Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дослі́дження Мі́сяця — комплекс заходів, що проводять за допомогою спостережень із Землі та з орбітальних космічних апаратів, а також безпосередньо на його поверхні (як автоматичними апаратами, так і пілотованими експедиціями).
Історія
До появи космічних апаратів єдиним методом досліджень були спостереження з Землі. Великим кроком уперед став винахід Галілеєм телескопа 1609 року. Галілей вперше поглянув у телескоп на Місяць і побачив там гори і кратери.
Дослідження Місяця космічними апаратами почалось 13 вересня 1959 зіткненням автоматичної станції Луна-2 з поверхнею нашого супутника.
З початком космічної гонки поміж СРСР і США впродовж холодної війни Місяць був у центрі космічних програм цих держав. З точки зору США, перша висадка людини на Місяць (1969) була кульмінацією місячної гонки. З іншого боку, багато значних наукових досягнень Радянський Союз досяг раніше за США. Наприклад, перші фотографії зворотного боку Місяця були отримані радянським апаратом Луна-3 1959 року.
Загальні характеристики Місяця
Місяць — єдиний природний супутник Землі. Він обертається навколо неї по еліптичній орбіті на середній відстані 384,4 тис. км. Місяць — перше найімовірніше місце позаземних гірничих робіт при очікуваній експансії людства в космосі.
Радіус Місяця — 1738 км (0,27 земного), а маса становить 1/81 від маси Землі. Температура на поверхні — від +120-130 (місячний день) до — 170 °C (місячна ніч). Сила тяжіння на поверхні Місяця вшестеро менша, ніж на Землі. Світить він відбитим сонячним світлом. Поверхня Місяця вкрита численними кратерами, переважно метеоритного походження, розмір яких — від мікроскопічних ямок до велетенських басейнів діаметром у сотні км (найбільший — басейн Південний полюс — Ейткен — розміром 2400 км). Кратерів діаметром понад 1 км на видимій частині Місяця — 300 тис., а на всьому Місяці — понад мільйон.
На Місяці є великі рівнини, вкриті темною застиглою лавою — так звані місячні моря. Вони розташовані переважно в низинах, молодші за іншу поверхню супутника і вкривають приблизно 25 % його поверхні (на оберненій до Землі півкулі — приблизно 40 %). Решта поверхні називається материковою. Це світлі місцевості, переважно більшої висоти, сильно поцятковані кратерами. Зворотний бік Місяця є майже суцільним материком.
Місячні гори — це краї великих кратерів, часто поруйновані повторними метеоритними ударами. Найбільші вершини місячних гір підносяться над навколишньою місцевістю майже на 9 км.
Місячний ґрунт (реголіт) є дрібнозернистим уламково-пиловим матеріалом.
Дослідження 1960-х — 1970-х років
Вперше Місяць відвідав радянський космічний апарат Луна-2 13 вересня 1959. Цього ж року радянська автоматична міжпланетна станція Луна-3 сфотографувала зворотний бік Місяця.
Для підготовки пілотованого польоту на Місяць NASA виконало космічні програми:
- «Рейнджер» — фотографування поверхні до зіткнення,
- «Сервеєр» (1966 — 1968) — м'яка посадка і зйомки місцевості,
- «Лунар орбітер» (1966 — 1967) — детальне зображення поверхні Місяця,
- Програма пілотованого польоту на Місяць «Аполлон». Здійснена впродовж 1969—1972 років:
Аполлон-11 (старт — 16 липня 1969), Аполлон-12 (14 листопада 1969), Аполлон-14 (31 січня 1971), Аполлон-15 (26 липня 1971), Аполлон-16 (16 квітня 1972), Аполлон-17 (7 грудня 1972). У рамках цієї програми вперше в історії людина ступила на Місяць. Цією людиною став американський космонавт Нейл Армстронг, це сталось 21 липня 1969 о 21:18 за середньоєвропейським часом. З ним у місячній кабіні «Eagle» знаходився Едвін Олдрін, у той час, як Майкл Коллінз залишався на навколомісячній орбіті в командному відсіку «Columbus». Армстронг і Олдрін провели на Місяці 21 годину.
У плануванні висадки американських космонавтів на Місяць (1969) були використані результати видатної наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» (1929) Юрія Кондратюка (1897—1941(42)) — українського вченого-винахідника, одного із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.
Радянську програму вивчення Місяця очолював Сергій Павлович Корольов (1907—1966) — видатний радянський вчений українського походження у галузі ракетобудування та космонавтики. СРСР досліджував Місяць, серед іншого, двома радіокерованими самохідними апаратами, «Луноход-1» у листопаді 1970 і у січні 1973.
Сьогодні дослідникам доступно 382 кг місячного ґрунту, зібраного під час здійснення проєкту «Аполлон» (1969—1972) і приблизно 300 г ґрунту, доставленого радянськими автоматичними станціями Луна-16, Луна-20 і Луна-24. Цей ґрунт складається з приблизно 2200 різних зразків з дев'яти місць Місяця. Близько 45 кг зразків NASA безкоштовно передало кільком науково-дослідним організаціям у США та в інших країнах. Зразки для дослідження може отримати будь-яка наукова установа, що складе обґрунтовану заявку.
Список безпілотних апаратів, що досягли Місяця
| Інформація в цьому розділі застаріла. (червень 2017) |
| Апарат | Досягнення поверхні Місяця | Примітки |
|---|---|---|
| Луна-2 | 14 вересня 1959 | Перше зіткнення з поверхнею |
| Рейнджер-4 | 26 квітня 1962 | Зіткнення зі зворотним боком Місяця, не отримано фотографій поверхні |
| Рейнджер-6 | 2 лютого 1964 | Зіткнення з поверхнею, не отримано фотографій поверхні внаслідок збою в системі живлення |
| Рейнджер-7 | 31 липня 1964 | Зіткнення з поверхнею, до зіткнення передано фотозображення поверхні |
| Рейнджер-8 | 20 лютого 1965 | Зіткнення з поверхнею, до зіткнення передано фотозображення поверхні |
| Рейнджер-9 | 24 березня 1965 | Зіткнення з поверхнею, до зіткнення передано телевізійне зображення поверхні |
| Луна-5 | 12 травня 1965 | Невдала спроба м'якої посадки |
| 7 жовтня 1965 | Невдала спроба м'якої посадки | |
| 6 грудня 1965 | Невдала спроба м'якої посадки | |
| Луна-9 | 9 лютого 1966 | Перша м'яка посадка на Місяць |
| Сервеєр-1 | 2 червня 1966 | М'яка посадка на Місяць |
| Сервеєр-2 | 23 вересня 1966 | Невдала спроба м'якої посадки |
| Луна-13 | 24 грудня 1966 | М'яка посадка на Місяць. Телевізійне зображення поверхні |
| Сервеєр-3 | 20 квітня 1967 | М'яка посадка на Місяць |
| Сервеєр-4 | 17 липня 1967 | Невдала спроба м'якої посадки |
| Сервеєр-5 | 11 вересня 1967 | М'яка посадка на Місяць |
| Сервеєр-6 | 10 листопада 1967 | М'яка посадка на Місяць |
| Сервеєр-7 | 10 січня 1968 | М'яка посадка на Місяць |
| Луна-16 | 20 вересня 1970 | М'яка посадка на Місяць. Перше автоматичне взяття зразків ґрунту і доставка їх на Землю |
| 17 листопада 1970 | М'яка посадка на Місяць. Доставлено Луноход-1 | |
| Луноход-1 | Перший автоматичний місяцехід | |
| Луна-20 | 21 лютого 1970 | М'яка посадка на Місяць. Автоматичне взяття зразків ґрунту і доставка їх на Землю |
| 15 січня 1973 | М'яка посадка на Місяць. Доставлено | |
| Автоматичний місяцехід | ||
| 6 листопада 1973 | М'яка посадка на Місяць. Не вдалось здійснити автоматичне взяття зразків ґрунту | |
| Луна-24 | 18 серпня 1976 | М'яка посадка на Місяць. Автоматичне взяття зразків ґрунту і доставка їх на Землю |
| Чан'е-1 | 1 березня 2009 | Заплановане зіткнення з поверхнею після понад річного перебування на орбіті |
| Місячний ударний зонд | 14 листопада 2008 | Заплановане зіткнення з поверхнею. Зонд випущений з Чандраяна-1 |
| розгінний блок Центавр | 9 жовтня 2009 | Заплановане зіткнення з поверхнею після доставки на орбіту Місяця Місячного орбітального розвідника |
| LCROSS | Заплановане зіткнення з поверхнею після зіткнення з нею розгінного блока Центавр для дослідження складу вибитого пилу | |
| Чан'е-3 | 14 грудня 2013 | Успішна посадка на поверхню Місяця. |
| Чан'е-4 | 3 січня 2019 | Успішна посадка на поверхню Місяця. |
| Чан'е-5 | 1 грудня 2020 | Успішна посадка на поверхню Місяця. |
| Чандраян-3 | 23 серпня 2023 | Успішна посадка на поверхню Місяця. |
| SLIM | 19 січня 2024 | Успішна посадка на поверхню Місяця. |
| Чан'е-6 | 2 червня 2024 | Успішна посадка на зворотний бік Місяця. |
Дослідження XXI століття
По закінченні радянської космічної програми «Луна» і американської «Аполлон» дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів на деякий час практично припинились.
На початку XXI ст. Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає крім доставки місяцеходу (друга половина 2013 року) і відправки ґрунту на Землю (2017), зокрема будівництво населених місячних баз (2030). Вважається, що це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми.
28 вересня 2003 року, Європейське космічне агентство запустило перший місячний зонд «Смарт-1», а США в 2004 році оголосили плани створення нових пілотованих космічних кораблів, здатних доставити людей на Місяць, щоб закласти до 2020 перші місячні бази. Про подібні плани оголосила і Російська Федерація. Спостерігається тенденція до скорочення заявлених термінів початку реалізації проєктів до 2012—2015. На 2016 р. Росія практично припинила свою місячну програму досліджень.
23 жовтня 2014 року, Китай запустив до Місяця місію «Чан’є 5Т1». Довгий час, невідомий об’єкт, який став об’єктом зіткнення зі зворотним боком Місяця у березні 2022 року та отримав назву WE0913A, виявився фрагментом китайської ракети-носія «Long March». Спочатку його помилково вважали за частину ракети SpaceX Falcon 9, але подальший аналіз завдяки спостереженням вчених та ретельних досліджень траєкторії об’єкта вченими з Університету Аризони, Каліфорнійського технологічного інституту, проєкту «Плутон» та Інституту планетарних наук, чітко вказали, що WE0913A є частиною корпусу китайської ракети. Крім того, дослідники виявили ознаки того, що ця покинута частина ракети несла «нерозкрите додаткове корисне навантаження».
30 грудня 2015 року було оголошено про плани Південної Кореї. У 2016 році планується запуск проєкту з дослідження Місяця. Посадка апарату на поверхню супутника планується в 2020 році. Перший етап проєкту — з 2016 по 2018. Він буде включати проведення попередніх досліджень і відправку на Місяць супутника. Вартість першого етапу проєкту оцінюється в 197,8 млрд вон (169 млн $). Південна Корея також планує створення власних наземної і космічної станцій, не виключаючи кооперації з космічними агентствами інших країн, включаючи NASA. Друга частина проєкту передбачає запуск Південною Кореєю власної ракети-носія з апаратом, який планується посадити на поверхню Місяця.
У 2019 році повідомлено, що українське конструкторське бюро (КБ) «Південне» розробило концептуальний проєкт сімейства місячних посадкових апаратів, що перелітають з точки в точку на поверхні супутника Землі. Такі апарати дадуть можливість більш детально вивчати поверхню Місяця і можуть бути використані для пошуку корисних копалин.
З 23 листопада 2020 року по 16 грудня 2020 року, відбулася китайська місія з дослідження Місяця, яка мала за мету доправити на Землю не менше 2 кг реголіту і зразків порід. Як і чотири попередні місії, вона була названа на честь китайської богині Місяця (Chang’e). Це була перша місія з доставки зразків з Місяця, починаючи з 1976 року (Луна-24). 16 грудня 2020 року капсула з 1,731 кг зразків успішно приземлилась у Внутрішній Монголії. Вже 27 березня 2023 року, дослідники з Китайської академії наук, після вивчення зразків місячної породи, зібраних китайським ровером під час місії «Чан’е-5» (Chang’e 5) у 2020 році, повідомили про присутність ударних скляних кульок в місячному ґрунті. Всього в зразках було виявлено 32 крихітні гранули, в кожній з яких було до 0,002 грама рідини. Відповідно, як було заявлено вченими, на супутнику Землі можуть бути мільярди або навіть трильйони таких частинок, у яких за найскромнішими підрахунками зберігається до 297,6 мільярдів тонн води.
18 липня 2023 року, на науковому форумі, NASA презентувало чотириколісний всюдихід під назвою VIPER, який шукатиме сліди льоду на полюсах Місяця для створення з нього власного ракетного палива та повітря для дихання астронавтів. Зазначається, що всюдихід під назвою VIPER відрізняється від своїх попередників, за допомогою яких NASA досліджує Марс, тим, що він створений для потрапляння в темні кратери, куди сонячне світло не проникало мільярди років.
15 листопада 2023 року, дослідники Військово-морської науково-дослідної лабораторії США виявили в місячних зразках сонячно-вітряний водень, що вказує на те, що на Місяці може існувати життя. За словами науковців, в дослідженні, яке було опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, вода на поверхні Місяця може стати життєво важливим ресурсом для майбутніх місячних баз і далеких космічних досліджень.
19 січня 2024 року, розумний посадковий апарат для дослідження Місяця SLIM, розроблений Агентством аерокосмічних досліджень Японії (JAXA) здійснив успішну посадку на поверхню Місяця. Згідно перших висновків фахівців японського космічного агентства JAXA, SLIM все-таки випустив на Місяць два місяцеходи, але, імовірно, перевернувся при посадці, тому не взмозі отримувати енергію від сонячного світла за допомогою сонячних панелей апарата.
У лютому 2024 року, в ході місії IM-1 компанії Intuitive Machines, в південний полярний регіон Місяця в рамках ініціативи NASA відправиться Commercial Lunar Payload Services (CLPS). На борту посадкового модуля IM-1 Nova-C, на Місяць буде доправлений прилад Radiowave Observation at the Lunar Surface of the photo-Electron Sheath (ROLSES), який призначений для вивчення динамічного радіоенергетичного середовища поблизу поверхні Місяця. ROLSES призначений для спостереження за середовищем поверхні Місяця на радіочастотах, щоб визначити, як природна та антропогенна діяльність поблизу поверхні супутника Землі взаємодіє та може заважати науковим дослідженням, які там проводяться.
2 червня 2024 року, о 6:09 (за пекінським часом), відповідно повідомлення Китайського національного космічного управління, китайський місячний зонд «Чан’е-6» (Chang'e-6) здійснив успішну посадку в ударному кратері Аполлон на зворотному боці Місяця.
Цікаві факти
8 січня 2024 року, вперше за більш ніж півстоліття, з мису Канаверал у Флориді (США) на Місяць було запущено важку ракету-носій Vulcan Centaur. Досягти поверхні Місяця у межах місії Peregrine вона має 23 лютого 2024 року. На борту ракети знаходиться посадковий місячний модуль Astrobotic Technology, наукові інструменти для досліджень, а також прах та ДНК відомих померлих людей. Так, на Місяць відправились рештки творця та деяких акторів серіалу «Зоряний шлях» та одного з астронавтів місячної місії «Аполлон», а також зразки ДНК президентів США Джона Ф. Кеннеді, Джорджа Вашингтона й Дуайта Ейзенхауера. Окрім того, на борту ракети, серед іншого вантажу, знаходиться металева пластина з прапором України.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 29 грудня 2015.
- Китайська ракета, що врізалась в Місяць, перевозила таємничий об’єкт. // Автор: Ігор Шевченко. 23.11.2023
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
- На Землю повернувся китайський «Чан'е-5» з місячним ґрунтом. 18.12.2020
- A solar wind-derived water reservoir on the Moon hosted by impact glass beads. Huicun He, Jianglong Ji, Yue Zhang, Sen Hu et al. Published: 27 March 2023
- Вчені знайшли нове джерело води на Місяці. 30.03.2023
- NASA розпочала будівництво місяцехода для пошуку льоду на Місяці. 19.07.2023, 12:33
- Hydrogen-bearing vesicles in space weathered lunar calcium-phosphates. // Katherine D. Burgess, Brittany A. Cymes & Rhonda M. Stroud. Communications Earth & Environment. Volume 4, Article number: 414 (2023). Published: 15 November 2023
- Вчені знайшли докази існування життя на Місяці. 23.11.2023, 6:19 pm
- Japan's 'Moon Sniper' probe lands on moon, but suffers power problem. // By Mike Wall. January 19, 2024
- Японський космічний апарат SLIM дістався Місяця, але після посадки виникла проблема. 19.01.2024
- Japan's 'Moon Sniper' probe lands on moon, but suffers power problem. // By Mike Wall, January 19, 2024
- Японський модуль SLIM перевернувся на Місяці. Але випустив на поверхню два місяцеходи. // Автор: Марина Качура. 20.01.2024
- NASA вивчатиме вплив радіошуму на дослідження Місяця. 01.02.2024
- Китайський зонд здійснив посадку на зворотному боці Місяця. ВІДЕО. 02.06.2024, 09:16
- Металеву пластину з прапором України запустили на Місяць. // Автор: Вероніка Кіреєва. 08.01.2024, 17:49
Посилання
- (англ.) Google Lunar X Prize Foundation [ 16 вересня 2007 у Wayback Machine.] — фонд Google на підтримку приватних малобюджетних роботизованих досліджень Місяця.
- (англ.) Clementine [ 7 листопада 2015 у Wayback Machine.] — американська науково-дослідницька місія 1994 року з орбітального дистанційного зондування Місяця.
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дослідження Місяця |
- Lunar mission timeline [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.] — NASA
- — NASA
- Exploring the Moon — A history of lunar discovery from the first space probes to recent times [ 15 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Another Hit to Hoax: Traces of Man on Lunar Surface [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dosli dzhennya Mi syacya kompleks zahodiv sho provodyat za dopomogoyu sposterezhen iz Zemli ta z orbitalnih kosmichnih aparativ a takozh bezposeredno na jogo poverhni yak avtomatichnimi aparatami tak i pilotovanimi ekspediciyami Astronavt geolog Garrison Shmitt zbiraye zrazki misyachnih porid u hodi ekspediciyi Apollon 17 12 grudnya 1972 IstoriyaShematichnij malyunok Misyacya zroblenij Galileo Galileyem 1610 Do poyavi kosmichnih aparativ yedinim metodom doslidzhen buli sposterezhennya z Zemli Velikim krokom upered stav vinahid Galileyem teleskopa 1609 roku Galilej vpershe poglyanuv u teleskop na Misyac i pobachiv tam gori i krateri Doslidzhennya Misyacya kosmichnimi aparatami pochalos 13 veresnya 1959 zitknennyam avtomatichnoyi stanciyi Luna 2 z poverhneyu nashogo suputnika Z pochatkom kosmichnoyi gonki pomizh SRSR i SShA vprodovzh holodnoyi vijni Misyac buv u centri kosmichnih program cih derzhav Z tochki zoru SShA persha visadka lyudini na Misyac 1969 bula kulminaciyeyu misyachnoyi gonki Z inshogo boku bagato znachnih naukovih dosyagnen Radyanskij Soyuz dosyag ranishe za SShA Napriklad pershi fotografiyi zvorotnogo boku Misyacya buli otrimani radyanskim aparatom Luna 3 1959 roku Zagalni harakteristiki MisyacyaMisyac yedinij prirodnij suputnik Zemli Vin obertayetsya navkolo neyi po eliptichnij orbiti na serednij vidstani 384 4 tis km Misyac pershe najimovirnishe misce pozazemnih girnichih robit pri ochikuvanij ekspansiyi lyudstva v kosmosi Radius Misyacya 1738 km 0 27 zemnogo a masa stanovit 1 81 vid masi Zemli Temperatura na poverhni vid 120 130 misyachnij den do 170 C misyachna nich Sila tyazhinnya na poverhni Misyacya vshestero mensha nizh na Zemli Svitit vin vidbitim sonyachnim svitlom Poverhnya Misyacya vkrita chislennimi kraterami perevazhno meteoritnogo pohodzhennya rozmir yakih vid mikroskopichnih yamok do veletenskih basejniv diametrom u sotni km najbilshij basejn Pivdennij polyus Ejtken rozmirom 2400 km Krateriv diametrom ponad 1 km na vidimij chastini Misyacya 300 tis a na vsomu Misyaci ponad miljon Na Misyaci ye veliki rivnini vkriti temnoyu zastigloyu lavoyu tak zvani misyachni morya Voni roztashovani perevazhno v nizinah molodshi za inshu poverhnyu suputnika i vkrivayut priblizno 25 jogo poverhni na obernenij do Zemli pivkuli priblizno 40 Reshta poverhni nazivayetsya materikovoyu Ce svitli miscevosti perevazhno bilshoyi visoti silno pocyatkovani kraterami Zvorotnij bik Misyacya ye majzhe sucilnim materikom Misyachni gori ce krayi velikih krateriv chasto porujnovani povtornimi meteoritnimi udarami Najbilshi vershini misyachnih gir pidnosyatsya nad navkolishnoyu miscevistyu majzhe na 9 km Misyachnij grunt regolit ye dribnozernistim ulamkovo pilovim materialom Doslidzhennya 1960 h 1970 h rokivPershij znimok Misyacya zroblenij u hodi programi Rejndzher aparat Rejndzher 7 31 lipnya 1964 Vidno shidnu chastinu Morya Hmar Vpershe Misyac vidvidav radyanskij kosmichnij aparat Luna 2 13 veresnya 1959 Cogo zh roku radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya Luna 3 sfotografuvala zvorotnij bik Misyacya Dlya pidgotovki pilotovanogo polotu na Misyac NASA vikonalo kosmichni programi Rejndzher fotografuvannya poverhni do zitknennya Serveyer 1966 1968 m yaka posadka i zjomki miscevosti Lunar orbiter 1966 1967 detalne zobrazhennya poverhni Misyacya Programa pilotovanogo polotu na Misyac Apollon Zdijsnena vprodovzh 1969 1972 rokiv Apollon 11 start 16 lipnya 1969 Apollon 12 14 listopada 1969 Apollon 14 31 sichnya 1971 Apollon 15 26 lipnya 1971 Apollon 16 16 kvitnya 1972 Apollon 17 7 grudnya 1972 U ramkah ciyeyi programi vpershe v istoriyi lyudina stupila na Misyac Ciyeyu lyudinoyu stav amerikanskij kosmonavt Nejl Armstrong ce stalos 21 lipnya 1969 o 21 18 za serednoyevropejskim chasom Z nim u misyachnij kabini Eagle znahodivsya Edvin Oldrin u toj chas yak Majkl Kollinz zalishavsya na navkolomisyachnij orbiti v komandnomu vidsiku Columbus Armstrong i Oldrin proveli na Misyaci 21 godinu U planuvanni visadki amerikanskih kosmonavtiv na Misyac 1969 buli vikoristani rezultati vidatnoyi naukovoyi praci Pro zavoyuvannya mizhplanetnih prostoriv 1929 Yuriya Kondratyuka 1897 1941 42 ukrayinskogo vchenogo vinahidnika odnogo iz pioneriv raketnoyi tehniki j teoriyi kosmichnih polotiv Radyansku programu vivchennya Misyacya ocholyuvav Sergij Pavlovich Korolov 1907 1966 vidatnij radyanskij vchenij ukrayinskogo pohodzhennya u galuzi raketobuduvannya ta kosmonavtiki SRSR doslidzhuvav Misyac sered inshogo dvoma radiokerovanimi samohidnimi aparatami Lunohod 1 u listopadi 1970 i u sichni 1973 Sogodni doslidnikam dostupno 382 kg misyachnogo gruntu zibranogo pid chas zdijsnennya proyektu Apollon 1969 1972 i priblizno 300 g gruntu dostavlenogo radyanskimi avtomatichnimi stanciyami Luna 16 Luna 20 i Luna 24 Cej grunt skladayetsya z priblizno 2200 riznih zrazkiv z dev yati misc Misyacya Blizko 45 kg zrazkiv NASA bezkoshtovno peredalo kilkom naukovo doslidnim organizaciyam u SShA ta v inshih krayinah Zrazki dlya doslidzhennya mozhe otrimati bud yaka naukova ustanova sho sklade obgruntovanu zayavku Spisok bezpilotnih aparativ sho dosyagli MisyacyaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2017 Aparat Dosyagnennya poverhni Misyacya Primitki Luna 2 14 veresnya 1959 Pershe zitknennya z poverhneyu Rejndzher 4 26 kvitnya 1962 Zitknennya zi zvorotnim bokom Misyacya ne otrimano fotografij poverhni Rejndzher 6 2 lyutogo 1964 Zitknennya z poverhneyu ne otrimano fotografij poverhni vnaslidok zboyu v sistemi zhivlennya Rejndzher 7 31 lipnya 1964 Zitknennya z poverhneyu do zitknennya peredano fotozobrazhennya poverhni Rejndzher 8 20 lyutogo 1965 Zitknennya z poverhneyu do zitknennya peredano fotozobrazhennya poverhni Rejndzher 9 24 bereznya 1965 Zitknennya z poverhneyu do zitknennya peredano televizijne zobrazhennya poverhni Luna 5 12 travnya 1965 Nevdala sproba m yakoyi posadki 7 zhovtnya 1965 Nevdala sproba m yakoyi posadki 6 grudnya 1965 Nevdala sproba m yakoyi posadki Luna 9 9 lyutogo 1966 Persha m yaka posadka na Misyac Serveyer 1 2 chervnya 1966 M yaka posadka na Misyac Serveyer 2 23 veresnya 1966 Nevdala sproba m yakoyi posadki Luna 13 24 grudnya 1966 M yaka posadka na Misyac Televizijne zobrazhennya poverhni Serveyer 3 20 kvitnya 1967 M yaka posadka na Misyac Serveyer 4 17 lipnya 1967 Nevdala sproba m yakoyi posadki Serveyer 5 11 veresnya 1967 M yaka posadka na Misyac Serveyer 6 10 listopada 1967 M yaka posadka na Misyac Serveyer 7 10 sichnya 1968 M yaka posadka na Misyac Luna 16 20 veresnya 1970 M yaka posadka na Misyac Pershe avtomatichne vzyattya zrazkiv gruntu i dostavka yih na Zemlyu 17 listopada 1970 M yaka posadka na Misyac Dostavleno Lunohod 1 Lunohod 1 Pershij avtomatichnij misyacehid Luna 20 21 lyutogo 1970 M yaka posadka na Misyac Avtomatichne vzyattya zrazkiv gruntu i dostavka yih na Zemlyu 15 sichnya 1973 M yaka posadka na Misyac Dostavleno Avtomatichnij misyacehid 6 listopada 1973 M yaka posadka na Misyac Ne vdalos zdijsniti avtomatichne vzyattya zrazkiv gruntu Luna 24 18 serpnya 1976 M yaka posadka na Misyac Avtomatichne vzyattya zrazkiv gruntu i dostavka yih na Zemlyu Chan e 1 1 bereznya 2009 Zaplanovane zitknennya z poverhneyu pislya ponad richnogo perebuvannya na orbiti Misyachnij udarnij zond 14 listopada 2008 Zaplanovane zitknennya z poverhneyu Zond vipushenij z Chandrayana 1 rozginnij blok Centavr 9 zhovtnya 2009 Zaplanovane zitknennya z poverhneyu pislya dostavki na orbitu Misyacya Misyachnogo orbitalnogo rozvidnika LCROSS Zaplanovane zitknennya z poverhneyu pislya zitknennya z neyu rozginnogo bloka Centavr dlya doslidzhennya skladu vibitogo pilu Chan e 3 14 grudnya 2013 Uspishna posadka na poverhnyu Misyacya Chan e 4 3 sichnya 2019 Uspishna posadka na poverhnyu Misyacya Chan e 5 1 grudnya 2020 Uspishna posadka na poverhnyu Misyacya Chandrayan 3 23 serpnya 2023 Uspishna posadka na poverhnyu Misyacya SLIM 19 sichnya 2024 Uspishna posadka na poverhnyu Misyacya Chan e 6 2 chervnya 2024 Uspishna posadka na zvorotnij bik Misyacya Doslidzhennya XXI stolittyaDiv takozh Artemida kosmichna programa Po zakinchenni radyanskoyi kosmichnoyi programi Luna i amerikanskoyi Apollon doslidzhennya Misyacya za dopomogoyu kosmichnih aparativ na deyakij chas praktichno pripinilis Na pochatku XXI st Kitaj opublikuvav svoyu programu osvoyennya Misyacya sho vklyuchaye krim dostavki misyacehodu druga polovina 2013 roku i vidpravki gruntu na Zemlyu 2017 zokrema budivnictvo naselenih misyachnih baz 2030 Vvazhayetsya sho ce zmusilo inshi kosmichni derzhavi znovu rozgornuti misyachni programi 28 veresnya 2003 roku Yevropejske kosmichne agentstvo zapustilo pershij misyachnij zond Smart 1 a SShA v 2004 roci ogolosili plani stvorennya novih pilotovanih kosmichnih korabliv zdatnih dostaviti lyudej na Misyac shob zaklasti do 2020 pershi misyachni bazi Pro podibni plani ogolosila i Rosijska Federaciya Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya zayavlenih terminiv pochatku realizaciyi proyektiv do 2012 2015 Na 2016 r Rosiya praktichno pripinila svoyu misyachnu programu doslidzhen 23 zhovtnya 2014 roku Kitaj zapustiv do Misyacya misiyu Chan ye 5T1 Dovgij chas nevidomij ob yekt yakij stav ob yektom zitknennya zi zvorotnim bokom Misyacya u berezni 2022 roku ta otrimav nazvu WE0913A viyavivsya fragmentom kitajskoyi raketi nosiya Long March Spochatku jogo pomilkovo vvazhali za chastinu raketi SpaceX Falcon 9 ale podalshij analiz zavdyaki sposterezhennyam vchenih ta retelnih doslidzhen trayektoriyi ob yekta vchenimi z Universitetu Arizoni Kalifornijskogo tehnologichnogo institutu proyektu Pluton ta Institutu planetarnih nauk chitko vkazali sho WE0913A ye chastinoyu korpusu kitajskoyi raketi Krim togo doslidniki viyavili oznaki togo sho cya pokinuta chastina raketi nesla nerozkrite dodatkove korisne navantazhennya 30 grudnya 2015 roku bulo ogolosheno pro plani Pivdennoyi Koreyi U 2016 roci planuyetsya zapusk proyektu z doslidzhennya Misyacya Posadka aparatu na poverhnyu suputnika planuyetsya v 2020 roci Pershij etap proyektu z 2016 po 2018 Vin bude vklyuchati provedennya poperednih doslidzhen i vidpravku na Misyac suputnika Vartist pershogo etapu proyektu ocinyuyetsya v 197 8 mlrd von 169 mln Pivdenna Koreya takozh planuye stvorennya vlasnih nazemnoyi i kosmichnoyi stancij ne viklyuchayuchi kooperaciyi z kosmichnimi agentstvami inshih krayin vklyuchayuchi NASA Druga chastina proyektu peredbachaye zapusk Pivdennoyu Koreyeyu vlasnoyi raketi nosiya z aparatom yakij planuyetsya posaditi na poverhnyu Misyacya U 2019 roci povidomleno sho ukrayinske konstruktorske byuro KB Pivdenne rozrobilo konceptualnij proyekt simejstva misyachnih posadkovih aparativ sho perelitayut z tochki v tochku na poverhni suputnika Zemli Taki aparati dadut mozhlivist bilsh detalno vivchati poverhnyu Misyacya i mozhut buti vikoristani dlya poshuku korisnih kopalin Z 23 listopada 2020 roku po 16 grudnya 2020 roku vidbulasya kitajska misiya z doslidzhennya Misyacya yaka mala za metu dopraviti na Zemlyu ne menshe 2 kg regolitu i zrazkiv porid Yak i chotiri poperedni misiyi vona bula nazvana na chest kitajskoyi bogini Misyacya Chang e Ce bula persha misiya z dostavki zrazkiv z Misyacya pochinayuchi z 1976 roku Luna 24 16 grudnya 2020 roku kapsula z 1 731 kg zrazkiv uspishno prizemlilas u Vnutrishnij Mongoliyi Vzhe 27 bereznya 2023 roku doslidniki z Kitajskoyi akademiyi nauk pislya vivchennya zrazkiv misyachnoyi porodi zibranih kitajskim roverom pid chas misiyi Chan e 5 Chang e 5 u 2020 roci povidomili pro prisutnist udarnih sklyanih kulok v misyachnomu grunti Vsogo v zrazkah bulo viyavleno 32 krihitni granuli v kozhnij z yakih bulo do 0 002 grama ridini Vidpovidno yak bulo zayavleno vchenimi na suputniku Zemli mozhut buti milyardi abo navit triljoni takih chastinok u yakih za najskromnishimi pidrahunkami zberigayetsya do 297 6 milyardiv tonn vodi 18 lipnya 2023 roku na naukovomu forumi NASA prezentuvalo chotirikolisnij vsyudihid pid nazvoyu VIPER yakij shukatime slidi lodu na polyusah Misyacya dlya stvorennya z nogo vlasnogo raketnogo paliva ta povitrya dlya dihannya astronavtiv Zaznachayetsya sho vsyudihid pid nazvoyu VIPER vidriznyayetsya vid svoyih poperednikiv za dopomogoyu yakih NASA doslidzhuye Mars tim sho vin stvorenij dlya potraplyannya v temni krateri kudi sonyachne svitlo ne pronikalo milyardi rokiv 15 listopada 2023 roku doslidniki Vijskovo morskoyi naukovo doslidnoyi laboratoriyi SShA viyavili v misyachnih zrazkah sonyachno vitryanij voden sho vkazuye na te sho na Misyaci mozhe isnuvati zhittya Za slovami naukovciv v doslidzhenni yake bulo opublikovane v zhurnali Communications Earth amp Environment voda na poverhni Misyacya mozhe stati zhittyevo vazhlivim resursom dlya majbutnih misyachnih baz i dalekih kosmichnih doslidzhen 19 sichnya 2024 roku rozumnij posadkovij aparat dlya doslidzhennya Misyacya SLIM rozroblenij Agentstvom aerokosmichnih doslidzhen Yaponiyi JAXA zdijsniv uspishnu posadku na poverhnyu Misyacya Zgidno pershih visnovkiv fahivciv yaponskogo kosmichnogo agentstva JAXA SLIM vse taki vipustiv na Misyac dva misyacehodi ale imovirno perevernuvsya pri posadci tomu ne vzmozi otrimuvati energiyu vid sonyachnogo svitla za dopomogoyu sonyachnih panelej aparata U lyutomu 2024 roku v hodi misiyi IM 1 kompaniyi Intuitive Machines v pivdennij polyarnij region Misyacya v ramkah iniciativi NASA vidpravitsya Commercial Lunar Payload Services CLPS Na bortu posadkovogo modulya IM 1 Nova C na Misyac bude dopravlenij prilad Radiowave Observation at the Lunar Surface of the photo Electron Sheath ROLSES yakij priznachenij dlya vivchennya dinamichnogo radioenergetichnogo seredovisha poblizu poverhni Misyacya ROLSES priznachenij dlya sposterezhennya za seredovishem poverhni Misyacya na radiochastotah shob viznachiti yak prirodna ta antropogenna diyalnist poblizu poverhni suputnika Zemli vzayemodiye ta mozhe zavazhati naukovim doslidzhennyam yaki tam provodyatsya 2 chervnya 2024 roku o 6 09 za pekinskim chasom vidpovidno povidomlennya Kitajskogo nacionalnogo kosmichnogo upravlinnya kitajskij misyachnij zond Chan e 6 Chang e 6 zdijsniv uspishnu posadku v udarnomu krateri Apollon na zvorotnomu boci Misyacya Cikavi fakti8 sichnya 2024 roku vpershe za bilsh nizh pivstolittya z misu Kanaveral u Floridi SShA na Misyac bulo zapusheno vazhku raketu nosij Vulcan Centaur Dosyagti poverhni Misyacya u mezhah misiyi Peregrine vona maye 23 lyutogo 2024 roku Na bortu raketi znahoditsya posadkovij misyachnij modul Astrobotic Technology naukovi instrumenti dlya doslidzhen a takozh prah ta DNK vidomih pomerlih lyudej Tak na Misyac vidpravilis reshtki tvorcya ta deyakih aktoriv serialu Zoryanij shlyah ta odnogo z astronavtiv misyachnoyi misiyi Apollon a takozh zrazki DNK prezidentiv SShA Dzhona F Kennedi Dzhordzha Vashingtona j Duajta Ejzenhauera Okrim togo na bortu raketi sered inshogo vantazhu znahoditsya metaleva plastina z praporom Ukrayini Div takozhRegolit Misyachni porodiPrimitki Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2015 Kitajska raketa sho vrizalas v Misyac perevozila tayemnichij ob yekt Avtor Igor Shevchenko 23 11 2023 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 30 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 listopada 2019 Procitovano 22 listopada 2019 Na Zemlyu povernuvsya kitajskij Chan e 5 z misyachnim gruntom 18 12 2020 A solar wind derived water reservoir on the Moon hosted by impact glass beads Huicun He Jianglong Ji Yue Zhang Sen Hu et al Published 27 March 2023 Vcheni znajshli nove dzherelo vodi na Misyaci 30 03 2023 NASA rozpochala budivnictvo misyacehoda dlya poshuku lodu na Misyaci 19 07 2023 12 33 Hydrogen bearing vesicles in space weathered lunar calcium phosphates Katherine D Burgess Brittany A Cymes amp Rhonda M Stroud Communications Earth amp Environment Volume 4 Article number 414 2023 Published 15 November 2023 Vcheni znajshli dokazi isnuvannya zhittya na Misyaci 23 11 2023 6 19 pm Japan s Moon Sniper probe lands on moon but suffers power problem By Mike Wall January 19 2024 Yaponskij kosmichnij aparat SLIM distavsya Misyacya ale pislya posadki vinikla problema 19 01 2024 Japan s Moon Sniper probe lands on moon but suffers power problem By Mike Wall January 19 2024 Yaponskij modul SLIM perevernuvsya na Misyaci Ale vipustiv na poverhnyu dva misyacehodi Avtor Marina Kachura 20 01 2024 NASA vivchatime vpliv radioshumu na doslidzhennya Misyacya 01 02 2024 Kitajskij zond zdijsniv posadku na zvorotnomu boci Misyacya VIDEO 02 06 2024 09 16 Metalevu plastinu z praporom Ukrayini zapustili na Misyac Avtor Veronika Kireyeva 08 01 2024 17 49Posilannya angl Google Lunar X Prize Foundation 16 veresnya 2007 u Wayback Machine fond Google na pidtrimku privatnih malobyudzhetnih robotizovanih doslidzhen Misyacya angl Clementine 7 listopada 2015 u Wayback Machine amerikanska naukovo doslidnicka misiya 1994 roku z orbitalnogo distancijnogo zonduvannya Misyacya Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Doslidzhennya Misyacya Lunar mission timeline 24 travnya 2018 u Wayback Machine NASA NASA Exploring the Moon A history of lunar discovery from the first space probes to recent times 15 bereznya 2019 u Wayback Machine Another Hit to Hoax Traces of Man on Lunar Surface 19 bereznya 2012 u Wayback Machine