Місячне море рівнина на Місяці вкрита темною застиглою лавою Море ДощівЗагальний описКарта Річчолі та Грімальді 1651 на

Місячне море — рівнина на Місяці, вкрита темною застиглою лавою.

Загальний опис

Карта Річчолі та Грімальді (1651), на якій вперше з'явилося багато сучасних назв місячних морів

Вперше сучасні назви місячних морів з'явилися на карті Місяця, складеній 1651 року італійським астрономом Джованні Річчолі й італійським фізиком Франческо Грімальді. Води, як з'ясувалося пізніше, в них не було, але термін «море» і наведені на карті назви морів збереглися донині. Сучасний список місячних морів затвердив Міжнародний астрономічний союз.

Моря є найбільшими деталями місячного рельєфу. Це низовини (наприклад, Море Дощів розташоване на 1-3 км нижче середнього рівня поверхні Місяця) з рівним вкритим лавою дном, на якому трапляються складки та невеликі гори. Застигла лава більш темна, ніж решта поверхні Місяця, і саме цим пояснюється сірувато-коричневий відтінок, характерний для місячних морів. Моря покриті вулканічними породами, в основному базальтами. Обриси більшості місячних морів округлі, оскільки вони утворилися у величезних кратерах (імпактних басейнах). Більшість з них утворилася в пізньоімбрійській епосі, в основному 3,8-3,6 млрд років тому. Найбільше місячне море — Океаном Бур розміром 2000 км.

Моря (разом із озерами, затоками тощо, а також із безіменними «морськими» ділянками) вкривають 17 % поверхні Місяця. Однак через невелику товщину вони складають <1 % об'єму місячної кори. Їх сумарна площа — 6,3 млн км², а об'єм оцінюють у 10 млн км³.

На дні кратера Грімальді на краю Океану Бур наземними методами досліджень виявлені ільменіти — породи, що містять кисень. У морях мало кратерів. Крайовим зонам морів, які нагадують затоки, а також темним западин у вигляді озер, були дані відповідні їх увазі назви. Навколо багатьох морів розташовані кільцеподібні гірські хребти. Море Дощів оточують Альпи, Кавказ, Апенніни, Карпати, Юра. Море Нектару — гори Алтай і Піренеї. Море Східне оточене Кордильєрами і горами Рука. У морях іноді зустрічаються урвища — скиди; найвідоміше урвище — знаходиться в Морі Хмар.

На зворотному боці Місяця морів небагато і вони невеликого розміру. Є припущення, що морські формації на Місяці сформувалися в результаті лише декількох зіткнень. Утворилися в результаті ударів кратери заповнилися лавою і породили маскони. Лавові породи важче материкових, що могло викликати асиметрію у розподілі місячної маси, внаслідок чого тяжіння Землі назавжди закріпило «морську» півкулю Місяця в напрямку нашої планети. Зворотному боку Місяця властиві таласоїди — величезні кратери, що не містять лави. Море Східне, Море Москви та інші мають два кільцевих вали — зовнішній і внутрішній, зі співвідношенням діаметрів 2/1. Іноді внутрішні кільця сильно зруйновані.

Деякі факти про місячні моря

Море Пізнане отримало свою назву після того, як в 1964 р. тут опустився американський зонд «Рейнджер-7».
Море Спокою знамените тим, що саме тут людина вперше ступила на місячну поверхню 20 липня 1969 р. Це був американський астронавт Нейл Армстронг.
В Морі Достатку радянський зонд «Луна-16» (1970) взяв пробу місячного ґрунту і доставив її на Землю.
На південь від Затоки Райдуги проводив дослідження перший планетохід «Луноход-1» (1970 -1971).
На кордоні Моря Ясності проводив дослідження планетохід

Назви морів, заток, озер і боліт на видимій стороні Місяця

Українська назва — латинська назва

Океан Бур — Oceanus Procellarum (1)

Моря

Море Вологості — Mare Humorum (6)
Море Східне — Mare Orientale
Море Хвиль — Mare Undarum (14)
Море Гумбольдта — Mare Humboldtianum (19)
Море Дощів — Mare Imbrium (2)
Море Змії — Mare Anguis (18)
Море Достатку — Mare Fecunditatis (12)
Море Крайове — Mare Marginis (16)
Море Криз — Mare Crisium (17)
Море Нектару — Mare Nectaris (11)
Море Хмар — Mare Nubium (7)
Море Островів — Mare Insularum' (4)
Море Пари — Mare Vaporum (8)
Море Піни — Mare Spumans (13)
Море Пізнане — Mare Cognitum (5)
Море Сміта — Mare Smythii (15)
Море Спокою — Mare Tranquillitatis (10)
Море Холоду — Mare Frigoris (3)
Море Південне — Mare Australe
Море Ясності — Mare Serenitatis (9)

Затоки

Затока Вірності — Sinus Fidei (23)
Затока Спеки — Sinus Aestum (24)
Затока Місячника — Sinus Lunicus (22)
Затока Любові — Sinus Amoris (29)
Затока Веселки — Sinus Iridum (21)
Затока Роси — Sinus Roris (20)
Затока Слави — Sinus Honoris (26)
Затока Згоди — Sinus Concordiae (28)
Затока Суворості — Sinus Asperitatis (27)
Затока Успіху — Sinus Successus (30)
Затока Центральна — Sinus Medii (25)

Озера

Озеро Благоговіння — Lacus Timoris
Озеро Весни — Lacus Veris
Озеро Вічності — Lacus Temporis
Озеро Зими — Lacus Hiemalis
Озеро Справедливості — Lacus Bonitatis
Озеро Літа — Lacus Aestatis
Озеро Надії — Lacus Spei
Озеро Наполегливості — Lacus Perseverantiae
Озеро Ніжності — Lacus Lenitatis
Озеро Ненависті — Lacus Odii
Озеро Осені — Lacus Autumni
Озеро Смутку — Lacus Doloris
Озеро Переваги — Lacus Excellentiae
Озеро Радості — Lacus Gaudii
Озеро Смерті — Lacus Mortis
Озеро Сновидінь — Lacus Somniorum
Озеро Щастя — Lacus Felicitatis

Болота

Болото Гниття — Palus Putredinis
Болото Сну — Palus Somni
Болото Епідемій — Palus Epidemiarum

Назви морів і озер на зворотному боці Місяця

Українська назва — латинська назва.

Море Мрії — Mare Ingenii
Море Москви — Mare Moscoviense

Озеро Забуття — Lacus Oblivionis
Озеро Самотності — Lacus Solitudinis
Озеро Задоволення — Lacus Luxuriae

Назви виключених морів і боліт

Українська назва — латинська назва.

Море Бажання — Mare Desiderii
Море Мале — Mare Parvum
— Mare Hiemis
— Mare Incognito
— Mare Novum
Море Струве — Mare Struve

— Palus Nebularum

Затока Гей-Люссака — Sinus Gay-Lussac
— Sinus Pietrosul

Примітки

Hiesinger, H.; Jaumann, R.; Neukam, G.; Head, J. W. (2000). (PDF). Journal of Geophysical Research. 105 (E12): 29239—29276. Bibcode:2000JGR...10529239H. doi:10.1029/2000JE001244. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2013. Процитовано 10 лютого 2015.
. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 2 вересня 2011.
. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 2 вересня 2011.

Посилання

Списки морських ділянок Місяця, затверджені Міжнародним астрономічним союзом: океан [Архівовано 16 серпня 2013 у Archive.is], моря [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.], озера [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.], затоки [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.], болота [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.]

[Hiesinger_2000-1] Hiesinger, H.; Jaumann, R.; Neukam, G.; Head, J. W. (2000). (PDF). Journal of Geophysical Research. 105 (E12): 29239—29276. Bibcode:2000JGR...10529239H. doi:10.1029/2000JE001244. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2013. Процитовано 10 лютого 2015.

[2] . Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 2 вересня 2011.

[3] . Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 2 вересня 2011.