Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Товари́ство Ісу́са (лат. Societas Iesu, скорочено S.J., або S.I.) — найчисленніший католицький чернечий орден. Заснований 1534 року Ігнатієм Лойолою. Затверджений 27 вересня 1540 року папою Павлом III. Члени ордену відомі як єзуїти; їх інколи називають «солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи», тому що сам Лойола був лицарем до того, як став священником. Девіз — «Ad maiorem Dei Gloriam» («Усе на славу Божу»). Сьогодні кількість єзуїтів становить 20 170 осіб, серед яких 14 147 — священники. Їхні місії діють у 112 державах на всіх континентах світу. Головними напрямками діяльності єзуїтів є євангелізація, освіта і наукові дослідження. Першим і досі єдиним єзуїтом-папою є нині чинний понтифік Франциск. Також — Єзуї́тський о́рден.
| Єзуїти | |
|---|---|
| Товариство Ісуса | |
 | |
| Абревіатура | S.J., S.I. |
| Церква | Католицька Церква |
| Девіз | Ad maiorem Dei gloriam |
| Засновник | Ігнатій Лойола |
| Покровитель | Ісус Христос |
| Заснування | 15 серпня 1534 |
| Утвердження | 27 вересня 1540, Павлом III |
| Сайт | http://www.sjweb.info/ сайт Єзуїтів в Україні — jesuits.org.ua |
Історія
Ігнатій Лойола, засновник «Товариства Ісуса», народився в 1491 році в замку Лойола в країні Басків в Іспанії. 1523 рік він провів в Єрусалимі, досліджуючи «шлях Ісуса». Після повернення він навчався в Барселоні, потім в місті Алькала-де-Енарес. Складні відносини з інквізицією (він навіть просидів кілька днів у в'язниці) змусили його залишити Алькалу і вирушити до Саламанки, а потім у Париж, де він навчався в Сорбонні. Йому на той час було 37 років. Саме тоді у Парижі і був заснований орден.
Наприкінці 1536 року він з групою товаришів (серед них П'єр Фавр з Савої, Франциск Ксав'єр з Наварри, португалець ) вирушає до Рима і в листопаді 1537 року поступив на церковну службу.
Тепер, коли їх могли розіслати по всьому світу, побратими передчували, що їхня група може розпастися. Перед ними постало питання про те, які відносини вони повинні відтепер встановити між собою. Їхнє ставлення до чернечих орденів було дуже неприязним — на них покладалася значна частина відповідальності за занепад Церкви. Проте вони ухвалили рішення заснувати новий чернечий орден і написали проект статуту, який представили папі. Головною метою єзуїтів стало проповідування ідей християнства, поширення впливу католицької церкви і зміцнення влади папи римського. Організаційні принципи Товариства будувались на основі суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові Товариства, або римському папі (якому при вступі до ордену присягали на вірність). Папа затвердив його 27 вересня 1540 року. У квітні наступного року товариші Ігнатія обрали його своїм настоятелем («praepositus»).
Протягом решти п'ятнадцяти років свого життя Ігнатій керував орденом і встановлював його конституцію. До дня його смерті вона була практично завершеною. Перша конгрегація, яка обрала його наступника, доповнила цей документ і офіційно його затвердила.
У XVI—XVII століттях, намагаючись поширити свій вплив, єзуїти активно діяли у багатьох країнах світу, зокрема в Індії (з 1542 р.), Японії (з 1549 р.), Китаї (з 1563 р.), на Філіппінах (з 1594 р.) та ін. (див. Єзуїти в Китаї).
У середині XVI століття єзуїти продуктивно працювали в Україні (у 1574 р. постала окрема Польська провінція ордену). У XVIII столітті члени Товариства створили християнську державу автохтонів гурані в Парагваї, яка була знищена Іспанією і Португалією, що прагнули нових земель у Південній Америці.
Через вірність ідеалам Христа, які часто йшли врозріз із політикою європейських держав, Товариство Ісуса неодноразово забороняли у Португалії, Франції, Іспанії. Єзуїти формально були ліквідовані Папою Климентом XIV у 1773 році.
Гоніння проти єзуїтів у Португалії, що почалися в 1759 р. за міністра Помбалу, супроводжувалися переслідуванням, насильницьким вигнанням, ув'язненням членів Ордену. 1764 р. — почались гоніння у Франції, тут одну з провідних ролей зіграла маркіза де Помпадур.
Зрештою, Португалії, Франції, Іспанії, Неаполю і Пармі спільними зусиллями (Франція і Неаполь навіть захопили частину Папської держави) вдалося переконати нового папу Климента XIV остаточно знищити орден єзуїтів (булла «Dominus ac Redemptor noster», 1773.). Генерал ордену Лоренцо Річчі був ув'язнений в Ельзенбурзі, де помер у 1775 році.
Лише Фрідріх II в Сілезії та Катерина II в Білорусі та Литві (Самогія) не стали забороняти єзуїтів. У період 1801—1820 років Товариство Ісуса активно розвивалося в Російській імперії. Продовжували діяльність школи при колегіях у Білорусі — у Вітебську, Могилеві, Мстиславі, Орші, Полоцьку; Прибалтиці — в Даугавпілсі. Відкрились нові школи при колегіях у Ризі, , Краславі, Санкт-Петербурзі, на території України — в Романові біля Житомира. Відкрились нові місії єзуїтів у Саратові, на Кавказі — в Моздоку, у Сибіру — в Іркутську і Томську, в Україні — в Одесі, а також місія в Астрахані. При місіях середні школи діяли в Одесі, Астрахані, Саратові, Чечерську.
7 серпня 1814 року Пій VII своїм бреве «Sollicitudo omnium ecclesiarum» відновив Товариство Ісуса в усьому світі.
З XVI століття для проповідування ідей християнства і виховання своїх прихильників створювались єзуїтські школи, які відзначались високим рівнем викладання. В Україні такі школи були створені у Львові (1608 р.), Луцьку (1609 р.), Києві (1690 р.) та ін. містах. У 1661 році грамотою польського короля Яна II Казимира Львівська єзуїтська колегія була реформована в університет. На українських землях у складі Російської імперії єзуїти були змушені припинити свою діяльність у 1820 р., а у Західній Україні — у 1939 році. На початку 1990-х років діяльність Товариства Ісуса в Україні відновлено.
Україна
Київ
Єзуїтська резиденція з'явилася у Києві 1620 р. з ініціативи єпископа Богуслава Окші-Радошевського. 1623 року її перевели до єпископського містечка Фастова, де з 1625 р. почала діяти колегія середнього типу зі школами граматики, поетики і риторики. Після 1633 р. єзуїти знову повертаються до Києва, розмістившись в будинку, купленому для них Янушем Тишкевичем — тодішнім київським воєводою.
Попри те, що 1646 року Адам Кисіль і Петро Могила, тодішній Київський митрополит, порушували на сеймі клопотання про заборону відкриття у Києві єзуїтських навчальних закладів, тут у вересні 1647 була відкрита колегія, аналогічна фастівській. Діяльність колегіуму підтверджують дані Андреаса Целларія.
На подвір'ї єзуїтів 1646 року (розпочався 8 червня) відбувся знаменитий триденний публічний диспут католицьких теологів С. Смялковича і Миколая Ціхоцького (Ці(и)ховського) з ректором Києво-Могилянської колегії І. Гізелем. Єзуїти покинули Київ на початку Визвольної війни 1648—1654 рр.; подальша доля будівель, які належали їм, невідома. Павло Алеппський стверджував про розправу з монахами-єзуїтами у Києві під час Хмельниччини: їх втопили у Дніпрі, тіла залишили на поїдання собакам.
Колегіуми
Перша єзуїтська колегія на українських землях була відкрита 1575 року в Ярославі (1575—1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б. Хмельницький). Упродовж XVI—XVIII ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608—1773), Луцьк (1608—1773), Острог (1626/27—1773), Бар (1646—1666, 1749—1773), Фастів (1625; 1647—1648 переведена до Києва), Переяслав (1636—1648), Кам'янець (1610—1672, 1700—1773; нині м. Кам'янець-Подільський), Вінниця (1630—1648, 1732—1773), Ксаверів (1647—1648; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Коросно (1631—1773), Перемишль (1626—1627, 1654—1773; нині обидва міста в Польщі), Овруч (1685—1773), Красностав (1688—1773; Польща), Самбір (1702—1773), Кременець (1712—1773), Станіслав (1716—1773; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747—1773).
У 17-18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді. Вони існували в Кам'янці (1614—1672, 1714—1773), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749—1750).
20 січня 1661 р. — польський король Ян ІІ Казимир підписав диплом, який надавав Львівській єзуїтській колегії гідність академії і титул університету з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів. Навчання у Львівському університеті велося за зразком інших єзуїтських університетів в Європі. 1758 р. Август ІІІ затвердив диплом від 20 січня 1661 р., виданий Яном ІІ Казимиром. Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою цих вищих навчальних закладів.
У 1812 р. — Полоцька колегія отримала статус академії (університету).
Подальші роки
В 1802 році єзуїти відкрили в Одесі місійний осередок, збудували костел, при ньому — парафіяльне училище. У 1804 році ними було засновано чоловічий та жіночий пансіонати для дітей з шляхетних родин. Ці заклади отримали державне визнання.
Серед шляхтичів міста Романова, що біля Житомира, виникло бажання запросити єзуїтів для створення в їхньому місті місійного і навчального осередків. Один із шляхтичів — пан Ільїнський, звернувся до завідувача відділу іноземних віровизнань в Російській імперії князя Голіцина, щоби відкрити в Романові єзуїтську школу. B департаменті Голіцина і кабінеті імператора Олександра I дали згоду, і в 1818 році єзуїти прибули в Романів — збудували костел, школу і бібліотеку.
У XIX столітті на Холмщині царський уряд провадив політику насильного переходу греко-католиків у православ'я. У 1874 році навіть дійшло до кривавої сутички: у Пратулині і Дрелові царські війська розстріляли кілька десятків осіб, які стали в обороні Греко-католицької церкви. Наступного року частина греко-католиків, яку очолив Маркел Попель, оголосила в місті Холмі акт відступництва від Вселенської церкви і приєдналася до Московської патріархії. Царський уряд витлумачив цю акцію як обов'язкову для всіх греко-католиків. Упродовж 30 років — з 1875 до 1905 — тривало жорстоке переслідування унії, внаслідок якого одні миряни таки змирилися й перейшли у православ'я, інші — до римо-католиків, але були й такі, що таємно і послідовно дотримувалися греко-католицького обряду. Ці факти є досить відомими.
В 1877 році єзуїти отримали від Конгрегації надзвичайних справ повноваження таємно провадити душпастирство серед греко-католиків Холмщини. У Варшаві і Любліні вони відкрили продуктові магазини, які використовували як підпільні центри для зустрічей з переслідуваними греко-католиками.
Новітній період
В міжвоєнний період єзуїти діяли на території Польщі (в склад якої входила Західна Україна) та Румунії (Буковина).
У Чернівцях орден зорганізував місійну працю завдяки підтримці архієпископа Зиґмунда Філінського. Єзуїти збудували костел Найсолодшого Серця Ісуса (1891—1894), a біля нього — дім для резиденції в готичному стилі. У 1944 році, коли Чернівці анексував Радянський Союз, єзуїтів ув'язнили і вивезли до Росії. Єзуїтський конвікт у Хирові зазнав руйнувань під час Першої світової війни. У 1921 році його відбудували, a з початком Другої світової війни та приходом радянської влади цей заклад конфіскували на користь військових.
В 1920-х рр на території тогочасної Польщі жило близько 4 мільйонів православних. У 1923 році, з нагоди 300-літнього ювілею мученицької смерті Йосафата Кунцевича, Святіший Отець Пій XI в енцикліці «Ecclesiam Dei» звернувся до православних, заохочуючи їх поєднатися із Апостольською столицею при одночасному збереженні свого церковного обряду, мови і традицій. Провадити підготовку до цього процесу Римська курія доручила чину отців-єзуїтів. У 1924 році в Товаристві Ісуса офіційно створили Східний відділ, до обов'язку якого й належало практично реалізувати новочасну унійну концепцію Апостольської столиці.
Для першої місійної станиці Східний відділ ордену обрав Альбертин, що в Білорусі. У 1925 році там відкрили греко-католицьку парафію, a наступного року — новіціат візантійсько-слов'янського обряду. За період першого десятиліття у новіціаті проходили послушництво понад 80 кандидатів, але тільки половина з них залишилася в ордені для праці у Східному відділі. Це були білоруси, українці, росіяни, поляки і чехи. З початком Другої світової війни Альбертинський новіціат отців-єзуїтів припинив своє існування.
Наприкінці 20-х років XX століття Луцький єпископ Адольф Шельонжек представив у Варшавській нунціатурі проєкт поширення вищезгаданої неоунії і домігся, щоб монастир бернардинів, що знаходився в Дубно, передали Луцькій єпархії на довільний термін. У цьому монастирі єпископ розмістив Духовну семінарію візантійсько-слов'янського обряду, яку в 1931 році перейменували у Папську семінарію і передали у відання Східного відділу Товариства Ісуса. Основні семінарійні предмети викладали латинською мовою, a додаткові — польською і українською. У 1939 році цей заклад отримав статус папської міжєпархіальної Східної семінарії і підлягав безпосередньо Апостольській столиці.
У часи Радянського Союзу на території України єзуїти з Литви працювали напівлегально серед римо-католиків, a серед греко-католиків — нелегально. Результатом таких душпастирських старань є парафія св. Анни у місті Хмельницькому. Сьогодні в багатьох країнах світу (в тому числі й в Україні) Орден Єзуїтів проводить реколекції на основі Духовних вправ Ігнатія Лойоли.
Сьогодні у Товаристві Ісуса налічується близько 20000 членів у 85 провінціях в 127 країнах світу.
Засади ордену
| Ця стаття може містити . (травень 2019) |
Основні принципи ордену: жорстка дисципліна, сувора централізація, беззаперечне підкорення молодших старшим за станом, абсолютний авторитет голови — генерала («чорного папи»), підпорядкованого безпосередньо Папі Римському (голова обирається на довічний термін). Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася «пристосувальною» (accomodativa), оскільки давала широку можливість залежно від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Для більш успішної діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вести світський спосіб життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордену. Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо), сприяли створенню надзвичайно гнучкої і міцної організації, яка за короткий час поширила свою діяльність на численні країни. Слово «єзуїт» тоді ж дістало свої переносні значення.
У середньовіччі єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізму, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе світлі, зокрема уявні застереження тощо. Через подібну мораль у побутовій мові слово «єзуїт» стало синонімом хитрої, лукавої людини. Багато тез єзуїтської моралі були засуджені папою Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами полемізував Паскаль в своїх Листах до провінціала (фр. Lettres Provinsiales). Незважаючи на те, що сучасні єзуїти не надто виділяються своєю філософією на тлі інших католицьких орденів, частина критиків вважає, що єзуїти не до кінця відкинули прийняту в середньовіччі мораль, яка допускає досить вільне трактування різних речей і подій.
Канонізовані єзуїти
Науково-освітні заклади
- Інститут історії Товариства Ісуса (Італія, Рим)
- Папський біблійний інститут (Італія, Рим)
- Університети
- Комільяський папський університет (Іспанія, Мадрид)
- Папський східний інститут (Італія, Рим)
- Папський Григоріанський університет (Італія, Рим)
Періодичні видання
- Archivum Historicum Societatis Iesu — історичний журнал.
- Razón y Fe — іспанський культорологічний журнал.
Відомі єзуїти
Див. також
Примітки
- Шевченко Т. Київ. Доми ТОВАРИСТВА ІСУСА, їх ФУНДАТОРИ і БЛАГОДІЙНИКИ на УКРАЇНСЬКИХ землях Речі Посполитої: 1572—1647. — С. 86.
- Андрей Целларій. 1659 / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 94.
- 15. Николай Циховскій. 1649 / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 55.
- там само. С. 88
Джерела
- Diccionario histórico de la Compañía de Jesús: biográfico-temático: in 4 v. / ed. Charles E O'Neill; Joaquín María Domínguez. Roma: Institutum Historicum; Madrid: Universidad Pontificia Comillas, 2001.
- Єзуїти // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Єзуїти. [У 2 т.]. Т. 2. Повернення / Жан Лакутюр. — Львів: Свічадо, 2014. — 569 с. — Імен. покажч.: с. 550—568. — Вибр. бібліогр.: с. 529—534 (100 назв). —
Посилання
- Єзуїти // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Товариство Ісуса
- Єзуїти в Україні
- Фейсбук-сторінка Єзуїтів в Україні
- ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
- Сергій Сєряков. «Великі українці» і орден Єзуїтів // Український тиждень, 02.02.2011
- Ігнатіанська Духовність
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovari stvo Isu sa lat Societas Iesu skorocheno S J abo S I najchislennishij katolickij chernechij orden Zasnovanij 1534 roku Ignatiyem Lojoloyu Zatverdzhenij 27 veresnya 1540 roku papoyu Pavlom III Chleni ordenu vidomi yak yezuyiti yih inkoli nazivayut soldatami Isusa Hrista abo pihotincyami Papi tomu sho sam Lojola buv licarem do togo yak stav svyashennikom Deviz Ad maiorem Dei Gloriam Use na slavu Bozhu Sogodni kilkist yezuyitiv stanovit 20 170 osib sered yakih 14 147 svyashenniki Yihni misiyi diyut u 112 derzhavah na vsih kontinentah svitu Golovnimi napryamkami diyalnosti yezuyitiv ye yevangelizaciya osvita i naukovi doslidzhennya Pershim i dosi yedinim yezuyitom papoyu ye nini chinnij pontifik Francisk Takozh Yezuyi tskij o rden YezuyitiTovaristvo IsusaAbreviatura S J S I Cerkva Katolicka CerkvaDeviz Ad maiorem Dei gloriamZasnovnik Ignatij LojolaPokrovitel Isus HristosZasnuvannya 15 serpnya 1534Utverdzhennya 27 veresnya 1540 Pavlom IIISajt http www sjweb info sajt Yezuyitiv v Ukrayini jesuits org uaIstoriyaPechatka tovaristva Isusa Hristograma IHS ce pershi tri literi IHSOYS yaki vimovlyayutsya greckoyu movoyu yak Isus U piznishi chasi yiyi tlumachili yak skorochennya vid Iesus Homini Salvator Isus Spasitel Lyudstva abo Iesum Habemus Socium Mayemo Isusa Kompanjonom Rubens Sv Ignatij Lojola Ignatij Lojola zasnovnik Tovaristva Isusa narodivsya v 1491 roci v zamku Lojola v krayini Baskiv v Ispaniyi 1523 rik vin proviv v Yerusalimi doslidzhuyuchi shlyah Isusa Pislya povernennya vin navchavsya v Barseloni potim v misti Alkala de Enares Skladni vidnosini z inkviziciyeyu vin navit prosidiv kilka dniv u v yaznici zmusili jogo zalishiti Alkalu i virushiti do Salamanki a potim u Parizh de vin navchavsya v Sorbonni Jomu na toj chas bulo 37 rokiv Same todi u Parizhi i buv zasnovanij orden Naprikinci 1536 roku vin z grupoyu tovarishiv sered nih P yer Favr z Savoyi Francisk Ksav yer z Navarri portugalec virushaye do Rima i v listopadi 1537 roku postupiv na cerkovnu sluzhbu Teper koli yih mogli rozislati po vsomu svitu pobratimi peredchuvali sho yihnya grupa mozhe rozpastisya Pered nimi postalo pitannya pro te yaki vidnosini voni povinni vidteper vstanoviti mizh soboyu Yihnye stavlennya do chernechih ordeniv bulo duzhe nepriyaznim na nih pokladalasya znachna chastina vidpovidalnosti za zanepad Cerkvi Prote voni uhvalili rishennya zasnuvati novij chernechij orden i napisali proekt statutu yakij predstavili papi Golovnoyu metoyu yezuyitiv stalo propoviduvannya idej hristiyanstva poshirennya vplivu katolickoyi cerkvi i zmicnennya vladi papi rimskogo Organizacijni principi Tovaristva buduvalis na osnovi suvoroyi disciplini bezumovnogo pidporyadkuvannya lishe generalovi Tovaristva abo rimskomu papi yakomu pri vstupi do ordenu prisyagali na virnist Papa zatverdiv jogo 27 veresnya 1540 roku U kvitni nastupnogo roku tovarishi Ignatiya obrali jogo svoyim nastoyatelem praepositus Protyagom reshti p yatnadcyati rokiv svogo zhittya Ignatij keruvav ordenom i vstanovlyuvav jogo konstituciyu Do dnya jogo smerti vona bula praktichno zavershenoyu Persha kongregaciya yaka obrala jogo nastupnika dopovnila cej dokument i oficijno jogo zatverdila U XVI XVII stolittyah namagayuchis poshiriti svij vpliv yezuyiti aktivno diyali u bagatoh krayinah svitu zokrema v Indiyi z 1542 r Yaponiyi z 1549 r Kitayi z 1563 r na Filippinah z 1594 r ta in div Yezuyiti v Kitayi U seredini XVI stolittya yezuyiti produktivno pracyuvali v Ukrayini u 1574 r postala okrema Polska provinciya ordenu U XVIII stolitti chleni Tovaristva stvorili hristiyansku derzhavu avtohtoniv gurani v Paragvayi yaka bula znishena Ispaniyeyu i Portugaliyeyu sho pragnuli novih zemel u Pivdennij Americi Cherez virnist idealam Hrista yaki chasto jshli vrozriz iz politikoyu yevropejskih derzhav Tovaristvo Isusa neodnorazovo zaboronyali u Portugaliyi Franciyi Ispaniyi Yezuyiti formalno buli likvidovani Papoyu Klimentom XIV u 1773 roci Goninnya proti yezuyitiv u Portugaliyi sho pochalisya v 1759 r za ministra Pombalu suprovodzhuvalisya peresliduvannyam nasilnickim vignannyam uv yaznennyam chleniv Ordenu 1764 r pochalis goninnya u Franciyi tut odnu z providnih rolej zigrala markiza de Pompadur Zreshtoyu Portugaliyi Franciyi Ispaniyi Neapolyu i Parmi spilnimi zusillyami Franciya i Neapol navit zahopili chastinu Papskoyi derzhavi vdalosya perekonati novogo papu Klimenta XIV ostatochno znishiti orden yezuyitiv bulla Dominus ac Redemptor noster 1773 General ordenu Lorenco Richchi buv uv yaznenij v Elzenburzi de pomer u 1775 roci Lishe Fridrih II v Sileziyi ta Katerina II v Bilorusi ta Litvi Samogiya ne stali zaboronyati yezuyitiv U period 1801 1820 rokiv Tovaristvo Isusa aktivno rozvivalosya v Rosijskij imperiyi Prodovzhuvali diyalnist shkoli pri kolegiyah u Bilorusi u Vitebsku Mogilevi Mstislavi Orshi Polocku Pribaltici v Daugavpilsi Vidkrilis novi shkoli pri kolegiyah u Rizi Kraslavi Sankt Peterburzi na teritoriyi Ukrayini v Romanovi bilya Zhitomira Vidkrilis novi misiyi yezuyitiv u Saratovi na Kavkazi v Mozdoku u Sibiru v Irkutsku i Tomsku v Ukrayini v Odesi a takozh misiya v Astrahani Pri misiyah seredni shkoli diyali v Odesi Astrahani Saratovi Chechersku 7 serpnya 1814 roku Pij VII svoyim breve Sollicitudo omnium ecclesiarum vidnoviv Tovaristvo Isusa v usomu sviti Z XVI stolittya dlya propoviduvannya idej hristiyanstva i vihovannya svoyih prihilnikiv stvoryuvalis yezuyitski shkoli yaki vidznachalis visokim rivnem vikladannya V Ukrayini taki shkoli buli stvoreni u Lvovi 1608 r Lucku 1609 r Kiyevi 1690 r ta in mistah U 1661 roci gramotoyu polskogo korolya Yana II Kazimira Lvivska yezuyitska kolegiya bula reformovana v universitet Na ukrayinskih zemlyah u skladi Rosijskoyi imperiyi yezuyiti buli zmusheni pripiniti svoyu diyalnist u 1820 r a u Zahidnij Ukrayini u 1939 roci Na pochatku 1990 h rokiv diyalnist Tovaristva Isusa v Ukrayini vidnovleno Ukrayina Kostel ordenu Yezuyitiv Lviv sporudzhenij u 1610 1630 rr arhitektorom yezuyitskogo ordenu Dzhakomo BrianoKiyiv Yezuyitska rezidenciya z yavilasya u Kiyevi 1620 r z iniciativi yepiskopa Boguslava Okshi Radoshevskogo 1623 roku yiyi pereveli do yepiskopskogo mistechka Fastova de z 1625 r pochala diyati kolegiya serednogo tipu zi shkolami gramatiki poetiki i ritoriki Pislya 1633 r yezuyiti znovu povertayutsya do Kiyeva rozmistivshis v budinku kuplenomu dlya nih Yanushem Tishkevichem todishnim kiyivskim voyevodoyu Popri te sho 1646 roku Adam Kisil i Petro Mogila todishnij Kiyivskij mitropolit porushuvali na sejmi klopotannya pro zaboronu vidkrittya u Kiyevi yezuyitskih navchalnih zakladiv tut u veresni 1647 bula vidkrita kolegiya analogichna fastivskij Diyalnist kolegiumu pidtverdzhuyut dani Andreasa Cellariya Na podvir yi yezuyitiv 1646 roku rozpochavsya 8 chervnya vidbuvsya znamenitij tridennij publichnij disput katolickih teologiv S Smyalkovicha i Mikolaya Cihockogo Ci i hovskogo z rektorom Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi I Gizelem Yezuyiti pokinuli Kiyiv na pochatku Vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr podalsha dolya budivel yaki nalezhali yim nevidoma Pavlo Aleppskij stverdzhuvav pro rozpravu z monahami yezuyitami u Kiyevi pid chas Hmelnichchini yih vtopili u Dnipri tila zalishili na poyidannya sobakam Kolegiumi Persha yezuyitska kolegiya na ukrayinskih zemlyah bula vidkrita 1575 roku v Yaroslavi 1575 1773 nini misto v Polshi tut uchivsya svogo chasu i B Hmelnickij Uprodovzh XVI XVIII st buli zasnovani j diyali takozh kolegiyi v mistah Lviv 1608 1773 Luck 1608 1773 Ostrog 1626 27 1773 Bar 1646 1666 1749 1773 Fastiv 1625 1647 1648 perevedena do Kiyeva Pereyaslav 1636 1648 Kam yanec 1610 1672 1700 1773 nini m Kam yanec Podilskij Vinnicya 1630 1648 1732 1773 Ksaveriv 1647 1648 nini selo Malinskogo r nu Zhitomir obl Korosno 1631 1773 Peremishl 1626 1627 1654 1773 nini obidva mista v Polshi Ovruch 1685 1773 Krasnostav 1688 1773 Polsha Sambir 1702 1773 Kremenec 1712 1773 Stanislav 1716 1773 nini m Ivano Frankivsk Zhitomir 1747 1773 U 17 18 st pri kolegiyah vinikayut konvikti internati dlya nezamozhnoyi shlyahetskoyi molodi Voni isnuvali v Kam yanci 1614 1672 1714 1773 Ostrozi 1640 Lvovi 1709 Lucku 1752 Krosni 1766 Vinnici 1754 Kremenci 1749 1750 20 sichnya 1661 r polskij korol Yan II Kazimir pidpisav diplom yakij nadavav Lvivskij yezuyitskij kolegiyi gidnist akademiyi i titul universitetu z pravom vikladannya vsih todishnih universitetskih disciplin prisudzhennya vchenih stupeniv Navchannya u Lvivskomu universiteti velosya za zrazkom inshih yezuyitskih universitetiv v Yevropi 1758 r Avgust III zatverdiv diplom vid 20 sichnya 1661 r vidanij Yanom II Kazimirom Odnak cherez protidiyu Krakivskogo universitetu ta Zamojskoyi akademiyi nevdovzi jogo pozbavili prava nadavati vipusknikam akademichni stupeni sho vvazhalosya prerogativoyu cih vishih navchalnih zakladiv U 1812 r Polocka kolegiya otrimala status akademiyi universitetu Podalshi roki V 1802 roci yezuyiti vidkrili v Odesi misijnij oseredok zbuduvali kostel pri nomu parafiyalne uchilishe U 1804 roci nimi bulo zasnovano cholovichij ta zhinochij pansionati dlya ditej z shlyahetnih rodin Ci zakladi otrimali derzhavne viznannya Sered shlyahtichiv mista Romanova sho bilya Zhitomira viniklo bazhannya zaprositi yezuyitiv dlya stvorennya v yihnomu misti misijnogo i navchalnogo oseredkiv Odin iz shlyahtichiv pan Ilyinskij zvernuvsya do zaviduvacha viddilu inozemnih viroviznan v Rosijskij imperiyi knyazya Golicina shobi vidkriti v Romanovi yezuyitsku shkolu B departamenti Golicina i kabineti imperatora Oleksandra I dali zgodu i v 1818 roci yezuyiti pribuli v Romaniv zbuduvali kostel shkolu i biblioteku U XIX stolitti na Holmshini carskij uryad provadiv politiku nasilnogo perehodu greko katolikiv u pravoslav ya U 1874 roci navit dijshlo do krivavoyi sutichki u Pratulini i Drelovi carski vijska rozstrilyali kilka desyatkiv osib yaki stali v oboroni Greko katolickoyi cerkvi Nastupnogo roku chastina greko katolikiv yaku ocholiv Markel Popel ogolosila v misti Holmi akt vidstupnictva vid Vselenskoyi cerkvi i priyednalasya do Moskovskoyi patriarhiyi Carskij uryad vitlumachiv cyu akciyu yak obov yazkovu dlya vsih greko katolikiv Uprodovzh 30 rokiv z 1875 do 1905 trivalo zhorstoke peresliduvannya uniyi vnaslidok yakogo odni miryani taki zmirilisya j perejshli u pravoslav ya inshi do rimo katolikiv ale buli j taki sho tayemno i poslidovno dotrimuvalisya greko katolickogo obryadu Ci fakti ye dosit vidomimi V 1877 roci yezuyiti otrimali vid Kongregaciyi nadzvichajnih sprav povnovazhennya tayemno provaditi dushpastirstvo sered greko katolikiv Holmshini U Varshavi i Lyublini voni vidkrili produktovi magazini yaki vikoristovuvali yak pidpilni centri dlya zustrichej z peresliduvanimi greko katolikami Novitnij period V mizhvoyennij period yezuyiti diyali na teritoriyi Polshi v sklad yakoyi vhodila Zahidna Ukrayina ta Rumuniyi Bukovina U Chernivcyah orden zorganizuvav misijnu pracyu zavdyaki pidtrimci arhiyepiskopa Zigmunda Filinskogo Yezuyiti zbuduvali kostel Najsolodshogo Sercya Isusa 1891 1894 a bilya nogo dim dlya rezidenciyi v gotichnomu stili U 1944 roci koli Chernivci aneksuvav Radyanskij Soyuz yezuyitiv uv yaznili i vivezli do Rosiyi Yezuyitskij konvikt u Hirovi zaznav rujnuvan pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U 1921 roci jogo vidbuduvali a z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta prihodom radyanskoyi vladi cej zaklad konfiskuvali na korist vijskovih V 1920 h rr na teritoriyi togochasnoyi Polshi zhilo blizko 4 miljoniv pravoslavnih U 1923 roci z nagodi 300 litnogo yuvileyu muchenickoyi smerti Josafata Kuncevicha Svyatishij Otec Pij XI v enciklici Ecclesiam Dei zvernuvsya do pravoslavnih zaohochuyuchi yih poyednatisya iz Apostolskoyu stoliceyu pri odnochasnomu zberezhenni svogo cerkovnogo obryadu movi i tradicij Provaditi pidgotovku do cogo procesu Rimska kuriya doruchila chinu otciv yezuyitiv U 1924 roci v Tovaristvi Isusa oficijno stvorili Shidnij viddil do obov yazku yakogo j nalezhalo praktichno realizuvati novochasnu unijnu koncepciyu Apostolskoyi stolici Dlya pershoyi misijnoyi stanici Shidnij viddil ordenu obrav Albertin sho v Bilorusi U 1925 roci tam vidkrili greko katolicku parafiyu a nastupnogo roku noviciat vizantijsko slov yanskogo obryadu Za period pershogo desyatilittya u noviciati prohodili poslushnictvo ponad 80 kandidativ ale tilki polovina z nih zalishilasya v ordeni dlya praci u Shidnomu viddili Ce buli bilorusi ukrayinci rosiyani polyaki i chehi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Albertinskij noviciat otciv yezuyitiv pripiniv svoye isnuvannya Naprikinci 20 h rokiv XX stolittya Luckij yepiskop Adolf Shelonzhek predstaviv u Varshavskij nunciaturi proyekt poshirennya vishezgadanoyi neouniyi i domigsya shob monastir bernardiniv sho znahodivsya v Dubno peredali Luckij yeparhiyi na dovilnij termin U comu monastiri yepiskop rozmistiv Duhovnu seminariyu vizantijsko slov yanskogo obryadu yaku v 1931 roci perejmenuvali u Papsku seminariyu i peredali u vidannya Shidnogo viddilu Tovaristva Isusa Osnovni seminarijni predmeti vikladali latinskoyu movoyu a dodatkovi polskoyu i ukrayinskoyu U 1939 roci cej zaklad otrimav status papskoyi mizhyeparhialnoyi Shidnoyi seminariyi i pidlyagav bezposeredno Apostolskij stolici U chasi Radyanskogo Soyuzu na teritoriyi Ukrayini yezuyiti z Litvi pracyuvali napivlegalno sered rimo katolikiv a sered greko katolikiv nelegalno Rezultatom takih dushpastirskih staran ye parafiya sv Anni u misti Hmelnickomu Sogodni v bagatoh krayinah svitu v tomu chisli j v Ukrayini Orden Yezuyitiv provodit rekolekciyi na osnovi Duhovnih vprav Ignatiya Lojoli Sogodni u Tovaristvi Isusa nalichuyetsya blizko 20000 chleniv u 85 provinciyah v 127 krayinah svitu Zasadi ordenuCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2019 Osnovni principi ordenu zhorstka disciplina suvora centralizaciya bezzaperechne pidkorennya molodshih starshim za stanom absolyutnij avtoritet golovi generala chornogo papi pidporyadkovanogo bezposeredno Papi Rimskomu golova obirayetsya na dovichnij termin Sistema morali rozroblena yezuyitami nimi samimi nazivalasya pristosuvalnoyu accomodativa oskilki davala shiroku mozhlivist zalezhno vid obstavin dovilno tlumachiti osnovni religijno moralni vimogi Dlya bilsh uspishnoyi diyalnosti orden dozvolyaye bagatom yezuyitam vesti svitskij sposib zhittya zberigayuchi v tayemnici svoyu prinalezhnist do ordenu Shiroki privileyi dani papstvom yezuyitam zvilnennya vid bagatoh religijnih pripisiv i zaboron vidpovidalnist tilki pered ordenskim nachalstvom tosho spriyali stvorennyu nadzvichajno gnuchkoyi i micnoyi organizaciyi yaka za korotkij chas poshirila svoyu diyalnist na chislenni krayini Slovo yezuyit todi zh distalo svoyi perenosni znachennya U serednovichchi yezuyiti aktivno vikoristovuvali kazuyistiku sistemu probabilizmu a takozh zastosovuvali rizni prijomi dlya traktuvannya rechej u vigidnomu dlya sebe svitli zokrema uyavni zasterezhennya tosho Cherez podibnu moral u pobutovij movi slovo yezuyit stalo sinonimom hitroyi lukavoyi lyudini Bagato tez yezuyitskoyi morali buli zasudzheni papoyu Inokentiyem XI Oleksandrom VII ta inshimi Z yezuyitami polemizuvav Paskal v svoyih Listah do provinciala fr Lettres Provinsiales Nezvazhayuchi na te sho suchasni yezuyiti ne nadto vidilyayutsya svoyeyu filosofiyeyu na tli inshih katolickih ordeniv chastina kritikiv vvazhaye sho yezuyiti ne do kincya vidkinuli prijnyatu v serednovichchi moral yaka dopuskaye dosit vilne traktuvannya riznih rechej i podij Kanonizovani yezuyitiSv Ignatij Lojola Francisk Ksav yer Aloizij Gonzaga Andzhej Bobolya Stanislav Kostka Roberto Bellarmino Petro Kanizij Adam Hmelovskij Matteo RichchiNaukovo osvitni zakladiInstitut istoriyi Tovaristva Isusa Italiya Rim Papskij biblijnij institut Italiya Rim UniversitetiKomilyaskij papskij universitet Ispaniya Madrid Papskij shidnij institut Italiya Rim Papskij Grigorianskij universitet Italiya Rim Periodichni vidannyaArchivum Historicum Societatis Iesu istorichnij zhurnal Razon y Fe ispanskij kultorologichnij zhurnal Vidomi yezuyitiDiv Spisok vidomih yezuyitiv Div Spisok generaliv yezuyitivDiv takozhMisiya film Movchannya film 2016 KazuyistikaPrimitkiShevchenko T Kiyiv Domi TOVARISTVA ISUSA yih FUNDATORI i BLAGODIJNIKI na UKRAYiNSKIH zemlyah Rechi Pospolitoyi 1572 1647 S 86 Andrej Cellarij 1659 Otdel II Izvѣstiya ochevidcev Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej redaktori Volodimir Antonovich F Ternovskij Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 94 15 Nikolaj Cihovskij 1649 Otdel II Izvѣstiya ochevidcev Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej redaktori Volodimir Antonovich F Ternovskij Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 55 tam samo S 88DzherelaDiccionario historico de la Compania de Jesus biografico tematico in 4 v ed Charles E O Neill Joaquin Maria Dominguez Roma Institutum Historicum Madrid Universidad Pontificia Comillas 2001 ISBN 84 8468 036 3 Yezuyiti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Yezuyiti U 2 t T 2 Povernennya Zhan Lakutyur Lviv Svichado 2014 569 s Imen pokazhch s 550 568 Vibr bibliogr s 529 534 100 nazv ISBN 978 966 395 516 2PosilannyaYezuyiti Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tovaristvo Isusa Yezuyiti v Ukrayini Fejsbuk storinka Yezuyitiv v Ukrayini YeZUYiTSKI ShKOLI Sergij Syeryakov Veliki ukrayinci i orden Yezuyitiv Ukrayinskij tizhden 02 02 2011 Ignatianska Duhovnist