Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брянськ (рос. Брянск) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Брянської області та Брянського району. Населення міста становить 402 675 осіб (2020).
| місто Брянськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Брянск | |||||
| |||||
 | |||||
  | |||||
| Розташування міста Брянськ | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||||
| Муніципальний район | |||||
| Код ЗКАТУ: | 15401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 15701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 985 | ||||
| Поділ міста | 4 округи | ||||
| Населення | ▼ 402 675 (2020) | ||||
| Площа | 186,73 км² | ||||
| Поштові індекси | 241000 | ||||
| Телефонний код | +7 4832 | ||||
| Географічні координати: | 53°14′33″ пн. ш. 34°22′00″ сх. д. / 53.24250000002777483° пн. ш. 34.3666666666944422559026862° сх. д.Координати: 53°14′33″ пн. ш. 34°22′00″ сх. д. / 53.24250000002777483° пн. ш. 34.3666666666944422559026862° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
| Водойма | р. Десна | ||||
| Найближча залізнична станція | Брянськ-Орловський | ||||
| Вебсторінка | bryansk032.ru | ||||
|
| |||||
 | |||||
| | |||||
Історія
Брянськ — одне з найстаріших міст Росії. Засноване 985 року як укріплення на річці Десні. Назва міста Брянськ походить від колишньої давньоруської назви Дъбряньск, утвореного від слова «дъбрь». (Старослов'янське слово «дъбрь» означає «обрив, рів, гірський схил, порослий густим лісом»). Уперше згадується в Іпатіївському літописі 1146 року. Згодом також згадується у Воскресенському, Лаврентіївському і Троїцькому літописах. У місті був похований князь . На той час місто входило до складу Чернігівського князівства. Після того, як старе місто на Чашівському кургані згоріло, було збудовано нове — на Покровській горі. Територія колишнього городища (урочище Покровська Гора) знаходиться нині в центрі м. Брянськ, на високому (до 45 м) мисі, утвореному правим берегом р. Десна та лівим берегом її притоки р. Судок, і складається з двох майданчиків — дитинця (100 х 68 м) та «окольного граду» (280 х 170 м) на північний схід від нього, за яким був відкритий посад.
З 1252 року Брянськ набув статусу стольного удільного міста Брянського князівства, коли князь Роман Чернігівський переніс свою столицю з Чернігова до Брянська. За його правління місто стало політичним і культурним центром Чернігівських земель. Його син, князь Олег, успадкував владу, але згодом постригся в ченці, тому владу захопили смоленські князі.
1356 року Брянське князівство увійшло до складу Великого князівства Литовського. Брянськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто. 1500 року містом заволоділи московські війська. Після закінчення війни з Литвою 1503 року місто разом з усіма прилеглими територіями відійшло до Московського царства. З цього часу Брянськ стає основним оплотом на південному заході Московії. Тоді ж, на початку XVI століття, утворюється . За часів Петра І було видано ряд указів, які підняли рівень промисловості та торгівлі в місті. Великої ролі набув Свенський ярмарок, один із найбільших у Росії. Крім того, було збудовано корабельну верф, яка забезпечувала будівництво кораблів для захисту кордонів Російської Імперії від турків.
1778 року Брянськ стає повітовим містом Орловської губернії зі своїм гербом. 1783 року за наказом Катерини ІІ в місті починають будівництво Брянського арсеналу. Гармати, виготовлені тут, зіграли пізніше велику роль у Наполеонівських війнах. Крім того, у місті розвивалися канатопрядильна, цегельна, тютюнова та лісопильна промисловості. На той час у місті проживало близько 13 тис. жителів. З будівництвом залізниці 1868 року місто включається до транспортної мережі Росії.
Після революції 1917 року Брянськ ненадовго стає центром Брянської губернії (1920–1929). Пізніше входив до складу Західної, а потім Орловської області. У радянський період місто стає важливим промисловим центром країни. 1927 року почалося будівництво Брянської ДРЕС у селищі Білі Береги. Бойові дії й німецька окупація (1941–1943) призвели до жахливих руйнувань міста. Після війни відбудову почали з машинобудівного заводу, який 1946 року вже випустив свій перший паровоз. 1944 року Брянськ стає обласним центром, і за спеціальною державною постановою був віднесений до 15 найстаріших міст Росії. 1956 року до складу Брянська як район включено місто Бежиця.
Населення міста
| Рік | 1616 | 1622 | 1840 | 1850 | 1861 | 1866 | 1888 | 1897 | 1913 | 1926 | 1939 | 1960 | 1970 | 1979 | 1989 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Осіб, тис. | 1,0 | 2,5 | 8,2 | 9,5 | 12,0 | 13,9 | 20,0 | 24,5 | 30,7 | 47,7 | 87,5 | 218,3 | 317,2 | 393,8 | 451,8 |
| Рік | 1999 | 2002 | 2009 |
|---|---|---|---|
| Осіб, тис. | 461,1 | 431,5 | 411,8 |
Адміністративний поділ
Брянськ адміністративно ділиться на чотири округи (2002):
- — 160 036 осіб; включає смт Радиця-Криловка — 3 513 осіб
- — 78 145 осіб; включає смт Велике Полпіно — 4 613 осіб
- — 117 879 осіб
- Фокінський — 75 466 осіб; включає смт Білі Берега — 10 637 осіб
Міста-побратими
Українські міста Чернігів та Чернівці, а також польський Конін розірвали побратимські зв'язки із Брянськом через агресію Російської Федерації проти України.
Культура й освіта
Серед загально-освітніх закладів діють 188 шкіл. В місті є 5 вищих навчальних заклади та 19 філіалів:
- Брянський державний університет імені академіка І. Г. Петровського
- Брянська державна інженерно-технологічна академія
- Брянський державний технічний університет
- Брянська державна сільськогосподарська академія
- Брянський відкритий інститут управління та бізнесу — єдиний недержавний виш у Брянську.
У Брянську серед закладів культури діють: 18 Палаців та будинків культури, 168 бібліотек, 5 парків культури і відпочинку загальною площею 30,8 га, 4 кінотеатри, 11 шкіл мистецтв, 3 театри, зокрема, театр драми імені О. К. Толстого, ТЮГ і ляльковий, міський цирк на 1945 місць, 4 музеї, філармонія та планетарій.
Охорона здоров'я
В місті функціонують:
- 4 багатопрофільні лікарні
- 2 дитячі лікарні
- 7 поліклінік
- 2 пологових будинки
- 4 стоматологічні поліклініки
- міська станція швидкої медичної допомоги
- клініко-діагностична поліклініка
Економіка
Брянськ — велике промислове місто Росії. Основні галузі промисловості — машинобудування та металообробка. Також розвинені хімічна, електротехнічна та електронна, деревообробна, текстильна та харчова промисловості. Більш як 1200 підприємств випускають тепловози, вантажні вагони, автогрейдери, асфальтозмішувачі, сільськогосподарську техніку, будівельні матеріали, швейні вироби тощо. За 2008 рік всі підприємства міста виробили продукції на загальну суму в 38,4 млрд руб.
До найбільших підприємств належать машинобудівний, сталеливарний, автомобільний заводи, завод колісних тягачів, підприємства «Ірмаш» та «Арсенал» (виробництво дорожньої техніки), «Брянськсільмаш» (виробництво сільськогосподарської техніки) та «Термотрон» (виробництво устаткування для залізниць), експериментальний завод по ремонту дизельних машин, хімічний та електромеханічний заводи, «Група-Кремній» (виробництво запчастин для електроніки), «Брянськпромбетон», паперова та картонна фабрики, камвольний комбінат, «Брянськспиртпром», кондитерська фабрика, компанія «Мелькрукк» (виробництво борошна, круп, пива, солоду та макаронних виробів), молочний комбінат та м'ясокомбінат.
Транспорт
Брянськ займає вигідне транспортно-географічне положення. Місто розташоване на найкоротшому шляху з України і Західної Європи до Москви, а також із Кубані і Кавказу до Санкт-Петербургу. Брянськ-Орловський є одним із найбільших залізничних вузлів Центральної Росії. У 1994 році введено в експлуатацію новий Міжнародний аеропорт «Брянськ». Через місто пролягає нафтопровід «Дружба» із Самари в Білорусь. Станом на 1 січня 2006 року в місті зареєстровано 57 826 одиниць автомобільного транспорту, діє громадський транспорт: тролейбуси та автобуси.
Видатні місця
- Курган Безсмертя, на честь загиблих в роки Другої Світової війни (1967)
- Горно-Микільська церква (1751)
- Садиба купця Авраамова (1870)
- Свято-Покровський собор (1626)
- Свято-Гробовська церква (1904)
- Свенський монастир (1288)
- Меморіальний комплекс «Партизанська поляна»
- Музей лісу «Брянський ліс» — єдиний в Росії. Майже повністю знищений пожежею в березні 2009 року
- Парк-музей Толстого — декоративно-парковий ансамбль
- Монумент жертвам Чорнобильської аварії (2006)
Відомі люди
- — герой куликівської битви
- Астаповський Володимир Олександрович — футболіст, заслужений майстер спорту (2003)
- — російський космонавт, полковник, Герой Радянського Союзу
- Волков Олександр Олександрович — перший президент Удмуртії
- — російський та американський художник, скульптор та архітектор
- — російський письменник
- [ru] (1899—1967) — радянський конструктор артилерійського озброєння
- Іванов Михайло Федорович (1912—1988) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу
- Камозін Павло Михайлович — льотчик, капітан, двічі Герой Радянського Союзу
- — державний радник юстиції, заступник генерального прокурора Росії (2004–2007)
- Кривельова Світлана Володимирівна — російська спортсменка, легкоатлетка, чемпіонка світу (2003)
- — російська спортсменка
- Малкін Геннадій Юхимович (нар.1939) — радянський і російський сатирик, афорист
- Медведєв Дмитро Миколайович — полковник НКВД, командир партизанського загону, Герой Радянського Союзу
- Нарусова Людмила Борисівна — російський політичний діяч, сенатор Ради Федерації
- Несмачний Андрій Миколайович — український футболіст, член національної збірної України
- Нікулін Володимир Федорович (1931—2021) — громадський діяч та заслужений будівельник України. Почесний громадянин міста Житомир.
- Петраков Валерій Юрійович — радянський футболіст, майстер спорту міжнародного класу
- — революціонер, більшовик, один з лідерів Лівої опозиції
- — радянський письменник, Герой Соціалістичної Праці (1988)
- — російська спортсменка, легкоатлетка, срібний призер чемпіонату світу (2005)
- — російський співак, поет, композитор
- Хлуд Борис Олексійович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
- — російський політик, депутат Держдуми від КПРФ
- Серьогин Олександр Олександрович
- Швець Ірина Борисівна — українська співачка (сопрано), народна артистка України.
Примітки
- Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
- Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- . Патріоти України (ua-UK) . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
Джерела та література
- Коваленко В. П. Дебрянськ [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянськ |
- Адміністрація Брянської області [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Обласне статистичне управління [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Освітянський портал
- Герб міста [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Мой город» [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bryansk ros Bryansk misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Bryanskoyi oblasti ta Bryanskogo rajonu Naselennya mista stanovit 402 675 osib 2020 misto BryanskBryanskGerb Bryanska Prapor BryanskaRoztashuvannya mista BryanskKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblastMunicipalnij rajonKod ZKATU 15401000000Kod ZKTMO 15701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 985Podil mista 4 okrugiNaselennya 402 675 2020 Plosha 186 73 km Poshtovi indeksi 241000Telefonnij kod 7 4832Geografichni koordinati 53 14 33 pn sh 34 22 00 sh d 53 24250000002777483 pn sh 34 3666666666944422559026862 sh d 53 24250000002777483 34 3666666666944422559026862 Koordinati 53 14 33 pn sh 34 22 00 sh d 53 24250000002777483 pn sh 34 3666666666944422559026862 sh d 53 24250000002777483 34 3666666666944422559026862Chasovij poyas 3 vlitku 4Vodojma r DesnaNajblizhcha zaliznichna stanciya Bryansk OrlovskijVebstorinka bryansk032 ru Bryansk u VikishovishiIstoriyaBryansk odne z najstarishih mist Rosiyi Zasnovane 985 roku yak ukriplennya na richci Desni Nazva mista Bryansk pohodit vid kolishnoyi davnoruskoyi nazvi Dbryansk utvorenogo vid slova dbr Staroslov yanske slovo dbr oznachaye obriv riv girskij shil poroslij gustim lisom Upershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi 1146 roku Zgodom takozh zgaduyetsya u Voskresenskomu Lavrentiyivskomu i Troyickomu litopisah U misti buv pohovanij knyaz Na toj chas misto vhodilo do skladu Chernigivskogo knyazivstva Pislya togo yak stare misto na Chashivskomu kurgani zgorilo bulo zbudovano nove na Pokrovskij gori Teritoriya kolishnogo gorodisha urochishe Pokrovska Gora znahoditsya nini v centri m Bryansk na visokomu do 45 m misi utvorenomu pravim beregom r Desna ta livim beregom yiyi pritoki r Sudok i skladayetsya z dvoh majdanchikiv ditincya 100 h 68 m ta okolnogo gradu 280 h 170 m na pivnichnij shid vid nogo za yakim buv vidkritij posad Z 1252 roku Bryansk nabuv statusu stolnogo udilnogo mista Bryanskogo knyazivstva koli knyaz Roman Chernigivskij perenis svoyu stolicyu z Chernigova do Bryanska Za jogo pravlinnya misto stalo politichnim i kulturnim centrom Chernigivskih zemel Jogo sin knyaz Oleg uspadkuvav vladu ale zgodom postrigsya v chenci tomu vladu zahopili smolenski knyazi Gerb 1781 rokuGerb 1980 roku 1356 roku Bryanske knyazivstvo uvijshlo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Bryansk zgaduyetsya u pereliku ruskih mist dalekih i blizkih kincya XIV stolittya yak kiyivske misto 1500 roku mistom zavolodili moskovski vijska Pislya zakinchennya vijni z Litvoyu 1503 roku misto razom z usima prileglimi teritoriyami vidijshlo do Moskovskogo carstva Z cogo chasu Bryansk staye osnovnim oplotom na pivdennomu zahodi Moskoviyi Todi zh na pochatku XVI stolittya utvoryuyetsya Za chasiv Petra I bulo vidano ryad ukaziv yaki pidnyali riven promislovosti ta torgivli v misti Velikoyi roli nabuv Svenskij yarmarok odin iz najbilshih u Rosiyi Krim togo bulo zbudovano korabelnu verf yaka zabezpechuvala budivnictvo korabliv dlya zahistu kordoniv Rosijskoyi Imperiyi vid turkiv 1778 roku Bryansk staye povitovim mistom Orlovskoyi guberniyi zi svoyim gerbom 1783 roku za nakazom Katerini II v misti pochinayut budivnictvo Bryanskogo arsenalu Garmati vigotovleni tut zigrali piznishe veliku rol u Napoleonivskih vijnah Krim togo u misti rozvivalisya kanatopryadilna cegelna tyutyunova ta lisopilna promislovosti Na toj chas u misti prozhivalo blizko 13 tis zhiteliv Z budivnictvom zaliznici 1868 roku misto vklyuchayetsya do transportnoyi merezhi Rosiyi Pislya revolyuciyi 1917 roku Bryansk nenadovgo staye centrom Bryanskoyi guberniyi 1920 1929 Piznishe vhodiv do skladu Zahidnoyi a potim Orlovskoyi oblasti U radyanskij period misto staye vazhlivim promislovim centrom krayini 1927 roku pochalosya budivnictvo Bryanskoyi DRES u selishi Bili Beregi Bojovi diyi j nimecka okupaciya 1941 1943 prizveli do zhahlivih rujnuvan mista Pislya vijni vidbudovu pochali z mashinobudivnogo zavodu yakij 1946 roku vzhe vipustiv svij pershij parovoz 1944 roku Bryansk staye oblasnim centrom i za specialnoyu derzhavnoyu postanovoyu buv vidnesenij do 15 najstarishih mist Rosiyi 1956 roku do skladu Bryanska yak rajon vklyucheno misto Bezhicya Naselennya mistaRik 1616 1622 1840 1850 1861 1866 1888 1897 1913 1926 1939 1960 1970 1979 1989Osib tis 1 0 2 5 8 2 9 5 12 0 13 9 20 0 24 5 30 7 47 7 87 5 218 3 317 2 393 8 451 8Rik 1999 2002 2009Osib tis 461 1 431 5 411 8Administrativnij podilBryansk administrativno dilitsya na chotiri okrugi 2002 160 036 osib vklyuchaye smt Radicya Krilovka 3 513 osib 78 145 osib vklyuchaye smt Velike Polpino 4 613 osib 117 879 osib Fokinskij 75 466 osib vklyuchaye smt Bili Berega 10 637 osibMista pobratimiProspekt LeninaTehnichnij universitet BDTU Orel Syeverodvinsk Gomel Mogilov Minsk Karlovo Dupnicya Naujoyi Akmyane Dobele Dyer Ukrayinski mista Chernigiv ta Chernivci a takozh polskij Konin rozirvali pobratimski zv yazki iz Bryanskom cherez agresiyu Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini Kultura j osvitaTeatr Sered zagalno osvitnih zakladiv diyut 188 shkil V misti ye 5 vishih navchalnih zakladi ta 19 filialiv Bryanskij derzhavnij universitet imeni akademika I G Petrovskogo Bryanska derzhavna inzhenerno tehnologichna akademiya Bryanskij derzhavnij tehnichnij universitet Bryanska derzhavna silskogospodarska akademiya Bryanskij vidkritij institut upravlinnya ta biznesu yedinij nederzhavnij vish u Bryansku U Bryansku sered zakladiv kulturi diyut 18 Palaciv ta budinkiv kulturi 168 bibliotek 5 parkiv kulturi i vidpochinku zagalnoyu plosheyu 30 8 ga 4 kinoteatri 11 shkil mistectv 3 teatri zokrema teatr drami imeni O K Tolstogo TYuG i lyalkovij miskij cirk na 1945 misc 4 muzeyi filarmoniya ta planetarij Ohorona zdorov yaV misti funkcionuyut 4 bagatoprofilni likarni 2 dityachi likarni 7 poliklinik 2 pologovih budinki 4 stomatologichni polikliniki miska stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi kliniko diagnostichna poliklinikaEkonomikaBryansk velike promislove misto Rosiyi Osnovni galuzi promislovosti mashinobuduvannya ta metaloobrobka Takozh rozvineni himichna elektrotehnichna ta elektronna derevoobrobna tekstilna ta harchova promislovosti Bilsh yak 1200 pidpriyemstv vipuskayut teplovozi vantazhni vagoni avtogrejderi asfaltozmishuvachi silskogospodarsku tehniku budivelni materiali shvejni virobi tosho Za 2008 rik vsi pidpriyemstva mista virobili produkciyi na zagalnu sumu v 38 4 mlrd rub Do najbilshih pidpriyemstv nalezhat mashinobudivnij stalelivarnij avtomobilnij zavodi zavod kolisnih tyagachiv pidpriyemstva Irmash ta Arsenal virobnictvo dorozhnoyi tehniki Bryansksilmash virobnictvo silskogospodarskoyi tehniki ta Termotron virobnictvo ustatkuvannya dlya zaliznic eksperimentalnij zavod po remontu dizelnih mashin himichnij ta elektromehanichnij zavodi Grupa Kremnij virobnictvo zapchastin dlya elektroniki Bryanskprombeton paperova ta kartonna fabriki kamvolnij kombinat Bryanskspirtprom konditerska fabrika kompaniya Melkrukk virobnictvo boroshna krup piva solodu ta makaronnih virobiv molochnij kombinat ta m yasokombinat TransportBryanskij trolejbus Bryansk zajmaye vigidne transportno geografichne polozhennya Misto roztashovane na najkorotshomu shlyahu z Ukrayini i Zahidnoyi Yevropi do Moskvi a takozh iz Kubani i Kavkazu do Sankt Peterburgu Bryansk Orlovskij ye odnim iz najbilshih zaliznichnih vuzliv Centralnoyi Rosiyi U 1994 roci vvedeno v ekspluataciyu novij Mizhnarodnij aeroport Bryansk Cherez misto prolyagaye naftoprovid Druzhba iz Samari v Bilorus Stanom na 1 sichnya 2006 roku v misti zareyestrovano 57 826 odinic avtomobilnogo transportu diye gromadskij transport trolejbusi ta avtobusi Vidatni miscyaKurgan Bezsmertya na chest zagiblih v roki Drugoyi Svitovoyi vijni 1967 Gorno Mikilska cerkva 1751 Sadiba kupcya Avraamova 1870 Svyato Pokrovskij sobor 1626 Svyato Grobovska cerkva 1904 Svenskij monastir 1288 Memorialnij kompleks Partizanska polyana Muzej lisu Bryanskij lis yedinij v Rosiyi Majzhe povnistyu znishenij pozhezheyu v berezni 2009 roku Park muzej Tolstogo dekorativno parkovij ansambl Monument zhertvam Chornobilskoyi avariyi 2006 Vidomi lyudi geroj kulikivskoyi bitvi Astapovskij Volodimir Oleksandrovich futbolist zasluzhenij majster sportu 2003 rosijskij kosmonavt polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Volkov Oleksandr Oleksandrovich pershij prezident Udmurtiyi rosijskij ta amerikanskij hudozhnik skulptor ta arhitektor rosijskij pismennik ru 1899 1967 radyanskij konstruktor artilerijskogo ozbroyennya Ivanov Mihajlo Fedorovich 1912 1988 radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu Kamozin Pavlo Mihajlovich lotchik kapitan dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu derzhavnij radnik yusticiyi zastupnik generalnogo prokurora Rosiyi 2004 2007 Krivelova Svitlana Volodimirivna rosijska sportsmenka legkoatletka chempionka svitu 2003 rosijska sportsmenka Malkin Gennadij Yuhimovich nar 1939 radyanskij i rosijskij satirik aforist Medvedyev Dmitro Mikolajovich polkovnik NKVD komandir partizanskogo zagonu Geroj Radyanskogo Soyuzu Narusova Lyudmila Borisivna rosijskij politichnij diyach senator Radi Federaciyi Nesmachnij Andrij Mikolajovich ukrayinskij futbolist chlen nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini Nikulin Volodimir Fedorovich 1931 2021 gromadskij diyach ta zasluzhenij budivelnik Ukrayini Pochesnij gromadyanin mista Zhitomir Petrakov Valerij Yurijovich radyanskij futbolist majster sportu mizhnarodnogo klasu revolyucioner bilshovik odin z lideriv Livoyi opoziciyi radyanskij pismennik Geroj Socialistichnoyi Praci 1988 rosijska sportsmenka legkoatletka sribnij prizer chempionatu svitu 2005 rosijskij spivak poet kompozitor Hlud Boris Oleksijovich radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu rosijskij politik deputat Derzhdumi vid KPRF Serogin Oleksandr Oleksandrovich Shvec Irina Borisivna ukrayinska spivachka soprano narodna artistka Ukrayini PrimitkiNovgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1950 S 475 477 Zaxid net ZAXID NET Arhiv originalu za 28 lyutogo 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 Patrioti Ukrayini ua UK Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 Dzherela ta literaturaKovalenko V P Debryansk 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BryanskAdministraciya Bryanskoyi oblasti 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine Oblasne statistichne upravlinnya 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Osvityanskij portal Gerb mista 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya Moj gorod 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine