Видимий бік Місяця — місячна півкуля, яка постійно повернена до Землі. Інша (зворотна) півкуля залишається невидимою. Із Землі можна побачити лише одну половину Місяця (60 % Місяця), оскільки він обертається синхронно: час його оберту довкола своєї осі збігається з часом проходження орбіти довкола Землі.
Обертання Місяця навколо осі і навколо Землі збігаються не зовсім точно: навколо Землі Місяць обертається зі змінною кутовою швидкістю внаслідок ексцентриситету місячної орбіти (другий закон Кеплера) — поблизу перигею рухається швидше, поблизу апогею повільніше. Однак обертання Місяця навколо власної осі рівномірне. Це дає змогу побачити із Землі західний і східний краї зворотного боку Місяця. Це явище називається по довготі. У зв'язку з нахилом осі обертання Місяця до площини земної орбіти з Землі можна побачити північний і південний краї зворотної сторони Місяця (оптична лібрація по широті). Разом ці явища дозволяють спостерігати близько 59 % місячної поверхні.
Також існує , зумовлена коливанням супутника навколо положення рівноваги внаслідок зміщення центру тяжіння ядра, а також у зв'язку з дією припливних сил з боку Землі. Ця фізична лібрація має величину 0,02° по довготі з періодом 1 рік і 0,04° по широті з періодом 6 років.
Рельєф і поверхня
До 1959 року, коли вперше був сфотографований зворотний бік, видимий бік Місяця був єдиним предметом вивчення селенографії. Перші його замальовки були зроблені ще в давнину, оскільки деякі деталі поверхні Місяця можна розгледіти й неозброєним оком. Але з винаходом телескопа дослідження Місяця вийшло на новий рівень. У XVII столітті з'явилися детальні карти видимого боку Місяця, а італійський астроном Джованні Річчолі заклав основи сучасної (номенклатури) деталей його поверхні.
У XX столітті Міжнародним астрономічним союзом (МАС) було прийнято угоду про зміну сторін схід — захід місцями (раніше східним напрямком для Місяця називали той, що є східним на земному небі, а не на самому Місяці).
З Землі на Місяці можна побачити різні утворення — моря, кратери, гори і гірські ланцюги, розломи, тріщини.
«Морями» на Місяці називають темні відносно рівні області, вкриті застиглою лавою, на противагу світлим підвищеним нерівним областям — «материкам». Найбільші морські ділянки називаються власне морями (одна — океаном), а менші — озерами, затоками і болотами. На видимому боці значно більше морів, ніж на зворотному (21 море, один океан і 16 озер проти 2 морів та 3 озер), і серед них трапляються значно більші. Можливо, через таку різницю Місяць і повернений до Землі однією стороною (оскільки лава морів значно важча матеріалу материків і притягується до Землі сильніше).
Місячні кратери — це сліди ударів метеоритів. Більшість з них названо на честь видатних науковців, як-от Тихо Браге, Миколай Коперник і Клавдій Птолемей, причому імена найвидатніших вчених давнини здебільшого використано саме на видимому боці (оскільки це було ще до початку дослідження зворотного). Найбільший кратер видимого боку Місяця — 300-кілометровий кратер Байї. Утім, басейни деяких морів (тобто кратери, e яких ці моря лежать) значно більші. Найбільші кратери Місяця знаходяться на його зворотному боці (так, басейн Південний полюс — Ейткен більше кратера Байі в 8 разів). На видимій стороні Місяця менше кратерів, ніж на невидимій, але їх все одно багато — 300 000 штук діаметром більше кілометра.
Уздовж «берегів» морів часто розташовані гірські хребти. Місячні гірські хребти здебільшого називаються за іменами земних: Апенніни, Кавказ, Альпи.
На обох боках Місяця є гравітаційні аномалії, але якщо на зворотному боці хаотично розкидані, як позитивні, так і негативні аномалії, то на видимій частині є переважно позитивні, вони створюються виходами щільних порід і чітко локалізовані в просторі.
За деякими дослідженнями моря видимого боку Місяця значно старші морів зворотного, аж до пів мільярда років
Фази Місяця
Зміни освітленості Місяця отримали назву місячних фаз.
Швидкоплинні місячні явища
На видимій стороні Місяця з давніх-давен спостерігають різні нетривалі локальні аномалії, не всі з яких може пояснити сучасна наука.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 28 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 28 серпня 2012.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidimij bik Misyacya misyachna pivkulya yaka postijno povernena do Zemli Insha zvorotna pivkulya zalishayetsya nevidimoyu Iz Zemli mozhna pobachiti lishe odnu polovinu Misyacya 60 Misyacya oskilki vin obertayetsya sinhronno chas jogo obertu dovkola svoyeyi osi zbigayetsya z chasom prohodzhennya orbiti dovkola Zemli LibraciyiObertannya Misyacya navkolo osi i navkolo Zemli zbigayutsya ne zovsim tochno navkolo Zemli Misyac obertayetsya zi zminnoyu kutovoyu shvidkistyu vnaslidok ekscentrisitetu misyachnoyi orbiti drugij zakon Keplera poblizu perigeyu ruhayetsya shvidshe poblizu apogeyu povilnishe Odnak obertannya Misyacya navkolo vlasnoyi osi rivnomirne Ce daye zmogu pobachiti iz Zemli zahidnij i shidnij krayi zvorotnogo boku Misyacya Ce yavishe nazivayetsya po dovgoti U zv yazku z nahilom osi obertannya Misyacya do ploshini zemnoyi orbiti z Zemli mozhna pobachiti pivnichnij i pivdennij krayi zvorotnoyi storoni Misyacya optichna libraciya po shiroti Razom ci yavisha dozvolyayut sposterigati blizko 59 misyachnoyi poverhni Takozh isnuye zumovlena kolivannyam suputnika navkolo polozhennya rivnovagi vnaslidok zmishennya centru tyazhinnya yadra a takozh u zv yazku z diyeyu priplivnih sil z boku Zemli Cya fizichna libraciya maye velichinu 0 02 po dovgoti z periodom 1 rik i 0 04 po shiroti z periodom 6 rokiv Relyef i poverhnyaDokladnishe Selenografiya Do 1959 roku koli vpershe buv sfotografovanij zvorotnij bik vidimij bik Misyacya buv yedinim predmetom vivchennya selenografiyi Pershi jogo zamalovki buli zrobleni she v davninu oskilki deyaki detali poverhni Misyacya mozhna rozglediti j neozbroyenim okom Ale z vinahodom teleskopa doslidzhennya Misyacya vijshlo na novij riven U XVII stolitti z yavilisya detalni karti vidimogo boku Misyacya a italijskij astronom Dzhovanni Richcholi zaklav osnovi suchasnoyi nomenklaturi detalej jogo poverhni U XX stolitti Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom MAS bulo prijnyato ugodu pro zminu storin shid zahid miscyami ranishe shidnim napryamkom dlya Misyacya nazivali toj sho ye shidnim na zemnomu nebi a ne na samomu Misyaci Z Zemli na Misyaci mozhna pobachiti rizni utvorennya morya krateri gori i girski lancyugi rozlomi trishini Moryami na Misyaci nazivayut temni vidnosno rivni oblasti vkriti zastigloyu lavoyu na protivagu svitlim pidvishenim nerivnim oblastyam materikam Najbilshi morski dilyanki nazivayutsya vlasne moryami odna okeanom a menshi ozerami zatokami i bolotami Na vidimomu boci znachno bilshe moriv nizh na zvorotnomu 21 more odin okean i 16 ozer proti 2 moriv ta 3 ozer i sered nih traplyayutsya znachno bilshi Mozhlivo cherez taku riznicyu Misyac i povernenij do Zemli odniyeyu storonoyu oskilki lava moriv znachno vazhcha materialu materikiv i prityaguyetsya do Zemli silnishe Misyachni krateri ce slidi udariv meteoritiv Bilshist z nih nazvano na chest vidatnih naukovciv yak ot Tiho Brage Mikolaj Kopernik i Klavdij Ptolemej prichomu imena najvidatnishih vchenih davnini zdebilshogo vikoristano same na vidimomu boci oskilki ce bulo she do pochatku doslidzhennya zvorotnogo Najbilshij krater vidimogo boku Misyacya 300 kilometrovij krater Bajyi Utim basejni deyakih moriv tobto krateri e yakih ci morya lezhat znachno bilshi Najbilshi krateri Misyacya znahodyatsya na jogo zvorotnomu boci tak basejn Pivdennij polyus Ejtken bilshe kratera Baji v 8 raziv Na vidimij storoni Misyacya menshe krateriv nizh na nevidimij ale yih vse odno bagato 300 000 shtuk diametrom bilshe kilometra Uzdovzh beregiv moriv chasto roztashovani girski hrebti Misyachni girski hrebti zdebilshogo nazivayutsya za imenami zemnih Apennini Kavkaz Alpi Na oboh bokah Misyacya ye gravitacijni anomaliyi ale yaksho na zvorotnomu boci haotichno rozkidani yak pozitivni tak i negativni anomaliyi to na vidimij chastini ye perevazhno pozitivni voni stvoryuyutsya vihodami shilnih porid i chitko lokalizovani v prostori Za deyakimi doslidzhennyami morya vidimogo boku Misyacya znachno starshi moriv zvorotnogo azh do piv milyarda rokivFazi MisyacyaDokladnishe Fazi Misyacya Zmini osvitlenosti Misyacya otrimali nazvu misyachnih faz Shvidkoplinni misyachni yavishaDokladnishe Shvidkoplinni misyachni yavisha Na vidimij storoni Misyacya z davnih daven sposterigayut rizni netrivali lokalni anomaliyi ne vsi z yakih mozhe poyasniti suchasna nauka Primitki Arhiv originalu za 17 lyutogo 2009 Procitovano 28 serpnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2012 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi