Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Півде нно За хідна залізни ця ПЗЗ одна з найстаріших залізниць України Управління Південно Західної залізниці розташован

Південно-Західна залізниця

Південно-Західна залізниця

Півде́нно-За́хідна залізни́ця (ПЗЗ) — одна з найстаріших залізниць України. Управління Південно-Західної залізниці розташоване в столиці України — місті Києві.

Південно-Західна залізниця
image
image
Тип залізнична компанія
Статус діюча
Повна назва Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»
Засновано 1870
Штаб-квартира Київ
Роки функціонування 1936 (88 років)
попередньо: Південно-Західні залізниці (1878—1936)
Країна image Україна
Телеграфний код Ю-З
Залізничний код приписки (Чисельний код) 032—034
Ширина колії 1520 мм
Кількість станцій 315
Власник(и) УЗ
Материнська компанія Укрзалізниця
Дочірні компанії
  • Київська дирекція залізничних перевезень (ДН-1), Конотопська дирекція залізничних перевезень (ДН-5), Коростенська дирекція залізничних перевезень (ДН-4), Козятинська дирекція залізничних перевезень (ДН-2) і Жмеринська дирекція залізничних перевезень (ДН-3)
    • Сайт www.swrailway.gov.ua
    image Південно-Західна залізниця у Вікісховищі

    Географія

    Залізниця розташована переважно на території Київської, Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Хмельницької та частково в районах Сумської, Рівненської, Чернівецької, Черкаської, Полтавської та Тернопільської областей.

    Райони, що обслуговує залізниця, розташовані в межах поліської і лісостепової зон України. Північна частина залізниці, приблизно лінією Шепетівка — Житомир — Київ — Ніжин — Бахмач, знаходиться в межах Полісся; Південна частина — у лісостеповій зоні. У районі розташування залізниці проживає понад 11 млн осіб.

    Межі залізниці

    Залізниця межує із: Львівською, Одеською, Південною, Білоруською і Молдовською залізницями.

    Експлуатаційна характеристика

    Загальна експлуатаційна протяжність залізниці — 4 668 км. Розгорнута довжина головних колій становить 6 438,1 км. Південно-Західна залізниця займає друге місце за обсягом перевезень серед шести залізниць України. У загальному обсязі вантажних перевезень України кожна шоста тонна припадає на частку ПЗЗ. Біля третини від загального обсягу пасажирообігу України забезпечується залізничниками Південно-Західної залізниці, в тому числі значна частка міжнародних перевезень. Електротягою виконується 93,3 % усіх перевезень вантажів та пасажирів.

    Експлуатаційну роботу залізниці здійснюють п'ять дирекцій залізничних перевезень — Жмеринська, Київська, Козятинська, Конотопська та Коростенська.

    На Південно-Західній залізниці налічується 315 станцій.

    Історія

    image
    Південно-Західні залізниці (1899)

    Початок будівництва залізниць на тій території України, що входила до складу Російської імперії, сягає 1860-х років, коли виникла необхідність сполучення Одеського морського порту й південно-західних кордонів з центральними областями Росії.

    Першу на підросійській Україні залізницю Одеса — Балта завдовжки 213 км було побудовано за державний рахунок, будівництво тривало близько трьох років (1863—1865), керував цими роботами барон .

    У травні 1866 року розпочато будівництво Києво-Балтської залізниці, як продовження лінії Одеса — Балта. Рух поїздів цією лінією було відкрито через 4 роки. Формально датою заснування Південно-Західної залізниці вважається 7 червня 1870 року.

    Пасажирський вокзал у Києві будувався одразу для двох залізниць — Києво-Балтської та Курсько-Київської. Остання була поодовжена до лівого берега Дніпра у Києві, роботи по продовженню залізниці тривали до кінця 1868 року, але ще два роки тривало будівництво залізничного мосту через Дніпро під керівництвом інженера Аманда Струве. Перший поїзд зі сторони Курська прибув до Києва у лютому 1870 року.

    У 1871—1876 роках збудовані залізничні лінії Жмеринка — Волочиськ, Бердичів — Кривин, у 1890—1897 році — Жмеринка — Могилів-Подільський, Козятин I — Умань, Христинівка — Шпола, Бердичів — Житомир.

    У 1897 році до залізниці приєднана Фастівська лінія, а 1902 року — Волинська лінія і збудована лінія Київ — Коростень.

    9 червня 1878 року затверджений Статут новоствореного товариства Південно-Західних залізниць імператором Миколою ІІ. Остаточне об'єднання Одеської, Києво-Берестейської та Берестейсько-Граєвської залізниць відбулось 1 липня 1878 року.

    У 1883 році приєднана збиткова і незавершена Бендеро-Галацька лінія протяжністю 293,5 км.

    Майже до 1890-х паровози Південно-Західної залізниці працювали на дровах, лише на південних дільницях (від Жмеринки до Одеси) — на англійському вугіллі, що доставлявся до Одеського морського порту. Після 1885 року всі паровози поступово стали переводити на донецьке вугілля.

    Впродовж 1888—1889 років у Києві на Театральній вулиці (нині — вулиця Лисенка, 6) за проєктом архітекторів О. фон Гогена та Б. Куликовського споруджено будівлю Управління Південно-Західних залізниць.

    Витрати на навчання і утримання одного учня в училищі при Південно-Західній залізниці становили 13 карбованців на місяць, а викладач отримував 290—300 карбованців. Середня виручка з одного залізничного пасажира у 1904 році становила 1,05 крб. Обід для службовців залізниці був пільговим і коштував 0,10 крб.

    Впродовж 1900—1902 років збудовано лінію Київ-Волинський — Ковель протяжністю близько 400 км.

    Станом на 1 січня 1904 співробітників залізниці налічувалось понад 50 000 осіб.

    У 1913 році розгорнута довжина головних колій становила 3 906 верст, у тому числі 1 349 верст — дві колії. Рухомий склад налічував 1 480 паровозів, 31 809 вантажних та 1 650 пасажирських вагонів. До Управління Південно-Західної залізниці входили служби колії, тяги, руху, телеграфу, комерційної, зборів та матеріальної, канцелярія начальника залізниці, бухгалтерія, навчальний відділ і лікарська служба.

    30 листопада 1913 року відбулося відкриття вантажно-пасажирського руху на дільниці Проскурів — Старокостянтинів I — Шепетівка. Одночасно почалися роботи з продовження залізничної лінії від Шепетівки до Коростеня, а також прокладання колії Шепетівка — Ізяслав — Ланівці та Ярмолинці — Гусятин (ці магістралі стали до ладу у 1915 та 1916 роках відповідно).

    У 1916 році споруджено лінію Коростень — Виступовичі (далі у напрямку станції Мозир)

    image Зовнішні зображення
    Схема Південно-Західної залізниці
    image Схематична мапа Південно-Західної залізниці (1940)

    15 травня 1918 року Наказом Міністерства шляхів Української держави змінена назва на Правобережну залізницю.

    У подальшому збудовано ще ряд ліній, переважно місцевого значення: у 1925 році стала до ладу лінія Ніжин — Чернігів, у 1928 році збудована лінія Чернігів — Овруч, 1930 року — Чернігів — Горностаївка, 1931 року збудовано залізницю Ворожба — Хутір-Михайлівський та Хутір-Михайлівськийй — Чигинок, 1935 року — лінію Овруч — Білокоровичі, 1936 року стали до ладу дві лінії: Фастів I — Житомир та Калинівка I — Старокостянтинів I, у 1950-х роках збудована лінію завдожки 27 км Житомир — Коростишів.

    Єдиними лініями, спорудженими пізніше, стала невелика вантажно-промислова лінія до Київської ГЕС (збудована на початку 1960-х років; з 29 жовтня 2010 по вересень 2011 року цією лінію курсував пасажирський дизельпоїзд від станції Київ-Петрівка до міста Вишгорода) та лінія Київ-Деміївський — Миронівка (1981—1983).

    13 лютого 1959 року, відповідно із розпорядженням Міністерства шляхів сполучення СРСР № Г-3998, Конотопське відділення (НОД-5) Московсько-Київської залізниці передано до складу Південно-Західної залізниці.

    У лютому 1992 року зі складу Київського та Конотопського відділень Південно-Західної залізниці до складу Білоруської залізниці були передані дільниці Лисички — Кравцовка та Терехівка — Куток (без станцій Лисички та Терехівка, які були у складі Білоруської залізниці). Натомість зі складу Гомельського відділення Білоруської залізниці до складу Коростенського відділення було передано дільницю Пост 173 км — Овруч (без станції Овруч, яка була у складі Південно-Західної залізниці.

    image
    Приміський залізничний вокзал станції Київ-Пасажирський

    У 1992 році станції Зернове, Перемога, Чигинок, Семенівка, Угли-Завод, Новгород-Сіверський Брянського відділення Московської залізниці були передані у підпорядкування Конотопського відділення.

    У 1993 році станцію Волфине Курського відділення Московської залізниці також було передано до Конотопського відділення.

    Навесні 1994 року станції Тьоткіно, Неонилівка, Крупець та Локоть Конотопського відділення були передані до Курського відділення Московської залізниці.

    У серпні 1995 року, після будівництва мосту через річку Десна та 14-кілометрової дільниці Пирогівка — Новгород-Сіверський тупикова лінія Карповичі — Новгород-Сіверський була з'єднана з основною мережею залізниць України.

    1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність АТ «Укрзалізниця»; державне територіально-галузеве об'єдання «Південно-Західна залізниця» втратило статус окремої юридичної особи і продовжило діяльність як регіональна філія.

    Назва залізниці

    На території Незалежної України до цього часу існують назви державних підприємств, які походять від розташування цих підприємств на території давно зниклих Російської імперії та СРСР. Мова йдеться про назви регіональних філій державної «Укрзалізниці» — Південно-Західна залізниця та Південна залізниця.

    Ці назви виникли через таке розташування підприємств у колишніх Російській імперії та СРСР. Після здобуття Незалежності України та встановленням державного кордону України ці назви перестали відповідати дійсному розташуванню підприємств. Існування на території сучасної України державних підприємств з імперськими назвами є неприйнятним та потребує виправлення таких назв.

    Між тим назви інших регіональних філій «Укрзалізниці» походять або від назв міст, які є центрами цих філій (Одеська, Львівська, Донецька), або від розташування на території сучасної України (Придніпровська).

    На початку березня 2023 року понад 1,1 млн українців проголосували через додаток «Дія» за перейменування Південно-Західної залізниці, більшість з них обрали нову назву — Центральна.

    Корупційні діяння

    2015

    4 березня Уряд відсторонив від виконання обов'язків директора Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина і просив правоохоронців порушити проти нього кримінальну справу

    17 березня судовим рішенням зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 192-р від 11.03.2015 року, яким Тягульського В. Г. призначено виконуючим обов'язки начальника Південно-Західної залізниці. Рішення набрало законної сили 17 березня 2015 року

    19 березня Андрій Пивоварський дав велике інтерв'ю виданню «Українська правда».

    19 березня на сайті ПЗЗ було повідомлено: {{цитата|Південно-Західна залізниця інформує що в. о. генерального директора Укрзалізниці Бланком М. І.. 19 березня 2015 року видано злочинні накази про звільнення з 19 березня 2015 року керівного складу Південно-Західної залізниці.

    image Дані накази є злочинними, такими, що прямо суперечать Законам України та створюють реальну загрозу національній безпеці України. image
    image З цього моменту вважаємо, що накази та розпорядження Укрзалізниці не підлягають виконанню, як такі, що видаються злочинцем щодо якого порушено та розслідуються кримінальні справи про зловживання владою та службовим становищем. image

    2018

    Навесні 2018 року посаду заступника директора регіональної філії Південно-Західної залізниці з фінансово-економічних питань посів Роман Веприцький, екс-депутат Харківської облради від «партії «Відродження»», доцент кафедри кримінального права і кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ. Саме в часи його керівництва Укрзалізниця запустила «Kyiv Boryspil Express», який попри запевнення залізничників у надійності вже протягом першого тижня експлуатації тричі зазнавав поломки. На думку керівника проєкту «Залізниця без корупції» В. Даценка, невдача пов'язана з корупційною складовою.

    Електрифікація залізниці

    Позначки: постійний струм — (=3 кВ), змінний струм — (~25 кВ):.

    Роки Дільниці Довжина Рід
    струму     		З них дільниці
    на ПЗЗ
    1950 Київ — Боярка 23 км =3 кВ
    1953 Боярка — Васильків I 14 км =3 кВ
    1955 Васильків I — Мотовилівка 10 км =3 кВ
    1957 Київ — Бровари 30 км =3 кВ
    1958 Мотовилівка — Фастів I 17 км =3 кВ
    1959 Київ-Волинський — Ворзель 29 км =3 кВ
    1960 Ворзель — Клавдієво 11 км =3 кВ
    1963 Фастів I — Миронівка 103 км ~25 кВ
    1964 Фастів I — Здолбунів 330 км ~25 кВ 327
    1967 Бровари — Зернове 320 км ~25 кВ
    1968 Борщагівка — Київ-Петрівка 12 км ~25 кВ
    1968 Клавдієво — Тетерів 33 км ~25 кВ
    1972 Дарниця — Баришівка 50 км ~25 кВ
    1973 Баришівка — Яготин 37 км ~25 кВ
    1977 Козятин I — Жмеринка 111 км ~25 кВ
    1978 Тетерів — Малин 24 км ~25 кВ
    1982 Малин — Чоповичі 28 км ~25 кВ
    1983 Чоповичі — Коростень 24 км ~25 кВ
    1985 Київ-Деміївський — Трипілля-Дніпровське 39 км ~25 кВ
    1986 Трипілля-Дніпровське — Миронівка 63 км ~25 кВ
    1988 Чернігів — Семиходи 87 км ~25 кВ
    1989 Жмеринка — Котовськ 199 км ~25 кВ 81 км
    1994 Яготин — Гребінка 47 км ~25 кВ 46
    1997 Жмеринка — Гречани 106 км ~25 кВ
    1998 Гречани — Тернопіль 112 км ~25 кВ 61 км
    1999 Ніжин — Чернігів 83 км ~25 кВ
    2004 Воронізька — Шостка 11 км ~25 кВ
    2005 Коростень — Яблунець 42 км ~25 кВ
    2006 Яблунець — Шепетівка 109 км ~25 кВ
    2010 Конотоп — Ворожба 75 км ~25 кВ
    22.08.2011 Фастів I — Житомир 101 км ~25 кВ
    14.01.2021 Пост-Південний — Коростень-Житомирський 3,8 км ~25 кВ
    21.12.2021 Васильків I — Васильків-Центр 11 км ~25 кВ

    Підпорядковані підприємства

    Дорожного підпорядкування

    Основні станції залізниці

    Фото Станція
    image
    image     		Київ-Пасажирський
    image Бахмач-Пасажирський
    image Вінниця
    image Ворожба
    image Дарниця
    image Жмеринка
    image Кам'янець-Подільський
    image Київ-Волинський
    image Козятин I
    image Конотоп
    image Коростень
    image Миронівка
    image Ніжин
    image
    image     		Фастів I
    image Хмельницький
    image Чернігів
    image Шепетівка

    Видатні особи

    Начальники Південно-Західного округу залізниць (1946—1951)

    Роки Посадові особи
    1946—1947 Кривонос Петро Федорович
    1947 в. о. Вишневецький
    1947—1951 Ковальов Герман Васильович

    Керівники залізниці

    Докладніше:
    Роки Посадові особи
    1877—1879 Бородін Олександр Парфенійович
    1880—1895 Андріївський Дмитро Іоякимович
    1880—1889 Вітте Сергій Юлійович
    1889—1896 Немішаєв Клавдій Семенович
    1896—1905 Андріївський Дмитро Іоякимович
    1906—1913 Немішаєв Клавдій Семенович
    1913—1917
    1917—1918
    1918—1919 Новицький А. О.
    1919—1920
    1920—1925
    1925—1927 Шушков Петро Сергійович
    1927—1931
    1931—1933 Слюсаренко Феодосій Іванович
    1933—1934 Друскіс Франц Семенович
    1934—1936 Зорін Олексій Михайлович
    1936—1937 Свіріков Олександр Георгійович
    1937—1938 Оболонний Василь Іванович
    1938—1940
    1940—1941 Некрасов Петро Михайлович
    1943—1945
    1946—1951 Молчанов Олексій Петрович
    1951—1952 Ковальов Герман Васильович
    1953—1980 Кривонос Петро Федорович
    1980—1999 Олійник Борис Степанович
    1999—2000
    2000—2002 Слободян Анатолій Васильович
    2002—2005 Кривопішин Олексій Мефодійович
    2005 Тягнирядно Юрій Іванович
    2006—2015 Кривопішин Олексій Мефодійович
    2015—2017 Тягульський Володимир Григорович
    2017(?)
    з 2017


    Начальники політичного відділу Південно-Західної залізниці

    Роки Посадові особи
    1933—1936 Мілх Лев Романович
    1936—1937 Мкртчян Папік Григорович
    1951—1956 Логвин Іван Михайлович

    Начальники політичного відділу Південно-Західного округу залізниць

    Роки Посадові особи
    1948—1951 Логвин Іван Михайлович

    Див. також

    Примітки

    1. Коди Південно-Західної залізниці
    2. http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html [ 18 червня 2009 у Wayback Machine.] Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік
    3. http://mycityua.com/history/2008/01/17/090100.html[недоступне посилання з липня 2019]
    4. Державний вістник. — 1918. — № 3.
    5. Бобылев А. Н.
    6. Бобылев А. Н.
    7. Анатолий Мураховский. Станет ли Деснянский мост началом реконструкции железнодорожной сети в Украине? // Зеркало недели. Украина. — 1995. — № 32 (11 серпня).
    8. Відсьогодні АТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність // Укрзалізниця. — 2015. — 1 грудня.
    9. «Позбутися усього російського»: Південно-Західну залізницю перейменують у 2023 році. vsim.ua. 21 лютого 2023.
    10. Позбутися імперських назв державних підприємств на території незалежної України: перейменувати регіональні філії «Укрзалізниці» «Південна-Західна залізниця» та «Південна залізниця» на, відповідно, «Київська залізниця» та «Харківська залізниця».
    11. Залізна українізація триває: у «Дії» обрали назву для Південно-Західної залізниці. Долучайтеся до нового опитування — визначте назву для Південної залізниці. Дія (ua) . Процитовано 10 березня 2023.
    12. Південно-Західна залізниця відмовляється виконувати накази «Укрзалізниці». pravda.com.ua. 20 березня 2015. {{}}: Пропущений або порожній |url= (); Проігноровано невідомий параметр |utl= ()
    13. Рішенням суду зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 192-р від 11.03.2015 року про призначення в. о. начальника Південно-Західної залізниці Тягульского В. Г.[недоступне посилання]
    14. Андрій Пивоварський: Севгіль Мусаєва-Боровик, Юрій Панченко. Не знаю, що потрібно зробити, щоб люди повірили. Українська правда. 19 березня 2015.
    15. Тимофій Милованов. Яким Бачать український Уряд: Перші 100 днів. Українська правда. 12 березня 2015.
    16. . Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
    17. Перший заступник генерального директора Укрзалізниці[недоступне посилання]Бланк Максим Ігорович, у 2008, 2012-2014 роках директор, президент компанії «Аструм-Капітал». 16 квітня 2014 року Бланка Максима Ігоровича призначено першим заступником генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України
    18. . dt.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
    19. Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи. traffic.od.ua. Процитовано 20 липня 2019. (рос.)
    20. У 2010 році електрифіковано 99 км експлуатаційних дільниць залізниці[недоступне посилання з липня 2019]
    21. . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 10 вересня 2011.

    Література

    • Андреев П. Н. Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным Казенным железным дорогам. — К. : [Тип. С. В. Кульженко], 1898.
    • Андреев П. Н. Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным Казенным железным дорогам. — К. : [Тип. С. В. Кульженко], 1899.
    • Юго-Западная ж. д. // Технический железнодорожный словарь. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1941.
    • В. И. Дышлюк, П. Г. Зубец, П. И. Москаленко, Т. А. Мукминова, И. Г. Черната, Н. Н. Шавловский, В. В. Шимко, А. И. Яроменюк. Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 1870—1995 гг., — Киев, Транспорт Украины, 1995. — 245 с. — (рос.)

    Посилання

    • Офіційний сайт регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»
    • на вебсайті «Укрзалізниці»]
    • Мапа Південно-Західної залізниці
    • Рухомий склад залізниці Південно-Західної залізниці на сайті trainpix.org
    • Рухомий склад залізниці Південно-Західної залізниці на сайті trainphoto.org.ua

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Pivde nno Za hidna zalizni cya PZZ odna z najstarishih zaliznic Ukrayini Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici roztashovane v stolici Ukrayini misti Kiyevi Pivdenno Zahidna zaliznicyaTip zaliznichna kompaniyaStatus diyuchaPovna nazva Regionalna filiya Pivdenno Zahidna zaliznicya AT Ukrzaliznicya Zasnovano 1870Shtab kvartira KiyivRoki funkcionuvannya 1936 88 rokiv poperedno Pivdenno Zahidni zaliznici 1878 1936 Krayina UkrayinaTelegrafnij kod Yu ZZaliznichnij kod pripiski Chiselnij kod 032 034Shirina koliyi 1520 mmKilkist stancij 315Vlasnik i UZMaterinska kompaniya UkrzaliznicyaDochirni kompaniyi Kiyivska direkciya zaliznichnih perevezen DN 1 Konotopska direkciya zaliznichnih perevezen DN 5 Korostenska direkciya zaliznichnih perevezen DN 4 Kozyatinska direkciya zaliznichnih perevezen DN 2 i Zhmerinska direkciya zaliznichnih perevezen DN 3 Sajt www swrailway gov ua Pivdenno Zahidna zaliznicya u VikishovishiGeografiyaZaliznicya roztashovana perevazhno na teritoriyi Kiyivskoyi Vinnickoyi Zhitomirskoyi Chernigivskoyi Hmelnickoyi ta chastkovo v rajonah Sumskoyi Rivnenskoyi Cherniveckoyi Cherkaskoyi Poltavskoyi ta Ternopilskoyi oblastej Rajoni sho obslugovuye zaliznicya roztashovani v mezhah poliskoyi i lisostepovoyi zon Ukrayini Pivnichna chastina zaliznici priblizno liniyeyu Shepetivka Zhitomir Kiyiv Nizhin Bahmach znahoditsya v mezhah Polissya Pivdenna chastina u lisostepovij zoni U rajoni roztashuvannya zaliznici prozhivaye ponad 11 mln osib Mezhi zalizniciZaliznicya mezhuye iz Lvivskoyu Odeskoyu Pivdennoyu Biloruskoyu i Moldovskoyu zaliznicyami Ekspluatacijna harakteristikaZagalna ekspluatacijna protyazhnist zaliznici 4 668 km Rozgornuta dovzhina golovnih kolij stanovit 6 438 1 km Pivdenno Zahidna zaliznicya zajmaye druge misce za obsyagom perevezen sered shesti zaliznic Ukrayini U zagalnomu obsyazi vantazhnih perevezen Ukrayini kozhna shosta tonna pripadaye na chastku PZZ Bilya tretini vid zagalnogo obsyagu pasazhiroobigu Ukrayini zabezpechuyetsya zaliznichnikami Pivdenno Zahidnoyi zaliznici v tomu chisli znachna chastka mizhnarodnih perevezen Elektrotyagoyu vikonuyetsya 93 3 usih perevezen vantazhiv ta pasazhiriv Ekspluatacijnu robotu zaliznici zdijsnyuyut p yat direkcij zaliznichnih perevezen Zhmerinska Kiyivska Kozyatinska Konotopska ta Korostenska Na Pivdenno Zahidnij zaliznici nalichuyetsya 315 stancij IstoriyaPivdenno Zahidni zaliznici 1899 Pochatok budivnictva zaliznic na tij teritoriyi Ukrayini sho vhodila do skladu Rosijskoyi imperiyi syagaye 1860 h rokiv koli vinikla neobhidnist spoluchennya Odeskogo morskogo portu j pivdenno zahidnih kordoniv z centralnimi oblastyami Rosiyi Pershu na pidrosijskij Ukrayini zaliznicyu Odesa Balta zavdovzhki 213 km bulo pobudovano za derzhavnij rahunok budivnictvo trivalo blizko troh rokiv 1863 1865 keruvav cimi robotami baron U travni 1866 roku rozpochato budivnictvo Kiyevo Baltskoyi zaliznici yak prodovzhennya liniyi Odesa Balta Ruh poyizdiv ciyeyu liniyeyu bulo vidkrito cherez 4 roki Formalno datoyu zasnuvannya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vvazhayetsya 7 chervnya 1870 roku Pasazhirskij vokzal u Kiyevi buduvavsya odrazu dlya dvoh zaliznic Kiyevo Baltskoyi ta Kursko Kiyivskoyi Ostannya bula poodovzhena do livogo berega Dnipra u Kiyevi roboti po prodovzhennyu zaliznici trivali do kincya 1868 roku ale she dva roki trivalo budivnictvo zaliznichnogo mostu cherez Dnipro pid kerivnictvom inzhenera Amanda Struve Pershij poyizd zi storoni Kurska pribuv do Kiyeva u lyutomu 1870 roku U 1871 1876 rokah zbudovani zaliznichni liniyi Zhmerinka Volochisk Berdichiv Krivin u 1890 1897 roci Zhmerinka Mogiliv Podilskij Kozyatin I Uman Hristinivka Shpola Berdichiv Zhitomir U 1897 roci do zaliznici priyednana Fastivska liniya a 1902 roku Volinska liniya i zbudovana liniya Kiyiv Korosten 9 chervnya 1878 roku zatverdzhenij Statut novostvorenogo tovaristva Pivdenno Zahidnih zaliznic imperatorom Mikoloyu II Ostatochne ob yednannya Odeskoyi Kiyevo Berestejskoyi ta Berestejsko Grayevskoyi zaliznic vidbulos 1 lipnya 1878 roku U 1883 roci priyednana zbitkova i nezavershena Bendero Galacka liniya protyazhnistyu 293 5 km Majzhe do 1890 h parovozi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici pracyuvali na drovah lishe na pivdennih dilnicyah vid Zhmerinki do Odesi na anglijskomu vugilli sho dostavlyavsya do Odeskogo morskogo portu Pislya 1885 roku vsi parovozi postupovo stali perevoditi na donecke vugillya Vprodovzh 1888 1889 rokiv u Kiyevi na Teatralnij vulici nini vulicya Lisenka 6 za proyektom arhitektoriv O fon Gogena ta B Kulikovskogo sporudzheno budivlyu Upravlinnya Pivdenno Zahidnih zaliznic Vitrati na navchannya i utrimannya odnogo uchnya v uchilishi pri Pivdenno Zahidnij zaliznici stanovili 13 karbovanciv na misyac a vikladach otrimuvav 290 300 karbovanciv Serednya viruchka z odnogo zaliznichnogo pasazhira u 1904 roci stanovila 1 05 krb Obid dlya sluzhbovciv zaliznici buv pilgovim i koshtuvav 0 10 krb Vprodovzh 1900 1902 rokiv zbudovano liniyu Kiyiv Volinskij Kovel protyazhnistyu blizko 400 km Stanom na 1 sichnya 1904 spivrobitnikiv zaliznici nalichuvalos ponad 50 000 osib U 1913 roci rozgornuta dovzhina golovnih kolij stanovila 3 906 verst u tomu chisli 1 349 verst dvi koliyi Ruhomij sklad nalichuvav 1 480 parovoziv 31 809 vantazhnih ta 1 650 pasazhirskih vagoniv Do Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vhodili sluzhbi koliyi tyagi ruhu telegrafu komercijnoyi zboriv ta materialnoyi kancelyariya nachalnika zaliznici buhgalteriya navchalnij viddil i likarska sluzhba 30 listopada 1913 roku vidbulosya vidkrittya vantazhno pasazhirskogo ruhu na dilnici Proskuriv Starokostyantiniv I Shepetivka Odnochasno pochalisya roboti z prodovzhennya zaliznichnoyi liniyi vid Shepetivki do Korostenya a takozh prokladannya koliyi Shepetivka Izyaslav Lanivci ta Yarmolinci Gusyatin ci magistrali stali do ladu u 1915 ta 1916 rokah vidpovidno U 1916 roci sporudzheno liniyu Korosten Vistupovichi dali u napryamku stanciyi Mozir Zovnishni zobrazhennyaShema Pivdenno Zahidnoyi zalizniciShematichna mapa Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 1940 15 travnya 1918 roku Nakazom Ministerstva shlyahiv Ukrayinskoyi derzhavi zminena nazva na Pravoberezhnu zaliznicyu U podalshomu zbudovano she ryad linij perevazhno miscevogo znachennya u 1925 roci stala do ladu liniya Nizhin Chernigiv u 1928 roci zbudovana liniya Chernigiv Ovruch 1930 roku Chernigiv Gornostayivka 1931 roku zbudovano zaliznicyu Vorozhba Hutir Mihajlivskij ta Hutir Mihajlivskijj Chiginok 1935 roku liniyu Ovruch Bilokorovichi 1936 roku stali do ladu dvi liniyi Fastiv I Zhitomir ta Kalinivka I Starokostyantiniv I u 1950 h rokah zbudovana liniyu zavdozhki 27 km Zhitomir Korostishiv Yedinimi liniyami sporudzhenimi piznishe stala nevelika vantazhno promislova liniya do Kiyivskoyi GES zbudovana na pochatku 1960 h rokiv z 29 zhovtnya 2010 po veresen 2011 roku ciyeyu liniyu kursuvav pasazhirskij dizelpoyizd vid stanciyi Kiyiv Petrivka do mista Vishgoroda ta liniya Kiyiv Demiyivskij Mironivka 1981 1983 13 lyutogo 1959 roku vidpovidno iz rozporyadzhennyam Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR G 3998 Konotopske viddilennya NOD 5 Moskovsko Kiyivskoyi zaliznici peredano do skladu Pivdenno Zahidnoyi zaliznici U lyutomu 1992 roku zi skladu Kiyivskogo ta Konotopskogo viddilen Pivdenno Zahidnoyi zaliznici do skladu Biloruskoyi zaliznici buli peredani dilnici Lisichki Kravcovka ta Terehivka Kutok bez stancij Lisichki ta Terehivka yaki buli u skladi Biloruskoyi zaliznici Natomist zi skladu Gomelskogo viddilennya Biloruskoyi zaliznici do skladu Korostenskogo viddilennya bulo peredano dilnicyu Post 173 km Ovruch bez stanciyi Ovruch yaka bula u skladi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Primiskij zaliznichnij vokzal stanciyi Kiyiv Pasazhirskij U 1992 roci stanciyi Zernove Peremoga Chiginok Semenivka Ugli Zavod Novgorod Siverskij Bryanskogo viddilennya Moskovskoyi zaliznici buli peredani u pidporyadkuvannya Konotopskogo viddilennya U 1993 roci stanciyu Volfine Kurskogo viddilennya Moskovskoyi zaliznici takozh bulo peredano do Konotopskogo viddilennya Navesni 1994 roku stanciyi Totkino Neonilivka Krupec ta Lokot Konotopskogo viddilennya buli peredani do Kurskogo viddilennya Moskovskoyi zaliznici U serpni 1995 roku pislya budivnictva mostu cherez richku Desna ta 14 kilometrovoyi dilnici Pirogivka Novgorod Siverskij tupikova liniya Karpovichi Novgorod Siverskij bula z yednana z osnovnoyu merezheyu zaliznic Ukrayini 1 grudnya 2015 roku rozpochalas gospodarska diyalnist AT Ukrzaliznicya derzhavne teritorialno galuzeve ob yedannya Pivdenno Zahidna zaliznicya vtratilo status okremoyi yuridichnoyi osobi i prodovzhilo diyalnist yak regionalna filiya Nazva zalizniciNa teritoriyi Nezalezhnoyi Ukrayini do cogo chasu isnuyut nazvi derzhavnih pidpriyemstv yaki pohodyat vid roztashuvannya cih pidpriyemstv na teritoriyi davno zniklih Rosijskoyi imperiyi ta SRSR Mova jdetsya pro nazvi regionalnih filij derzhavnoyi Ukrzaliznici Pivdenno Zahidna zaliznicya ta Pivdenna zaliznicya Ci nazvi vinikli cherez take roztashuvannya pidpriyemstv u kolishnih Rosijskij imperiyi ta SRSR Pislya zdobuttya Nezalezhnosti Ukrayini ta vstanovlennyam derzhavnogo kordonu Ukrayini ci nazvi perestali vidpovidati dijsnomu roztashuvannyu pidpriyemstv Isnuvannya na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini derzhavnih pidpriyemstv z imperskimi nazvami ye neprijnyatnim ta potrebuye vipravlennya takih nazv Mizh tim nazvi inshih regionalnih filij Ukrzaliznici pohodyat abo vid nazv mist yaki ye centrami cih filij Odeska Lvivska Donecka abo vid roztashuvannya na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Pridniprovska Na pochatku bereznya 2023 roku ponad 1 1 mln ukrayinciv progolosuvali cherez dodatok Diya za perejmenuvannya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici bilshist z nih obrali novu nazvu Centralna Korupcijni diyannya2015 4 bereznya Uryad vidstoroniv vid vikonannya obov yazkiv direktora Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Oleksiya Krivopishina i prosiv pravoohoronciv porushiti proti nogo kriminalnu spravu 17 bereznya sudovim rishennyam zupineno diyu rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 192 r vid 11 03 2015 roku yakim Tyagulskogo V G priznacheno vikonuyuchim obov yazki nachalnika Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Rishennya nabralo zakonnoyi sili 17 bereznya 2015 roku 19 bereznya Andrij Pivovarskij dav velike interv yu vidannyu Ukrayinska pravda 19 bereznya na sajti PZZ bulo povidomleno citata Pivdenno Zahidna zaliznicya informuye sho v o generalnogo direktora Ukrzaliznici Blankom M I 19 bereznya 2015 roku vidano zlochinni nakazi pro zvilnennya z 19 bereznya 2015 roku kerivnogo skladu Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Dani nakazi ye zlochinnimi takimi sho pryamo superechat Zakonam Ukrayini ta stvoryuyut realnu zagrozu nacionalnij bezpeci Ukrayini Z cogo momentu vvazhayemo sho nakazi ta rozporyadzhennya Ukrzaliznici ne pidlyagayut vikonannyu yak taki sho vidayutsya zlochincem shodo yakogo porusheno ta rozsliduyutsya kriminalni spravi pro zlovzhivannya vladoyu ta sluzhbovim stanovishem 2018 Navesni 2018 roku posadu zastupnika direktora regionalnoyi filiyi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici z finansovo ekonomichnih pitan posiv Roman Veprickij eks deputat Harkivskoyi oblradi vid partiyi Vidrodzhennya docent kafedri kriminalnogo prava i kriminologiyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav Same v chasi jogo kerivnictva Ukrzaliznicya zapustila Kyiv Boryspil Express yakij popri zapevnennya zaliznichnikiv u nadijnosti vzhe protyagom pershogo tizhnya ekspluataciyi trichi zaznavav polomki Na dumku kerivnika proyektu Zaliznicya bez korupciyi V Dacenka nevdacha pov yazana z korupcijnoyu skladovoyu Elektrifikaciya zalizniciPoznachki postijnij strum 3 kV zminnij strum 25 kV Roki Dilnici Dovzhina Rid strumu Z nih dilnici na PZZ1950 Kiyiv Boyarka 23 km 3 kV1953 Boyarka Vasilkiv I 14 km 3 kV1955 Vasilkiv I Motovilivka 10 km 3 kV1957 Kiyiv Brovari 30 km 3 kV1958 Motovilivka Fastiv I 17 km 3 kV1959 Kiyiv Volinskij Vorzel 29 km 3 kV1960 Vorzel Klavdiyevo 11 km 3 kV1963 Fastiv I Mironivka 103 km 25 kV1964 Fastiv I Zdolbuniv 330 km 25 kV 3271967 Brovari Zernove 320 km 25 kV1968 Borshagivka Kiyiv Petrivka 12 km 25 kV1968 Klavdiyevo Teteriv 33 km 25 kV1972 Darnicya Barishivka 50 km 25 kV1973 Barishivka Yagotin 37 km 25 kV1977 Kozyatin I Zhmerinka 111 km 25 kV1978 Teteriv Malin 24 km 25 kV1982 Malin Chopovichi 28 km 25 kV1983 Chopovichi Korosten 24 km 25 kV1985 Kiyiv Demiyivskij Tripillya Dniprovske 39 km 25 kV1986 Tripillya Dniprovske Mironivka 63 km 25 kV1988 Chernigiv Semihodi 87 km 25 kV1989 Zhmerinka Kotovsk 199 km 25 kV 81 km1994 Yagotin Grebinka 47 km 25 kV 461997 Zhmerinka Grechani 106 km 25 kV1998 Grechani Ternopil 112 km 25 kV 61 km1999 Nizhin Chernigiv 83 km 25 kV2004 Voronizka Shostka 11 km 25 kV2005 Korosten Yablunec 42 km 25 kV2006 Yablunec Shepetivka 109 km 25 kV2010 Konotop Vorozhba 75 km 25 kV22 08 2011 Fastiv I Zhitomir 101 km 25 kV14 01 2021 Post Pivdennij Korosten Zhitomirskij 3 8 km 25 kV21 12 2021 Vasilkiv I Vasilkiv Centr 11 km 25 kVPidporyadkovani pidpriyemstvaDorozhnogo pidporyadkuvannyaInformacijno obchislyuvalnij centr Zhmerinska direkciya zaliznichnih perevezen Kiyivska direkciya zaliznichnih perevezen Kozyatinska direkciya zaliznichnih perevezen Konotopska direkciya zaliznichnih perevezen Korostenska direkciya zaliznichnih perevezen Osnovni stanciyi zalizniciFoto StanciyaKiyiv PasazhirskijBahmach PasazhirskijVinnicyaVorozhbaDarnicyaZhmerinkaKam yanec PodilskijKiyiv VolinskijKozyatin IKonotopKorostenMironivkaNizhinFastiv IHmelnickijChernigivShepetivkaVidatni osobiBloh Ivan Stanislavovich pershij golova pravlinnya tovaristva Pivdenno Zahidnih zaliznic 1878 1881 Verbickij Oleksandr Matvijovich avtor proektu Kiyivskogo vokzalu ponad 30 rokiv pracyuvav v Pivdenno Zahidnih zaliznicyah spochatku arhitektorom shlyahovoyi sluzhbi a zgodom golovnim arhitektorom Nachalniki Pivdenno Zahidnogo okrugu zaliznic 1946 1951 Roki Posadovi osobi1946 1947 Krivonos Petro Fedorovich1947 v o Vishneveckij1947 1951 Kovalov German VasilovichKerivniki zalizniciDokladnishe Kategoriya Nachalniki Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Roki Posadovi osobi1877 1879 Borodin Oleksandr Parfenijovich1880 1895 Andriyivskij Dmitro Ioyakimovich1880 1889 Vitte Sergij Yulijovich1889 1896 Nemishayev Klavdij Semenovich1896 1905 Andriyivskij Dmitro Ioyakimovich1906 1913 Nemishayev Klavdij Semenovich1913 19171917 19181918 1919 Novickij A O 1919 19201920 19251925 1927 Shushkov Petro Sergijovich1927 19311931 1933 Slyusarenko Feodosij Ivanovich1933 1934 Druskis Franc Semenovich1934 1936 Zorin Oleksij Mihajlovich1936 1937 Svirikov Oleksandr Georgijovich1937 1938 Obolonnij Vasil Ivanovich1938 19401940 1941 Nekrasov Petro Mihajlovich1943 19451946 1951 Molchanov Oleksij Petrovich1951 1952 Kovalov German Vasilovich1953 1980 Krivonos Petro Fedorovich1980 1999 Olijnik Boris Stepanovich1999 20002000 2002 Slobodyan Anatolij Vasilovich2002 2005 Krivopishin Oleksij Mefodijovich2005 Tyagniryadno Yurij Ivanovich2006 2015 Krivopishin Oleksij Mefodijovich2015 2017 Tyagulskij Volodimir Grigorovich2017 z 2017Nachalniki politichnogo viddilu Pivdenno Zahidnoyi zalizniciRoki Posadovi osobi1933 1936 Milh Lev Romanovich1936 1937 Mkrtchyan Papik Grigorovich1951 1956 Logvin Ivan MihajlovichNachalniki politichnogo viddilu Pivdenno Zahidnogo okrugu zaliznicRoki Posadovi osobi1948 1951 Logvin Ivan MihajlovichDiv takozhZaliznicya Pivdenno Zahidni zaliznici Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zalizniciPrimitkiKodi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici http www ounb km ua rec cal ball html 18 chervnya 2009 u Wayback Machine Hronologichnij perelik znamennih i pam yatnih dat Hmelnichchini na 2007 rik http mycityua com history 2008 01 17 090100 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Derzhavnij vistnik 1918 3 Bobylev A N Bobylev A N Anatolij Murahovskij Stanet li Desnyanskij most nachalom rekonstrukcii zheleznodorozhnoj seti v Ukraine Zerkalo nedeli Ukraina 1995 32 11 serpnya Vidsogodni AT Ukrzaliznicya rozpochinaye gospodarsku diyalnist Ukrzaliznicya 2015 1 grudnya Pozbutisya usogo rosijskogo Pivdenno Zahidnu zaliznicyu perejmenuyut u 2023 roci vsim ua 21 lyutogo 2023 Pozbutisya imperskih nazv derzhavnih pidpriyemstv na teritoriyi nezalezhnoyi Ukrayini perejmenuvati regionalni filiyi Ukrzaliznici Pivdenna Zahidna zaliznicya ta Pivdenna zaliznicya na vidpovidno Kiyivska zaliznicya ta Harkivska zaliznicya Zalizna ukrayinizaciya trivaye u Diyi obrali nazvu dlya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Doluchajtesya do novogo opituvannya viznachte nazvu dlya Pivdennoyi zaliznici Diya ua Procitovano 10 bereznya 2023 Pivdenno Zahidna zaliznicya vidmovlyayetsya vikonuvati nakazi Ukrzaliznici pravda com ua 20 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Proignorovano nevidomij parametr utl dovidka Rishennyam sudu zupineno diyu rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 192 r vid 11 03 2015 roku pro priznachennya v o nachalnika Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Tyagulskogo V G nedostupne posilannya Andrij Pivovarskij Sevgil Musayeva Borovik Yurij Panchenko Ne znayu sho potribno zrobiti shob lyudi povirili Ukrayinska pravda 19 bereznya 2015 Timofij Milovanov Yakim Bachat ukrayinskij Uryad Pershi 100 dniv Ukrayinska pravda 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 24 bereznya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Pershij zastupnik generalnogo direktora Ukrzaliznici nedostupne posilannya Blank Maksim Igorovich u 2008 2012 2014 rokah direktor prezident kompaniyi Astrum Kapital 16 kvitnya 2014 roku Blanka Maksima Igorovicha priznacheno pershim zastupnikom generalnogo direktora Derzhavnoyi administraciyi zaliznichnogo transportu Ukrayini dt ua Arhiv originalu za 8 grudnya 2018 Procitovano 8 grudnya 2018 Elektrifikaciya zaliznic Ukrayini istoriya sogodnishnij den ta perspektivi traffic od ua Procitovano 20 lipnya 2019 ros U 2010 roci elektrifikovano 99 km ekspluatacijnih dilnic zaliznici nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2011 LiteraturaAndreev P N Illyustrirovannyj putevoditel po Yugo Zapadnym Kazennym zheleznym dorogam K Tip S V Kulzhenko 1898 Andreev P N Illyustrirovannyj putevoditel po Yugo Zapadnym Kazennym zheleznym dorogam K Tip S V Kulzhenko 1899 Yugo Zapadnaya zh d Tehnicheskij zheleznodorozhnyj slovar M Gosudarstvennoe transportnoe zheleznodorozhnoe izdatelstvo 1941 V I Dyshlyuk P G Zubec P I Moskalenko T A Mukminova I G Chernata N N Shavlovskij V V Shimko A I Yaromenyuk Yugo Zapadnaya zheleznaya doroga Vchera Segodnya Zavtra 1870 1995 gg Kiev Transport Ukrainy 1995 245 s ISBN 5 7707 7927 6 ros PosilannyaOficijnij sajt regionalnoyi filiyi Pivdenno Zahidna zaliznicya AT Ukrzaliznicya na vebsajti Ukrzaliznici Mapa Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Ruhomij sklad zaliznici Pivdenno Zahidnoyi zaliznici na sajti trainpix org Ruhomij sklad zaliznici Pivdenno Zahidnoyi zaliznici na sajti trainphoto org ua

    Дата публікації:
    Топ