Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Озеро Вічності лат Lacus Temporis маленька морська ділянка на Місяці біля північно східного краю видимого боку Розмір бл

Озеро Вічності

Озеро Вічності

Озеро Вічності (лат. Lacus Temporis) — маленька морська ділянка на Місяці, біля північно-східного краю видимого боку. Розмір — близько 190×100 км.

Озеро Вічності
лат. Lacus Temporis
image
Озеро Вічності. Мозаїка знімків зонда LRO; ширина — 250 км.
Координати центра
46°48′ пн. ш. 56°12′ сх. д. / 46.8° пн. ш. 56.2° сх. д. / 46.8; 56.2
Розмір
190×100 км
Епонім
вічність
Назву затверджено1976
image
image

image Озеро Вічності на Вікісховищі
image
Мозаїка знімків «Клементини», зроблених при високому Сонці
image
Безіменний концентричний кратер поблизу Озера Вічності

Назва

1651 року Джованні Річчолі, який давав об'єктам цього регіону Місяця давньогрецькі та інші стародавні імена, назвав південну частину цього озера Гермесом (Hermes), причому сусіднє озеро отримало римський відповідник того ж імені. Згодом Філіпп Фаут назвав об'єкт цієї статті Морем Годинника (Mare Horologii), але ця назва не прижилася. 1976 року Міжнародний астрономічний союз затвердив для нього назву Lacus Temporis, що дослівно означає «Озеро Часу».

Розташування й суміжні об'єкти

Координати центра Озера Вічності — 46°48′ пн. ш. 56°12′ сх. д. / 46.8° пн. ш. 56.2° сх. д. / 46.8; 56.2. Воно оточене численними дрібними безіменними морськими ділянками. Крім того, за 80 км на південний схід від нього лежить Озеро Надії, а за 70 км на північ — великий залитий лавою кратер .

Інші кратери околиць озера (не враховуючи безіменних та ) — на сході, Керрінгтон та Шумахер на південному сході, Мессала на півдні, Гук та Шакборо на південному заході, Шевальє та Атлас на заході. На північному заході від озера (51°40′ пн. ш. 51°03′ сх. д. / 51.67° пн. ш. 51.05° сх. д. / 51.67; 51.05 (концентричний кратер)) є добре збережений 7-кілометровий концентричний кратер.

На основі альтиметричних вимірювань «Клементини» припускали, що Озеро Вічності лежить у зруйнованому басейні діаметром близько 350 км із центром поблизу 45° пн. ш. 55° сх. д. / 45° пн. ш. 55° сх. д. / 45; 55 (центр гіпотетичного басейну біля Озера Вічності), але дослідження новіших альтиметричних даних апарата LRO та гравіметричних даних місії GRAIL його не виявило.

Опис

Озеро Вічності тягнеться з південного сходу на північний захід приблизно на 190 км, а його ширина сягає 100–120 км. Воно складається з двох округлих ділянок близького розміру — можливо, зруйнованих і залитих лавою кратерів. Їх з'єднує перешийок, де розташовані рештки кількох вкритих лавою менших кратерів та молодий 9-кілометровий кратер Шевальє F. Це найбільший із кратерів цього озера, молодших за його лавовий покрив, та єдиний його найменований кратер станом на 2018 рік (крім тих, що лежать на берегах).

Озеро Вічності, як і навколишні безіменні морські ділянки, світліше за сусіднє Озеро Надії. Його поверхня лежить на 1,7–1,9 км нижче за (місячний рівень відліку висот), приблизно на одному рівні з Озером Надії, але на кілометр вище лавового покриву недалекого кратера Ендіміон.

Вік лавового покриву Озера Вічності за підрахунком кратерів оцінюють у 3,7–3,8 млрд років. Особливості розподілу кратерів за розміром вказують на те, що лава заливала озеро принаймні двічі.

Примітки

  1. MacDonald T. L. (1967). Riccioli and Lunar Nomenclature. Journal of the British Astronomical Association. 77: 112–117 (look p.114). Bibcode:1967JBAA...77..112M.
  2. Карта Місяця, яку склали Франческо Грімальді та Джованні Річчолі (1651).
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 63, 212. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W. ().
  4. Fauth P. Unser Mond. — Breslau : Dr. H. Eschenhagen, 1936. — С. 75.
  5. Caes D. Names of J.P.H.Fauth. The Moon-Wiki. оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
  6. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 168, 227. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W. ().
  7. Wood C. A. (1964). Book reviews. Mondatlas, by Philipp Fauth. The Strolling Astronomer. 18 (11-12): 237. Bibcode:1965StAst..18..237W. ().
  8. Lacus Temporis. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 6 січня 2022.
  9. Transactions of the IAU: volume XVIB. Proceedings of the 16th General Assembly, Grenoble, 1976 / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 350. — . (Витяги).
  10. Rükl A. Atlas of the Moon. — Cambridge : Sky Publishing Corp, 2004 (orig. publ. in 1990 in Czech). — P. 48. — .
  11. За даними номенклатурного довідника МАС. Див. карти Місяця з усіма чинними назвами деталей поверхні (). Актуальні дані про назви об'єктів на Місяці доступні також через безкоштовну програму JMARS.
  12. Spudis P. D. (1995). Clementine Laser Altimetry and Multi-Ring Basins on the Moon. Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference. 26: 1337—1338. Bibcode:1995LPI....26.1337S.
  13. Chuck Wood (8 серпня 2004). NE Backwater. Lunar Photo of the Day. оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 26 січня 2019.
  14. Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. та ін. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements (PDF). Science Advances. 1 (9). Bibcode:2015SciA....1E0852N. doi:10.1126/sciadv.1500852. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= () (Supplements).
  15. Chuck Wood (10 лютого 2011). A Basin Quest. Lunar Photo of the Day. оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 26 січня 2019.
  16. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
  17. Hiesinger H., Head J. W., Wolf U., Jaumann R., Neukum G. Ages and stratigraphy of lunar mare basalts: A synthesis //  / W. A. Ambrose, D. A. Williams. — Geological Society of America, 2011. — P. 25, 35, 40–41. — (Geological Society of America Special Paper 477) — . — DOI:10.1130/2011.2477(01). з джерела 18 грудня 2013 (На Google Books).

Посилання

  • Карти регіону з чинними назвами деталей поверхні:
    • північна частина (),
    • південно-західна частина (),
    • південно-східна частина ().
  • Карта 1967 року (Повітряні сили США). Озеро Вічності — у правому верхньому куті.
  • Lacus Temporis. The-Moon Wiki. оригіналу за 26 січня 2019.
  • Chuck Wood (21 жовтня 2007). A Wonderful Corner. Lunar Photo of the Day. оригіналу за 22 вересня 2015.
  • Chuck Wood (10 лютого 2011). A Basin Quest. Lunar Photo of the Day. оригіналу за 22 вересня 2015.
  • Інтерактивна карта Місяця, центрована на Озеро Вічності.
  • Lacus Temporis. Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon. оригіналу за 27 листопада 2020. — Озеро Вічності на знімках апаратів серії Lunar Orbiter

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ozero Vichnosti lat Lacus Temporis malenka morska dilyanka na Misyaci bilya pivnichno shidnogo krayu vidimogo boku Rozmir blizko 190 100 km Ozero Vichnostilat Lacus TemporisOzero Vichnosti Mozayika znimkiv zonda LRO shirina 250 km Koordinati centra46 48 pn sh 56 12 sh d 46 8 pn sh 56 2 sh d 46 8 56 2Rozmir190 100 kmEponimvichnistNazvu zatverdzheno1976 Ozero Vichnosti na VikishovishiMozayika znimkiv Klementini zroblenih pri visokomu SonciBezimennij koncentrichnij krater poblizu Ozera VichnostiNazva1651 roku Dzhovanni Richcholi yakij davav ob yektam cogo regionu Misyacya davnogrecki ta inshi starodavni imena nazvav pivdennu chastinu cogo ozera Germesom Hermes prichomu susidnye ozero otrimalo rimskij vidpovidnik togo zh imeni Zgodom Filipp Faut nazvav ob yekt ciyeyi statti Morem Godinnika Mare Horologii ale cya nazva ne prizhilasya 1976 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz zatverdiv dlya nogo nazvu Lacus Temporis sho doslivno oznachaye Ozero Chasu Roztashuvannya j sumizhni ob yektiKoordinati centra Ozera Vichnosti 46 48 pn sh 56 12 sh d 46 8 pn sh 56 2 sh d 46 8 56 2 Vono otochene chislennimi dribnimi bezimennimi morskimi dilyankami Krim togo za 80 km na pivdennij shid vid nogo lezhit Ozero Nadiyi a za 70 km na pivnich velikij zalitij lavoyu krater Inshi krateri okolic ozera ne vrahovuyuchi bezimennih ta na shodi Kerrington ta Shumaher na pivdennomu shodi Messala na pivdni Guk ta Shakboro na pivdennomu zahodi Shevalye ta Atlas na zahodi Na pivnichnomu zahodi vid ozera 51 40 pn sh 51 03 sh d 51 67 pn sh 51 05 sh d 51 67 51 05 koncentrichnij krater ye dobre zberezhenij 7 kilometrovij koncentrichnij krater Na osnovi altimetrichnih vimiryuvan Klementini pripuskali sho Ozero Vichnosti lezhit u zrujnovanomu basejni diametrom blizko 350 km iz centrom poblizu 45 pn sh 55 sh d 45 pn sh 55 sh d 45 55 centr gipotetichnogo basejnu bilya Ozera Vichnosti ale doslidzhennya novishih altimetrichnih danih aparata LRO ta gravimetrichnih danih misiyi GRAIL jogo ne viyavilo OpisOzero Vichnosti tyagnetsya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid priblizno na 190 km a jogo shirina syagaye 100 120 km Vono skladayetsya z dvoh okruglih dilyanok blizkogo rozmiru mozhlivo zrujnovanih i zalitih lavoyu krateriv Yih z yednuye pereshijok de roztashovani reshtki kilkoh vkritih lavoyu menshih krateriv ta molodij 9 kilometrovij krater Shevalye F Ce najbilshij iz krateriv cogo ozera molodshih za jogo lavovij pokriv ta yedinij jogo najmenovanij krater stanom na 2018 rik krim tih sho lezhat na beregah Ozero Vichnosti yak i navkolishni bezimenni morski dilyanki svitlishe za susidnye Ozero Nadiyi Jogo poverhnya lezhit na 1 7 1 9 km nizhche za misyachnij riven vidliku visot priblizno na odnomu rivni z Ozerom Nadiyi ale na kilometr vishe lavovogo pokrivu nedalekogo kratera Endimion Vik lavovogo pokrivu Ozera Vichnosti za pidrahunkom krateriv ocinyuyut u 3 7 3 8 mlrd rokiv Osoblivosti rozpodilu krateriv za rozmirom vkazuyut na te sho lava zalivala ozero prinajmni dvichi PrimitkiMacDonald T L 1967 Riccioli and Lunar Nomenclature Journal of the British Astronomical Association 77 112 117 look p 114 Bibcode 1967JBAA 77 112M Karta Misyacya yaku sklali Franchesko Grimaldi ta Dzhovanni Richcholi 1651 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 63 212 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Fauth P Unser Mond Breslau Dr H Eschenhagen 1936 S 75 Caes D Names of J P H Fauth The Moon Wiki originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2019 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 168 227 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Wood C A 1964 Book reviews Mondatlas by Philipp Fauth The Strolling Astronomer 18 11 12 237 Bibcode 1965StAst 18 237W Lacus Temporis Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 originalu za 25 bereznya 2021 Procitovano 6 sichnya 2022 Transactions of the IAU volume XVIB Proceedings of the 16th General Assembly Grenoble 1976 E Muller amp A Jappel D Reidel Publishing Company 1977 P 350 ISBN 90 277 0836 3 Vityagi Rukl A Atlas of the Moon Cambridge Sky Publishing Corp 2004 orig publ in 1990 in Czech P 48 ISBN 1 931559 07 4 Za danimi nomenklaturnogo dovidnika MAS Div karti Misyacya z usima chinnimi nazvami detalej poverhni Aktualni dani pro nazvi ob yektiv na Misyaci dostupni takozh cherez bezkoshtovnu programu JMARS Spudis P D 1995 Clementine Laser Altimetry and Multi Ring Basins on the Moon Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference 26 1337 1338 Bibcode 1995LPI 26 1337S Chuck Wood 8 serpnya 2004 NE Backwater Lunar Photo of the Day originalu za 22 veresnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2019 Neumann G A Zuber M T Wieczorek M A ta in 2015 Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements PDF Science Advances 1 9 Bibcode 2015SciA 1E0852N doi 10 1126 sciadv 1500852 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Supplements Chuck Wood 10 lyutogo 2011 A Basin Quest Lunar Photo of the Day originalu za 22 veresnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2019 Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS Hiesinger H Head J W Wolf U Jaumann R Neukum G Ages and stratigraphy of lunar mare basalts A synthesis W A Ambrose D A Williams Geological Society of America 2011 P 25 35 40 41 Geological Society of America Special Paper 477 ISBN 978 0 8137 2477 5 DOI 10 1130 2011 2477 01 z dzherela 18 grudnya 2013 Na Google Books PosilannyaKarti regionu z chinnimi nazvami detalej poverhni pivnichna chastina pivdenno zahidna chastina pivdenno shidna chastina Karta 1967 roku Povitryani sili SShA Ozero Vichnosti u pravomu verhnomu kuti Lacus Temporis The Moon Wiki originalu za 26 sichnya 2019 Chuck Wood 21 zhovtnya 2007 A Wonderful Corner Lunar Photo of the Day originalu za 22 veresnya 2015 Chuck Wood 10 lyutogo 2011 A Basin Quest Lunar Photo of the Day originalu za 22 veresnya 2015 Interaktivna karta Misyacya centrovana na Ozero Vichnosti Lacus Temporis Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon originalu za 27 listopada 2020 Ozero Vichnosti na znimkah aparativ seriyi Lunar Orbiter

Дата публікації:
Топ