Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Півде́нно-За́хідні залізни́ці (казенні) — історична система залізниць на території українських губерній Російської імперії, побудована впродовж 1865—1895 роках протяжністю 1046 верст (1280 км).
 | |
| Тип | залізнична компанія |
|---|---|
| Статус | історична. приємниці: Одеська залізниця та Південно-Західна залізниця |
| Повна назва | Казенні Південно-Західні залізниці |
| Засновано | 1878 |
| Штаб-квартира | Одеса, Київ |
| Роки функціонування | 1861—1936 об'єднана у 1878 |
| Країна |  Російська імперія → УНР →  СРСР |
| Експлуатаційна довжина колій | 1280 км |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Власник(и) | міністерство шляхів сполучення |
| Материнська компанія | Міністерство шляхів сполучення |
Південно-Західні залізниці утворені 1878 року шляхом злиття залізниць Києво-Берестейської, Берестейсько-Граєвської та Одеської.
У 1888 році суспільству Південно-Західних залізниць дозволено було спорудження Уманських гілок, а 1889 року — Новоселицьких гілок. Думка про з'єднання Одеси з Києвом з мережею австрійських залізниць виникла ще в середині 50-х років ХІХ століття, але вкрай важкі умови, що пропонувалися імперському уряду різними іноземними підприємцями, відсунули здійснення цього плану на довгі роки. Уряд зважився приступити до спорудження найбільш необхідних ділянок власним розпорядженням; згодом воно передало ці ділянки у володіння приватним товариствам, якими споруджені були інші ділянки; з них Одеська залізниця знаходилася у володінні Російського товариства пароплавства і торгівлі.
З 1 січня 1894 року Південно-Західні залізниці перейшли до державної казни.
Станом на 1909 рік складалися з Південно-Західних ліній (3926 верст) та лінії Фастів — Знам'янка (334 версти), всього 4125 верст.
ПЗЗ проходили через Одесу, Кишинів, Бірзулу, Балту, Жмеринку, Козятин I, Єлисаветград і багато інших міст.
На теперішній час більша частина дільниць належить до залізниць України. Залізниці в основному розташовані на території сучасних Київської, Вінницької, Житомирської, Чернігівської, Хмельницької, Одеської областей України, також у Молдові та Білорусі.
Історія
У травні 1868 року взялися до будівництва Києво-Балтської залізниці, як продовження лінії Балта — Одеса. Рух поїздів на цій лінії було відкрито через 4 роки.
7 червня 1870 року було покладено початок існування Південно-Західним залізницям.
Пасажирський вокзал у Києві почали будувати за казенний рахунок відразу для двох залізниць — Києво-Балтської та Курсько-Київської.
Впродовж 1870—1876 років побудовані ділянки Жмеринка — Волочиськ, Бердичів — Старий Кривин.
Статут новоствореного товариства Південно-Західних залізниць був затверджений царем 9 червня 1878 року. Остаточне об'єднання Одеської, Києво-Брестської та Берестейсько-Граєвської залізниць відбулось 1 липня 1878 року.
З Південно-Західними залізницями пов'язана біографія інженера і вченого в галузі залізничного транспорту Олександра Бородіна, тут він працював з 1879 по 1896 роки
1883 року приєднана збиткова і незавершена Бендеро-Галацька лінія протяжністю 293,5 км.
Майже до 90-х років XIX століття паровози Південно-Західної залізниці працювали на дровах, лише на південних ділянках (від Жмеринки до Одеси) — на англійському вугіллі, що доставлявся до Одеського порту. Після 1885 року всі паровози поступово стали переводити на донецьке вугілля.
Впродовж 1888—1889 років у Києві по Театральній вулиці (нині — буд. № 6 по вулиці Лисенка) за проектом архітекторів О. фон Гогена та Б. Куликовського споруджено будівлю Управління Південно-Західних залізниць.
Впродовж 1889—1890 років було споруджено залізниці Вапнярка — Тростянець (1889), Демківка — Христинівка, Козятин I — Умань (обидві 1890).
У 1890—1897 роках ділянки Жмеринка — Могилів-Подільський, Козятин I — Умань, Христинівка — Шпола, Бердичів — Житомир.
1897 року було збудовано лінію Пирятин — Красне (тепер лівий берег Дніпра навпроти Черкас).
З 1 січня 1897 року до Південно-Західних залізниць приєднана (Фастів — Знам'янка з гілками, побудована на кошти приватного товариства в 1876 році, а з 6 жовтня 1902 року — Волинська лінія (лінія Київ — Коростень), споруджена за розпорядженням уряду.
1901 відкрита залізниця Користівка — П'ятихатки.
1907 року — Миколаїв — Херсон.
1913 відкрито лінії від Водопою (Миколаїв) до Снігурівки. В тому ж році розгорнута довжина головних колій становила 3906 верст, у тому числі 1349 верст — дві колії. Рухомий склад налічував 1480 паровозів, 31809 товарних і 1650 пасажирських вагонів. В управління Південно-Західної залізниці входили служби колії, тяги, руху, телеграфу, комерційної, зборів та матеріальної. Крім того, були ще канцелярія начальника залізниці, бухгалтерія, навчальний відділ і лікарська служба.
30 листопада 1913 року відбулося відкриття товарно-пасажирського руху на ділянці Проскурів — Старокостянтинів I — Шепетівка. Одночасно почалися роботи з продовження залізничної лінії від Шепетівки до Коростеня, а також прокладання шляху Шепетівка — Ізяслав — Ланівці та Ярмолинці — Гусятин (ці магістралі стали до ладу у 1915—1916 роках).
1914 відкрито залізницю Бобринська — Одеса.
1915 гілка від Аккермана до Басарабяска (тепер Молдова).
1916 року споруджено і лінію Коростень — Виступовичі (на Мозир).
1925 року стала до ладу лінія Ніжин — Чернігів.
1928 року збудовано лінію Чернігів — Овруч.
1930 року — Чернігів — Горностаївка.
1931 року збудовано залізницю Ворожба — Хутір-Михайлівський та Хутір-Михайлівський — Чигинок.
1935 року — лінію Овруч — Білокоровичі.
1936 року стали до ладу дві лінії — Фастів I — Житомир та Калинівка I — Старокостянтинів I.
Південно-Західні магістралі
- Одеса — Ковель — Граєво, з гілками Здолбунів — Радзивилів та Кременець, Козятин I — Київ, Козятин I — Умань, Жмеринка — Волочиськ, Жмеринка — Окниця, Вапнярка — Шпола, Слобідка — Новоселиця, Роздільна I — Унгени та Рені;
- Бірзула — Знам'янка — Фастів I, з гілкою Бобринська — Черкаси);
- Київ — Ковель, з гілками Коростень — Шепетівка — Кам'янець-Подільський та Гусятин і Сарни — Рівне.
| Південно-Західні залізниці (1895) | Південно-Західні (1882) | Південно-Західні (1880) | Одеська (1874) | (1865) |
| (1873) | ||||
| Києво-Берестейська (1871) | Києво-Брестська (1870) | |||
| Києво-Балтська (1869) | ||||
| (1873) | ||||
| (1877) | ||||
| (1879) | ||||
| (1876) | ||||
Економіка
Південно-Західні казенні магістралі станом на 1 січня 1903 року мали загальну протяжність 7 168 верст.
Вартість Південно-Західних залізниць на 1 січня 1903 року визначена в 421 млн. карбованців (без рухомого складу, поставленого на шляхи за час казенної експлуатації).
Станом на 1 січня 1904 співробітників на залізниці працювало понад 50 тис. осіб.
Витрати на навчання і утримання одного учня в училищі при Південно-Західній залізниці становили 13 карбованців на місяць, а викладач отримував 290—300 карбованців. Середня виручка з одного залізничного пасажира у 1904 році становила 1 карбованець 5 копійок. Обід для службовців залізниці був пільговим і коштував 10 копійок. Протягом 1900—1902 років було збудовано лінію Київ-Волинський — Ковель протяжністю близько 400 км.
У 1905 році валовий дохід — 56 млн. крб., валова витрата — 55,2 млн. крб. (по експлуатації — 36,5 млн. крб., відсотки і погашення за капіталом споруди — 18,7 млн. крб.), чистий дохід — 805 тис. крб. Паровозів — 1343, пасажирських вагонів — 1327, вантажних вагонів — 28484. Перевезено пасажирів — 9,5 млн., вантажів — 712,4 млн. пудів.
Галерея
Видатні особи
- Бльох Іван Станіславович — був першим головою правління товариства Південно-Західних залізниць (1878—1881)
- Вербицький Олександр Матвійович — автор проекту Київського вокзалу, понад 30 років працював в Південно-Західних залізницях спочатку архітектором шляхової служби, а потім головним архітектором.
Керівники залізниць
- Див. також
- 1877 — 1879 Бородін Олександр Парфенійович
- 1880 — 1895 Андріївський Дмитро Іоякимович
- 1880 — 1889 Вітте Сергій Юлійович
- 1889 — 1896 Немішаєв Клавдій Семенович
- 1896 — 1905 Андріївський Дмитро Іоякимович
- 1906 — 1913 Немішаєв Клавдій Семенович
- 1913 — 1917
- 1917 — 1918
- 1918 — 1919
- 1919 — 1920
- 1920 — 1925
- 1925 — 1927 Шушков Петро Сергійович
- 1927 — 1931
- 1931 — 1933 Слюсаренко Феодосій Іванович
- 1933 — 1934 Друскіс Франц Семенович
- 1934 — 1936 Зорін Олексій Михайлович
Див. також
Джерела
- Кульчицький С. В. Залізничне будівництво в Україні 19 — початку 20 століть // Енциклопедія історії України. — Т. 3. — К.: Наукова думка, 2005.
- Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.(рос.)
Література
- Андреев, П. Иллюстрированный путеводитель по юго-западной железной дороге. — 1898. — 560 с.(рос.)
- В.И.Дышлюк, П.Г.Зубец, П.И.Москаленко, Т.А.Мукминова, И.Г.Черната, Н.Н.Шавловский, В.В.Шимко, А.И.Яроменюк. Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 1870-1995 гг. / под редакцией Б.С.Олейника. — Киев : Транспорт Украины, 1995. — 245 с. — .(рос.)
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112
- відомості на сайті «Залізничне місце» [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 233 стр., Киев, «Транспорт України» 1995 г. (рос.)
- http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html [ 18 червня 2009 у Wayback Machine.] Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік
- http://mycityua.com/history/2008/01/17/090100.html[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Юго-Западные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Юго-западные железные дороги // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
 | Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivde nno Za hidni zalizni ci kazenni istorichna sistema zaliznic na teritoriyi ukrayinskih gubernij Rosijskoyi imperiyi pobudovana vprodovzh 1865 1895 rokah protyazhnistyu 1046 verst 1280 km Centralni zalizniciZhmerinskij zaliznichnij vokzal 1913 rikTip zaliznichna kompaniyaStatus istorichna priyemnici Odeska zaliznicya ta Pivdenno Zahidna zaliznicyaPovna nazva Kazenni Pivdenno Zahidni zalizniciZasnovano 1878Shtab kvartira Odesa KiyivRoki funkcionuvannya 1861 1936 ob yednana u 1878Krayina Rosijska imperiya UNR SRSREkspluatacijna dovzhina kolij 1280 kmShirina koliyi 1520 mmVlasnik i ministerstvo shlyahiv spoluchennyaMaterinska kompaniya Ministerstvo shlyahiv spoluchennya Cya stattya pro istorichnu sistemu zaliznic Pro suchasne ukrayinske pidpriyemstvo div Pivdenno Zahidna zaliznicya Pivdenno Zahidni zaliznici utvoreni 1878 roku shlyahom zlittya zaliznic Kiyevo Berestejskoyi Berestejsko Grayevskoyi ta Odeskoyi Budivlya Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici pam yatka miscevogo znachennya v Kiyevi U 1888 roci suspilstvu Pivdenno Zahidnih zaliznic dozvoleno bulo sporudzhennya Umanskih gilok a 1889 roku Novoselickih gilok Dumka pro z yednannya Odesi z Kiyevom z merezheyu avstrijskih zaliznic vinikla she v seredini 50 h rokiv HIH stolittya ale vkraj vazhki umovi sho proponuvalisya imperskomu uryadu riznimi inozemnimi pidpriyemcyami vidsunuli zdijsnennya cogo planu na dovgi roki Uryad zvazhivsya pristupiti do sporudzhennya najbilsh neobhidnih dilyanok vlasnim rozporyadzhennyam zgodom vono peredalo ci dilyanki u volodinnya privatnim tovaristvam yakimi sporudzheni buli inshi dilyanki z nih Odeska zaliznicya znahodilasya u volodinni Rosijskogo tovaristva paroplavstva i torgivli Z 1 sichnya 1894 roku Pivdenno Zahidni zaliznici perejshli do derzhavnoyi kazni Stanom na 1909 rik skladalisya z Pivdenno Zahidnih linij 3926 verst ta liniyi Fastiv Znam yanka 334 versti vsogo 4125 verst PZZ prohodili cherez Odesu Kishiniv Birzulu Baltu Zhmerinku Kozyatin I Yelisavetgrad i bagato inshih mist Na teperishnij chas bilsha chastina dilnic nalezhit do zaliznic Ukrayini Zaliznici v osnovnomu roztashovani na teritoriyi suchasnih Kiyivskoyi Vinnickoyi Zhitomirskoyi Chernigivskoyi Hmelnickoyi Odeskoyi oblastej Ukrayini takozh u Moldovi ta Bilorusi IstoriyaU travni 1868 roku vzyalisya do budivnictva Kiyevo Baltskoyi zaliznici yak prodovzhennya liniyi Balta Odesa Ruh poyizdiv na cij liniyi bulo vidkrito cherez 4 roki 7 chervnya 1870 roku bulo pokladeno pochatok isnuvannya Pivdenno Zahidnim zaliznicyam Pasazhirskij vokzal u Kiyevi pochali buduvati za kazennij rahunok vidrazu dlya dvoh zaliznic Kiyevo Baltskoyi ta Kursko Kiyivskoyi Vprodovzh 1870 1876 rokiv pobudovani dilyanki Zhmerinka Volochisk Berdichiv Starij Krivin Statut novostvorenogo tovaristva Pivdenno Zahidnih zaliznic buv zatverdzhenij carem 9 chervnya 1878 roku Ostatochne ob yednannya Odeskoyi Kiyevo Brestskoyi ta Berestejsko Grayevskoyi zaliznic vidbulos 1 lipnya 1878 roku Z Pivdenno Zahidnimi zaliznicyami pov yazana biografiya inzhenera i vchenogo v galuzi zaliznichnogo transportu Oleksandra Borodina tut vin pracyuvav z 1879 po 1896 roki 1883 roku priyednana zbitkova i nezavershena Bendero Galacka liniya protyazhnistyu 293 5 km Majzhe do 90 h rokiv XIX stolittya parovozi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici pracyuvali na drovah lishe na pivdennih dilyankah vid Zhmerinki do Odesi na anglijskomu vugilli sho dostavlyavsya do Odeskogo portu Pislya 1885 roku vsi parovozi postupovo stali perevoditi na donecke vugillya Vprodovzh 1888 1889 rokiv u Kiyevi po Teatralnij vulici nini bud 6 po vulici Lisenka za proektom arhitektoriv O fon Gogena ta B Kulikovskogo sporudzheno budivlyu Upravlinnya Pivdenno Zahidnih zaliznic Vidkrittya zaliznichnogo vokzalu stanciyi Rozdilna u 1893 roci Vprodovzh 1889 1890 rokiv bulo sporudzheno zaliznici Vapnyarka Trostyanec 1889 Demkivka Hristinivka Kozyatin I Uman obidvi 1890 U 1890 1897 rokah dilyanki Zhmerinka Mogiliv Podilskij Kozyatin I Uman Hristinivka Shpola Berdichiv Zhitomir 1897 roku bulo zbudovano liniyu Piryatin Krasne teper livij bereg Dnipra navproti Cherkas Z 1 sichnya 1897 roku do Pivdenno Zahidnih zaliznic priyednana Fastiv Znam yanka z gilkami pobudovana na koshti privatnogo tovaristva v 1876 roci a z 6 zhovtnya 1902 roku Volinska liniya liniya Kiyiv Korosten sporudzhena za rozporyadzhennyam uryadu Mapa Pivdenno Zahidnih zaliznic vidannya 1899 roku 1901 vidkrita zaliznicya Koristivka P yatihatki 1907 roku Mikolayiv Herson 1913 vidkrito liniyi vid Vodopoyu Mikolayiv do Snigurivki V tomu zh roci rozgornuta dovzhina golovnih kolij stanovila 3906 verst u tomu chisli 1349 verst dvi koliyi Ruhomij sklad nalichuvav 1480 parovoziv 31809 tovarnih i 1650 pasazhirskih vagoniv V upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vhodili sluzhbi koliyi tyagi ruhu telegrafu komercijnoyi zboriv ta materialnoyi Krim togo buli she kancelyariya nachalnika zaliznici buhgalteriya navchalnij viddil i likarska sluzhba 30 listopada 1913 roku vidbulosya vidkrittya tovarno pasazhirskogo ruhu na dilyanci Proskuriv Starokostyantiniv I Shepetivka Odnochasno pochalisya roboti z prodovzhennya zaliznichnoyi liniyi vid Shepetivki do Korostenya a takozh prokladannya shlyahu Shepetivka Izyaslav Lanivci ta Yarmolinci Gusyatin ci magistrali stali do ladu u 1915 1916 rokah 1914 vidkrito zaliznicyu Bobrinska Odesa 1915 gilka vid Akkermana do Basarabyaska teper Moldova 1916 roku sporudzheno i liniyu Korosten Vistupovichi na Mozir 1925 roku stala do ladu liniya Nizhin Chernigiv 1928 roku zbudovano liniyu Chernigiv Ovruch 1930 roku Chernigiv Gornostayivka 1931 roku zbudovano zaliznicyu Vorozhba Hutir Mihajlivskij ta Hutir Mihajlivskij Chiginok 1935 roku liniyu Ovruch Bilokorovichi 1936 roku stali do ladu dvi liniyi Fastiv I Zhitomir ta Kalinivka I Starokostyantiniv I Pivdenno Zahidni magistrali Odesa Kovel Grayevo z gilkami Zdolbuniv Radziviliv ta Kremenec Kozyatin I Kiyiv Kozyatin I Uman Zhmerinka Volochisk Zhmerinka Oknicya Vapnyarka Shpola Slobidka Novoselicya Rozdilna I Ungeni ta Reni Birzula Znam yanka Fastiv I z gilkoyu Bobrinska Cherkasi Kiyiv Kovel z gilkami Korosten Shepetivka Kam yanec Podilskij ta Gusyatin i Sarni Rivne Pivdenno Zahidni zaliznici 1895 Pivdenno Zahidni 1882 Pivdenno Zahidni 1880 Odeska 1874 1865 1873 Kiyevo Berestejska 1871 Kiyevo Brestska 1870 Kiyevo Baltska 1869 1873 1877 1879 1876 EkonomikaPivdenno Zahidni kazenni magistrali stanom na 1 sichnya 1903 roku mali zagalnu protyazhnist 7 168 verst Vartist Pivdenno Zahidnih zaliznic na 1 sichnya 1903 roku viznachena v 421 mln karbovanciv bez ruhomogo skladu postavlenogo na shlyahi za chas kazennoyi ekspluataciyi Stanom na 1 sichnya 1904 spivrobitnikiv na zaliznici pracyuvalo ponad 50 tis osib Vitrati na navchannya i utrimannya odnogo uchnya v uchilishi pri Pivdenno Zahidnij zaliznici stanovili 13 karbovanciv na misyac a vikladach otrimuvav 290 300 karbovanciv Serednya viruchka z odnogo zaliznichnogo pasazhira u 1904 roci stanovila 1 karbovanec 5 kopijok Obid dlya sluzhbovciv zaliznici buv pilgovim i koshtuvav 10 kopijok Protyagom 1900 1902 rokiv bulo zbudovano liniyu Kiyiv Volinskij Kovel protyazhnistyu blizko 400 km U 1905 roci valovij dohid 56 mln krb valova vitrata 55 2 mln krb po ekspluataciyi 36 5 mln krb vidsotki i pogashennya za kapitalom sporudi 18 7 mln krb chistij dohid 805 tis krb Parovoziv 1343 pasazhirskih vagoniv 1327 vantazhnih vagoniv 28484 Perevezeno pasazhiriv 9 5 mln vantazhiv 712 4 mln pudiv GalereyaZaliznichna stanciya mista Birzula 1910 rik Vokzal mista Brest Litovsk Poshtivka do 1915 roku Zaliznichna stanciya Brest Litovsk Starij zaliznichnij vokzal Znam yanka Vokzal stanciyi Znam yanka zi zvorotnogo boku Foto z arhivu znam yanskogo krayeznavchogo muzeyu Zaliznichnij vokzal Fastiv I Zustrich Simona Petlyuri na zaliznichnomu vokzali u Fastovi 29 serpnya 1919 Fastiv I Zustrich Simona Petlyuri v Kam yanci Podilskomu 1920 rik Zaliznicya v misti Odesa na pochatku XX stolittya Zaliznichna stanciya Rivne navesni 1918 rokuVidatni osobiBloh Ivan Stanislavovich buv pershim golovoyu pravlinnya tovaristva Pivdenno Zahidnih zaliznic 1878 1881 Verbickij Oleksandr Matvijovich avtor proektu Kiyivskogo vokzalu ponad 30 rokiv pracyuvav v Pivdenno Zahidnih zaliznicyah spochatku arhitektorom shlyahovoyi sluzhbi a potim golovnim arhitektorom Kerivniki zaliznic Div takozh Nachalniki Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 1877 1879 Borodin Oleksandr Parfenijovich 1880 1895 Andriyivskij Dmitro Ioyakimovich 1880 1889 Vitte Sergij Yulijovich 1889 1896 Nemishayev Klavdij Semenovich 1896 1905 Andriyivskij Dmitro Ioyakimovich 1906 1913 Nemishayev Klavdij Semenovich 1913 1917 1917 1918 1918 1919 1919 1920 1920 1925 1925 1927 Shushkov Petro Sergijovich 1927 1931 1931 1933 Slyusarenko Feodosij Ivanovich 1933 1934 Druskis Franc Semenovich 1934 1936 Zorin Oleksij MihajlovichDiv takozhKovelska zaliznicya Budivlya Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Pivdenno Zahidna zaliznicya Odeska zaliznicya Odesko Kishinivska zaliznicya Pridnistrovska zaliznicya Gomelske viddilennya Biloruskoyi zaliznici Berestejske viddilennya Biloruskoyi zalizniciDzherelaKulchickij S V Zaliznichne budivnictvo v Ukrayini 19 pochatku 20 stolit Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 K Naukova dumka 2005 Istoriya zaliznichnogo transportu Rosiyi Tom 1 S Peterburg 1994 ros LiteraturaAndreev P Illyustrirovannyj putevoditel po yugo zapadnoj zheleznoj doroge 1898 560 s ros V I Dyshlyuk P G Zubec P I Moskalenko T A Mukminova I G Chernata N N Shavlovskij V V Shimko A I Yaromenyuk Yugo Zapadnaya zheleznaya doroga Vchera Segodnya Zavtra 1870 1995 gg pod redakciej B S Olejnika Kiev Transport Ukrainy 1995 245 s ISBN 5 7707 7927 6 ros PrimitkiRishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ vid 17 11 1987 1112 vidomosti na sajti Zaliznichne misce 2016 03 05 u Wayback Machine ros Yugo Zapadnaya zheleznaya doroga Vchera Segodnya Zavtra 233 str Kiev Transport Ukrayini 1995 g ISBN 5 7707 7927 6 ros http www ounb km ua rec cal ball html 18 chervnya 2009 u Wayback Machine Hronologichnij perelik znamennih i pam yatnih dat Hmelnichchini na 2007 rik http mycityua com history 2008 01 17 090100 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaYugo Zapadnye zheleznye dorogi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Yugo zapadnye zheleznye dorogi Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi