Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сервеєр-5 (англ. Surveyor 5 — геодезист) — п'ятий американський апарат, запущений для здійснення м'якої посадки на небесне тіло, а саме на Місяць, у рамках місячної програми Сервеєр із запуску безпілотних апаратів з метою вивчення Місяця з його поверхні. Третій спускний апарат, що здійснив успішну посадку 1°25′ пн. ш. 23°11′ сх. д. / 1.41° пн. ш. 23.18° сх. д.. На землю було передано 19 049 фотографій.
| Сервеєр-5 | |
|---|---|
 Модель «Сервеєра» на Землі | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1968-001A |
| NORAD ID | 02937 |
| Організація |  НАСА |
| Виготівник | Hughes Aircraft Company |
| Тип апарата | посадковий |
| Дата запуску | 8 вересня 1967 07:57:00 UTC |
| Ракета-носій | Атлас-Центавр-Д |
| Номер запуску | ЕйСі-13 (англ. AC-13) |
| Космодром | Мис Канаверал, майданчик 36Бі (англ. 36B) |
| Технічні параметри | |
| Маса | 303 кг |
| Розміри | 4,3 м (на Місяці). Висота приблизно 3 м. |
| Потужність | до 85 Вт |
| Джерела живлення | сонячні батареї |
| Посадка на небесне тіло | |
| Небесне тіло | Місяць |
| Дата і час посадки | 11 вересня 1967, 00:46:44 UTC |
| Місце посадки | Море Спокою 1°25′ пн. ш. 23°11′ сх. д. / 1.41° пн. ш. 23.18° сх. д. |
| Прилади | |
| Прилади | телекамера, альфа-спектрометр |
| Роздільна здатність | 0,5 мм на відстані 1,6 м від камери |
Політ
8 вересня 1967 о 07:57:01 UTC ракетою-носієм Атлас-Центавр-Д з космодрому на мисі Канаверал було запущено «Сервеєр-5».
У польоті відбувався витік гелію з витискувальної системи в рідинній рушійній установці, що могло призвести до невдачі. Імпровізована послідовність посадки, за якої гальмівна рушійна установка увімкнулась за 42 км над поверхнею Місяця (приблизно удвічі нижче звичайної висоти у нормальному польоті), що дозволила здійснити швидку посадку за 106 секунд з висоти 1340 м (близько 10 % нормальної). Це перемістило гелій до верхнього краю ємності, що запобігло вимиканню двигуна від недостатнього тиску.
Космічний апарат приземлився в 00:46:44 UT 11 вересня 1967 в Море Спокою, в точці з селенографічними координатами 1,41° північної широти і 23,18° східної довготи, на краю невеликого кратера зі схилом близько 20 градусів.
Посадка відбулась успішно, дані надходили протягом 2 тижнів після посадки. Мініатюрна лабораторія хімічного аналізу використовувала пристрій розсіювання Альфа-частинки і визначила що поверхня місячного ґрунту складається з базальтів.
Космічний апарат передавав відмінні дані, отримані від усіх експериментів, одразу після приземлення до 18 жовтня, з перервою з 24 вересня по 15 жовтня під час першої місячної ночі. Дані надходили до 1 листопада, коли почалася друга місячна ніч. Передачі відновлювались впродовж третього і четвертого місячних днів, й остаточно припинилися 17 грудня. Фотографії надходили впродовж першого, другого, і четвертого місячних днів.
Конструкція
Рама
Рама апарата мала базову трикутну форму з алюмінієвих труб, що спрощувало монтування науково-технічного обладнання. У кутах рами кріпились три відкидні посадкові ноги з амортизаторами і опорами. Під час запуску опори перебували складеними під обтічником. Опори і амортизаційні блоки, укріплені на кожній нозі, складались з алюмінієвих чарунок, за рахунок деформації яких поглиналася енергія посадкового удару. Опори розкладалися на 4,3 м від центру апарата. Апарат був висотою приблизно 3 м.
Живлення
На вершині вертикальної щоглі висотою понад один метр, розташованої в центрі трикутника, були сонячні батареї площею 0,855 м² з 792 фотоелементів, що створювали потужність до 85 Вт, додатково використовувались срібно-цинкові батареї.
Зв'язок
До центру щогли кріпилась рухома плоска антена з високим коефіцієнтом підсилення, що передавала телевізійні зображення. Дві неспрямовані антени на кінцях розкладних щогл використовувались для передачі і прийому команд. Апарат мав два передавача і два приймача.
Теплозахист
Теплозахист забезпечувався поєднанням білої фарби і оздобленням з високим коефіцієнтом тепловиділення, нанесеними на поліровану алюмінієву основу.
Відсіки апаратури
На рамі у двох відсіках з контрольованою температурою розміщувалась електронна апаратура. Відсіки були вкриті потужною теплоізоляцією, крізь яку проходили теплові канали, також у відсіках були терморегулювачі і маленькі електричні нагрівачі. В одному відсіку, у якому підтримувалася температура від 5 до 50 °C, розміщувалось обладнання для зв'язку і контролю електропостачання. В іншому, у якому підтримувалася температура від −20 до 50 °C, розміщувалось обладнання для обробки сигналів.
Інженерне обладнання
Телевізійна камера була змонтована близько біля вершини триніжка. В структуру були вставлені тензодатчики, температурні сенсори та інше інженерне обладнання.
Один фотометричний приціл було змонтовано біля кінця посадкової опори. одна коротка стріла розкладалася з центру структури.
Сонячний сенсор, датчик Канопуса і швидкі гіроскопі, що оберталися у кардановій підвісці, допомагали визначити орієнтацію апарата.
Рух і орієнтація
Рух і орієнтація здійснювались за допомогою холодного азоту під час фази польоту. Твердопаливний двигун у формі сталевої кулі, змонтований у центрі апарата, використовувався при посадці. Три малі ракетні двигуни з керованою тягою використовувались під час корекції орбіти і посадки. Двигуни працювали на гідраті монометилгідразину (пальне) і суміші MON-10 (90 % диоксиду динітрогену (N2O2) і 10 % монооксиду азоту (NO)). Кожна камера згоряння мала тягу 130—460 Н, один двигун повертався для контролю крену. Паливо зберігалося у сферичних баках, прикріплених до рами апарата.
Схема посадки
Висотомір вмикав головний ракетний двигун для початкового гальмування. Після закінчення роботи твердопаливного двигуна відокремлювались висотомір і двигун. Після цього вмикались доплерівський і висотомірний радари, що забезпечували інформацію для роботи автопілота, який контролював систему малих двигунів до посадки.
Обладнання
Метою польоту було отримати телевізійні зображення місячної поверхні з місця посадки, провести експеримент з ерозії ракетних двигунів, визначити відносний вміст хімічних елементів в місячному ґрунті, отримати дані динаміки приземлення, і отримати дані тепловізійного і радіолокаційного відображення. Інструменти для цього космічного апарата були схожі на інструменти попередніх апаратів. Інструмент для розсіювання альфа-частинок був встановлений замість ґрунтозбірника, невеликий магніт був прикріплений до однієї опори, щоб виявити присутність магнітного матеріалу в місячному ґрунті.
Телекамера
На Сервеєрі-5 була встановлена телевізійна система і близько 100 датчиків для вимірювання температур, напруг, положення рухливих елементів апарату, а також акселерометри. Телевізійна система могла працювати у двох режимах: з розкладанням зображення на 200 або на 600 рядків. Роздільна здатність її була 0,5 мм на відстані 1,6 м від камери. У складі апарату знаходилися сонячний датчик і датчик опорної зірки Канопус, а також кілька радіолокаторів для визначення швидкості спуску і відстані до місячної поверхні. Радіовисотомір давав сигнал на вимикання гальмівного двигуна. Інший висотомір за допомогою бортової обчислювальної машини керував двигунами малої тяги
Телевізійна камера складалася з трубки відикона, двох лінз із фокусною відстанню 25 і 100 мм, затворів, світлофільтрів й діафрагми, встановлених вздовж осі, що була нахилена на 16 градусів до центральної осі апарата. Телекамера була встановлена під дзеркалом, яке могло переміщуватись за азимутом (горизонтально) і висотою (вертикально). Робота камери повністю залежала від надходження належних команд із Землі. Покадрове охоплення місячної поверхні було отримано після оберту на 360 градусів за азимутом в проміжку від 40 градусів вище площини, перпендикулярної осі «Z» камери до −65 градусів нижче цієї площини.
Були використані режими роботи телекамери з передачею 600 і 200 ліній.
У режимі 200 ліній один кадр сканувався кожні 61,8 секунди і дані передавалися неспрямованою антеною. Повна передача зображення відеосигналом в режимі 200 ліній тривала 20 секунд на частоті 1,2 кГц.
Фотографії у режимі 600 ліній передавались спрямованою антеною. Отримані фотографії сканувались раз на 3,6 секунди. Кожне зображення в режимі 600 ліній вимагало номінально одну секунду для зчитування картинки з відикона, і частоту 220 кГц для передачі цифрового сигналу. Телевізійні зображення були показані на Землі у повільному скануванні на екрані телевізора, який був вкритий фотолюмінофором довгострокової стійкості відповідно до номінальної максимальної частоти кадрів. Один кадр зображення утворювався з кожного отриманого фото в режимі реального часу зі швидкістю, сумісною з отримуваним зображенням. Ці дані були записані на магнітну стрічку відеомагнітофона і на кіноплівку шириною 70 мм.
Протягом першого місячного дня, який закінчився 24 вересня 1967, було передано 18 006 високоякісних телевізійних фотографій. Після відключення під час місячної ночі, на понад 20 діб, камера відповідала на команди і додатково з 15 по 23 жовтня 1967 було передано 1048 фотографій. Ще 64 фотографій були передані під час четвертого місячного дня, але якість знімків, порівняно з прийнятими після першого місячного дня була гіршою, внаслідок деградації камери під впливом місячних нічних температур.
Альфа-спектрометр
Аналізатор розсіювання альфа-частинок поверхнею був розроблений для безпосереднього вимірювання кількості основних елементів місячної поверхні. Прилад складався з шести джерел альфа-частинок кюрія 242, що прицільно опромінювали зразок крізь отвір діаметром 100 мм у нижній частині приладу, і двох паралельних, але незалежних детекторних систем заряджених частинок. Одна система мала два датчика виявлення енергетичних спектрів альфа-частинок, розсіяних від місячної поверхні, інша, з чотирма датчиками, виявляла енергетичні спектри протонів внаслідок реакцій (альфа-частинок і протонів) в поверхні матеріалу. Кожен детектор був з'єднаний з аналізатором висоти імпульсу. Пакет електроніки у відсіку, розташованому на космічному апараті, постійно передавав телеметричні сигнали на Землю при виконанні експерименту. У спектрах зразків було виявлено кількісну інформацію про всі основні елементи, крім водню, гелію і літію. Експеримент тривалістю 83 години надав високоякісні дані протягом першого місячного дня. У другій місячний день були накопичені 22 години даних, надходження яких зменшив детектор шуму.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 10 травня 2014.
Джерела
- Сервеєр-5 [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Програма Сервеєр [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] в космічних сторінках Гюнтера(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serveyer Serveyer 5 angl Surveyor 5 geodezist p yatij amerikanskij aparat zapushenij dlya zdijsnennya m yakoyi posadki na nebesne tilo a same na Misyac u ramkah misyachnoyi programi Serveyer iz zapusku bezpilotnih aparativ z metoyu vivchennya Misyacya z jogo poverhni Tretij spusknij aparat sho zdijsniv uspishnu posadku 1 25 pn sh 23 11 sh d 1 41 pn sh 23 18 sh d 1 41 23 18 Serveyer 5 Na zemlyu bulo peredano 19 049 fotografij Serveyer 5Model Serveyera na ZemliOsnovni parametriCOSPAR ID1968 001ANORAD ID02937OrganizaciyaNASAVigotivnikHughes Aircraft CompanyTip aparataposadkovijData zapusku8 veresnya 1967 07 57 00 UTCRaketa nosijAtlas Centavr DNomer zapuskuEjSi 13 angl AC 13 KosmodromMis Kanaveral majdanchik 36Bi angl 36B Tehnichni parametriMasa303 kgRozmiri4 3 m na Misyaci Visota priblizno 3 m Potuzhnistdo 85 VtDzherela zhivlennyasonyachni batareyiPosadka na nebesne tiloNebesne tiloMisyacData i chas posadki11 veresnya 1967 00 46 44 UTCMisce posadkiMore Spokoyu 1 25 pn sh 23 11 sh d 1 41 pn sh 23 18 sh d 1 41 23 18 Serveyer 5 PriladiPriladitelekamera alfa spektrometrRozdilna zdatnist0 5 mm na vidstani 1 6 m vid kameriPolit8 veresnya 1967 o 07 57 01 UTC raketoyu nosiyem Atlas Centavr D z kosmodromu na misi Kanaveral bulo zapusheno Serveyer 5 U poloti vidbuvavsya vitik geliyu z vitiskuvalnoyi sistemi v ridinnij rushijnij ustanovci sho moglo prizvesti do nevdachi Improvizovana poslidovnist posadki za yakoyi galmivna rushijna ustanovka uvimknulas za 42 km nad poverhneyu Misyacya priblizno udvichi nizhche zvichajnoyi visoti u normalnomu poloti sho dozvolila zdijsniti shvidku posadku za 106 sekund z visoti 1340 m blizko 10 normalnoyi Ce peremistilo gelij do verhnogo krayu yemnosti sho zapobiglo vimikannyu dviguna vid nedostatnogo tisku Kosmichnij aparat prizemlivsya v 00 46 44 UT 11 veresnya 1967 v More Spokoyu v tochci z selenografichnimi koordinatami 1 41 pivnichnoyi shiroti i 23 18 shidnoyi dovgoti na krayu nevelikogo kratera zi shilom blizko 20 gradusiv Posadka vidbulas uspishno dani nadhodili protyagom 2 tizhniv pislya posadki Miniatyurna laboratoriya himichnogo analizu vikoristovuvala pristrij rozsiyuvannya Alfa chastinki i viznachila sho poverhnya misyachnogo gruntu skladayetsya z bazaltiv Kosmichnij aparat peredavav vidminni dani otrimani vid usih eksperimentiv odrazu pislya prizemlennya do 18 zhovtnya z perervoyu z 24 veresnya po 15 zhovtnya pid chas pershoyi misyachnoyi nochi Dani nadhodili do 1 listopada koli pochalasya druga misyachna nich Peredachi vidnovlyuvalis vprodovzh tretogo i chetvertogo misyachnih dniv j ostatochno pripinilisya 17 grudnya Fotografiyi nadhodili vprodovzh pershogo drugogo i chetvertogo misyachnih dniv KonstrukciyaRama Rama aparata mala bazovu trikutnu formu z alyuminiyevih trub sho sproshuvalo montuvannya naukovo tehnichnogo obladnannya U kutah rami kripilis tri vidkidni posadkovi nogi z amortizatorami i oporami Pid chas zapusku opori perebuvali skladenimi pid obtichnikom Opori i amortizacijni bloki ukripleni na kozhnij nozi skladalis z alyuminiyevih charunok za rahunok deformaciyi yakih poglinalasya energiya posadkovogo udaru Opori rozkladalisya na 4 3 m vid centru aparata Aparat buv visotoyu priblizno 3 m Zhivlennya Na vershini vertikalnoyi shogli visotoyu ponad odin metr roztashovanoyi v centri trikutnika buli sonyachni batareyi plosheyu 0 855 m z 792 fotoelementiv sho stvoryuvali potuzhnist do 85 Vt dodatkovo vikoristovuvalis sribno cinkovi batareyi Zv yazok Do centru shogli kripilas ruhoma ploska antena z visokim koeficiyentom pidsilennya sho peredavala televizijni zobrazhennya Dvi nespryamovani anteni na kincyah rozkladnih shogl vikoristovuvalis dlya peredachi i prijomu komand Aparat mav dva peredavacha i dva prijmacha Teplozahist Teplozahist zabezpechuvavsya poyednannyam biloyi farbi i ozdoblennyam z visokim koeficiyentom teplovidilennya nanesenimi na polirovanu alyuminiyevu osnovu Vidsiki aparaturi Na rami u dvoh vidsikah z kontrolovanoyu temperaturoyu rozmishuvalas elektronna aparatura Vidsiki buli vkriti potuzhnoyu teploizolyaciyeyu kriz yaku prohodili teplovi kanali takozh u vidsikah buli termoregulyuvachi i malenki elektrichni nagrivachi V odnomu vidsiku u yakomu pidtrimuvalasya temperatura vid 5 do 50 C rozmishuvalos obladnannya dlya zv yazku i kontrolyu elektropostachannya V inshomu u yakomu pidtrimuvalasya temperatura vid 20 do 50 C rozmishuvalos obladnannya dlya obrobki signaliv Inzhenerne obladnannya Televizijna kamera bula zmontovana blizko bilya vershini trinizhka V strukturu buli vstavleni tenzodatchiki temperaturni sensori ta inshe inzhenerne obladnannya Odin fotometrichnij pricil bulo zmontovano bilya kincya posadkovoyi opori odna korotka strila rozkladalasya z centru strukturi Sonyachnij sensor datchik Kanopusa i shvidki giroskopi sho obertalisya u kardanovij pidvisci dopomagali viznachiti oriyentaciyu aparata Ruh i oriyentaciya Ruh i oriyentaciya zdijsnyuvalis za dopomogoyu holodnogo azotu pid chas fazi polotu Tverdopalivnij dvigun u formi stalevoyi kuli zmontovanij u centri aparata vikoristovuvavsya pri posadci Tri mali raketni dviguni z kerovanoyu tyagoyu vikoristovuvalis pid chas korekciyi orbiti i posadki Dviguni pracyuvali na gidrati monometilgidrazinu palne i sumishi MON 10 90 dioksidu dinitrogenu N2O2 i 10 monooksidu azotu NO Kozhna kamera zgoryannya mala tyagu 130 460 N odin dvigun povertavsya dlya kontrolyu krenu Palivo zberigalosya u sferichnih bakah prikriplenih do rami aparata Shema posadki Visotomir vmikav golovnij raketnij dvigun dlya pochatkovogo galmuvannya Pislya zakinchennya roboti tverdopalivnogo dviguna vidokremlyuvalis visotomir i dvigun Pislya cogo vmikalis doplerivskij i visotomirnij radari sho zabezpechuvali informaciyu dlya roboti avtopilota yakij kontrolyuvav sistemu malih dviguniv do posadki ObladnannyaDoslidnicka aparatura Serveyera Metoyu polotu bulo otrimati televizijni zobrazhennya misyachnoyi poverhni z miscya posadki provesti eksperiment z eroziyi raketnih dviguniv viznachiti vidnosnij vmist himichnih elementiv v misyachnomu grunti otrimati dani dinamiki prizemlennya i otrimati dani teplovizijnogo i radiolokacijnogo vidobrazhennya Instrumenti dlya cogo kosmichnogo aparata buli shozhi na instrumenti poperednih aparativ Instrument dlya rozsiyuvannya alfa chastinok buv vstanovlenij zamist gruntozbirnika nevelikij magnit buv prikriplenij do odniyeyi opori shob viyaviti prisutnist magnitnogo materialu v misyachnomu grunti Telekamera Na Serveyeri 5 bula vstanovlena televizijna sistema i blizko 100 datchikiv dlya vimiryuvannya temperatur naprug polozhennya ruhlivih elementiv aparatu a takozh akselerometri Televizijna sistema mogla pracyuvati u dvoh rezhimah z rozkladannyam zobrazhennya na 200 abo na 600 ryadkiv Rozdilna zdatnist yiyi bula 0 5 mm na vidstani 1 6 m vid kameri U skladi aparatu znahodilisya sonyachnij datchik i datchik opornoyi zirki Kanopus a takozh kilka radiolokatoriv dlya viznachennya shvidkosti spusku i vidstani do misyachnoyi poverhni Radiovisotomir davav signal na vimikannya galmivnogo dviguna Inshij visotomir za dopomogoyu bortovoyi obchislyuvalnoyi mashini keruvav dvigunami maloyi tyagi Televizijna kamera skladalasya z trubki vidikona dvoh linz iz fokusnoyu vidstannyu 25 i 100 mm zatvoriv svitlofiltriv j diafragmi vstanovlenih vzdovzh osi sho bula nahilena na 16 gradusiv do centralnoyi osi aparata Telekamera bula vstanovlena pid dzerkalom yake moglo peremishuvatis za azimutom gorizontalno i visotoyu vertikalno Robota kameri povnistyu zalezhala vid nadhodzhennya nalezhnih komand iz Zemli Pokadrove ohoplennya misyachnoyi poverhni bulo otrimano pislya obertu na 360 gradusiv za azimutom v promizhku vid 40 gradusiv vishe ploshini perpendikulyarnoyi osi Z kameri do 65 gradusiv nizhche ciyeyi ploshini Buli vikoristani rezhimi roboti telekameri z peredacheyu 600 i 200 linij U rezhimi 200 linij odin kadr skanuvavsya kozhni 61 8 sekundi i dani peredavalisya nespryamovanoyu antenoyu Povna peredacha zobrazhennya videosignalom v rezhimi 200 linij trivala 20 sekund na chastoti 1 2 kGc Fotografiyi u rezhimi 600 linij peredavalis spryamovanoyu antenoyu Otrimani fotografiyi skanuvalis raz na 3 6 sekundi Kozhne zobrazhennya v rezhimi 600 linij vimagalo nominalno odnu sekundu dlya zchituvannya kartinki z vidikona i chastotu 220 kGc dlya peredachi cifrovogo signalu Televizijni zobrazhennya buli pokazani na Zemli u povilnomu skanuvanni na ekrani televizora yakij buv vkritij fotolyuminoforom dovgostrokovoyi stijkosti vidpovidno do nominalnoyi maksimalnoyi chastoti kadriv Odin kadr zobrazhennya utvoryuvavsya z kozhnogo otrimanogo foto v rezhimi realnogo chasu zi shvidkistyu sumisnoyu z otrimuvanim zobrazhennyam Ci dani buli zapisani na magnitnu strichku videomagnitofona i na kinoplivku shirinoyu 70 mm Protyagom pershogo misyachnogo dnya yakij zakinchivsya 24 veresnya 1967 bulo peredano 18 006 visokoyakisnih televizijnih fotografij Pislya vidklyuchennya pid chas misyachnoyi nochi na ponad 20 dib kamera vidpovidala na komandi i dodatkovo z 15 po 23 zhovtnya 1967 bulo peredano 1048 fotografij She 64 fotografij buli peredani pid chas chetvertogo misyachnogo dnya ale yakist znimkiv porivnyano z prijnyatimi pislya pershogo misyachnogo dnya bula girshoyu vnaslidok degradaciyi kameri pid vplivom misyachnih nichnih temperatur Alfa spektrometr Analizator rozsiyuvannya alfa chastinok poverhneyu buv rozroblenij dlya bezposerednogo vimiryuvannya kilkosti osnovnih elementiv misyachnoyi poverhni Prilad skladavsya z shesti dzherel alfa chastinok kyuriya 242 sho pricilno oprominyuvali zrazok kriz otvir diametrom 100 mm u nizhnij chastini priladu i dvoh paralelnih ale nezalezhnih detektornih sistem zaryadzhenih chastinok Odna sistema mala dva datchika viyavlennya energetichnih spektriv alfa chastinok rozsiyanih vid misyachnoyi poverhni insha z chotirma datchikami viyavlyala energetichni spektri protoniv vnaslidok reakcij alfa chastinok i protoniv v poverhni materialu Kozhen detektor buv z yednanij z analizatorom visoti impulsu Paket elektroniki u vidsiku roztashovanomu na kosmichnomu aparati postijno peredavav telemetrichni signali na Zemlyu pri vikonanni eksperimentu U spektrah zrazkiv bulo viyavleno kilkisnu informaciyu pro vsi osnovni elementi krim vodnyu geliyu i litiyu Eksperiment trivalistyu 83 godini nadav visokoyakisni dani protyagom pershogo misyachnogo dnya U drugij misyachnij den buli nakopicheni 22 godini danih nadhodzhennya yakih zmenshiv detektor shumu Primitki Arhiv originalu za 8 serpnya 2013 Procitovano 10 travnya 2014 DzherelaServeyer 5 9 travnya 2012 u Wayback Machine v katalozi NASA angl Programa Serveyer 24 veresnya 2014 u Wayback Machine v kosmichnih storinkah Gyuntera angl