Фази Місяця, заст. квати́ри, квати́рі (від нім. Quartier — «чверть») — періодична зміна виду освітленої Сонцем частини Місяця на земному небі. Фази Місяця постійно і циклічно змінюються протягом періоду синодичного (місяця) (близько 29,5306 середніх сонячних діб), як і орбітальне положення Місяця при пересуванні навколо Землі і пересуванні Землі навколо Сонця.
Обертання Місяця захоплено припливними силами Землі, тому велика частина однієї і тієї ж сторони Місяця завжди обернена до Землі. Ця видима сторона освітлюється Сонцем по-різному, в залежності від положення Місяця на орбіті. Таким чином, освітленість лицевої сторони може варіюватися від 0 % (при новому місяці) до 100 % (при повному місяці). Місячний термінатор — границя між освітленою і затіненою півкулями.
Кожна з чотирьох «проміжних» фаз Місяця триває близько 7,4 дня, але їх тривалість злегка змінюється через еліптичну форму орбіти Місяця. Крім деяких кратерів біля місячних полюсів, на зразок Шумейкера, усі частини Місяця отримують близько 14,77 земних діб денного світла, а потім 14,77 діб «ночі». Зворотний від Землі бік Місяця іноді називають «темною стороною Місяця», хоча означає це скоріше незвідана, невидима, а не неосвітлена.
Загальні фази
У західній культурі чотирма загальними фазами Місяця є новий Місяць, , повний Місяць і третя чверть (також звана останньою). У даних фазах довготи екліптики Місяця та Сонця відрізняються на 0°, 90°, 180° і 270° відповідно. Кожна з цих фаз відбувається в дещо різний час при спостеріганні з різних точок Землі. Під час проміжків між загальними фазами освітлена частина Місяця — або у формі «серпа», або «пагорба». Ці форми і періоди звуться проміжними фазами і тривають чверть (сидеричного Місяця), або, в середньому, 7,38 земних діб. Загалом, їх тривалість трохи змінюється, оскільки орбіта Місяця еліптична, тому орбітальна швидкість супутника не постійна. Описова зростаюча використовується для проміжної фази, під час якої видима форма Місяця збільшується від нового до повного Місяця, а спадна — навпаки, коли його форма потоншується.
У незахідних культурах може використовуватися інша кількість місячних фаз; наприклад, у традиційній налічується загалом тридцять фаз (по одній на день).
Зростаючий і спадаючий місяць
Коли Сонце і Місяць розташовані по один бік від Землі, Місяць знаходиться у фазі нового Місяця, а його обернена до Землі сторона не освітлена Сонцем. У міру того, як Місяць «росте» (частка освітленої поверхні, видимої з Землі, збільшується), він проходить через фази нового Місяця і молодого Місяця («молодика»), першої чверті, другої чверті («підповні») і повного Місяця («повні»). Потім, коли Місяць «спадає», він проходить через фази третьої чверті («гнилої кватирі»), останньої чверті («старика»), старого Місяця й повертається до фази нового Місяця. У тих фазах, коли освітлена лише частина Місяця, він називається щербатим. Поняття «старий Місяць» і «новий Місяць» не взаємозамінні. «Старий Місяць» — це регресний півмісяць (в кінцевому підсумку стає не видимим неозброєним оком) до часу, коли Місяць вирівняється з Сонцем і почне рости, і тоді ж знову стає новим. Термін «новий Місяць» рідко використовується для позначення першої і останньої чвертей, тоді як «чверть» стосується ступеня кругообігу Місяця навколо Землі, а не її форми.
Якщо освітлена півкуля спостерігається під певним кутом, видима частина освітленої області буде мати двовимірну форму як певний перетин еліпса і кола (де велика піввісь еліпса збігається з діаметром окружності). Якщо півеліпс вигнутий щодо півкола, місяць буде мати форму пагорба, тоді як якщо півеліпс буде увігнутим щодо півкола, то місяць буде у формі серпа. Коли виникає півмісяць, феномен мають бути чіткими, коли нічна сторона Місяця смутно відображає відбите від Землі непряме сонячне світло.
Зміни видимої форми Місяця
Оскільки Місяць — сферичне тіло, при його освітлені збоку виникає «серп». Освітлена сторона місяця завжди вказує в сторону Сонця, навіть якщо воно приховано за горизонтом.
Тривалість повної зміни фаз Місяця (так званий синодичний місяць) непостійна через еліптичності місячної орбіти, і варіюється від 29,25 до 29,83 . Середній синодичний місяць складає 29,5305882 діб(29 діб 12 годин 44 хвилин 2,82 секунд).
У фазах Місяця, близьких до молодика (в початку першої чверті і наприкінці останньої чверті), при дуже вузькому серпі, неосвітлена частина утворює т. зв. — видиме світіння неосвітленої прямим сонячним світлом поверхні характерного попільного кольору.
Система Земля-Місяць-Сонце
Місяць за своїм шляхом навколо Землі освітлюється Сонцем, вона сама не світиться. 1. новий місяць, 3. перша чверть, 5. повний місяць, 7. остання чверть.
Послідовна зміна видимого місяця на небі при спостереженні з північної півкулі Землі:
Послідовна зміна видимого місяця на небі при спостереженні з південної півкулі Землі:
Послідовна зміна видимого місяця на небі при спостереженні з екватора при його сході:
Місяць проходить наступні фази освітлення:
- Новий Місяць — стан, коли Місяць не видно.
- — перша поява Місяця на небі, видима частина має форму вузького серпа.
- — стан, коли освітлена половина Місяця.
- Повний Місяць — стан, коли Місяць освітлений повністю.
- — стан, коли Місяць знову освітлений на половину.
Звичайно на кожний календарний місяць випадає по одному повному місяцю, але оскільки фази Місяця змінюються трохи швидше, ніж 12 раз на рік, іноді трапляються і другі повні місяці за місяць, т. зв. синій Місяць.
Назва | Північна півкуля (схід) | Екватор (схід) | Південна півкуля (схід) | ||
---|---|---|---|---|---|
Новий Місяць (номер 1 на картинці) | |||||
Молодий Місяць (2) | |||||
Перша чверть (3) | |||||
Прибувающий Місяць (4) | |||||
Повний Місяць (5) | |||||
Спадаючий Місяць (6) | |||||
Остання чверть (7) | |||||
Старий Місяць (8) |
Мнемонічне правило визначення фаз Місяця
Щоб відрізнити першу чверть від останньої, спостерігач, що знаходиться в північній півкулі, може використовувати наступні мнемонічні правила. Якщо місячний серп в небі схожий на букву «С (d)», то це — місяць «Спадаючий», тобто це остання чверть (фр. dernier). Якщо ж він повернутий у зворотний бік, то, подумки приставивши до нього паличку, можна отримати букву «Р (p)» — місяць «Зростаючий», або «той, що Росте», тобто це перша чверть (фр. premier).
Зростаючий місяць зазвичай спостерігається увечері, а старіючий — вранці.
Варто зауважити, що поблизу екватора місяць завжди видний «лежачи на боці», і цей спосіб не підходить до визначення фази. У південній півкулі орієнтація серпу у певних фазах протилежна: зростаючий місяць (від молодика до повного місяця) схожий на букву «С» (Crescendo, <), а регресний (від повного до молодика) схожий на букву «D» без палички (Diminuendo, >).
Якщо у напрямку руху місяця передній край освітлений — місяць зростаючий, затінений — убуваючий.
Фази місяця в Юнікоді
Використовуються символи від U+1F311 до U+1F318:
- 🌑 🌒 🌓 🌔 🌕 🌖 🌗 🌘
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Строго кажучи, четвертні фази відбуваються, коли кут спостерігача-Місяця-Сонця дорівнює 90°, також званому квадратурою. Це не зовсім той же час, коли кут Сонця-спостерігача-Місяця знаходиться під прямими кутом, але різниця вельми незначна.
- Джерела
- Кватира // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Кватиря // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- . scienceblogs.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- (англ.). Grammarphobia. 6 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- Hawaiian Moon Names : [арх. 8 жовтня 2012] // ʻImiloa, Hilo Attractions.
- Підповня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Гнилий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Старик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Місяць // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Love, J., Dr. Principles of Astronomy. Lesson 7 : The Phases of the Moon. — In: Principles of Astronomy // Synapses : Strategic Intellectual Property Management.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 21 березня 2011.
- Jess Barnes. . Moons of our Solar System. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- Календарь Лунных фаз [ 24 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Девіда Роуза з можливістю вибори дати і Північної або Південної півкулі
Посилання
- Календар фаз Місяця [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Калькулятор фаз Місяця [ 6 серпня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fazi Misyacya zast kvati ri kvati ri vid nim Quartier chvert periodichna zmina vidu osvitlenoyi Soncem chastini Misyacya na zemnomu nebi Fazi Misyacya postijno i ciklichno zminyuyutsya protyagom periodu sinodichnogo misyacya blizko 29 5306 serednih sonyachnih dib yak i orbitalne polozhennya Misyacya pri peresuvanni navkolo Zemli i peresuvanni Zemli navkolo Soncya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Faza Obertannya Misyacya zahopleno priplivnimi silami Zemli tomu velika chastina odniyeyi i tiyeyi zh storoni Misyacya zavzhdi obernena do Zemli Cya vidima storona osvitlyuyetsya Soncem po riznomu v zalezhnosti vid polozhennya Misyacya na orbiti Takim chinom osvitlenist licevoyi storoni mozhe variyuvatisya vid 0 pri novomu misyaci do 100 pri povnomu misyaci Misyachnij terminator granicya mizh osvitlenoyu i zatinenoyu pivkulyami Kozhna z chotiroh promizhnih faz Misyacya trivaye blizko 7 4 dnya ale yih trivalist zlegka zminyuyetsya cherez eliptichnu formu orbiti Misyacya Krim deyakih krateriv bilya misyachnih polyusiv na zrazok Shumejkera usi chastini Misyacya otrimuyut blizko 14 77 zemnih dib dennogo svitla a potim 14 77 dib nochi Zvorotnij vid Zemli bik Misyacya inodi nazivayut temnoyu storonoyu Misyacya hocha oznachaye ce skorishe nezvidana nevidima a ne neosvitlena Zagalni fazi source source source source source source source Upovilnenij video oglyad libraciyi Misyacya ta misyachnih faz z protilezhnoyi vid Zemli storoni U zahidnij kulturi chotirma zagalnimi fazami Misyacya ye novij Misyac povnij Misyac i tretya chvert takozh zvana ostannoyu U danih fazah dovgoti ekliptiki Misyacya ta Soncya vidriznyayutsya na 0 90 180 i 270 vidpovidno Kozhna z cih faz vidbuvayetsya v desho riznij chas pri sposteriganni z riznih tochok Zemli Pid chas promizhkiv mizh zagalnimi fazami osvitlena chastina Misyacya abo u formi serpa abo pagorba Ci formi i periodi zvutsya promizhnimi fazami i trivayut chvert siderichnogo Misyacya abo v serednomu 7 38 zemnih dib Zagalom yih trivalist trohi zminyuyetsya oskilki orbita Misyacya eliptichna tomu orbitalna shvidkist suputnika ne postijna Opisova zrostayucha vikoristovuyetsya dlya promizhnoyi fazi pid chas yakoyi vidima forma Misyacya zbilshuyetsya vid novogo do povnogo Misyacya a spadna navpaki koli jogo forma potonshuyetsya U nezahidnih kulturah mozhe vikoristovuvatisya insha kilkist misyachnih faz napriklad u tradicijnij nalichuyetsya zagalom tridcyat faz po odnij na den Zrostayuchij i spadayuchij misyac Koli Sonce i Misyac roztashovani po odin bik vid Zemli Misyac znahoditsya u fazi novogo Misyacya a jogo obernena do Zemli storona ne osvitlena Soncem U miru togo yak Misyac roste chastka osvitlenoyi poverhni vidimoyi z Zemli zbilshuyetsya vin prohodit cherez fazi novogo Misyacya i molodogo Misyacya molodika pershoyi chverti drugoyi chverti pidpovni i povnogo Misyacya povni Potim koli Misyac spadaye vin prohodit cherez fazi tretoyi chverti gniloyi kvatiri ostannoyi chverti starika starogo Misyacya j povertayetsya do fazi novogo Misyacya U tih fazah koli osvitlena lishe chastina Misyacya vin nazivayetsya sherbatim Ponyattya starij Misyac i novij Misyac ne vzayemozaminni Starij Misyac ce regresnij pivmisyac v kincevomu pidsumku staye ne vidimim neozbroyenim okom do chasu koli Misyac virivnyayetsya z Soncem i pochne rosti i todi zh znovu staye novim Termin novij Misyac ridko vikoristovuyetsya dlya poznachennya pershoyi i ostannoyi chvertej todi yak chvert stosuyetsya stupenya krugoobigu Misyacya navkolo Zemli a ne yiyi formi Yaksho osvitlena pivkulya sposterigayetsya pid pevnim kutom vidima chastina osvitlenoyi oblasti bude mati dvovimirnu formu yak pevnij peretin elipsa i kola de velika pivvis elipsa zbigayetsya z diametrom okruzhnosti Yaksho pivelips vignutij shodo pivkola misyac bude mati formu pagorba todi yak yaksho pivelips bude uvignutim shodo pivkola to misyac bude u formi serpa Koli vinikaye pivmisyac fenomen mayut buti chitkimi koli nichna storona Misyacya smutno vidobrazhaye vidbite vid Zemli nepryame sonyachne svitlo Zmini vidimoyi formi MisyacyaOskilki Misyac sferichne tilo pri jogo osvitleni zboku vinikaye serp Osvitlena storona misyacya zavzhdi vkazuye v storonu Soncya navit yaksho vono prihovano za gorizontom Trivalist povnoyi zmini faz Misyacya tak zvanij sinodichnij misyac nepostijna cherez eliptichnosti misyachnoyi orbiti i variyuyetsya vid 29 25 do 29 83 Serednij sinodichnij misyac skladaye 29 5305882 dib 29 dib 12 godin 44 hvilin 2 82 sekund U fazah Misyacya blizkih do molodika v pochatku pershoyi chverti i naprikinci ostannoyi chverti pri duzhe vuzkomu serpi neosvitlena chastina utvoryuye t zv vidime svitinnya neosvitlenoyi pryamim sonyachnim svitlom poverhni harakternogo popilnogo koloru Sistema Zemlya Misyac Sonce Misyac za svoyim shlyahom navkolo Zemli osvitlyuyetsya Soncem vona sama ne svititsya 1 novij misyac 3 persha chvert 5 povnij misyac 7 ostannya chvert Poslidovna zmina vidimogo misyacya na nebi pri sposterezhenni z pivnichnoyi pivkuli Zemli Poslidovna zmina vidimogo misyacya na nebi pri sposterezhenni z pivdennoyi pivkuli Zemli Poslidovna zmina vidimogo misyacya na nebi pri sposterezhenni z ekvatora pri jogo shodi Misyac prohodit nastupni fazi osvitlennya Novij Misyac stan koli Misyac ne vidno persha poyava Misyacya na nebi vidima chastina maye formu vuzkogo serpa stan koli osvitlena polovina Misyacya Povnij Misyac stan koli Misyac osvitlenij povnistyu stan koli Misyac znovu osvitlenij na polovinu Zvichajno na kozhnij kalendarnij misyac vipadaye po odnomu povnomu misyacyu ale oskilki fazi Misyacya zminyuyutsya trohi shvidshe nizh 12 raz na rik inodi traplyayutsya i drugi povni misyaci za misyac t zv sinij Misyac Forma bez nahilu vidno tilki na polyusah shodo orbiti Misyacya Cherez nahilu osi Vidima forma vidnosno gorizontu Nazva Pivnichna pivkulya shid Ekvator shid Pivdenna pivkulya shid Novij Misyac nomer 1 na kartinci Molodij Misyac 2 Persha chvert 3 Pribuvayushij Misyac 4 Povnij Misyac 5 Spadayuchij Misyac 6 Ostannya chvert 7 Starij Misyac 8 Mnemonichne pravilo viznachennya faz MisyacyaShob vidrizniti pershu chvert vid ostannoyi sposterigach sho znahoditsya v pivnichnij pivkuli mozhe vikoristovuvati nastupni mnemonichni pravila Yaksho misyachnij serp v nebi shozhij na bukvu S d to ce misyac Spadayuchij tobto ce ostannya chvert fr dernier Yaksho zh vin povernutij u zvorotnij bik to podumki pristavivshi do nogo palichku mozhna otrimati bukvu R p misyac Zrostayuchij abo toj sho Roste tobto ce persha chvert fr premier Zrostayuchij misyac zazvichaj sposterigayetsya uvecheri a stariyuchij vranci Varto zauvazhiti sho poblizu ekvatora misyac zavzhdi vidnij lezhachi na boci i cej sposib ne pidhodit do viznachennya fazi U pivdennij pivkuli oriyentaciya serpu u pevnih fazah protilezhna zrostayuchij misyac vid molodika do povnogo misyacya shozhij na bukvu S Crescendo lt a regresnij vid povnogo do molodika shozhij na bukvu D bez palichki Diminuendo gt Yaksho u napryamku ruhu misyacya perednij kraj osvitlenij misyac zrostayuchij zatinenij ubuvayuchij Fazi misyacya v YunikodiVikoristovuyutsya simvoli vid U 1F311 do U 1F318 Div takozhFazi VeneriPrimitkiKomentariStrogo kazhuchi chetvertni fazi vidbuvayutsya koli kut sposterigacha Misyacya Soncya dorivnyuye 90 takozh zvanomu kvadraturoyu Ce ne zovsim toj zhe chas koli kut Soncya sposterigacha Misyacya znahoditsya pid pryamimi kutom ale riznicya velmi neznachna DzherelaKvatira Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Kvatirya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s scienceblogs com Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 angl Grammarphobia 6 veresnya 2011 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Hawaiian Moon Names arh 8 zhovtnya 2012 ʻImiloa Hilo Attractions Pidpovnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gnilij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Starik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Misyac Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Love J Dr Principles of Astronomy Lesson 7 The Phases of the Moon In Principles of Astronomy Synapses Strategic Intellectual Property Management Arhiv originalu za 16 travnya 2011 Procitovano 21 bereznya 2011 Jess Barnes Moons of our Solar System Arhiv originalu za 23 sichnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2019 Kalendar Lunnyh faz 24 chervnya 2020 u Wayback Machine na sajti Devida Rouza z mozhlivistyu vibori dati i Pivnichnoyi abo Pivdennoyi pivkuliPosilannyaFazi Misyacya u sestrinskih VikiproyektahPortal Astronomiya Fajli u Vikishovishi Kalendar faz Misyacya 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Kalkulyator faz Misyacya 6 serpnya 2012 u Wayback Machine