Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фа́стів (МФА: [fɑstiu̯] або МФА: [xwɑstiu̯]), раніше Хва́стів — місто в Україні, адміністративний центр Фастівської міської громади та Фастівського району Київської області. Важливий залізничний вузол та промисловий центр.
| Фастів | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
    | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Київська область | ||||||||
| Район | Фастівський район | ||||||||
| Громада | Фастівська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA32140150010091295 | ||||||||
| Засноване | 1390 (634 роки) | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1601 | ||||||||
| Статус міста | від 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 44 014 (01.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▼ 44 014 (01.01.2022) | ||||||||
| Агломерація | Київська агломерація | ||||||||
| Площа | 43 км² | ||||||||
| Густота населення | 1056 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 08500—08509 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4565 | ||||||||
| Координати | H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 199 м | ||||||||
| Водойма | р. Унава | ||||||||
| Назва мешканців | фастівець фастівка | ||||||||
| День міста | третя субота вересня від 26.06.2018 року | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Фастів I, Фастів II | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 64 км | ||||||||
| - автошляхами | 73 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 64 км | ||||||||
| - автошляхами | 74 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, 1 | ||||||||
| Вебсторінка | Фастівська міськрада | ||||||||
|
| |||||||||
Географія
Місто Фастів розташоване на Придніпровській височині над річкою Унавою, що є притокою Ірпеня. Річка загачена, утворюючи у межах міста Снігурівський (нижче за течією, на межі з Малою Снітинкою) і Унавський (вище за течією, є головним водосховищем міста).
Назва
Офіційні назви
До 1939 року місто мало назву Хвастів (МФА: [xwɑstiu̯]). Саме ця назва згадується у літописі від 1390 року, що вважається найпершою згадкою міста. Сучасна назва міста — Фастів (МФА: [fɑstiu̯]).
Інші назви
Є й раніші літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути за часів київських князів Олега та Ігоря, за часів становлення Київської Русі. Дослідження історичних документів показали, що до 1094 року як сучасні поселення Сквира, Яготин та Триліси, так і нині неіснуюче поселення Фущово (ймовірно Фастів) належали половецькому князю Тугорхану, який подарував їх київському князю Святополку, як придане своєї дочки в 1094 році. У пізніших літописах, що датуються 1390 роком, разом із Хвастовом згадується також поселення Фощево, через яке проходять торговельні шляхи та в якому проводять ярмарки. У пізніші часи на деяких мапах місто має назву Хвостів чи Фастов.
Місцеві дослідники також з'ясували, що ім'я Фаст (Фост) зустрічається двічі — 912 та 944 року. Це ім'я зустрічається не лише у переказах, які подає літописець, а й в історичних документах — зокрема, договорах з греками.
Походження
Існує низка наукових і народних припущень щодо походження наведених назв:
- Від назви крихітних струмочків, що звалися фосами (від пол. fos, fosa – рів, рівчак, балка) і впадали в Унаву.
- Від скитського слова. У місцевості, що має назву Білокняже поле (поряд із селом Мар'янівка та неподалік від Фастова) є курган Переп'ят. Під час археологічних розкопок, проведених 1846 року, стало відомо, що в кургані поховано скитського царя. На похоронній тризні панували скорбота і горе, або фає-фаст скитською мовою.
- З народних переказів. Уважається, що Фастів — це місцевість, де колись відбулася кровопролитна битва між військами київських князів і кочовими народами півдня. Вороги нібито залишили тут велику кількість хвостів — військових відзнак.
Історія
Давня історія
Первісні люди населяли землі, на яких нині існує місто, приблизно з 20-25 тис. років тому, в епоху палеоліту. По вул. Комарова під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 було знайдено стоянку первісних людей — мисливців на мамута та дикого коня.
У місті та навколо нього знайдено городища та кургани скитської доби, поселення римської доби, давньоруські поселення. У часи Київської Русі теренами Фастівщини проходили кордони київських земель.
З кінця XIII століття Хвастів — містечко. Уперше воно згадується в літописі 1390 року. Тоді в грамоті київського князя Володимира Ольгердовича стверджувалось право володіння Хвастовом князівського роду Рожановських. Є й раніші літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути за часів київських князів Олега та Ігоря, коли будувалась Київська Русь.
У складі Речі Посполитої
Про історію Фастова раннього Середньовіччя відомо небагато, музейні фонди не мають матеріальних свідчень того періоду.
Місто майже знелюдніло у XVI столітті через часті татарські набіги. Його відновленню сприяв київський єпископ РКЦ Йосип Верещинський.
У 1601 місто отримало магдебурзьке право.
12 жовтня 1604 року в місті зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.
У першій половині XVII століття Фастів хоч і мав привілеї містечка, але по суті залишався селом. 1630 року тут налічувалося 152 двори. Розвинуте було скотарство, значно менше — хліборобство. Важливе місце в господарстві посідали промисли, зокрема рибальство і мисливство, а також ремесла: ткацтво, гончарство, обробка дерева.
За часів Руїни населення міста суттєво зменшилося.
У 1684 році король Речі Посполитої Ян ІІІ Собєський видав універсал, яким дозволяв козакам колишніх правобережних полків селитися навколо Чигирина, Канева, Корсуня, Черкас, Умані, Кальника та Білої Церкви.
Завдяки цим заходам почав відбудовуватися і Фастів.
Гетьману Андрієві Могилі було дозволено набирати полковників не з шляхетського стану, як було досі, а серед козацької старшини. Відразу по цьому на Правобережжі відродилося декілька козацьких полків — Білоцерківський (Фастівський), Брацлавський, Вінницький (Кальницький) та Корсунський.
Для гетьманської резиденції Андрій Могила обрав місто Немирів на Вінниччині. Влітку 1687 року призначив наказним гетьманом полковника М. Булигу. Під час гетьманування Могили у 1686, 1687, 1689 роках за дорученням уряду Речі Посполитої складалися козацькі компути (списки, реєстри).
Процес заселення цих земель очолили старі заслужені козаки Семен Палій, Захар Іскра, Самусь (Самійло Іванович) та Андрій Абазин. На відміну від своїх попередників, які спиралися переважно на військовий, авантюристичний елемент, вони віддавали перевагу осілому, землеробському населенню. Декларовані пільги привертали сюди мешканців Лівобережжя, переселенців з інших районів Правобережжя, Галичини, вихідців із Білорусі та Молдови.
На теренах, визначених владою Речі Посполитої, було створено чотири територіальні козацькі полки. На території полків влада належала полковникам, сотникам й іншим представникам адміністрації. На місцях поширювалися норми звичаєвого та козацького права. У містах і селах створювалися органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король. У 1689—1693 роках наказним гетьманом був Гришко, а його наступником став Самусь.
Козаки нових полків (2 тис. яких були записані до реєстру) брали активну участь у війні з Османською імперією, за що отримували чималі гроші від влади Речі Посполитої. Зміцнення козацтва призвело до загострення конфлікту із шляхтою, що спалахнув у 1688 р. Але поки йшла війна з Османською імперією, верховна влада Речі Посполитої закривала на це очі.
25 серпня 1685 року Палій видав свій універсал з Білої Церкви, в якому сповіщав усіх, хто проїжджав територією його полку про введення мита на користь місцевої козацької адміністрації. Збирав «медову» данину, «борошно» на військо, запровадив чинш для населення та індукту для купців на контрольованій ним території.
Полковник Палій не підкорявся правобережним гетьманам від імені польського короля А. Могилі (1684—1689) та Г. Гришку (1689—1692), але налагодив співпрацю з С. Самусем (1693—1702). У першій половині 1689 року намагався відвоювати гетьманську резиденцію Правобережжя місто Немирів. Це поряд із іншими причинами (бажання перейти під зверхність Москви, зв'язки з Батурином та Запоріжжям) спонукало Варшаву ув'язнити Палія протягом вересня 1689 — червня 1691 років.
У 1694 році склав таємну присягу на вірність московським царям Івану та Петру, а також лівобережному гетьману Мазепі. В тому ж році присягнув польському королю Яну ІІІ Собеському та вислав посольство до королівської резиденції в м. Жовква. У відповідь король оголосив Палія «стражником поліським». Після смерті Яна ІІІ Собеського підтримував французького принца Конті як кандидата на трон Речі Посполитої, але у 1698 році визнав владу нового монарха Августа ІІ Саксонського та отримав від нього 3 королівські корогви (21. Х) і полковницький пернач. Не погодився з рішеннями сейму Речі Посполитої 1699 року про заборону козацтва на Правобережжі.
Саме при ньому козацький устрій на правому боці Дніпра набув, за свідченнями істориків, рис державного утворення, а ця територія з чітко означеними кордонами мала назву «Палієва держава». 1702 року (тоді Хвастів) був центром антипольського повстання Палія.
У 1711 році до Фастова після невдалої облоги Білої Церкви відійшли рештки армії гетьмана Пилипа Орлика, під час його походу на Правобережжя проти російської влади.
Під час Коліївщини народні ватажки М. Швачка та А. Журба на чолі великого гайдамацького загону в 1768 році захопили Фастів і зробили його своєю резиденцією.
У складі Російської імперії
23 січня 1793 року під час другого розділу Речі Посполитої місто увійшло до складу Російської імперії, 1797 — містечко Васильківського повіту Київської губернії.
29 грудня 1825 року під час повстання декабристів в селі Триліси, де була розквартирована 5-та мушкетерська рота Чернігівського полку, почався виступ, який підтримали роти, розташовані у місті Васильків.
Тарасу Шевченку, який побував на Фастівщині під час розкопок кургану Переп'ят у складі археологічної комісії в с. Фастівець, було близьке й цікаве багате історичне минуле Фастівщини, про що свідчать його численні твори: «Чернець», «Швачка», «Іржавець».
У середині XIX століття 90 % землі залишилися в руках польських землевласників. На Фастівщині величезні володіння належали таким багатим польським магнатам, як родини Браницьких, Потоцьких тощо.
Після скасування кріпацтва
Скасування кріпацтва в 1861 році обумовило вищі темпи економічного розвитку українських земель у складі Росії. Так було і на Фастівщині: відкриття руху на Фастівській залізниці, будівництво спиртзаводу в с. Трилісах, пивоварного заводу в м. Фастів, заснування у місті товариства взаємного кредиту, будівництво котельно-механічного заводу й утворення на його базі «Акціонерного товариства Ф. Брандта».
На цьому підприємстві працював Микола Бенардос — видатний вітчизняний винахідник і раціоналізатор. Понад сто винаходів у різних галузях науки і техніки на його рахунку, та уславився вчений передусім завдяки першому у світі обґрунтуванню способу дугового зварювання.
Поступово місто перетворювалося на центр промислового та економічного розвитку. Через Фастів у 1870 році прокладена залізнична лінія Київ — Одеса. Характерною рисою економіки Фастова кінця XIX — початку XX століть була наявність великої кількості дрібних напівкустарних підприємств з 5—10 робітниками. Це, зокрема, 2 шкіряних, 2 миловарних, 5 цегельних, кілька медоварних підприємств, 2 водяних млини, 5 крупорушок тощо. У містечку налічувалося понад 60 дворів ремісників, з них 40 — шевців, 7 — бондарів, 13 — займалися слюсарно-ковальським промислом.
Робітники Фастова активно виступали проти царизму в роки першої російської революції (1905—1907), Першої світової війни, громадянської війни.
До визначних подій історії краю в контексті загальноукраїнської історії слід віднести й підписання на коліях Фастівського вокзалу 1 грудня 1918 року договору про злуку між Українською Народною Республікою і Західноукраїнською Народною Республікою в одну державну одиницю.
24 серпня 1919 року — бої військ Української галицької армії з більшовиками. Протягом 23-27 вересня 1919 року відбувся єврейський погром у Фастові, влаштований білогвардійцями (згідно з деякими даними — осетинами та текінцями) після того, як містечко кількаразово переходило з рук в руки. Загинуло близько 700 осіб, чимало поранених.
Радянський період
З весни 1921 р. Фастівщина була в складі Радянського Союзу майже сім десятиліть.
З 1923 року Фастів — районний центр, з 1938 року — місто. З 30 грудня 1962 року Фастів — місто обласного підпорядкування
Два страшні довоєнні голодомори не оминули і Фастів, як і значну частину Радянської України.
В роки німецько-радянської війни загинуло понад 5 тисяч фастівчан. Під час вторгнення в місто, німцям довелось зустріти супротив 77-ї і 79-ї окремих залізничних батальйонів під командуванням старшого політрука Галафєєва О. А. та старшого лейтенанта Кривця Л. А. Всі захисники в нерівному бою пали смертю хоробрих. На Фастівщині успішно діяли партизанські загони, однією з домівок яких став Вовчий ліс.
Місто у німців було відбите радянською армією 7 листопада 1943 року. Понад 21 тисячу солдат і офіцерів Радянської Армії було нагороджено орденами та медалями. За відбиття Фастова від німецьких загарбників 31 солдат та офіцер отримали звання Героя Радянського Союзу.
20 фастівчанам присвоєно звання «Почесний громадянин міста Фастова». Серед них — учасники відбиття Фастова від німецьких військ — Герої Радянського Союзу І. Бобрикін, С. Гусєв, В. Міняєв.
Знане далеко за межами міста ім'я представника інтелігенції — лікаря, київського професора, Героя Радянського Союзу Петра Буйка, який врятував від вірної загибелі та відправки в Німеччину десятки фастівчан, приписуючи їм різноманітні хвороби. Професор активно допомагав партизанам, внаслідок чого був живцем спалений нацистами в селі Ярошівка, Фастівського району.
Є серед Почесних громадян й інші ветерани війни та праці, які прославили Фастів — Є. Краснощоков, І. Гришин, В. Люцканов, І. Тимошенко.
За значний особистий вклад у розширення та зміцнення матеріальної бази промислового, житлового, соціально-культурного будівництва в місті Почесним званням були нагороджені колишні голови міської ради А. Боруца та А. Гірченко, районної — С. Дорошенко.
Становлення незалежності
Наприкінці 1980-х років Фастів став одним з центрів національно-демократичного руху. Тут відбулося декілька масових мітингів і перший в області політичний страйк (працівники заводу «Факел»), видавалися позацензурні газети «Позиція» та «У Хвастові». Лідерами антикомуністичної опозиції були С. Глембоцький, Б. Лучківська-Ситник, А. Черняк, В. Машков, В. Шевченко (очолював також демократичну опозицію в Київській обласній раді), В. Карпелюк, Ф. Безкидевич.
Серед видатних вчителів міста — І. Коровай — колишній вчитель математики школи-інтернату, Герой Соціалістичної Праці, М. Крючкова — ветеран педагогічної роботи, перший президент клубу ветеранів війни та праці «Надвечір'я», а ще О. Цьопич — майстер спорту, тренер дитячо-юнацької школи, який підготував чимало спортивної молоді. Став Почесним фастівчанином і заслужений майстер спорту, чемпіон Європи, володар Кубку світу з боксу Віталій Качановський.
Свого часу у Фастові жив і навчався відомий український композитор-пісняр Анатолій Горчинський. Саме за це фастівчани й відзначили його званням — Почесний громадянин міста. Цим званням відзначений також письменник і громадський діяч, народний депутат України в парламенті 2, 3 і 4 скликань, голова Національної ради України з питань телерадіомовлення Віталій Шевченко.
Сьогодні архітектурні особливості Фастова міцно пов'язані з іменем ще одного його Почесного громадянина — А. Древецький. Серед його робіт — скульптурна композиція воїнам-фастівчанам на кургані Слави, які загинули в роки німецько-радянської війни, пам'ятник Герою Радянського Союзу, фастівчанину Й. Чайковському. А ще Анатолій Анатолійович — автор пам'ятників великому Кобзареві та вченому-винахіднику М. Бенардосу. Сьогодні скульптор, член Національної спілки художників України. А. Древецький очолює міську школу народної майстерності.
У Фастові засновано Літературно-мистецьку премію імені поета-земляка В. Косовського, першими лауреатами якої стали А. Шевченко, Фастівський краєзнавчий музей, Л. Поліщук, А. Древецький, П. Полянський, С. Шолох, Ю. Хорунжий, С. Жук, В. Портяк, міська школа народної майстерності, Н. Черненко, В. Шевченко, О.Онищенко, С. Волкова, Є. Дудар, О. Неживий, М. Литвин, Т. Неліна.
Міськими головами Фастова в період незалежності України були: Несчотний Валерій Євгенович (голова міськради і міськвиконкому, до 1994), Тимофіїв Володимир Опанасович (1994—1997 та 2006—2007), Власенко Оксана Миколаївна (1998—2006), Пеньковий Олександр Миколайович (2010—2014), Нетяжук Михайло Володимирович (з 2014 (у жовтні 2015 переобраний повторно)).
1996 року відновила свою діяльність парафія УГКЦ.
Населення
За переписом 2001 року українці складали 90,73 % населення міста, росіяни — 7,77 %.
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 90.73% |
| росіяни | 7.77% |
| білоруси | 0.44% |
| поляки | 0.18% |
| євреї | 0.10% |
| інші/не вказали | 0.78% |
| Усього | 100% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 46 825 | 90,83 % |
| Російська | 4 437 | 8,61 % |
| Білоруська | 85 | 0,16 % |
| Ромська | 17 | 0,03 % |
| Польська | 14 | 0,03 % |
| Румунська | 13 | 0,02 % |
| Вірменська | 6 | 0,01 % |
| Інші/Не вказали | 155 | 0,31 % |
| Разом | 51 552 | 100,00 % |
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою.
Символіка міста
Герб Фастова має форму щита з округленим верхом та на півколом внизу. В його основу покладено зображення срібного пагорба, обнесеного частоколом з чотирма сторожовими баштами. Через герб діагоналями проходять дві золоті стрічки, які перетинаються в центрі. Всі композиційні елементи зображені на фоні кольорів: блакитного — зверху та зліва і зеленого — справа та внизу.
Поєднуючи стилізовані елементи та символіку, герб відображає історію та сьогодення Фастова. В минулому — це місто-фортеця, розташоване на підвищенні, укріплене частоколом, за архітектурою та матеріалом, характерними для міст Київської Русі. Білий колір в центрі, відкриті ворота свідчать про наміри фастівчан, а укріплення — про готовність при нагоді постояти за себе.
З давніх часів місто було перехрестям важливих шляхів, таким воно залишається і понині завдяки залізничному вузлу. Чотири дороги від міста можна розпізнати за допомогою стрічок, покладених через центр Герба.
Блакитний колір символізує річку Унаву, а зелений — фастівські ліси, як основні природні багатства нашого краю.
Прапор Фастова має форму прямокутника з співвідношенням його ширини до довжини як 2:3. Поле прапора розділено в андріївський хрест смугами жовтого кольору в 1/4 від ширини прапора. Верхня та ліва частини блакитного кольору, а права та нижня — зеленого.
Транспорт
Фастів є великим транспортним вузлом. Через нього проходять як автомобільні, так і залізничні шляхи.
Місто Фастів насамперед має зручне залізничне сполучення і є великою вузловою станцією. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються і проходять обслуговування електропоїзди Південно-Західної залізниці. Формується і вирушає щоденно досить велика кількість вантажних поїздів. Великі обсяги і транзитних перевезень.
Станція Фастів приймає пасажирів дальнього і приміського сполучення. Тут зупиняються поїзди на Київ, Львів та інші великі міста. Приміські поїзди прямують до Києва, Миронівки через станції Білу Церкву, Козятин I, Святошин.
У Фастові є автобусна система, яка сполучає багато вулиць, сіл і міст з центром міста, та містом Києвом.
Промисловість
Основу промислового потенціалу міста становлять 15 підприємств. Серед продукції, яка на них випускається: насоси та арматура, різноманітні оливи та мастила, швейні вироби, пиво, борошно, поліграфічна продукція, хліб та хлібобулочні вироби.
У сфері промислового виробництва м. Фастів входить до десяти найбільших за обсягами виробництва регіонів Київської області.
Обсяги промислового виробництва в місті з року в рік зростають. Коли в 1997 році вони становили 44,3 млн грн, то вже у 2006 році (в порівняних цінах) 450,7 млн грн.
Основу промислового потенціалу міста становлять 17 великих і середніх підприємств.
Серед підприємств міста, які досягли в минулому році найкращих результатів — ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта». 2006 року це підприємство відсвяткувало 100-річчя з дня заснування. З року в рік фастівські майстри пивоваріння неодноразово доводили, що вміють працювати на кінцевий результат, на зміцнення доброї репутації своєї продукції. В минулому році на підприємстві введена в дію нова лінія наливу пива та безалкогольних напоїв, освоєно нові види продукції: пиво «Оксамитове» у спецпляшках місткістю 1 л та безалкогольна «ностальгічна серія» — «Оболонь ситро», «Оболонь лимонад», «Оболонь оранж», «Кола нова». Розширюються ринки збуту — продукція експортується майже у 20 країн світу, а з травня 2006 року в США.
На ПрАТ «Факел» також відбулися значні зміни. Крім вже освоєних ринків України та Центральної Азії підприємство активно завойовує європейський ринок. На продукцію, яка декілька років не випускалася, відновлено сертифікати, спеціалістами ведеться робота з розробки та освоєння нових видів продукції.
Успішно розвивається одне з нових підприємств міста — ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» (поліграфічна промисловість). Обсяг інвестицій в основний капітал у 2006 році склав 9,86 млн грн, що на 81,2 % більше, ніж у 2005 році. Обсяг експорту продукції становить майже 10 млн дол. США.
Велика увага приділяється навчанню персоналу, для цих цілей залучаються іноземні спеціалісти. На базі ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» утворилися нові підприємства за таким же напрямком діяльності: ТОВ «Юніверсал-Фолдер», ТОВ «Юнівест медіа», ТОВ «Юнівест Препрес».
Нарощує обсяги виробництва ТОВ «Промгазтехнологія» в зв'язку зі збільшенням обсягу замовлень. Підприємство успішно проводить інвестиційну та інноваційну політику: у 2006 році витрати на придбання обладнання більш, ніж вдвічі перевищили аналогічні витрати 2005 року, а на освоєння нових видів продукції в звітному році направлено коштів на 24,7 % більше в порівнянні з 2005 роком.
На ВАТ «Електронагрівач» освоєно нові види продукції: вікна зі склопакетів, євробрус (для декоративного оздоблення будинків), нові види меблів. Для виробництва нової продукції закуплене нове обладнання.
Відбулися значні структурні та реорганізаційні зміни на ВАТ «Червоний Жовтень». На відокремленій частині цього підприємства створилося нове — ТОВ НВО ФЗХМ «Червоний Жовтень», і завдяки проведенню новим керівництвом активної інвестиційної політики на цьому підприємстві у 2006 році, починаючи з травня, значними темпами нарощувалися обсяги виробництва.
Порівняно недавно (з середини 2004 року) розпочало свою діяльність ДП ВАТ «Київський завод металовиробів імені Письменного».
В місті ведеться послідовна та наполеглива робота щодо реалізації зовнішньоекономічної політики, яка сприяє нарощуванню обсягів експорту продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.
Промислові підприємства міста мають партнерські стосунки з багатьма закордонними країнами. Серед них країни близького зарубіжжя: Молдова, Туркменістан. Обсяги експортного постачання за 2006 рік становлять 18,8 млн дол. США. Серед підприємств, що здійснюють експортні операції ВАТ «Елопак-Фастів», ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“», ТОВ ЗТМ «Аріан», ПрАТ «Факел», ДП ПрАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта», ДП ПАТ «Київський завод металовиробів ім. Письменного».
Обсяги імпорту у 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросли на 4,7 % і становлять 22,2 млн дол. США. Загальний товарообіг у 2006 році склав 41,1 млн дол. США, що становить до 2005 року 91,0 %.
Зростає вплив і підприємств малого бізнесу. Сьогодні в місті Фастів зареєстровано 5 спільних підприємств, 307 товариства з обмеженою відповідальністю, 382 мале приватне чи колективне підприємство, 7 кооперативів, 29 акціонерних товариств, 4 асоціацій.
Без створення юридичної особи працює 3883 підприємців. Ними налагоджено випуск м'ясних, ковбасних, кондитерських виробів, макаронів, газованої води, морозива, виробів з деревини, будівельних матеріалів.
Приватними підприємцями надаються послуги у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, перевезення пасажирів та вантажів, по ремонту автомобілів, складної побутової техніки, взуття, меблів тощо.
- Дивись також: Фастівський залізничний вузол.
Фастів — місто залізничників, в ньому нараховується 12 залізничних підприємств й організацій. Найбільші серед них:
- Моторвагонне депо станції Фастів I: структурний підрозділ Управління Південно-Західної залізниці. Основним видом робіт якого є обслуговування приміських залізничних перевезень у 9-ти областях України (Київській, Вінницька, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській, Житомирській, Чернігівській, Сумській та Полтавській).
- Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтранс», перевезення вантажів, що легко псуються, ремонт рухомого складу.
- Фастівська дистанція колії — підпорядкована службі колії ПЗЗ, спеціалізується на поточному утриманню колії в належному стані.
Всього на залізничних підприємствах працюють близько 5 тисяч чоловік.
Перспективи економічного розвитку та інвестицій
Фастівською міською радою проводиться наполеглива робота по залученню вітчизняних та іноземних інвестицій в місто. В умовах обмеженості внутрішніх та бюджетних ресурсів, а також необхідності виконання високих соціальних зобов'язань саме зовнішні джерела можуть надати місту вкрай необхідні матеріальні ресурси, нові технології та сировинні матеріали, впровадити сучасний менеджмент, сприяти залученню у міжнародний розподіл праці.
Впродовж 2006 року до міської ради звернулася значна кількість потенційних інвесторів з пропозиціями щодо будівництва об'єктів промислового призначення та житла. Серед них: німецька компанія «Кнауф-Інсулейшн» (виробництво теплоізоляційних матеріалів та гіпсу), австрійська фірма ТОВ «Вінербергер» (виробництво цегли та грубої будівельної кераміки), німецько-польська фірма «Крайзель-Будівельні матеріали», російська ТОВ «Лауру індустрія» (виробництво кольорових металів), ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» (розширення виробництва поліграфічної продукції), українська фірма ТОВ «Лан Трейд» (переробка сої та насіння соняшника, виробництво шлакоблоків), ТОВ «Світлиця» (будівництво багатоповерхових житлових будинків), ТОВ «Тесей» (будівельна компанія).
У 2006 році продовжувалося будівництво нових підприємств: кондитерської фабрики французької фірми «Валео-Люкс» (вул. Транспортна) та підприємство з виготовлення нафтопереробного та газовикористовуючого обладнання ТОВ «Завод нафтових технологій» (вул. Поліграфічна).
Освіта, культура та спорт
В місті функціонують: 12 загальноосвітніх шкіл, природничо-математична школа-ліцей, 1 вечірня загальноосвітня школа, професійно-технічне училище № 18, 11 дитячі дошкільні заклади, 5 позашкільних закладів освіти, станція юних техніків, станція юних натуралістів, будинок творчості дітей та юнацтва, школа народної майстерності, дитяча юнацько-спортивна школа, а також дитячий будинок змішаного типу.
В культурних закладах Фастова працює 42 клубних формування, 23 колективи художньої самодіяльності. З них понад 17 — це дитячі, в яких розвивають свій творчий потенціал понад 500 хлопчиків та дівчаток. Всього закладами культури охоплено майже 1,5 тисяч осіб. Понад 550 дітей навчається в дитячій музичній школі. Дев'ять колективів художньої самодіяльності мають високе звання аматорський «народний» та «зразковий».
У 2018 році в місті народилась кіностудія «Фастів-Фільм», створена за проєктом громадського бюджету, фільми якої отримують нагороди на кінофестивалях. У 2019 році на міжнародному кінофестивалі «Кінокімерія» стрічка «Співай, Санька!» отримала 3 місце. На фестивалі «Чілдрен Кінофест» соціальна драма «Сузір'я Єдинорога» отримала гран-прі, як найкращий український дитячий фільм 2020 року.
Щедра фастівська земля на обдаровану спортивну молодь. За останні чотири роки фастівськими спортсменами завойовано на чемпіонатах країни та міжнародних турнірах 20 золотих, 35 срібних, 40 бронзових медалей За цей час підготовлено 6 майстрів спорту України, 67 кандидатів у майстри.
Релігія
У місті діють релігійні громади багатьох конфесій:
- РКЦ — громада Воздвиження Святого Хреста. (костел у стилі неоготизму, 1911)
- УГКЦ — громада св. вмч. Димитрія Солунського.
- ПЦУ — громада Святої великомучениці Варвари; 17 листопада 2018 року Святійший Митрополит Київський і всієї Руси-України Епіфаній (Митрополит Київський) освятив новозбудований храм на честь Св. вмц. Варвари
- ПЦУ);— громада Покровська церква (Фастів) (квартал Зариччя, церква споруджена Семеном Палієм)
- Українська православна церква Київського патріархату — громада Святого Миколая (центр міста неподалік від «Палацу культури»), розташований у центрі міста по вулиці Соборній.
Музеї
- Музей історії міста
- Архітектурний пам'ятник
- Дерев'яна Покровська церква (1779—1781)
- Фастівський краєзнавчий музей
- Поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу розташований Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР.
З нагоди 10-ї річниці святкування Незалежності України в місті споруджено музейний комплекс, який відтворює події далекого 1918 року, коли на станції Фастів було підписано передвступний Акт Злуки.
- «Музей Героїв Чорнобиля» — присвячений Чорнобильській катастрофі.
- «Музей Доброволець» — заснованиний 14 жовтня 2019 року знаходиться в колишньому приміщенні ДАІ, присвячений АТО та Війні на сході України.
Видатні особистості
- Борошенко Володимир Рафаїлович (нар. 22.07.1930 — пом. 30.04.2015) — почесний громадянин м. Фастова, дитина війни, учасник трудового фронту, відомий лікар-психіатр, історик, український та єврейський письменник.
- Бенардос Микола Миколайович — видатний український вчений, винахідник дугового електрозварювання металу. Проживав у Фастові з 1899 року до своєї смерті (1905). На одній з головних вулиць міста Бенардосу встановлено пам'ятник.
- Березовська Іванна Богданівна (* 1991) — українська спортсменка-сумоїстка. Заслужений майстер спорту України.
- Буневич Віктор Андрійович (нар. 1929, м. Фастів — пом. 2002, м. Чернівці) — заслужений працівник промисловості України. З 1975 року впродовж 20 років — генеральний директор виробничого заготівельного управління «Чернівціліс». Обирався депутатом Чернівецької міської ради. Кавалер орденів «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, Леніна.
- Гега Руслан Юрійович (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Коровкін Олександр Юрійович (15.06.1992— 14.12.2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Авраам Малах (1741 — 1777) — відомий цадик, син і учень ребе Доб-Бера Межерічського.
- Петренко Богдан Олександрович (1997—2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Проценко Володимир Миколайович — український поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Член Національної Спілки письменників України, Заслужений діяч мистецтв України, громадський і політичний діяч.
- Серовецький Валентин Райтович (1968—2016) — капелан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Толстих Станіслав Тимофійович — заслужений працівник культури України.
- Чеботарьов Михайло Вікторович (1987—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Уродженці Фастова
У Фастові народились/проживали:
- Багряна Ганна Юріївна — українська журналістка, поетеса, старший редактор «Радіо України»
- Глова Денис Ігорович (1989—2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Горчинський Анатолій Аркадійович (1924—2007) — український композитор, співак (баритон), режисер
- Григоренко Дмитро Андрійович (1992—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Дубровський Віктор Григорович (1876 — після 1943) — український лексикограф
- Дубчак Алла Єфремівна (нар. 1954) — український акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор
- Зінченко Олександр Васильович (1977—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Карачун Володимир Миколайович (1974-2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).
- Клименко Леся Михайлівна (1934—2012) — українська письменниця
- Ян Кум (1976) — засновник WhatsApp
- Качановський Віталій Миколайович (1959—2020) — український радянський боксер-любитель, чемпіон Європи (1983), СРСР (1986) та УРСР (1985) (1983), Заслужений майстер спорту СРСР (1991). З 1986 до 1988 роки проходив службу у Північній групі військ в Польщі, старший лейтенант. Виступав з кікбоксингу за латвійський клуб «Печатки Гольфстрима». У 1992 році в Англії виграв чемпіонат світу з кікбоксингу суперважкій вазі, у 1993 році — чемпіонат РФ, автор книг про спорт. 1992 року у Фастові створив «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», є його президентом. Полковник козачих військ України, перший віце-президент Федерації професійного боксу СНД і слов'янських країн (1998—2008). Постійний головний суддя чемпіонату ЗС України і турнірів на призи братів Кличко. 'Кутенко Юрій Костянтинович (1933—2003) — український десятиборець, майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту СРСР. Учасник XVI Літніх Олімпійських ігор (Мельбурн, 1956) та XVII Літніх Олімпійських ігор (Рим, 1960, 4-е місце), екс-рекордсмен Європи з десятиборства, призер чемпіонату Європи (1961), переможець матчів США — СРСР, багаторазовий чемпіон та рекордсмен СРСР
- Мельник Ірина Василівна — українська акторка, Заслужена артистка України
- Можаровський Генріх Степанович — український гідрограф, морський арктичний картограф
- Нестеренко Андрій В'ячеславович (1993—2016) — український вояк учасник російсько-української війни
- Новіцький Юрій Михайлович (1963—2014) — лейтенант, 24-та бригада, учасник російсько-української війни
- Очеретяний Володимир Анатолійович (1977—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Пилькевич Олександр Меркурійович (1877—1922) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР
- Писаренко Ніна Дмитрівна — бандуристка, народна артистка України, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка
- Рудім Руслан Володимирович (1976—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Сидоренко Андрій Володимирович (1984—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув в ході російського вторгнення в Україну (2022)
- Сичевський Василь Павлович (1923—2013) — український письменник, прозаїк
- Степанчук Ярослав Станіславович (1995—2023) — старший матрос, учасник російсько-української війни.
- Ступак Іван Станіславович (1977—2015) — лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни
- Шадських Сергій Олексійович (1965—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Шмелівський Станіслав Костянтинович (?—1921) — писар інтендантства 4-ї Київської дивізії, Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Чередниченко Євген Романович (1914—1994) — спортсмен, педагог, поет, публіцист, просвітник, громадський діяч
- Янчук Олесь — український режисер, продюсер, сценарист, Народний артист України.
- Литвиненко Вікторія Сергіївна (нар. 16 січня 1986) — українська акторка театру та кіно. З п'яти років займалася бальними танцями У 2003—2007 роках навчалася у Київського державного інституту театру, кіно і ТБ ім. І.Карпенка-Карого. З 2004 року виступає на сцені Центру сучасного мистецтва «ДАХ».
Міста-побратими
Повіт Валч, Польща 2015 рік 
Томашів, Польща 2017 рік
Одунпазарі,провінція Екскішехір Туреччина 2 грудня 2021 року
Суонлі, Велика Британія 25 серпня 2023 року
Меербуш, Німеччина 1 лютого 2024 року
Галерея
- Релігійні споруди
-
![image]()
Покровська дерев'яна церква (1740) -
![image]()
-
![image]()
Храм Різдва Пресвятої Богородиці (2009, відбудована). До 1999 року на цьому місці була дерев'яна церква (згоріла) -
![image]()
-
![image]()
Церква святого великомученика Димитрія (УГКЦ) -
![image]()
Собор святого Миколая (УПЦ КП) -
![image]()
Храм Воскресіння Христового (УПЦ)
- Пам'ятники
-
![image]()
Погруддя молодому Шевченку -
![image]()
Погруддя Шевченку на подвір'ї ЗОШ № 9 -
![image]()
Курган Слави -
![image]()
Пам'ятник (танк Т-34) радянським воїнам-танкістам, визволителям міста від німецько-фашистських окупантів -
![image]()
Пам'ятник Миколі Бенардосу -
![image]()
Пам'ятник Сталіну (демонтований)
Світлини початку XX століття
-
![image]()
-
![image]()
Вокзал -
![image]()
Десь тут з'явився початок колишньої вул. Ворошилова -
![image]()
-
![image]()
ЗМІ
ФастівNews.City — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2019 року колективом журналу «Наш Городок» та .
Див. також
- Патрульний катер «Фастів» (P193)
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Файл:Колишня Київська губернія 1925.jpg. Вікіпедія (укр.). Процитовано 21 лютого 2021.
- Історія міста – Сайт Міської Ради міста Фастів (укр.). Процитовано 22 грудня 2023.
- Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. — 208 с.
- Інститут історії України, 23 вересня
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування»
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 25 травня 2019.
- Національний склад міст | Datatowel.in.ua. оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- . ugcc.kiev.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 23 червня 2017.
- . ugcc.kiev.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 23 червня 2017.
- Патріарх Філарет освятив новозбудований храм у Фастові
- Музеї України — каталог музеїв
- Фастівський краєзнавчий музей[недоступне посилання з липня 2019] на сайті museum.dp.ua
- Коровкін Олександр Юрійович (15.06.1992-14.12.2022) с. Поташня (м.Фастів, Київська обл.). Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
- Указ президента України № 834/2019
- ФастівNews.City: Хто ми і для чого запускаємо найкращий сайт у місті і районі. ФастівNews.City (укр.). Процитовано 17 січня 2020.
Джерела та література
- Д. Я. Вортман. Фастів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 268. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Домінік П'єр Де ля Фліз. Фастів // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 1144—1146.
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 4: Повісті. — С. 551—579.
- Chwastów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 660. (пол.).— S. 660—664. (пол.)
Посилання
- Фастів (Хвастів) // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 473-474.
- Фастів - довідник міста
- ФастівNews.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Фастова
- Фастівський договір про злуку УНР і ЗУНР // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Інтернет-телеканал міста Фастів
- Фастів. Незалежне інтернет-видання. Все про Фастів (форум, фотогалерея, новини)
- Фастів — вебдовідка міста: каталог підприємств Фастова, приватні оголошення, розклад транспорту тощо
- Неофіційний вебсайт Фастова (форум, фотогалерея)
- Фастів — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
- Розклад руху приміських поїздів по станції Фастів І
- Український генеалогічний форум
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fa stiv MFA fɑstiu abo MFA xwɑstiu ranishe Hva stiv misto v Ukrayini administrativnij centr Fastivskoyi miskoyi gromadi ta Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Vazhlivij zaliznichnij vuzol ta promislovij centr FastivGerb Fastova Prapor FastovaViglyad na muzej vagon ob yednannya UNR i ZUNR kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Pokrovsku cerkvu vokzal Osnovni daniKrayina UkrayinaRegion Kiyivska oblastRajon Fastivskij rajonGromada Fastivska miska gromadaKod KATOTTG UA32140150010091295Zasnovane 1390 634 roki Magdeburzke pravo 1601Status mista vid 1938 rokuNaselennya 44 014 01 01 2022 povne 44 014 01 01 2022 Aglomeraciya Kiyivska aglomeraciyaPlosha 43 km Gustota naselennya 1056 osib km Poshtovi indeksi 08500 08509Telefonnij kod 380 4565Koordinati 50 04 29 pn sh 29 55 05 sh d H G OVisota nad rivnem morya 199 mVodojma r UnavaNazva meshkanciv fastivec fastivkaDen mista tretya subota veresnya vid 26 06 2018 rokuVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Fastiv I Fastiv IIDo obl resp centru zalizniceyu 64 km avtoshlyahami 73 kmDo Kiyeva zalizniceyu 64 km avtoshlyahami 74 kmMiska vladaAdresa 08500 Kiyivska obl m Fastiv pl Soborna 1Vebstorinka Fastivska miskrada Fastiv u Vikishovishi MapaFastivFastiv Geografiya Misto Fastiv roztashovane na Pridniprovskij visochini nad richkoyu Unavoyu sho ye pritokoyu Irpenya Richka zagachena utvoryuyuchi u mezhah mista Snigurivskij nizhche za techiyeyu na mezhi z Maloyu Snitinkoyu i Unavskij vishe za techiyeyu ye golovnim vodoshovishem mista Nazva Fastiv pol Chwastow translit Hvastuv na mapi Zigmunda GerstmanaOficijni nazvi Do 1939 roku misto malo nazvu Hvastiv MFA xwɑstiu Same cya nazva zgaduyetsya u litopisi vid 1390 roku sho vvazhayetsya najpershoyu zgadkoyu mista Suchasna nazva mista Fastiv MFA fɑstiu Inshi nazvi Ye j ranishi litopisni svidchennya za yakimi nazva poselennya mogla viniknuti za chasiv kiyivskih knyaziv Olega ta Igorya za chasiv stanovlennya Kiyivskoyi Rusi Doslidzhennya istorichnih dokumentiv pokazali sho do 1094 roku yak suchasni poselennya Skvira Yagotin ta Trilisi tak i nini neisnuyuche poselennya Fushovo jmovirno Fastiv nalezhali poloveckomu knyazyu Tugorhanu yakij podaruvav yih kiyivskomu knyazyu Svyatopolku yak pridane svoyeyi dochki v 1094 roci U piznishih litopisah sho datuyutsya 1390 rokom razom iz Hvastovom zgaduyetsya takozh poselennya Foshevo cherez yake prohodyat torgovelni shlyahi ta v yakomu provodyat yarmarki U piznishi chasi na deyakih mapah misto maye nazvu Hvostiv chi Fastov Miscevi doslidniki takozh z yasuvali sho im ya Fast Fost zustrichayetsya dvichi 912 ta 944 roku Ce im ya zustrichayetsya ne lishe u perekazah yaki podaye litopisec a j v istorichnih dokumentah zokrema dogovorah z grekami Pohodzhennya Isnuye nizka naukovih i narodnih pripushen shodo pohodzhennya navedenih nazv Vid nazvi krihitnih strumochkiv sho zvalisya fosami vid pol fos fosa riv rivchak balka i vpadali v Unavu Vid skitskogo slova U miscevosti sho maye nazvu Biloknyazhe pole poryad iz selom Mar yanivka ta nepodalik vid Fastova ye kurgan Perep yat Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih 1846 roku stalo vidomo sho v kurgani pohovano skitskogo carya Na pohoronnij trizni panuvali skorbota i gore abo faye fast skitskoyu movoyu Z narodnih perekaziv Uvazhayetsya sho Fastiv ce miscevist de kolis vidbulasya krovoprolitna bitva mizh vijskami kiyivskih knyaziv i kochovimi narodami pivdnya Vorogi nibito zalishili tut veliku kilkist hvostiv vijskovih vidznak Istoriya Davnya istoriya Pervisni lyudi naselyali zemli na yakih nini isnuye misto priblizno z 20 25 tis rokiv tomu v epohu paleolitu Po vul Komarova pid chas budivnictva zagalnoosvitnoyi shkoli 4 bulo znajdeno stoyanku pervisnih lyudej mislivciv na mamuta ta dikogo konya U misti ta navkolo nogo znajdeno gorodisha ta kurgani skitskoyi dobi poselennya rimskoyi dobi davnoruski poselennya U chasi Kiyivskoyi Rusi terenami Fastivshini prohodili kordoni kiyivskih zemel Fastiv ros doref Fastov Ѳastov na mapi XVIII stolittya Zamist bukvi F vikoristano bukvu Ѳ sho buli vzayemozaminni u doreformennij rosijskij movi Z kincya XIII stolittya Hvastiv mistechko Upershe vono zgaduyetsya v litopisi 1390 roku Todi v gramoti kiyivskogo knyazya Volodimira Olgerdovicha stverdzhuvalos pravo volodinnya Hvastovom knyazivskogo rodu Rozhanovskih Ye j ranishi litopisni svidchennya za yakimi nazva poselennya mogla viniknuti za chasiv kiyivskih knyaziv Olega ta Igorya koli buduvalas Kiyivska Rus U skladi Rechi Pospolitoyi Pro istoriyu Fastova rannogo Serednovichchya vidomo nebagato muzejni fondi ne mayut materialnih svidchen togo periodu Misto majzhe znelyudnilo u XVI stolitti cherez chasti tatarski nabigi Jogo vidnovlennyu spriyav kiyivskij yepiskop RKC Josip Vereshinskij U 1601 misto otrimalo magdeburzke pravo 12 zhovtnya 1604 roku v misti zupinyalosya ukrayinsko polske vijsko yake 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu U pershij polovini XVII stolittya Fastiv hoch i mav privileyi mistechka ale po suti zalishavsya selom 1630 roku tut nalichuvalosya 152 dvori Rozvinute bulo skotarstvo znachno menshe hliborobstvo Vazhlive misce v gospodarstvi posidali promisli zokrema ribalstvo i mislivstvo a takozh remesla tkactvo goncharstvo obrobka dereva Za chasiv Ruyini naselennya mista suttyevo zmenshilosya U 1684 roci korol Rechi Pospolitoyi Yan III Sobyeskij vidav universal yakim dozvolyav kozakam kolishnih pravoberezhnih polkiv selitisya navkolo Chigirina Kaneva Korsunya Cherkas Umani Kalnika ta Biloyi Cerkvi Zavdyaki cim zahodam pochav vidbudovuvatisya i Fastiv Getmanu Andriyevi Mogili bulo dozvoleno nabirati polkovnikiv ne z shlyahetskogo stanu yak bulo dosi a sered kozackoyi starshini Vidrazu po comu na Pravoberezhzhi vidrodilosya dekilka kozackih polkiv Bilocerkivskij Fastivskij Braclavskij Vinnickij Kalnickij ta Korsunskij Dlya getmanskoyi rezidenciyi Andrij Mogila obrav misto Nemiriv na Vinnichchini Vlitku 1687 roku priznachiv nakaznim getmanom polkovnika M Buligu Pid chas getmanuvannya Mogili u 1686 1687 1689 rokah za doruchennyam uryadu Rechi Pospolitoyi skladalisya kozacki komputi spiski reyestri Greblya na richci Unava Proces zaselennya cih zemel ocholili stari zasluzheni kozaki Semen Palij Zahar Iskra Samus Samijlo Ivanovich ta Andrij Abazin Na vidminu vid svoyih poperednikiv yaki spiralisya perevazhno na vijskovij avantyuristichnij element voni viddavali perevagu osilomu zemlerobskomu naselennyu Deklarovani pilgi privertali syudi meshkanciv Livoberezhzhya pereselenciv z inshih rajoniv Pravoberezhzhya Galichini vihidciv iz Bilorusi ta Moldovi Na terenah viznachenih vladoyu Rechi Pospolitoyi bulo stvoreno chotiri teritorialni kozacki polki Na teritoriyi polkiv vlada nalezhala polkovnikam sotnikam j inshim predstavnikam administraciyi Na miscyah poshiryuvalisya normi zvichayevogo ta kozackogo prava U mistah i selah stvoryuvalisya organi kozackogo samovryaduvannya Ocholyuvav kozacku administraciyu nakaznij getman yakogo priznachav korol U 1689 1693 rokah nakaznim getmanom buv Grishko a jogo nastupnikom stav Samus Kozaki novih polkiv 2 tis yakih buli zapisani do reyestru brali aktivnu uchast u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu za sho otrimuvali chimali groshi vid vladi Rechi Pospolitoyi Zmicnennya kozactva prizvelo do zagostrennya konfliktu iz shlyahtoyu sho spalahnuv u 1688 r Ale poki jshla vijna z Osmanskoyu imperiyeyu verhovna vlada Rechi Pospolitoyi zakrivala na ce ochi 25 serpnya 1685 roku Palij vidav svij universal z Biloyi Cerkvi v yakomu spovishav usih hto proyizhdzhav teritoriyeyu jogo polku pro vvedennya mita na korist miscevoyi kozackoyi administraciyi Zbirav medovu daninu boroshno na vijsko zaprovadiv chinsh dlya naselennya ta induktu dlya kupciv na kontrolovanij nim teritoriyi Polkovnik Palij ne pidkoryavsya pravoberezhnim getmanam vid imeni polskogo korolya A Mogili 1684 1689 ta G Grishku 1689 1692 ale nalagodiv spivpracyu z S Samusem 1693 1702 U pershij polovini 1689 roku namagavsya vidvoyuvati getmansku rezidenciyu Pravoberezhzhya misto Nemiriv Ce poryad iz inshimi prichinami bazhannya perejti pid zverhnist Moskvi zv yazki z Baturinom ta Zaporizhzhyam sponukalo Varshavu uv yazniti Paliya protyagom veresnya 1689 chervnya 1691 rokiv U 1694 roci sklav tayemnu prisyagu na virnist moskovskim caryam Ivanu ta Petru a takozh livoberezhnomu getmanu Mazepi V tomu zh roci prisyagnuv polskomu korolyu Yanu III Sobeskomu ta vislav posolstvo do korolivskoyi rezidenciyi v m Zhovkva U vidpovid korol ogolosiv Paliya strazhnikom poliskim Pislya smerti Yana III Sobeskogo pidtrimuvav francuzkogo princa Konti yak kandidata na tron Rechi Pospolitoyi ale u 1698 roci viznav vladu novogo monarha Avgusta II Saksonskogo ta otrimav vid nogo 3 korolivski korogvi 21 H i polkovnickij pernach Ne pogodivsya z rishennyami sejmu Rechi Pospolitoyi 1699 roku pro zaboronu kozactva na Pravoberezhzhi Same pri nomu kozackij ustrij na pravomu boci Dnipra nabuv za svidchennyami istorikiv ris derzhavnogo utvorennya a cya teritoriya z chitko oznachenimi kordonami mala nazvu Paliyeva derzhava 1702 roku todi Hvastiv buv centrom antipolskogo povstannya Paliya U 1711 roci do Fastova pislya nevdaloyi oblogi Biloyi Cerkvi vidijshli reshtki armiyi getmana Pilipa Orlika pid chas jogo pohodu na Pravoberezhzhya proti rosijskoyi vladi Pid chas Koliyivshini narodni vatazhki M Shvachka ta A Zhurba na choli velikogo gajdamackogo zagonu v 1768 roci zahopili Fastiv i zrobili jogo svoyeyu rezidenciyeyu U skladi Rosijskoyi imperiyi De lya Fliz Fastiv 1854 23 sichnya 1793 roku pid chas drugogo rozdilu Rechi Pospolitoyi misto uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi 1797 mistechko Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 29 grudnya 1825 roku pid chas povstannya dekabristiv v seli Trilisi de bula rozkvartirovana 5 ta mushketerska rota Chernigivskogo polku pochavsya vistup yakij pidtrimali roti roztashovani u misti Vasilkiv Tarasu Shevchenku yakij pobuvav na Fastivshini pid chas rozkopok kurganu Perep yat u skladi arheologichnoyi komisiyi v s Fastivec bulo blizke j cikave bagate istorichne minule Fastivshini pro sho svidchat jogo chislenni tvori Chernec Shvachka Irzhavec U seredini XIX stolittya 90 zemli zalishilisya v rukah polskih zemlevlasnikiv Na Fastivshini velichezni volodinnya nalezhali takim bagatim polskim magnatam yak rodini Branickih Potockih tosho Pislya skasuvannya kripactva Skasuvannya kripactva v 1861 roci obumovilo vishi tempi ekonomichnogo rozvitku ukrayinskih zemel u skladi Rosiyi Tak bulo i na Fastivshini vidkrittya ruhu na Fastivskij zaliznici budivnictvo spirtzavodu v s Trilisah pivovarnogo zavodu v m Fastiv zasnuvannya u misti tovaristva vzayemnogo kreditu budivnictvo kotelno mehanichnogo zavodu j utvorennya na jogo bazi Akcionernogo tovaristva F Brandta Na comu pidpriyemstvi pracyuvav Mikola Benardos vidatnij vitchiznyanij vinahidnik i racionalizator Ponad sto vinahodiv u riznih galuzyah nauki i tehniki na jogo rahunku ta uslavivsya vchenij peredusim zavdyaki pershomu u sviti obgruntuvannyu sposobu dugovogo zvaryuvannya Postupovo misto peretvoryuvalosya na centr promislovogo ta ekonomichnogo rozvitku Cherez Fastiv u 1870 roci prokladena zaliznichna liniya Kiyiv Odesa Harakternoyu risoyu ekonomiki Fastova kincya XIX pochatku XX stolit bula nayavnist velikoyi kilkosti dribnih napivkustarnih pidpriyemstv z 5 10 robitnikami Ce zokrema 2 shkiryanih 2 milovarnih 5 cegelnih kilka medovarnih pidpriyemstv 2 vodyanih mlini 5 kruporushok tosho U mistechku nalichuvalosya ponad 60 dvoriv remisnikiv z nih 40 shevciv 7 bondariv 13 zajmalisya slyusarno kovalskim promislom Ukrayinska Narodna Respublika Zustrich S Petlyuri na zaliznichnomu vokzali u Fastovi 29 serpnya 1919 roku Robitniki Fastova aktivno vistupali proti carizmu v roki pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 Pershoyi svitovoyi vijni gromadyanskoyi vijni Do viznachnih podij istoriyi krayu v konteksti zagalnoukrayinskoyi istoriyi slid vidnesti j pidpisannya na koliyah Fastivskogo vokzalu 1 grudnya 1918 roku dogovoru pro zluku mizh Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu i Zahidnoukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu v odnu derzhavnu odinicyu 24 serpnya 1919 roku boyi vijsk Ukrayinskoyi galickoyi armiyi z bilshovikami Protyagom 23 27 veresnya 1919 roku vidbuvsya yevrejskij pogrom u Fastovi vlashtovanij bilogvardijcyami zgidno z deyakimi danimi osetinami ta tekincyami pislya togo yak mistechko kilkarazovo perehodilo z ruk v ruki Zaginulo blizko 700 osib chimalo poranenih Radyanskij period Z vesni 1921 r Fastivshina bula v skladi Radyanskogo Soyuzu majzhe sim desyatilit Z 1923 roku Fastiv rajonnij centr z 1938 roku misto Z 30 grudnya 1962 roku Fastiv misto oblasnogo pidporyadkuvannya Dva strashni dovoyenni golodomori ne ominuli i Fastiv yak i znachnu chastinu Radyanskoyi Ukrayini V roki nimecko radyanskoyi vijni zaginulo ponad 5 tisyach fastivchan Pid chas vtorgnennya v misto nimcyam dovelos zustriti suprotiv 77 yi i 79 yi okremih zaliznichnih bataljoniv pid komanduvannyam starshogo politruka Galafyeyeva O A ta starshogo lejtenanta Krivcya L A Vsi zahisniki v nerivnomu boyu pali smertyu horobrih Na Fastivshini uspishno diyali partizanski zagoni odniyeyu z domivok yakih stav Vovchij lis Misto u nimciv bulo vidbite radyanskoyu armiyeyu 7 listopada 1943 roku Ponad 21 tisyachu soldat i oficeriv Radyanskoyi Armiyi bulo nagorodzheno ordenami ta medalyami Za vidbittya Fastova vid nimeckih zagarbnikiv 31 soldat ta oficer otrimali zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 20 fastivchanam prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Fastova Sered nih uchasniki vidbittya Fastova vid nimeckih vijsk Geroyi Radyanskogo Soyuzu I Bobrikin S Gusyev V Minyayev Znane daleko za mezhami mista im ya predstavnika inteligenciyi likarya kiyivskogo profesora Geroya Radyanskogo Soyuzu Petra Bujka yakij vryatuvav vid virnoyi zagibeli ta vidpravki v Nimechchinu desyatki fastivchan pripisuyuchi yim riznomanitni hvorobi Profesor aktivno dopomagav partizanam vnaslidok chogo buv zhivcem spalenij nacistami v seli Yaroshivka Fastivskogo rajonu Ye sered Pochesnih gromadyan j inshi veterani vijni ta praci yaki proslavili Fastiv Ye Krasnoshokov I Grishin V Lyuckanov I Timoshenko Za znachnij osobistij vklad u rozshirennya ta zmicnennya materialnoyi bazi promislovogo zhitlovogo socialno kulturnogo budivnictva v misti Pochesnim zvannyam buli nagorodzheni kolishni golovi miskoyi radi A Boruca ta A Girchenko rajonnoyi S Doroshenko Stanovlennya nezalezhnosti Naprikinci 1980 h rokiv Fastiv stav odnim z centriv nacionalno demokratichnogo ruhu Tut vidbulosya dekilka masovih mitingiv i pershij v oblasti politichnij strajk pracivniki zavodu Fakel vidavalisya pozacenzurni gazeti Poziciya ta U Hvastovi Liderami antikomunistichnoyi opoziciyi buli S Glembockij B Luchkivska Sitnik A Chernyak V Mashkov V Shevchenko ocholyuvav takozh demokratichnu opoziciyu v Kiyivskij oblasnij radi V Karpelyuk F Bezkidevich Sered vidatnih vchiteliv mista I Korovaj kolishnij vchitel matematiki shkoli internatu Geroj Socialistichnoyi Praci M Kryuchkova veteran pedagogichnoyi roboti pershij prezident klubu veteraniv vijni ta praci Nadvechir ya a she O Copich majster sportu trener dityacho yunackoyi shkoli yakij pidgotuvav chimalo sportivnoyi molodi Stav Pochesnim fastivchaninom i zasluzhenij majster sportu chempion Yevropi volodar Kubku svitu z boksu Vitalij Kachanovskij Svogo chasu u Fastovi zhiv i navchavsya vidomij ukrayinskij kompozitor pisnyar Anatolij Gorchinskij Same za ce fastivchani j vidznachili jogo zvannyam Pochesnij gromadyanin mista Cim zvannyam vidznachenij takozh pismennik i gromadskij diyach narodnij deputat Ukrayini v parlamenti 2 3 i 4 sklikan golova Nacionalnoyi radi Ukrayini z pitan teleradiomovlennya Vitalij Shevchenko Sogodni arhitekturni osoblivosti Fastova micno pov yazani z imenem she odnogo jogo Pochesnogo gromadyanina A Dreveckij Sered jogo robit skulpturna kompoziciya voyinam fastivchanam na kurgani Slavi yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni pam yatnik Geroyu Radyanskogo Soyuzu fastivchaninu J Chajkovskomu A she Anatolij Anatolijovich avtor pam yatnikiv velikomu Kobzarevi ta vchenomu vinahidniku M Benardosu Sogodni skulptor chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini A Dreveckij ocholyuye misku shkolu narodnoyi majsternosti U Fastovi zasnovano Literaturno mistecku premiyu imeni poeta zemlyaka V Kosovskogo pershimi laureatami yakoyi stali A Shevchenko Fastivskij krayeznavchij muzej L Polishuk A Dreveckij P Polyanskij S Sholoh Yu Horunzhij S Zhuk V Portyak miska shkola narodnoyi majsternosti N Chernenko V Shevchenko O Onishenko S Volkova Ye Dudar O Nezhivij M Litvin T Nelina Miskimi golovami Fastova v period nezalezhnosti Ukrayini buli Neschotnij Valerij Yevgenovich golova miskradi i miskvikonkomu do 1994 Timofiyiv Volodimir Opanasovich 1994 1997 ta 2006 2007 Vlasenko Oksana Mikolayivna 1998 2006 Penkovij Oleksandr Mikolajovich 2010 2014 Netyazhuk Mihajlo Volodimirovich z 2014 u zhovtni 2015 pereobranij povtorno 1996 roku vidnovila svoyu diyalnist parafiya UGKC Naselennya Za perepisom 2001 roku ukrayinci skladali 90 73 naselennya mista rosiyani 7 77 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 90 73 rosiyani 7 77 bilorusi 0 44 polyaki 0 18 yevreyi 0 10 inshi ne vkazali 0 78 Usogo 100 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 46 825 90 83 Rosijska 4 437 8 61 Biloruska 85 0 16 Romska 17 0 03 Polska 14 0 03 Rumunska 13 0 02 Virmenska 6 0 01 Inshi Ne vkazali 155 0 31 Razom 51 552 100 00 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu Simvolika mistaGerb Fastova maye formu shita z okruglenim verhom ta na pivkolom vnizu V jogo osnovu pokladeno zobrazhennya sribnogo pagorba obnesenogo chastokolom z chotirma storozhovimi bashtami Cherez gerb diagonalyami prohodyat dvi zoloti strichki yaki peretinayutsya v centri Vsi kompozicijni elementi zobrazheni na foni koloriv blakitnogo zverhu ta zliva i zelenogo sprava ta vnizu Poyednuyuchi stilizovani elementi ta simvoliku gerb vidobrazhaye istoriyu ta sogodennya Fastova V minulomu ce misto fortecya roztashovane na pidvishenni ukriplene chastokolom za arhitekturoyu ta materialom harakternimi dlya mist Kiyivskoyi Rusi Bilij kolir v centri vidkriti vorota svidchat pro namiri fastivchan a ukriplennya pro gotovnist pri nagodi postoyati za sebe Z davnih chasiv misto bulo perehrestyam vazhlivih shlyahiv takim vono zalishayetsya i ponini zavdyaki zaliznichnomu vuzlu Chotiri dorogi vid mista mozhna rozpiznati za dopomogoyu strichok pokladenih cherez centr Gerba Blakitnij kolir simvolizuye richku Unavu a zelenij fastivski lisi yak osnovni prirodni bagatstva nashogo krayu Prapor Fastova maye formu pryamokutnika z spivvidnoshennyam jogo shirini do dovzhini yak 2 3 Pole prapora rozdileno v andriyivskij hrest smugami zhovtogo koloru v 1 4 vid shirini prapora Verhnya ta liva chastini blakitnogo koloru a prava ta nizhnya zelenogo Transport Div takozh Fastivskij zaliznichnij vuzol ta Fastivskij avtobus Fastiv ye velikim transportnim vuzlom Cherez nogo prohodyat yak avtomobilni tak i zaliznichni shlyahi Misto Fastiv nasampered maye zruchne zaliznichne spoluchennya i ye velikoyu vuzlovoyu stanciyeyu U Fastovi znahoditsya motorvagonne depo v yakomu vidstoyuyutsya i prohodyat obslugovuvannya elektropoyizdi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Formuyetsya i virushaye shodenno dosit velika kilkist vantazhnih poyizdiv Veliki obsyagi i tranzitnih perevezen Stanciya Fastiv prijmaye pasazhiriv dalnogo i primiskogo spoluchennya Tut zupinyayutsya poyizdi na Kiyiv Lviv ta inshi veliki mista Primiski poyizdi pryamuyut do Kiyeva Mironivki cherez stanciyi Bilu Cerkvu Kozyatin I Svyatoshin U Fastovi ye avtobusna sistema yaka spoluchaye bagato vulic sil i mist z centrom mista ta mistom Kiyevom Promislovist Pivovarnya ZibertaSportivnij kompleks Mashinobudivnik Osnovu promislovogo potencialu mista stanovlyat 15 pidpriyemstv Sered produkciyi yaka na nih vipuskayetsya nasosi ta armatura riznomanitni olivi ta mastila shvejni virobi pivo boroshno poligrafichna produkciya hlib ta hlibobulochni virobi U sferi promislovogo virobnictva m Fastiv vhodit do desyati najbilshih za obsyagami virobnictva regioniv Kiyivskoyi oblasti Obsyagi promislovogo virobnictva v misti z roku v rik zrostayut Koli v 1997 roci voni stanovili 44 3 mln grn to vzhe u 2006 roci v porivnyanih cinah 450 7 mln grn Osnovu promislovogo potencialu mista stanovlyat 17 velikih i serednih pidpriyemstv Sered pidpriyemstv mista yaki dosyagli v minulomu roci najkrashih rezultativ DP ZAT Obolon Pivovarnya Ziberta 2006 roku ce pidpriyemstvo vidsvyatkuvalo 100 richchya z dnya zasnuvannya Z roku v rik fastivski majstri pivovarinnya neodnorazovo dovodili sho vmiyut pracyuvati na kincevij rezultat na zmicnennya dobroyi reputaciyi svoyeyi produkciyi V minulomu roci na pidpriyemstvi vvedena v diyu nova liniya nalivu piva ta bezalkogolnih napoyiv osvoyeno novi vidi produkciyi pivo Oksamitove u specplyashkah mistkistyu 1 l ta bezalkogolna nostalgichna seriya Obolon sitro Obolon limonad Obolon oranzh Kola nova Rozshiryuyutsya rinki zbutu produkciya eksportuyetsya majzhe u 20 krayin svitu a z travnya 2006 roku v SShA Na PrAT Fakel takozh vidbulisya znachni zmini Krim vzhe osvoyenih rinkiv Ukrayini ta Centralnoyi Aziyi pidpriyemstvo aktivno zavojovuye yevropejskij rinok Na produkciyu yaka dekilka rokiv ne vipuskalasya vidnovleno sertifikati specialistami vedetsya robota z rozrobki ta osvoyennya novih vidiv produkciyi Uspishno rozvivayetsya odne z novih pidpriyemstv mista TOV Kompaniya Yunivest Marketing poligrafichna promislovist Obsyag investicij v osnovnij kapital u 2006 roci sklav 9 86 mln grn sho na 81 2 bilshe nizh u 2005 roci Obsyag eksportu produkciyi stanovit majzhe 10 mln dol SShA Velika uvaga pridilyayetsya navchannyu personalu dlya cih cilej zaluchayutsya inozemni specialisti Na bazi TOV Kompaniya Yunivest Marketing utvorilisya novi pidpriyemstva za takim zhe napryamkom diyalnosti TOV Yuniversal Folder TOV Yunivest media TOV Yunivest Prepres Vodonapirna vezha Shuhova u Fastovi demontovana 2012 roku Naroshuye obsyagi virobnictva TOV Promgaztehnologiya v zv yazku zi zbilshennyam obsyagu zamovlen Pidpriyemstvo uspishno provodit investicijnu ta innovacijnu politiku u 2006 roci vitrati na pridbannya obladnannya bilsh nizh vdvichi perevishili analogichni vitrati 2005 roku a na osvoyennya novih vidiv produkciyi v zvitnomu roci napravleno koshtiv na 24 7 bilshe v porivnyanni z 2005 rokom Na VAT Elektronagrivach osvoyeno novi vidi produkciyi vikna zi sklopaketiv yevrobrus dlya dekorativnogo ozdoblennya budinkiv novi vidi mebliv Dlya virobnictva novoyi produkciyi zakuplene nove obladnannya Vidbulisya znachni strukturni ta reorganizacijni zmini na VAT Chervonij Zhovten Na vidokremlenij chastini cogo pidpriyemstva stvorilosya nove TOV NVO FZHM Chervonij Zhovten i zavdyaki provedennyu novim kerivnictvom aktivnoyi investicijnoyi politiki na comu pidpriyemstvi u 2006 roci pochinayuchi z travnya znachnimi tempami naroshuvalisya obsyagi virobnictva Porivnyano nedavno z seredini 2004 roku rozpochalo svoyu diyalnist DP VAT Kiyivskij zavod metalovirobiv imeni Pismennogo V misti vedetsya poslidovna ta napolegliva robota shodo realizaciyi zovnishnoekonomichnoyi politiki yaka spriyaye naroshuvannyu obsyagiv eksportu produkciyi virobnicho tehnichnogo priznachennya i tovariv narodnogo spozhivannya Promislovi pidpriyemstva mista mayut partnerski stosunki z bagatma zakordonnimi krayinami Sered nih krayini blizkogo zarubizhzhya Moldova Turkmenistan Obsyagi eksportnogo postachannya za 2006 rik stanovlyat 18 8 mln dol SShA Sered pidpriyemstv sho zdijsnyuyut eksportni operaciyi VAT Elopak Fastiv TOV Kompaniya Yunivest Marketing TOV ZTM Arian PrAT Fakel DP PrAT Obolon Pivovarnya Ziberta DP PAT Kiyivskij zavod metalovirobiv im Pismennogo Obsyagi importu u 2006 roci v porivnyanni z 2005 rokom zrosli na 4 7 i stanovlyat 22 2 mln dol SShA Zagalnij tovaroobig u 2006 roci sklav 41 1 mln dol SShA sho stanovit do 2005 roku 91 0 Zrostaye vpliv i pidpriyemstv malogo biznesu Sogodni v misti Fastiv zareyestrovano 5 spilnih pidpriyemstv 307 tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 382 male privatne chi kolektivne pidpriyemstvo 7 kooperativiv 29 akcionernih tovaristv 4 asociacij Vulicya Soborna centralna vulicya mista Bez stvorennya yuridichnoyi osobi pracyuye 3883 pidpriyemciv Nimi nalagodzheno vipusk m yasnih kovbasnih konditerskih virobiv makaroniv gazovanoyi vodi moroziva virobiv z derevini budivelnih materialiv Zabudova vul Yaroslava Mudrogo Privatnimi pidpriyemcyami nadayutsya poslugi u sferi torgivli gromadskogo harchuvannya pobutovogo obslugovuvannya perevezennya pasazhiriv ta vantazhiv po remontu avtomobiliv skladnoyi pobutovoyi tehniki vzuttya mebliv tosho Divis takozh Fastivskij zaliznichnij vuzol Starij vokzal stanciyi Fastiv znesenij Fastiv misto zaliznichnikiv v nomu narahovuyetsya 12 zaliznichnih pidpriyemstv j organizacij Najbilshi sered nih Motorvagonne depo stanciyi Fastiv I strukturnij pidrozdil Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Osnovnim vidom robit yakogo ye obslugovuvannya primiskih zaliznichnih perevezen u 9 ti oblastyah Ukrayini Kiyivskij Vinnicka Rivnenskij Hmelnickij Cherkaskij Zhitomirskij Chernigivskij Sumskij ta Poltavskij Ukrayinskij derzhavnij centr zaliznichnih refrizheratornih perevezen Ukrreftrans perevezennya vantazhiv sho legko psuyutsya remont ruhomogo skladu Fastivska distanciya koliyi pidporyadkovana sluzhbi koliyi PZZ specializuyetsya na potochnomu utrimannyu koliyi v nalezhnomu stani Vsogo na zaliznichnih pidpriyemstvah pracyuyut blizko 5 tisyach cholovik Perspektivi ekonomichnogo rozvitku ta investicij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Molodizhnij Fastivskoyu miskoyu radoyu provoditsya napolegliva robota po zaluchennyu vitchiznyanih ta inozemnih investicij v misto V umovah obmezhenosti vnutrishnih ta byudzhetnih resursiv a takozh neobhidnosti vikonannya visokih socialnih zobov yazan same zovnishni dzherela mozhut nadati mistu vkraj neobhidni materialni resursi novi tehnologiyi ta sirovinni materiali vprovaditi suchasnij menedzhment spriyati zaluchennyu u mizhnarodnij rozpodil praci Park Yevropejskij im brativ Sidorenkiv kolishnij im Yu Gagarina Vprodovzh 2006 roku do miskoyi radi zvernulasya znachna kilkist potencijnih investoriv z propoziciyami shodo budivnictva ob yektiv promislovogo priznachennya ta zhitla Sered nih nimecka kompaniya Knauf Insulejshn virobnictvo teploizolyacijnih materialiv ta gipsu avstrijska firma TOV Vinerberger virobnictvo cegli ta gruboyi budivelnoyi keramiki nimecko polska firma Krajzel Budivelni materiali rosijska TOV Lauru industriya virobnictvo kolorovih metaliv TOV Kompaniya Yunivest Marketing rozshirennya virobnictva poligrafichnoyi produkciyi ukrayinska firma TOV Lan Trejd pererobka soyi ta nasinnya sonyashnika virobnictvo shlakoblokiv TOV Svitlicya budivnictvo bagatopoverhovih zhitlovih budinkiv TOV Tesej budivelna kompaniya U 2006 roci prodovzhuvalosya budivnictvo novih pidpriyemstv konditerskoyi fabriki francuzkoyi firmi Valeo Lyuks vul Transportna ta pidpriyemstvo z vigotovlennya naftopererobnogo ta gazovikoristovuyuchogo obladnannya TOV Zavod naftovih tehnologij vul Poligrafichna Osvita kultura ta sport Sportkompleks Mashinobudivnik imeni V Kachanovskogo V misti funkcionuyut 12 zagalnoosvitnih shkil prirodnicho matematichna shkola licej 1 vechirnya zagalnoosvitnya shkola profesijno tehnichne uchilishe 18 11 dityachi doshkilni zakladi 5 pozashkilnih zakladiv osviti stanciya yunih tehnikiv stanciya yunih naturalistiv budinok tvorchosti ditej ta yunactva shkola narodnoyi majsternosti dityacha yunacko sportivna shkola a takozh dityachij budinok zmishanogo tipu V kulturnih zakladah Fastova pracyuye 42 klubnih formuvannya 23 kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti Z nih ponad 17 ce dityachi v yakih rozvivayut svij tvorchij potencial ponad 500 hlopchikiv ta divchatok Vsogo zakladami kulturi ohopleno majzhe 1 5 tisyach osib Ponad 550 ditej navchayetsya v dityachij muzichnij shkoli Dev yat kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti mayut visoke zvannya amatorskij narodnij ta zrazkovij U 2018 roci v misti narodilas kinostudiya Fastiv Film stvorena za proyektom gromadskogo byudzhetu filmi yakoyi otrimuyut nagorodi na kinofestivalyah U 2019 roci na mizhnarodnomu kinofestivali Kinokimeriya strichka Spivaj Sanka otrimala 3 misce Na festivali Children Kinofest socialna drama Suzir ya Yedinoroga otrimala gran pri yak najkrashij ukrayinskij dityachij film 2020 roku Shedra fastivska zemlya na obdarovanu sportivnu molod Za ostanni chotiri roki fastivskimi sportsmenami zavojovano na chempionatah krayini ta mizhnarodnih turnirah 20 zolotih 35 sribnih 40 bronzovih medalej Za cej chas pidgotovleno 6 majstriv sportu Ukrayini 67 kandidativ u majstri Religiya U misti diyut religijni gromadi bagatoh konfesij RKC gromada Vozdvizhennya Svyatogo Hresta kostel u stili neogotizmu 1911 UGKC gromada sv vmch Dimitriya Solunskogo PCU gromada Svyatoyi velikomuchenici Varvari 17 listopada 2018 roku Svyatijshij Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini Epifanij Mitropolit Kiyivskij osvyativ novozbudovanij hram na chest Sv vmc Varvari PCU gromada Pokrovska cerkva Fastiv kvartal Zarichchya cerkva sporudzhena Semenom Paliyem Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu gromada Svyatogo Mikolaya centr mista nepodalik vid Palacu kulturi roztashovanij u centri mista po vulici Sobornij Muzeyi Muzej vagon zluki UNR ta ZUNRFirmovij blok Fastivskogo derzhavnogo krayeznavchogo muzeyuMuzej istoriyi mista Arhitekturnij pam yatnik Derev yana Pokrovska cerkva 1779 1781 Fastivskij krayeznavchij muzej Poruch iz budivleyu Fastivskogo zaliznichnogo vokzalu roztashovanij Muzej vagon zluki UNR ta ZUNR Krayeznavchij muzej Z nagodi 10 yi richnici svyatkuvannya Nezalezhnosti Ukrayini v misti sporudzheno muzejnij kompleks yakij vidtvoryuye podiyi dalekogo 1918 roku koli na stanciyi Fastiv bulo pidpisano peredvstupnij Akt Zluki Muzej Geroyiv Chornobilya prisvyachenij Chornobilskij katastrofi Muzej Dobrovolec zasnovaninij 14 zhovtnya 2019 roku znahoditsya v kolishnomu primishenni DAI prisvyachenij ATO ta Vijni na shodi Ukrayini Vidatni osobistosti Boroshenko Volodimir Rafayilovich nar 22 07 1930 pom 30 04 2015 pochesnij gromadyanin m Fastova ditina vijni uchasnik trudovogo frontu vidomij likar psihiatr istorik ukrayinskij ta yevrejskij pismennik Benardos Mikola Mikolajovich vidatnij ukrayinskij vchenij vinahidnik dugovogo elektrozvaryuvannya metalu Prozhivav u Fastovi z 1899 roku do svoyeyi smerti 1905 Na odnij z golovnih vulic mista Benardosu vstanovleno pam yatnik Berezovska Ivanna Bogdanivna 1991 ukrayinska sportsmenka sumoyistka Zasluzhenij majster sportu Ukrayini Bunevich Viktor Andrijovich nar 1929 m Fastiv pom 2002 m Chernivci zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini Z 1975 roku vprodovzh 20 rokiv generalnij direktor virobnichogo zagotivelnogo upravlinnya Chernivcilis Obiravsya deputatom Cherniveckoyi miskoyi radi Kavaler ordeniv Znak Poshani Trudovogo Chervonogo Prapora Zhovtnevoyi Revolyuciyi Lenina Gega Ruslan Yurijovich 1984 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Korovkin Oleksandr Yurijovich 15 06 1992 14 12 2022 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Avraam Malah 1741 1777 vidomij cadik sin i uchen rebe Dob Bera Mezherichskogo Petrenko Bogdan Oleksandrovich 1997 2020 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Procenko Volodimir Mikolajovich ukrayinskij poet prozayik publicist krayeznavec Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini gromadskij i politichnij diyach Seroveckij Valentin Rajtovich 1968 2016 kapelan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tolstih Stanislav Timofijovich zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Chebotarov Mihajlo Viktorovich 1987 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Urodzhenci Fastova U Fastovi narodilis prozhivali Bagryana Ganna Yuriyivna ukrayinska zhurnalistka poetesa starshij redaktor Radio Ukrayini Glova Denis Igorovich 1989 2017 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gorchinskij Anatolij Arkadijovich 1924 2007 ukrayinskij kompozitor spivak bariton rezhiser Grigorenko Dmitro Andrijovich 1992 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dubrovskij Viktor Grigorovich 1876 pislya 1943 ukrayinskij leksikograf Dubchak Alla Yefremivna nar 1954 ukrayinskij akusher ginekolog doktor medichnih nauk profesor Zinchenko Oleksandr Vasilovich 1977 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Karachun Volodimir Mikolajovich 1974 2023 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini posmertno Klimenko Lesya Mihajlivna 1934 2012 ukrayinska pismennicya Yan Kum 1976 zasnovnik WhatsApp Kachanovskij Vitalij Mikolajovich 1959 2020 ukrayinskij radyanskij bokser lyubitel chempion Yevropi 1983 SRSR 1986 ta URSR 1985 volodar Kubku svitu z boksu 1983 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1991 Z 1986 do 1988 roki prohodiv sluzhbu u Pivnichnij grupi vijsk v Polshi starshij lejtenant Vistupav z kikboksingu za latvijskij klub Pechatki Golfstrima U 1992 roci v Angliyi vigrav chempionat svitu z kikboksingu supervazhkij vazi u 1993 roci chempionat RF avtor knig pro sport 1992 roku u Fastovi stvoriv Sportivno komercijnij klub Vitaliya Kachanovskogo ye jogo prezidentom Polkovnik kozachih vijsk Ukrayini pershij vice prezident Federaciyi profesijnogo boksu SND i slov yanskih krayin 1998 2008 Postijnij golovnij suddya chempionatu ZS Ukrayini i turniriv na prizi brativ Klichko Kutenko Yurij Kostyantinovich 1933 2003 ukrayinskij desyatiborec majster sportu mizhnarodnogo klasu zasluzhenij majster sportu SRSR Uchasnik XVI Litnih Olimpijskih igor Melburn 1956 ta XVII Litnih Olimpijskih igor Rim 1960 4 e misce eks rekordsmen Yevropi z desyatiborstva prizer chempionatu Yevropi 1961 peremozhec matchiv SShA SRSR bagatorazovij chempion ta rekordsmen SRSR Melnik Irina Vasilivna ukrayinska aktorka Zasluzhena artistka Ukrayini Mozharovskij Genrih Stepanovich ukrayinskij gidrograf morskij arktichnij kartograf Nesterenko Andrij V yacheslavovich 1993 2016 ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Novickij Yurij Mihajlovich 1963 2014 lejtenant 24 ta brigada uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ocheretyanij Volodimir Anatolijovich 1977 2016 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pilkevich Oleksandr Merkurijovich 1877 1922 ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Pisarenko Nina Dmitrivna banduristka narodna artistka Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T G Shevchenka Rudim Ruslan Volodimirovich 1976 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sidorenko Andrij Volodimirovich 1984 2022 starshij lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Sichevskij Vasil Pavlovich 1923 2013 ukrayinskij pismennik prozayik Stepanchuk Yaroslav Stanislavovich 1995 2023 starshij matros uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stupak Ivan Stanislavovich 1977 2015 lejtenant ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shadskih Sergij Oleksijovich 1965 2016 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shmelivskij Stanislav Kostyantinovich 1921 pisar intendantstva 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Cherednichenko Yevgen Romanovich 1914 1994 sportsmen pedagog poet publicist prosvitnik gromadskij diyach Yanchuk Oles ukrayinskij rezhiser prodyuser scenarist Narodnij artist Ukrayini Litvinenko Viktoriya Sergiyivna nar 16 sichnya 1986 ukrayinska aktorka teatru ta kino Z p yati rokiv zajmalasya balnimi tancyami U 2003 2007 rokah navchalasya u Kiyivskogo derzhavnogo institutu teatru kino i TB im I Karpenka Karogo Z 2004 roku vistupaye na sceni Centru suchasnogo mistectva DAH Mista pobratimi Povit Valch Polsha 2015 rik Tomashiv Polsha 2017 rik Odunpazari provinciya Ekskishehir Turechchina 2 grudnya 2021 roku Suonli Velika Britaniya 25 serpnya 2023 roku Meerbush Nimechchina 1 lyutogo 2024 roku Galereya Religijni sporudi Pokrovska derev yana cerkva 1740 Kostel Vozdvizhennya svyatogo Hresta 1903 1911 Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 2009 vidbudovana Do 1999 roku na comu misci bula derev yana cerkva zgorila Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Snigurivka Vasilkivskogo povit Kiyivskoyi guberniyi sporudzhena u 1780 h rokah zgorila 7 zhovtnya 1999 roku 2009 roku pobudovana nova budivlya Cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya UGKC Sobor svyatogo Mikolaya UPC KP Hram Voskresinnya Hristovogo UPC Pam yatniki Pogruddya molodomu Shevchenku Pogruddya Shevchenku na podvir yi ZOSh 9 Kurgan Slavi Pam yatnik tank T 34 radyanskim voyinam tankistam vizvolitelyam mista vid nimecko fashistskih okupantiv Pam yatnik Mikoli Benardosu Pam yatnik Stalinu demontovanij Svitlini pochatku XX stolittya Vokzal Vokzal Des tut z yavivsya pochatok kolishnoyi vul Voroshilova Kostel Krayevid na rajon Zarichchya ZMI Poshtova marka vagon Fastiv FastivNews City miske internet vidannya zapushene u grudni 2019 roku kolektivom zhurnalu Nash Gorodok ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo Div takozh Patrulnij kater Fastiv P193 Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Fajl Kolishnya Kiyivska guberniya 1925 jpg Vikipediya ukr Procitovano 21 lyutogo 2021 Istoriya mista Sajt Miskoyi Radi mista Fastiv ukr Procitovano 22 grudnya 2023 Pohid na Moskvu P Blavackij Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Institut istoriyi Ukrayini 23 veresnya Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro vidnesennya mist do kategoriyi oblasnogo pidporyadkuvannya Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 25 travnya 2019 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih ugcc kiev ua ukr Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2017 ugcc kiev ua ukr Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 23 chervnya 2017 Patriarh Filaret osvyativ novozbudovanij hram u Fastovi Muzeyi Ukrayini katalog muzeyiv Fastivskij krayeznavchij muzej nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti museum dp ua Korovkin Oleksandr Yurijovich 15 06 1992 14 12 2022 s Potashnya m Fastiv Kiyivska obl Oficijnij sajt Bershadskoyi miskoyi radi Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 13 bereznya 2024 Ukaz prezidenta Ukrayini 834 2019 FastivNews City Hto mi i dlya chogo zapuskayemo najkrashij sajt u misti i rajoni FastivNews City ukr Procitovano 17 sichnya 2020 Dzherela ta literatura D Ya Vortman Fastiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 268 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dominik P yer De lya Fliz Fastiv Mediko topografichnij opis derzhavnih mayetnostej Kiyivskoyi okrugi z zobrazhennyam deyakih prirodnih vitvoriv roslinnogo i tvarinnogo svitu razom iz statistikoyu kozhnogo sela yihnim viglyadom zroblenim z naturi zobrazhennyam selyanskih kostyumiv ta geografichnoyu kartoyu Kiyivskoyi okrugi K 1854 S 1144 1146 Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 4 Povisti S 551 579 Chwastow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 660 pol S 660 664 pol Posilannya Fastiv Hvastiv Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 473 474 Fastiv dovidnik mista FastivNews City internet vidannya pro zhittya mista golovni novini Fastova Fastivskij dogovir pro zluku UNR i ZUNR Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Fastiv u sestrinskih VikiproyektahPortalTemi u Vikidzherelah ProyektFastiv u Vikishovishi Internet telekanal mista Fastiv Fastiv Nezalezhne internet vidannya Vse pro Fastiv forum fotogalereya novini Fastiv vebdovidka mista katalog pidpriyemstv Fastova privatni ogoloshennya rozklad transportu tosho Neoficijnij vebsajt Fastova forum fotogalereya Fastiv Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Rozklad ruhu primiskih poyizdiv po stanciyi Fastiv I Ukrayinskij genealogichnij forum