Каліпп Кізікський (Κάλλιππος, 370 до н. е.—300 до н. е.) — давньогрецький астроном.
Каліпп Кізікський | |
---|---|
дав.-гр. Κάλλιππος | |
Ім'я при народженні | дав.-гр. Κάλλιππος[1] |
Народився | 370 до н. е.[2] Кізік, d, Баликесір, Туреччина |
Помер | 310 до н. е.[2] |
Діяльність | математик, астроном |
Галузь | астрономія |
Вчителі | Евдокс Кнідський |
Наукові здобутки
Каліпп уточнив встановлену Евктемоном нерівність астрономічних пір року: за час від весняного рівнодення до літнього сонцестояння проходить 94 доби, від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення — 92 доби, від осіннього рівнодення до зимового сонцестояння — 89 діб, від зимового сонцестояння до весняного рівнодення — 90 діб.
Також Каліпп змінив метонів цикл грецького літочислення, скоротивши 4 метонові цикли (19 сонячних років = 235 місячних місяця = 6940 діб) на 1 добу і, таким чином, створив цикл що становить 27759 діб = 940 місячних місяці (Каліппів цикл). На кожен синодичний місяць тут припадало 29 діб 12 годин 44 хвилини 25 секунд, тобто залишок становив лише 22 секунди. Початком циклу, ймовірно, було літнє сонцестояння 330 до н. е.
Як повідомляє Арістотель в трактаті «Про небо» (1073b33), Каліпп намагався удосконалити модель вкладених сфер, запропоновану Евдоксом, зберігши для Сатурна та Юпітера однакову з Евдоксом кількість сфер та додавши для Сонця і для Місяця по дві сфери, а для інших планет — ще по одній.
На честь Каліппа в 1935 році названо кратер на Місяці.
Див. також
Джерела
- B.L. van der Waerden: Die Astronomie der Griechen, Wiss. Buchgesellschaft, Darmstadt 1988, . (нім.)
- John S. Kieffer: Callippus // Dictionary of Scientific Biography, Charles Scribner and Sons, New York 1970—1980, , Bd. 3, S. 21-22. (англ.)
- Климишин, І. А. Актуальні проблеми календаря, хронології та пасхалії. — Івано-Франківський. — 1999,40 с
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalipp Kizikskij Kallippos 370 do n e 300 do n e davnogreckij astronom Kalipp Kizikskijdav gr KallipposIm ya pri narodzhennidav gr Kallippos 1 Narodivsya370 do n e 2 Kizik d Balikesir TurechchinaPomer310 do n e 2 Diyalnistmatematik astronomGaluzastronomiyaVchiteliEvdoks KnidskijNaukovi zdobutkiKalipp utochniv vstanovlenu Evktemonom nerivnist astronomichnih pir roku za chas vid vesnyanogo rivnodennya do litnogo soncestoyannya prohodit 94 dobi vid litnogo soncestoyannya do osinnogo rivnodennya 92 dobi vid osinnogo rivnodennya do zimovogo soncestoyannya 89 dib vid zimovogo soncestoyannya do vesnyanogo rivnodennya 90 dib Takozh Kalipp zminiv metoniv cikl greckogo litochislennya skorotivshi 4 metonovi cikli 19 sonyachnih rokiv 235 misyachnih misyacya 6940 dib na 1 dobu i takim chinom stvoriv cikl sho stanovit 27759 dib 940 misyachnih misyaci Kalippiv cikl Na kozhen sinodichnij misyac tut pripadalo 29 dib 12 godin 44 hvilini 25 sekund tobto zalishok stanoviv lishe 22 sekundi Pochatkom ciklu jmovirno bulo litnye soncestoyannya 330 do n e Yak povidomlyaye Aristotel v traktati Pro nebo 1073b33 Kalipp namagavsya udoskonaliti model vkladenih sfer zaproponovanu Evdoksom zberigshi dlya Saturna ta Yupitera odnakovu z Evdoksom kilkist sfer ta dodavshi dlya Soncya i dlya Misyacya po dvi sferi a dlya inshih planet she po odnij Na chest Kalippa v 1935 roci nazvano krater na Misyaci Div takozhTeoriya gomocentrichnih sferDzherelaB L van der Waerden Die Astronomie der Griechen Wiss Buchgesellschaft Darmstadt 1988 ISBN 3 534 03070 2 nim John S Kieffer Callippus Dictionary of Scientific Biography Charles Scribner and Sons New York 1970 1980 ISBN 0 684 10114 9 Bd 3 S 21 22 angl Klimishin I A Aktualni problemi kalendarya hronologiyi ta pashaliyi Ivano Frankivskij 1999 40 s VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473