Вікно від прасл okъno пов язаного з oko конструкція що заповнює спеціально створюваний у зовнішній стіні будинку і призн

Вікно́ (від прасл. *okъno, пов'язаного з *oko) — конструкція, що заповнює спеціально створюваний у зовнішній стіні будинку і призначена для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення. Вікна є головною (до 51 %) причиною тепловтрат у будівлях. Вони забезпечують надходження в приміщення світла і повітря, зв'язують внутрішній простір будівлі з навколишнім світом.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вікно (значення).

Вікно

З матеріалу	скло

Категорія для видів з цього об'єкта	^d
Вікно у Вікісховищі

До вікон і світлових ліхтарів висувають вимоги забезпечення належної освітленості і вентиляції приміщень. Як огороджуючі конструкції вікна повинні задовільняти теплотехнічні і звукоізоляційні вимоги. Розміри віконних прорізів і їхня кількість визначаються необхідною освітленістю приміщень. У промислових будинках кількість віконних прорізів і їхні розміри залежать від ширини будинку і визначаються необхідною освітленістю в середніх прольотах. Розміри віконних прорізів за шириною бувають 200, 300, 400 і 600 см, за висотою — 240, 360, 480 і 600 см, а відстань від підлоги до низу віконного прорізу повинна бути 80 — 100 см. Віконні рами виготовляють з дерева, металу, залізобетону, пластмас.

Історичні відомості

Вікно в стіні рубленої хати. Музей у Пирогові.

На ранньому етапі розвитку цивілізації вікон як таких не було. Давні помешкання усіх регіонів вікон не мали. Аж до Середньовіччя отворами в стінах були просто прорізи, які прикривали шкурами тварин чи тканиною. Для цієї мети використовували також волячий міхур, плівку, зняту з живота тварини, яка пропускала світло всередину житла.

У Стародавньому Римі використовували вікна без скла. Причому їхня форма була прямокутною, однак усередині вікна створювали спеціальні прикраси, у тому числі з каменю. Перші скляні вікна з'явилися в епоху Римської імперії, але дозволити собі таку розкіш могли лише дуже заможні громадяни.

На Русі в XI—XIII століттях склодуви освоїли техніку виготовлення товстостінних круглих вікон діаметром 20-30 см, для чого розплав скла виливали на металеву плиту. Також люди використовували слюдяні вікна, складені з оброблених шматочків слюди. Такі вікна пропускали більше світла порівняно з вікнами з каламутного товстого скла.

До середини XV століття в українських хатах вікон не існувало. Замість них у колодах будинку прорізали невеликі отвори — волокові вікна з засувкою. Їхнє призначення здебільшого мало вентиляційний, а не освітлювальний характер, тому що в той час хати будували без комина (курні хати), дим виходив прямо у невелику кімнату. Замість того, аби випускати тепло через двері, висувались волокові вікна, які провітрювали приміщення і не впускали холод у хижу.

Вікна у козацькому курені. Комплекс «Запорозька Січ».

З появою класичної руської печі з димарем на початку XVI ст. волокові вікна виявились непотрібними і незручними, бо не пропускали багато світла. Через це маленькі десятисантиметрові отвори замінили вікна, які виготовлялись здебільшого з напівпрозорого волового міхура (плівки, знятої із сечового міхура або очеревини), смоляних пластин та слюди. Вже у XVII ст. вікна у хатах почали склити, але не всім цей матеріал був по кишені. Отто фон Гун, описуючи село в околицях Яготина, зазначав, що «вікна там кожний господар робить такої величини, яке має шкло, що його пощастило йому здобути». Вікна селян були з товстого зеленого скла, справжні шибки, згадувані з XVIII століття, траплялися тільки в панів.

Традиційна українська хата мала, як правило, не менше трьох вікон: у чільній стіні — двоє навпроти печі (перепічні) та третє навпроти столу (застільне, покутне). Робили й маленьке віконце у причілковій стіні (запічне).

Віконні пройми у старовину часто зачиняли віконницями — дерев'яними дверцятами, які могли складатися з одної або двох стулок.

В Україні найчастіше трапляються звичайні прямокутні вікна. Вони складаються зазвичай з кількох стекол (шибок), вставлених у раму, і обладнані кватиркою для провітрювання приміщення. Окремі шибки (або стулки) з'єднуються між собою брусками — середниками. Рама кріпиться у віконній проймі, бокові частини її розширяються назовні і називаються лутками (розм. косяки). Під рамою всередині приміщення розміщається широка дошка — підвіконня чи лутка, зовні — фартух для захисту стіни під вікном від вологи. Ззовні раму можуть оздоблювати наличниками.

У деяких країнах у період Нового часу існував податок на вікна.

Види вікон

Берлінське вікно — широке тристулкове вікно, зазвичай розміщене у внутрішньому кутку, слугує для освітлення приміщень, утворених перетином двох флігелів будинку.
Брамантове вікно — вікно з півциркульним, арочним завершенням, включений в обрамлення прямокутного формату.
«Воляче око» — вікно овальної форми, розміщене над дверним отвором.
Відьмине вікно — похило розташоване щипцеве вікно.
Віялове вікно — вікно, верхня частина якого складається з розміщених віялом секторів. Також прийшло з романської культури.
Венеційське (паладійське) вікно — широке аркове вікно, поділене на три частини.
Волокове вікно — маленьке прямокутне вікно, заввишки в діаметр колоди зрубу, завширшки до 3 метрів. Зсередини їх засували дерев'яними дощечками — во́локами, звідки і пішла назва.
Дахове вікно — вікно, замонтоване в покриття даху.
Красне вікно — вікно з рамою, обробленою наличниками. Назву «красне» вікно дістало не лише через те, що зазвичай ці вікна були оздоблені дерев'яною різьбою, а й через те, що через них проходило багато світла.
Мезонінне вікно — вікно, розміщене над основним рядом вікон для кращого освітлення.
Вікно другого світла — вікно в темному приміщенні, через яке падає світло з освітленого приміщення.
Окутне вікно — кутове вікно.
Панорамне вікно — широке вікно від підлоги до стелі, крізь яке відкривається найкращий вид у будинку. Зазвичай займає одну стіну.
Троянда — велике кругле вікно над входом з ажурним переплетенням у вигляді променів, що радіально виходять із центру.
«Риб'ячий міхур» — віконний отвір складної криволінійної форми (у пізній готиці).
Сліпе вікно — ніша в стіні, що імітує віконний отвір.
Люкарна (голубни́к) — вікно на схилі даху.
Флорентійське вікно — вікно, що складається з декількох арок, об'єднаних однією великою аркою.

Мультивікна

Монофора — тип вікна з одним отвором, увінчаного аркою.
Біфора (біфорій, біфоріум) — вікно, вертикально розділене колоною чи пілястром на два отвори з двома заокругленими чи гострими арками.
Трифора — тип вікна, вертикально поділеного на три отвори.
Квадрифора — тип вікна, розділеного вертикально на чотири отвори.
Поліфора — мультивікно, розділене колонами чи пілястрами в кількість отворів більшу, ніж чотири, на кожну з яких спираються арки.
- — вікно з п'ятьма проймами.
- — вікно з шістьма проймами.
- — вікно з вісьмома проймами.

Сучасні вікна

Вікно — це елемент стінної або покрівельної конструкції, призначений для зв'язування внутрішнього простору в будівлі з навколишнім світом, природного освітлення приміщень, їхньої вентиляції, захисту від атмосферних і шумових дій. Складається з віконного отвору з відкосами, віконного блоку, системи ущільнення монтажних швів, підвіконної дошки, деталей збіжника й облицювань; віконний блок — світлопрозора конструкція, призначена для природного освітлення приміщення, його вентиляції і захисту від атмосферних і шумових дій.

У сучасних вікнах використовують переважно склопакети, рідше (коли не потрібна теплоізоляція) — одиничне скло.

Вікна розрізняються:

за призначенням: для житлових, громадських, промислових будівель;
за конструкціями: з окремими рамами, зі спареними рамами, зі склопакетами;
за матеріалом: з дерева, металу (алюмінієві вікна, вікна з нержавіючої сталі), полівінілхлориду (ПВХ), склопластику (склокомпозиту), комбіновані дерев'яно-металеві, комбіновані дерев'яно-метало-пластикові.

Сучасні віконні рами мають спеціальні ущільнювачі, що дають змогу зробити мінімальними втрати тепла через щілини у вікнах, проте найефективніші вони в разі наявності в будинку системи припливної вентиляції. За відсутності подібних систем вікна бажано оснащувати системами провітрювання, які регулюють потік повітря.

Конструкція та її характеристика

Віконні конструкції захищають житло від во́гкості, пилу, шуму, а також інших негативних чинників. Залежно від матеріалу, з якого виготовлена віконна конструкція, вікна мають різні характеристики за теплоізоляційними властивостями, шумоізоляцією, довговічністю, екологічністю та стійкістю до атмосферних впливів.

Сучасні вікна є досить складною конструкцією, що складається з таких елементів:

віконний профіль (віконна коробка і стулка)
внутрішнє заповнення (склопакет або ПВХ плита)
фурнітура (елементи замикання, віконні ручки, декоративні накладки на петлі)

За способом відчинення вікна поділяють на:

двосту́лкові, двопільні
поворотно-ухильні
нижньо- і верхньопідвісні
середньопідвісні
ухильні

Замірювання вікна

Віконні отвори (прорізи) бувають трьох типів:

проріз із зовнішньою чвертю
проріз із внутрішньою чвертю
проріз без чверті

Залежно від варіанта віконного отвору вимірюють правильні розміри вікна.

Для отвору без чверті:

ширину віконного отвору визначають як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого, мінус монтажний проміжок (він становить 15-20 мм з кожного боку залежно від кривини стін, відхилення від вертикалі). Вимірювання проводять ззовні вікна.

висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яку вимірюють з боку вулиці, мінус монтажний проміжок (якщо вікно комплектують підставним профілем, то мінус висота цього профілю).

довжину підвіконня вимірюють по довжині старого підвіконня. Якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на кожен бік.

ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай ширину підвіконня вимірюють з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалення.

довжину відливу вимірюють як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці плюс 60~80 мм.

ширину відливу визначають від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Для отвору із зовнішньою та внутрішньою чвертю:

ширину віконного отвору визначають як відстань від одного вертикального відкосу вікна до іншого, плюс монтажний проміжок на захід у чверть (він становить від 25 до 40 мм на кожен бік залежно від глибини внутрішньої чверті). Вимірювання проводять ззовні вікна.

висота віконного отвору — це відстань від верхнього відкосу до зовнішнього водовідливу, яку вимірюють з боку вулиці, плюс захід у верхню чверть (якщо вікно комплектують підставними профілем, то відстань від відкосу до відливу і буде висотою вікна. Іноді під відливом є цементне стягування, його висота також впливає на розмір вікна).

довжину підвіконня вимірюють по довжині старого підвіконня, якщо підвіконня не встановлене, то за розміром від одного вертикального відкосу до іншого плюс від 50 до 100 мм на сторону.

ширина підвіконня — це відстань від його внутрішнього краю до рами вікна. Зазвичай підвіконня вимірюють з урахуванням вильоту від стіни на 30~70 мм, тобто підвіконня не повинне перекривати радіатор опалення.

довжину відливу вимірюють як відстань між бічними відкосами вікна з боку вулиці, плюс 60~80 мм, в отворі із зовнішньою чвертю ширина вікна по суті і є довжиною водовідливу.

ширину відливу визначають від його зовнішнього краю до рами вікна. Відлив повинен виступати за зовнішню стіну на 30~50 мм.

Окремо для внутрішньої чверті потрібно пам'ятати, що вікно потрібно робити меншим настільки, щоб після його встановлення внутрішні чверті не заважали відчиняти його.

Декоративні вікна

З давніх часів вікна були декоративним елементом будівлі, не менш важливим, ніж його двері. Іноді (такий підхід трапляється і зараз, наприклад, в лазнях) у них використовували спеціальне кольорове або напівпрозоре скло з нанесеним на ньому малюнком.

Форма вікон також дуже різна. Для середньовічних храмів типові аркові вікна, для класичної традиції, що йде від Паладіо, вікна поділені на три частини — термальні, або італійські.

Вікна з ПВХ

Виробництво вікон з полівінілхлориду почалося в 1950-х роках у США. У 1959 їх стали встановлювати і в житлових будинках. У 1960-х пластикові вікна з'явилися у Європі, у 1990-х — у країнах СНД.

Вікна з погляду енергоощадливості

Вікна є головною причиною небажаних тепловтрат взимку і теплонадходжень улітку. Визначальним у цьому є енергетична ефективність вікон.

Бум використання енергоефективних вікон у багатьох країнах світу почався від часу енергетичної кризи 70-х років. Енергоефективні конструкції, зокрема, вікна, почали застосовуватись в Україні спершу як крик моди, а згодом як цілеспрямована кампанія, що знаходить законодавче трактування і є ефективним засобом заощадження енергоресурсів.

Тенденції ринку

Завдяки розробці підвищених нормативів опору теплопередачі захисних конструкцій житлових і громадських будівель, а також введенню обов'язкової сертифікації віконної продукції, випуск традиційних дерев'яних вікон в спарених (ОС) і роздільних рамах (ОР) за ДЕСТ 11214-86 різко скоротився.

Водночас значно збільшилося використання вікон зі склопакетами, вікон з ПВХ і алюмінію, використання спеціальних покриттів, скла, плівок тощо.

У культурі

Прислів'я, мовні звороти

Не тільки світу (сонця), що у вікні — є й інше місце, інший вихід із становища.
Ходити (миркати) попід віконню — жебрати.

Вікна в сучасній культурі

Windows — родина найпопулярніших операційних систем для персональних комп'ютерів, назва якої буквально означає «Вікна»

Музика

Ой ходить сон коло вікон — українська колискова

Див. також

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — .
Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 21. — 256 с. — .
Сліпе вікно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Віконня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання

Вікно // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 167-168. — 1000 екз.
Вікно // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 125–126. – 912 с.
The History of Vinyl Windows in America is the Story of Entrepreneurs // FENESTRATION. — 1997. — Червень. — P. 96-118.

Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[2] Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — .

[3] Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 21. — 256 с. — .

[4] Сліпе вікно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[5] Віконня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.