Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Рома́нович Бєля́єв (нар. 4 (16) березня 1884, Смоленськ — 6 січня 1942, м. Пушкін) — російський письменник-фантаст, один із засновників радянської наукової фантастики. Відомий також як «російський Жуль Верн».
| Олександр Романович Бєляєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Александр Романович Беляев | ||||
 1915 р. | ||||
| Псевдонім | Арбел та А.Ром | |||
| Народився | 4 (16) березня 1884[1][2][3] Смоленськ, Російська імперія[1][4] | |||
| Помер | 6 січня 1942[1][4][…](57 років) Пушкін, Ленінград, РРФСР, СРСР[1] | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, письменник наукової фантастики, репортер, правник, журналіст | |||
| Alma mater | Демидівський юридичний ліцей | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1914 | |||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Magnum opus | Продавець повітря, Голова професора Доуеля, Людина-амфібія і Аріель (роман) | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Бєляєв Олександр Романович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Олександр Бєляєв народився в Смоленську, в сім'ї священика. В родині було ще двоє дітей: сестра Ніна померла у дитинстві від саркоми; брат Василь, студент ветеринарного інституту, потонув, катаючись на човні.
У дитинстві Олександр був непосидючим — наслідком невдалого жарту стала травма ока з подальшим погіршенням зору. За бажанням батька і щоб привчити сина серйозно ставитись до життя, Олександра віддали вчитися у духовну семінарію, котру він закінчив 1901 року, і вступив до Демідовського ліцею в Ярославлі, збираючись стати юристом. Невдовзі батько помер, кошти родини стали обмежені, на освіту грошей не вистачало. Довелося шукати роботу — Олександр давав уроки, малював декорації для театру, грав на скрипці в оркестрі цирку.
З дитячих років йому подобалась музика; він самостійно навчився грати на скрипці, роялі. Займався фотографією, зокрема зйомками «фотографій жахів» (так існував зроблений ним знімок «Голова людини на тарілці в синіх тонах»). Мріяв про польоти: намагався полетіти, прив'язуючи до рук віники, стрибав з даху з парасолькою, урешті-решт піднявся у повітря на маленькому аероплані.
Олександр з дитинства любив театр, сам міг виступати в ролі драматурга, режисера, актора. Домашній театр Бєляєвих у Смоленську користувався широкою відомістю, гастролював не тільки містом, але й поза ним. Одного разу, під час приїзду в Смоленськ столичної трупи під керівництвом Костянтина Станіславського, Бєляєву вдалося замінити захворілого артиста — зіграти замість нього в декількох спектаклях. Успіх був повним, Станіславський навіть запропонував Бєляєву залишитися в трупі, але той з невідомої причини відмовився.
Після закінчення Демидовського ліцею, Бєляєв отримав посаду довіреного у Смоленську, і невдовзі став відомим як гарний юрист. У нього з'явились постійні клієнти. Зросли і матеріальні можливості: він зміг зняти і облаштувати гарну квартиру, придбати непогану колекцію картин, зібрати велику бібліотеку. Закінчивши кожну справу, він відправлявся подорожувати за кордон; був у Франції, Італії, відвідав Венецію.
У віці тридцяти п'яти років О. Бєляєв захворів на туберкульоз, який проявився специфічним плевритом. Лікування виявилось невдалим — процес прогресував з поширенням туберкульозного запалення на хребет, розвинувся параліч ніг. Хвороба перебігала вкрай тяжко. Молода дружина відмовилась доглядати і залишила хворого чоловіка. У пошуках спеціалістів, котрі змогли б йому допомогти, О. Бєляєв з матір'ю і старою нянькою потрапили до Ялти. Там у лікарні він почав писати вірші. Поступово настало деяке поліпшення.
Щоб прожити, О. Бєляєв став вихователем у дитячому будинку, потім його влаштували на посаду інспектора кримінального розшуку — він організував там фотолабораторію, пізніше довелося піти працювати у бібліотеку. Життя в Ялті було дуже важким, і О. Бєляєв за допомогою знайомих переїхав з родиною до Москви, влаштувався . У вільний час він намагався займатися літературою — в результаті чого газета «Гудок» почала друкувати з продовженням його перше оповідання «Голова професора Доуеля» (1925 рік).
Пізніше цей твір, якого Беляєв доробив до роману, прийняли до друку в журнал . Публікація спричинила встановлення тісних стосунків, а потім і співпраці з журналами «Всемирный следопыт» та «Вокруг света». У Москві О. Бєляєв прожив до 1928 року; за цей час він написав [ru], [ru], «Людина-амфібія», «Боротьба в ефірі», опубліковано збірник оповідань. Писав автор не тільки під своїм ім'ям, але й під псевдонімами А. Ром і Арбел.
У 1928 році Бєляєв з родиною переїхав до Ленінграда, і з того часу професійно займався виключно літературою. Таким чином з'явились «Володар світу», [ru], «Чудесне око», оповідання із серії «Винаходи професора Вагнера». Друкували їх здебільшого московські видавництва. Проте через деякий час хвороба знову дала про себе знати, і довелося переїхати з дощового Ленінграду до сонячного Києва. Умови життя у Києві виявились кращими, але для творчості виникли перешкоди — рукописи там приймали тільки українською мовою, тому доводилось їх надсилати до Москви чи Ленінграда.
1930 рік виявився для письменника дуже тяжким: від менінгіту померла його шестирічна донька, на рахіт захворіла друга, а через декілька місяців загострилась і його власна хвороба. У результаті, в 1931 році сім'я повернулася до Ленінграда: незнання української мови зробило життя у Києві проблемним. Постійні побутові неприємності заважали писати, та все ж Бєляєв створив у ці роки п'єсу «Алхіміки…», роман «Стрибок у ніщо».
Окрім побутових проблем і проблем зі здоров'ям, великі проблеми виникли і з виданням творів: редактори їх безжалісно скорочували, перероблювали. У той час у літературі особливо важливою темою вважали технічний прогрес. Через це повість «Зірка КЕЦ», за спогадами доньки письменника, «була настільки скорочена, що перетворилася… в технічний довідник». Тільки значно пізніше вдалося відновити, а потім і збільшити попередній авторський текст.
Творчість Бєляєва певною мірою нерівномірна: ранні твори різняться від пізніших, етичні питання часто виявляються більш захоплюючими за найоригінальніші науково-технічні гіпотези, а романтичний пафос привабливіший за детективний сюжет. Письменника гостро цікавило питання людської психіки: функціювання мозку, його зв'язку з тілом, з життям душі, духу: «Чи може мозок мислити поза тілом? Чи можлива пересадка мозку? Які наслідки може понести за собою анабіоз і його широке застосування? Чи існують межі у можливості навіювання? У генної інженерії?»
Спробі вирішити ці проблеми присвячені романи «Голова професора Доуеля», «Володар світу», «Людина, що втратила обличчя», оповідання «Людина, яка не спить», «Хойті-Тойті». Своєрідним продовженням цих роздумів стали , які поміщають людину в різні середовища існування: океан («Людина-амфібія»), повітря («Аріель»). За всіма цими творами — прагнення письменника-інваліда кинути виклик фізичній обмеженості людського духу, гімн необмеженій свободі і надія на те, що подібна свобода робить людину кращою.
«Безпідставні фантазії, що відволікають від актуальних задач соціалістичного будівництва», піддавалися різкій критиці з боку влади, що в пізній період творчості примусило Бєляєва до створення творів, в яких головне — список винаходів, відкриттів, технічних досягнень і оспівування комуністичного майбутнього («Підводні землероби», «Під небом Арктики», «Чудове око», тощо). У художньому відношенні ці твори малоцікаві.
Останній роман письменника написаний у 1941 р., — «Аріель». Він перегукується з відомим романом Олександра Гріна «Блискучий світ». Герой роману наділений здатністю літати без якихось наукових пояснень цього таланту зі сторони автора. Наприкінці життя О. Бєляєв відмовився від технічних і соціальних проблем і віддався романтичному опису людини, що долає «земне тяжіння».
Незадовго до війни письменник переніс чергову операцію, тому на пропозицію евакуюватися, коли почалась війна, він відповів відмовою. Місто Пушкін (передмістя Ленінграду), де жив у останні роки О. Бєляєв разом з родиною, окупували німецькі війська. У січні 1942 р. письменник помер від голоду. Дружину і доньку письменника вивезли німці до Польщі, до травня 1945 року вони знаходились у різних таборах Польщі й Австрії. Після закінчення війни їх відправили на заслання до Східного Сибіру, де вони пробули 11 років.
Місце захоронення Олександра Бєляєва достовірно не відоме. Пам'ятна стела на Казанському кладовищі міста Пушкін встановлена лише на ймовірній могилі.
Творчість
Книги Бєляєва присвячено проблемам науки і техніки майбутнього. Серед відомих творів: «Голова професора Доуеля», «Людина-амфібія», «Аріель», «Зірка КЕЦ» (КЕЦ — це ініціали Костянтина Едуардовича Ціолковського) і багато інших, всього понад 70 науково-фантастичних творів, зокрема 13 романів.
Розробляв такі жанрові різновиди фантастики, як ([ru], 1927; «Людина-амфібія», 1928; «Голова професора Доуеля», 1937), соціально спрямований з елементами гротеску («Людина, що втратила обличчя», «Володар світу» і «Продавець повітря», всі — 1929), робінзонада («Мертва голова», 1928), («Боротьба в ефірі», 1928). Роман «Аріель» (1941) — спроба більш умовної, казкової фантастики. Автор науково-критичних статей.
Українською мовою вийшли перше і єдине за життя видання роману «Чудесне око», перше окреме видання роману «Зірка КЕЦ» (К., 1936).
Опублікував рецензію на роман Володимира Владка «Аргонавти Всесвіту» (1939). Написав сценарій [ru] (1940) для Одеської кіностудії художніх фільмів.
Твори Бєляєва українською мовою перекладали В. Козаченко, Д. Прикордонний та інші.
Наукові передбачення, що збулися
У своїх науково-фантастичних романах Олександр Бєляєв передбачив появу величезної кількості винаходів, хоча за життя письменника його ідеї часто розцінювали як «науково неспроможні» і «позбавлені пізнавального значення». Частина з них пов'язана з освоєнням моря: підводні поселення і ферми, підводна зйомка і телебачення, ранці-буксировщики для плавців (, «Чудесне око»). Інша — з освоєнням космосу: пілотовані космічні польоти, вихід у відкритий космос, політ на Місяць і орбітальні станції («Зірка КЕЦ», «Стрибок у ніщо»). Також були передбачені досягнення в біології та медицині: створення нових органів людини, збереження життєдіяльності ізольованих органів, трансплантологія, операції на кришталику, пластична хірургія, управління настроєм і діями живого організму, регулювання росту через вплив на ендокринну систему, препарати, що знімають втому і стимулюють розумову діяльність, заморожування як спосіб тимчасово призупинити біологічне функціонування («Людина-амфібія», «Голова професора Доуеля», «Людина, що втратила обличчя» та ін.). Крім того: радіолокатор, інтроскоп («Боротьба в ефірі»), безпілотні літальні апарати («Володар світу»); мікробіологічне виробництво («Вічний хліб»), штучна кульова блискавка та інші.
Переклади українською (перші видання)
- Людина-амфібія: Науково фантастичний роман / Пер. Л. Вовчик. — Харків: ДВУ, 1930. — 230 с.
- Чудесне око: Науково фантастичний роман. — Київ: Молодий більшовик, 1935. — 224 с.: іл.
- Зірка КЕЦ: Науково фантастичний роман / Худ. Н. Травін. — Київ: Молодий більшовик, 1936. — 244 с.
- Голова професора Доуеля: Науково фантастична повість. — К.: Дитвидав, 1957. — 172 с.
- Людина, що знайшла своє обличчя: Науково фантастичні твори. — К.: Молодь, 1959. — 488 с. — (Бібліотека пригод та наукової фантастики).
- [ru]: Оповідання. — К.: Молодь, 1960. — 100 с. — (Бібліотечка пригод та наукової фантастики).
- : Оповідання. — К.: Молодь, 1961. — 112 с. — (Бібліотечка пригод та наукової фантастики).
- Стрибок у ніщо: Фантастичний роман. — К.: Молодь, 1961. — 258 с. — (Пригоди. Подорожі. Наукова фантастика).
- [ru]: Повість та оповідання. — К.: Молодь, 1963. — 256 с. — (Пригоди. Подорожі. Наукова фантастика).
Примітки
- Беляев А. Р. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ПроДетЛит — 2019.
- Беляев Александр Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- . www.fandom.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
- Ефимкин, Михаил (14 березня 2014). В воде и космосе. Предсказания фантаста Александра Беляева, которые сбылись. smol.aif.ru (рос.). Процитовано 27 серпня 2021.
- Передков, В. (04.03.1984). (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 27.08.2021.
- Зберігся виключно українською.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чорна Н. І. Бєляєв Олександр Романович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 160—161.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelyayev Oleksa ndr Roma novich Byelya yev nar 4 16 bereznya 1884 18840316 Smolensk 6 sichnya 1942 m Pushkin rosijskij pismennik fantast odin iz zasnovnikiv radyanskoyi naukovoyi fantastiki Vidomij takozh yak rosijskij Zhul Vern Oleksandr Romanovich Byelyayevros Aleksandr Romanovich Belyaev1915 r Psevdonim Arbel ta A RomNarodivsya 4 16 bereznya 1884 1 2 3 Smolensk Rosijska imperiya 1 4 Pomer 6 sichnya 1942 1942 01 06 1 4 57 rokiv Pushkin Leningrad RRFSR SRSR 1 Pohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnist pismennik pismennik naukovoyi fantastiki reporter pravnik zhurnalistAlma mater Demidivskij yuridichnij licejMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti z 1914Zhanr naukova fantastikaMagnum opus Prodavec povitrya Golova profesora Douelya Lyudina amfibiya i Ariel roman Avtograf Byelyayev Oleksandr Romanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaOleksandr Byelyayev narodivsya v Smolensku v sim yi svyashenika V rodini bulo she dvoye ditej sestra Nina pomerla u ditinstvi vid sarkomi brat Vasil student veterinarnogo institutu potonuv katayuchis na chovni U ditinstvi Oleksandr buv neposidyuchim naslidkom nevdalogo zhartu stala travma oka z podalshim pogirshennyam zoru Za bazhannyam batka i shob privchiti sina serjozno stavitis do zhittya Oleksandra viddali vchitisya u duhovnu seminariyu kotru vin zakinchiv 1901 roku i vstupiv do Demidovskogo liceyu v Yaroslavli zbirayuchis stati yuristom Nevdovzi batko pomer koshti rodini stali obmezheni na osvitu groshej ne vistachalo Dovelosya shukati robotu Oleksandr davav uroki malyuvav dekoraciyi dlya teatru grav na skripci v orkestri cirku Z dityachih rokiv jomu podobalas muzika vin samostijno navchivsya grati na skripci royali Zajmavsya fotografiyeyu zokrema zjomkami fotografij zhahiv tak isnuvav zroblenij nim znimok Golova lyudini na tarilci v sinih tonah Mriyav pro poloti namagavsya poletiti priv yazuyuchi do ruk viniki stribav z dahu z parasolkoyu ureshti resht pidnyavsya u povitrya na malenkomu aeroplani Oleksandr z ditinstva lyubiv teatr sam mig vistupati v roli dramaturga rezhisera aktora Domashnij teatr Byelyayevih u Smolensku koristuvavsya shirokoyu vidomistyu gastrolyuvav ne tilki mistom ale j poza nim Odnogo razu pid chas priyizdu v Smolensk stolichnoyi trupi pid kerivnictvom Kostyantina Stanislavskogo Byelyayevu vdalosya zaminiti zahvorilogo artista zigrati zamist nogo v dekilkoh spektaklyah Uspih buv povnim Stanislavskij navit zaproponuvav Byelyayevu zalishitisya v trupi ale toj z nevidomoyi prichini vidmovivsya Pislya zakinchennya Demidovskogo liceyu Byelyayev otrimav posadu dovirenogo u Smolensku i nevdovzi stav vidomim yak garnij yurist U nogo z yavilis postijni kliyenti Zrosli i materialni mozhlivosti vin zmig znyati i oblashtuvati garnu kvartiru pridbati nepoganu kolekciyu kartin zibrati veliku biblioteku Zakinchivshi kozhnu spravu vin vidpravlyavsya podorozhuvati za kordon buv u Franciyi Italiyi vidvidav Veneciyu U vici tridcyati p yati rokiv O Byelyayev zahvoriv na tuberkuloz yakij proyavivsya specifichnim plevritom Likuvannya viyavilos nevdalim proces progresuvav z poshirennyam tuberkuloznogo zapalennya na hrebet rozvinuvsya paralich nig Hvoroba perebigala vkraj tyazhko Moloda druzhina vidmovilas doglyadati i zalishila hvorogo cholovika U poshukah specialistiv kotri zmogli b jomu dopomogti O Byelyayev z matir yu i staroyu nyankoyu potrapili do Yalti Tam u likarni vin pochav pisati virshi Postupovo nastalo deyake polipshennya Shob prozhiti O Byelyayev stav vihovatelem u dityachomu budinku potim jogo vlashtuvali na posadu inspektora kriminalnogo rozshuku vin organizuvav tam fotolaboratoriyu piznishe dovelosya piti pracyuvati u biblioteku Zhittya v Yalti bulo duzhe vazhkim i O Byelyayev za dopomogoyu znajomih pereyihav z rodinoyu do Moskvi vlashtuvavsya U vilnij chas vin namagavsya zajmatisya literaturoyu v rezultati chogo gazeta Gudok pochala drukuvati z prodovzhennyam jogo pershe opovidannya Golova profesora Douelya 1925 rik Piznishe cej tvir yakogo Belyayev dorobiv do romanu prijnyali do druku v zhurnal Publikaciya sprichinila vstanovlennya tisnih stosunkiv a potim i spivpraci z zhurnalami Vsemirnyj sledopyt ta Vokrug sveta U Moskvi O Byelyayev prozhiv do 1928 roku za cej chas vin napisav ru ru Lyudina amfibiya Borotba v efiri opublikovano zbirnik opovidan Pisav avtor ne tilki pid svoyim im yam ale j pid psevdonimami A Rom i Arbel U 1928 roci Byelyayev z rodinoyu pereyihav do Leningrada i z togo chasu profesijno zajmavsya viklyuchno literaturoyu Takim chinom z yavilis Volodar svitu ru Chudesne oko opovidannya iz seriyi Vinahodi profesora Vagnera Drukuvali yih zdebilshogo moskovski vidavnictva Prote cherez deyakij chas hvoroba znovu dala pro sebe znati i dovelosya pereyihati z doshovogo Leningradu do sonyachnogo Kiyeva Umovi zhittya u Kiyevi viyavilis krashimi ale dlya tvorchosti vinikli pereshkodi rukopisi tam prijmali tilki ukrayinskoyu movoyu tomu dovodilos yih nadsilati do Moskvi chi Leningrada 1930 rik viyavivsya dlya pismennika duzhe tyazhkim vid meningitu pomerla jogo shestirichna donka na rahit zahvorila druga a cherez dekilka misyaciv zagostrilas i jogo vlasna hvoroba U rezultati v 1931 roci sim ya povernulasya do Leningrada neznannya ukrayinskoyi movi zrobilo zhittya u Kiyevi problemnim Postijni pobutovi nepriyemnosti zavazhali pisati ta vse zh Byelyayev stvoriv u ci roki p yesu Alhimiki roman Stribok u nisho Okrim pobutovih problem i problem zi zdorov yam veliki problemi vinikli i z vidannyam tvoriv redaktori yih bezzhalisno skorochuvali pereroblyuvali U toj chas u literaturi osoblivo vazhlivoyu temoyu vvazhali tehnichnij progres Cherez ce povist Zirka KEC za spogadami donki pismennika bula nastilki skorochena sho peretvorilasya v tehnichnij dovidnik Tilki znachno piznishe vdalosya vidnoviti a potim i zbilshiti poperednij avtorskij tekst Tvorchist Byelyayeva pevnoyu miroyu nerivnomirna ranni tvori riznyatsya vid piznishih etichni pitannya chasto viyavlyayutsya bilsh zahoplyuyuchimi za najoriginalnishi naukovo tehnichni gipotezi a romantichnij pafos privablivishij za detektivnij syuzhet Pismennika gostro cikavilo pitannya lyudskoyi psihiki funkciyuvannya mozku jogo zv yazku z tilom z zhittyam dushi duhu Chi mozhe mozok misliti poza tilom Chi mozhliva peresadka mozku Yaki naslidki mozhe ponesti za soboyu anabioz i jogo shiroke zastosuvannya Chi isnuyut mezhi u mozhlivosti naviyuvannya U gennoyi inzheneriyi Sprobi virishiti ci problemi prisvyacheni romani Golova profesora Douelya Volodar svitu Lyudina sho vtratila oblichchya opovidannya Lyudina yaka ne spit Hojti Tojti Svoyeridnim prodovzhennyam cih rozdumiv stali yaki pomishayut lyudinu v rizni seredovisha isnuvannya okean Lyudina amfibiya povitrya Ariel Za vsima cimi tvorami pragnennya pismennika invalida kinuti viklik fizichnij obmezhenosti lyudskogo duhu gimn neobmezhenij svobodi i nadiya na te sho podibna svoboda robit lyudinu krashoyu Bezpidstavni fantaziyi sho vidvolikayut vid aktualnih zadach socialistichnogo budivnictva piddavalisya rizkij kritici z boku vladi sho v piznij period tvorchosti primusilo Byelyayeva do stvorennya tvoriv v yakih golovne spisok vinahodiv vidkrittiv tehnichnih dosyagnen i ospivuvannya komunistichnogo majbutnogo Pidvodni zemlerobi Pid nebom Arktiki Chudove oko tosho U hudozhnomu vidnoshenni ci tvori malocikavi Ostannij roman pismennika napisanij u 1941 r Ariel Vin peregukuyetsya z vidomim romanom Oleksandra Grina Bliskuchij svit Geroj romanu nadilenij zdatnistyu litati bez yakihos naukovih poyasnen cogo talantu zi storoni avtora Naprikinci zhittya O Byelyayev vidmovivsya vid tehnichnih i socialnih problem i viddavsya romantichnomu opisu lyudini sho dolaye zemne tyazhinnya Nezadovgo do vijni pismennik perenis chergovu operaciyu tomu na propoziciyu evakuyuvatisya koli pochalas vijna vin vidpoviv vidmovoyu Misto Pushkin peredmistya Leningradu de zhiv u ostanni roki O Byelyayev razom z rodinoyu okupuvali nimecki vijska U sichni 1942 r pismennik pomer vid golodu Druzhinu i donku pismennika vivezli nimci do Polshi do travnya 1945 roku voni znahodilis u riznih taborah Polshi j Avstriyi Pislya zakinchennya vijni yih vidpravili na zaslannya do Shidnogo Sibiru de voni probuli 11 rokiv Misce zahoronennya Oleksandra Byelyayeva dostovirno ne vidome Pam yatna stela na Kazanskomu kladovishi mista Pushkin vstanovlena lishe na jmovirnij mogili TvorchistKnigi Byelyayeva prisvyacheno problemam nauki i tehniki majbutnogo Sered vidomih tvoriv Golova profesora Douelya Lyudina amfibiya Ariel Zirka KEC KEC ce iniciali Kostyantina Eduardovicha Ciolkovskogo i bagato inshih vsogo ponad 70 naukovo fantastichnih tvoriv zokrema 13 romaniv Rozroblyav taki zhanrovi riznovidi fantastiki yak ru 1927 Lyudina amfibiya 1928 Golova profesora Douelya 1937 socialno spryamovanij z elementami grotesku Lyudina sho vtratila oblichchya Volodar svitu i Prodavec povitrya vsi 1929 robinzonada Mertva golova 1928 Borotba v efiri 1928 Roman Ariel 1941 sproba bilsh umovnoyi kazkovoyi fantastiki Avtor naukovo kritichnih statej Ukrayinskoyu movoyu vijshli pershe i yedine za zhittya vidannya romanu Chudesne oko pershe okreme vidannya romanu Zirka KEC K 1936 Opublikuvav recenziyu na roman Volodimira Vladka Argonavti Vsesvitu 1939 Napisav scenarij ru 1940 dlya Odeskoyi kinostudiyi hudozhnih filmiv Tvori Byelyayeva ukrayinskoyu movoyu perekladali V Kozachenko D Prikordonnij ta inshi Naukovi peredbachennya sho zbulisya U svoyih naukovo fantastichnih romanah Oleksandr Byelyayev peredbachiv poyavu velicheznoyi kilkosti vinahodiv hocha za zhittya pismennika jogo ideyi chasto rozcinyuvali yak naukovo nespromozhni i pozbavleni piznavalnogo znachennya Chastina z nih pov yazana z osvoyennyam morya pidvodni poselennya i fermi pidvodna zjomka i telebachennya ranci buksirovshiki dlya plavciv Chudesne oko Insha z osvoyennyam kosmosu pilotovani kosmichni poloti vihid u vidkritij kosmos polit na Misyac i orbitalni stanciyi Zirka KEC Stribok u nisho Takozh buli peredbacheni dosyagnennya v biologiyi ta medicini stvorennya novih organiv lyudini zberezhennya zhittyediyalnosti izolovanih organiv transplantologiya operaciyi na krishtaliku plastichna hirurgiya upravlinnya nastroyem i diyami zhivogo organizmu regulyuvannya rostu cherez vpliv na endokrinnu sistemu preparati sho znimayut vtomu i stimulyuyut rozumovu diyalnist zamorozhuvannya yak sposib timchasovo prizupiniti biologichne funkcionuvannya Lyudina amfibiya Golova profesora Douelya Lyudina sho vtratila oblichchya ta in Krim togo radiolokator introskop Borotba v efiri bezpilotni litalni aparati Volodar svitu mikrobiologichne virobnictvo Vichnij hlib shtuchna kulova bliskavka ta inshi Perekladi ukrayinskoyu pershi vidannya Lyudina amfibiya Naukovo fantastichnij roman Per L Vovchik Harkiv DVU 1930 230 s Chudesne oko Naukovo fantastichnij roman Kiyiv Molodij bilshovik 1935 224 s il Zirka KEC Naukovo fantastichnij roman Hud N Travin Kiyiv Molodij bilshovik 1936 244 s Golova profesora Douelya Naukovo fantastichna povist K Ditvidav 1957 172 s Lyudina sho znajshla svoye oblichchya Naukovo fantastichni tvori K Molod 1959 488 s Biblioteka prigod ta naukovoyi fantastiki ru Opovidannya K Molod 1960 100 s Bibliotechka prigod ta naukovoyi fantastiki Opovidannya K Molod 1961 112 s Bibliotechka prigod ta naukovoyi fantastiki Stribok u nisho Fantastichnij roman K Molod 1961 258 s Prigodi Podorozhi Naukova fantastika ru Povist ta opovidannya K Molod 1963 256 s Prigodi Podorozhi Naukova fantastika PrimitkiBelyaev A R Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q4239850d Track Q649 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 ProDetLit 2019 d Track Q124821483 Belyaev Aleksandr Romanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 www fandom ru Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2021 Efimkin Mihail 14 bereznya 2014 V vode i kosmose Predskazaniya fantasta Aleksandra Belyaeva kotorye sbylis smol aif ru ros Procitovano 27 serpnya 2021 Peredkov V 04 03 1984 ros Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 27 08 2021 Zberigsya viklyuchno ukrayinskoyu LiteraturaOleksandr Byelyayev u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Oleksandr Byelyayev u Vikishovishi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chorna N I Byelyayev Oleksandr Romanovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 160 161 Posilannya