічний сад Ягеллонського університету — ботанічний сад, заснований в 1783 році в Кракові, займає площу 9,6 га і є найстарішим ботанічним садом у Польщі.. Належить Ягеллонському університету. Розташований у східній частині «Старого міста» на території історичного району Весола за адресою вул. Коперника, 27.
 | |
| 50°03′44″ пн. ш. 19°57′26″ сх. д. / 50.06234600002777313° пн. ш. 19.95743800002777846° сх. д.Координати: 50°03′44″ пн. ш. 19°57′26″ сх. д. / 50.06234600002777313° пн. ш. 19.95743800002777846° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
|---|---|
| Розташування |  Польща, Краків |
| Площа | 9,6 га |
| Засновано | 1783 |
| Оператор | Яґеллонський університет |
| Статус: | об'єкт культурної спадщини Польщі |
  Ботанічний сад (Краків) (Польща) | |
 Ботанічний сад у Вікісховищі | |
Історія
Ботанічний сад був заснований в 1783 році на місці саду сім'ї Чарторийських, який був придбаний в 1752 році єзуїтами. Після розпуску єзуїтського ордену сад Чарторийських був переданий Едукаційній комісії, яка передала сад як допоміжний підрозділ кафедрі хімії та природної історії Ягеллонського університету. У цей час площа саду становила 2,4 гектари і він являв собою французький парк в стилі бароко, в межах якого була закладена колекція лікарських і декоративних рослин. Облаштуванням парку займався доктор медицини, хімік і професор Ягеллонського університету Ян Яськевич. У 1783 році почалися підготовчі роботи з перетворення саду Чарторийських у ботанічний сад. У 1787 році були побудовані перші теплиці. Нині найстарішим тепличним комплексом є «Вікторія», який був споруджений на місці колишніх теплиць, потім перебудований на рубежі XIX і XX століть, а в 1993-1998 роках був ще раз реконструйований. У 1882 році була побудована пальмова теплиця, яка проіснувала до 1969 року.
У 1792 році на території ботанічного саду була обладнана Астрономічна обсерваторія, в якій працював відомий краківський астроном і математик Ян Снядецький і астроном Тадеуш Банахевич. Спочатку в будівлі обсерваторії розташовувалася юридика Весола, заснована в 1639 році Катажиною Острозькою. У часи Чарторийських будівлю юридики було перебудовано в невеликий палац, біля якого знаходився невеликий парк. Ця будівля була переобладнана для наукових досліджень обсерваторії за проектом архітектора Станіслава Завадського. Проект перебудови закінчив архітектор Фелікс Радванський. У 1792 році в цій будівлі була також заснована метеорологічна станція, яка проводила вимірювання до 1825 року. З 1833 року в будівлі розташовувалася адміністрація ботанічного парку. У 1859 році будівля була перебудована в стилі класицизму. Сьогодні в будівлі колишньої астрономії під назвою «Колегіум Снядецького» розташований Інститут ботаніки Ягеллонського університету.
З середини XIX століття з ініціативи польського ботаніка і мандрівника була заснована колекція орхідей, яка в даний час налічує близько 500 видів орхідних. Наприкінці XVIII століття колекція ботанічного саду налічувала близько 3 тисяч видів рослин. До початку 20-х років XIX століття склад колекції ботанічного саду зменшився, після чого її поповненням зайнявся ботанік Алоізій Естрайхер, який у співпраці з Ігнацієм Червяковским до середини XIX століття значно збільшив зібрання рослин. Наприкінці XIX і на початку XX століть колекцією ботанічного саду займався Маріан Рациборський, який розширив колекцію зразками польської флори. В цей же час у ботанічному саді розпочав свою діяльність Відділ генетики і варіації рослин. Завдяки діяльності Владислава Шафера ботанічний сад набув сучасного вигляду.
У 1954 році була побудована теплиця «Голендерка» з колекцією орхідей. У 1966 році була відкрита нова пальмова теплиця під назвою «Ювілейна» і комплекс нових теплиць для тропічних рослин. 28 травня 1976 року Краківський парк був внесений до реєстру охоронюваних пам'яток Малопольського воєводства (№ А-575).
26 травня 1983 року в ботанічному саді була організована постійна виставка за проектом Аліції Земанек і Єжи Свецімського. У цьому ж році в Колегіуму Снядецького була створена загальнонаціональна Секція історії ботаніки Польського ботанічного товариства, Музей Ботанічного саду і Лабораторія історії ботаніки ім. Дияковскої Ягеллонського університету.
Відділи та колекції рослин
В даний час колекція рослин містить близько 5000 видів і сортів з різних країн світу. У це число входить близько 1000 видів дерев і чагарників, а також понад 2000 видів і сортів рослин у теплицях. Дендрарій, який є частиною саду, містить цілеспрямовано зібрані дерева і чагарники та охоплює найбільшу площу саду.
Площа Ботанічного саду поділена на декілька секцій:
- Колекція тропічних рослин — теплиці:
- «Вікторія» — найменування походить від Вікторії амазонської (Victoria amazonica), яка росте в цій теплиці;
- «Ювілейна» — побудована на честь 600-річчя Ягеллонського університету в 1964 році;
- «Голендерка» — назва означає тип теплиці.
- Ґрунтові рослини:
- Рослини Біблії
- Дендрарій
- Систематика рослин
- Біологія рослин
- Захищені рослини
- Сад каменів
- Лікарські рослини та інші утиліти
- Декоративні рослини
- Водні рослини
Директора та керуючі
- Ян Яшкевич (1749-1809) — польський хімік, геолог і мінералог; є першим директором;
- Францішек Шайдт (1759-1807) — ботанік і фізик;
- Suibert Burchard Schivereck (1742-1806), Йосип Шульц (1773-1831), Бальтазар Хакет (1739-1815), Йосип Родиус — австрійські і німецькі професори;
- 1809 — Алоізій Рафаель Естрайхер (1786-1852) — польський ботанік, ентомолог;
- Ігнатій Черв'яковський (1808-1882) — ботанік, лікар;
- 1878 — Йосип Ростафінський (1850-1928) — ботанік і вчений-гуманіст з водоростей і міксоміцетів;
- Йосип Петер Бжезинський (1862-1939) — Президент садівничого товариства Кракова, заступник директора Ботанічного саду;
- Еміль Годлевський ст. (1847-1930) — польський піонер фізіології рослин;
- Едуард Янчевський-Глінка (1846-1918) — анатом і систематик;
- 1912-1917 — Маріан Рациборський (1863-1917) — польський ботанік, дослідник флори;
- 1918-1960 — Владислав Шафер (1886-1970);
- Вільям Гертер — займав пост директора під час окупації;
- 1960-1965 — Богуміл Павловський (1898-1971) — експерт в області європейської гірської рослинності;
- 1965-1967 — Броніслав Шафран (1897-1968) — дослідник мохоподібних;
- 1967-1970 — Wanda Wróbel-Stermińska (1911-1983);
- 1970-1973 — Ян Валас (1903-1991) — географ рослин і фітосоціолог;
- 1973-1991 — Kazimierz Szczepanek — палеоботанік, дослідник флори четвертинних копалин;
- 1991-2013 — проф. Bogdan Zemanek — Польський ботанік, фахівець в області географії, екології і систематики рослин;
- 2013 — Юзеф Мітка — Польський ботанік, фахівець в систематиці рослин і екології.
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Jan Adamczewski, Kraków od A do Z, .
- Michał Rożek, Przewodnik po zabytkach i kulturze Krakowa, Warszawa-Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993, .
- Polski słownik biograficzny, Polska Akademia Umiejętności, Instytut Historii (Polska Akademia Nauk), 1994, Tom 35
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2018. Процитовано 18 липня 2014.
Література
- Alicja Piekiełko, Historia Ogrodu Botanicznego Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie, w: Uniwersytet Jagielloński, 1983,
- Kazimierz Szczepanek, Przewodnik po Ogrodzie Botanicznym Uniwersytetu Jagiellońskiego, w: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985,
- Zemanek A., Zemanek B, Ogród Botaniczny Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie, w: , 1996, , 9788370523145
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботанічний сад (Краків) |
- Домашня сторінка ботанічного саду [ 19 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- Botanic Garden of the Jagiellonian University / BGCI — [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botanichnij sad Yagellonskogo universitetu botanichnij sad zasnovanij v 1783 roci v Krakovi zajmaye ploshu 9 6 ga i ye najstarishim botanichnim sadom u Polshi Nalezhit Yagellonskomu universitetu Roztashovanij u shidnij chastini Starogo mista na teritoriyi istorichnogo rajonu Vesola za adresoyu vul Kopernika 27 Botanichnij sad Yagellonskogo universitetu pol Ogrod Botaniczny Uniwersytetu Jagiellonskiego50 03 44 pn sh 19 57 26 sh d 50 06234600002777313 pn sh 19 95743800002777846 sh d 50 06234600002777313 19 95743800002777846 Koordinati 50 03 44 pn sh 19 57 26 sh d 50 06234600002777313 pn sh 19 95743800002777846 sh d 50 06234600002777313 19 95743800002777846Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya Polsha KrakivPlosha9 6 gaZasnovano1783OperatorYagellonskij universitetStatus ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiBotanichnij sad Krakiv Polsha Botanichnij sad u VikishovishiKolegium SnyadeckogoGolovna aleyaTeplicya Viktoriya Cvitinnya RododendronivIstoriyaBotanichnij sad buv zasnovanij v 1783 roci na misci sadu sim yi Chartorijskih yakij buv pridbanij v 1752 roci yezuyitami Pislya rozpusku yezuyitskogo ordenu sad Chartorijskih buv peredanij Edukacijnij komisiyi yaka peredala sad yak dopomizhnij pidrozdil kafedri himiyi ta prirodnoyi istoriyi Yagellonskogo universitetu U cej chas plosha sadu stanovila 2 4 gektari i vin yavlyav soboyu francuzkij park v stili baroko v mezhah yakogo bula zakladena kolekciya likarskih i dekorativnih roslin Oblashtuvannyam parku zajmavsya doktor medicini himik i profesor Yagellonskogo universitetu Yan Yaskevich U 1783 roci pochalisya pidgotovchi roboti z peretvorennya sadu Chartorijskih u botanichnij sad U 1787 roci buli pobudovani pershi teplici Nini najstarishim teplichnim kompleksom ye Viktoriya yakij buv sporudzhenij na misci kolishnih teplic potim perebudovanij na rubezhi XIX i XX stolit a v 1993 1998 rokah buv she raz rekonstrujovanij U 1882 roci bula pobudovana palmova teplicya yaka proisnuvala do 1969 roku U 1792 roci na teritoriyi botanichnogo sadu bula obladnana Astronomichna observatoriya v yakij pracyuvav vidomij krakivskij astronom i matematik Yan Snyadeckij i astronom Tadeush Banahevich Spochatku v budivli observatoriyi roztashovuvalasya yuridika Vesola zasnovana v 1639 roci Katazhinoyu Ostrozkoyu U chasi Chartorijskih budivlyu yuridiki bulo perebudovano v nevelikij palac bilya yakogo znahodivsya nevelikij park Cya budivlya bula pereobladnana dlya naukovih doslidzhen observatoriyi za proektom arhitektora Stanislava Zavadskogo Proekt perebudovi zakinchiv arhitektor Feliks Radvanskij U 1792 roci v cij budivli bula takozh zasnovana meteorologichna stanciya yaka provodila vimiryuvannya do 1825 roku Z 1833 roku v budivli roztashovuvalasya administraciya botanichnogo parku U 1859 roci budivlya bula perebudovana v stili klasicizmu Sogodni v budivli kolishnoyi astronomiyi pid nazvoyu Kolegium Snyadeckogo roztashovanij Institut botaniki Yagellonskogo universitetu Z seredini XIX stolittya z iniciativi polskogo botanika i mandrivnika bula zasnovana kolekciya orhidej yaka v danij chas nalichuye blizko 500 vidiv orhidnih Naprikinci XVIII stolittya kolekciya botanichnogo sadu nalichuvala blizko 3 tisyach vidiv roslin Do pochatku 20 h rokiv XIX stolittya sklad kolekciyi botanichnogo sadu zmenshivsya pislya chogo yiyi popovnennyam zajnyavsya botanik Aloizij Estrajher yakij u spivpraci z Ignaciyem Chervyakovskim do seredini XIX stolittya znachno zbilshiv zibrannya roslin Naprikinci XIX i na pochatku XX stolit kolekciyeyu botanichnogo sadu zajmavsya Marian Raciborskij yakij rozshiriv kolekciyu zrazkami polskoyi flori V cej zhe chas u botanichnomu sadi rozpochav svoyu diyalnist Viddil genetiki i variaciyi roslin Zavdyaki diyalnosti Vladislava Shafera botanichnij sad nabuv suchasnogo viglyadu U 1954 roci bula pobudovana teplicya Golenderka z kolekciyeyu orhidej U 1966 roci bula vidkrita nova palmova teplicya pid nazvoyu Yuvilejna i kompleks novih teplic dlya tropichnih roslin 28 travnya 1976 roku Krakivskij park buv vnesenij do reyestru ohoronyuvanih pam yatok Malopolskogo voyevodstva A 575 26 travnya 1983 roku v botanichnomu sadi bula organizovana postijna vistavka za proektom Aliciyi Zemanek i Yezhi Svecimskogo U comu zh roci v Kolegiumu Snyadeckogo bula stvorena zagalnonacionalna Sekciya istoriyi botaniki Polskogo botanichnogo tovaristva Muzej Botanichnogo sadu i Laboratoriya istoriyi botaniki im Diyakovskoyi Yagellonskogo universitetu Viddili ta kolekciyi roslinV danij chas kolekciya roslin mistit blizko 5000 vidiv i sortiv z riznih krayin svitu U ce chislo vhodit blizko 1000 vidiv derev i chagarnikiv a takozh ponad 2000 vidiv i sortiv roslin u teplicyah Dendrarij yakij ye chastinoyu sadu mistit cilespryamovano zibrani dereva i chagarniki ta ohoplyuye najbilshu ploshu sadu Plosha Botanichnogo sadu podilena na dekilka sekcij Kolekciya tropichnih roslin teplici Viktoriya najmenuvannya pohodit vid Viktoriyi amazonskoyi Victoria amazonica yaka roste v cij teplici Yuvilejna pobudovana na chest 600 richchya Yagellonskogo universitetu v 1964 roci Golenderka nazva oznachaye tip teplici Gruntovi roslini Roslini Bibliyi Dendrarij Sistematika roslin Biologiya roslin Zahisheni roslini Sad kameniv Likarski roslini ta inshi utiliti Dekorativni roslini Vodni rosliniDirektora ta keruyuchiYan Yashkevich 1749 1809 polskij himik geolog i mineralog ye pershim direktorom Francishek Shajdt 1759 1807 botanik i fizik Suibert Burchard Schivereck 1742 1806 Josip Shulc 1773 1831 Baltazar Haket 1739 1815 Josip Rodius avstrijski i nimecki profesori 1809 Aloizij Rafael Estrajher 1786 1852 polskij botanik entomolog Ignatij Cherv yakovskij 1808 1882 botanik likar 1878 Josip Rostafinskij 1850 1928 botanik i vchenij gumanist z vodorostej i miksomicetiv Josip Peter Bzhezinskij 1862 1939 Prezident sadivnichogo tovaristva Krakova zastupnik direktora Botanichnogo sadu Emil Godlevskij st 1847 1930 polskij pioner fiziologiyi roslin Eduard Yanchevskij Glinka 1846 1918 anatom i sistematik 1912 1917 Marian Raciborskij 1863 1917 polskij botanik doslidnik flori 1918 1960 Vladislav Shafer 1886 1970 Vilyam Gerter zajmav post direktora pid chas okupaciyi 1960 1965 Bogumil Pavlovskij 1898 1971 ekspert v oblasti yevropejskoyi girskoyi roslinnosti 1965 1967 Bronislav Shafran 1897 1968 doslidnik mohopodibnih 1967 1970 Wanda Wrobel Sterminska 1911 1983 1970 1973 Yan Valas 1903 1991 geograf roslin i fitosociolog 1973 1991 Kazimierz Szczepanek paleobotanik doslidnik flori chetvertinnih kopalin 1991 2013 prof Bogdan Zemanek Polskij botanik fahivec v oblasti geografiyi ekologiyi i sistematiki roslin 2013 Yuzef Mitka Polskij botanik fahivec v sistematici roslin i ekologiyi PrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Jan Adamczewski Krakow od A do Z ISBN 83 03 03234 8 Michal Rozek Przewodnik po zabytkach i kulturze Krakowa Warszawa Krakow Wydawnictwo Naukowe PWN 1993 ISBN 83 01 10989 0 Polski slownik biograficzny Polska Akademia Umiejetnosci Instytut Historii Polska Akademia Nauk 1994 Tom 35 PDF Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2018 Procitovano 18 lipnya 2014 LiteraturaAlicja Piekielko Historia Ogrodu Botanicznego Uniwersytetu Jagiellonskiego w Krakowie w Uniwersytet Jagiellonski 1983 ISBN 00 01 11294 5 Kazimierz Szczepanek Przewodnik po Ogrodzie Botanicznym Uniwersytetu Jagiellonskiego w Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1985 ISBN 83 01 06432 3 Zemanek A Zemanek B Ogrod Botaniczny Uniwersytetu Jagiellonskiego w Krakowie w Towarzystwo Autorow i Wydawcow Prac Naukowych Universitas 1996 ISBN 8370523145 9788370523145PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanichnij sad Krakiv Domashnya storinka botanichnogo sadu 19 lipnya 2014 u Wayback Machine pol Botanic Garden of the Jagiellonian University BGCI 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl