Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тимко Паду ра пол Tomasz Padurra також Тиміш Падура Томаш Падура Tymko Padura 21 грудня 1801 18011221 8 20 вересня 1871

Тимко Падура

Тимко Падура

Тимко́ Паду́ра (пол. Tomasz Padurra, також Тиміш Падура, Томаш Падура, Tymko Padura; 21 грудня 1801(18011221) — 8 (20) вересня 1871) — українсько-польський поет, композитор та торбаніст. Автор низки пісень про козаків.

Тимко Падура
image
Тимко Падура
Ім'я при народженні Tomasz Padurra
Народився 21 грудня 1801 (2 січня 1802)
Іллінці, Київська губернія, Російська імперія
Помер 8 (20) вересня 1871 (69 років)
Козятин, Козятинська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Поховання Махнівка
Країна image Російська імперія
Діяльність поет, композитор, лютніст, string player
Галузь поезія[2] і музика[2]
Відомий завдяки поет, композитор-мелодист, торбаніст
Alma mater Кременецький колегіум
Знання мов польська[2] і українська[2]
Magnum opus Гей, соколи
Конфесія католик
image
Герб

Нащадок дрібношляхетської родини (батьківській герб Сас й по матері герб Задора), що відбилося на його світогляді. Як польський патріот наполягав на необхідності спільної боротьби поляків та українців за незалежність. Був співцем козаччини, популяризував український фольклор та музику.

Життєпис

Народився в Іллінцях Київської губернії (нині Вінниччина), його батько був брацлавським комірником. По закінченні Іллінецької парафіяльної школи та вінницької гімназії (1820) вступив до Кременецького ліцею, який закінчив 1825 року.

На початку 1825 р. Падура брав участь у спільному з'їзді польського «Патріотичного товариства» («Narodowe Towarystwo Patriotyczne») та декабристів у Житомирі. На засіданні, між іншим, порушувалося питання доречності незалежності «Малоросії» — Падура був доповідачем на цю тему.

Мешкав на дворах магнатів (Потоцьких, Сангушків, Жевуських) як поет-резидент.

Брав участь у Листопадовому повстанні 1830—1831, бився в загоні Вацлава Жевуського, свого особистого приятеля, якому Падура присвятив свою поезію «Золота борода». Впродовж 1830—1832 років був ув'язнений царською владою.

image
Могила у с. Махнівка на католицькому кладовищі

Після поразки повстання мешкав у своєму маєтку Махнівці біля Бердичева. Був вихователем синів Піюса Борейка з Пикова. Брав участь у панславістичному з'їзді в Празі (1848) делегатом від Польщі. Помер у Козятині, похований у Махнівці (нині село Козятинського району Вінницької області).

Як поет перебував під впливом українського фольклору, творів Юліана Нємцевича, Джорджа Гордона Байрона, Оссіана (див. Джеймс Макферсон). Період його найбільшої творчої активності припадає на кінець 20-х — початок 30-х років XIX ст. Довгий час його твори поширювалися лише в рукописах, що не завадило їх значному впливові на українську літературу як у Наддніпрянщині, так і в Галичині. Імовірно, перша друкована публікація (вірш «Козак») — у тексті «Граматики руської» Йосипа Левицького (Львів, 1830, німецькою мовою). Пізніше Падура публікував цей вірш у значно переробленому вигляді.

Твори українською мовою Падура писав латинкою. Першу окрему публікацію — «Pienia Tomasza Padury» — було здійснено без дозволу автора у Львові 1842 року. Її не можна вважати автентичною, бо до її складу ввійшли не тільки неавторизовані, перекручені тексти, а й низка творів, що взагалі належали іншим авторам.

За власною авторською редакцією вийшла збірка «Ukrainky Tymka Padury» (Варшава, 1844, містила 13 поезій та музичних партитур). Уже після смерті автора у Львові вийшли «Pyśma Tymka Padurry. Wydanie posmertne z awtohrafiw» (1874) — повне зібрання його поетичних та прозових творів, у якому поруч з усіма текстами українською мовою (теж у латинській транскрипції) подавалися їхні переклади польською.

У своїх піснях та думах Падура висловлював захоплення козацькою старовиною, при цьому нарівні з козакофільськими тенденціями відчутна слов'яно- та полонофільська концепція історії України («Від Балтика до Горбат / Якесь желізне плем'я / З леміша кує булат / І носить слов'ян ім'я» — з вірша «Лейстровий»).

До деяких своїх текстів Падура сам складав мелодії, завдяки чому вони ставали народними піснями (їхній популяризації сприяв і сам автор, мандруючи по селах переодягненим «дідом»). Професійні композитори, як польські (Кароль Ліпінський), так і українські, також звертали увагу на твори Падури: так, «Лірника» поклав на музику Микола Лисенко. Пісні Падури виконував торбаніст Григорій Відорт (теж приятель Вацлава Жевуського).

Писав також польською мовою, що дає підстави зарахувати його до так званої «української школи» польської літератури. Певний час вважалося, що він є автором пісні «Hej, sokoły» (її мелодію, зокрема, використано в фільмі Єжи Гоффмана «Вогнем і мечем»), але, як встановили польські дослідники цю пісню написав польський композитор Мацей Каменський. Говорив сам про себе: «Міцкевич великий поет, але хто його знає, а мене співає ціла Польща і Україна».

Тимко Падура перекладав українською мовою поему Адама Міцкевича «Конрад Валленрод».

Після смерті поета, 20 вересня 1871 року в містечку Козятині, Бердичівського повіту, Київської губернії, Валерій Пржиборовський звернувся до його товариша Маріана Васютинського, (в домі якого поет в останні часи прожив та помер), з проханням розповісти відомості про Падуру, необхідні для критичної оцінки літературної діяльності поета. Васютинський виконав прохання.

Твори

  • Збірка «Українки», вірш «Козак»
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Закотився місяць в хмари,

Свище буря по горах,

Посунулись нічні мари

Проспатися в чагарах.


Тяжко тепер лебедьові

Задрімати з берегами;

Ревуть хвилі на Дніпрові

Під желізними стовпами.


Але наш козак не трус,

Схопив шаблю, бурку здув,

Подивився, скрутив вус,

Сів на чайку та й дмухнув.


На далеке береже

Піна з весла полетить…

Нехай ся той стереже,

Кого птах сей заглядить!


Його сльоза не спиняє,

Він не любить лесних слов,

Що там в небі, те не знає,

А на землі знає — кров.


Довгі моря, темні пущі

Чули голос: гурра-га!

Коли рідне дитя пущі

Підлетіло на врага.


Коли ж козак пана знав,

Звідки бог в ня душу вніс:

З чоловіка птахом став,

Бо в стремені кінськім зріс.


В степу має ріст і вік,

Як степ дикий обичай;

Його багатств малий лік:

Кінь, ратище і нагай.


Цілим їдлом — з хліба крушка,

Ціла втіха — сумний спів,

Пуща — ліжком, дерн — подушка,

Одежею — звір з степів.


Сам, як дикий син природи,

Де покаже мстиву твар,

Красять землю, красять води

Крові річки і пожар.


На конику день і ніч

Гонить вітри, як могол;

Його панством — мати Січ,

Списа — скипетр, кінь — престол.


Не для ліків вже та близнь,

В котрій спису напував,

Бо сам любить кінчать жизнь,

Якби душу чорт схватав!


На природи маєстаті

Тільки славі б'є поклон,

Любва в серці, а в булаті

Своїх діїв чтить ікон.


А кому ж то піснь несуть

Лісів луни, хвилів шум,

І з повитку учать нут

Богатирських предків дум?..


Від чиїх же то могил

Вночі жалібний пугач

Розкидає своїх крил

По пустинях сумний плач?


Ще той вітер повіває,

Що бунчуки колисав!..

Ще пил сокіл з хмар змітає,

Що з-під копит вилітав!..


1828, Самара за Дніпром

Вшанування пам'яті

Примітки

  1. Лященко А. И. Падура, Тимко // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 111–112.
    d:Track:Q25871272d:Track:Q1960551d:Track:Q21175484d:Track:Q1963546d:Track:Q656d:Track:Q15074437
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Равита Ф. (Гавронський Ф.) Фома Падурра (Критический очерк) // Киевская старина. — 1889. — Т.26. — № 9. — С.727-751.
  4. В. Гнатюк Тимко Падура в українському історично-культурному процесі // Червоний шлях: громадсько-політичний і літературно-науковий журнал. — Харків: Державне видавництво України, 1927. — № 12 (57) (грудень). — 220 стор.: сс. 145—154
  5. Костриця, М. Ю. (2005). Постаті землі Бердичівської : історико-краєзнавчі нариси. Т.1 (українською) . Житомир: Косенко. с. 239—241. ISBN .
  6. Гнатюк В. "Падура, Рилеєв i декабристи", стаття, 1928 // у збірнику "Українські декабристи чи декабристи на Україні?". Рух декабристів очима істориків 1920-х років [Текст] : [зб. наук. публ.] / Михайло Грушевський [та ін.] ; [упорядкув., вступ. ст. та прим.: Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша]. — К. : ЛОГОС, 2011. — 195 с. — 300 екз. — ISBN 978-966-171-357-3 (рос.). Процитовано 7 липня 2015.
  7. Мокрицький, Г.; Кондратюк, Р. (2017). Європейська Житомирщина : український вимір. Національно-визвольні змагання українців : постаті, події, міста та села : історико-кроаєзнавчий та біографічний словник 555 статей-гасел (українською) . Житомир: Волинь. с. 107. ISBN .
  8. Знайшли могильну плиту автора пісні "Гей, соколи!". Gazeta.ua. 13 вересня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  9. Купчик, М. М. (2019). Стежками Тимка Падури ( Хронологія та географія життя і творчості) (українською та польською) . Вінниця: ТВОРИ. с. 108 с. ISBN .
  10. https://bibliotekapiosenki.pl/utwory/Zal_(muz_Maciej_Kamienski)
  11. Тимко Падура - Запорожець. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 8 червня 2021.
  12. Віонницьке історичне товариство. Facebook. 3 липня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
  13. У Іллінцях на стіні музичної школи відкрили меморіал пам'яті Тимка (Томаша) Падури. 20 хвилин. 3 липня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.

Джерела

Посилання

  • Падура // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 39-40
  • Падура Тимко // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 757.
  • Падура Тимко // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1274. — 1000 екз.
  • Українки з нотами Тимка Падури (пол.)
  • Співи Тимка Падури (пол.)
  • Ф. Равита. Фома Падурра (Критический очерк) // Киевская старина. — 1889. — Т.26. — № 9. — С. 727-751.
  • Вінницький інформаційний портал
  • Тетяна Землякова. Тимко Падура: польський кобзар із українським серцем
  • Ганна Черкаська. Пісню «Гей, соколи!» знають усі. А її автора?
  • Ганна Черкаська. Хто ж той сокіл. UAHistory.
  • WIEM, darmowa encyklopedia (пол.).
  • Bożena Cisek. Komentarz[недоступне посилання з липня 2019] (пол.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Timko Padu ra pol Tomasz Padurra takozh Timish Padura Tomash Padura Tymko Padura 21 grudnya 1801 18011221 8 20 veresnya 1871 ukrayinsko polskij poet kompozitor ta torbanist Avtor nizki pisen pro kozakiv Timko PaduraTimko PaduraIm ya pri narodzhenni Tomasz PadurraNarodivsya 21 grudnya 1801 2 sichnya 1802 Illinci Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 8 20 veresnya 1871 69 rokiv Kozyatin Kozyatinska volost Berdichivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya MahnivkaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist poet kompozitor lyutnist string playerGaluz poeziya 2 i muzika 2 Vidomij zavdyaki poet kompozitor melodist torbanistAlma mater Kremeneckij kolegiumZnannya mov polska 2 i ukrayinska 2 Magnum opus Gej sokoliKonfesiya katolikGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Nashadok dribnoshlyahetskoyi rodini batkivskij gerb Sas j po materi gerb Zadora sho vidbilosya na jogo svitoglyadi Yak polskij patriot napolyagav na neobhidnosti spilnoyi borotbi polyakiv ta ukrayinciv za nezalezhnist Buv spivcem kozachchini populyarizuvav ukrayinskij folklor ta muziku ZhittyepisNarodivsya v Illincyah Kiyivskoyi guberniyi nini Vinnichchina jogo batko buv braclavskim komirnikom Po zakinchenni Illineckoyi parafiyalnoyi shkoli ta vinnickoyi gimnaziyi 1820 vstupiv do Kremeneckogo liceyu yakij zakinchiv 1825 roku Na pochatku 1825 r Padura brav uchast u spilnomu z yizdi polskogo Patriotichnogo tovaristva Narodowe Towarystwo Patriotyczne ta dekabristiv u Zhitomiri Na zasidanni mizh inshim porushuvalosya pitannya dorechnosti nezalezhnosti Malorosiyi Padura buv dopovidachem na cyu temu Meshkav na dvorah magnativ Potockih Sangushkiv Zhevuskih yak poet rezident Brav uchast u Listopadovomu povstanni 1830 1831 bivsya v zagoni Vaclava Zhevuskogo svogo osobistogo priyatelya yakomu Padura prisvyativ svoyu poeziyu Zolota boroda Vprodovzh 1830 1832 rokiv buv uv yaznenij carskoyu vladoyu Mogila u s Mahnivka na katolickomu kladovishi Pislya porazki povstannya meshkav u svoyemu mayetku Mahnivci bilya Berdicheva Buv vihovatelem siniv Piyusa Borejka z Pikova Brav uchast u panslavistichnomu z yizdi v Prazi 1848 delegatom vid Polshi Pomer u Kozyatini pohovanij u Mahnivci nini selo Kozyatinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Yak poet perebuvav pid vplivom ukrayinskogo folkloru tvoriv Yuliana Nyemcevicha Dzhordzha Gordona Bajrona Ossiana div Dzhejms Makferson Period jogo najbilshoyi tvorchoyi aktivnosti pripadaye na kinec 20 h pochatok 30 h rokiv XIX st Dovgij chas jogo tvori poshiryuvalisya lishe v rukopisah sho ne zavadilo yih znachnomu vplivovi na ukrayinsku literaturu yak u Naddnipryanshini tak i v Galichini Imovirno persha drukovana publikaciya virsh Kozak u teksti Gramatiki ruskoyi Josipa Levickogo Lviv 1830 nimeckoyu movoyu Piznishe Padura publikuvav cej virsh u znachno pereroblenomu viglyadi Tvori ukrayinskoyu movoyu Padura pisav latinkoyu Pershu okremu publikaciyu Pienia Tomasza Padury bulo zdijsneno bez dozvolu avtora u Lvovi 1842 roku Yiyi ne mozhna vvazhati avtentichnoyu bo do yiyi skladu vvijshli ne tilki neavtorizovani perekrucheni teksti a j nizka tvoriv sho vzagali nalezhali inshim avtoram Za vlasnoyu avtorskoyu redakciyeyu vijshla zbirka Ukrainky Tymka Padury Varshava 1844 mistila 13 poezij ta muzichnih partitur Uzhe pislya smerti avtora u Lvovi vijshli Pysma Tymka Padurry Wydanie posmertne z awtohrafiw 1874 povne zibrannya jogo poetichnih ta prozovih tvoriv u yakomu poruch z usima tekstami ukrayinskoyu movoyu tezh u latinskij transkripciyi podavalisya yihni perekladi polskoyu U svoyih pisnyah ta dumah Padura vislovlyuvav zahoplennya kozackoyu starovinoyu pri comu narivni z kozakofilskimi tendenciyami vidchutna slov yano ta polonofilska koncepciya istoriyi Ukrayini Vid Baltika do Gorbat Yakes zhelizne plem ya Z lemisha kuye bulat I nosit slov yan im ya z virsha Lejstrovij Do deyakih svoyih tekstiv Padura sam skladav melodiyi zavdyaki chomu voni stavali narodnimi pisnyami yihnij populyarizaciyi spriyav i sam avtor mandruyuchi po selah pereodyagnenim didom Profesijni kompozitori yak polski Karol Lipinskij tak i ukrayinski takozh zvertali uvagu na tvori Paduri tak Lirnika poklav na muziku Mikola Lisenko Pisni Paduri vikonuvav torbanist Grigorij Vidort tezh priyatel Vaclava Zhevuskogo Pisav takozh polskoyu movoyu sho daye pidstavi zarahuvati jogo do tak zvanoyi ukrayinskoyi shkoli polskoyi literaturi Pevnij chas vvazhalosya sho vin ye avtorom pisni Hej sokoly yiyi melodiyu zokrema vikoristano v filmi Yezhi Goffmana Vognem i mechem ale yak vstanovili polski doslidniki cyu pisnyu napisav polskij kompozitor Macej Kamenskij Govoriv sam pro sebe Mickevich velikij poet ale hto jogo znaye a mene spivaye cila Polsha i Ukrayina Timko Padura perekladav ukrayinskoyu movoyu poemu Adama Mickevicha Konrad Vallenrod Pislya smerti poeta 20 veresnya 1871 roku v mistechku Kozyatini Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Valerij Przhiborovskij zvernuvsya do jogo tovarisha Mariana Vasyutinskogo v domi yakogo poet v ostanni chasi prozhiv ta pomer z prohannyam rozpovisti vidomosti pro Paduru neobhidni dlya kritichnoyi ocinki literaturnoyi diyalnosti poeta Vasyutinskij vikonav prohannya TvoriZbirka Ukrayinki virsh Kozak Zakotivsya misyac v hmari Svishe burya po gorah Posunulis nichni mari Prospatisya v chagarah Tyazhko teper lebedovi Zadrimati z beregami Revut hvili na Dniprovi Pid zheliznimi stovpami Ale nash kozak ne trus Shopiv shablyu burku zduv Podivivsya skrutiv vus Siv na chajku ta j dmuhnuv Na daleke berezhe Pina z vesla poletit Nehaj sya toj sterezhe Kogo ptah sej zaglyadit Jogo sloza ne spinyaye Vin ne lyubit lesnih slov Sho tam v nebi te ne znaye A na zemli znaye krov Dovgi morya temni pushi Chuli golos gurra ga Koli ridne ditya pushi Pidletilo na vraga Koli zh kozak pana znav Zvidki bog v nya dushu vnis Z cholovika ptahom stav Bo v stremeni kinskim zris V stepu maye rist i vik Yak step dikij obichaj Jogo bagatstv malij lik Kin ratishe i nagaj Cilim yidlom z hliba krushka Cila vtiha sumnij spiv Pusha lizhkom dern podushka Odezheyu zvir z stepiv Sam yak dikij sin prirodi De pokazhe mstivu tvar Krasyat zemlyu krasyat vodi Krovi richki i pozhar Na koniku den i nich Gonit vitri yak mogol Jogo panstvom mati Sich Spisa skipetr kin prestol Ne dlya likiv vzhe ta blizn V kotrij spisu napuvav Bo sam lyubit kinchat zhizn Yakbi dushu chort shvatav Na prirodi mayestati Tilki slavi b ye poklon Lyubva v serci a v bulati Svoyih diyiv chtit ikon A komu zh to pisn nesut Lisiv luni hviliv shum I z povitku uchat nut Bogatirskih predkiv dum Vid chiyih zhe to mogil Vnochi zhalibnij pugach Rozkidaye svoyih kril Po pustinyah sumnij plach She toj viter povivaye Sho bunchuki kolisav She pil sokil z hmar zmitaye Sho z pid kopit vilitav 1828 Samara za DnipromVshanuvannya pam yatiU Lvovi ye vulicya Timka Paduri U Kozyatini nazvano provulok na chest Timka Paduri 30 chervnya 2016 roku v Illincyah na budivli muzichnoyi shkoli vstanovleno pam yatnu tablicyu na chest Timka Paduri PrimitkiLyashenko A I Padura Timko Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1902 T 13 S 111 112 d Track Q25871272d Track Q1960551d Track Q21175484d Track Q1963546d Track Q656d Track Q15074437 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ravita F Gavronskij F Foma Padurra Kriticheskij ocherk Kievskaya starina 1889 T 26 9 S 727 751 V Gnatyuk Timko Padura v ukrayinskomu istorichno kulturnomu procesi Chervonij shlyah gromadsko politichnij i literaturno naukovij zhurnal Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1927 12 57 gruden 220 stor ss 145 154 Kostricya M Yu 2005 Postati zemli Berdichivskoyi istoriko krayeznavchi narisi T 1 ukrayinskoyu Zhitomir Kosenko s 239 241 ISBN 966 8123 36 0 Gnatyuk V Padura Rileyev i dekabristi stattya 1928 u zbirniku Ukrayinski dekabristi chi dekabristi na Ukrayini Ruh dekabristiv ochima istorikiv 1920 h rokiv Tekst zb nauk publ Mihajlo Grushevskij ta in uporyadkuv vstup st ta prim Grigoriya Kazmirchuka Yuriya Latisha K LOGOS 2011 195 s 300 ekz ISBN 978 966 171 357 3 ros Procitovano 7 lipnya 2015 Mokrickij G Kondratyuk R 2017 Yevropejska Zhitomirshina ukrayinskij vimir Nacionalno vizvolni zmagannya ukrayinciv postati podiyi mista ta sela istoriko kroayeznavchij ta biografichnij slovnik 555 statej gasel ukrayinskoyu Zhitomir Volin s 107 ISBN 978 966 690 211 8 Znajshli mogilnu plitu avtora pisni Gej sokoli Gazeta ua 13 veresnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2016 Kupchik M M 2019 Stezhkami Timka Paduri Hronologiya ta geografiya zhittya i tvorchosti ukrayinskoyu ta polskoyu Vinnicya TVORI s 108 s ISBN 978 966 949 144 2 https bibliotekapiosenki pl utwory Zal muz Maciej Kamienski Timko Padura Zaporozhec www myslenedrevo com ua Procitovano 8 chervnya 2021 Vionnicke istorichne tovaristvo Facebook 3 lipnya 2016 Procitovano 24 grudnya 2016 U Illincyah na stini muzichnoyi shkoli vidkrili memorial pam yati Timka Tomasha Paduri 20 hvilin 3 lipnya 2016 Procitovano 24 grudnya 2016 DzherelaGoncharuk M Komentari Ukrayinski poeti romantiki K Naukova dumka 1987 S 546 548 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 5 S 1922 Lyubchenko V Padura Timko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 19 20 ISBN 978 966 00 1142 7 Shevchuk A Vin lyubiv Ukrayinu Timko Padura A Shevchuk Svitlo spilkuvannya 2017 22 S 65 69 PosilannyaPadura Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 39 40 Padura Timko Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 757 Padura Timko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1274 1000 ekz Ukrayinki z notami Timka Paduri pol Spivi Timka Paduri pol F Ravita Foma Padurra Kriticheskij ocherk Kievskaya starina 1889 T 26 9 S 727 751 Vinnickij informacijnij portal Tetyana Zemlyakova Timko Padura polskij kobzar iz ukrayinskim sercem Ganna Cherkaska Pisnyu Gej sokoli znayut usi A yiyi avtora Ganna Cherkaska Hto zh toj sokil UAHistory WIEM darmowa encyklopedia pol Bozena Cisek Komentarz nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol

Дата публікації:
Топ