Програма «Піонер» (англ. Pioneer program) — американська космічна програма вивчення міжпланетного середовища і деяких небесних тіл, а також серія американських космічних зондів та автоматичних міжпланетних станцій.
Опис
Прості апарати за програмою здійснювали первісні дослідження (одне зі значень слова піонер — «першопроходець») Сонця, Юпітера, Сатурна і Венери. Апарати для дослідження Місяця, планет земної групи і Сонця були невеликими, апарати «Піонер-10» і «Піонер-11» — набагато більшими порівняно з іншими. Усі апарати стабілізувались у польоті обертанням, що значно спрощує конструкцію. Перші космічні апарати запущено 1958 року, останні — 1978-го.
Однотипні «Піонер-0», «Піонер-1» і «Піонер-2» були першим американськими спробами досягти Місяця, всі вони зазнали невдачі.
«Піонер-3» і «Піонер-4» були першими американськими вдалими спробами місячних польотів.
«Піонер-5» здійснив перші дослідження міжпланетних магнітних полів.
«Піонери» , , , створили найпершу у світі мережу спостереження за Сонцем і сигналізації про підвищення сонячної активності для убезпечення навколоземних супутників і наземних систем.
Однотипні «Піонер-10» і «Піонер-11» уперше досягли двох зовнішніх планет Сонячної системи — Юпітера й Сатурна, надали широкий обсяг даних, які згодом використали для створення складніших апаратів місії «Вояджер».
Орбітальний «Піонер-Венера-1» і доставник дослідницьких апаратів «Піонер-Венера-2» — перші американські апарати для довготривалого вивчення Венери, складу її атмосфери. Також зроблена перша радіолокаційна карта поверхні Венери.
Список запусків
Апарат | Дата запуску | Ракета-носій | Мета польоту | Результат |
---|---|---|---|---|
«Піонер-0» («Тор-Ейбл-1») | 17.08.1958 | «Тор-Ейбл» | Фото поверхні Місяця. | Ракета-носій вибухнула на 77-й секунді польоту. |
«Піонер-1» («Тор-Ейбл-2») | 11.10.1958 | Третя ступінь ракети-носія не розігнала апарат до потрібної швидкості, згорання в атмосфері Землі після 43 годин польоту. | ||
«Піонер-2» («Тор-Ейбл-3») | 8.11.1958 | Збій при запуску третьої ступені ракети-носія, згорання в атмосфері Землі. | ||
«Піонер-3» | 6.12.1958 | «Джуно-2» | Дослідження Місяця з пролітної траєкторії. | Перший ступінь ракети-носія вимкнувся достроково, апарат не досяг другої космічної швидкості й згорів у атмосфері Землі. Відкрив зовнішній радіаційний пояс Землі. |
«Піонер-4» | 3.03.1959 | Проліт повз Місяць на відстані 60 000 км від поверхні. Нині — штучна планета. | ||
«Піонер П-1» («Атлас-Ейбл-4 Ей») | 24.09.1959 | «Атлас-Сі Ейбл» | Дослідження Місяця з орбіти. | Вибух під час випробування ракети-носія. |
«Піонер П-3» («Атлас-Ейбл-4», «Атлас-Ейбл-4Бі») | 26.11.1959 | «Атлас-Ді Ейбл» | Знищений тиском повітря внаслідок збою при запуску. | |
«Піонер-5» («Піонер П-2», «Тор-Ейбл-4») | 11.03.1960 | «Тор-Ейбл» | Дослідження міжпланетного простору між Землею і Венерою. | Виявив міжпланетні магнітні поля. |
« («Атлас-Ейбл-5 Ей») | 25.09.1960 | «Атлас-Ді Ейбл» | Дослідження Місяця з орбіти. | Не вийшов на орбіту Місяця, можливо впав на Землю. |
«» («Атлас-Ейбл-5 Бі») | 15.12.1960 | Вибух ракети-носія на 68-й секунді польоту. | ||
«» («Піонер-Ей») | 16.12.1965 | «Дельта-І» | Дослідження Сонця і міжпланетного простору. | Запущено на орбіту навколо Сонця із середнім радіусом 0,8 .а. о. Досі працює. |
«» («Піонер-Бі») | 17.08.1966 | Запущено на орбіту навколо Сонця з середнім радіусом 1,1 .а. о. Досі працює. | ||
«» («Піонер-Сі») | 13.12.1967 | Запущено на орбіту навколо Сонця з середнім радіусом 1,1 .а. о. Досі працює. | ||
«» («Піонер-Ді») | 8.11.1968 | Запущено на орбіту навколо Сонця з середньою відстанню від Сонця 0,8 .а. о. Припинив працювати в 1983 році. | ||
«» | 27.08.1969 | Ракета-носій знищена під час запуску системою безпеки внаслідок збою в гідравлічній системі першого ступеня. | ||
«Піонер-10» («Піонер-Ф») | 3(2).03.1972 | «Атлас-Центавр» | Дослідження Юпітера з пролітної траєкторії, дослідження міжзоряного середовища. | Перший апарат, який досяг третьої космічної швидкості. Нині рухається в бік Альдебарана. |
«Піонер-11» («Піонер-Джі») | 6(5).04.1973 | Дослідження Юпітера і Сатурна з пролітної траєкторії, дослідження міжзоряного середовища. | Нині рухається до сузір'я Щит. | |
«» | — | — | Вивчення Сонця і Юпітера з-за меж екліптики. | Подібний до «Піонера-10» і «Піонера-11». Запуск скасовано. |
«Піонер-Венера-1» («Піонер-12») | 20.05.1978 | «Атлас-Центавр» | Дослідження Венери з радіолокаційним картографуванням. | Працював на орбіті Венери до 20 серпня 1992 року. |
«Піонер-Венера-2» («Піонер-13») | 8.08.1978 | Дослідження атмосфери Венери. | Доставив на поверхню Венери чотирьох апаратів приземлення. Згорів в атмосфері Венери 12 вересня 1979 року після скидання апаратів. |
Джерело
- Бібліотека програм і польотів: Програма Піонер (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pioner Programa Pioner angl Pioneer program amerikanska kosmichna programa vivchennya mizhplanetnogo seredovisha i deyakih nebesnih til a takozh seriya amerikanskih kosmichnih zondiv ta avtomatichnih mizhplanetnih stancij Kosmichnij zond Pioner piddayetsya konstrukciyi v 1971 roci Pioner 10 i Pioner 11 najvidomishi kosmichni aparati v kosmichnij programi Pioner ta pershi kosmichni zondi sho vidvidali zovnishni planeti Pioner doshka kripitsya do Pioneriv 10 i 11 OpisProsti aparati za programoyu zdijsnyuvali pervisni doslidzhennya odne zi znachen slova pioner pershoprohodec Soncya Yupitera Saturna i Veneri Aparati dlya doslidzhennya Misyacya planet zemnoyi grupi i Soncya buli nevelikimi aparati Pioner 10 i Pioner 11 nabagato bilshimi porivnyano z inshimi Usi aparati stabilizuvalis u poloti obertannyam sho znachno sproshuye konstrukciyu Pershi kosmichni aparati zapusheno 1958 roku ostanni 1978 go Odnotipni Pioner 0 Pioner 1 i Pioner 2 buli pershim amerikanskimi sprobami dosyagti Misyacya vsi voni zaznali nevdachi Pioner 3 i Pioner 4 buli pershimi amerikanskimi vdalimi sprobami misyachnih polotiv Pioner 5 zdijsniv pershi doslidzhennya mizhplanetnih magnitnih poliv Pioneri stvorili najpershu u sviti merezhu sposterezhennya za Soncem i signalizaciyi pro pidvishennya sonyachnoyi aktivnosti dlya ubezpechennya navkolozemnih suputnikiv i nazemnih sistem Odnotipni Pioner 10 i Pioner 11 upershe dosyagli dvoh zovnishnih planet Sonyachnoyi sistemi Yupitera j Saturna nadali shirokij obsyag danih yaki zgodom vikoristali dlya stvorennya skladnishih aparativ misiyi Voyadzher Orbitalnij Pioner Venera 1 i dostavnik doslidnickih aparativ Pioner Venera 2 pershi amerikanski aparati dlya dovgotrivalogo vivchennya Veneri skladu yiyi atmosferi Takozh zroblena persha radiolokacijna karta poverhni Veneri Spisok zapuskiv Pioner 2 Avtomatichna mizhplanetna stanciya Pioner 3 Pioner 4 Koncepciya hudozhnika kosmichnogo zonda Pioneriv 6 9 Koncepciya hudozhnika kosmichnogo zonda Pioner 10 i Pioner 11 Pioner H Pioner 12 Aparat Data zapusku Raketa nosij Meta polotu Rezultat Pioner 0 Tor Ejbl 1 17 08 1958 Tor Ejbl Foto poverhni Misyacya Raketa nosij vibuhnula na 77 j sekundi polotu Pioner 1 Tor Ejbl 2 11 10 1958 Tretya stupin raketi nosiya ne rozignala aparat do potribnoyi shvidkosti zgorannya v atmosferi Zemli pislya 43 godin polotu Pioner 2 Tor Ejbl 3 8 11 1958 Zbij pri zapusku tretoyi stupeni raketi nosiya zgorannya v atmosferi Zemli Pioner 3 6 12 1958 Dzhuno 2 Doslidzhennya Misyacya z prolitnoyi trayektoriyi Pershij stupin raketi nosiya vimknuvsya dostrokovo aparat ne dosyag drugoyi kosmichnoyi shvidkosti j zgoriv u atmosferi Zemli Vidkriv zovnishnij radiacijnij poyas Zemli Pioner 4 3 03 1959 Prolit povz Misyac na vidstani 60 000 km vid poverhni Nini shtuchna planeta Pioner P 1 Atlas Ejbl 4 Ej 24 09 1959 Atlas Si Ejbl Doslidzhennya Misyacya z orbiti Vibuh pid chas viprobuvannya raketi nosiya Pioner P 3 Atlas Ejbl 4 Atlas Ejbl 4Bi 26 11 1959 Atlas Di Ejbl Znishenij tiskom povitrya vnaslidok zboyu pri zapusku Pioner 5 Pioner P 2 Tor Ejbl 4 11 03 1960 Tor Ejbl Doslidzhennya mizhplanetnogo prostoru mizh Zemleyu i Veneroyu Viyaviv mizhplanetni magnitni polya Atlas Ejbl 5 Ej 25 09 1960 Atlas Di Ejbl Doslidzhennya Misyacya z orbiti Ne vijshov na orbitu Misyacya mozhlivo vpav na Zemlyu Atlas Ejbl 5 Bi 15 12 1960 Vibuh raketi nosiya na 68 j sekundi polotu Pioner Ej 16 12 1965 Delta I Doslidzhennya Soncya i mizhplanetnogo prostoru Zapusheno na orbitu navkolo Soncya iz serednim radiusom 0 8 a o Dosi pracyuye Pioner Bi 17 08 1966 Zapusheno na orbitu navkolo Soncya z serednim radiusom 1 1 a o Dosi pracyuye Pioner Si 13 12 1967 Zapusheno na orbitu navkolo Soncya z serednim radiusom 1 1 a o Dosi pracyuye Pioner Di 8 11 1968 Zapusheno na orbitu navkolo Soncya z serednoyu vidstannyu vid Soncya 0 8 a o Pripiniv pracyuvati v 1983 roci 27 08 1969 Raketa nosij znishena pid chas zapusku sistemoyu bezpeki vnaslidok zboyu v gidravlichnij sistemi pershogo stupenya Pioner 10 Pioner F 3 2 03 1972 Atlas Centavr Doslidzhennya Yupitera z prolitnoyi trayektoriyi doslidzhennya mizhzoryanogo seredovisha Pershij aparat yakij dosyag tretoyi kosmichnoyi shvidkosti Nini ruhayetsya v bik Aldebarana Pioner 11 Pioner Dzhi 6 5 04 1973 Doslidzhennya Yupitera i Saturna z prolitnoyi trayektoriyi doslidzhennya mizhzoryanogo seredovisha Nini ruhayetsya do suzir ya Shit Vivchennya Soncya i Yupitera z za mezh ekliptiki Podibnij do Pionera 10 i Pionera 11 Zapusk skasovano Pioner Venera 1 Pioner 12 20 05 1978 Atlas Centavr Doslidzhennya Veneri z radiolokacijnim kartografuvannyam Pracyuvav na orbiti Veneri do 20 serpnya 1992 roku Pioner Venera 2 Pioner 13 8 08 1978 Doslidzhennya atmosferi Veneri Dostaviv na poverhnyu Veneri chotiroh aparativ prizemlennya Zgoriv v atmosferi Veneri 12 veresnya 1979 roku pislya skidannya aparativ DzhereloBiblioteka program i polotiv Programa Pioner angl