21 грудня — 355-й день року (356-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 10 днів.
← грудень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | 31 | |||||
2024 рік |
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
Національні
- Філіппіни: День збройних сил.
Релігійні
- Пам'ять святого Петра Канізія;
- Пам'ять апостола Томи (Англіканська церква).
- Пам'ять мучениці [en] і з нею 500 мужів та 130 жінок, що в Нікомидії постраждали;
- Упокоєння святителя-чудотворця Петра Ратенського;
- Пам'ять мученика [el].
Іменини
- ✝ : Петро.
- ✙ Православні: Петро, Темістоклей, /Юліана.
Події
- 1846 — Шотландський хірург уперше в Європі застосував анестезію під час хірургічної операції — провів ампутацію стегна пацієнтові Джеймсу Черчіллю під ефірним наркозом.
- 1867 — Австрійський цісар Франц Йосиф (1848–1916) затвердив австро-угорську угоду і Конституцію Австрії
- 1898 — П'єр і Марія Кюрі відкрили радій.
- 1913 — У нью-йоркській газеті опублікований перший в історії кросворд, який склав Артур Вінн.
- 1919 — Найчисельніша депортація у низці силових акцій Рейди Палмера 249 уродженців минулої Російської імперії з США у Радянську Росію за політичні погляди на пароплаві Buford, названий "Червоний ковчег"/ "Радянський ковчег".
- 1937 — У Голлівуді відбулась прем'єра першого повнометражного мультфільму «Білосніжка та семеро гномів». Над 83-хвилинною стрічкою працювали 750 художників.
- 1975 — Арабські терористи на чолі з Ільїчем Раміресом Санчесом (відомим також як Карлос або Шакал) захопили штаб-квартиру ОПЕК у Відні, де саме проходила сесія організації.
- 1984 — СРСР здійснив успішний запуск міжпланетної станції «Вега-2» для дослідження планет Сонячної системи.
- 1988 — Дослідний зразок найбільшого діючого літака у світі Ан-225 «Мрія» здійснив перший політ.
- 1988 — Над Локербі, Шотландія, вибухнув «Боїнг-747» американської авіакомпанії «Пан Американ». Загинуло близько 270 осіб — 243 пасажири літака, екіпаж та 11 людей на землі.
- 1990 — Біля станції метро «Лівобережна» відбулося офіційне відкриття постійного приміщення Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра (у колишньому приміщенні кінотеатру «Космос»).
- 1991 — Підписана Алма-Атинська декларація про створення СНД (главами Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України).
- 1991 — Незалежність України визнали Азербайджан і Сьєрра-Леоне.
- 1992 — У Кракові Угорщина, Польща та Чехословаччина підписали угоду про створення (з 1 березня 1993 р.) .
- 2007 — До Шенгенської зони увійшло ще 9 країн Європейського Союзу: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.
Народились
Дивись також
- 1401 — Мазаччо, видатний італійський живописець, представник раннього Відродження.
- 1639 — Жан Расін, французький драматург.
- 1722 — Паїсій Величковський (уроджений Петро, в чернецтві також Платон), український православний святий.
- 1744 — (Anne Vallayer-Coster), французька художниця.
- 1773 — Роберт Браун, шотландський ботанік, що відкрив «броунівський рух».
- 1773 — Тадоліні Адамо, італійський скульптор.
- 1801 — Тимко Падура, український поет, композитор та торбаніст.
- 1815 — , французький художник-академіст.
- 1841 — Володимир Іконніков, український історик та педагог, професор (†1923).
- 1861 — Євген Чикаленко, український громадський діяч, агроном, землевласник, видавець, публіцист, меценат української культури.
- 1889 — Стефан Таранушенко, український мистецтвознавець, історик архітектури, музейник і педагог.
- 1914 — Іван Генералич, хорватський художник-примітивіст.
- 1917
- Генріх Белль, німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1972).
- Цвіркунов Василь Васильович, український кінознавець, директор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (1962—1973), сприяв виходу фільмів С. Параджанова «Тіні забутих предків», Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих», Л. Осики «Камінний хрест».
- 1934 — Ігор Павлов, український авіабудівник, заступник генерального конструктора АНТК ім. О. К. Антонова.
- 1963 — Степан Чобану, офіцер Збройних Сил України, льотчик-винищувач, учасник російсько-української війни, Герой України.
- 1967 — Міхеіл Саакашвілі, 3-й президент Грузії.
- 1983 — Дарія Ткаченко, українська спортсменка, триразова чемпіонка світу з міжнародних шашок (2005, 2006, 2008 роки), дворазова чемпіонка Європи (2004 і 2006 роки).
Померли
Дивись також:
- 1375 — Джованні Бокаччо, італійський письменник, автор «Декамерона».
- 1492 — Маргарита Наваррська, французька письменниця, принцеса, сестра французький короля Франциска I, королева Наварри.
- 1824 — Джеймс Паркінсон, англійський лікар, описав «тремтячий параліч», який нині називають хворобою Паркінсона.
- 1940 — Френсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник.
- 1942 — Франц Боас, американський антрополог, етнограф і лінгвіст.
- 1945 — Джордж Сміт Паттон, американський генерал, командувач Третьою армією США під час Другої світової війни.
- 1958 — Ліон Фейхтванґер, німецький письменник.
- 1988 — Ніколас Тінберген, нідерладський етолог і орнітолог, лауреат Нобелівської премії.
- 1989 — Семюел Бекет, ірландський письменник, Нобелівський лауреат.
- 1992
- Мільштейн Натан Миронович, український і американський скрипаль-віртуоз єврейського походження.
- Альберт Кінг, американський блюзовий гітарист, співак, композитор, автор пісень, продюсер.
- Степан Беца, український футболіст, чемпіон України.
- 1993 — Іван Козловський, український співак, народний артист СРСР.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 21 грудня |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
21 grudnya 355 j den roku 356 j u visokosni roki u grigorianskomu kalendari Do kincya roku zalishayetsya 10 dniv gruden Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 12 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 28 2930 31 2024 rikCej den v istoriyi 20 grudnya 21 grudnya 22 grudnyaSvyata i pam yatni dniMizhnarodni Den narodzhennya krosvordu Den lihtarika Nacionalni Filippini Den zbrojnih sil Religijni Zahidne hristiyanstvo Pam yat svyatogo Petra Kaniziya Pam yat apostola Tomi Anglikanska cerkva Shidne hristiyanstvo Pam yat muchenici en i z neyu 500 muzhiv ta 130 zhinok sho v Nikomidiyi postrazhdali Upokoyennya svyatitelya chudotvorcya Petra Ratenskogo Pam yat muchenika el Imenini Petro Pravoslavni Petro Temistoklej Yuliana Podiyi1846 Shotlandskij hirurg upershe v Yevropi zastosuvav anesteziyu pid chas hirurgichnoyi operaciyi proviv amputaciyu stegna paciyentovi Dzhejmsu Cherchillyu pid efirnim narkozom 1867 Avstrijskij cisar Franc Josif 1848 1916 zatverdiv avstro ugorsku ugodu i Konstituciyu Avstriyi 1898 P yer i Mariya Kyuri vidkrili radij 1913 U nyu jorkskij gazeti opublikovanij pershij v istoriyi krosvord yakij sklav Artur Vinn 1919 Najchiselnisha deportaciya u nizci silovih akcij Rejdi Palmera 249 urodzhenciv minuloyi Rosijskoyi imperiyi z SShA u Radyansku Rosiyu za politichni poglyadi na paroplavi Buford nazvanij Chervonij kovcheg Radyanskij kovcheg 1937 U Gollivudi vidbulas prem yera pershogo povnometrazhnogo multfilmu Bilosnizhka ta semero gnomiv Nad 83 hvilinnoyu strichkoyu pracyuvali 750 hudozhnikiv 1975 Arabski teroristi na choli z Ilyichem Ramiresom Sanchesom vidomim takozh yak Karlos abo Shakal zahopili shtab kvartiru OPEK u Vidni de same prohodila sesiya organizaciyi 1984 SRSR zdijsniv uspishnij zapusk mizhplanetnoyi stanciyi Vega 2 dlya doslidzhennya planet Sonyachnoyi sistemi 1988 Doslidnij zrazok najbilshogo diyuchogo litaka u sviti An 225 Mriya zdijsniv pershij polit 1988 Nad Lokerbi Shotlandiya vibuhnuv Boying 747 amerikanskoyi aviakompaniyi Pan Amerikan Zaginulo blizko 270 osib 243 pasazhiri litaka ekipazh ta 11 lyudej na zemli 1990 Bilya stanciyi metro Livoberezhna vidbulosya oficijne vidkrittya postijnogo primishennya Kiyivskogo teatru drami ta komediyi na livomu berezi Dnipra u kolishnomu primishenni kinoteatru Kosmos 1991 Pidpisana Alma Atinska deklaraciya pro stvorennya SND glavami Azerbajdzhanu Virmeniyi Bilorusi Kazahstanu Kirgizstanu Moldovi Rosiyi Tadzhikistanu Turkmenistanu Uzbekistanu Ukrayini 1991 Nezalezhnist Ukrayini viznali Azerbajdzhan i Syerra Leone 1992 U Krakovi Ugorshina Polsha ta Chehoslovachchina pidpisali ugodu pro stvorennya z 1 bereznya 1993 r 2007 Do Shengenskoyi zoni uvijshlo she 9 krayin Yevropejskogo Soyuzu Litva Latviya Estoniya Polsha Chehiya Slovachchina Sloveniya Ugorshina i Malta NarodilisDivis takozh Kategoriya Narodilis 21 grudnya 1401 Mazachcho vidatnij italijskij zhivopisec predstavnik rannogo Vidrodzhennya 1639 Zhan Rasin francuzkij dramaturg 1722 Payisij Velichkovskij urodzhenij Petro v chernectvi takozh Platon ukrayinskij pravoslavnij svyatij 1744 Anne Vallayer Coster francuzka hudozhnicya 1773 Robert Braun shotlandskij botanik sho vidkriv brounivskij ruh 1773 Tadolini Adamo italijskij skulptor 1801 Timko Padura ukrayinskij poet kompozitor ta torbanist 1815 francuzkij hudozhnik akademist 1841 Volodimir Ikonnikov ukrayinskij istorik ta pedagog profesor 1923 1861 Yevgen Chikalenko ukrayinskij gromadskij diyach agronom zemlevlasnik vidavec publicist mecenat ukrayinskoyi kulturi 1889 Stefan Taranushenko ukrayinskij mistectvoznavec istorik arhitekturi muzejnik i pedagog 1914 Ivan Generalich horvatskij hudozhnik primitivist 1917 Genrih Bell nimeckij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1972 Cvirkunov Vasil Vasilovich ukrayinskij kinoznavec direktor Kiyivskoyi kinostudiyi im O P Dovzhenka 1962 1973 spriyav vihodu filmiv S Paradzhanova Tini zabutih predkiv Yu Illyenka Krinicya dlya spraglih L Osiki Kaminnij hrest 1934 Igor Pavlov ukrayinskij aviabudivnik zastupnik generalnogo konstruktora ANTK im O K Antonova 1963 Stepan Chobanu oficer Zbrojnih Sil Ukrayini lotchik vinishuvach uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 1967 Miheil Saakashvili 3 j prezident Gruziyi 1983 Dariya Tkachenko ukrayinska sportsmenka trirazova chempionka svitu z mizhnarodnih shashok 2005 2006 2008 roki dvorazova chempionka Yevropi 2004 i 2006 roki PomerliDivis takozh Kategoriya Pomerli 21 grudnya 1375 Dzhovanni Bokachcho italijskij pismennik avtor Dekamerona 1492 Margarita Navarrska francuzka pismennicya princesa sestra francuzkij korolya Franciska I koroleva Navarri 1824 Dzhejms Parkinson anglijskij likar opisav tremtyachij paralich yakij nini nazivayut hvoroboyu Parkinsona 1940 Frensis Skott Ficdzherald amerikanskij pismennik 1942 Franc Boas amerikanskij antropolog etnograf i lingvist 1945 Dzhordzh Smit Patton amerikanskij general komanduvach Tretoyu armiyeyu SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1958 Lion Fejhtvanger nimeckij pismennik 1988 Nikolas Tinbergen niderladskij etolog i ornitolog laureat Nobelivskoyi premiyi 1989 Semyuel Beket irlandskij pismennik Nobelivskij laureat 1992 Milshtejn Natan Mironovich ukrayinskij i amerikanskij skripal virtuoz yevrejskogo pohodzhennya Albert King amerikanskij blyuzovij gitarist spivak kompozitor avtor pisen prodyuser Stepan Beca ukrayinskij futbolist chempion Ukrayini 1993 Ivan Kozlovskij ukrayinskij spivak narodnij artist SRSR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 21 grudnya