Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чандраян-1 (англ. Chandrayaan-1) — індійський космічний апарат (перекладається як «місячний апарат»), запущений 22 жовтня 2008 року з космодрому в південній Індії і через шістнадцять діб польоту виведений на орбіту Місяця. Індія стала третьою азійською країною, після Японії і Китаю, що запустила штучний супутник Місяця.
| Чандраян-1 | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | санскр. चंद्रयान-१ |
| NORAD ID | 33405 |
| Організація |  ISRO |
| Штучний супутник | Місяця |
| Дата запуску | 22 жовтня 2008 в 00:52 UTC |
| Ракета-носій | PSLV-XL |
| Космодром | Шріхарікота |
| Технічні параметри | |
| Маса | 1380 кг |
| Потужність | 750 Вт |
| Джерела живлення | сонячні батареї |
| Посадка на небесне тіло | |
| Дата і час посадки | 14 листопада 2008 15:01 UTC |
Стартова маса станції разом із паливом складає 1380 кг, за формою апарат схожий на куб зі стороною 1,5 метра. Маса станції на місячній орбіті (після використання палива на розгін до Місяця) — 675 кг (523 кг після відокремлення імпактора). Маса наукового обладнання складає 90 кг.
Основні цілі місії зонда — вивчення мінералогічного і хімічного складу Місяця, пошук води на його поверхні і докладне картографування всього природного супутника Землі. Індійські вчені планують створити докладний тривимірний атлас місячної поверхні і з'ясувати її хімічний склад. Перш за все їх цікавить наявність на Місяці металів — магнію, алюмінію, кремнію, заліза, титану, а також радіоактивних елементів — радону, урану, торію.
Одна з головних цілей місії — пошук гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу гелію, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Вважається, що цей ізотоп поширений на Місяці, хоча досі його родовища не були знайдені. Інше ключове завдання, покладене на «Чандраян-1», полягає в знаходженні льоду на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. У ході місії буде складений тривимірний атлас поверхні Місяця.
Індія проводить місію в співпраці із західними партнерами. «Чандраян-1» несе на собі 12 наукових інструментів, шість із яких надані американським і європейським космічними агентствами (НАСА і ЄКА) і Болгарією.
12 листопада 2008 року «Чандраян-1» вийшов на розрахункову фінальну навколомісячну орбіту, коли планове включення двигуна знизило орбіту космічного апарату до 100 км і почав зондування Місяця. 14 листопада в наперед визначену певну точку на поверхні Місяця був скинутий відокремлюваний зонд, який у міру зниження сфотографує її і проаналізує склад надтонкої місячної атмосфери, передавши отримані дані «Чандраяну».
Відокремлюваний апарат індійського орбітального зонда «Чандраян-1» зробив успішну «посадку» на Місяці, згідно з офіційним повідомленням Індійської організації космічних досліджень і розробок (ISRO). 35-кілограмовий апарат, прикрашений з боків зображеннями індійського прапора, врізався в місячну поверхню в запланованому місці поблизу південного полюса. Спуск після відокремлення від орбітального зонда зайняв 25 хвилин. За цей час апарат за допомогою вбудованої фото- і відеотехніки зробив безліч знімків і відіслав їх назад на «Чандраян». Примісячнившись, апарат подав сигнали, які були отримані вченими на Землі.
Десять приладів, що залишилися на борту — фотокамери, спектрометри й радари — активовані на орбіті. Першими було включено два прилади — камеру для картографування поверхні Місяця і дозиметр радіації. Камера передала з космосу на Землю знімки земної та місячної поверхні ще по дорозі до Місяця. Аналіз отриманої інформації вимагатиме часу, і перші результати можна чекати тільки через декілька тижнів.
Американський апарат M3, встановлений на «Чандраян-1», наприкінці 2008 року вперше виявив на Місяці піроксени — мінерали, що містять залізо і які складають значну частину земної мантії.
У останні місяці роботи індійські фахівці вимушені були відмовитися від частини досліджень, які планувалося провести за допомогою «Чандраяна», оскільки на зонді через перегрів вийшов з ладу один із сенсорів. Орбіту зонда довелося підняти зі 100 до 200 кілометрів. У серпні 2009 Індійська організація космічних досліджень повідомила, що втратила зв'язок із місячним зондом «Чандраян-1».
Індійська організація космічних досліджень розробляє проєкт «Чандраян-2», плануючи запустити його до Місяця у 2012 році. У 2015 році Індія планувала відправити до космосу гаганавтів (індійських космонавтів), однак потім термін польоту було перенесено, як мінімум на 2018 рік.
Індія в космосі
Індія намагається затвердиться на ринку запусків комерційних супутників, і до цього є всі технічні передумови. У квітні 2008 року індійська ракета-носій PSLV успішно запустила на орбіту Землі одразу 10 штучних супутників. Запуск «Чандраян-1» з дорогим іноземним устаткуванням на борту допоможе Індії переконати інвесторів у надійності своїх ракет-носіїв.
«Чандраян-1» увійшов до історії як найдешевший місячний проєкт. Він обійшовся Індії всього в 74 мільйони доларів. Для порівняння: японський супутник Місяця SELENE коштував 480 мільйонів, а китайський — 187. Дешевизна індійської космічної програми пояснюється не в останню чергу низькою вартістю робочої сили в Індії: середня заробітна плата співробітників індійського космічного агентства у вісім разів нижча, ніж в Європі та США.
Спостерігачі на Заході відзначають, що таким чином індійська влада намагається наздогнати Китай. Космічне протистояння двох країн є свого роду азійською копією тієї космічної гонки, що відбувалася між США і колишнім СРСР.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 28 жовтня 2017.
- Індійська ракета успішно вивела на орбіту 8 супутників. 26.09.2016, 12:33
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чандраян-1 |
- Офіційна сторінка Chandrayaan-1 [ 12 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- by NASA's Solar System Exploration
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chandrayan 1 angl Chandrayaan 1 indijskij kosmichnij aparat perekladayetsya yak misyachnij aparat zapushenij 22 zhovtnya 2008 roku z kosmodromu v pivdennij Indiyi i cherez shistnadcyat dib polotu vivedenij na orbitu Misyacya Indiya stala tretoyu azijskoyu krayinoyu pislya Yaponiyi i Kitayu sho zapustila shtuchnij suputnik Misyacya Chandrayan 1Osnovni parametriPovna nazvasanskr च द रय न १NORAD ID33405OrganizaciyaISROShtuchnij suputnikMisyacyaData zapusku22 zhovtnya 2008 v 00 52 UTCRaketa nosijPSLV XLKosmodromShriharikotaTehnichni parametriMasa1380 kgPotuzhnist750 VtDzherela zhivlennyasonyachni batareyiPosadka na nebesne tiloData i chas posadki14 listopada 2008 15 01 UTC Shema aparatu Chandrayan 1 Startova masa stanciyi razom iz palivom skladaye 1380 kg za formoyu aparat shozhij na kub zi storonoyu 1 5 metra Masa stanciyi na misyachnij orbiti pislya vikoristannya paliva na rozgin do Misyacya 675 kg 523 kg pislya vidokremlennya impaktora Masa naukovogo obladnannya skladaye 90 kg Osnovni cili misiyi zonda vivchennya mineralogichnogo i himichnogo skladu Misyacya poshuk vodi na jogo poverhni i dokladne kartografuvannya vsogo prirodnogo suputnika Zemli Indijski vcheni planuyut stvoriti dokladnij trivimirnij atlas misyachnoyi poverhni i z yasuvati yiyi himichnij sklad Persh za vse yih cikavit nayavnist na Misyaci metaliv magniyu alyuminiyu kremniyu zaliza titanu a takozh radioaktivnih elementiv radonu uranu toriyu Odna z golovnih cilej misiyi poshuk geliyu 3 nadzvichajno ridkisnogo na Zemli izotopu geliyu yakij mozhe sluzhiti palivom dlya termoyadernoyi energetiki Vvazhayetsya sho cej izotop poshirenij na Misyaci hocha dosi jogo rodovisha ne buli znajdeni Inshe klyuchove zavdannya pokladene na Chandrayan 1 polyagaye v znahodzhenni lodu na poverhni abo pid poverhneyu Misyacya osoblivo v polyarnih regionah U hodi misiyi bude skladenij trivimirnij atlas poverhni Misyacya Indiya provodit misiyu v spivpraci iz zahidnimi partnerami Chandrayan 1 nese na sobi 12 naukovih instrumentiv shist iz yakih nadani amerikanskim i yevropejskim kosmichnimi agentstvami NASA i YeKA i Bolgariyeyu 12 listopada 2008 roku Chandrayan 1 vijshov na rozrahunkovu finalnu navkolomisyachnu orbitu koli planove vklyuchennya dviguna znizilo orbitu kosmichnogo aparatu do 100 km i pochav zonduvannya Misyacya 14 listopada v napered viznachenu pevnu tochku na poverhni Misyacya buv skinutij vidokremlyuvanij zond yakij u miru znizhennya sfotografuye yiyi i proanalizuye sklad nadtonkoyi misyachnoyi atmosferi peredavshi otrimani dani Chandrayanu Vidokremlyuvanij aparat indijskogo orbitalnogo zonda Chandrayan 1 zrobiv uspishnu posadku na Misyaci zgidno z oficijnim povidomlennyam Indijskoyi organizaciyi kosmichnih doslidzhen i rozrobok ISRO 35 kilogramovij aparat prikrashenij z bokiv zobrazhennyami indijskogo prapora vrizavsya v misyachnu poverhnyu v zaplanovanomu misci poblizu pivdennogo polyusa Spusk pislya vidokremlennya vid orbitalnogo zonda zajnyav 25 hvilin Za cej chas aparat za dopomogoyu vbudovanoyi foto i videotehniki zrobiv bezlich znimkiv i vidislav yih nazad na Chandrayan Primisyachnivshis aparat podav signali yaki buli otrimani vchenimi na Zemli Desyat priladiv sho zalishilisya na bortu fotokameri spektrometri j radari aktivovani na orbiti Pershimi bulo vklyucheno dva priladi kameru dlya kartografuvannya poverhni Misyacya i dozimetr radiaciyi Kamera peredala z kosmosu na Zemlyu znimki zemnoyi ta misyachnoyi poverhni she po dorozi do Misyacya Analiz otrimanoyi informaciyi vimagatime chasu i pershi rezultati mozhna chekati tilki cherez dekilka tizhniv Amerikanskij aparat M3 vstanovlenij na Chandrayan 1 naprikinci 2008 roku vpershe viyaviv na Misyaci pirokseni minerali sho mistyat zalizo i yaki skladayut znachnu chastinu zemnoyi mantiyi U ostanni misyaci roboti indijski fahivci vimusheni buli vidmovitisya vid chastini doslidzhen yaki planuvalosya provesti za dopomogoyu Chandrayana oskilki na zondi cherez peregriv vijshov z ladu odin iz sensoriv Orbitu zonda dovelosya pidnyati zi 100 do 200 kilometriv U serpni 2009 Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen povidomila sho vtratila zv yazok iz misyachnim zondom Chandrayan 1 Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen rozroblyaye proyekt Chandrayan 2 planuyuchi zapustiti jogo do Misyacya u 2012 roci U 2015 roci Indiya planuvala vidpraviti do kosmosu gaganavtiv indijskih kosmonavtiv odnak potim termin polotu bulo pereneseno yak minimum na 2018 rik Indiya v kosmosiDokladnishe Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen i rozrobok Indiya namagayetsya zatverditsya na rinku zapuskiv komercijnih suputnikiv i do cogo ye vsi tehnichni peredumovi U kvitni 2008 roku indijska raketa nosij PSLV uspishno zapustila na orbitu Zemli odrazu 10 shtuchnih suputnikiv Zapusk Chandrayan 1 z dorogim inozemnim ustatkuvannyam na bortu dopomozhe Indiyi perekonati investoriv u nadijnosti svoyih raket nosiyiv Chandrayan 1 uvijshov do istoriyi yak najdeshevshij misyachnij proyekt Vin obijshovsya Indiyi vsogo v 74 miljoni dolariv Dlya porivnyannya yaponskij suputnik Misyacya SELENE koshtuvav 480 miljoniv a kitajskij 187 Deshevizna indijskoyi kosmichnoyi programi poyasnyuyetsya ne v ostannyu chergu nizkoyu vartistyu robochoyi sili v Indiyi serednya zarobitna plata spivrobitnikiv indijskogo kosmichnogo agentstva u visim raziv nizhcha nizh v Yevropi ta SShA Sposterigachi na Zahodi vidznachayut sho takim chinom indijska vlada namagayetsya nazdognati Kitaj Kosmichne protistoyannya dvoh krayin ye svogo rodu azijskoyu kopiyeyu tiyeyi kosmichnoyi gonki sho vidbuvalasya mizh SShA i kolishnim SRSR Primitki Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 28 zhovtnya 2017 Indijska raketa uspishno vivela na orbitu 8 suputnikiv 26 09 2016 12 33PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chandrayan 1 Oficijna storinka Chandrayaan 1 12 kvitnya 2014 u Wayback Machine by NASA s Solar System Exploration Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi