Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Космічна обсерваторія Гершеля космічна обсерваторія Європейського космічного агентства ESA Працювала з 2009 по 2013 рік

Гершель (космічний телескоп)

Гершель (космічний телескоп)

Космічна обсерваторія Гершеля — космічна обсерваторія Європейського космічного агентства (ESA). Працювала з 2009 по 2013 рік й у свій час була найбільшим космічним інфрачервоним телескопом. Телескоп мав 3,5-метрове дзеркало та прилади, чутливі до далекого інфрачервоного та субміліметрового діапазонів хвиль (55–672 мкм). Обсерваторія була четвертою й останньою наріжною місією в програмі (інші мови) після SOHO/Cluster II, XMM-Newton і Rosetta.

Космічний телескоп «Гершель»
image
Художнє зображення
Загальна інформація
Інші назвиFIRST (Far InfraRed and Submillimetre Telescope)
Код NSSDC2009-026A
ОрганізаціяESA
Виготовлено з участюThales Alenia Space
Дата запуску14 травня 2009 року 13:12 UTC
Запущено зКуру
Засіб запускуАріан-5
Тривалість місіїпланова — 3,5 роки
фактична — 4 роки
Тип орбітинавколо лагранжевої точки L2 системи Сонце-Земля
Тип телескопаінфрачервоний
Діаметр3,5 м
Інструменти
HIFI (Heterodyne Instrument for the Far Infrared)157 — 212 мкм
240 — 625 мкм
PACS (Photodetector Array Camera and Spectrometer)55 — 212 мкм
SPIRE (Spectral and Photometric Imaging REceiver)194 — 672 мкм
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінкаherschel.esac.esa.int

Космічний апарат було виведено на орбіту ракетоносієм Ariane 5 у травні 2009 року й приблизно через два місяці він досягнув другої точки Лагранжа (L2) системи Земля—Сонце, що перебуває на відстані близько 1,5 млн км від Землі.

Обсерваторія названа на честь сера Вільяма Гершеля, першовідкривача інфрачервоного спектра, і його сестри та колеги Кароліни Гершель.

Обсерваторія була здатна бачити об'єкти в космосі, які складно спостерігати через оптичні телескопи, наприклад, об'єкти, що випромінюють світло на інфрачервоних та субміліметрових довжинах хвиль та об'єкти, спостереженню яких заважає міжзоряний пил. Наприклад, досліджувались області утворення зір та галактики, що тільки починали наповнюватися новими зорями. Обсерваторія досліджувала зореутворюючі хмари, щоб простежити за утворенням потенційно важливих для життя молекул, таких як вода.

Тривалість роботи телескопа залежала від кріогенної рідини (надплинного гелію), необхідної для його інструментів. Гелій поступово випаровувався й інструменти переставали працювати належним чином. На момент запуску передбачалося, що його робота триватиме 3,5 роки (приблизно до кінця 2012 року). Він продовжував працювати до 29 квітня 2013 року 15:20 UTC, коли запаси охолоджувача закінчилися.

NASA було партнером місії «Гершель», відповідно американські учасники зробили свій внесок у місію та надали інструментальну технологію і спонсорували NASA Herchel Science Center (NHSC) у Центрі обробки та аналізу інфрачервоних даних (англ. IPAC) та Herschel Data Search у Науковому архіві інфрачервоних даних (англ. IRSA).

Історія

Ідея створення величезного орбітального інфрачервоного телескопа народилася 1982 року у європейських дослідників. У розробці телескопа під керівництвом Європейського космічного агентства брали участь десять країн, зокрема, США і Росія[]. Через 27 років ракета-носій Ariane-5 стартувала з космодрому у французькій Гвіані.

Спочатку телескоп називали FIRST (абревіатура від англ. Far InfraRed and Submillimetre Telescope — телескоп далекого інфрачервоного й субміліметрового діапазонів).

Огляд місії

У свій час телескоп Гершеля став найбільшим серед виведених за межі Землі. Діаметр його головного дзеркала — однієї з найважливіших компонентів оптичної системи — становить 3,5 метра. Для порівняння, головне дзеркало «Хаббла» приблизно на метр менше — його діаметр становить 2,4 метра. За площею дзеркало «Гершеля» перевищує дзеркало «Хаббла» більш ніж удвічі (9,6 м² проти 4,5 м²). Від площі головного дзеркала опосередковано залежить «гострота зору» телескопа — що воно більше, то більше випромінювання зможе зібрати.

«Гершель» бачить Всесвіт не в оптичному, а в інфрачервоному й субміліметровому діапазонах. Усі створені доти космічні інфрачервоні телескопи за своїми розмірами навіть не наближалися до «Гершеля»: іхні дзеркала збирали приблизно у 20 разів менше випромінювання.

Людський зір обмежений вузьким інтервалом довжин хвиль від 360 до 730 нм, що отримав назву видимого світла. Видиме світло служило основним джерелом інформації про космос до середини XX ст.

У міру накопичення нових знань астрономи переконалися в тому, що наші очі, навіть посилені потужними телескопами, є малопридатним інструментом для вивчення Всесвіту. Видимого світла в космосі дуже мало й воно несе лише дещицю інформації про властивості космічних тіл. Однією з головних перешкод для видимого світла є пил, якого досить багато в космічному просторі. Діаметр часток пилу порівняний із довжиною хвиль видимого світла, тому порошинки ефективно відбивають і поглинають його.

Пил незмінно оточує народжувані зорі й планети з тієї простої причини, що саме з малесеньких часток космічного пилу й газу формуються величезні космічні тіла. Пил не затримує випромінювання назавжди — він випромінює, але вже не в оптичному, а в інфрачервоному діапазоні. Для телескопів, що працюють в оптичному діапазоні, пил є непереборною перешкодою, що приховує об'єкти спостереження.

Саме в інфрачервоному діапазоні світять холодні області Всесвіту. Недавні дослідження довели, що багато галактик випромінюють лише інфрачервоне випромінювання.[] Загалом близько половини світла зір за весь час існування Всесвіту, було випромінено в інфрачервоному діапазоні.

У першу чергу, інфрачервоний телескоп дозволяє астрономам побачити Всесвіт без пилу. «Гершель» вловлює випущене порошинками випромінювання, отримане від інших космічних тіл. Аналізуючи його, вчені можуть скласти уявлення про початкове світло. Наприклад, про світло, що випромінюється під час утворення зір і планет.

Ще один об'єкт вивчення нового телескопа — це комети. Вони складаються переважно з водяного льоду, метану та вуглекислого газу і несуть в собі речовину, з якої складався молодий Всесвіт. Протягом еволюції Всесвіту речови́ни, що утворилися в результаті Великого Вибуху та невдовзі після нього, зазнавали численних перетворень. Комети несуть в собі частинки первинного космосу, тому їх дослідження є критично важливим для складання картини Всесвіту.

Телескоп «Гершель» зможе вивчати не тільки еволюцію, а й хімію Всесвіту. Внаслідок Великого Вибуху утворилося лише три найлегших елемента — водень, гелій і літій — а всі інші утворилися в зоряних «печах». Зокрема й елементи, з яких побудовані живі істоти. Вивчення хімічного складу різних областей космосу допоможе не тільки уточнити закони еволюції зір, але й (імовірно) з'ясувати питання про механізми появи життя.

Розробка

У 1982 р. ЄКА запропонувало телескоп далекого інфрачервоного та субміліметрового діапазону (FIRST). Довгостроковий план ЄКА , складений у 1984 році, передбачав місію високопродуктивної гетеродинної спектроскопії як одну з основних. У 1986 році FIRST було адаптовано під цю місію.. Його обрали для впровадження в 1993 році після промислового дослідження в 1992–1993 роках. Концепція була перероблена з навколоземної орбіти на точку Лагранжа L2 після отриманого досвіду у 1995–1998 роках в [en] (англ. ISO), що була розроблена для вивчення інфрачервоного світла з довжинами хвиль від 2,5 до 240 мкм.
У 2000 році FIRST було перейменовано на Herschel на честь Вільяма Гершеля, який відкрив інфрачервоне випромінювання. Після проведення тендеру у 2000 році виготовлення почалося у 2001 році.

Наукова мета

Гершель мав спеціалізуватися на зборі світла від об’єктів у Сонячній системі, а також Чумацького Шляху та навіть позагалактичних об’єктів, таких як новоутворені галактики. Було визначено чотири основні напрямки досліджень:

  1. Утворення галактик у ранньому Всесвіті та еволюція галактик;
  2. Зореутворення та його взаємодія з міжзоряним середовищем;
  3. Хімічний склад атмосфер і поверхонь тіл Сонячної системи, включаючи планети, комети і супутники;
  4. Молекулярна хімія у Всесвіті.

Конструкція

Космічна обсерваторія охоплювала далекий інфрачервоний і субміліметровий діапазони хвиль. Обсерваторія складалася з трьох підсистем:

  • Власне телескоп, основною деталлю якого є 3,5-метрове головне дзеркало. Воно захищене від надмірного випромінювання спеціальним екраном, на якому розташовані сонячні батареї.
  • Детектори, на які потрапляє зібране телескопом випромінювання.
  • Сервісний модуль для виконання технічних функцій з підтримання роботи телескопа, обробки даних спостережень, зміни орбіти та зв'язку з Землею.

Телескоп

У свій час телескоп «Гершеля» був найбільшим у космосі. Його головне дзеркало має діаметр 3,5 метри. Замість скла для виготовлення було використано спечений карбід кремнію. Заготовку дзеркала виготовила компанія Boostec у Тарбі, Франція; дзеркало відшліфувала та відполірувала компанія Opteon Ltd. в , Фінляндія. Потім в в Іспанії шляхом вакуумного осадження на дзеркало нанесли адгезивну хромонікелеву плівку й відбивну плівку з алюмінію.

Детектори

Випромінювання, зібране телескопом, фокусувалося на три прилади, детектори яких охолоджували до температури нижче 2 К (−271 °C). Інструменти охолоджувалися понад 2300 літрами (510 імпгаллонів; 610 галлонів США) рідкого гелію, який википав у майже вакуумі при температурі приблизно 1,4 K (−272 °C). Забезпечення гелієм було основними обмеженням терміну експлуатації космічної обсерваторії; спочатку передбачалося, що вона працюватиме щонайменше три роки.

PACS

Камера для обробки зображень і спектрометр з низькою роздільною здатністю (англ. Photodetector Array Camera and Spectrometer), що охоплює довжини хвиль від 55 до 210 , розроблені та створені Інститутом позаземної фізики Товариства Макса Планка. Спектрометр мав від R=1000 до R=5000 і міг виявляти слабкі сигнали до -63 дБ. Він працював як інтегральний польовий спектрограф, поєднуючи просторову і спектральну роздільну здатність. Камера для обробки зображень могла знімати зображення одночасно у двох діапазонах (60–85/85–130 мкм і 130–210 мкм) з межею виявлення в кілька міліянських.

image
Модель приладу SPIRE
image
Гершель в чистій кімнаті

SPIRE

Камера для обробки зображень і спектрометр із низькою роздільною здатністю (англ. Spectral and Photometric Imaging REceiver), що охоплює діапазон хвиль від 194 до 672 мкм. Спектрометр мав роздільну здатність від R=40 до R=1000 на довжині хвилі 250 мкм та створювати зображення точкових джерел з яскравістю близько 100 міліянських (мЯн) і протяжних джерел з яскравістю близько 500 мЯн. Камера для обробки зображень мала три смуги, зосереджені на 250, 350 і 500 мкм, кожна з яких мала 139, 88 і 43 пікселі відповідно. Він зміг виявити точкові джерела з яскравістю понад 2 мЯн і від 4 до 9 мЯн для протяжних джерел. Прототип фотокамери SPIRE здійснив політ на висотній кулі . лабораторія реактивного руху NASA в Пасадені, штат Каліфорнія, вдосконалила та побудувала болометри-«павутини» для цього приладу, який у 40 разів чутливіший за попередні версії. Прилад Herschel-SPIRE створив міжнародний консорціум, до якого входили понад 18 інститутів із восьми країн, серед яких Кардіффський університет був провідним.

HIFI

Гетеродинний детектор для далекого інфрачервоного діапазону (англ. Heterodyne Instrument for the Far Infrared), здатний електронно розділяти випромінювання різних довжин хвиль, давав спектральну роздільну здатність до R=107. Спектрометр працював у двох діапазонах довжин хвиль: від 157 до 212 мкм і від 240 до 625 мкм. Нідерландський інститут космічних досліджень SRON очолював весь процес проєктування, конструювання та тестування HIFI. Центр управління приладами HIFI, також під керівництвом SRON, відповідав за отримання та аналіз даних.

NASA розробило та побудувало змішувачі, ланцюги гетеродина та підсилювачі потужності для цього приладу. Науковий центр NASA Herschel, який є частиною Інфрачервоного центру обробки та аналізу в Каліфорнійському технологічному інституті, надав програмне забезпечення для планування та аналізу даних.

Сервісний модуль

Спільний (SVM) для місій Гершеля і Планка розробила й побудувала Thales Alenia Space на заводі в Турині, оскільки їхні місії були об'єднані в єдину програму.

За структурою SVM Гершеля і Планка дуже схожі. Обидва SVM мають восьмикутну форму, і для обох кожна панель призначена для розміщення визначеного набору теплових блоків, враховуючи при цьому вимоги до розсіювання тепла різних теплових блоків, інструментів, а також космічного корабля.

Крім того, на обох космічних кораблях було створено загальну конструкцію для систем авіоніки, контролю орієнтації та вимірювання (ACMS), управління командами та даними (CDMS), підсистем живлення та підсистеми відстеження, телеметрії та команди (TT&C).

Усі блоки космічного корабля на SVM резервувалися.

Підсистема живлення

На кожному космічному апараті підсистема живлення складається з сонячної батареї, що використовує фотоелектричні комірки з потрійним переходом, акумулятора та блоку керування живленням. Він призначений для взаємодії з 30 секціями кожної сонячної батареї, забезпечує регульовану шину 28 В, розподіляє цю потужність через захищені виходи та забезпечує зарядку та розрядку батареї.

У Гершеля сонячна батарея закріплена на нижній частині перегородки, призначеної для захисту кріостата від сонця. Триосьова система контролю положення підтримує цю перегородку в напрямку Сонця. Верхня частина цієї перегородки вкрита оптичним сонячним відбивачем (OSR), який відбиває 98 % енергії Сонця аби запобігти нагріванню кріостата.

Контроль положення та орбіти

Цю функцію виконує комп'ютер керування положенням (ACC), який є платформою для ACMS. Він призначений для виконання вимог наведення і повороту корисного навантаження Гершеля і Планка.

Космічний апарат «Гершель» має . Абсолютна похибка наведення має бути меншою за 3,7 кутових секунд.

Основним датчиком прямої видимості в обох космічних апаратах є .

Запуск та орбіта

image
Анімація траєкторії космічної обсерваторії Гершель з 14 травня 2009 року по 31 серпня 2013 року
      Космічна обсерваторія Гершель ·       Земля

Космічний апарат, побудований в за контрактом з компанією Thales Alenia Space, був успішно запущений з Гвіанського космічного центру о 13:12:02 UTC 14 травня 2009 року на борту ракети-носія Ariane 5, разом з космічним апаратом "Планк" і виведений на високоеліптичну орбіту, з апогеєм поблизу другої точки Лагранжа. Відстань у перигеї] становила 270,0 км (заплановано 270,0±4,5), в апогеї — 1 197 080 км (заплановано 1 193 622±151 800), нахил 5,99 град (заплановано 6,00±0,06).

14 червня 2009 року ЄКА надіслало команду на відкриття кришки, що дозволило системі PACS побачити небо і за кілька тижнів передати зображення. Кришка мала залишатися закритою, поки телескоп не вийшов у далекий космос, щоб запобігти забрудненню.

П'ять днів потому ESA опублікувало першу серію тестових фотографій, на яких зображена група M51.

У середині липня 2009 року, приблизно через шістдесят днів після запуску, космічний апарат вийшов на гало-орбіту з середнім радіусом 800 000 км навколо другої точки Лагранжа (L2) системи Земля—Сонце, за 1,5 мільйона кілометрів від Землі.

21 липня 2009 року було оголошено про успішне введення «Гершеля» в експлуатацію, що дозволило розпочати оперативну фазу. Було оголошено про передачу відповідальності від керівника програми Томаса Пассфогеля до керівника місії Йоганнеса Рідінгера.

Результати

image
Зображення туманності Rosette, зроблене Гершелем
image
Андре Брагіч, астроном, під час конференції в Каннському космічному центрі Мандельє

Місія Гершеля коштувала 1100 мільйонів євро. Ця сума включає космічний корабель і корисне навантаження, витрати на запуск і місію, а також наукові операції.

За час місії Гершель провів понад 35 000 наукових спостережень і зібрав понад 25 000 годин наукових даних із приблизно 600 різних програм спостережень.

«Гершель» відіграв важливу роль у відкритті невідомого і несподіваного етапу в процесі зореутворення. Початкове підтвердження і подальша перевірка за допомогою наземних телескопів величезної діри порожнього простору, яку раніше вважали темною туманністю, в районі NGC 1999 пролила нове світло на те, як новоутворені зоряні регіони відкидають матеріал, що їх оточує.

У липні 2010 року вийшов спеціальний випуск журналу «Астрономія та астрофізика» зі 152 статтями про перші результати роботи обсерваторії.

У жовтні 2010 року вийшов другий спеціальний випуск «Астрономії та астрофізики», присвячений єдиному приладу HIFI, через його технічну несправність, яка вивела його з ладу на 6 місяців (з серпня 2009 року по лютий 2010 року).

1 серпня 2011 року повідомлялося, що молекулярний кисень був остаточно підтверджений у космосі за допомогою космічного телескопа «Гершель» - це вже другий випадок, коли вчені знайшли молекулу в космосі. Раніше про це повідомляла команда .

У звіті, опублікованому у жовтні 2011 року в журналі Nature, йшлося про те, що вимірювання телескопом «Гершель» рівня дейтерію в кометі (103P/Гартлі) свідчать про те, що більша частина води на Землі могла спочатку з'явитися в результаті кометних ударів. 20 жовтня 2011 року стало відомо, що в акреційному диску молодої зорі було виявлено океанічну кількість холодної водяної пари. На відміну від теплої водяної пари, яку раніше виявляли поблизу зірок, що формуються, холодна водяна пара здатна утворювати комети, які потім можуть приносити воду на внутрішні планети, як це передбачається в теорії походження води на Землі.

18 квітня 2013 року команда Гершеля оголосила в черговій статті в журналі Nature, що вони виявили виняткову зоряну галактику, яка продукує понад 2 000 зірок сонячної маси на рік. Галактика, названа , розташована на z = 6,34 і виникла лише через 880 мільйонів років після Великого Вибуху.

За кілька днів до завершення своєї місії ЄКА оголосило, що спостереження «Гершеля» привели до висновку, що вода на Юпітер потрапила в результаті зіткнення комети Шумейкера-Леві 9 у 1994 році.

22 січня 2014 року вчені ЄКА, використовуючи дані «Гершеля», вперше достеменно повідомили про виявлення водяної пари на карликовій планеті Церера, найбільшому об'єкті в поясі астероїдів. Це відкриття є несподіваним, оскільки комети, а не астероїди, зазвичай вважаються такими, що «проростають струменями і шлейфами». За словами одного з учених, «межі між кометами і астероїдами стають все більш розмитими».

Завершення місії

image
Анімація траєкторії космічної обсерваторії Гершель навколо Землі з 14 травня 2009 року по 31 грудня 2049 року
      Космічна обсерваторія Гершель ·       Земля

29 квітня 2013 року ЄКА оголосило, що запаси рідкого гелію, який використовувався для охолодження приладів і детекторів на борту, вичерпалися, що призвело до завершення місії «Гершель». Оскільки орбіта Гершеля навколо точки L2 нестабільна, ЄКА хотіло скерувати апарат на визначену траєкторію. Керівництво ЄКА розглядало два варіанти:

  • Вивести Гершель на геліоцентричну орбіту, де він не зустрінеться з Землею щонайменше кілька сотень років.
  • Спрямувати Гершель на Місяць для руйнівного високошвидкісного зіткнення, яке б допомогло у пошуках води на місячному полюсі. Гершель міг долетіти до Місяця приблизно за 100 днів.

Керівництво обрало перший варіант, оскільки він був дешевшим.

17 червня 2013 року «Гершель» повністю деактивували, його паливні баки примусово спустошили, а бортовий комп'ютер запрограмували на припинення зв'язку із Землею. Остання команда, яка перервала зв'язок, була надіслана з (ESOC) о 12:25 UTC.

Післяопераційна фаза місії тривала до 2017 року. Основними завданнями були консолідація та уточнення калібрування приладів, покращення якості даних, а також обробка даних для створення масиву науково підтверджених даних.

Після Гершеля

Після закриття «Гершеля» деякі європейські астрономи виступили за спільний європейсько-японський проєкт з обсерваторії далекого інфрачервоного діапазону, а також за продовження партнерства ESA з NASA в проєкті Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба. Джеймс Вебб охоплює ближній інфрачервоний спектр від 0,6 до 28,5 µm, а SPICA охоплює середній та дальній інфрачервоний спектральний діапазон від 12 до 230 µm. В той час як залежність Гершеля від рідкого гелієвого теплоносія обмежувала термін експлуатації близько трьох років, SPICA використовувала б механічні для підтримання кріогенних температур протягом більш тривалого періоду часу. Чутливість SPICA мала бути на два порядки вищою, ніж у Гершеля.

Запропонований NASA (OST) також спостерігатиме в далекому інфрачервоному діапазоні світла. Європа очолювала дослідження одного з п'яти інструментів OST - гетеродинного приймача для OST (HERO).

Література

  1. ESA launches Herschel and Planck space telescopes. Aerospaceguide. Процитовано 3 December 2010.
  2. . Euronews. Архів оригіналу за 28 February 2010. Процитовано 3 December 2010.
  3. Amos, Jonathan (14 June 2009). ESA launches Herschel and Planck space telescopes. BBC. Процитовано 3 December 2010.
  4. Herschel closes its eyes on the Universe. ESA. Процитовано 29 April 2013.
  5. Revealing the invisible: Caroline and William Herschel. ESA. 18 June 2000. Процитовано 22 July 2010.
  6. ESA Science & Technology: Herschel.
  7. . Max-Planck-Institut für Astronomie. Архів оригіналу за 29 June 2009. Процитовано 29 June 2009.
  8. Amos, Jonathan (29 April 2013). Herschel space telescope finishes mission. BBC News. Процитовано 29 April 2013.
  9. NSSDC Spacecraft Details: Herschel Space Observatory. NASA. Процитовано 3 July 2010.
  10. Pilbratt, Göran (August 1997). Wilson, A. (ред.). The FIRST Mission: Baseline, Science Objectives and Operations (PDF). ESA Symposium 'The Far InfraRed and Submillimetre Universe' (англ.). Т. 401. European Space Agency. с. 7—12. Bibcode:1997ESASP.401....7P. ESA SP-401. (PDF) оригіналу за 31 May 2023.
  11. Pilbratt, G. L. та ін. (July 2010). Herschel Space Observatory: An ESA facility for far-infrared and submillimetre astronomy. Astronomy and Astrophysics (англ.). 518. L1. arXiv:1005.5331. Bibcode:2010A&A...518L...1P. doi:10.1051/0004-6361/201014759. S2CID 118533433.
  12. Herschel (англ.). European Space Agency Science & Technology. Процитовано 29 вересня 2007.
  13. Sein, Emmanuel; Toulemont, Yves; Safa, Frederic; Duran, Michel; Deny, Pierre; de Chambure, Daniel; Passvogel, Thomas; Pilbratt, Goeran L. (March 2003). Mather, John C (ред.). A Φ 3.5 M SiC telescope for Herschel Mission (PDF). Proceedings of SPIE: IR Space Telescopes and Instruments. IR Space Telescopes and Instruments (англ.). SPIE. 4850: 606—618. Bibcode:2003SPIE.4850..606S. doi:10.1117/12.461804. S2CID 120086590.
  14. The largest telescope mirror ever put into space (англ.). ESA. Процитовано 19 липня 2013.
  15. Herschel closes its eyes on the Universe (англ.). ESA. Процитовано 29 квітня 2013.
  16. 'Silver Sensation' Seeks Cold Cosmos. BBC NEWS (англ.). Процитовано 6 березня 2009.
  17. Herschel to finish observing soon. ESA (англ.). Процитовано 18 липня 2014.
  18. PACS – Photodetector Array Camera and Spectrometer (PDF) (англ.). Процитовано 29 вересня 2007.
  19. The Photodetector Array Camera and Spectrometer (PACS) for the Herschel Space Observatory (PDF) (англ.). Процитовано 19 серпня 2009.
  20. SPIRE – Spectral and Photometric Imaging Receiver (PDF) (англ.). European Space Agency. Процитовано 29 листопада 2007.
  21. Herschel Instruments. esa.int (англ.). Процитовано 2 травня 2013.
  22. Herschel: Exploring the Birth of Stars and Galaxies (англ.). NASA.
  23. NASA Contributions (англ.). NASA/IPAC.
  24. (PDF) (англ.). European Space Agency. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2009. Процитовано 6 березня 2009.
  25. Leo Cendrowicz (14 May 2009). . Time. Архів оригіналу за 15 May 2009. Процитовано 16 May 2009.
  26. (video). Arianespace. 14 May 2009. Архів оригіналу (.SWF) за 17 May 2009. Процитовано 16 May 2009.
  27. Herschel Latest News, on line herschel.esac.esa.int
  28. Herschel Science Centre Operations (B)Log. European Space Agency. 14 May 2009. Retrieved on 18 May 2009
  29. Amos, Jonathan (14 June 2009). Herschel telescope 'opens eyes'. BBC News. Процитовано 14 June 2009.
  30. Herschel's 'sneak preview': a glimpse of things to come. ESA. 19 June 2009. Процитовано 19 June 2009.
  31. Herschel Factsheet. European Space Agency. 17 April 2009. Процитовано 12 May 2009.
  32. Herschel: Fact Sheet (PDF). ESA.int (англ.). ESA Media Relations Office. 28 квітня 2010. (PDF) оригіналу за 18 жовтня 2012.
  33. Herschel Space Telescope Closes Its Eyes on the Universe. universetoday.com (англ.). 29 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
  34. Surprising Hole in Space Discovered by Herschel Telescope. Space.com. 11 May 2010. Процитовано 1 May 2012.
  35. A&A special feature: Herschel: the first science highlights (Пресреліз). Astronomy & Astrophysics. 16 July 2010. ID# aa201003. Процитовано 1 May 2012.
  36. Herschel/HIFI: first science highlights. Astronomy & Astrophysics. October 2010. Процитовано 1 May 2012.
  37. Goldsmith, Paul F; Liseau, René; Bell, Tom A.; Black, John H.; Chen, Jo-Hsin; Hollenbach, David; Kaufman, Michael J.; Li, Di; Lis, Dariusz C.; Melnick, Gary; Neufeld, David; Pagani, Laurent; Snell, Ronald; Benz, Arnold O.; Bergin, Edwin; Bruderer, Simon; ; Caux, Emmanuel; Encrenaz, Pierre; Falgarone, Edith; Gerin, Maryvonne; Goicoechea, Javier R.; Hjalmarson, Åke; Larsson, Bengt; Le Bourlot, Jacques; Le Petit, Franck; De Luca, Massimo; Nagy, Zsofia; Roueff, Evelyne та ін. (August 2011). Herschel measurement of molecular oxygen in Orion. Astrophysical Journal. 737 (2): 96. arXiv:1108.0441. Bibcode:2011ApJ...737...96G. doi:10.1088/0004-637X/737/2/96. S2CID 119289914.
  38. Larsson, B; Liseau, R.; Pagani, L.; Bergman, P.; Bernath, P.; Biver, N.; Black, J. H.; Booth, R. S. та ін. (May 2007). Molecular oxygen in the ρ Ophiuchi cloud. Astronomy & Astrophysics. 466 (3): 999—1003. arXiv:astro-ph/0702474. Bibcode:2007A&A...466..999L. doi:10.1051/0004-6361:20065500. S2CID 7848330.
  39. Cowen, Ron (5 October 2011). Comets take pole position as water bearers. Nature. doi:10.1038/news.2011.579.
  40. (Пресреліз). Herschel Space Observatory. 20 October 2011. ID# nhsc2011-018. Архів оригіналу за 15 November 2013. Процитовано 1 May 2012.
  41. Riechers, D. A.; Bradford, C. M.; Clements, D. L.; Dowell, C. D.; Pérez-Fournon, I.; Ivison, R. J.; Bridge, C.; Conley, A. та ін. (2013). A dust-obscured massive maximum-starburst galaxy at a redshift of 6.34. Nature. 496 (7445): 329—333. arXiv:1304.4256. Bibcode:2013Natur.496..329R. doi:10.1038/nature12050. PMID 23598341. S2CID 4428367.
  42. Herschel links Jupiter's water to comet impact. . 23 April 2013. Процитовано 29 April 2013.
  43. Küppers, Michael; O’Rourke, Laurence; ; Zakharov, Vladimir; Lee, Seungwon; von Allmen, Paul; Carry, Benoît; Teyssier, David; Marston, Anthony; Müller, Thomas; Crovisier, Jacques; Barucci, M. Antonietta; Moreno, Raphael (2014). Localized sources of water vapour on the dwarf planet (1) Ceres. Nature. 505 (7484): 525—527. Bibcode:2014Natur.505..525K. doi:10.1038/nature12918. ISSN 0028-0836. PMID 24451541. S2CID 4448395.
  44. Harrington, J.D. (22 January 2014). Herschel Telescope Detects Water on Dwarf Planet – Release 14-021. NASA. Процитовано 22 January 2014.
  45. Clark, Stephen (26 October 2012). Scientists could aim derelict telescope for moon impact. Spaceflight Now. Процитовано 2 May 2013.
  46. Atkinson, Nancy (11 December 2012). Herschel Spacecraft Won't 'Bomb' the Moon, But GRAIL Will. Universe Today. Процитовано 4 May 2013.
  47. Herschel telescope switched off. BBC News (брит.). 17 червня 2013. Процитовано 11 травня 2024.
  48. Infrared Space Astronomy: Herschel. Max-Planck-Institut für Astronomie. Процитовано 29 April 2013.
  49. James Webb Space Telescope. NASA. Процитовано 29 May 2016.
  50. The Sweet Spot: Spectroscopy from 12 to 230μm. SPICA project. 7 April 2017. Процитовано 9 July 2018.
  51. Cooray, Asantha (July 2017). Origins Space Telescope (PDF). NASA. Процитовано 10 July 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гершель (космічний телескоп)
  • ESA Herschel Science Centre [ 17 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • ESA інформація про Гершель [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  • ESA Herschel operations page [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  • ESA відео на YouTube [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.]
  • Найбільший орбітальний телескоп передав перші дані [ 1 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kosmichna observatoriya Gershelya kosmichna observatoriya Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA Pracyuvala z 2009 po 2013 rik j u svij chas bula najbilshim kosmichnim infrachervonim teleskopom Teleskop mav 3 5 metrove dzerkalo ta priladi chutlivi do dalekogo infrachervonogo ta submilimetrovogo diapazoniv hvil 55 672 mkm Observatoriya bula chetvertoyu j ostannoyu narizhnoyu misiyeyu v programi inshi movi pislya SOHO Cluster II XMM Newton i Rosetta Kosmichnij teleskop Gershel Hudozhnye zobrazhennyaZagalna informaciyaInshi nazviFIRST Far InfraRed and Submillimetre Telescope Kod NSSDC2009 026AOrganizaciyaESAVigotovleno z uchastyuThales Alenia SpaceData zapusku14 travnya 2009 roku 13 12 UTCZapusheno zKuruZasib zapuskuArian 5Trivalist misiyiplanova 3 5 roki faktichna 4 rokiTip orbitinavkolo lagranzhevoyi tochki L2 sistemi Sonce ZemlyaTip teleskopainfrachervonijDiametr3 5 mInstrumentiHIFI Heterodyne Instrument for the Far Infrared 157 212 mkm 240 625 mkmPACS Photodetector Array Camera and Spectrometer 55 212 mkmSPIRE Spectral and Photometric Imaging REceiver 194 672 mkmZovnishni posilannyaInternet storinkaherschel esac esa int Kosmichnij aparat bulo vivedeno na orbitu raketonosiyem Ariane 5 u travni 2009 roku j priblizno cherez dva misyaci vin dosyagnuv drugoyi tochki Lagranzha L2 sistemi Zemlya Sonce sho perebuvaye na vidstani blizko 1 5 mln km vid Zemli Observatoriya nazvana na chest sera Vilyama Gershelya pershovidkrivacha infrachervonogo spektra i jogo sestri ta kolegi Karolini Gershel Observatoriya bula zdatna bachiti ob yekti v kosmosi yaki skladno sposterigati cherez optichni teleskopi napriklad ob yekti sho viprominyuyut svitlo na infrachervonih ta submilimetrovih dovzhinah hvil ta ob yekti sposterezhennyu yakih zavazhaye mizhzoryanij pil Napriklad doslidzhuvalis oblasti utvorennya zir ta galaktiki sho tilki pochinali napovnyuvatisya novimi zoryami Observatoriya doslidzhuvala zoreutvoryuyuchi hmari shob prostezhiti za utvorennyam potencijno vazhlivih dlya zhittya molekul takih yak voda Trivalist roboti teleskopa zalezhala vid kriogennoyi ridini nadplinnogo geliyu neobhidnoyi dlya jogo instrumentiv Gelij postupovo viparovuvavsya j instrumenti perestavali pracyuvati nalezhnim chinom Na moment zapusku peredbachalosya sho jogo robota trivatime 3 5 roki priblizno do kincya 2012 roku Vin prodovzhuvav pracyuvati do 29 kvitnya 2013 roku 15 20 UTC koli zapasi oholodzhuvacha zakinchilisya NASA bulo partnerom misiyi Gershel vidpovidno amerikanski uchasniki zrobili svij vnesok u misiyu ta nadali instrumentalnu tehnologiyu i sponsoruvali NASA Herchel Science Center NHSC u Centri obrobki ta analizu infrachervonih danih angl IPAC ta Herschel Data Search u Naukovomu arhivi infrachervonih danih angl IRSA IstoriyaIdeya stvorennya velicheznogo orbitalnogo infrachervonogo teleskopa narodilasya 1982 roku u yevropejskih doslidnikiv U rozrobci teleskopa pid kerivnictvom Yevropejskogo kosmichnogo agentstva brali uchast desyat krayin zokrema SShA i Rosiya dzherelo Cherez 27 rokiv raketa nosij Ariane 5 startuvala z kosmodromu u francuzkij Gviani Spochatku teleskop nazivali FIRST abreviatura vid angl Far InfraRed and Submillimetre Telescope teleskop dalekogo infrachervonogo j submilimetrovogo diapazoniv Oglyad misiyiU svij chas teleskop Gershelya stav najbilshim sered vivedenih za mezhi Zemli Diametr jogo golovnogo dzerkala odniyeyi z najvazhlivishih komponentiv optichnoyi sistemi stanovit 3 5 metra Dlya porivnyannya golovne dzerkalo Habbla priblizno na metr menshe jogo diametr stanovit 2 4 metra Za plosheyu dzerkalo Gershelya perevishuye dzerkalo Habbla bilsh nizh udvichi 9 6 m proti 4 5 m Vid ploshi golovnogo dzerkala oposeredkovano zalezhit gostrota zoru teleskopa sho vono bilshe to bilshe viprominyuvannya zmozhe zibrati Gershel bachit Vsesvit ne v optichnomu a v infrachervonomu j submilimetrovomu diapazonah Usi stvoreni doti kosmichni infrachervoni teleskopi za svoyimi rozmirami navit ne nablizhalisya do Gershelya ihni dzerkala zbirali priblizno u 20 raziv menshe viprominyuvannya Lyudskij zir obmezhenij vuzkim intervalom dovzhin hvil vid 360 do 730 nm sho otrimav nazvu vidimogo svitla Vidime svitlo sluzhilo osnovnim dzherelom informaciyi pro kosmos do seredini XX st U miru nakopichennya novih znan astronomi perekonalisya v tomu sho nashi ochi navit posileni potuzhnimi teleskopami ye malopridatnim instrumentom dlya vivchennya Vsesvitu Vidimogo svitla v kosmosi duzhe malo j vono nese lishe deshicyu informaciyi pro vlastivosti kosmichnih til Odniyeyu z golovnih pereshkod dlya vidimogo svitla ye pil yakogo dosit bagato v kosmichnomu prostori Diametr chastok pilu porivnyanij iz dovzhinoyu hvil vidimogo svitla tomu poroshinki efektivno vidbivayut i poglinayut jogo Pil nezminno otochuye narodzhuvani zori j planeti z tiyeyi prostoyi prichini sho same z malesenkih chastok kosmichnogo pilu j gazu formuyutsya velichezni kosmichni tila Pil ne zatrimuye viprominyuvannya nazavzhdi vin viprominyuye ale vzhe ne v optichnomu a v infrachervonomu diapazoni Dlya teleskopiv sho pracyuyut v optichnomu diapazoni pil ye neperebornoyu pereshkodoyu sho prihovuye ob yekti sposterezhennya Same v infrachervonomu diapazoni svityat holodni oblasti Vsesvitu Nedavni doslidzhennya doveli sho bagato galaktik viprominyuyut lishe infrachervone viprominyuvannya dzherelo Zagalom blizko polovini svitla zir za ves chas isnuvannya Vsesvitu bulo vipromineno v infrachervonomu diapazoni U pershu chergu infrachervonij teleskop dozvolyaye astronomam pobachiti Vsesvit bez pilu Gershel vlovlyuye vipushene poroshinkami viprominyuvannya otrimane vid inshih kosmichnih til Analizuyuchi jogo vcheni mozhut sklasti uyavlennya pro pochatkove svitlo Napriklad pro svitlo sho viprominyuyetsya pid chas utvorennya zir i planet She odin ob yekt vivchennya novogo teleskopa ce kometi Voni skladayutsya perevazhno z vodyanogo lodu metanu ta vuglekislogo gazu i nesut v sobi rechovinu z yakoyi skladavsya molodij Vsesvit Protyagom evolyuciyi Vsesvitu rechovi ni sho utvorilisya v rezultati Velikogo Vibuhu ta nevdovzi pislya nogo zaznavali chislennih peretvoren Kometi nesut v sobi chastinki pervinnogo kosmosu tomu yih doslidzhennya ye kritichno vazhlivim dlya skladannya kartini Vsesvitu Teleskop Gershel zmozhe vivchati ne tilki evolyuciyu a j himiyu Vsesvitu Vnaslidok Velikogo Vibuhu utvorilosya lishe tri najlegshih elementa voden gelij i litij a vsi inshi utvorilisya v zoryanih pechah Zokrema j elementi z yakih pobudovani zhivi istoti Vivchennya himichnogo skladu riznih oblastej kosmosu dopomozhe ne tilki utochniti zakoni evolyuciyi zir ale j imovirno z yasuvati pitannya pro mehanizmi poyavi zhittya RozrobkaU 1982 r YeKA zaproponuvalo teleskop dalekogo infrachervonogo ta submilimetrovogo diapazonu FIRST Dovgostrokovij plan YeKA skladenij u 1984 roci peredbachav misiyu visokoproduktivnoyi geterodinnoyi spektroskopiyi yak odnu z osnovnih U 1986 roci FIRST bulo adaptovano pid cyu misiyu Jogo obrali dlya vprovadzhennya v 1993 roci pislya promislovogo doslidzhennya v 1992 1993 rokah Koncepciya bula pereroblena z navkolozemnoyi orbiti na tochku Lagranzha L2 pislya otrimanogo dosvidu u 1995 1998 rokah v en angl ISO sho bula rozroblena dlya vivchennya infrachervonogo svitla z dovzhinami hvil vid 2 5 do 240 mkm U 2000 roci FIRST bulo perejmenovano na Herschel na chest Vilyama Gershelya yakij vidkriv infrachervone viprominyuvannya Pislya provedennya tenderu u 2000 roci vigotovlennya pochalosya u 2001 roci Naukova metaGershel mav specializuvatisya na zbori svitla vid ob yektiv u Sonyachnij sistemi a takozh Chumackogo Shlyahu ta navit pozagalaktichnih ob yektiv takih yak novoutvoreni galaktiki Bulo viznacheno chotiri osnovni napryamki doslidzhen Utvorennya galaktik u rannomu Vsesviti ta evolyuciya galaktik Zoreutvorennya ta jogo vzayemodiya z mizhzoryanim seredovishem Himichnij sklad atmosfer i poverhon til Sonyachnoyi sistemi vklyuchayuchi planeti kometi i suputniki Molekulyarna himiya u Vsesviti KonstrukciyaKosmichna observatoriya ohoplyuvala dalekij infrachervonij i submilimetrovij diapazoni hvil Observatoriya skladalasya z troh pidsistem Vlasne teleskop osnovnoyu detallyu yakogo ye 3 5 metrove golovne dzerkalo Vono zahishene vid nadmirnogo viprominyuvannya specialnim ekranom na yakomu roztashovani sonyachni batareyi Detektori na yaki potraplyaye zibrane teleskopom viprominyuvannya Servisnij modul dlya vikonannya tehnichnih funkcij z pidtrimannya roboti teleskopa obrobki danih sposterezhen zmini orbiti ta zv yazku z Zemleyu Teleskop U svij chas teleskop Gershelya buv najbilshim u kosmosi Jogo golovne dzerkalo maye diametr 3 5 metri Zamist skla dlya vigotovlennya bulo vikoristano spechenij karbid kremniyu Zagotovku dzerkala vigotovila kompaniya Boostec u Tarbi Franciya dzerkalo vidshlifuvala ta vidpoliruvala kompaniya Opteon Ltd v Finlyandiya Potim v v Ispaniyi shlyahom vakuumnogo osadzhennya na dzerkalo nanesli adgezivnu hromonikelevu plivku j vidbivnu plivku z alyuminiyu Detektori Viprominyuvannya zibrane teleskopom fokusuvalosya na tri priladi detektori yakih oholodzhuvali do temperaturi nizhche 2 K 271 C Instrumenti oholodzhuvalisya ponad 2300 litrami 510 impgalloniv 610 galloniv SShA ridkogo geliyu yakij vikipav u majzhe vakuumi pri temperaturi priblizno 1 4 K 272 C Zabezpechennya geliyem bulo osnovnimi obmezhennyam terminu ekspluataciyi kosmichnoyi observatoriyi spochatku peredbachalosya sho vona pracyuvatime shonajmenshe tri roki PACS Kamera dlya obrobki zobrazhen i spektrometr z nizkoyu rozdilnoyu zdatnistyu angl Photodetector Array Camera and Spectrometer sho ohoplyuye dovzhini hvil vid 55 do 210 rozrobleni ta stvoreni Institutom pozazemnoyi fiziki Tovaristva Maksa Planka Spektrometr mav vid R 1000 do R 5000 i mig viyavlyati slabki signali do 63 dB Vin pracyuvav yak integralnij polovij spektrograf poyednuyuchi prostorovu i spektralnu rozdilnu zdatnist Kamera dlya obrobki zobrazhen mogla znimati zobrazhennya odnochasno u dvoh diapazonah 60 85 85 130 mkm i 130 210 mkm z mezheyu viyavlennya v kilka miliyanskih Model priladu SPIRE Gershel v chistij kimnati SPIRE Kamera dlya obrobki zobrazhen i spektrometr iz nizkoyu rozdilnoyu zdatnistyu angl Spectral and Photometric Imaging REceiver sho ohoplyuye diapazon hvil vid 194 do 672 mkm Spektrometr mav rozdilnu zdatnist vid R 40 do R 1000 na dovzhini hvili 250 mkm ta stvoryuvati zobrazhennya tochkovih dzherel z yaskravistyu blizko 100 miliyanskih mYan i protyazhnih dzherel z yaskravistyu blizko 500 mYan Kamera dlya obrobki zobrazhen mala tri smugi zoseredzheni na 250 350 i 500 mkm kozhna z yakih mala 139 88 i 43 pikseli vidpovidno Vin zmig viyaviti tochkovi dzherela z yaskravistyu ponad 2 mYan i vid 4 do 9 mYan dlya protyazhnih dzherel Prototip fotokameri SPIRE zdijsniv polit na visotnij kuli laboratoriya reaktivnogo ruhu NASA v Pasadeni shtat Kaliforniya vdoskonalila ta pobuduvala bolometri pavutini dlya cogo priladu yakij u 40 raziv chutlivishij za poperedni versiyi Prilad Herschel SPIRE stvoriv mizhnarodnij konsorcium do yakogo vhodili ponad 18 institutiv iz vosmi krayin sered yakih Kardiffskij universitet buv providnim HIFI Geterodinnij detektor dlya dalekogo infrachervonogo diapazonu angl Heterodyne Instrument for the Far Infrared zdatnij elektronno rozdilyati viprominyuvannya riznih dovzhin hvil davav spektralnu rozdilnu zdatnist do R 107 Spektrometr pracyuvav u dvoh diapazonah dovzhin hvil vid 157 do 212 mkm i vid 240 do 625 mkm Niderlandskij institut kosmichnih doslidzhen SRON ocholyuvav ves proces proyektuvannya konstruyuvannya ta testuvannya HIFI Centr upravlinnya priladami HIFI takozh pid kerivnictvom SRON vidpovidav za otrimannya ta analiz danih NASA rozrobilo ta pobuduvalo zmishuvachi lancyugi geterodina ta pidsilyuvachi potuzhnosti dlya cogo priladu Naukovij centr NASA Herschel yakij ye chastinoyu Infrachervonogo centru obrobki ta analizu v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti nadav programne zabezpechennya dlya planuvannya ta analizu danih Servisnij modul Spilnij SVM dlya misij Gershelya i Planka rozrobila j pobuduvala Thales Alenia Space na zavodi v Turini oskilki yihni misiyi buli ob yednani v yedinu programu Za strukturoyu SVM Gershelya i Planka duzhe shozhi Obidva SVM mayut vosmikutnu formu i dlya oboh kozhna panel priznachena dlya rozmishennya viznachenogo naboru teplovih blokiv vrahovuyuchi pri comu vimogi do rozsiyuvannya tepla riznih teplovih blokiv instrumentiv a takozh kosmichnogo korablya Krim togo na oboh kosmichnih korablyah bulo stvoreno zagalnu konstrukciyu dlya sistem avioniki kontrolyu oriyentaciyi ta vimiryuvannya ACMS upravlinnya komandami ta danimi CDMS pidsistem zhivlennya ta pidsistemi vidstezhennya telemetriyi ta komandi TT amp C Usi bloki kosmichnogo korablya na SVM rezervuvalisya Pidsistema zhivlennya Na kozhnomu kosmichnomu aparati pidsistema zhivlennya skladayetsya z sonyachnoyi batareyi sho vikoristovuye fotoelektrichni komirki z potrijnim perehodom akumulyatora ta bloku keruvannya zhivlennyam Vin priznachenij dlya vzayemodiyi z 30 sekciyami kozhnoyi sonyachnoyi batareyi zabezpechuye regulovanu shinu 28 V rozpodilyaye cyu potuzhnist cherez zahisheni vihodi ta zabezpechuye zaryadku ta rozryadku batareyi U Gershelya sonyachna batareya zakriplena na nizhnij chastini peregorodki priznachenoyi dlya zahistu kriostata vid soncya Triosova sistema kontrolyu polozhennya pidtrimuye cyu peregorodku v napryamku Soncya Verhnya chastina ciyeyi peregorodki vkrita optichnim sonyachnim vidbivachem OSR yakij vidbivaye 98 energiyi Soncya abi zapobigti nagrivannyu kriostata Kontrol polozhennya ta orbiti Cyu funkciyu vikonuye komp yuter keruvannya polozhennyam ACC yakij ye platformoyu dlya ACMS Vin priznachenij dlya vikonannya vimog navedennya i povorotu korisnogo navantazhennya Gershelya i Planka Kosmichnij aparat Gershel maye Absolyutna pohibka navedennya maye buti menshoyu za 3 7 kutovih sekund Osnovnim datchikom pryamoyi vidimosti v oboh kosmichnih aparatah ye Zapusk ta orbitaAnimaciya trayektoriyi kosmichnoyi observatoriyi Gershel z 14 travnya 2009 roku po 31 serpnya 2013 roku Kosmichna observatoriya Gershel Zemlya Kosmichnij aparat pobudovanij v za kontraktom z kompaniyeyu Thales Alenia Space buv uspishno zapushenij z Gvianskogo kosmichnogo centru o 13 12 02 UTC 14 travnya 2009 roku na bortu raketi nosiya Ariane 5 razom z kosmichnim aparatom Plank i vivedenij na visokoeliptichnu orbitu z apogeyem poblizu drugoyi tochki Lagranzha Vidstan u perigeyi stanovila 270 0 km zaplanovano 270 0 4 5 v apogeyi 1 197 080 km zaplanovano 1 193 622 151 800 nahil 5 99 grad zaplanovano 6 00 0 06 14 chervnya 2009 roku YeKA nadislalo komandu na vidkrittya krishki sho dozvolilo sistemi PACS pobachiti nebo i za kilka tizhniv peredati zobrazhennya Krishka mala zalishatisya zakritoyu poki teleskop ne vijshov u dalekij kosmos shob zapobigti zabrudnennyu P yat dniv potomu ESA opublikuvalo pershu seriyu testovih fotografij na yakih zobrazhena grupa M51 U seredini lipnya 2009 roku priblizno cherez shistdesyat dniv pislya zapusku kosmichnij aparat vijshov na galo orbitu z serednim radiusom 800 000 km navkolo drugoyi tochki Lagranzha L2 sistemi Zemlya Sonce za 1 5 miljona kilometriv vid Zemli 21 lipnya 2009 roku bulo ogolosheno pro uspishne vvedennya Gershelya v ekspluataciyu sho dozvolilo rozpochati operativnu fazu Bulo ogolosheno pro peredachu vidpovidalnosti vid kerivnika programi Tomasa Passfogelya do kerivnika misiyi Jogannesa Ridingera RezultatiZobrazhennya tumannosti Rosette zroblene Gershelem Andre Bragich astronom pid chas konferenciyi v Kannskomu kosmichnomu centri Mandelye Misiya Gershelya koshtuvala 1100 miljoniv yevro Cya suma vklyuchaye kosmichnij korabel i korisne navantazhennya vitrati na zapusk i misiyu a takozh naukovi operaciyi Za chas misiyi Gershel proviv ponad 35 000 naukovih sposterezhen i zibrav ponad 25 000 godin naukovih danih iz priblizno 600 riznih program sposterezhen Gershel vidigrav vazhlivu rol u vidkritti nevidomogo i nespodivanogo etapu v procesi zoreutvorennya Pochatkove pidtverdzhennya i podalsha perevirka za dopomogoyu nazemnih teleskopiv velicheznoyi diri porozhnogo prostoru yaku ranishe vvazhali temnoyu tumannistyu v rajoni NGC 1999 prolila nove svitlo na te yak novoutvoreni zoryani regioni vidkidayut material sho yih otochuye U lipni 2010 roku vijshov specialnij vipusk zhurnalu Astronomiya ta astrofizika zi 152 stattyami pro pershi rezultati roboti observatoriyi U zhovtni 2010 roku vijshov drugij specialnij vipusk Astronomiyi ta astrofiziki prisvyachenij yedinomu priladu HIFI cherez jogo tehnichnu nespravnist yaka vivela jogo z ladu na 6 misyaciv z serpnya 2009 roku po lyutij 2010 roku 1 serpnya 2011 roku povidomlyalosya sho molekulyarnij kisen buv ostatochno pidtverdzhenij u kosmosi za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Gershel ce vzhe drugij vipadok koli vcheni znajshli molekulu v kosmosi Ranishe pro ce povidomlyala komanda U zviti opublikovanomu u zhovtni 2011 roku v zhurnali Nature jshlosya pro te sho vimiryuvannya teleskopom Gershel rivnya dejteriyu v kometi 103P Gartli svidchat pro te sho bilsha chastina vodi na Zemli mogla spochatku z yavitisya v rezultati kometnih udariv 20 zhovtnya 2011 roku stalo vidomo sho v akrecijnomu disku molodoyi zori bulo viyavleno okeanichnu kilkist holodnoyi vodyanoyi pari Na vidminu vid teployi vodyanoyi pari yaku ranishe viyavlyali poblizu zirok sho formuyutsya holodna vodyana para zdatna utvoryuvati kometi yaki potim mozhut prinositi vodu na vnutrishni planeti yak ce peredbachayetsya v teoriyi pohodzhennya vodi na Zemli 18 kvitnya 2013 roku komanda Gershelya ogolosila v chergovij statti v zhurnali Nature sho voni viyavili vinyatkovu zoryanu galaktiku yaka produkuye ponad 2 000 zirok sonyachnoyi masi na rik Galaktika nazvana roztashovana na z 6 34 i vinikla lishe cherez 880 miljoniv rokiv pislya Velikogo Vibuhu Za kilka dniv do zavershennya svoyeyi misiyi YeKA ogolosilo sho sposterezhennya Gershelya priveli do visnovku sho voda na Yupiter potrapila v rezultati zitknennya kometi Shumejkera Levi 9 u 1994 roci 22 sichnya 2014 roku vcheni YeKA vikoristovuyuchi dani Gershelya vpershe dostemenno povidomili pro viyavlennya vodyanoyi pari na karlikovij planeti Cerera najbilshomu ob yekti v poyasi asteroyidiv Ce vidkrittya ye nespodivanim oskilki kometi a ne asteroyidi zazvichaj vvazhayutsya takimi sho prorostayut strumenyami i shlejfami Za slovami odnogo z uchenih mezhi mizh kometami i asteroyidami stayut vse bilsh rozmitimi Zavershennya misiyiAnimaciya trayektoriyi kosmichnoyi observatoriyi Gershel navkolo Zemli z 14 travnya 2009 roku po 31 grudnya 2049 roku Kosmichna observatoriya Gershel Zemlya 29 kvitnya 2013 roku YeKA ogolosilo sho zapasi ridkogo geliyu yakij vikoristovuvavsya dlya oholodzhennya priladiv i detektoriv na bortu vicherpalisya sho prizvelo do zavershennya misiyi Gershel Oskilki orbita Gershelya navkolo tochki L2 nestabilna YeKA hotilo skeruvati aparat na viznachenu trayektoriyu Kerivnictvo YeKA rozglyadalo dva varianti Vivesti Gershel na geliocentrichnu orbitu de vin ne zustrinetsya z Zemleyu shonajmenshe kilka soten rokiv Spryamuvati Gershel na Misyac dlya rujnivnogo visokoshvidkisnogo zitknennya yake b dopomoglo u poshukah vodi na misyachnomu polyusi Gershel mig doletiti do Misyacya priblizno za 100 dniv Kerivnictvo obralo pershij variant oskilki vin buv deshevshim 17 chervnya 2013 roku Gershel povnistyu deaktivuvali jogo palivni baki primusovo spustoshili a bortovij komp yuter zaprogramuvali na pripinennya zv yazku iz Zemleyu Ostannya komanda yaka perervala zv yazok bula nadislana z ESOC o 12 25 UTC Pislyaoperacijna faza misiyi trivala do 2017 roku Osnovnimi zavdannyami buli konsolidaciya ta utochnennya kalibruvannya priladiv pokrashennya yakosti danih a takozh obrobka danih dlya stvorennya masivu naukovo pidtverdzhenih danih Pislya Gershelya Pislya zakrittya Gershelya deyaki yevropejski astronomi vistupili za spilnij yevropejsko yaponskij proyekt z observatoriyi dalekogo infrachervonogo diapazonu a takozh za prodovzhennya partnerstva ESA z NASA v proyekti Kosmichnij teleskop im Dzhejmsa Vebba Dzhejms Vebb ohoplyuye blizhnij infrachervonij spektr vid 0 6 do 28 5 µm a SPICA ohoplyuye serednij ta dalnij infrachervonij spektralnij diapazon vid 12 do 230 µm V toj chas yak zalezhnist Gershelya vid ridkogo geliyevogo teplonosiya obmezhuvala termin ekspluataciyi blizko troh rokiv SPICA vikoristovuvala b mehanichni dlya pidtrimannya kriogennih temperatur protyagom bilsh trivalogo periodu chasu Chutlivist SPICA mala buti na dva poryadki vishoyu nizh u Gershelya Zaproponovanij NASA OST takozh sposterigatime v dalekomu infrachervonomu diapazoni svitla Yevropa ocholyuvala doslidzhennya odnogo z p yati instrumentiv OST geterodinnogo prijmacha dlya OST HERO LiteraturaESA launches Herschel and Planck space telescopes Aerospaceguide Procitovano 3 December 2010 Euronews Arhiv originalu za 28 February 2010 Procitovano 3 December 2010 Amos Jonathan 14 June 2009 ESA launches Herschel and Planck space telescopes BBC Procitovano 3 December 2010 Herschel closes its eyes on the Universe ESA Procitovano 29 April 2013 Revealing the invisible Caroline and William Herschel ESA 18 June 2000 Procitovano 22 July 2010 ESA Science amp Technology Herschel Max Planck Institut fur Astronomie Arhiv originalu za 29 June 2009 Procitovano 29 June 2009 Amos Jonathan 29 April 2013 Herschel space telescope finishes mission BBC News Procitovano 29 April 2013 NSSDC Spacecraft Details Herschel Space Observatory NASA Procitovano 3 July 2010 Pilbratt Goran August 1997 Wilson A red The FIRST Mission Baseline Science Objectives and Operations PDF ESA Symposium The Far InfraRed and Submillimetre Universe angl T 401 European Space Agency s 7 12 Bibcode 1997ESASP 401 7P ESA SP 401 PDF originalu za 31 May 2023 Pilbratt G L ta in July 2010 Herschel Space Observatory An ESA facility for far infrared and submillimetre astronomy Astronomy and Astrophysics angl 518 L1 arXiv 1005 5331 Bibcode 2010A amp A 518L 1P doi 10 1051 0004 6361 201014759 S2CID 118533433 Herschel angl European Space Agency Science amp Technology Procitovano 29 veresnya 2007 Sein Emmanuel Toulemont Yves Safa Frederic Duran Michel Deny Pierre de Chambure Daniel Passvogel Thomas Pilbratt Goeran L March 2003 Mather John C red A F 3 5 M SiC telescope for Herschel Mission PDF Proceedings of SPIE IR Space Telescopes and Instruments IR Space Telescopes and Instruments angl SPIE 4850 606 618 Bibcode 2003SPIE 4850 606S doi 10 1117 12 461804 S2CID 120086590 The largest telescope mirror ever put into space angl ESA Procitovano 19 lipnya 2013 Herschel closes its eyes on the Universe angl ESA Procitovano 29 kvitnya 2013 Silver Sensation Seeks Cold Cosmos BBC NEWS angl Procitovano 6 bereznya 2009 Herschel to finish observing soon ESA angl Procitovano 18 lipnya 2014 PACS Photodetector Array Camera and Spectrometer PDF angl Procitovano 29 veresnya 2007 The Photodetector Array Camera and Spectrometer PACS for the Herschel Space Observatory PDF angl Procitovano 19 serpnya 2009 SPIRE Spectral and Photometric Imaging Receiver PDF angl European Space Agency Procitovano 29 listopada 2007 Herschel Instruments esa int angl Procitovano 2 travnya 2013 Herschel Exploring the Birth of Stars and Galaxies angl NASA NASA Contributions angl NASA IPAC PDF angl European Space Agency Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2009 Procitovano 6 bereznya 2009 Leo Cendrowicz 14 May 2009 Time Arhiv originalu za 15 May 2009 Procitovano 16 May 2009 video Arianespace 14 May 2009 Arhiv originalu SWF za 17 May 2009 Procitovano 16 May 2009 Herschel Latest News on line herschel esac esa int Herschel Science Centre Operations B Log European Space Agency 14 May 2009 Retrieved on 18 May 2009 Amos Jonathan 14 June 2009 Herschel telescope opens eyes BBC News Procitovano 14 June 2009 Herschel s sneak preview a glimpse of things to come ESA 19 June 2009 Procitovano 19 June 2009 Herschel Factsheet European Space Agency 17 April 2009 Procitovano 12 May 2009 Herschel Fact Sheet PDF ESA int angl ESA Media Relations Office 28 kvitnya 2010 PDF originalu za 18 zhovtnya 2012 Herschel Space Telescope Closes Its Eyes on the Universe universetoday com angl 29 kvitnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 Surprising Hole in Space Discovered by Herschel Telescope Space com 11 May 2010 Procitovano 1 May 2012 A amp A special feature Herschel the first science highlights Presreliz Astronomy amp Astrophysics 16 July 2010 ID aa201003 Procitovano 1 May 2012 Herschel HIFI first science highlights Astronomy amp Astrophysics October 2010 Procitovano 1 May 2012 Goldsmith Paul F Liseau Rene Bell Tom A Black John H Chen Jo Hsin Hollenbach David Kaufman Michael J Li Di Lis Dariusz C Melnick Gary Neufeld David Pagani Laurent Snell Ronald Benz Arnold O Bergin Edwin Bruderer Simon Caux Emmanuel Encrenaz Pierre Falgarone Edith Gerin Maryvonne Goicoechea Javier R Hjalmarson Ake Larsson Bengt Le Bourlot Jacques Le Petit Franck De Luca Massimo Nagy Zsofia Roueff Evelyne ta in August 2011 Herschel measurement of molecular oxygen in Orion Astrophysical Journal 737 2 96 arXiv 1108 0441 Bibcode 2011ApJ 737 96G doi 10 1088 0004 637X 737 2 96 S2CID 119289914 Larsson B Liseau R Pagani L Bergman P Bernath P Biver N Black J H Booth R S ta in May 2007 Molecular oxygen in the r Ophiuchi cloud Astronomy amp Astrophysics 466 3 999 1003 arXiv astro ph 0702474 Bibcode 2007A amp A 466 999L doi 10 1051 0004 6361 20065500 S2CID 7848330 Cowen Ron 5 October 2011 Comets take pole position as water bearers Nature doi 10 1038 news 2011 579 Presreliz Herschel Space Observatory 20 October 2011 ID nhsc2011 018 Arhiv originalu za 15 November 2013 Procitovano 1 May 2012 Riechers D A Bradford C M Clements D L Dowell C D Perez Fournon I Ivison R J Bridge C Conley A ta in 2013 A dust obscured massive maximum starburst galaxy at a redshift of 6 34 Nature 496 7445 329 333 arXiv 1304 4256 Bibcode 2013Natur 496 329R doi 10 1038 nature12050 PMID 23598341 S2CID 4428367 Herschel links Jupiter s water to comet impact 23 April 2013 Procitovano 29 April 2013 Kuppers Michael O Rourke Laurence Zakharov Vladimir Lee Seungwon von Allmen Paul Carry Benoit Teyssier David Marston Anthony Muller Thomas Crovisier Jacques Barucci M Antonietta Moreno Raphael 2014 Localized sources of water vapour on the dwarf planet 1 Ceres Nature 505 7484 525 527 Bibcode 2014Natur 505 525K doi 10 1038 nature12918 ISSN 0028 0836 PMID 24451541 S2CID 4448395 Harrington J D 22 January 2014 Herschel Telescope Detects Water on Dwarf Planet Release 14 021 NASA Procitovano 22 January 2014 Clark Stephen 26 October 2012 Scientists could aim derelict telescope for moon impact Spaceflight Now Procitovano 2 May 2013 Atkinson Nancy 11 December 2012 Herschel Spacecraft Won t Bomb the Moon But GRAIL Will Universe Today Procitovano 4 May 2013 Herschel telescope switched off BBC News brit 17 chervnya 2013 Procitovano 11 travnya 2024 Infrared Space Astronomy Herschel Max Planck Institut fur Astronomie Procitovano 29 April 2013 James Webb Space Telescope NASA Procitovano 29 May 2016 The Sweet Spot Spectroscopy from 12 to 230mm SPICA project 7 April 2017 Procitovano 9 July 2018 Cooray Asantha July 2017 Origins Space Telescope PDF NASA Procitovano 10 July 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gershel kosmichnij teleskop ESA Herschel Science Centre 17 lipnya 2008 u Wayback Machine angl ESA informaciya pro Gershel 3 chervnya 2020 u Wayback Machine angl ESA Herschel operations page 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl ESA video na YouTube 3 bereznya 2014 u Wayback Machine Najbilshij orbitalnij teleskop peredav pershi dani 1 veresnya 2009 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ