Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Армстронг Ніл О лден А рмстронг англ Neil Alden Armstrong 5 серпня 193

Ніл Армстронг

Ніл Армстронг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Армстронг.

Ніл О́лден А́рмстронг (англ. Neil Alden Armstrong; 5 серпня 1930, Вопаканета, штат Огайо, США — 25 серпня 2012) — американський військово-морський льотчик ВМС США і астронавт. Командир «Аполлона 11», який виконав політ на Місяць та перший землянин, який ступив на його поверхню (20-21 липня 1969). Нагороджений Золотою медаллю Конгресу (2009).

Ніл Олден Армстронг
англ. Neil Alden Armstrong
image
Ніл Армстронг — перша людина, що ступила на Місяць.
Ім'я при народженні англ. Neil Alden Armstrong[1]
Народився 5 серпня 1930(1930-08-05)[5][3][…]
Вопаканета, Огайо, США[6][5][7]
Помер 25 серпня 2012(2012-08-25)[2][3][…] (82 роки)
Цинциннаті, Огайо, США
·зупинка серця
Поховання Атлантичний океан[8]
Громадянство image США
Місце проживання Огайо, image США
Діяльність астронавт
Галузь морська авіація, освоєння космосу і розробка авіакосмічної техніки
Відомий завдяки перша людина на Місяці
Alma mater Університет Пердью
Знання мов англійська[4][9]
Заклад Таллахассі, Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору і Університет Цинциннаті
Учасник Корейська війна
Членство d, d, d, d, Національна інженерна академія США і d[10]
Військове звання Лейтенант[11]
Конфесія деїзм[12][13]
Батько d
Мати d
У шлюбі з Керол Хелд Найт
Діти (3) Ерік та Марк
Зріст 180 см.
Автограф image
Нагороди
IMDb ID 0035842

Біографія

image
«Це маленький крок для людини, але величезний стрибок для людства»
При проблемах гляньте в .

Дитинство та юність

Ніл Армстронг народився в місті Вапаконета, штат Огайо, в сім'ї Стівена Армстронга (англ. Stephen Koenig Armstrong) та Віоли Енгел (англ. Viola Louise Engel). Таким чином, Ніл був шотландсько-німецького походження. Його батько працював фінансовим аудитором, а мати викладачем літератури в школі. Ніл був первістком у сім'ї і мав двох молодших сестер Джун (англ. June) та Дін (англ. Dean). Батько, Стівен Армстронг, працював на уряд штату, і після народження Ніла, сім'я часто переїжджала із міста в місто: вони встигли пожити в 20 різних містах до того, як остаточно осіли у Вапаконеті, де Ніл зміг поступити у середню школу. До того часу Ніл вже був активним учасником руху бойскаутів Америки (Boy Scouts of America), де він в кінцевому рахунку досягне найвищого рангу «Eagle Scout». Будучи дорослим, він також отримає від них нагороди «Distinguished Eagle Scout Award» і «Silver Buffalo Award».

Ніл з дитинства захоплювався літаками. В шість років Ніл, вперше злетів на літаку: його батько замість недільної служби, взяв сина в кабіну літака, який за плату підіймав у повітря всіх охочих. Цим першим літаком був Ford Trimotor або «Бляшаний Гусак» — маленький пасажирський літак. З десятирічного віку Ніл підробляв (зістригав газони на місцевому цвинтарі), аби за отримані кошти купувати авіаційні журнали та моделі, яких в нього була повна кімната. Він, навіть, самостійно збудував модель турбіни літака. В старших класах Ніл почав проходити підготовку в міській авіашколі WFS. Він виявився здібним учнем і вже в п'ятнадцять років зміг отримати сертифікат пілота, навіть, перед тим, як зміг отримати водійські права. Копія одномоторного літака моделі Aeronca 7AC Champion, на якому він вперше самостійно піднявся в небо, зараз стоїть в Аерокосмічному музеї імені Ніла Армстронга, що був відкритий в 1972 році у Вапаконеті.

У 1947-му році Ніл почав вивчати авіаційну промисловість в Університеті Пердью (Purdue University), штат Індіана, де він вступив у студентські братства Phi Delta Theta і Kappa Kappa Psi. У своїй родині він став лише другою людиною, яка здобувала вищу освіту. Його також брали і в Массачусетський технологічний інститут, проте знайомий інженер (який там вчився) відрадив його від цього, кажучи, що за доброю освітою зовсім необов'язково далеко їхати. Його навчання в коледжі оплачувалось згідно з планом Холовея (Holloway Plan), де Ніл зобов'язувався після 2-х років навчання відслужити 3 роки у ВМС США, а наступні 2 роки навчатися вже після служби в армії. У перші два роки навчання Ніл отримував середні оцінки.

Військовий льотчик

image
Авіаносець «Essex»

У січні 1949 року Нілу довелося перервати навчання — його призвали у Військово-морські сили США. Він вступив у школу молодих льотчиків на авіабазі в Пенсаколі, Флорида. Поки він проходив навчання, розпочалася війна в Кореї. 1950 року Ніл Армстронг став льотчиком ВМФ і був направлений до Кореї. У 1950—1952 роках він узяв участь у Корейській війні, де проходив службу на славнозвісному авіаносці «Ессекс». Ніл був пілотом реактивного палубного винищувача Grumman F9F Panther. Свої завдання він описував, як «знищення мостів, атаки потягів, ураження танків та подібні речі». У вересні 1951 року його літак підбили із зенітної гармати. Літаку відірвало частину крила, і Армстронгу довелося катапультуватись. Він спустився на парашуті, на щастя першими його підібрали «свої».

Всього за роки служби Ніл здійснив 78 бойових вильотів та отримав три бойові нагороди: Медаль ВПС (США), за перші двадцять бойових вильотів, за наступні двадцять та Медаль за службу в Кореї. 23 серпня 1952 року, у званні лейтенанта Ніл Армстронг покинув ВМС США.

Навчання у коледжі

image
портрет 1956 року

По закінченню свого трирічного контракту з ВМС США, Ніл повернувся до Університету Пердью, де став одним з найкращих студентів, маючи кінцевий бал 4.8 з 6.0. Навчаючись в інституті, Ніл захопився музикою: писав музичні твори та брав участь в університетському оркестрі. 1955 року Ніл здобув ступінь бакалавра з авіаційної інженерії.

В інституті Ніл познайомився із своєю майбутньою дружиною — Джанет (Janet Elizabeth Shearon), що навчалась на економічному факультеті. Замолоду Ніл був дуже мовчазним та сором'язливим. Пізніше, його дружина про це розповідала в своєму інтерв'ю:

image — Ніл — великий мовчун. Мовчання — це його звичайний спосіб спілкування. Якщо він киває головою, чи просто посміхається, — це вже жваве спілкування. Якщо він каже «так», то розмова набула активного характеру. Якщо він каже «ні», то це означає, що він завзято сперечається. Три роки йому знадобилось, аби запросити мене на перше побачення. Коли він зробив мені пропозицію, я одразу погодилась, оскільки боялась, що повторення цієї фрази доведеться чекати ще пару років! image

Вони побрались 28 січня 1956 року в містечку Вілміт, Іллінойс.

Кар'єра в НАСА

У 1955 році Армстронг почав працювати в Лабораторії рухових установок ЛА ім. Льюїса (Flight Propulsion Laboratory) у Клівленді, Огайо. А через рік, в 1956 році, перейшов на роботу в підпорядковану НАСА Станцію вивчення високошвидкісних польотів (High-Speed Flight Station) на базі ВПС Едвардс (Edwards AFB) в Каліфорнії (в наш час — Льотно-дослідний центр ім. Драйдена, Dryden Flight Research Center). Брав участь у випробуваннях дослідних та експериментальних літаків F-100A і F-100C, F-101, F-104A, X-1B, X-5, F-105, F-106, B-47, KC-135.

image
Армстронг біля літака X-15 після пробного польоту

У червні 1958 року Ніл був обраний для підготовки як астронавт в рамках реалізації командуванням ВПС програми MISS (Man In Space Soonest). Однак після того, як у серпні 1958 всі роботи з першого пілотованого польоту були віддані НАСА, програма була згорнута.

У жовтні 1958 року Ніл був включений в групу льотчиків, які готувалися до польотів на експериментальному літаку з ракетним двигуном North American X-15. У період з 30 листопада 1960 по 26 липня 1962 Армстронг виконав вісім польотів на X-15. Найбільша висота, якої він зміг досягти, становила 63 246 м, і сталося це під час його шостого польоту 20 квітня 1962.

У квітні 1960 Армстронг був включений в секретну групу з семи астронавтів по військовій програмі Х-20 Dyna-Soar. Займався відпрацюванням посадочних операцій X-20 на спеціально обладнаних літаках-тренажерах F-102A і F5D. Однак влітку 1962 року, бачачи безперспективність даної програми і розраховуючи продовжити кар'єру астронавта в НАСА, пішов з числа пілотів Х-20.

У вересні 1962, пройшовши відбір із майже 250 кандидатів, Ніл Армстронг та Еліот Сі (Elliott See), стали першими цивільними пілотами, що були зараховані у другій набір астронавтів НАСА. Таким чином, він став допущеним до підготовки до польотів за програмами «Джеміні» та «Аполлон».

Перший орбітальний політ

image
Ніл Армстронг, командир «Аполло-11»

Одразу після прийняття в групу астронавтів, Ніл приступив до тренувань і вже в серпні 1965 року дублював Гордона Купера (Leroy Gordon Cooper), командира Gemini-5.

16 березня 1966 року як командир корабля Ніл Армстронг разом із пілотом Девідом Скоттом здійснив свій перший політ у космос. Їх очікувала тридобова місія, протягом якої вони мали забезпечити стикування з безпілотною ракетою Agena, провести роз'єднання, здійснити вихід у відкритий космос, а також інші завдання.

Через сім годин після старту вони вперше в історії здійснили ручну стиковку із ракетою. Проте незабаром через збій у системі орієнтації космічного корабля зв'язка апаратів втратила стійкість і стала швидко обертатись. У цей час астронавти пролітали над Індійським океаном і зв'язок із Землею був відсутній, тому вони мусили покладатись лише на себе. Армстронг вручну включив двигуни системи орієнтації, і обертання призупинилось. Проте після вимкнення цих двигунів воно знову повернулось. Вирішивши, що причиною дестабілізації є Agena, Армстронг ухвалив рішення про роз'єднання із ракетою. Проте це рішення було помилковим, і корабель почав обертатись ще швидше, досягаючи швидкості 60 обертів за хвилину. Розуміючи небезпечність ситуації, Армстронг пішов на ризик — запустив резервні двигуни, призначені для управління спуском корабля. Якби палива в резервних двигунах не вистачило для встановлення правильної орієнтації, корабель увійшов би в атмосферу під незапланованим кутом і згорів би дощенту. Проте ризик виправдався — корабель стабілізувався, і Ніл повів його на вимушену посадку. Астронавти «приводнились» у Тихому океані, за тисячу кілометрів на південь від Японії, де через три години їх забрала рятувальна команда. Тривалість польоту становила 10 годин 41 хвилина 26 секунд.

Через аварійне припинення польоту та невиконання більшості запланованих на Gemini 8 завдань Армстронг почувався пригніченим. Під час перевірки контролери встановили, що екіпаж вчинив, так, як мав вчинити, і помилка виникла внаслідок того, що їх неправильно навчали. Це призвело до змін в плануванні польотів: систему із двох кораблів стали розглядати як один апарат. Попри це, місію визнали успішною, оскільки основна мета — перша стиковка з безпілотною ракетою Agena — була виконана успішно.

Через два дні після повернення з Gemini-8 Армстронг був призначений резервним командиром для Gemini-11, що свідчило про довіру до нього з боку вищого керівництва. Проте програма підготовки до Gemini-11 відбувалась у стандартному режимі і 12 вересня 1966 року, місія вирушила із основною командою: Чарльзом Конрадом та Річардом Гордоном, тоді як Ніл відповідав за зв'язок із екіпажем.

Місячна подорож

Докладніше: Аполлон-11
image
Команда Apollo 11. Зліва направо Армстронг, Майкл Коллінз, та Базз Олдрін.

Після чисельних успіхів СРСР у галузі підкорення космосу США приймають рішення повернути собі статус технологічно найрозвиненішої держави. Засобом досягнення цієї мети була обрана космічна програма «Аполлон», яку прийняли в 1961 році. Це була програма пілотованих космічних польотів з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць.

Підготовка і старт

9 січня 1969 року дирекція NASA офіційно оголосила, що політ із першим висадженням на поверхню Місяця здійснить екіпаж у складі: Ніла Армстронга, Базза Олдріна та Майкла Коллінза.

16 липня 1969 в 13 годин 32 хвилини за Гринвічем, Ніл Армстронг як командир корабля «Аполлон-11» почав свій другий політ у космос, який увійшов назавжди в історію людства. На космодромі й у прилеглих районах за стартом спостерігало близько 1 млн чоловік, а телевізійну трансляцію старту дивилося близько 1 млрд мешканців планети з різних країн світу. Серед 5000 почесних гостей у Космічному центрі імені Кеннеді були присутні 36-й президент США Ліндон Джонсон, чинний віце-президент Спіро Агню та піонер німецького ракетобудування 75-річний Герман Оберт. На окремій трибуні розмістилось 3100 журналістів.

Після 75 годин польоту корабель вийшов на навколомісячну орбіту, ще майже доба знадобилась на приведення орбіти до заданих параметрів та на перевірку всіх систем. Після цього Армстронг та Олдрін перейшли до місячного модуля «Eagle», а Коллінз залишився на борту основного корабля очікувати своїх товаришів.

Посадка на Місяць

image
Армстронг працює із Apollo Lunar Module. Одне з кількох фото, яке було показано ним на EVA.

Місячний модуль здійснив посадку в Море Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Гринвічем. У момент посадки Армстронг передав: «Х'юстон, говорить База Спокою. „Орел“ сів». Астронавти спершу виконали операції, які імітували старт з Місяця, щоб пересвідчитися у справності відповідних систем. Зовнішня бортова камера, яка була встановлена на місячному модулі, забезпечила пряму трансляцію виходу Армстронга на місячну поверхню.

21 липня 1969 року о 2 годині 56 хвилин 20 секунд за Гринвічем Ніл Армстронг на очах мільйонів телеглядачів, які спостерігали висадку на Місяць у прямому ефірі, зістрибнув з останньої сходинки місячного посадкового модуля.

«That's one small step for a man, one giant leap for mankind», — вимовив він. («Це маленький крок для людини, великий стрибок для людства»).

Олдрін вийшов на поверхню Місяця через 15 хвилин після Армстронга. Олдрін випробував різні способи швидкого пересування на поверхні Місяця. Найдоцільнішою астронавти визнали звичайну ходьбу. Астронавти пройшлися по поверхні, зібрали зразки місячного ґрунту і встановили телевізійну камеру. Потім вони установили прапор США (Конгрес США до польоту відкинув пропозицію NASA встановити на Місяці прапор ООН замість національного), провели двохвилинний сеанс зв'язку з президентом Ніксоном, встановили на поверхні Місяця наукові прилади (сейсмометр і відбивач лазерного променя).

Після встановлення приладів Армстронг вирушив на прогулянку до місця, що зараз знане як Східний кратер, розташованого за 65 ярдів (59 м) на схід від місця висадки, здолавши найбільшу відстань за всю місію. Останнім завданням Армстронга було залишити невеличкий пакет з пам'ятними речами в честь загиблих радянських та американських космонавтів: Юрія Гагаріна, Володимира Комарова, Вірджила Гріссома, Едварда Вайта і Роджера Чаффі. В кінці місії астронавти додатково зібрали зразки місячного ґрунту і повернулися на модуль..

При ресурсі автономної системи життєзабезпечення близько 4 годин, Олдрін пробув на поверхні Місяця більш ніж півтори години, Армстронг провів за межами космічного корабля 2 години 17 хвилин.

Старт із Місяця і повернення на Землю

Після повернення до місячної кабіни астронавти склали непотрібні речі в мішок, розгерметизували кабіну і викинули мішок на поверхню Місяця. Далі астронавти перевірили бортові системи, поїли та поспали близько 7 годин. Після ще одного вживання їжі астронавтами, на 125-й годині польотного часу відбувся старт з Місяця злітної ступені місячного модуля. Загальна тривалість перебування місячного модуля на поверхні Місяця: 21 година 36 хвилин.

На посадковій ступені, яка залишилася на Місяці, закріплена табличка з вигравіруваною на ній мапою півкуль Землі і словами: «Тут люди з планети Земля вперше ступили на Місяць. Липень 1969 р. нової ери. Ми прийшли з миром від імені всього Людства». Під цими словами вигравірувані підписи трьох астронавтів корабля «Аполлон-11» і президента Ніксона.

Команда Ніла Армстронга повернулась на Землю 24 липня 1969 року. Тривалість експедиції становила 8 діб 3 години 18 хвилин 35 секунд. Відсік екіпажу приводнився в Тихому океані приблизно за 20 км від авіаносця USS Hornet (CV-12). Екіпаж підійняли на борт вертольота і доставили на авіаносець через 63 хвилини після приводнення. Астронавти просто з вертольота перейшли в карантинний фургон, де їх очікували лікар і технік.

На авіаносець для зустрічі астронавтів прибули президент Ніксон, директор NASA Томас Пейн, а також астронавт Френк Борман. Ніксон звернувся до астронавтів, які перебували в цей час у карантинному фургоні, з промовою-привітанням.

Астронавти перебували в карантині 18 днів. З першого ж дня перебування на Землі екіпаж почав звітувати про політ і одночасно проходив медичне обстеження. Ці обстеження, а також аналіз зразків місячних порід не виявили позаземних мікроорганізмів. Після одержання таких результатів карантин було знято.

13 серпня 1969 року відбулася урочиста зустріч астронавтів у Нью-Йорку, потім Чикаго і Лос-Анжелесі. 16 вересня відбувся прийом екіпажу «Аполлона-11» в Конгресі США. Цього дня Конгрес затвердив нову державну нагороду США — Почесну медаль Конгресу за освоєння космосу. Після подорожі Америкою, астронавти вирушили у 45-денне навколосвітнє турне «Великий стрибок». У травні 1970 року Армстронг відправився в СРСР, аби зробити доповідь на 13-й щорічній конференції Міжнародного Комітету з космічних досліджень. В Москві його приймав голова уряду Олексій Косигін.

Ніл став першою людиною із «Заходу», якій показали надзвуковий пасажирський літак Ту-144, а також зробили екскурсію у Центр підготовки космонавтів імені Гагаріна.

image
Ніл Армстронг і Майкл Коллінз після нагородження урядом Бразилії, 1969 р.

Після перебування на Місяці

Незабаром після повернення на Землю Ніл Армстронг в своєму рідному Університеті Пердью оголосив, що вже більше ніколи не полетить у космос.

У 1970 році Армстронг влаштувався заступником начальника відділу аеронавтики в Агентстві передових оборонних дослідницьких проєктів США (DARPA). Проте, пропрацювавши лише рік, він звільняється звідти, як і із NASA в цілому.

У 1971 Ніл повернувся в свій рідний штат Огайо, де працював професором на факультеті аерокосмічної техніки в Університеті Цинциннаті (University of Cincinnati). Там він пропрацював до 1979 року, відхиляючи будь-які звернення журналістів, прохання про автограф тощо.

Після 8 років роботи в університеті Армстронг зайнявся приватним бізнесом. У 1980—1982 роках працював головою ради директорів компанії Cardwell International, Ltd в місті Лебанон (Lebanon), штат Огайо. У 1982—1992 був головою компанії Computing Technologies for Aviation, Inc., у місті Шарлоттсвілл (Charlottesville), штат Вірджинія. Одночасно з цим, з 1981 по 1999 рік Армстронг працював у раді директорів компанії Eaton Corp.

У 1986 році був заступником голови комісії, що розслідувала причини катастрофи шатла Challenger.

image
Президент Білл Клінтон і віце-президент Ел Гор із Майклом Коллінзом, Нілом Армстронгом і Баззом Олдріном, 7 серпня 1994 рік

У 1999 році взяв участь у телевізійному проєкті «BBC: Планети» як експерт.

У 2000 році Армстронг був обраний головою ради директорів компанії EDO Corp, яка виробляє електроніку і різні прилади для аерокосмічної та оборонної промисловості. Пішов у відставку з поста голови ради директорів у 2002 році.

Смерть

Помер 25 серпня 2012 року. За попередніми даними, причиною смерті стали ускладнення, які виникли після операції на коронарних артеріях, проведеної на початку серпня.

Особисте життя

Перша дружина — Джанет (Janet Elizabeth Shearon), з якою він познайомився ще в інституті і одружився 28 січня 1956 року. Після 38 років шлюбу, в 1994 році, Ніл розлучається із Джанет.

12 червня 1994 року Амстронг вдруге одружився з Керол Хелд Найт (Carol Held Knight), з якою він познайомився в 1992 році, на турнірі з гольфу. З 2002 року пара жила у власному будинку в містечку Лібанон, Огайо.

У Ніла Армстронга було троє дітей від першого шлюбу — Ерік, Карен та Марк. У липні 1961 року в Карен виявили рак головного мозку і 28 січня 1962 року вона померла.

Нагороди

image
Поштова марка США «Перша людина на Місяці»

Серед величезної кількості нагород Армстронга: Президентська медаль Свободи (The Presidential medal of Freedom) і Космічна медаль пошани конгресу США (Congressional Space Medal of Honor). 2009 року Ніл Армстронг був нагороджений Золотою медаллю Конгресу США — вищою цивільною нагородою країни.

Вшанування пам'яті

  • Його ім'я вибите на Алеї Слави у Голлівуді.
  • На честь Ніла Армстронга назвали кратер на Місяці та астероїд 6469 Армстронґ.
  • Його ім'я внесено до Зали слави американських астронавтів (US Astronaut Hall of Fame).
  • Іменем Ніла Армстронга названо десятки шкіл на всій території США.
  • По всьому світу існують вулиці та інші місця, названі на честь Ніла Армстронга або його місії на «Аполлоні-11».

Україна

Цікаві факти

  • Одного разу Армстронгу сказали, що відсутність вітрів і дощів на Місяці навічно збереже залишені ним сліди. На це він відповів: «Я сподіваюся, в один прекрасний день хтось знову опиниться там і затопче їх».
  • В обстановці повної секретності, у Білому домі підготували сценарій на випадок, якщо події візьмуть трагічний оборот. Планувалося, що якщо астронавти не зможуть злетіти з Місяця, президент США Річард Ніксон виступить з телевізійною промовою з такими словами: «Доля розпорядилася, щоб ці хлопці, які вирушили на Місяць з мирною метою — дослідити його, знайшли на ньому свій вічний спокій… Їх оплакують їхні близькі, їх оплакує вся нація, їх оплакує все людство, їх оплакує мати-Земля, що зважилися послати двох своїх синів в невідомість…»
  • У багатьох ісламських країнах існує міф, що, вийшовши на поверхню Місяця, Армстронг нібито почув фразу невідомою йому мовою. Центр управління у Х'юстоні повідомив йому, що на його каналах жодних передач не було. І ось, уже повернувшись на Землю і перебуваючи в поїздці по Єгипту, він знову почув ту ж фразу. З'ясувавши, що так звучить заклик муедзина на молитву, Армстронг тут же став мусульманином. Не бажаючи нікого образити, Армстронг повідомив, що інформація про його перехід в іслам не відповідає дійсності.
  • Ніл Армстронг знімався в рекламі автомобілів Крайслер.
  • На честь Армстронга названо астероїд 6469 Армстронґ.
  • Ніл Армстронг належав до давнього шотландського клану Армстронг і пишався своїм походженням. З собою на Місяць він узяв тартан клану Армстронг.[]

Див. також

image
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
У США на 83 році життя померла перша людина, що побувала на Місяці

Примітки

  1. https://planet4589.org/space/astro/rides.html
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #11896416X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Армстронг Нил // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Wilford J. N. Neil Armstrong, First Man on the Moon, Dies at 82 — The New York Times, 2012.
    d:Track:Q6250571d:Track:Q9684
  7. Artists + Artworks
    d:Track:Q84575091
  8. https://www.nasa.gov/topics/people/features/armstrong_cathedral_memorial.html
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. https://alacademia.org.ma/membre/%d9%86%d9%8a%d9%84%d9%92-%d8%a3%d9%8e%d8%b1%d9%85%d9%92%d8%b3%d8%aa%d8%b1%d9%88%d9%86%d9%92%d9%83-2/
  11. https://www.history.navy.mil/content/dam/nhhc/research/histories/bios/Armstrong-Neil/Armstrong_redacted_Redacted.pdf
  12. http://sydney.edu.au/research/spacenet/news-events/20150402.shtml
  13. https://archive.org/details/firstmanlifeofne0000hans
  14. http://astroera.net/content/view/312/82/
  15. Summary Data on Apollo Missions. NASA. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 20 травня 2011.
  16. http://www.astronaut.ru/crossroad/024.htm
  17. Astronaut Neil Armstrong, first man to walk on moon, dies at age 82 (англ.)
  18. Умер астронавт Нил Армстронг (рос.)
  19. Бандери та Ніла Армстронга: у Дніпрі перейменують ще кілька десятків вулиць. Днепр Инфо (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  20. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

Ніл Армстронг
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Ніл Армстронг у Вікісховищі?
  • Ніл Армстронг, офіційна біографія НАСА(англ.)
  • Neil Armstrong Honored as an Ambassador of Exploration
  • Book New Yorker
  • Cosmos magazine, October 2006
  • Нил Олден Армстронг. Биографическая справка
  • Нейл Армстронг. Полет на Луну

Джерела

  • Бібліотека творів присвячених Нілу Армстронгу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Armstrong Nil O lden A rmstrong angl Neil Alden Armstrong 5 serpnya 1930 Vopakaneta shtat Ogajo SShA 25 serpnya 2012 amerikanskij vijskovo morskij lotchik VMS SShA i astronavt Komandir Apollona 11 yakij vikonav polit na Misyac ta pershij zemlyanin yakij stupiv na jogo poverhnyu 20 21 lipnya 1969 Nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Kongresu 2009 Nil Olden Armstrongangl Neil Alden ArmstrongNil Armstrong persha lyudina sho stupila na Misyac Im ya pri narodzhenni angl Neil Alden Armstrong 1 Narodivsya 5 serpnya 1930 1930 08 05 5 3 Vopakaneta Ogajo SShA 6 5 7 Pomer 25 serpnya 2012 2012 08 25 2 3 82 roki Cincinnati Ogajo SShA zupinka sercyaPohovannya Atlantichnij okean 8 Gromadyanstvo SShAMisce prozhivannya Ogajo SShADiyalnist astronavtGaluz morska aviaciya osvoyennya kosmosu i rozrobka aviakosmichnoyi tehnikiVidomij zavdyaki persha lyudina na MisyaciAlma mater Universitet PerdyuZnannya mov anglijska 4 9 Zaklad Tallahassi Nacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru i Universitet CincinnatiUchasnik Korejska vijnaChlenstvo d d d d Nacionalna inzhenerna akademiya SShA i d 10 Vijskove zvannya Lejtenant 11 Konfesiya deyizm 12 13 Batko dMati dU shlyubi z Kerol Held NajtDiti 3 Erik ta MarkZrist 180 sm AvtografNagorodi d d d Zolota medal Lengli 1999 d d Zolota medal Kongresu d Velika zolota medal za doslidzhennya 1970 d 1969 d medal Gabbarda 1970 zirka na gollivudskij Aleyi slavi d d d 1976 Vashingtonivska premiya 1980 IMDb ID 0035842Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiya Ce malenkij krok dlya lyudini ale velicheznij stribok dlya lyudstva source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Pri problemah glyante v dovidku Ditinstvo ta yunist Nil Armstrong narodivsya v misti Vapakoneta shtat Ogajo v sim yi Stivena Armstronga angl Stephen Koenig Armstrong ta Violi Engel angl Viola Louise Engel Takim chinom Nil buv shotlandsko nimeckogo pohodzhennya Jogo batko pracyuvav finansovim auditorom a mati vikladachem literaturi v shkoli Nil buv pervistkom u sim yi i mav dvoh molodshih sester Dzhun angl June ta Din angl Dean Batko Stiven Armstrong pracyuvav na uryad shtatu i pislya narodzhennya Nila sim ya chasto pereyizhdzhala iz mista v misto voni vstigli pozhiti v 20 riznih mistah do togo yak ostatochno osili u Vapakoneti de Nil zmig postupiti u serednyu shkolu Do togo chasu Nil vzhe buv aktivnim uchasnikom ruhu bojskautiv Ameriki Boy Scouts of America de vin v kincevomu rahunku dosyagne najvishogo rangu Eagle Scout Buduchi doroslim vin takozh otrimaye vid nih nagorodi Distinguished Eagle Scout Award i Silver Buffalo Award Nil z ditinstva zahoplyuvavsya litakami V shist rokiv Nil vpershe zletiv na litaku jogo batko zamist nedilnoyi sluzhbi vzyav sina v kabinu litaka yakij za platu pidijmav u povitrya vsih ohochih Cim pershim litakom buv Ford Trimotor abo Blyashanij Gusak malenkij pasazhirskij litak Z desyatirichnogo viku Nil pidroblyav zistrigav gazoni na miscevomu cvintari abi za otrimani koshti kupuvati aviacijni zhurnali ta modeli yakih v nogo bula povna kimnata Vin navit samostijno zbuduvav model turbini litaka V starshih klasah Nil pochav prohoditi pidgotovku v miskij aviashkoli WFS Vin viyavivsya zdibnim uchnem i vzhe v p yatnadcyat rokiv zmig otrimati sertifikat pilota navit pered tim yak zmig otrimati vodijski prava Kopiya odnomotornogo litaka modeli Aeronca 7AC Champion na yakomu vin vpershe samostijno pidnyavsya v nebo zaraz stoyit v Aerokosmichnomu muzeyi imeni Nila Armstronga sho buv vidkritij v 1972 roci u Vapakoneti U 1947 mu roci Nil pochav vivchati aviacijnu promislovist v Universiteti Perdyu Purdue University shtat Indiana de vin vstupiv u studentski bratstva Phi Delta Theta i Kappa Kappa Psi U svoyij rodini vin stav lishe drugoyu lyudinoyu yaka zdobuvala vishu osvitu Jogo takozh brali i v Massachusetskij tehnologichnij institut prote znajomij inzhener yakij tam vchivsya vidradiv jogo vid cogo kazhuchi sho za dobroyu osvitoyu zovsim neobov yazkovo daleko yihati Jogo navchannya v koledzhi oplachuvalos zgidno z planom Holoveya Holloway Plan de Nil zobov yazuvavsya pislya 2 h rokiv navchannya vidsluzhiti 3 roki u VMS SShA a nastupni 2 roki navchatisya vzhe pislya sluzhbi v armiyi U pershi dva roki navchannya Nil otrimuvav seredni ocinki Vijskovij lotchik Avianosec Essex U sichni 1949 roku Nilu dovelosya perervati navchannya jogo prizvali u Vijskovo morski sili SShA Vin vstupiv u shkolu molodih lotchikiv na aviabazi v Pensakoli Florida Poki vin prohodiv navchannya rozpochalasya vijna v Koreyi 1950 roku Nil Armstrong stav lotchikom VMF i buv napravlenij do Koreyi U 1950 1952 rokah vin uzyav uchast u Korejskij vijni de prohodiv sluzhbu na slavnozvisnomu avianosci Esseks Nil buv pilotom reaktivnogo palubnogo vinishuvacha Grumman F9F Panther Svoyi zavdannya vin opisuvav yak znishennya mostiv ataki potyagiv urazhennya tankiv ta podibni rechi U veresni 1951 roku jogo litak pidbili iz zenitnoyi garmati Litaku vidirvalo chastinu krila i Armstrongu dovelosya katapultuvatis Vin spustivsya na parashuti na shastya pershimi jogo pidibrali svoyi Vsogo za roki sluzhbi Nil zdijsniv 78 bojovih vilotiv ta otrimav tri bojovi nagorodi Medal VPS SShA za pershi dvadcyat bojovih vilotiv za nastupni dvadcyat ta Medal za sluzhbu v Koreyi 23 serpnya 1952 roku u zvanni lejtenanta Nil Armstrong pokinuv VMS SShA Navchannya u koledzhi portret 1956 roku Po zakinchennyu svogo tririchnogo kontraktu z VMS SShA Nil povernuvsya do Universitetu Perdyu de stav odnim z najkrashih studentiv mayuchi kincevij bal 4 8 z 6 0 Navchayuchis v instituti Nil zahopivsya muzikoyu pisav muzichni tvori ta brav uchast v universitetskomu orkestri 1955 roku Nil zdobuv stupin bakalavra z aviacijnoyi inzheneriyi V instituti Nil poznajomivsya iz svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Dzhanet Janet Elizabeth Shearon sho navchalas na ekonomichnomu fakulteti Zamolodu Nil buv duzhe movchaznim ta sorom yazlivim Piznishe jogo druzhina pro ce rozpovidala v svoyemu interv yu Nil velikij movchun Movchannya ce jogo zvichajnij sposib spilkuvannya Yaksho vin kivaye golovoyu chi prosto posmihayetsya ce vzhe zhvave spilkuvannya Yaksho vin kazhe tak to rozmova nabula aktivnogo harakteru Yaksho vin kazhe ni to ce oznachaye sho vin zavzyato sperechayetsya Tri roki jomu znadobilos abi zaprositi mene na pershe pobachennya Koli vin zrobiv meni propoziciyu ya odrazu pogodilas oskilki boyalas sho povtorennya ciyeyi frazi dovedetsya chekati she paru rokiv Voni pobralis 28 sichnya 1956 roku v mistechku Vilmit Illinojs Kar yera v NASAU 1955 roci Armstrong pochav pracyuvati v Laboratoriyi ruhovih ustanovok LA im Lyuyisa Flight Propulsion Laboratory u Klivlendi Ogajo A cherez rik v 1956 roci perejshov na robotu v pidporyadkovanu NASA Stanciyu vivchennya visokoshvidkisnih polotiv High Speed Flight Station na bazi VPS Edvards Edwards AFB v Kaliforniyi v nash chas Lotno doslidnij centr im Drajdena Dryden Flight Research Center Brav uchast u viprobuvannyah doslidnih ta eksperimentalnih litakiv F 100A i F 100C F 101 F 104A X 1B X 5 F 105 F 106 B 47 KC 135 Armstrong bilya litaka X 15 pislya probnogo polotu U chervni 1958 roku Nil buv obranij dlya pidgotovki yak astronavt v ramkah realizaciyi komanduvannyam VPS programi MISS Man In Space Soonest Odnak pislya togo yak u serpni 1958 vsi roboti z pershogo pilotovanogo polotu buli viddani NASA programa bula zgornuta U zhovtni 1958 roku Nil buv vklyuchenij v grupu lotchikiv yaki gotuvalisya do polotiv na eksperimentalnomu litaku z raketnim dvigunom North American X 15 U period z 30 listopada 1960 po 26 lipnya 1962 Armstrong vikonav visim polotiv na X 15 Najbilsha visota yakoyi vin zmig dosyagti stanovila 63 246 m i stalosya ce pid chas jogo shostogo polotu 20 kvitnya 1962 U kvitni 1960 Armstrong buv vklyuchenij v sekretnu grupu z semi astronavtiv po vijskovij programi H 20 Dyna Soar Zajmavsya vidpracyuvannyam posadochnih operacij X 20 na specialno obladnanih litakah trenazherah F 102A i F5D Odnak vlitku 1962 roku bachachi bezperspektivnist danoyi programi i rozrahovuyuchi prodovzhiti kar yeru astronavta v NASA pishov z chisla pilotiv H 20 U veresni 1962 projshovshi vidbir iz majzhe 250 kandidativ Nil Armstrong ta Eliot Si Elliott See stali pershimi civilnimi pilotami sho buli zarahovani u drugij nabir astronavtiv NASA Takim chinom vin stav dopushenim do pidgotovki do polotiv za programami Dzhemini ta Apollon Pershij orbitalnij polit Nil Armstrong komandir Apollo 11 Odrazu pislya prijnyattya v grupu astronavtiv Nil pristupiv do trenuvan i vzhe v serpni 1965 roku dublyuvav Gordona Kupera Leroy Gordon Cooper komandira Gemini 5 16 bereznya 1966 roku yak komandir korablya Nil Armstrong razom iz pilotom Devidom Skottom zdijsniv svij pershij polit u kosmos Yih ochikuvala tridobova misiya protyagom yakoyi voni mali zabezpechiti stikuvannya z bezpilotnoyu raketoyu Agena provesti roz yednannya zdijsniti vihid u vidkritij kosmos a takozh inshi zavdannya Cherez sim godin pislya startu voni vpershe v istoriyi zdijsnili ruchnu stikovku iz raketoyu Prote nezabarom cherez zbij u sistemi oriyentaciyi kosmichnogo korablya zv yazka aparativ vtratila stijkist i stala shvidko obertatis U cej chas astronavti prolitali nad Indijskim okeanom i zv yazok iz Zemleyu buv vidsutnij tomu voni musili pokladatis lishe na sebe Armstrong vruchnu vklyuchiv dviguni sistemi oriyentaciyi i obertannya prizupinilos Prote pislya vimknennya cih dviguniv vono znovu povernulos Virishivshi sho prichinoyu destabilizaciyi ye Agena Armstrong uhvaliv rishennya pro roz yednannya iz raketoyu Prote ce rishennya bulo pomilkovim i korabel pochav obertatis she shvidshe dosyagayuchi shvidkosti 60 obertiv za hvilinu Rozumiyuchi nebezpechnist situaciyi Armstrong pishov na rizik zapustiv rezervni dviguni priznacheni dlya upravlinnya spuskom korablya Yakbi paliva v rezervnih dvigunah ne vistachilo dlya vstanovlennya pravilnoyi oriyentaciyi korabel uvijshov bi v atmosferu pid nezaplanovanim kutom i zgoriv bi doshentu Prote rizik vipravdavsya korabel stabilizuvavsya i Nil poviv jogo na vimushenu posadku Astronavti privodnilis u Tihomu okeani za tisyachu kilometriv na pivden vid Yaponiyi de cherez tri godini yih zabrala ryatuvalna komanda Trivalist polotu stanovila 10 godin 41 hvilina 26 sekund Cherez avarijne pripinennya polotu ta nevikonannya bilshosti zaplanovanih na Gemini 8 zavdan Armstrong pochuvavsya prignichenim Pid chas perevirki kontroleri vstanovili sho ekipazh vchiniv tak yak mav vchiniti i pomilka vinikla vnaslidok togo sho yih nepravilno navchali Ce prizvelo do zmin v planuvanni polotiv sistemu iz dvoh korabliv stali rozglyadati yak odin aparat Popri ce misiyu viznali uspishnoyu oskilki osnovna meta persha stikovka z bezpilotnoyu raketoyu Agena bula vikonana uspishno Cherez dva dni pislya povernennya z Gemini 8 Armstrong buv priznachenij rezervnim komandirom dlya Gemini 11 sho svidchilo pro doviru do nogo z boku vishogo kerivnictva Prote programa pidgotovki do Gemini 11 vidbuvalas u standartnomu rezhimi i 12 veresnya 1966 roku misiya virushila iz osnovnoyu komandoyu Charlzom Konradom ta Richardom Gordonom todi yak Nil vidpovidav za zv yazok iz ekipazhem Misyachna podorozh Dokladnishe Apollon 11 Komanda Apollo 11 Zliva napravo Armstrong Majkl Kollinz ta Bazz Oldrin Pislya chiselnih uspihiv SRSR u galuzi pidkorennya kosmosu SShA prijmayut rishennya povernuti sobi status tehnologichno najrozvinenishoyi derzhavi Zasobom dosyagnennya ciyeyi meti bula obrana kosmichna programa Apollon yaku prijnyali v 1961 roci Ce bula programa pilotovanih kosmichnih polotiv z metoyu zdijsnennya pershoyi pilotovanoyi visadki na Misyac Pidgotovka i start 9 sichnya 1969 roku direkciya NASA oficijno ogolosila sho polit iz pershim visadzhennyam na poverhnyu Misyacya zdijsnit ekipazh u skladi Nila Armstronga Bazza Oldrina ta Majkla Kollinza 16 lipnya 1969 v 13 godin 32 hvilini za Grinvichem Nil Armstrong yak komandir korablya Apollon 11 pochav svij drugij polit u kosmos yakij uvijshov nazavzhdi v istoriyu lyudstva Na kosmodromi j u prileglih rajonah za startom sposterigalo blizko 1 mln cholovik a televizijnu translyaciyu startu divilosya blizko 1 mlrd meshkanciv planeti z riznih krayin svitu Sered 5000 pochesnih gostej u Kosmichnomu centri imeni Kennedi buli prisutni 36 j prezident SShA Lindon Dzhonson chinnij vice prezident Spiro Agnyu ta pioner nimeckogo raketobuduvannya 75 richnij German Obert Na okremij tribuni rozmistilos 3100 zhurnalistiv Pislya 75 godin polotu korabel vijshov na navkolomisyachnu orbitu she majzhe doba znadobilas na privedennya orbiti do zadanih parametriv ta na perevirku vsih sistem Pislya cogo Armstrong ta Oldrin perejshli do misyachnogo modulya Eagle a Kollinz zalishivsya na bortu osnovnogo korablya ochikuvati svoyih tovarishiv Posadka na Misyac Armstrong pracyuye iz Apollo Lunar Module Odne z kilkoh foto yake bulo pokazano nim na EVA Misyachnij modul zdijsniv posadku v More Spokoyu 20 lipnya o 20 godini 17 hvilin 42 sekundi za Grinvichem U moment posadki Armstrong peredav H yuston govorit Baza Spokoyu Orel siv Astronavti spershu vikonali operaciyi yaki imituvali start z Misyacya shob peresvidchitisya u spravnosti vidpovidnih sistem Zovnishnya bortova kamera yaka bula vstanovlena na misyachnomu moduli zabezpechila pryamu translyaciyu vihodu Armstronga na misyachnu poverhnyu 21 lipnya 1969 roku o 2 godini 56 hvilin 20 sekund za Grinvichem Nil Armstrong na ochah miljoniv teleglyadachiv yaki sposterigali visadku na Misyac u pryamomu efiri zistribnuv z ostannoyi shodinki misyachnogo posadkovogo modulya That s one small step for a man one giant leap for mankind vimoviv vin Ce malenkij krok dlya lyudini velikij stribok dlya lyudstva Oldrin vijshov na poverhnyu Misyacya cherez 15 hvilin pislya Armstronga Oldrin viprobuvav rizni sposobi shvidkogo peresuvannya na poverhni Misyacya Najdocilnishoyu astronavti viznali zvichajnu hodbu Astronavti projshlisya po poverhni zibrali zrazki misyachnogo gruntu i vstanovili televizijnu kameru Potim voni ustanovili prapor SShA Kongres SShA do polotu vidkinuv propoziciyu NASA vstanoviti na Misyaci prapor OON zamist nacionalnogo proveli dvohvilinnij seans zv yazku z prezidentom Niksonom vstanovili na poverhni Misyacya naukovi priladi sejsmometr i vidbivach lazernogo promenya Pislya vstanovlennya priladiv Armstrong virushiv na progulyanku do miscya sho zaraz znane yak Shidnij krater roztashovanogo za 65 yardiv 59 m na shid vid miscya visadki zdolavshi najbilshu vidstan za vsyu misiyu Ostannim zavdannyam Armstronga bulo zalishiti nevelichkij paket z pam yatnimi rechami v chest zagiblih radyanskih ta amerikanskih kosmonavtiv Yuriya Gagarina Volodimira Komarova Virdzhila Grissoma Edvarda Vajta i Rodzhera Chaffi V kinci misiyi astronavti dodatkovo zibrali zrazki misyachnogo gruntu i povernulisya na modul Pri resursi avtonomnoyi sistemi zhittyezabezpechennya blizko 4 godin Oldrin probuv na poverhni Misyacya bilsh nizh pivtori godini Armstrong proviv za mezhami kosmichnogo korablya 2 godini 17 hvilin Start iz Misyacya i povernennya na Zemlyu Pislya povernennya do misyachnoyi kabini astronavti sklali nepotribni rechi v mishok rozgermetizuvali kabinu i vikinuli mishok na poverhnyu Misyacya Dali astronavti perevirili bortovi sistemi poyili ta pospali blizko 7 godin Pislya she odnogo vzhivannya yizhi astronavtami na 125 j godini polotnogo chasu vidbuvsya start z Misyacya zlitnoyi stupeni misyachnogo modulya Zagalna trivalist perebuvannya misyachnogo modulya na poverhni Misyacya 21 godina 36 hvilin Na posadkovij stupeni yaka zalishilasya na Misyaci zakriplena tablichka z vigraviruvanoyu na nij mapoyu pivkul Zemli i slovami Tut lyudi z planeti Zemlya vpershe stupili na Misyac Lipen 1969 r novoyi eri Mi prijshli z mirom vid imeni vsogo Lyudstva Pid cimi slovami vigraviruvani pidpisi troh astronavtiv korablya Apollon 11 i prezidenta Niksona Komanda Nila Armstronga povernulas na Zemlyu 24 lipnya 1969 roku Trivalist ekspediciyi stanovila 8 dib 3 godini 18 hvilin 35 sekund Vidsik ekipazhu privodnivsya v Tihomu okeani priblizno za 20 km vid avianoscya USS Hornet CV 12 Ekipazh pidijnyali na bort vertolota i dostavili na avianosec cherez 63 hvilini pislya privodnennya Astronavti prosto z vertolota perejshli v karantinnij furgon de yih ochikuvali likar i tehnik Na avianosec dlya zustrichi astronavtiv pribuli prezident Nikson direktor NASA Tomas Pejn a takozh astronavt Frenk Borman Nikson zvernuvsya do astronavtiv yaki perebuvali v cej chas u karantinnomu furgoni z promovoyu privitannyam Astronavti perebuvali v karantini 18 dniv Z pershogo zh dnya perebuvannya na Zemli ekipazh pochav zvituvati pro polit i odnochasno prohodiv medichne obstezhennya Ci obstezhennya a takozh analiz zrazkiv misyachnih porid ne viyavili pozazemnih mikroorganizmiv Pislya oderzhannya takih rezultativ karantin bulo znyato 13 serpnya 1969 roku vidbulasya urochista zustrich astronavtiv u Nyu Jorku potim Chikago i Los Anzhelesi 16 veresnya vidbuvsya prijom ekipazhu Apollona 11 v Kongresi SShA Cogo dnya Kongres zatverdiv novu derzhavnu nagorodu SShA Pochesnu medal Kongresu za osvoyennya kosmosu Pislya podorozhi Amerikoyu astronavti virushili u 45 denne navkolosvitnye turne Velikij stribok U travni 1970 roku Armstrong vidpravivsya v SRSR abi zrobiti dopovid na 13 j shorichnij konferenciyi Mizhnarodnogo Komitetu z kosmichnih doslidzhen V Moskvi jogo prijmav golova uryadu Oleksij Kosigin Nil stav pershoyu lyudinoyu iz Zahodu yakij pokazali nadzvukovij pasazhirskij litak Tu 144 a takozh zrobili ekskursiyu u Centr pidgotovki kosmonavtiv imeni Gagarina Nil Armstrong i Majkl Kollinz pislya nagorodzhennya uryadom Braziliyi 1969 r Pislya perebuvannya na Misyaci Nezabarom pislya povernennya na Zemlyu Nil Armstrong v svoyemu ridnomu Universiteti Perdyu ogolosiv sho vzhe bilshe nikoli ne poletit u kosmos U 1970 roci Armstrong vlashtuvavsya zastupnikom nachalnika viddilu aeronavtiki v Agentstvi peredovih oboronnih doslidnickih proyektiv SShA DARPA Prote propracyuvavshi lishe rik vin zvilnyayetsya zvidti yak i iz NASA v cilomu U 1971 Nil povernuvsya v svij ridnij shtat Ogajo de pracyuvav profesorom na fakulteti aerokosmichnoyi tehniki v Universiteti Cincinnati University of Cincinnati Tam vin propracyuvav do 1979 roku vidhilyayuchi bud yaki zvernennya zhurnalistiv prohannya pro avtograf tosho Pislya 8 rokiv roboti v universiteti Armstrong zajnyavsya privatnim biznesom U 1980 1982 rokah pracyuvav golovoyu radi direktoriv kompaniyi Cardwell International Ltd v misti Lebanon Lebanon shtat Ogajo U 1982 1992 buv golovoyu kompaniyi Computing Technologies for Aviation Inc u misti Sharlottsvill Charlottesville shtat Virdzhiniya Odnochasno z cim z 1981 po 1999 rik Armstrong pracyuvav u radi direktoriv kompaniyi Eaton Corp U 1986 roci buv zastupnikom golovi komisiyi sho rozsliduvala prichini katastrofi shatla Challenger Prezident Bill Klinton i vice prezident El Gor iz Majklom Kollinzom Nilom Armstrongom i Bazzom Oldrinom 7 serpnya 1994 rik U 1999 roci vzyav uchast u televizijnomu proyekti BBC Planeti yak ekspert U 2000 roci Armstrong buv obranij golovoyu radi direktoriv kompaniyi EDO Corp yaka viroblyaye elektroniku i rizni priladi dlya aerokosmichnoyi ta oboronnoyi promislovosti Pishov u vidstavku z posta golovi radi direktoriv u 2002 roci Smert Pomer 25 serpnya 2012 roku Za poperednimi danimi prichinoyu smerti stali uskladnennya yaki vinikli pislya operaciyi na koronarnih arteriyah provedenoyi na pochatku serpnya Osobiste zhittyaPersha druzhina Dzhanet Janet Elizabeth Shearon z yakoyu vin poznajomivsya she v instituti i odruzhivsya 28 sichnya 1956 roku Pislya 38 rokiv shlyubu v 1994 roci Nil rozluchayetsya iz Dzhanet 12 chervnya 1994 roku Amstrong vdruge odruzhivsya z Kerol Held Najt Carol Held Knight z yakoyu vin poznajomivsya v 1992 roci na turniri z golfu Z 2002 roku para zhila u vlasnomu budinku v mistechku Libanon Ogajo U Nila Armstronga bulo troye ditej vid pershogo shlyubu Erik Karen ta Mark U lipni 1961 roku v Karen viyavili rak golovnogo mozku i 28 sichnya 1962 roku vona pomerla NagorodiPoshtova marka SShA Persha lyudina na Misyaci Sered velicheznoyi kilkosti nagorod Armstronga Prezidentska medal Svobodi The Presidential medal of Freedom i Kosmichna medal poshani kongresu SShA Congressional Space Medal of Honor 2009 roku Nil Armstrong buv nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Kongresu SShA vishoyu civilnoyu nagorodoyu krayini Vshanuvannya pam yatiJogo im ya vibite na Aleyi Slavi u Gollivudi Na chest Nila Armstronga nazvali krater na Misyaci ta asteroyid 6469 Armstrong Jogo im ya vneseno do Zali slavi amerikanskih astronavtiv US Astronaut Hall of Fame Imenem Nila Armstronga nazvano desyatki shkil na vsij teritoriyi SShA Po vsomu svitu isnuyut vulici ta inshi miscya nazvani na chest Nila Armstronga abo jogo misiyi na Apolloni 11 Ukrayina 2022 roku u misti Dnipro vulicyu Kazakova perejmenuvali na vulicyu Nila Armstronga Cikavi faktiOdnogo razu Armstrongu skazali sho vidsutnist vitriv i doshiv na Misyaci navichno zberezhe zalisheni nim slidi Na ce vin vidpoviv Ya spodivayusya v odin prekrasnij den htos znovu opinitsya tam i zatopche yih V obstanovci povnoyi sekretnosti u Bilomu domi pidgotuvali scenarij na vipadok yaksho podiyi vizmut tragichnij oborot Planuvalosya sho yaksho astronavti ne zmozhut zletiti z Misyacya prezident SShA Richard Nikson vistupit z televizijnoyu promovoyu z takimi slovami Dolya rozporyadilasya shob ci hlopci yaki virushili na Misyac z mirnoyu metoyu dosliditi jogo znajshli na nomu svij vichnij spokij Yih oplakuyut yihni blizki yih oplakuye vsya naciya yih oplakuye vse lyudstvo yih oplakuye mati Zemlya sho zvazhilisya poslati dvoh svoyih siniv v nevidomist U bagatoh islamskih krayinah isnuye mif sho vijshovshi na poverhnyu Misyacya Armstrong nibito pochuv frazu nevidomoyu jomu movoyu Centr upravlinnya u H yustoni povidomiv jomu sho na jogo kanalah zhodnih peredach ne bulo I os uzhe povernuvshis na Zemlyu i perebuvayuchi v poyizdci po Yegiptu vin znovu pochuv tu zh frazu Z yasuvavshi sho tak zvuchit zaklik muedzina na molitvu Armstrong tut zhe stav musulmaninom Ne bazhayuchi nikogo obraziti Armstrong povidomiv sho informaciya pro jogo perehid v islam ne vidpovidaye dijsnosti Nil Armstrong znimavsya v reklami avtomobiliv Krajsler Na chest Armstronga nazvano asteroyid 6469 Armstrong Nil Armstrong nalezhav do davnogo shotlandskogo klanu Armstrong i pishavsya svoyim pohodzhennyam Z soboyu na Misyac vin uzyav tartan klanu Armstrong dzherelo Div takozhWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu U SShA na 83 roci zhittya pomerla persha lyudina sho pobuvala na Misyaci Bazz Oldrin Majkl Kollinz astronavt Primitkihttps planet4589 org space astro rides html Deutsche Nationalbibliothek Record 11896416X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Armstrong Nil Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Wilford J N Neil Armstrong First Man on the Moon Dies at 82 The New York Times 2012 d Track Q6250571d Track Q9684 Artists Artworks d Track Q84575091 https www nasa gov topics people features armstrong cathedral memorial html CONOR Sl d Track Q16744133 https alacademia org ma membre d9 86 d9 8a d9 84 d9 92 d8 a3 d9 8e d8 b1 d9 85 d9 92 d8 b3 d8 aa d8 b1 d9 88 d9 86 d9 92 d9 83 2 https www history navy mil content dam nhhc research histories bios Armstrong Neil Armstrong redacted Redacted pdf http sydney edu au research spacenet news events 20150402 shtml https archive org details firstmanlifeofne0000hans http astroera net content view 312 82 Summary Data on Apollo Missions NASA Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 20 travnya 2011 http www astronaut ru crossroad 024 htm Astronaut Neil Armstrong first man to walk on moon dies at age 82 angl Umer astronavt Nil Armstrong ros Banderi ta Nila Armstronga u Dnipri perejmenuyut she kilka desyatkiv vulic Dnepr Info ukr Procitovano 9 veresnya 2022 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaNil Armstrong u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Nil Armstrong u Vikishovishi Nil Armstrong oficijna biografiya NASA angl Neil Armstrong Honored as an Ambassador of Exploration Book New Yorker Cosmos magazine October 2006 Nil Olden Armstrong Biograficheskaya spravka Nejl Armstrong Polet na LunuDzherelaBiblioteka tvoriv prisvyachenih Nilu Armstrongu

Дата публікації:
Топ