Космічний зонд — безпілотний космічний літальний апарат, оснащений складним комплексом радіотехнічної, фототелевізійної та наукової апаратури, спеціальною системою орієнтації, пристроями програмного управління роботою бортової апаратури, системою автоматичного регулювання теплового режиму всередині станції та джерелами енергоживлення, який використовується для дослідження космічного простору, планет або Сонця.
До 2010 року людство направило в космос, до інших планет, близько 200 космічних зондів.
Історія
Луна-3
4 жовтня 1959 року в Радянському Союзі було проведено третій успішний запуск космічної ракети місячної програми і першого автоматичного міжпланетного космічного зонда — «Луна-3». Метою його запуску було розв'язання ряду проблем по дослідженню космічного простору. Найважливішого з них було одержання 7 жовтня 1959 року фотографічного зображення поверхні Місяця. Особливий науковий інтерес являло одержання фотографії тієї частини поверхні, яка внаслідок особливостей руху Місяця зовсім недоступна для земних спостерігачів, а також частини поверхні, яку видно з Землі під такими малими кутами, що вона не може бути достовірно вивчена.
Космічний зонд складався з: корпусу, двигуна системи орієнтації, ілюмінатора та фотографічних апаратів, сонячного давача, секції сонячної батареї, жалюзі системи , теплових екранів, антен, наукових приладів.
Для детального вивчення космічного простору і одержання фотографічного зображення Місяця була створено космічний зонд, який з допомогою багатоступінчастої ракети був виведений на орбіту, що огинала Місяць. В точній відповідності з розрахунком космічний зонд пройшов на відстані кількох тисяч кілометрів від Місяця і внаслідок його притягання змінив напрям руху, що дало змогу одержати траєкторію польоту, зручну як для фотографування невидимого з Землі боку Місяця, так і для передачі на Землю одержаної наукової інформації.
Наукові дослідження, проведені з допомогою космічного зонда, дали змогу одержати значну кількість матеріалів. Уперше в історії вдалося заглянути на ту частину поверхні Місяця, якої ніколи не спостерігали з Землі.
Серії космічних зондів
Найвідомішими космічними зондами є апарати серій: «Вояджер», «Венера», «Луна», , «Піонер», «Вікінг», «Галілео», «Вега».
Див. також
- «Фенікс» — космічний зонд для дослідження Марса
- Програма «Вояджер»
- «Нью-Горайзонс»
- «Кассіні — Гюйгенс»
- Безпілотний літальний апарат
- Міжпланетний політ
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автоматична міжпланетна станція |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дистанційні дослідження Землі: Навчальний посібник / Галина Байрак, Богдан Муха. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 712 с.
- Deep Space: The NASA Mission Reports / edited by Robert Godwin (2005)
Посилання
- Автоматична міжпланетна станція [ 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmichnij zond bezpilotnij kosmichnij litalnij aparat osnashenij skladnim kompleksom radiotehnichnoyi fototelevizijnoyi ta naukovoyi aparaturi specialnoyu sistemoyu oriyentaciyi pristroyami programnogo upravlinnya robotoyu bortovoyi aparaturi sistemoyu avtomatichnogo regulyuvannya teplovogo rezhimu vseredini stanciyi ta dzherelami energozhivlennya yakij vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya kosmichnogo prostoru planet abo Soncya Kosmichnij zond Uliss Do 2010 roku lyudstvo napravilo v kosmos do inshih planet blizko 200 kosmichnih zondiv IstoriyaLuna 3 4 zhovtnya 1959 roku v Radyanskomu Soyuzi bulo provedeno tretij uspishnij zapusk kosmichnoyi raketi misyachnoyi programi i pershogo avtomatichnogo mizhplanetnogo kosmichnogo zonda Luna 3 Metoyu jogo zapusku bulo rozv yazannya ryadu problem po doslidzhennyu kosmichnogo prostoru Najvazhlivishogo z nih bulo oderzhannya 7 zhovtnya 1959 roku fotografichnogo zobrazhennya poverhni Misyacya Osoblivij naukovij interes yavlyalo oderzhannya fotografiyi tiyeyi chastini poverhni yaka vnaslidok osoblivostej ruhu Misyacya zovsim nedostupna dlya zemnih sposterigachiv a takozh chastini poverhni yaku vidno z Zemli pid takimi malimi kutami sho vona ne mozhe buti dostovirno vivchena Kosmichnij zond skladavsya z korpusu dviguna sistemi oriyentaciyi ilyuminatora ta fotografichnih aparativ sonyachnogo davacha sekciyi sonyachnoyi batareyi zhalyuzi sistemi teplovih ekraniv anten naukovih priladiv Dlya detalnogo vivchennya kosmichnogo prostoru i oderzhannya fotografichnogo zobrazhennya Misyacya bula stvoreno kosmichnij zond yakij z dopomogoyu bagatostupinchastoyi raketi buv vivedenij na orbitu sho oginala Misyac V tochnij vidpovidnosti z rozrahunkom kosmichnij zond projshov na vidstani kilkoh tisyach kilometriv vid Misyacya i vnaslidok jogo prityagannya zminiv napryam ruhu sho dalo zmogu oderzhati trayektoriyu polotu zruchnu yak dlya fotografuvannya nevidimogo z Zemli boku Misyacya tak i dlya peredachi na Zemlyu oderzhanoyi naukovoyi informaciyi Naukovi doslidzhennya provedeni z dopomogoyu kosmichnogo zonda dali zmogu oderzhati znachnu kilkist materialiv Upershe v istoriyi vdalosya zaglyanuti na tu chastinu poverhni Misyacya yakoyi nikoli ne sposterigali z Zemli Seriyi kosmichnih zondivNajvidomishimi kosmichnimi zondami ye aparati serij Voyadzher Venera Luna Pioner Viking Galileo Vega Div takozh Feniks kosmichnij zond dlya doslidzhennya Marsa Programa Voyadzher Nyu Gorajzons Kassini Gyujgens Bezpilotnij litalnij aparat Mizhplanetnij politLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avtomatichna mizhplanetna stanciyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Distancijni doslidzhennya Zemli Navchalnij posibnik Galina Bajrak Bogdan Muha Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2010 712 s Deep Space The NASA Mission Reports edited by Robert Godwin 2005 ISBN 1 894959 15 9PosilannyaAvtomatichna mizhplanetna stanciya 12 grudnya 2020 u Wayback Machine VUE