Смоле́нськ (рос. Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області. Історичний центр Смоленської землі.
місто Смоленськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Смоленск | |||||
| |||||
Історичний центр міста . Видно Смоленську фортецю і Успенський собор. | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Смоленська область | ||||
Муніципальний район | |||||
Код ЗКАТУ: | 66401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 66701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 863 | ||||
Поділ міста | Три міські райони: Задніпровський, Ленінський, Промисловий | ||||
Населення | 328 906 осіб (2016) | ||||
Площа | 166,35 км² | ||||
Поштові індекси | 214XXX | ||||
Телефонний код | +7 4812 | ||||
Географічні координати: | 54°46′58″ пн. ш. 32°02′43″ сх. д. / 54.78277777780577651° пн. ш. 32.0452777778057722° сх. д.Координати: 54°46′58″ пн. ш. 32°02′43″ сх. д. / 54.78277777780577651° пн. ш. 32.0452777778057722° сх. д. | ||||
Часовий пояс | |||||
Висота над рівнем моря | 242 м | ||||
Водойма | річка Дніпро | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | smoladmin.ru | ||||
Міський голова | Олександр Новіков | ||||
Мапа | |||||
Смоленськ Смоленськ | |||||
| |||||
Смоленськ у Вікісховищі |
Місто розташоване за 419 км на захід — південний захід від Москви у верхній течії Дніпра. Він займає вигідне географічне положення на шляхах із Москви в Білорусь, Балтійські країни, країни Центральної й Західної Європи.
Населення міста становило 330 100 осіб у 2012 році, а в 2014 році — 330 961 особа.
Місто простягається із заходу на схід на 25 км і з півночі на південь на 15 км. Його територія становить 166,35 км².
Кліматичні умови
Клімат в Смоленську помірно континентальний, пом'якшений впливом Атлантичного океану. У Смоленську порівняно тепле літо і помірно холодна зима. Середня річна температура +4,4º;. У найхолоднішому місяці, січні, середня температура — −9,4 °C; а в найтеплішому липні — плюс 25,5 °C. Річна кількість опадів в середньому становить 608 міліметрів. Протягом року 178 днів переважає похмура погода, 103 дні з туманами, 28 днів з грозами. Найвологішим є літній період. Річна величина відносної вологості повітря — 81 % Переважна в місті роза вітрів — західна, південна і південно-західна.
Історія
Смоленськ — стародавнє місто східних слов'ян. «Повість временних літ» сповіщає про місто під 862 роком як центр племені кривичів. Історичне місто староруського періоду називається Стародавнім Смоленськом. Місто виникло на землях племені кривичів, мало вигідне географічне положення. Було розташоване на перехресті торгових шляхів: шлях «з варяг в греки» сполучав Скандинавію з басейном Чорного моря, шлях, що проходив із заходу на схід сполучав місто з Волгою і далі вів у «болгари», в Хвалинське море, до Новгорода і Верхнє Поволжя через Ржев і озеро Селігер. Перша згадка про Смоленськ є в Устюжному (Архангелогородському) літописному зведенні за 863 рік, коли Аскольд і Дір в поході з Новгорода в Царгород обійшли місто стороною, оскільки місто було сильно укріплене і багатолюдне. У 882 році місто було захоплене і приєднане до Київської Русі князем Віщим Олегом, що передав його «в долю» князеві Ігорю, із малоліття якого влада в місті здійснювалася намісниками і дружиною, а загальне управління здійснювалося з Києва.
Назва міста від кривицького слова «змаленства» чи дитинства, містечко було побудовано для малолітнього князя Ігоря. Сам старий Смоленськ раніше був в сучасному Гньоздові і мав назву Великоград.
З XII століття, — столиця незалежного Великого князівства Смоленського. Це був період розквіту Смоленська: місто займало площу 115 га, на якій розташовувалося 8 тисяч будинків з населенням близько 40 000 осіб. Тоді Смоленськ нарівні з Полоцьком був центром білоруського літописання .
З 1404 року перебував у складі Великого князівства Литовського. З 1514 року увійшов до складу Московської держави. Довгі роки Смоленськ був найважливішою фортецею на західній межі Росії, але в 1609—1611 роках був повернутий військами Речі Посполитої. У 1611 році король Польщі Сигізмунд III Ваза засновує Смоленський єпископат Римо-католицької церкви. У час смоленської війни з 18 жовтня 1632 по 3 жовтня 1633 роки місто облягало московське військо Михайла Шеїна, котре капітулювало 1 березня 1633 року перед військом королевича Владислава IV, який прибув на підмогу.
Згідно з Андрусівським миром з 1667 Смоленськ відходить до складу Московського царства.
У 1764 була опублікована інструкція Катерини II про русифікацію України, Смоленська (тоді місто було населене переважно білорусами), Прибалтики та Фінляндії .
У 1775–1796 роках Смоленськ був центром Смоленського намісництва Російської імперії.
У 1812 році на околицях міста відбулася Смоленська битва, в ході якої французька армія втратила понад 20 тисяч осіб.
У 1918 році місто увійшло до складу БНР (у той самий час тут перебував письменник Янка Купала), але того ж року в Смоленську була проголошена Білоруська Радянська Республіка. Через тиждень уряд БРСР переїхав до Мінська. Перед Червоним терором та Сталінськими репресіями 80% населення Смоленщини в офіційній документації вказувало свою національність як білоруси .
Смоленськ у роки Німецько-радянської війни
У роки Німецько-радянської війни з 10 липня по 10 вересня 1941 року відбувалася Смоленська битва, яка істотно затримала наступ німців на Москву. Оборона самого міста продовжувалася з 15 по 28 липня. Смоленськ був звільнений від німців 25 вересня 1943 року.
Після війни
Смоленську присвоєно звання «Місто-Герой» 6 травня 1985 року. Нагороджений медаллю «Золота Зірка», орденами Леніна та Вітчизняної війни І ступеня.
Сучасний період
10 квітня 2010 року під час заходу на посадку в аеропорт Північний сталася одна з найбільших в історії світової авіації катастроф, у якій загинули перші особи Польщі, відомі громадські та релігійні діячі.
Транспорт
В Смоленську працює трамвай з 1901 року, а з 8 квітня 1991 року функціонує тролейбус. Станом на 2017 рік діють 4 трамвайних і 5 тролейбусних маршрутів. Вартість проїзду в міському електротранспорті з жовтня 2017 року становить 18 рублів.
У місті діють понад 50 маршрутів пасажирського автотранспорту: муніципальних автобусів і приватних перевізників — маршрутних таксі.
Смоленськ — великий залізничний вузол Московської залізниці. Залізнична станція Смоленськ-Центральний була відкрита у 1868 році, а сучасна будівля вокзалу — у 1951 році. Будівля приміського вокзалу побудована у 2008 році і розташована навпроти вокзалу для потягів далекого сполучення. Через Смоленськ прямують потяги у міжнародному сполученні до Мінська, Бреста, Гродно, Гомеля, Варшави, Берліна, Праги, Відня, Парижу, Ніцци. У внутрішньому сполученні до Москви, Адлера, Архангельська, Калінінграда, Новосибірська, Саратова та інших міст.
Сучасна будівля центрального автовокзалу в Смоленську побудована у 1987 році.
За 7 кілометрів від міста пролягає автошлях М-1 «Білорусь».
У місті є два аеропорти:
- «Північний» — військовий, в 2013 році планувалося створити міжнародний аеропорт, проте через нестачу фінансування проєкт був заморожений на невизначений термін.
- «Південний» — колишній цивільний, закінчив своє існування у 2010 році.
10 квітня 2010 року при заході на посадку в складних метеоумовах на аеродром «Північний» розбився літак Ту-154 з польською делегацією на чолі з президентом Республіки Польща Лехом Качинським, що прямувала на жалобні заходи до Меморіального комплексу «Катинь».
Річковий трамвайчик «Смолянка» тимчасово не працює у зв'язку із забороною місцевої влади через відсутність дозвільних документів на судноплавство по Дніпру.
Культура і музеї
- Смоленський державний драматичний театр
- Смоленський Камерний театр
- Обласний театр ляльок
- Смоленський художній музей
- Музей ковальського ремесла (Кузня в Смоленську)
Заклади вищої освіти
- Смоленський державний університет (колишній педагогічний інститут)
- Смоленський державний медичний університет
- Смоленська державна сільськогосподарська академія
- Смоленська державна кадемія фізичної культури, спорту й туризму (колишній інститут фізичної культури)
- Смоленський державний інститут мистецтв
- Військова академія військової протиповітряної оборони Збройних Сил РФ імені Маршала Радянського Союзу О. М. Василєвського (колишнє віще зенітно-ракетне інженерне училище)
Монастирі
- Аврааміїв монастир
- Вознесенський монастир
- Борисоглібський монастир
- Спаський монастир
- Троїцький монастир (вул. Велика Совєтська)
- Троїцький монастир на Кловці
Сакральні споруди і пам'ятки архітектури
Більшість збережених храмів Смоленська належать до доби бароко.
- (XI–XVII ст. Сучасний храм будувався з 1677 по 1772 рр., бароко)
- Троїцький монастир із собором (1672, 1727 рр., петровське бароко), Аннозачатіївською церквою (1767, бароко) та дзвіницею (1740-і рр.)
- Богоявленська тепла церква при Успенському соборі — 1782–1787 рр., бароко.
- Комплекс Авраамієвського монастиря із собором Спаса Преображення (середина XVIII ст., бароко).
- Благовіщенська церква, 1773–1774 рр., провінційне бароко.
- Нижньо-Микольська церква, 1745–1748 рр., бароко.
- Покровська надбрамна церква, кінець XVIII ст., класицизм.
- Церква Петра і Павла на Городянці (XII століття, домонгольська споруда, реставрована)
- Церква Варвари при Петропавлівському храмі. Перша половина XVIII ст.
- Церква Михайла Архангела (або Свірська церква, домонгольської епохи, 1180–1194 рр., дзвіниця XVIII ст., бароко).
- Церква Воздвиження Хреста Господнього, 1764–1767, бароко.
- Вознесенський монастир із собором (1693–1704 рр., Йосип Старцев, Кіндрат Мимрин та Данило Калінін, наришкінський стиль) та церквою Охтирської ікони Богоматері (1830-і рр., класицизм).
- Церква Воскресіння. 1765 р., бароко.
- Церква Святого Георгія (Нижньо-Георгіївська, 1784–1810 рр., бароко).
- Церква Святого Георгія (Верхньо-Георгіївська, 1782, бароко, дзвіниця 1826 р., класицизм).
- Церква Івана Предтечі. 1703, 1780-і рр., бароко.
- Церква Спаса Нерукотворного Образа, 1766 р., на кладовищі, провінційне бароко.
- Церква Івана Богослова на Варяжках (1173–1176 рр., перебудівля в стилі бароко 1763 та 1786 рр.)
- Церква Тихона Задонського, надбрамна, 1815–1816 рр., класицизм.
- Церква Смоленської ікони Богоматері, надбрамна, 1812 р., класицизм.
- Церква Спаса Преображення, 1766–1768 рр., бароко.
- Церква Новомучеників і Сповідників Російських
- Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ)
- Смоленська хоральна синагога
- Будинок губернатора (1781 р., класицизм), навчальний заклад
- Будинок Дворянського зібрання (класицизм)
-
-
- Верхньо-Георгіївська церква. 1782 р.
-
Панорами Смоленська
Галерея
- Мури фортеці
- Фортечна брама
- Дніпровська брама, перебудови в церкву Одігітрії
- Палац архиєпископів
- Смоленська технічна школа
- Церква святої Анни
-
- Смоленська синагога
- «Пам'ятник з гарматами» у Лопатінському саду
- Місток через колишній кріпосний рів
- Пам'ятник генерал-майору Скалону на Королівському бастіоні
- «Пам'ятник з орлами», на честь війни 1812 року
- Махова вежа смоленського кремля.
- Найстаріший будинок Смоленська — кузня XVII ст.
- Дніпро у Смоленську
- Вид на мур з Заолтарної вежі
- На фортечному мурі
Економіка
Серед основних промислових підприємств Смоленська:
- Смоленський авіаційний завод
- ВАТ ВО «Кристал» (алмазогранильна фабрика)
Відомі люди, пов'язані з містом
- Володимир Мономах (1053—1125) — Великий князь Київський, державний і політичний діяч, письменник
- Ґіта Вессекська (? — 1107) — дружина Володимира Мономаха, дочка останнього англосаксонського короля Англії Гарольда II і його дружини Едит Лебедина Шия. Померла в Смоленську
- Федір Конь (≈1540 — ≈1606) — відомий російський архітектор.
- Олексій Корольков — російський архітектор кінця XVII ст. (Успенський собор)
- Станіслав Лопуцький (? — жовтень 1669) — польський шляхтич, картограф і художник
- Йоган-Ґоттфрід Шедель (1680—1752) — архітектор доби бароко (добудова Успенського собору)
- Глинка Михайло Іванович (1804—1857) — російський композитор
- Коньонков Сергій Тимофійович (1874—1971) — радянський російський архітектор
- Бєляєв Олександр Романович (1884—1942) — російський радянський літератор, письменник — фантаст
- Хохлов Олександр Євгенович (1892—1966) — радянський актор театру та кіно
- Барановський Петро Дмитрович (1892—1984) — російський науковець, історик архітектури, реставратор, музеєзнавець
- Коваленко Данило Петрович (1900—1992) — російський скульптор
- Хазанов Онисим Тимофійович (1903—1993) — український медик
- (1906—1979) — дослідник бойових мистецтв і національних видів боротьби народів СРСР, один з основоположників боротьби самбо
- Твардовський Олександр Трифонович(1910—1971) — російський радянський літератор
- Качанов Роман Абелевич (1921—1993) — радянський режисер-мультиплікатор
- Васильєв Борис Львович (1924—2013) — російський воєнний письменник
- Ликова Валентина Яківна (1938) — український і російський педагог, професор.
- Хіль Едуард Анатолійович (1934—2012) — радянський і російський оперний і естрадний співак (баритон),
Див. також
- Київська Русь
- Талашкіно
- Хмеліта
- Німецька слобода
- Гньоздовські кургани
- Берестяні грамоти
- 3213 Смоленськ — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 13 січня 2013.
- С. 235.
- С. 598.
- Собственноручное наставление Екатерины II князю Вяземскому при вступлении им в должность генерал-прокурора (1764 года)
- Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Вып. 40: Смоленская губерния. — СПб., 1868. С. 60.
- Наша Ніва. № 1, 1920. С. 4.
- Лацис М. И. «Два года борьбы на внутреннем фронте». // Москва — 1920. с. 75, с.76.
- С. П. Мельгунов. «Красный террор» в Россіи 1918 — 1923
- Репрессированная российская провинция. Смоленщина. 1917–1953 гг.
- Книга памяти жертв политических репрессий : Смоленский мартиролог
- Категория:Книга памяти Смоленской обл.
- Розклад руху потягів далекого та приміського сполучення по станції Смоленськ-Центральний [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Белогорцев И. Д., Софинский И. Д. «Смоленск», М, 1952
- Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог. — М., 1987.
- Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество Смоленска XII—XIII вв. — Л., 1979.
- Раппопорт П. А., Смирнова А. Т. Архитектурные достопримечательности Смоленска. — М., 1976.
- Гудериан Г. Воспоминания солдата / Пер. с немецкого. — Смоленск: Русич, 1998. — 656 с. («Мир в войнах»). — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смоленськ |
- Историческая справка и фотогалерея Талашкина [ 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- http://www.russist.ru/baranovsky/pb/ [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (Барановський і рятування пам'яток архітектури. Статі і матеріали до вивчення.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smole nsk ros Smolensk misto v Rosiyi administrativnij promislovij i kulturnij centr Smolenskoyi oblasti Istorichnij centr Smolenskoyi zemli misto SmolenskSmolenskGerb PraporIstorichnij centr mista Vidno Smolensku fortecyu i Uspenskij sobor Krayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Smolenska oblastMunicipalnij rajonKod ZKATU 66401000000Kod ZKTMO 66701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 863Podil mista Tri miski rajoni Zadniprovskij Leninskij PromislovijNaselennya 328 906 osib 2016 Plosha 166 35 km Poshtovi indeksi 214XXXTelefonnij kod 7 4812Geografichni koordinati 54 46 58 pn sh 32 02 43 sh d 54 78277777780577651 pn sh 32 0452777778057722 sh d 54 78277777780577651 32 0452777778057722 Koordinati 54 46 58 pn sh 32 02 43 sh d 54 78277777780577651 pn sh 32 0452777778057722 sh d 54 78277777780577651 32 0452777778057722Chasovij poyas UTC 3Visota nad rivnem morya 242 mVodojma richka DniproVladaVebstorinka smoladmin ruMiskij golova Oleksandr NovikovMapaSmolensk Smolensk Smolensk u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Smolensk znachennya Zaliznichnij vokzal Misto roztashovane za 419 km na zahid pivdennij zahid vid Moskvi u verhnij techiyi Dnipra Vin zajmaye vigidne geografichne polozhennya na shlyahah iz Moskvi v Bilorus Baltijski krayini krayini Centralnoyi j Zahidnoyi Yevropi Naselennya mista stanovilo 330 100 osib u 2012 roci a v 2014 roci 330 961 osoba Misto prostyagayetsya iz zahodu na shid na 25 km i z pivnochi na pivden na 15 km Jogo teritoriya stanovit 166 35 km Klimatichni umoviKlimat v Smolensku pomirno kontinentalnij pom yakshenij vplivom Atlantichnogo okeanu U Smolensku porivnyano teple lito i pomirno holodna zima Serednya richna temperatura 4 4º U najholodnishomu misyaci sichni serednya temperatura 9 4 C a v najteplishomu lipni plyus 25 5 C Richna kilkist opadiv v serednomu stanovit 608 milimetriv Protyagom roku 178 dniv perevazhaye pohmura pogoda 103 dni z tumanami 28 dniv z grozami Najvologishim ye litnij period Richna velichina vidnosnoyi vologosti povitrya 81 Perevazhna v misti roza vitriv zahidna pivdenna i pivdenno zahidna IstoriyaSmolensk starodavnye misto shidnih slov yan Povist vremennih lit spovishaye pro misto pid 862 rokom yak centr plemeni krivichiv Istorichne misto staroruskogo periodu nazivayetsya Starodavnim Smolenskom Misto viniklo na zemlyah plemeni krivichiv malo vigidne geografichne polozhennya Bulo roztashovane na perehresti torgovih shlyahiv shlyah z varyag v greki spoluchav Skandinaviyu z basejnom Chornogo morya shlyah sho prohodiv iz zahodu na shid spoluchav misto z Volgoyu i dali viv u bolgari v Hvalinske more do Novgoroda i Verhnye Povolzhya cherez Rzhev i ozero Seliger Persha zgadka pro Smolensk ye v Ustyuzhnomu Arhangelogorodskomu litopisnomu zvedenni za 863 rik koli Askold i Dir v pohodi z Novgoroda v Cargorod obijshli misto storonoyu oskilki misto bulo silno ukriplene i bagatolyudne U 882 roci misto bulo zahoplene i priyednane do Kiyivskoyi Rusi knyazem Vishim Olegom sho peredav jogo v dolyu knyazevi Igoryu iz malolittya yakogo vlada v misti zdijsnyuvalasya namisnikami i druzhinoyu a zagalne upravlinnya zdijsnyuvalosya z Kiyeva Nazva mista vid krivickogo slova zmalenstva chi ditinstva mistechko bulo pobudovano dlya malolitnogo knyazya Igorya Sam starij Smolensk ranishe buv v suchasnomu Gnozdovi i mav nazvu Velikograd Z XII stolittya stolicya nezalezhnogo Velikogo knyazivstva Smolenskogo Ce buv period rozkvitu Smolenska misto zajmalo ploshu 115 ga na yakij roztashovuvalosya 8 tisyach budinkiv z naselennyam blizko 40 000 osib Todi Smolensk narivni z Polockom buv centrom biloruskogo litopisannya Z 1404 roku perebuvav u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Z 1514 roku uvijshov do skladu Moskovskoyi derzhavi Dovgi roki Smolensk buv najvazhlivishoyu forteceyu na zahidnij mezhi Rosiyi ale v 1609 1611 rokah buv povernutij vijskami Rechi Pospolitoyi U 1611 roci korol Polshi Sigizmund III Vaza zasnovuye Smolenskij yepiskopat Rimo katolickoyi cerkvi U chas smolenskoyi vijni z 18 zhovtnya 1632 po 3 zhovtnya 1633 roki misto oblyagalo moskovske vijsko Mihajla Sheyina kotre kapitulyuvalo 1 bereznya 1633 roku pered vijskom korolevicha Vladislava IV yakij pribuv na pidmogu Zgidno z Andrusivskim mirom z 1667 Smolensk vidhodit do skladu Moskovskogo carstva U 1764 bula opublikovana instrukciya Katerini II pro rusifikaciyu Ukrayini Smolenska todi misto bulo naselene perevazhno bilorusami Pribaltiki ta Finlyandiyi U 1775 1796 rokah Smolensk buv centrom Smolenskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi U 1812 roci na okolicyah mista vidbulasya Smolenska bitva v hodi yakoyi francuzka armiya vtratila ponad 20 tisyach osib Fortecya u 1912 U 1918 roci misto uvijshlo do skladu BNR u toj samij chas tut perebuvav pismennik Yanka Kupala ale togo zh roku v Smolensku bula progoloshena Biloruska Radyanska Respublika Cherez tizhden uryad BRSR pereyihav do Minska Pered Chervonim terorom ta Stalinskimi represiyami 80 naselennya Smolenshini v oficijnij dokumentaciyi vkazuvalo svoyu nacionalnist yak bilorusi Smolensk u roki Nimecko radyanskoyi vijni U roki Nimecko radyanskoyi vijni z 10 lipnya po 10 veresnya 1941 roku vidbuvalasya Smolenska bitva yaka istotno zatrimala nastup nimciv na Moskvu Oborona samogo mista prodovzhuvalasya z 15 po 28 lipnya Smolensk buv zvilnenij vid nimciv 25 veresnya 1943 roku Pislya vijni Smolensku prisvoyeno zvannya Misto Geroj 6 travnya 1985 roku Nagorodzhenij medallyu Zolota Zirka ordenami Lenina ta Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Suchasnij period 10 kvitnya 2010 roku pid chas zahodu na posadku v aeroport Pivnichnij stalasya odna z najbilshih v istoriyi svitovoyi aviaciyi katastrof u yakij zaginuli pershi osobi Polshi vidomi gromadski ta religijni diyachi TransportDokladnishe Smolenskij tramvaj ta Smolenskij trolejbus Smolenskij tramvaj V Smolensku pracyuye tramvaj z 1901 roku a z 8 kvitnya 1991 roku funkcionuye trolejbus Stanom na 2017 rik diyut 4 tramvajnih i 5 trolejbusnih marshrutiv Vartist proyizdu v miskomu elektrotransporti z zhovtnya 2017 roku stanovit 18 rubliv U misti diyut ponad 50 marshrutiv pasazhirskogo avtotransportu municipalnih avtobusiv i privatnih pereviznikiv marshrutnih taksi Budivlya vokzalu Smolensk velikij zaliznichnij vuzol Moskovskoyi zaliznici Zaliznichna stanciya Smolensk Centralnij bula vidkrita u 1868 roci a suchasna budivlya vokzalu u 1951 roci Budivlya primiskogo vokzalu pobudovana u 2008 roci i roztashovana navproti vokzalu dlya potyagiv dalekogo spoluchennya Cherez Smolensk pryamuyut potyagi u mizhnarodnomu spoluchenni do Minska Bresta Grodno Gomelya Varshavi Berlina Pragi Vidnya Parizhu Nicci U vnutrishnomu spoluchenni do Moskvi Adlera Arhangelska Kaliningrada Novosibirska Saratova ta inshih mist Suchasna budivlya centralnogo avtovokzalu v Smolensku pobudovana u 1987 roci Za 7 kilometriv vid mista prolyagaye avtoshlyah M 1 Bilorus U misti ye dva aeroporti Pivnichnij vijskovij v 2013 roci planuvalosya stvoriti mizhnarodnij aeroport prote cherez nestachu finansuvannya proyekt buv zamorozhenij na neviznachenij termin Pivdennij kolishnij civilnij zakinchiv svoye isnuvannya u 2010 roci 10 kvitnya 2010 roku pri zahodi na posadku v skladnih meteoumovah na aerodrom Pivnichnij rozbivsya litak Tu 154 z polskoyu delegaciyeyu na choli z prezidentom Respubliki Polsha Lehom Kachinskim sho pryamuvala na zhalobni zahodi do Memorialnogo kompleksu Katin Richkovij tramvajchik Smolyanka timchasovo ne pracyuye u zv yazku iz zaboronoyu miscevoyi vladi cherez vidsutnist dozvilnih dokumentiv na sudnoplavstvo po Dnipru Kultura i muzeyiSmolenskij derzhavnij dramatichnij teatr Smolenskij Kamernij teatr Oblasnij teatr lyalok Smolenskij hudozhnij muzej Muzej kovalskogo remesla Kuznya v Smolensku Zakladi vishoyi osvitiSmolenskij derzhavnij universitet kolishnij pedagogichnij institut Smolenskij derzhavnij medichnij universitet Smolenska derzhavna silskogospodarska akademiya Smolenska derzhavna kademiya fizichnoyi kulturi sportu j turizmu kolishnij institut fizichnoyi kulturi Smolenskij derzhavnij institut mistectv Vijskova akademiya vijskovoyi protipovitryanoyi oboroni Zbrojnih Sil RF imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu O M Vasilyevskogo kolishnye vishe zenitno raketne inzhenerne uchilishe MonastiriAvraamiyiv monastir Voznesenskij monastir Borisoglibskij monastir Spaskij monastir Troyickij monastir vul Velika Sovyetska Troyickij monastir na KlovciSakralni sporudi i pam yatki arhitekturiBilshist zberezhenih hramiv Smolenska nalezhat do dobi baroko XI XVII st Suchasnij hram buduvavsya z 1677 po 1772 rr baroko Troyickij monastir iz soborom 1672 1727 rr petrovske baroko Annozachatiyivskoyu cerkvoyu 1767 baroko ta dzviniceyu 1740 i rr Bogoyavlenska tepla cerkva pri Uspenskomu sobori 1782 1787 rr baroko Kompleks Avraamiyevskogo monastirya iz soborom Spasa Preobrazhennya seredina XVIII st baroko Blagovishenska cerkva 1773 1774 rr provincijne baroko Nizhno Mikolska cerkva 1745 1748 rr baroko Pokrovska nadbramna cerkva kinec XVIII st klasicizm Cerkva Petra i Pavla na Gorodyanci XII stolittya domongolska sporuda restavrovana Cerkva Varvari pri Petropavlivskomu hrami Persha polovina XVIII st Cerkva Mihajla Arhangela abo Svirska cerkva domongolskoyi epohi 1180 1194 rr dzvinicya XVIII st baroko Cerkva Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo 1764 1767 baroko Voznesenskij monastir iz soborom 1693 1704 rr Josip Starcev Kindrat Mimrin ta Danilo Kalinin narishkinskij stil ta cerkvoyu Ohtirskoyi ikoni Bogomateri 1830 i rr klasicizm Cerkva Voskresinnya 1765 r baroko Cerkva Svyatogo Georgiya Nizhno Georgiyivska 1784 1810 rr baroko Cerkva Svyatogo Georgiya Verhno Georgiyivska 1782 baroko dzvinicya 1826 r klasicizm Cerkva Ivana Predtechi 1703 1780 i rr baroko Cerkva Spasa Nerukotvornogo Obraza 1766 r na kladovishi provincijne baroko Cerkva Ivana Bogoslova na Varyazhkah 1173 1176 rr perebudivlya v stili baroko 1763 ta 1786 rr Cerkva Tihona Zadonskogo nadbramna 1815 1816 rr klasicizm Cerkva Smolenskoyi ikoni Bogomateri nadbramna 1812 r klasicizm Cerkva Spasa Preobrazhennya 1766 1768 rr baroko Cerkva Novomuchenikiv i Spovidnikiv Rosijskih Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Smolensk Smolenska horalna sinagoga Budinok gubernatora 1781 r klasicizm navchalnij zaklad Budinok Dvoryanskogo zibrannya klasicizm Hrestovozdvizhenska cerkva 1764 1767 rr Bogoyavlenska cerkva 1782 1787 rr Verhno Georgiyivska cerkva 1782 r Sobor Voznesenskogo monastirya 1693 1704 rr Panorami SmolenskaPanorama Smolenska z berega Dnipra Panorama Arhangelo Mihajlivskoyi cerkviGalereyaMuri forteci Fortechna brama Dniprovska brama perebudovi v cerkvu Odigitriyi Palac arhiyepiskopiv Smolenska tehnichna shkola Cerkva svyatoyi Anni Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Smolensk Smolenska sinagoga Pam yatnik z garmatami u Lopatinskomu sadu Mistok cherez kolishnij kriposnij riv Pam yatnik general majoru Skalonu na Korolivskomu bastioni Pam yatnik z orlami na chest vijni 1812 roku Mahova vezha smolenskogo kremlya Najstarishij budinok Smolenska kuznya XVII st Dnipro u Smolensku Vid na mur z Zaoltarnoyi vezhi Na fortechnomu muriEkonomikaSered osnovnih promislovih pidpriyemstv Smolenska Smolenskij aviacijnij zavod VAT VO Kristal almazogranilna fabrika Vidomi lyudi pov yazani z mistomVolodimir Monomah 1053 1125 Velikij knyaz Kiyivskij derzhavnij i politichnij diyach pismennik Gita Vessekska 1107 druzhina Volodimira Monomaha dochka ostannogo anglosaksonskogo korolya Angliyi Garolda II i jogo druzhini Edit Lebedina Shiya Pomerla v Smolensku Fedir Kon 1540 1606 vidomij rosijskij arhitektor Oleksij Korolkov rosijskij arhitektor kincya XVII st Uspenskij sobor Stanislav Lopuckij zhovten 1669 polskij shlyahtich kartograf i hudozhnik Jogan Gottfrid Shedel 1680 1752 arhitektor dobi baroko dobudova Uspenskogo soboru Glinka Mihajlo Ivanovich 1804 1857 rosijskij kompozitor Kononkov Sergij Timofijovich 1874 1971 radyanskij rosijskij arhitektor Byelyayev Oleksandr Romanovich 1884 1942 rosijskij radyanskij literator pismennik fantast Hohlov Oleksandr Yevgenovich 1892 1966 radyanskij aktor teatru ta kino Baranovskij Petro Dmitrovich 1892 1984 rosijskij naukovec istorik arhitekturi restavrator muzeyeznavec Kovalenko Danilo Petrovich 1900 1992 rosijskij skulptor Hazanov Onisim Timofijovich 1903 1993 ukrayinskij medik 1906 1979 doslidnik bojovih mistectv i nacionalnih vidiv borotbi narodiv SRSR odin z osnovopolozhnikiv borotbi sambo Tvardovskij Oleksandr Trifonovich 1910 1971 rosijskij radyanskij literator Kachanov Roman Abelevich 1921 1993 radyanskij rezhiser multiplikator Vasilyev Boris Lvovich 1924 2013 rosijskij voyennij pismennik Likova Valentina Yakivna 1938 ukrayinskij i rosijskij pedagog profesor Hil Eduard Anatolijovich 1934 2012 radyanskij i rosijskij opernij i estradnij spivak bariton Div takozhKiyivska Rus Talashkino Hmelita Nimecka sloboda Gnozdovski kurgani Berestyani gramoti 3213 Smolensk asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2014 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2013 S 235 S 598 Sobstvennoruchnoe nastavlenie Ekateriny II knyazyu Vyazemskomu pri vstuplenii im v dolzhnost general prokurora 1764 goda Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del Vyp 40 Smolenskaya guberniya SPb 1868 S 60 Nasha Niva 1 1920 S 4 Lacis M I Dva goda borby na vnutrennem fronte Moskva 1920 s 75 s 76 S P Melgunov Krasnyj terror v Rossii 1918 1923 Repressirovannaya rossijskaya provinciya Smolenshina 1917 1953 gg Kniga pamyati zhertv politicheskih repressij Smolenskij martirolog Kategoriya Kniga pamyati Smolenskoj obl Rozklad ruhu potyagiv dalekogo ta primiskogo spoluchennya po stanciyi Smolensk Centralnij 13 listopada 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 12 listopada 2017 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaBelogorcev I D Sofinskij I D Smolensk M 1952 Arhitekturnye pamyatniki Smolenskoj oblasti Katalog M 1987 Voronin N N Rappoport P A Zodchestvo Smolenska XII XIII vv L 1979 Rappoport P A Smirnova A T Arhitekturnye dostoprimechatelnosti Smolenska M 1976 Guderian G Vospominaniya soldata Per s nemeckogo Smolensk Rusich 1998 656 s Mir v vojnah ISBN 5 88590 901 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SmolenskIstoricheskaya spravka i fotogalereya Talashkina 31 serpnya 2009 u Wayback Machine http www russist ru baranovsky pb 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Baranovskij i ryatuvannya pam yatok arhitekturi Stati i materiali do vivchennya