Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Море Піни лат Mare Spumans маленьке море на Місяці в східній частині видимого боку Максимальний розмір близько 150 км ко

Море Піни

Море Піни

Море Піни (лат. Mare Spumans) — маленьке море на Місяці, в східній частині видимого боку. Максимальний розмір — близько 150 км, координати центра — 1°18′ пн. ш. 65°18′ сх. д. / 1.3° пн. ш. 65.3° сх. д. / 1.3; 65.3.

Море Піни
лат. Mare Spumans
image
Мозаїка знімків зонда LRO (ширина — 220 км)
Координати центра
1°18′ пн. ш. 65°18′ сх. д. / 1.3° пн. ш. 65.3° сх. д. / 1.3; 65.3
Розмір
140 км
Епонім
піна
Назву затверджено1935
image
image

image Море Піни на Вікісховищі

Сучасну назву цього моря запропонував німецький астроном [en]. 1935 року її затвердив Міжнародний астрономічний союз. Воно, як і сусіднє Море Хвиль, фігурує на місячних картах здавна: 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав ці моря Царською рікою (лат. Regius Fluvius), а 1647 року Ян Гевелій — Гіркими болотами (лат. Amarae Paludes).

Опис

Море Піни лежить на схід від Затоки Успіху Моря Достатку і на південний захід від Моря Хвиль, від якого відділене 10-кілометровим перешийком. У його околицях є й багато дрібних морських ділянок — здебільшого залитих лавою кратерів. Це, зокрема, 35-кілометровий кратер Вебб C, що зливається з морем, утворюючи затоку в його західній частині, 26-кілометровий Поморцев, що межує з морем на сході, кратери Вебб J, Маклорен H та Маклорен T біля південного краю моря, а також Маклорен K та Маклорен O біля східного. На північно-західному березі Моря Піни лежить значно молодший і тому дуже яскравий кратер (Petit) розміром 5 км. Окрім того, в околицях цього моря розташовані кратери Таунлі, Стюарт, Харгрівс, Морлі та Маклорен.

Поверхня Моря Піни лежить на 1,6–2,1 км нижче за (місячний рівень відліку висот). Воно знаходиться на 0,8 км нижче за Море Хвиль та на 0,0–0,6 км вище за Море Достатку (якщо вимірювати за сусідніми ділянками). Товщина його лавового покриву, за даними вимірювання напівзатоплених кратерів, складає кількасот метрів.

Море Піни лежить на південному краю басейну Моря Криз, у районі його зовнішніх кілець. Він з'явився в нектарському періоді, а лава, що вкриває ці моря, виверглася в пізньоімбрійській епосі.

  • image
    Карта регіону
  • image
    Знімок, зроблений при високому Сонці

Примітки

  1. Виміряно за картою.
  2. Mare Spumans. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 225. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  4. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645)
  5. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 197. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  6. Hevelius J. [1] — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 229. — DOI:10.3931/e-rara-238. з джерела 30 червня 2018 (Amarae Paludes — у списку назв на с. 229 [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.])
  7. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 202. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  8. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
  9. DeHon, R. A. (1975). . In: Lunar Science Conference, 6th, Houston, Tex., March 17-21, 1975, Proceedings. Volume 3. (A78-46741 21-91) New York, Pergamon Press, Inc., 1975. 3: 2553—2561. Bibcode:1975LPSC....6.2553D. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 12 червня 2015.
  10. Wilhelms D. Plate 4A. Maria // [2] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014
  11. Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). . Journal of Geophysical Research. 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2015.
  12. Wilhelms D. Plate 09A. Upper Imbrian series // [3] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014
  13. Lena, R.; Wöhler, C.; Bregante, M. T.; Lazzarotti, P.; Lammel, S. (2008). (PDF). Planetary and Space Science. 56 (3–4): 553—569. Bibcode:2008P&SS...56..553L. doi:10.1016/j.pss.2007.11.010. Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2011. Процитовано 12 червня 2015.

Посилання

  • Карти з назвами деталей поверхні: північна частина [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.], південна частина [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Море Піни [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.] на The-Moon Wiki
  • Інтерактивна карта Місяця, центрована на Море Піни [ 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Море Піни: знімки «Аполлонів» [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Знімки, зроблені з високим розділенням зондом LRO:
    • ділянка на північному заході моря, перетята променями кратера Пті [ 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] (ширина — 5,7 км).
    • кратер Пті [ 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (ширина — 2,6 км).
    • рештки залитого лавою безіменного кратера (ширина — 5,4 км; перевернуте зображення).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

More Pini lat Mare Spumans malenke more na Misyaci v shidnij chastini vidimogo boku Maksimalnij rozmir blizko 150 km koordinati centra 1 18 pn sh 65 18 sh d 1 3 pn sh 65 3 sh d 1 3 65 3 More Pinilat Mare SpumansMozayika znimkiv zonda LRO shirina 220 km Koordinati centra1 18 pn sh 65 18 sh d 1 3 pn sh 65 3 sh d 1 3 65 3Rozmir140 kmEponimpinaNazvu zatverdzheno1935 More Pini na Vikishovishi Suchasnu nazvu cogo morya zaproponuvav nimeckij astronom en 1935 roku yiyi zatverdiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz Vono yak i susidnye More Hvil figuruye na misyachnih kartah zdavna 1645 roku Mihael van Langren nazvav ci morya Carskoyu rikoyu lat Regius Fluvius a 1647 roku Yan Gevelij Girkimi bolotami lat Amarae Paludes OpisMore Pini lezhit na shid vid Zatoki Uspihu Morya Dostatku i na pivdennij zahid vid Morya Hvil vid yakogo viddilene 10 kilometrovim pereshijkom U jogo okolicyah ye j bagato dribnih morskih dilyanok zdebilshogo zalitih lavoyu krateriv Ce zokrema 35 kilometrovij krater Vebb C sho zlivayetsya z morem utvoryuyuchi zatoku v jogo zahidnij chastini 26 kilometrovij Pomorcev sho mezhuye z morem na shodi krateri Vebb J Makloren H ta Makloren T bilya pivdennogo krayu morya a takozh Makloren K ta Makloren O bilya shidnogo Na pivnichno zahidnomu berezi Morya Pini lezhit znachno molodshij i tomu duzhe yaskravij krater Petit rozmirom 5 km Okrim togo v okolicyah cogo morya roztashovani krateri Taunli Styuart Hargrivs Morli ta Makloren Poverhnya Morya Pini lezhit na 1 6 2 1 km nizhche za misyachnij riven vidliku visot Vono znahoditsya na 0 8 km nizhche za More Hvil ta na 0 0 0 6 km vishe za More Dostatku yaksho vimiryuvati za susidnimi dilyankami Tovshina jogo lavovogo pokrivu za danimi vimiryuvannya napivzatoplenih krateriv skladaye kilkasot metriv More Pini lezhit na pivdennomu krayu basejnu Morya Kriz u rajoni jogo zovnishnih kilec Vin z yavivsya v nektarskomu periodi a lava sho vkrivaye ci morya viverglasya v piznoimbrijskij eposi Karta regionu Znimok zroblenij pri visokomu SonciPrimitkiVimiryano za kartoyu Mare Spumans Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2015 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 225 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Karta Misyacya skladena Mihaelem van Langrenom 1645 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 197 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Hevelius J 1 Gedani Hunefeld 1647 P 226 227 229 DOI 10 3931 e rara 238 z dzherela 30 chervnya 2018 Amarae Paludes u spisku nazv na s 229 27 listopada 2020 u Wayback Machine Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 202 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Za danimi lazernogo altimetra na suputniku Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine DeHon R A 1975 In Lunar Science Conference 6th Houston Tex March 17 21 1975 Proceedings Volume 3 A78 46741 21 91 New York Pergamon Press Inc 1975 3 2553 2561 Bibcode 1975LPSC 6 2553D Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 12 chervnya 2015 Wilhelms D Plate 4A Maria 2 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 8 kvitnya 2014 Fassett C I Head J W Kadish S J Mazarico E Neumann G A Smith D E Zuber M T 2012 Journal of Geophysical Research 117 E12 Bibcode 2012JGRE 117 0H06F doi 10 1029 2011JE003951 Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2015 Wilhelms D Plate 09A Upper Imbrian series 3 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 8 kvitnya 2014 Lena R Wohler C Bregante M T Lazzarotti P Lammel S 2008 PDF Planetary and Space Science 56 3 4 553 569 Bibcode 2008P amp SS 56 553L doi 10 1016 j pss 2007 11 010 Arhiv originalu PDF za 28 chervnya 2011 Procitovano 12 chervnya 2015 PosilannyaKarti z nazvami detalej poverhni pivnichna chastina 26 bereznya 2019 u Wayback Machine pivdenna chastina 23 serpnya 2018 u Wayback Machine More Pini 31 travnya 2018 u Wayback Machine na The Moon Wiki Interaktivna karta Misyacya centrovana na More Pini 1 zhovtnya 2019 u Wayback Machine More Pini znimki Apolloniv 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Znimki zrobleni z visokim rozdilennyam zondom LRO dilyanka na pivnichnomu zahodi morya peretyata promenyami kratera Pti 30 veresnya 2019 u Wayback Machine shirina 5 7 km krater Pti 3 zhovtnya 2019 u Wayback Machine shirina 2 6 km reshtki zalitogo lavoyu bezimennogo kratera shirina 5 4 km perevernute zobrazhennya

Дата публікації:
Топ