Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бря́нський райо́н — адміністративна одиниця на північному сході Брянської області Росії.
| Брянський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Брянский район | |||||
| |||||
 | |||||
| Районний центр | Брянськ | ||||
| Найбільше місто | Брянськ | ||||
| Країна |  Росія[1][2] | ||||
| Регіон | Брянська область | ||||
| Держава | Російська Федерація | ||||
| Офіційна мова | російська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ▲ 55 817 человек тис. ос. | ||||
| - густота | 30 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 1860 км² (3-є місце) км² | ||||
| Часовий пояс | MSK () | ||||
| утворений | 1929 | ||||
| Вебсайт | adminbr.ru | ||||
 | |||||
| Розташування Брянського району на мапі Брянської області | |||||
| |||||
Адміністративний центр — місто Брянськ (є самостійним муніципальним утворенням, до складу Брянського району не входить).
Географія
Площа району — 1860 км². Основні річки — Десна, Болва, Снєжеть. Річкою Десна район поділений на піднесену правобережну частину, де проживає більшість населення району, і низинну лівобережну, велика частина якої вкрита лісами, місцями заболоченими.
Дерново-підзолисті, піщані і сірі лісові ґрунти. Поклади торфу (до 1990-х рр.. велися промислові розробки в Свені та Пальцо), великі родовища фосфоритів. Залізна руда (відроги Курської магнітної аномалії, бурі залізняки, болотні руди).
Історія
З введенням у СРСР нової системи адміністративно-територіального поділу, в 1929 році територія Брянської губернії була розділена на райони, які з 1 жовтня 1929 року було включено до складу новоствореної Західної області. Одним з такий районів став Бежицький район — прообраз теперішнього Брянського району. Така назва пов'язана з тим, що Брянськ став центром округу у складі Західної області і, по суті, продовжував виконувати роль важливого регіонального центру. Місто Бєжиці, що був у Брянській губернії центром повіту, в цих умовах добре підходив на роль райцентру.
Проте в 1930 році округи Західної області були ліквідовані, а районний центр було перенесено з Бєжиці до Брянську, через що район було перейменовано на Брянський.
В 1937 році Брянський район, серед інших районів, було включено до складу новоствореної Орловської області.
5 липня 1944 Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Брянська область, до складу якої, поряд з іншими, було включено і Брянський район. З поверненням Брянську функцій регіонального центру, районним центром було визначено спочатку село Супоневе, а з 1946 року — знову місто Бєжиці. При цьому назва району зберігалося незмінним (Брянський район). З об'єднанням Бєжиці і Брянська в єдине місто (1956), функції райцентру повернулися до міста Брянська.
Межі Брянського району неодноразово коригувалися через утворення або скасування інших районів: Вигоницького, Жирятинського, а також зі зміною міської межі м. Брянська.
Демографія
Населення району становить 55,8 тис. осіб (м. Брянськ до складу району не входить); все населення вважається сільським. Ця цифра має тенденцію до зростання, тому що населення Брянського району збільшується за рахунок активної забудови найближчих до міста Брянська сільських населених пунктів (особливо сел. Путівка). У районі налічується 108 населених пунктів. Найбільші — Супоневе (8,7 тис. мешканців), Добрун (4,5 тис. мешканців), Глініщево (4,4 тис. мешканців), Путівка (4,4 тис. мешканців), Мічурінський (2, 5 тис. мешканців), Відрадне (2,0 тис. мешканців), Нові Дарковічі (1,8 тис. мешканців), Нет'їнка (1,7 тис. мешканців). Щільність сільського населення 30 чол./км² (найвища серед районів Брянської обл.). На території Брянського району розташоване місто обласного підпорядкування Сільце (до складу Брянського району не входить).
Адміністративний поділ
Брянський район адміністративно розділений на 15 сільських поселень:
- Глинищевське сільське поселення
- Добрунське сільське поселення
- Домашевське сільське поселення
- Журіницьке сільське поселення
- Мічурінське сільське поселення
- Нет'їнське сільське поселення
- Новодарківське сільське поселення
- Новосільске сільське поселення
- Отраднинське сільське поселення
- Пальцовське сільське поселення
- Свенське сільське поселення
- Сніжське сільське поселення (центр — селище Путьовка)
- Стєклянорадицьке сільське поселення
- Супоневське сільське поселення
- Чернетовське сільське поселення (центр — село Бєтово)
Економіка
Флагман економіки Брянського району — птахофабрика «Снєжка» (ВАТ), розташована в селищі Путьовка. Численні промислові підприємства діють в колишніх селищах міського типу — Супоневе, Свень, Пальцо. Розвинено і лісове господарство.
Транспорт
Через Брянський район проходять кілька федеральних автомобільних трас: Москва—Київ, Брянськ—Новозибків—кордон Республіки Білорусь—(Кобрин), Орел—Смоленськ—Рудня.
По території Брянського району пролягають залізничні лінії, що розходяться від Брянського зал. вузла в семи напрямках: на Москву, Дудорово, Орел, Навля, Гомель, Смоленськ і Вязьму.
На території Брянського району розташований міжнародний аеропорт Брянськ.
Визначні пам'ятки
Головною визначною пам'яткою Брянського району є Свенський монастир, символічно зображений на районному гербі. У селах Брянського району збереглося декілька старовинних храмів (XVIII—XIX ст.). Унікальним археологічним комплексом є село Хотильово.
Примітки
- ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brya nskij rajo n administrativna odinicya na pivnichnomu shodi Bryanskoyi oblasti Rosiyi Bryanskij rajonBryanskij rajonPraporRajonnij centr BryanskNajbilshe misto BryanskKrayina Rosiya 1 2 Region Bryanska oblastDerzhava Rosijska FederaciyaOficijna mova rosijskaNaselennya povne 55 817 chelovek tis os gustota 30 osib km Plosha povna 1860 km 3 ye misce km Chasovij poyas MSK UTC 3 utvorenij 1929Vebsajt adminbr ruRoztashuvannya Bryanskogo rajonu na mapi Bryanskoyi oblastiRoztashuvannya Bryanskogo rajonu na mapi Bryanskoyi oblastiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bryanskij rajon Administrativnij centr misto Bryansk ye samostijnim municipalnim utvorennyam do skladu Bryanskogo rajonu ne vhodit GeografiyaPlosha rajonu 1860 km Osnovni richki Desna Bolva Snyezhet Richkoyu Desna rajon podilenij na pidnesenu pravoberezhnu chastinu de prozhivaye bilshist naselennya rajonu i nizinnu livoberezhnu velika chastina yakoyi vkrita lisami miscyami zabolochenimi Dernovo pidzolisti pishani i siri lisovi grunti Pokladi torfu do 1990 h rr velisya promislovi rozrobki v Sveni ta Palco veliki rodovisha fosforitiv Zalizna ruda vidrogi Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi buri zaliznyaki bolotni rudi IstoriyaZ vvedennyam u SRSR novoyi sistemi administrativno teritorialnogo podilu v 1929 roci teritoriya Bryanskoyi guberniyi bula rozdilena na rajoni yaki z 1 zhovtnya 1929 roku bulo vklyucheno do skladu novostvorenoyi Zahidnoyi oblasti Odnim z takij rajoniv stav Bezhickij rajon proobraz teperishnogo Bryanskogo rajonu Taka nazva pov yazana z tim sho Bryansk stav centrom okrugu u skladi Zahidnoyi oblasti i po suti prodovzhuvav vikonuvati rol vazhlivogo regionalnogo centru Misto Byezhici sho buv u Bryanskij guberniyi centrom povitu v cih umovah dobre pidhodiv na rol rajcentru Prote v 1930 roci okrugi Zahidnoyi oblasti buli likvidovani a rajonnij centr bulo pereneseno z Byezhici do Bryansku cherez sho rajon bulo perejmenovano na Bryanskij V 1937 roci Bryanskij rajon sered inshih rajoniv bulo vklyucheno do skladu novostvorenoyi Orlovskoyi oblasti 5 lipnya 1944 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bula utvorena Bryanska oblast do skladu yakoyi poryad z inshimi bulo vklyucheno i Bryanskij rajon Z povernennyam Bryansku funkcij regionalnogo centru rajonnim centrom bulo viznacheno spochatku selo Suponeve a z 1946 roku znovu misto Byezhici Pri comu nazva rajonu zberigalosya nezminnim Bryanskij rajon Z ob yednannyam Byezhici i Bryanska v yedine misto 1956 funkciyi rajcentru povernulisya do mista Bryanska Mezhi Bryanskogo rajonu neodnorazovo koriguvalisya cherez utvorennya abo skasuvannya inshih rajoniv Vigonickogo Zhiryatinskogo a takozh zi zminoyu miskoyi mezhi m Bryanska DemografiyaNaselennya rajonu stanovit 55 8 tis osib m Bryansk do skladu rajonu ne vhodit vse naselennya vvazhayetsya silskim Cya cifra maye tendenciyu do zrostannya tomu sho naselennya Bryanskogo rajonu zbilshuyetsya za rahunok aktivnoyi zabudovi najblizhchih do mista Bryanska silskih naselenih punktiv osoblivo sel Putivka U rajoni nalichuyetsya 108 naselenih punktiv Najbilshi Suponeve 8 7 tis meshkanciv Dobrun 4 5 tis meshkanciv Glinishevo 4 4 tis meshkanciv Putivka 4 4 tis meshkanciv Michurinskij 2 5 tis meshkanciv Vidradne 2 0 tis meshkanciv Novi Darkovichi 1 8 tis meshkanciv Net yinka 1 7 tis meshkanciv Shilnist silskogo naselennya 30 chol km najvisha sered rajoniv Bryanskoyi obl Na teritoriyi Bryanskogo rajonu roztashovane misto oblasnogo pidporyadkuvannya Silce do skladu Bryanskogo rajonu ne vhodit Administrativnij podilBryanskij rajon administrativno rozdilenij na 15 silskih poselen Glinishevske silske poselennya Dobrunske silske poselennya Domashevske silske poselennya Zhurinicke silske poselennya Michurinske silske poselennya Net yinske silske poselennya Novodarkivske silske poselennya Novosilske silske poselennya Otradninske silske poselennya Palcovske silske poselennya Svenske silske poselennya Snizhske silske poselennya centr selishe Putovka Styeklyanoradicke silske poselennya Suponevske silske poselennya Chernetovske silske poselennya centr selo Byetovo EkonomikaFlagman ekonomiki Bryanskogo rajonu ptahofabrika Snyezhka VAT roztashovana v selishi Putovka Chislenni promislovi pidpriyemstva diyut v kolishnih selishah miskogo tipu Suponeve Sven Palco Rozvineno i lisove gospodarstvo TransportCherez Bryanskij rajon prohodyat kilka federalnih avtomobilnih tras Moskva Kiyiv Bryansk Novozibkiv kordon Respubliki Bilorus Kobrin Orel Smolensk Rudnya Po teritoriyi Bryanskogo rajonu prolyagayut zaliznichni liniyi sho rozhodyatsya vid Bryanskogo zal vuzla v semi napryamkah na Moskvu Dudorovo Orel Navlya Gomel Smolensk i Vyazmu Na teritoriyi Bryanskogo rajonu roztashovanij mizhnarodnij aeroport Bryansk Viznachni pam yatkiGolovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu Bryanskogo rajonu ye Svenskij monastir simvolichno zobrazhenij na rajonnomu gerbi U selah Bryanskogo rajonu zbereglosya dekilka starovinnih hramiv XVIII XIX st Unikalnim arheologichnim kompleksom ye selo Hotilovo PrimitkiOKTMO 179 2016 Centralnij FO d Track Q26878024 GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038