Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Європе йське космі чне аге нтство ЄКА European Space Agency ESA міжнародна організація що займається здійсненням спільни

Європейське космічне агентство

Європейське космічне агентство

Європе́йське космі́чне аге́нтство, ЄКА (European Space Agency, ESA) — міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень, а також практичним використанням штучних супутників. Заснована 30 травня 1975 року. Штаб-квартира знаходиться в Парижі. ESA має в штаті 2000 працівників, а річний бюджет становить близько 5.25 мільярдів € / $5.7 млрд (2016).

Європейське космічне агентство
European Space Agency
ESA і ASE
Тип міжурядова організація
космічне агентство[d] і міжнародна організація
Організаційно-правова форма господарювання міжнародна організація[d][2]
Галузь НДДКР[3] і d[2]
Спеціалізація освоєння космосу і космічні польоти
Попередник(и) d
Засновано 30 травня 1975
Засновник(и) Бельгія, Данія, Франція, ФРН, Італія, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Велика Британія і Швейцарія
Штаб-квартира Париж[4]
Співробітники 2200 осіб (2018)[5][4]
Член d[6], d, Open Geospatial Consortium[7], RIPE NCC[8], d[9] і d[10]
esa.int​(англ.)
image Європейське космічне агентство у Вікісховищі

Країни-учасники

image
   Країни-члени ЄКА
   Країни-співробітники ЄКА
   Підписали угоду про співробітництво

Засновники (учасники з 1975)

Інші учасники

Словенія, Латвія, Словаччина, Литва, Болгарія i image Канада беруть участь в окремих проєктах. Україна, Туреччина, Кіпр, Ізраїль i Мальта підписала угоду про співробітництво з Європейським космічним агентством.

У липні 2022 року ЄКА припинило співпрацю з Роскосмосом у проєктах з вивчення Марса.

Проєкти

Виконані проєкти

Космічний телескоп Hipparcos

Докладніше: Hipparcos

Астрометричний проєкт Hipparcos був призначений для високоточного вимірювання паралаксів зір, визначення відстані до них та вимірювання їх власного руху. Його назва — акронім від англ. High precision parallax collecting satellite — супутник для збирання високоточних паралаксів, була співзвучною з ім'ям грецького астронома Гіппарха.

Розробка проєкту почалася 1980 року. Супутник було запущено у серпні 1989 року. Через відмову двигуна телескоп не було виведено на заплановану геостаціонарну орбіту. Утім, спостереження можна було здійснювати й на геоперехідній орбіті, щоправда, внаслідок перетину радіаційних поясів частина спостережень (близько третини) втрачалася. Телескоп працював до березня 1993 року, коли експеримент було достроково припинено. Обробка результатів тривала до серпня 1996 року, результати було опубліковано в червні 1997.

Загальні витрати (включаючи витрати на обробку даних) склали близько 600 млн. євро. За результатами основного експерименту було визначено астрометричні параметри більше ста тисяч зір із точністю, яка на два порядки перевершувала найкращі наземні виміри, а за результатами додаткового експерименту (який отримав назву Tycho — на честь Тихо Браге) було визначено астрометричні параметри ще мільйона зір. Точність вимірів додаткового експерименту була меншою, але вона також перевершувала найкращі наземні виміри. У тому ж експерименті Tycho було визначено ще й фотометричні параметри того ж мільйона зір. Точність дещо поступалася найкращим наземним вимірам, але фотометрію вперше було зроблено для всього небосхилу одним інструментом. За результатами місії опубліковано два зоряні каталоги, які мають більшу точність та краще задовольняють потреби астрономів, аніж каталоги, створені за результатами наземних спостережень.

Автоматичний космічний зонд «Rosetta»

Докладніше: Розетта (космічний апарат)

«Rosetta» — космічний зонд, запущений Європейським космічним агентством 2 березня 2004 року. Мета польоту — дослідження комети Чурюмова — Герасименко. Апарат складається з двох частин: власне космічного зонда «Розетта» (англ. Rosetta space probe), що вийшов на орбіту комети, та спускового модуля «Філи» (англ. Philae lander). У серпні 2014 року апарат підійшов упритул до комети та супроводжував її до Сонця. Зонд здійснив м'яку посадку на комету 12 листопада 2014 року[].

Місію апарата завершено 30 вересня 2016 року.

Космічний телескоп «Гершель»

Докладніше: Космічний телескоп «Гершель»

Космічний апарат запустили 14 травня 2009 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Разом із телескопом «Гершель» цієї ж ракетою-носієм було виведено на орбіту астрономічний супутник «Планк». Вартість проєкту (з вартістю об'єднаного запуску) становила приблизно 1,9 мільярда євро.

Космічний телескоп із діаметром дзеркала 3,5 м виконував спостереження в інфрачервоному діапазоні.

Апарат обертався навколо точки Лагранжа L2, яка розташована на відстані близько 1,5 млн км від Землі у бік, протилежний Сонцю.

Основна наземна станція, що забезпечувала діяльність телескопа — антена глибокого космосу в Нью-Норсії (Австралія), що належить Європейському космічному агентству.

Функціонування було розраховано на три роки. Основним обмежуючим фактором було випаровування гелію з кріостату, що забезпечує охолодження детекторів до робочої температури у 2K. Кріостат містив близько 2000 літрів рідкого гелію у стані надплинності. Гелій поступово випаровувався і в травні 2013 року роботу телескопа було припинено.

Автоматичний вантажний космічний корабель

Докладніше: Automated Transfer Vehicle

Починаючи із 1995 року, Європейське космічне агентство витратило близько 1,9 мільярда доларів США на проєктування і створення першого вантажного корабля та на створення наземного обладнання для слідкування і керування кораблем. Вартість власне європейського вантажного корабля становить 304 мільйони доларів, а повні витрати на політ одного вантажівника становлять 532 мільйони доларів. У проєкті створення європейської космічної вантажівки брали участь 10 країн. Основні витрати (близько 47 %) несе Франція, доля Німеччини — 24 %, Італії — 13 %. Перший старт здійснено 9 березня 2008 року. Корабель отримав назву «Жюль Верн». Він успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС) 3 квітня та доставив туди близько 5 тонн вантажів.

Польоти європейської космічної вантажівки керувалися командою із 60 осіб із центру управління польотами (ЦУП), що розташований у Тулузі (Франція).

Надалі передбачалося запускати один корабель кожні 13—15 місяців, однак 2014 року програму було завершено.

Поточні космічні проєкти

Астрометричний телескоп Gaia

Цей розділ потребує доповнення.
Докладніше: Gaia

Інші поточні проєкти

Проєкти в розробці

  • Laser Interferometer Space Antenna (LISA) — космічний інтерферометр для виявлення та вимірювання гравітаційних хвиль.
  • Asteroid Impact & Deflection Assessment (AIDA) — вивчення кінетичних ефектів від зіткнення космічного апарата з астероїдом.
  • Європейський аналог Starlink — Європейське космічне агентство разом з Єврокомісією, країнами союзу, ти приватними компаніями планує витратити 6,8 млрд євро на будівництво супутникової системи до 2027 року.
  • Європейське космічне агентство (ESA) фінансує декілька досліджень, які вивчатимуть використання ядерного ракетного двигуна для дослідження далекого космосу. Ядерний електричний двигун (NEP) потенційно може подолати існуючі обмеження та запустити космічні місії в нову епоху, дозволяючи людству досягати космосу далі, ніж будь-коли раніше. Одне з досліджень, які фінансує ESA, а саме — «Попередня Європейська оцінка ядерної електричної установки для космічних застосувань (RocketRoll)», ведеться вченими з Празького університету, Штутгартського університету та інженерами з OHB Czechspace та OHB System у Бремені (Німеччина).

Див. також

Примітки

  1. https://brand.esa.int/assets/wording-and-phonetic/
  2. SIRENE
    d:Track:Q3509449
  3. Архів преси XX століття — 1908.
    d:Track:Q36948990
  4. https://www.esa.int/Space_in_Member_States/France/L_ESA_faits_et_chiffres
  5. https://www.esa.int/About_Us/Welcome_to_ESA/What_is_ESA
  6. https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
  7. https://www.ogc.org/ogc/members
  8. https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.esoc.html
  10. https://eosc.eu/members/
  11. esa. . European Space Agency. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2016.
  12. . European Space Agency. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
  13. ЄКА припиняє співпрацю з Роскосмосом у проектах по Марсу. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 липня 2022.
  14. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 19 вересня 2009.
  15. ESA Herschel operations page [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  16. . Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 10 серпня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  17. . Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 25 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  18. . European Commission - European Commission (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2022.
  19. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  20. . PCMAG (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  21. Європа хоче створити ядерну ракету для дослідження далекого космосу. 03.05.2023

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevrope jske kosmi chne age ntstvo YeKA European Space Agency ESA mizhnarodna organizaciya sho zajmayetsya zdijsnennyam spilnih kosmichnih doslidzhen a takozh praktichnim vikoristannyam shtuchnih suputnikiv Zasnovana 30 travnya 1975 roku Shtab kvartira znahoditsya v Parizhi ESA maye v shtati 2000 pracivnikiv a richnij byudzhet stanovit blizko 5 25 milyardiv 5 7 mlrd 2016 Yevropejske kosmichne agentstvoEuropean Space Agency ESA i ASELogotipTip mizhuryadova organizaciya kosmichne agentstvo d i mizhnarodna organizaciyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya mizhnarodna organizaciya d 2 Galuz NDDKR 3 i d 2 Specializaciya osvoyennya kosmosu i kosmichni polotiPoperednik i dZasnovano 30 travnya 1975Zasnovnik i Belgiya Daniya Franciya FRN Italiya Niderlandi Ispaniya Shveciya Velika Britaniya i ShvejcariyaShtab kvartira Parizh 4 Spivrobitniki 2200 osib 2018 5 4 Chlen d 6 d Open Geospatial Consortium 7 RIPE NCC 8 d 9 i d 10 esa int angl Yevropejske kosmichne agentstvo u VikishovishiKrayini uchasniki Krayini chleni YeKA Krayini spivrobitniki YeKA Pidpisali ugodu pro spivrobitnictvoZasnovniki uchasniki z 1975 Belgiya Velika Britaniya Daniya Ispaniya Italiya Niderlandi Nimechchina Franciya Shvejcariya ShveciyaInshi uchasniki Irlandiya z 10 grudnya 1980 roku Avstriya z 30 grudnya 1986 roku Norvegiya z 30 grudnya 1986 roku Finlyandiya z 1 sichnya 1995 roku Portugaliya z 14 listopada 2000 roku Greciya z 9 bereznya 2005 roku Lyuksemburg z 30 chervnya 2005 roku Chehiya z 12 listopada 2008 roku Rumuniya z 22 grudnya 2011 roku Polsha z 19 listopada 2012 roku Estoniya z 4 lyutogo 2015 roku Ugorshina z 24 lyutogo 2015 roku Sloveniya Latviya Slovachchina Litva Bolgariya i Kanada berut uchast v okremih proyektah Ukrayina Turechchina Kipr Izrayil i Malta pidpisala ugodu pro spivrobitnictvo z Yevropejskim kosmichnim agentstvom U lipni 2022 roku YeKA pripinilo spivpracyu z Roskosmosom u proyektah z vivchennya Marsa ProyektiVikonani proyekti Kosmichnij teleskop Hipparcos Dokladnishe Hipparcos Astrometrichnij proyekt Hipparcos buv priznachenij dlya visokotochnogo vimiryuvannya paralaksiv zir viznachennya vidstani do nih ta vimiryuvannya yih vlasnogo ruhu Jogo nazva akronim vid angl High precision parallax collecting satellite suputnik dlya zbirannya visokotochnih paralaksiv bula spivzvuchnoyu z im yam greckogo astronoma Gipparha Rozrobka proyektu pochalasya 1980 roku Suputnik bulo zapusheno u serpni 1989 roku Cherez vidmovu dviguna teleskop ne bulo vivedeno na zaplanovanu geostacionarnu orbitu Utim sposterezhennya mozhna bulo zdijsnyuvati j na geoperehidnij orbiti shopravda vnaslidok peretinu radiacijnih poyasiv chastina sposterezhen blizko tretini vtrachalasya Teleskop pracyuvav do bereznya 1993 roku koli eksperiment bulo dostrokovo pripineno Obrobka rezultativ trivala do serpnya 1996 roku rezultati bulo opublikovano v chervni 1997 Zagalni vitrati vklyuchayuchi vitrati na obrobku danih sklali blizko 600 mln yevro Za rezultatami osnovnogo eksperimentu bulo viznacheno astrometrichni parametri bilshe sta tisyach zir iz tochnistyu yaka na dva poryadki perevershuvala najkrashi nazemni vimiri a za rezultatami dodatkovogo eksperimentu yakij otrimav nazvu Tycho na chest Tiho Brage bulo viznacheno astrometrichni parametri she miljona zir Tochnist vimiriv dodatkovogo eksperimentu bula menshoyu ale vona takozh perevershuvala najkrashi nazemni vimiri U tomu zh eksperimenti Tycho bulo viznacheno she j fotometrichni parametri togo zh miljona zir Tochnist desho postupalasya najkrashim nazemnim vimiram ale fotometriyu vpershe bulo zrobleno dlya vsogo neboshilu odnim instrumentom Za rezultatami misiyi opublikovano dva zoryani katalogi yaki mayut bilshu tochnist ta krashe zadovolnyayut potrebi astronomiv anizh katalogi stvoreni za rezultatami nazemnih sposterezhen Avtomatichnij kosmichnij zond Rosetta Dokladnishe Rozetta kosmichnij aparat Rosetta kosmichnij zond zapushenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom 2 bereznya 2004 roku Meta polotu doslidzhennya kometi Churyumova Gerasimenko Aparat skladayetsya z dvoh chastin vlasne kosmichnogo zonda Rozetta angl Rosetta space probe sho vijshov na orbitu kometi ta spuskovogo modulya Fili angl Philae lander U serpni 2014 roku aparat pidijshov upritul do kometi ta suprovodzhuvav yiyi do Soncya Zond zdijsniv m yaku posadku na kometu 12 listopada 2014 roku dzherelo Misiyu aparata zaversheno 30 veresnya 2016 roku Kosmichnij teleskop Gershel Dokladnishe Kosmichnij teleskop Gershel Kosmichnij aparat zapustili 14 travnya 2009 roku z kosmodromu Kuru u Francuzkij Gviani Razom iz teleskopom Gershel ciyeyi zh raketoyu nosiyem bulo vivedeno na orbitu astronomichnij suputnik Plank Vartist proyektu z vartistyu ob yednanogo zapusku stanovila priblizno 1 9 milyarda yevro Kosmichnij teleskop iz diametrom dzerkala 3 5 m vikonuvav sposterezhennya v infrachervonomu diapazoni Aparat obertavsya navkolo tochki Lagranzha L2 yaka roztashovana na vidstani blizko 1 5 mln km vid Zemli u bik protilezhnij Soncyu Osnovna nazemna stanciya sho zabezpechuvala diyalnist teleskopa antena glibokogo kosmosu v Nyu Norsiyi Avstraliya sho nalezhit Yevropejskomu kosmichnomu agentstvu Funkcionuvannya bulo rozrahovano na tri roki Osnovnim obmezhuyuchim faktorom bulo viparovuvannya geliyu z kriostatu sho zabezpechuye oholodzhennya detektoriv do robochoyi temperaturi u 2K Kriostat mistiv blizko 2000 litriv ridkogo geliyu u stani nadplinnosti Gelij postupovo viparovuvavsya i v travni 2013 roku robotu teleskopa bulo pripineno Avtomatichnij vantazhnij kosmichnij korabel Dokladnishe Automated Transfer Vehicle Pochinayuchi iz 1995 roku Yevropejske kosmichne agentstvo vitratilo blizko 1 9 milyarda dolariv SShA na proyektuvannya i stvorennya pershogo vantazhnogo korablya ta na stvorennya nazemnogo obladnannya dlya slidkuvannya i keruvannya korablem Vartist vlasne yevropejskogo vantazhnogo korablya stanovit 304 miljoni dolariv a povni vitrati na polit odnogo vantazhivnika stanovlyat 532 miljoni dolariv U proyekti stvorennya yevropejskoyi kosmichnoyi vantazhivki brali uchast 10 krayin Osnovni vitrati blizko 47 nese Franciya dolya Nimechchini 24 Italiyi 13 Pershij start zdijsneno 9 bereznya 2008 roku Korabel otrimav nazvu Zhyul Vern Vin uspishno pristikuvavsya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS 3 kvitnya ta dostaviv tudi blizko 5 tonn vantazhiv Poloti yevropejskoyi kosmichnoyi vantazhivki keruvalisya komandoyu iz 60 osib iz centru upravlinnya polotami CUP sho roztashovanij u Tuluzi Franciya Nadali peredbachalosya zapuskati odin korabel kozhni 13 15 misyaciv odnak 2014 roku programu bulo zaversheno Potochni kosmichni proyekti Astrometrichnij teleskop Gaia Cej rozdil potrebuye dopovnennya Dokladnishe Gaia Inshi potochni proyekti Evklid kosmichnij teleskop vidimogo ta blizhnogo infrachervonogo diapazonu Mars ekspres avtomatichna mizhplanetna stanciya ESA sho priznachena dlya vivchennya Marsu Jupiter Icy Moons Explorer JUICE kosmichnij aparat dlya vivchennya sistemi Yupitera zokrema jogo suputnikiv Zapusk zaplanovano na 2022 rik pributtya do sistemi Yupitera 2029 roku Proyekti v rozrobci Laser Interferometer Space Antenna LISA kosmichnij interferometr dlya viyavlennya ta vimiryuvannya gravitacijnih hvil Asteroid Impact amp Deflection Assessment AIDA vivchennya kinetichnih efektiv vid zitknennya kosmichnogo aparata z asteroyidom Yevropejskij analog Starlink Yevropejske kosmichne agentstvo razom z Yevrokomisiyeyu krayinami soyuzu ti privatnimi kompaniyami planuye vitratiti 6 8 mlrd yevro na budivnictvo suputnikovoyi sistemi do 2027 roku Yevropejske kosmichne agentstvo ESA finansuye dekilka doslidzhen yaki vivchatimut vikoristannya yadernogo raketnogo dviguna dlya doslidzhennya dalekogo kosmosu Yadernij elektrichnij dvigun NEP potencijno mozhe podolati isnuyuchi obmezhennya ta zapustiti kosmichni misiyi v novu epohu dozvolyayuchi lyudstvu dosyagati kosmosu dali nizh bud koli ranishe Odne z doslidzhen yaki finansuye ESA a same Poperednya Yevropejska ocinka yadernoyi elektrichnoyi ustanovki dlya kosmichnih zastosuvan RocketRoll vedetsya vchenimi z Prazkogo universitetu Shtutgartskogo universitetu ta inzhenerami z OHB Czechspace ta OHB System u Bremeni Nimechchina Div takozhYevropejska kooperaciya zi standartizaciyi v galuzi kosmichnoyi tehnikiPrimitkihttps brand esa int assets wording and phonetic SIRENE d Track Q3509449 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 https www esa int Space in Member States France L ESA faits et chiffres https www esa int About Us Welcome to ESA What is ESA https www iadc home org member agencies list https www ogc org ogc members https www ripe net membership indices data de esoc html https eosc eu members esa European Space Agency Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 European Space Agency Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2016 YeKA pripinyaye spivpracyu z Roskosmosom u proektah po Marsu RBK Ukraina ros Procitovano 12 lipnya 2022 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 19 veresnya 2009 ESA Herschel operations page 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 22 travnya 2008 Procitovano 10 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 lyutogo 2018 Procitovano 25 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya European Commission European Commission angl Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 PCMAG angl Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Yevropa hoche stvoriti yadernu raketu dlya doslidzhennya dalekogo kosmosu 03 05 2023PosilannyaYevropejske kosmichne agentstvo 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Oficijnij sajt YeKA 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Glosarij terminiv Yevropejskogo Soyuzu 18 kvitnya 2007 u Wayback Machine ESA 50 years 8 veresnya 2014 u Wayback Machine video prisvyachene 50 richnici Yevropejskoyi kosmichnoyi agenciyi

Дата публікації:
Топ