Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Море Гумбольдта лат Mare Humboldtianum море на Місяці на північно східному краю видимого боку Розмір близько 230 км коор

Море Гумбольдта

Море Гумбольдта

Море Гумбольдта (лат. Mare Humboldtianum) — море на Місяці, на північно-східному краю видимого боку. Розмір — близько 230 км, координати центра — 56°54′ пн. ш. 81°30′ сх. д. / 56.9° пн. ш. 81.5° сх. д. / 56.9; 81.5 Лежить у центрі 600—700-кілометрового басейна. Через розташування моря поблизу межі видимої та зворотної півкуль Місяця його видимість залежить від лібрацій.

Море Гумбольдта
лат. Mare Humboldtianum
image
Координати центра
 56°54′ пн. ш. 81°30′ сх. д. / 56.9° пн. ш. 81.5° сх. д. / 56.9; 81.5
Розмір
 230 км
Епонім
 Александер фон Гумбольдт
Назву затверджено 1935
image
image

image Море Гумбольдта на Вікісховищі
image
Карта висот басейну Моря Гумбольдта за даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter (синє — низовини, червоне — височини)
image
image
Карта гравітаційного поля Місяця з поправкою на висоту (перераховано на рівень умовної сфери). Червоне — області посиленої гравітації (маскони); маскон Моря Гумбольдта — на правому верхньому краю, оточений зоною послабленої гравітації.

Назва

На честь Александера фон Гумбольдта це море назвав у 19 столітті Йоганн Генріх фон Медлер. Про видатного дослідника незнаних земель воно нагадало Медлеру через своє розташування: море ніби утворює зв'язок між дослідженою та незнаною тоді півкулями Місяця. Воно стало одним із двох місячних морів, названих на честь людей (друге — Море Сміта). 1935 року ці та багато інших місячних назв затвердив Міжнародний астрономічний союз.

Раніше Море Гумбольдта мало інші назви. 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав його Pappi на честь Паппа Александрійського. 1647 року Ян Гевелій дав йому ім'я Амадоцького болота (лат. palus Amadoca) — легендарної чи міфічної водойми на межі Поділля та Волині, відомої також як Амадоцьке озеро. 1651 року Джованні Річчолі назвав об'єкт на честь Заратуштри (лат. Zoroaster).

Басейн

Море Гумбольдта розташоване в великому басейні, де займає лише малу частину площі. Цей басейн примітний незвичайною кутастою формою і має розмір 600—700 км. У його центрі є заглиблення, оточене кільцевим хребтом діаметром близько 300 км, і частину цього заглиблення й займає море.

Крім двох згаданих кілець (600—700-кілометрового та 300-кілометрового), у цього басейну можуть бути й інші, слабко виражені кільця: 200-кілометрове та 460-кілометрове. Раніше деякі дослідники висували припущення і про існування кількох інших кілець.

Глибина басейну до рівня поверхні моря — 4–5 км, а товщину шару лави (глибину моря) оцінюють у 1,5 км. Абсолютна висота його поверхні — близько 3,9–4,5 км нижче (нульового рівня). Крім Моря Гумбольдта, басейн містить і інші (безіменні) морські ділянки, розташовані в його західній частині між двома основними кільцями.

Басейн Моря Гумбольдта відносно добре зберігся, хоча його північний край зруйнований астероїдним бомбардуванням. Навколо басейну досі простежуються радіальні нерівності, утворені при падінні його викидів (на півдні — до відстані 600 км від його краю). Подібно до інших великих місячних кратерів, цей басейн створює гравітаційну аномалію: маскон, оточений зоною послабленої гравітації. Різниця значень між ними становить 482 ± 12 мГал.

На північно-східному краю басейну (61°06′ пн. ш. 99°30′ сх. д. / 61.1° пн. ш. 99.5° сх. д. / 61.1; 99.5 (Торієва аномалія Комтона — Бельковича)) є [en], де ґрунт надзвичайно багатий на торій (5,10 ± 0,19 ppm). Ймовірно, це місце колишніх вулканічних вивержень іншого типу, ніж ті, що створили моря. Є припущення, що там відбувалися рідкісні для Місяця виверження багатих на діоксид кремнію порід, таких як ліпарит.

Суміжні об'єкти та деталі поверхні

На північному сході Море Гумбольдта межує з кратером Белькович приблизно такого ж, як саме море, розміру — 215 км. На край Бельковича накладений 86-кілометровий кратер Гайн. Це єдині (крім сателітних кратерів) деталі поверхні в басейні Моря Гумбольдта, що станом на 2018 рік мають офіційну назву.

В західній частині моря розташований примітний 30-кілометровий кратер, майже цілком залитий лавою. Вздовж західного краю моря проходить невелика гряда. Море перетинають промені сусіднього молодого кратера Гайн.

Геологічна історія

Басейн Моря Гумбольдта утворився в нектарському періоді. Ймовірно, він молодший за сусідній басейн Моря Криз, хоча деякі дослідники схилялися до протилежного. Лава, що складає власне море, виверглася пізніше — в пізньоімбрійській епосі. Вік сучасного лавового покриву Моря Гумбольдта лежить у межах 3,4—3,7 млрд років, а безіменного моря на північному заході басейну — в межах 3,6—3,9 млрд років, причому в кожному морі вік різних ділянок помітно різний (дані підрахунку кратерів 2011 року). Те, що в центрі басейну вік лавового покриву загалом менший, ніж на периферії, може бути пов'язано з довшими виверженнями через меншу товщину місячної кори.

Примітки

  1. Mare Humboldtianum. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18.10.2010. оригіналу за 11.12.2016. Процитовано 26.02.2018.
  2. Grego P. The Moon and How to Observe It. — Springer Science & Business Media, 2006. — P. 147. — .
  3. Blagg M. A., Muller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. H. G., IAU. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 16. — Bibcode:1935nlf..book.....B. (, інший архів).
  4. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 52. (описание)
  5. Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusetts : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 40–41. — .
  6. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645).
  7. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 196. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  8. Peter van der Krogt, Ferjan Ormeling (2014). (PDF). Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex (Biblioteca Tècnica de Política Lingüística; 11): 1851—1868. doi:10.2436/15.8040.01.190. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2016. Процитовано 24 квітня 2022.
  9. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–229. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Amadoca, Palus — у списку назв на с.229 (те ж саме на Google Books)).
  10. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 201. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  11. Карта Місяця, яку склали Франческо Грімальді та Джованні Річчолі (1651).
  12. Wood C. (21.01.2009). Zoroaster. Lunar picture of the day. оригіналу за 28.12.2011. Процитовано 26.02.2018., див. також .
  13. Vandenbohede A. Observing the Lunar Libration Zones. — 2005. — P. 7. з джерела 8 травня 2014
  14. Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. та ін. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements (PDF). Science Advances. 1 (9). doi:10.1126/sciadv.1500852. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= () ().
  15. Stöffler D., Ryder G., Ivanov B. A., Artemieva N. A., Cintala M. J., Grieve R. A. F. (2006). Cratering History and Lunar Chronology. Reviews in Mineralogy and Geochemistry. 60: 519—596. Bibcode:2006RvMG...60..519S. doi:10.2138/rmg.2006.60.05.
  16. Schmidt, E. F.; Spudis, P. D. (2017). Geological Map of the Humboldtianum Basin and Its Deposits (PDF). 48th Lunar and Planetary Science Conference, held 20-24 March 2017, at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1964, id.1035. Bibcode:2017LPI....48.1035S.
  17. Wood C. A. (14 серпня 2004). . lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 26 лютого 2018.
  18. Humboldtianum Basin. NASA. 06.04.2010. оригіналу за 24.06.2017. Процитовано 26.02.2018.
  19. Potts L. V., von Frese R. R. B. (2003). Comprehensive mass modeling of the Moon from spectrally correlated free-air and terrain gravity data. Journal of Geophysical Research. 108 (E4). Bibcode:2003JGRE..108.5024P. doi:10.1029/2000JE001440.
  20. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
  21. Lucchitta B. K. Geologic map of the north side of the Moon (I-1062). — Department of the Interior, United States Geological Survey, 1978. (Other link).
  22. Hiesinger H., Head J. W., Wolf U., Jaumann R., Neukum G. Ages and stratigraphy of lunar mare basalts: A synthesis // Recent Advances and Current Research Issues in Lunar Stratigraphy / W. A. Ambrose, D. A. Williams. — Geological Society of America, 2011. — P. 30–31. — (Geological Society of America Special Paper 477) — . — DOI:10.1130/2011.2477(01). з джерела 29 січня 2013
  23. Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data. Journal of Geophysical Research. 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951.
  24. Wilhelms D. Chapter 9. Nectarian System // Geologic History of the Moon. — 1987. — P. 179. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) оригіналу.
  25. За даними номенклатурного довідника МАС (атлас).
  26. Wood C. (06.06.2010). Breakfast Tales. Lunar picture of the day. оригіналу за 25.02.2018. Процитовано 26.02.2018.

Посилання

  • Карта регіону з чинними назвами деталей поверхні [ 2022-02-03 у Wayback Machine.]
  • на The-Moon Wiki
  • Інтерактивні карти Місяця, центровані на Море Гумбольдта: фотомозаїка, карта висот
  • Деяка література в Astrophysics Data System
  • Wood C. (26.01.2006). Humble Topo. Lunar picture of the day. оригіналу за 23.03.2015. Процитовано 26.02.2018. — карта висот, де добре видно кутасту форму басейну моря.
  • Wood C. (03.06.2009). A new mare to study. Lunar picture of the day. Архів оригіналу за 25.02.2018. Процитовано 26.02.2018. — знімок у час, коли лібрація дозволяє побачити все море.
  • Wood C. (03.06.2007). Rings on the Rim. Lunar picture of the day. оригіналу за 19.05.2015. Процитовано 26.02.2018. — знімок у час, коли море потрапило на лімб і видно профіль навколишніх гір.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

More Gumboldta lat Mare Humboldtianum more na Misyaci na pivnichno shidnomu krayu vidimogo boku Rozmir blizko 230 km koordinati centra 56 54 pn sh 81 30 sh d 56 9 pn sh 81 5 sh d 56 9 81 5 Lezhit u centri 600 700 kilometrovogo basejna Cherez roztashuvannya morya poblizu mezhi vidimoyi ta zvorotnoyi pivkul Misyacya jogo vidimist zalezhit vid libracij More Gumboldtalat Mare HumboldtianumKoordinati centra 56 54 pn sh 81 30 sh d 56 9 pn sh 81 5 sh d 56 9 81 5Rozmir 230 kmEponim Aleksander fon GumboldtNazvu zatverdzheno 1935 More Gumboldta na VikishovishiKarta visot basejnu Morya Gumboldta za danimi suputnika Lunar Reconnaissance Orbiter sinye nizovini chervone visochini Karta gravitacijnogo polya Misyacya z popravkoyu na visotu pererahovano na riven umovnoyi sferi Chervone oblasti posilenoyi gravitaciyi maskoni maskon Morya Gumboldta na pravomu verhnomu krayu otochenij zonoyu poslablenoyi gravitaciyi NazvaNa chest Aleksandera fon Gumboldta ce more nazvav u 19 stolitti Jogann Genrih fon Medler Pro vidatnogo doslidnika neznanih zemel vono nagadalo Medleru cherez svoye roztashuvannya more nibi utvoryuye zv yazok mizh doslidzhenoyu ta neznanoyu todi pivkulyami Misyacya Vono stalo odnim iz dvoh misyachnih moriv nazvanih na chest lyudej druge More Smita 1935 roku ci ta bagato inshih misyachnih nazv zatverdiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz Ranishe More Gumboldta malo inshi nazvi 1645 roku Mihael van Langren nazvav jogo Pappi na chest Pappa Aleksandrijskogo 1647 roku Yan Gevelij dav jomu im ya Amadockogo bolota lat palus Amadoca legendarnoyi chi mifichnoyi vodojmi na mezhi Podillya ta Volini vidomoyi takozh yak Amadocke ozero 1651 roku Dzhovanni Richcholi nazvav ob yekt na chest Zaratushtri lat Zoroaster BasejnMore Gumboldta roztashovane v velikomu basejni de zajmaye lishe malu chastinu ploshi Cej basejn primitnij nezvichajnoyu kutastoyu formoyu i maye rozmir 600 700 km U jogo centri ye zagliblennya otochene kilcevim hrebtom diametrom blizko 300 km i chastinu cogo zagliblennya j zajmaye more Krim dvoh zgadanih kilec 600 700 kilometrovogo ta 300 kilometrovogo u cogo basejnu mozhut buti j inshi slabko virazheni kilcya 200 kilometrove ta 460 kilometrove Ranishe deyaki doslidniki visuvali pripushennya i pro isnuvannya kilkoh inshih kilec Glibina basejnu do rivnya poverhni morya 4 5 km a tovshinu sharu lavi glibinu morya ocinyuyut u 1 5 km Absolyutna visota jogo poverhni blizko 3 9 4 5 km nizhche nulovogo rivnya Krim Morya Gumboldta basejn mistit i inshi bezimenni morski dilyanki roztashovani v jogo zahidnij chastini mizh dvoma osnovnimi kilcyami Basejn Morya Gumboldta vidnosno dobre zberigsya hocha jogo pivnichnij kraj zrujnovanij asteroyidnim bombarduvannyam Navkolo basejnu dosi prostezhuyutsya radialni nerivnosti utvoreni pri padinni jogo vikidiv na pivdni do vidstani 600 km vid jogo krayu Podibno do inshih velikih misyachnih krateriv cej basejn stvoryuye gravitacijnu anomaliyu maskon otochenij zonoyu poslablenoyi gravitaciyi Riznicya znachen mizh nimi stanovit 482 12 mGal Na pivnichno shidnomu krayu basejnu 61 06 pn sh 99 30 sh d 61 1 pn sh 99 5 sh d 61 1 99 5 Toriyeva anomaliya Komtona Belkovicha ye en de grunt nadzvichajno bagatij na torij 5 10 0 19 ppm Jmovirno ce misce kolishnih vulkanichnih viverzhen inshogo tipu nizh ti sho stvorili morya Ye pripushennya sho tam vidbuvalisya ridkisni dlya Misyacya viverzhennya bagatih na dioksid kremniyu porid takih yak liparit Sumizhni ob yekti ta detali poverhniNa pivnichnomu shodi More Gumboldta mezhuye z kraterom Belkovich priblizno takogo zh yak same more rozmiru 215 km Na kraj Belkovicha nakladenij 86 kilometrovij krater Gajn Ce yedini krim satelitnih krateriv detali poverhni v basejni Morya Gumboldta sho stanom na 2018 rik mayut oficijnu nazvu V zahidnij chastini morya roztashovanij primitnij 30 kilometrovij krater majzhe cilkom zalitij lavoyu Vzdovzh zahidnogo krayu morya prohodit nevelika gryada More peretinayut promeni susidnogo molodogo kratera Gajn Geologichna istoriyaBasejn Morya Gumboldta utvorivsya v nektarskomu periodi Jmovirno vin molodshij za susidnij basejn Morya Kriz hocha deyaki doslidniki shilyalisya do protilezhnogo Lava sho skladaye vlasne more viverglasya piznishe v piznoimbrijskij eposi Vik suchasnogo lavovogo pokrivu Morya Gumboldta lezhit u mezhah 3 4 3 7 mlrd rokiv a bezimennogo morya na pivnichnomu zahodi basejnu v mezhah 3 6 3 9 mlrd rokiv prichomu v kozhnomu mori vik riznih dilyanok pomitno riznij dani pidrahunku krateriv 2011 roku Te sho v centri basejnu vik lavovogo pokrivu zagalom menshij nizh na periferiyi mozhe buti pov yazano z dovshimi viverzhennyami cherez menshu tovshinu misyachnoyi kori PrimitkiMare Humboldtianum Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 10 2010 originalu za 11 12 2016 Procitovano 26 02 2018 Grego P The Moon and How to Observe It Springer Science amp Business Media 2006 P 147 ISBN 978 1 846 28243 0 Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J H G IAU Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 16 Bibcode 1935nlf book B inshij arhiv Pugacheva S G Rodionova Zh F Shevchenko V V Skobeleva T P Dehtyareva K I Popov A P Gosudarstvennyj Astronomicheskij institut im P K Shternberga MGU Nomenklaturnyj ryad nazvanij lunnogo relefa 2009 S 52 opisanie Rukl A Atlas of the Moon ed by G Seronik Cambridge Massachusetts Sky Publishing Corp 2004 P 40 41 ISBN 1 931559 07 4 Karta Misyacya skladena Mihaelem van Langrenom 1645 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 196 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Peter van der Krogt Ferjan Ormeling 2014 PDF Els noms en la vida quotidiana Actes del XXIV Congres Internacional d ICOS sobre Ciencies Onomastiques Annex Biblioteca Tecnica de Politica Linguistica 11 1851 1868 doi 10 2436 15 8040 01 190 Arhiv originalu PDF za 3 sichnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2022 Hevelius J Selenographia sive Lunae descriptio Gedani Hunefeld 1647 P 226 229 DOI 10 3931 e rara 238 Amadoca Palus u spisku nazv na s 229 te zh same na Google Books Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 201 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Karta Misyacya yaku sklali Franchesko Grimaldi ta Dzhovanni Richcholi 1651 Wood C 21 01 2009 Zoroaster Lunar picture of the day originalu za 28 12 2011 Procitovano 26 02 2018 div takozh Vandenbohede A Observing the Lunar Libration Zones 2005 P 7 z dzherela 8 travnya 2014 Neumann G A Zuber M T Wieczorek M A ta in 2015 Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements PDF Science Advances 1 9 doi 10 1126 sciadv 1500852 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Stoffler D Ryder G Ivanov B A Artemieva N A Cintala M J Grieve R A F 2006 Cratering History and Lunar Chronology Reviews in Mineralogy and Geochemistry 60 519 596 Bibcode 2006RvMG 60 519S doi 10 2138 rmg 2006 60 05 Schmidt E F Spudis P D 2017 Geological Map of the Humboldtianum Basin and Its Deposits PDF 48th Lunar and Planetary Science Conference held 20 24 March 2017 at The Woodlands Texas LPI Contribution No 1964 id 1035 Bibcode 2017LPI 48 1035S Wood C A 14 serpnya 2004 lpod org Arhiv originalu za 7 serpnya 2014 Procitovano 26 lyutogo 2018 Humboldtianum Basin NASA 06 04 2010 originalu za 24 06 2017 Procitovano 26 02 2018 Potts L V von Frese R R B 2003 Comprehensive mass modeling of the Moon from spectrally correlated free air and terrain gravity data Journal of Geophysical Research 108 E4 Bibcode 2003JGRE 108 5024P doi 10 1029 2000JE001440 Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS Lucchitta B K Geologic map of the north side of the Moon I 1062 Department of the Interior United States Geological Survey 1978 Other link Hiesinger H Head J W Wolf U Jaumann R Neukum G Ages and stratigraphy of lunar mare basalts A synthesis Recent Advances and Current Research Issues in Lunar Stratigraphy W A Ambrose D A Williams Geological Society of America 2011 P 30 31 Geological Society of America Special Paper 477 ISBN 978 0 8137 2477 5 DOI 10 1130 2011 2477 01 z dzherela 29 sichnya 2013 Fassett C I Head J W Kadish S J Mazarico E Neumann G A Smith D E Zuber M T 2012 Lunar impact basins Stratigraphy sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter LOLA data Journal of Geophysical Research 117 E12 Bibcode 2012JGRE 117 0H06F doi 10 1029 2011JE003951 Wilhelms D Chapter 9 Nectarian System Geologic History of the Moon 1987 P 179 United States Geological Survey Professional Paper 1348 originalu Za danimi nomenklaturnogo dovidnika MAS atlas Wood C 06 06 2010 Breakfast Tales Lunar picture of the day originalu za 25 02 2018 Procitovano 26 02 2018 PosilannyaKarta regionu z chinnimi nazvami detalej poverhni 2022 02 03 u Wayback Machine na The Moon Wiki Interaktivni karti Misyacya centrovani na More Gumboldta fotomozayika karta visot Deyaka literatura v Astrophysics Data System Wood C 26 01 2006 Humble Topo Lunar picture of the day originalu za 23 03 2015 Procitovano 26 02 2018 karta visot de dobre vidno kutastu formu basejnu morya Wood C 03 06 2009 A new mare to study Lunar picture of the day Arhiv originalu za 25 02 2018 Procitovano 26 02 2018 znimok u chas koli libraciya dozvolyaye pobachiti vse more Wood C 03 06 2007 Rings on the Rim Lunar picture of the day originalu za 19 05 2015 Procitovano 26 02 2018 znimok u chas koli more potrapilo na limb i vidno profil navkolishnih gir

Дата публікації:
Топ