Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кремене́ць — залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці. Розташована у північній частині міста Кременець Тернопільської області.
| Станція Кременець Кам'яниця-Волинська — Кременець | |
|---|---|
 | |
| 50°07′14″ пн. ш. 25°42′35″ сх. д. / 50.12056° пн. ш. 25.70972° сх. д.Координати: 50°07′14″ пн. ш. 25°42′35″ сх. д. / 50.12056° пн. ш. 25.70972° сх. д. | |
| Дата відкриття | 21 січня (2 лютого) |
| Рік відкриття | 1896 (128 років) |
| Тип | пасажирська |
| Колій | 6 |
| Платформ | 1 |
| Тип платформ(и) | бічна |
| Форма платформи | пряма |
| Вулиця | |
| Пересадка на | Автобус: 2, 13 |
| Відстань до Дубна, км | 12 |
| Код станції | 350500 ? |
| Код «Експрес-3» | 2219014 ? |
| Послуги |  |
| Супутні послуги |  |
| Кременець на Вікісховищі | |
| Дільниця Здолбунів — Красне | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія створення
Перші плани побудови залізниці до міста з'явилися в 1886 році, коли під горою Куличівка, поблизу Кременця, почали досліджувати родовище бурого вугілля. Група інвесторів тоді отримала дозвіл влади на розробку родовища і будівництво залізниці від станції Верба Радивилівської гілки Києво-Брестської залізниці до Кременця. Проте змінилося законодавство й іноземцям заборонили видобувати корисні копалини на території Російської імперії. Тому місто залишилося без залізниці.
Врешті-решт за побудову залізничної гілки до повітового Кременця взялося Товариство Південно-Західної залізниці. На той час між станціями Кам'яниця-Волинська та Кеннеберг (нині Смига) вже існувала приватна залізниця, збудована на початку 1890-х років графом Бергом для транспортування деревини та дубових клепок для бочок, виготовлених у його майстернях. Проєкт Кременецької гілки розробив у 1894 році інженер Перцов. Він передбачав придбання в графа Берга гілки приватного користування, пристосування цього шляху до загального користування та продовження до міста Кременця.
У той час Російська імперія одержавлювала залізниці, і до 1 січня 1895 року всі магістралі на її території в товариств та приватних власників викупили. Після переходу Південно-Західної залізниці у державну власність будівництво Кременецької гілки фінансувалося зі скарбниці та обійшлася в 381485 руб. 58 коп. Довжина кременецької гілки становила 31 версту. Мости і всі цивільні споруди на лінії були дерев'яними. Водопостачання на станції Кременець влаштували із джерел самопливом, без спорудження водонапірної вежі.
21 січня (2 лютого) 1896 року на ділянці Кам'яниця — Кременець було відкрито рух поїздів.
Крім основної лінії, збудували відгалуження завдовжки 2 версти — до вугільних шахт князя Кочубея. Згідно з контрактом, укладеним Управлінням Південно-Західних залізниць, з князя Кочубея стягувалася плата за користування залізницею. Проте виявилося, що запаси вугілля в родовищі були переоцінені. Врешті-решт для промислового видобутку родовище стало нерентабельним і видобуток вугілля припинили. Втім, залізнична лінія мала регулярне пасажирське сполучення, використовувалася для вантажних перевезень та військових потреб. Від станції Кенеберг перед Першою світовою війною проклали вузькоколійну залізницю через Бущу до торфозаготівель поблизу села Ступно. Ця вузькоколійка, перебудована у 2001 році, нині має сполучення Смига — Буща — Майдан і обслуговує торфобрикетний завод в селищі Смига.
Особливу роль відіграла Кременецька залізниця в роки Першої світової війни, коли місто майже рік перебувало у прифронтовій зоні. Під час підготовки до військових дій, у серпні 1914 року, в Кременець прибули солдати залізничного батальйону, які за короткий термін між Кременцем та Збаражем збудували вузькоколійну польову конку. Кременецька гілка активно використовувалася для перевезення солдатів, амуніції, боєприпасів, продовольства. А під час наближення фронту було евакуйовано людей із західної частини Кременецького повіту, а також частину жителів міста — їх разом із великою кількістю біженців відправили залізницею на схід.
У 1920-х роках, коли Кременець, як і вся Волинь, став частиною Польщі, знову налагодився регулярний рух потягів. Пасажирське сполучення станції забезпечував потяг Дубно — Кременець, а безпересадкові вагони з Кременця курсували до Варшави, Львова та Луцька. Тоді ж місто отримало автобусне сполучення з Дубном, Луцьком та Рівним, а згодом автобуси почали їздити також до Вишнівця, Почаєва і Шумська.
Під час Другої світової війни Кременецька гілка особливої ролі не зіграла, оскільки радянські війська відступили і боїв у місті не було. В післявоєнний час на станції відновився вантажний та пасажирський рух, за типовим проєктом збудовано новий вокзал. Зрештою, коли дизель-поїзди витіснили паровози, місто отримало регулярне приміське сполучення, яке забезпечував потяг Кам'яниця-Волинська — Кременець. Перед закриттям пасажирського руху він мав такий розклад: об 11:07 вирушав зі станції Кам'яниця-Волинська і об 11:58 прибував у Кременець, а о 12:40 вирушав назад. Проте потяг курсував напівпорожнім, адже для того, щоб дістатися до Дубна, Здолбунова чи Львова потрібно було здійснювати пересадку. Кременецький потяг був не дуже популярний ще й тому, що залізниця прямувала в протилежний бік від обласного центру — Тернополя. Згодом єдиний приміський поїзд зняли. А відтак місто втратило залізничне пасажирське сполучення.
Нині станція має вантажне сполучення та працюючу касу, що дає можливість у будь-який час відновити рух пасажирських потягів.
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
![image]()
(рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Посилання
- Історія [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kremene c zaliznichna stanciya Rivnenskoyi direkciyi Lvivskoyi zaliznici Roztashovana u pivnichnij chastini mista Kremenec Ternopilskoyi oblasti Stanciya Kremenec Kam yanicya Volinska Kremenec Lvivska zaliznicya Rivnenska direkciya m Kremenec50 07 14 pn sh 25 42 35 sh d 50 12056 pn sh 25 70972 sh d 50 12056 25 70972 Koordinati 50 07 14 pn sh 25 42 35 sh d 50 12056 pn sh 25 70972 sh d 50 12056 25 70972Data vidkrittya 21 sichnya 2 lyutogo Rik vidkrittya 1896 128 rokiv Tip pasazhirskaKolij 6Platform 1Tip platform i bichnaForma platformi pryamaVulicyaPeresadka na Avtobus 2 13Vidstan do Dubna km 12Kod stanciyi 350500 Kod Ekspres 3 2219014 PoslugiSuputni poslugiKremenec na Vikishovishi prDilnicya Zdolbuniv KrasneLegenda Rivne 143 8 Zdolbuniv Shepetivka 142 MartinivkaN25134 6 Glinsk131 3 Ulbariv128 Kvitneve123 8 Ozeryanir Stubla117 8 Zaruddya116 3 MokrivT 1801110 Mirogosha101 5 DubnoM19r Ikva95 50 Kam yanicya Volinska M19 15 SmigaRivnenska oblastTernopilska oblastM1933 Kremenec92 6 Pidluzhzhya88 8 PtichaT 182184 2 Verba80 2 Turki74 5 Rudnya Pochayivskar Plyashivka67 7 Gayi Sitenski63 8 Mihajlivka57 5 58 km52 7 Radivilivr SlonivkaRivnenska oblastLvivska oblastM0642 3 Brodi36 6 Ponikovicyar Stir29 5 Zabolotci22 4 Kuti16 2 Ozhidiv OleskoM0610 3 Zakomar ya5 7 Petrichir Zahidnij Bug4 Utishkiv Ternopil 0 Krasne Lviv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kremenec znachennya Istoriya stvorennyaPershi plani pobudovi zaliznici do mista z yavilisya v 1886 roci koli pid goroyu Kulichivka poblizu Kremencya pochali doslidzhuvati rodovishe burogo vugillya Grupa investoriv todi otrimala dozvil vladi na rozrobku rodovisha i budivnictvo zaliznici vid stanciyi Verba Radivilivskoyi gilki Kiyevo Brestskoyi zaliznici do Kremencya Prote zminilosya zakonodavstvo j inozemcyam zaboronili vidobuvati korisni kopalini na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Tomu misto zalishilosya bez zaliznici Vreshti resht za pobudovu zaliznichnoyi gilki do povitovogo Kremencya vzyalosya Tovaristvo Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Na toj chas mizh stanciyami Kam yanicya Volinska ta Kenneberg nini Smiga vzhe isnuvala privatna zaliznicya zbudovana na pochatku 1890 h rokiv grafom Bergom dlya transportuvannya derevini ta dubovih klepok dlya bochok vigotovlenih u jogo majsternyah Proyekt Kremeneckoyi gilki rozrobiv u 1894 roci inzhener Percov Vin peredbachav pridbannya v grafa Berga gilki privatnogo koristuvannya pristosuvannya cogo shlyahu do zagalnogo koristuvannya ta prodovzhennya do mista Kremencya U toj chas Rosijska imperiya oderzhavlyuvala zaliznici i do 1 sichnya 1895 roku vsi magistrali na yiyi teritoriyi v tovaristv ta privatnih vlasnikiv vikupili Pislya perehodu Pivdenno Zahidnoyi zaliznici u derzhavnu vlasnist budivnictvo Kremeneckoyi gilki finansuvalosya zi skarbnici ta obijshlasya v 381485 rub 58 kop Dovzhina kremeneckoyi gilki stanovila 31 verstu Mosti i vsi civilni sporudi na liniyi buli derev yanimi Vodopostachannya na stanciyi Kremenec vlashtuvali iz dzherel samoplivom bez sporudzhennya vodonapirnoyi vezhi 21 sichnya 2 lyutogo 1896 roku na dilyanci Kam yanicya Kremenec bulo vidkrito ruh poyizdiv Krim osnovnoyi liniyi zbuduvali vidgaluzhennya zavdovzhki 2 versti do vugilnih shaht knyazya Kochubeya Zgidno z kontraktom ukladenim Upravlinnyam Pivdenno Zahidnih zaliznic z knyazya Kochubeya styaguvalasya plata za koristuvannya zalizniceyu Prote viyavilosya sho zapasi vugillya v rodovishi buli pereocineni Vreshti resht dlya promislovogo vidobutku rodovishe stalo nerentabelnim i vidobutok vugillya pripinili Vtim zaliznichna liniya mala regulyarne pasazhirske spoluchennya vikoristovuvalasya dlya vantazhnih perevezen ta vijskovih potreb Vid stanciyi Keneberg pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu proklali vuzkokolijnu zaliznicyu cherez Bushu do torfozagotivel poblizu sela Stupno Cya vuzkokolijka perebudovana u 2001 roci nini maye spoluchennya Smiga Busha Majdan i obslugovuye torfobriketnij zavod v selishi Smiga Osoblivu rol vidigrala Kremenecka zaliznicya v roki Pershoyi svitovoyi vijni koli misto majzhe rik perebuvalo u prifrontovij zoni Pid chas pidgotovki do vijskovih dij u serpni 1914 roku v Kremenec pribuli soldati zaliznichnogo bataljonu yaki za korotkij termin mizh Kremencem ta Zbarazhem zbuduvali vuzkokolijnu polovu konku Kremenecka gilka aktivno vikoristovuvalasya dlya perevezennya soldativ amuniciyi boyepripasiv prodovolstva A pid chas nablizhennya frontu bulo evakujovano lyudej iz zahidnoyi chastini Kremeneckogo povitu a takozh chastinu zhiteliv mista yih razom iz velikoyu kilkistyu bizhenciv vidpravili zalizniceyu na shid U 1920 h rokah koli Kremenec yak i vsya Volin stav chastinoyu Polshi znovu nalagodivsya regulyarnij ruh potyagiv Pasazhirske spoluchennya stanciyi zabezpechuvav potyag Dubno Kremenec a bezperesadkovi vagoni z Kremencya kursuvali do Varshavi Lvova ta Lucka Todi zh misto otrimalo avtobusne spoluchennya z Dubnom Luckom ta Rivnim a zgodom avtobusi pochali yizditi takozh do Vishnivcya Pochayeva i Shumska Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kremenecka gilka osoblivoyi roli ne zigrala oskilki radyanski vijska vidstupili i boyiv u misti ne bulo V pislyavoyennij chas na stanciyi vidnovivsya vantazhnij ta pasazhirskij ruh za tipovim proyektom zbudovano novij vokzal Zreshtoyu koli dizel poyizdi vitisnili parovozi misto otrimalo regulyarne primiske spoluchennya yake zabezpechuvav potyag Kam yanicya Volinska Kremenec Pered zakrittyam pasazhirskogo ruhu vin mav takij rozklad ob 11 07 virushav zi stanciyi Kam yanicya Volinska i ob 11 58 pribuvav u Kremenec a o 12 40 virushav nazad Prote potyag kursuvav napivporozhnim adzhe dlya togo shob distatisya do Dubna Zdolbunova chi Lvova potribno bulo zdijsnyuvati peresadku Kremeneckij potyag buv ne duzhe populyarnij she j tomu sho zaliznicya pryamuvala v protilezhnij bik vid oblasnogo centru Ternopolya Zgodom yedinij primiskij poyizd znyali A vidtak misto vtratilo zaliznichne pasazhirske spoluchennya Nini stanciya maye vantazhne spoluchennya ta pracyuyuchu kasu sho daye mozhlivist u bud yakij chas vidnoviti ruh pasazhirskih potyagiv DzherelaTarifnoe rukovodstvo 4 Kniga 1 na 15 05 2021 ros z pershodzherela 15 05 2021 Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros PosilannyaIstoriya 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine