«Луна-20» — радянська автоматична міжпланетна станція для вивчення Місяця і космічного простору.
Луна-20 | |
---|---|
Художнє зображення концепції супутника | |
Основні параметри | |
Виготівник | НВО ім. С. А. Лавочкіна |
Тип апарата | міжпланетні перельоти |
Дата запуску | 14 лютого 1972 |
Ракета-носій | Протон |
Тривалість польоту | 11 діб |
Запуск
Автоматичну станцію «Луна-20» було запущено з космодрому Байконур 14 лютого 1972 року за допомогою 4-ступеневої ракети-носія «Протон-К».
На трасі перельоту до Місяця 15 лютого було проведено корекцію траєкторії.
При підльоті до Місяця 18 лютого станцію було загальмовано, унаслідок чого «Луна-20» перейшла на кругову селеноцентричну орбіту з параметрами:
- висота над поверхнею Місяця — 100 км
- нахил до площини місячного екватора — 65°
- період обертання навколо Місяця — 1:00 58 хвилин.
З метою формування умов для сходу з орбіти 19 серпня було здійснено одну корекцію орбіти, внаслідок чого станція стала здійснювати політ еліптичною орбітою з максимальною висотою над поверхнею Місяця 100 км і мінімальною висотою 21 км.
21 лютого о 22 годині 13 хвилин було ввімкнено двигун посадкової платформи, який відпрацював 267 секунд і забезпечив сходження з орбіти. Після вимикання двигуна до висоти 760 метрів станція здійснювала вільне падіння. Надалі зниження станції відбувалося в режимі керованого спуску, у процесі якого за допомогою автоматичної системи управління змінювалася тяга основного двигуна. Починаючи з висоти 20 метрів до поверхні Місяця, гальмування здійснювалося за допомогою двигунів малої тяги.
Операції на Місяці
Після посадки було визначено положення станції на місячній поверхні, а за допомогою телефотометрів отримано зображення місячної поверхні, за яким було обрано місце взяття зразків місячної породи. На Землю було передано зображення місячної поверхні та здійснено збір зразків місячного ґрунту.
За командою з Землі було включено ґрунтозабірний пристрій, і почалися операції збору ґрунту. У процесі збору ґрунту двічі спрацьовував автомат захисту по струму, буріння припинялося, і його знову відновлювали по командах з Землі.
Узяті зразки за допомогою маніпулятора було вміщені в контейнер міжорбітальної ступені і загерметизовано. Після закінчення перевантаження ґрунту в рятівний апарат за допомогою телефотометра було повторно отримано зображення місця взяття проб ґрунту. 22 лютого 1972 року з поверхні Місяця в бік Землі стартував злітний ступінь станції «Луна-20». 25 лютого 1972 року повертальний апарат автоматичної станції «Луна-20» здійснив м'яку посадку за 40 кілометрах на північний захід від міста Жезказган.
Результати місії
Головним результатом польоту «Луни-20» стала доставка на Землю зразків місячного ґрунту масою 55 грамів.
Ґрунт, доставлений станцією «Луна-20», являє собою пухкий різнозернистий матеріал світло-сірого кольору, значно світліший, ніж реголіт з Моря Достатку. У порівнянні з ґрунтом «Луна-16» в ньому менше оплавлених частинок.
Світліший відтінок реголіту «Місяця-20» підтверджується дослідженням альбедо. Значення альбедо вище, ніж у зразків, доставлених «Луна-16», «Аполлоном-11» і «Аполлоном-12».
Джерела
- Грунт из материкового района Луны // Отв. ред. В. Л. Барсуков, Ю. А. Сурков. — М.: Наука, 1979. — 708 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luna 20 radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya dlya vivchennya Misyacya i kosmichnogo prostoru Luna 20Hudozhnye zobrazhennya koncepciyi suputnikaOsnovni parametriVigotivnik NVO im S A LavochkinaTip aparata mizhplanetni perelotiData zapusku 14 lyutogo 1972Raketa nosij ProtonTrivalist polotu 11 dibZapuskAvtomatichnu stanciyu Luna 20 bulo zapusheno z kosmodromu Bajkonur 14 lyutogo 1972 roku za dopomogoyu 4 stupenevoyi raketi nosiya Proton K Na trasi perelotu do Misyacya 15 lyutogo bulo provedeno korekciyu trayektoriyi Pri pidloti do Misyacya 18 lyutogo stanciyu bulo zagalmovano unaslidok chogo Luna 20 perejshla na krugovu selenocentrichnu orbitu z parametrami visota nad poverhneyu Misyacya 100 km nahil do ploshini misyachnogo ekvatora 65 period obertannya navkolo Misyacya 1 00 58 hvilin Z metoyu formuvannya umov dlya shodu z orbiti 19 serpnya bulo zdijsneno odnu korekciyu orbiti vnaslidok chogo stanciya stala zdijsnyuvati polit eliptichnoyu orbitoyu z maksimalnoyu visotoyu nad poverhneyu Misyacya 100 km i minimalnoyu visotoyu 21 km 21 lyutogo o 22 godini 13 hvilin bulo vvimkneno dvigun posadkovoyi platformi yakij vidpracyuvav 267 sekund i zabezpechiv shodzhennya z orbiti Pislya vimikannya dviguna do visoti 760 metriv stanciya zdijsnyuvala vilne padinnya Nadali znizhennya stanciyi vidbuvalosya v rezhimi kerovanogo spusku u procesi yakogo za dopomogoyu avtomatichnoyi sistemi upravlinnya zminyuvalasya tyaga osnovnogo dviguna Pochinayuchi z visoti 20 metriv do poverhni Misyacya galmuvannya zdijsnyuvalosya za dopomogoyu dviguniv maloyi tyagi Operaciyi na MisyaciPislya posadki bulo viznacheno polozhennya stanciyi na misyachnij poverhni a za dopomogoyu telefotometriv otrimano zobrazhennya misyachnoyi poverhni za yakim bulo obrano misce vzyattya zrazkiv misyachnoyi porodi Na Zemlyu bulo peredano zobrazhennya misyachnoyi poverhni ta zdijsneno zbir zrazkiv misyachnogo gruntu Za komandoyu z Zemli bulo vklyucheno gruntozabirnij pristrij i pochalisya operaciyi zboru gruntu U procesi zboru gruntu dvichi spracovuvav avtomat zahistu po strumu burinnya pripinyalosya i jogo znovu vidnovlyuvali po komandah z Zemli Uzyati zrazki za dopomogoyu manipulyatora bulo vmisheni v kontejner mizhorbitalnoyi stupeni i zagermetizovano Pislya zakinchennya perevantazhennya gruntu v ryativnij aparat za dopomogoyu telefotometra bulo povtorno otrimano zobrazhennya miscya vzyattya prob gruntu 22 lyutogo 1972 roku z poverhni Misyacya v bik Zemli startuvav zlitnij stupin stanciyi Luna 20 25 lyutogo 1972 roku povertalnij aparat avtomatichnoyi stanciyi Luna 20 zdijsniv m yaku posadku za 40 kilometrah na pivnichnij zahid vid mista Zhezkazgan Rezultati misiyiGolovnim rezultatom polotu Luni 20 stala dostavka na Zemlyu zrazkiv misyachnogo gruntu masoyu 55 gramiv Grunt dostavlenij stanciyeyu Luna 20 yavlyaye soboyu puhkij riznozernistij material svitlo sirogo koloru znachno svitlishij nizh regolit z Morya Dostatku U porivnyanni z gruntom Luna 16 v nomu menshe oplavlenih chastinok Svitlishij vidtinok regolitu Misyacya 20 pidtverdzhuyetsya doslidzhennyam albedo Znachennya albedo vishe nizh u zrazkiv dostavlenih Luna 16 Apollonom 11 i Apollonom 12 DzherelaGrunt iz materikovogo rajona Luny Otv red V L Barsukov Yu A Surkov M Nauka 1979 708 s Posilannya