Гіппарх (грец. Ἳππαρχος), близько 190 до н. е. — після 126 до н. е.) — давньогрецький астроном, один з найвизначніших астрономів давнього світу.
Гіппарх | |
---|---|
дав.-гр. Ίππαρχος | |
Ім'я при народженні | дав.-гр. Ἵππαρχος |
Народився | 190 до н. е. Нікея, Віфінія[1] |
Помер | 120 до н. е. Родос, Стародавня Греція |
Країна | Пергам |
Діяльність | астроном, математик, географ, науковець |
Галузь | астрономія |
Нагороди | d (2004) |
Гіппарх у Вікісховищі |
Народився, імовірно, в Нікеї (Віфінія). Більшу частину життя мешкав на острові Родос. Там у 160 до н. е. — 125 до н. е. роках створив більшу частину своїх наукових праць. Найважливіші його праці не збереглися, але вони були відомі філософам та вченим тих часів, зокрема Птолемею, який спирався на його праці в «Альмагесті».
Зробив визначний внесок у розвиток астрономії.
- Запровадив поділ зірок на шість груп за їх блиском (видима зоряна величина), створив зоряний каталог, що містив координати та яскравість близько 850 зір.
- Висловив дуже важливу для астрономії ідею, що для виявлення повільних, малопомітних змін на небосхилі слід порівнювати спостереження, здійснені протягом кількох поколінь. Порівнюючи свої спостереження зі спостереженнями Аристіла і Тімохаріса відкрив явище прецесії (випередження рівнодення).
- Обчислив тривалість тропічного року із похибкою менше 6 хвилин.
- Розвинув ідею астрономів Евктемона і Каліппа щодо неоднакової тривалості сезонів року: за власними, точнішими, ніж у його попередників, спостереженнями вирахував, що інтервал між весняним рівноденням і літнім сонцестоянням становить 94,5 дні, а між літнім сонцестоянням та осіннім рівноденням — 92,5 дні. Довів, що зміни у швидкості видимого руху Сонця можна пояснити припущенням, що Земля розташована не у центрі кола, яким рухається Сонце.
- Удосконалив Каліппів цикл створивши точніший — Гіппархів цикл.
- Запровадив географічні координати (широту і довготу).
Вважають, що поява нової зорі, яка з'явилась на небосхилі 125 року до Різдва Христового, спонукала Гіппарха скласти каталог зір(с.-6).
Див. також
- 4000 Гіппарх — астероїд, названий на честь вченого.
- Зоряний каталог Гіппарха
Джерела
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Гіппарх // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 112. — .
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Гиппарх. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Нові і перемінні зьвізди. Проф. І. Пулюй — Третє доповнене видання; Накладом автора; З друкарні Адольфа Гольцгаузена у Відні, 1905. — 121с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipparh grec Ἳpparxos blizko 190 do n e pislya 126 do n e davnogreckij astronom odin z najviznachnishih astronomiv davnogo svitu Gipparhdav gr IpparxosIm ya pri narodzhenni dav gr ἽpparxosNarodivsya 190 do n e Nikeya Vifiniya 1 Pomer 120 do n e Rodos Starodavnya GreciyaKrayina PergamDiyalnist astronom matematik geograf naukovecGaluz astronomiyaNagorodi d 2004 Gipparh u Vikishovishi Narodivsya imovirno v Nikeyi Vifiniya Bilshu chastinu zhittya meshkav na ostrovi Rodos Tam u 160 do n e 125 do n e rokah stvoriv bilshu chastinu svoyih naukovih prac Najvazhlivishi jogo praci ne zbereglisya ale voni buli vidomi filosofam ta vchenim tih chasiv zokrema Ptolemeyu yakij spiravsya na jogo praci v Almagesti Zrobiv viznachnij vnesok u rozvitok astronomiyi Zaprovadiv podil zirok na shist grup za yih bliskom vidima zoryana velichina stvoriv zoryanij katalog sho mistiv koordinati ta yaskravist blizko 850 zir Visloviv duzhe vazhlivu dlya astronomiyi ideyu sho dlya viyavlennya povilnih malopomitnih zmin na neboshili slid porivnyuvati sposterezhennya zdijsneni protyagom kilkoh pokolin Porivnyuyuchi svoyi sposterezhennya zi sposterezhennyami Aristila i Timoharisa vidkriv yavishe precesiyi viperedzhennya rivnodennya Obchisliv trivalist tropichnogo roku iz pohibkoyu menshe 6 hvilin Rozvinuv ideyu astronomiv Evktemona i Kalippa shodo neodnakovoyi trivalosti sezoniv roku za vlasnimi tochnishimi nizh u jogo poperednikiv sposterezhennyami virahuvav sho interval mizh vesnyanim rivnodennyam i litnim soncestoyannyam stanovit 94 5 dni a mizh litnim soncestoyannyam ta osinnim rivnodennyam 92 5 dni Doviv sho zmini u shvidkosti vidimogo ruhu Soncya mozhna poyasniti pripushennyam sho Zemlya roztashovana ne u centri kola yakim ruhayetsya Sonce Udoskonaliv Kalippiv cikl stvorivshi tochnishij Gipparhiv cikl Zaprovadiv geografichni koordinati shirotu i dovgotu Vvazhayut sho poyava novoyi zori yaka z yavilas na neboshili 125 roku do Rizdva Hristovogo sponukala Gipparha sklasti katalog zir s 6 Div takozh4000 Gipparh asteroyid nazvanij na chest vchenogo Zoryanij katalog GipparhaDzherelaArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Gipparh Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 112 ISBN 966 613 263 X Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Gipparh Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Novi i pereminni zvizdi Prof I Pulyuj Tretye dopovnene vidannya Nakladom avtora Z drukarni Adolfa Golcgauzena u Vidni 1905 121s