Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліндон Бейнз Джонсон (англ. Lyndon Baines Johnson; відомий також за ініціалами як ЛБД; 27 серпня 1908 – 22 січня 1973) — американський політик, 36-й президент Сполучених Штатів з 1963 по 1969. Сенатор Сполучених Штатів від штату Техас. Обирався до Палати представників і до Сенату. 1955 року обраний лідером більшості у сенаті. 1960 обраний віцепрезидентом. Заступив на посаду президента у 1963 році, після вбивства президента Джона Кеннеді. Обраний президентом 1964 року.
| Ліндон Джонсон англ. Lyndon Johnson | |||||
 | |||||
 | |||||
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 22 листопада 1963 — 20 січня 1969 | |||||
| Віце-президент: | Відсутній (1963 - 1965) Г'юберт Гамфрі (1965 - 1969) | ||||
| Попередник: | Джон Фіцджеральд Кеннеді | ||||
| Наступник: | Річард Ніксон | ||||
| |||||
| 20 січня 1961 — 22 листопада 1963 | |||||
| Президент: | Джон Фіцджеральд Кеннеді | ||||
| Попередник: | Річард Ніксон | ||||
| Наступник: | Г'юберт Гамфрі | ||||
| |||||
| 3 січня 1949 — 3 січня 1961 | |||||
| Попередник: | Вілберт Лі О'Даніел | ||||
| Наступник: | Вільям Арвіс Блаклі | ||||
| Ім'я при народженні: | англ. Lyndon Baines Johnson | ||||
| Народження: | 27 серпня 1908 Стоунволл,Техас | ||||
| Смерть: | 22 січня 1973 (64 роки) Стоунволл,Техас | ||||
| Причина смерті: | гострий інфаркт міокарда | ||||
| Поховання: | d | ||||
| Країна: | США | ||||
| Релігія: | Учні Христа | ||||
| Освіта: | d (1930)[1], d і d | ||||
| Партія: | Демократична партія США | ||||
| Батько: | d | ||||
| Мати: | d[2] | ||||
| Шлюб: | Клаудія Альта Джонсон | ||||
| Діти: | Лінда Берд Джонсон Робб і Люсі Бейнс Джонсон | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби: | 1939–1945 | ||||
| Приналежність: | Армія США | ||||
| Рід військ: | Військово-морські сили США | ||||
| Звання: | Лейтенант-командор | ||||
| Битви: | Друга світова війна: | ||||
| Автограф: |  | ||||
| Нагороди: |
| ||||
| | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ранні роки
Народився 27 серпня 1908 року біля Стоунволла в штаті Техас. Закінчив школу в Джонсон-Сіті, пізніше — Південно-західний педагогічний коледж (штат Техас, Сан-Маркос). Після закінчення освіти викладав майстерність полеміки та риторики в школі імені Сема Г'юстона (Г'юстон).
Політична кар'єра
У 1931 році конгресмен Річард Клеберґ запросив Ліндона Джонсона на посаду свого секретаря. У серпні 1935 року Джонсон був призначений техаським уповноваженим національної адміністрації у справах молоді.
У 1937 році він був вибраний в Палату представників від 10-го виборчого округу Техасу. Джонсон отримав призначення у впливові комітети Конгресу і став активним поборником Нового курсу. У 1941 році він почав свою першу кампанію по виборах в Сенат. Не зважаючи на підтримку Рузвельта, в ході попередніх виборів Джонсон зайняв друге місце серед 29 претендентів.
Він став у 1942 році членом комітету палати представників у справах військово-морського флоту, а в 1947 — членом комітету з військових сил. Брав участь також в роботі спеціального комітету з військової політики і об'єднаного комітету з атомної енергії.
У 1948 році Джонсон був обраний у Сенат. Там він зблизився з впливовим демократом Річардом Расселом з Джорджії, і отримав два призначення — у комітет з військових сил і комітет із зовнішньої торгівлі і торгівлі між штатами. У 1951 році він був вибраний заступником лідера, а в 1955 — лідером демократів в Сенаті. У 1954 році був переобраний в Сенат.
У 1960 році Джонсон вирішив балотуватися на пост президента від Демократичної партії. Він заявив свою кандидатуру 5 липня, за декілька днів до скликання національного конвенту партії. У першому турі первинних виборів він зазнав серйозної поразки, а в другому програв Джону Кеннеді і був призначений кандидатом у віце-президенти.
Цікавий диспут відбувся між кандидатами Джонсоном і Кеннеді в Лос-Анджелесі. Ось що почув тоді про себе «найяскравіший світоч надії» демократів. За словами Джонсона, «послужний» список Кеннеді в сенаті — це не тільки часті відтермінування робочих завдань, незрілість, недосвідченість, але і «слабкість» в підході до проблеми цивільних прав афроамериканців. Крім того, «коли він, Джонсон, боровся проти сенатора Маккарті і всього реакційного маккартизму, Кеннеді ухилявся від коментарів і поводився бездіяльно. Більше того, коли він, Джонсон, разом з Рузвельтом домагався вступу Америки в Другу світову війну, його «старий Джо» (батько Кеннеді) боровся проти нього, бо він симпатизував Гітлерові і нацистам...» Такою риторикою послуговувався Джонсон у дебатах із сильним конкурентом.
Після перемоги Кеннеді на президентських виборах 1960 року Ліндон Джонсон вступив в повноваження віце-президента 20 січня 1961 р.
Період президентства
22 листопада 1963 року Кеннеді був вбитий, і з цього дня Джонсон почав виконання обов'язків президента. Джонсон (що їхав в тому ж кортежі машин, що і президент) приступив до виконання обов'язків президента, склавши присягу на борту президентського літака, що стояв на аеродромі Далласа, безпосередньо перед вильотом до Вашингтона.
Внутрішня політика
Однією з перших ініціатив Джонсона було створення «Великого суспільства», в якому не буде бідності. Конгрес виділив на цю програму близько мільярда доларів.
У 1964 році був прийнятий Акт про цивільні права, що знищив расову сегрегацію на Півдні США. Була заснована державна медична страховка (Medicare). На президентських виборах 1964 року Джонсон із значною перевагою переміг, не зважаючи на те, що Південь, невдоволений відміною сегрегації, вперше за 100 років голосував за республіканця — відомого «яструба» Холодної війни Баррі Голдуотера.
Джонсон повторно вступив на посаду в січні 1965 року, менш ніж через 2 роки після смерті Кеннеді, тому мав право балотуватися і на наступний термін.
У 1966 р. Джонсон добився вживання заходів по створенню «вчительського корпусу», програми житлових субсидій сім'ям, що мають потребу, програми «Зразкових міст», нових заходів боротьби із забрудненням води і повітря, програми будівництва покращуваних автомагістралей, збільшення виплат по соціальному страхуванню, нових заходів в області медичної і професійної реабілітації.
Проте пізніше програма створення «Великого суспільства» була згорнута у зв'язку з початком війни у В'єтнамі.
Під час другого терміну Джонсона знов почали загострюватися проблеми, пов'язані з правами чорношкірих американців. У серпні 1965 р. в негритянському районі Лос-Анжелеса сталися безлади, в результаті яких загинуло 35 осіб. Влітку 1967 р. сталися найбільші виступи афро-американського населення. У Ньюарку (штат Нью-Джерсі) загинули 26 осіб, в Детройті — 40. 4 квітня 1968 р. був вбитий лідер руху за цивільні права Мартін Лютер Кінг. Після цього в 125 містах, у тому числі і у Вашингтоні, почалися заворушення негритянського руху.
Через втручання у війну у В'єтнамі перед осінніми виборами в Конгрес популярність Джонсона значно впала.
Зовнішня політика
Головною подією періоду президентства Джонсона стала Війна у В'єтнамі. США підтримували уряд Південного В'єтнаму в його боротьбі з комуністичними партизанами ФНВПВ, які, у свою чергу, користувалися підтримкою Північного В'єтнаму. У серпні 1964 року після двох інцидентів в Тонкинській затоці Джонсон наказав завдати у відповідь ударів з повітря по Північному В'єтнаму і добився прийняття Конгресом резолюції про підтримку будь-яких дій, які президент визнає необхідними для «відсічі нападу на збройні сили США і запобігання подальшій агресії» в Південно-Східній Азії.
У 1965 р. в рамках проголошеної «доктрини Джонсона» були направлені війська в Домініканську Республіку. Сам Джонсон виправдав інтервенцію, стверджуючи, що комуністичні елементи намагалися узяти під контроль рух бунтівників.
Влітку 1965 р. Джонсон ухвалив рішення про збільшення американського контингенту у В'єтнамі. Чисельність американських збройних сил у В'єтнамі збільшилася з 20 тисяч при Кеннеді до майже 540 тисяч до кінця президентського терміну Джонсона.
У червні 1967 р. відбулася зустріч на вищому рівні президента Джонсона з радянським прем'єром О. Косигіним в Гласборо (штат Нью-Джерсі), що проклала дорогу до договору 1968 про нерозповсюдження ядерної зброї, затвердження якого президент добивався впродовж трьох років.
23 січня Північна Корея захопила поблизу своїх берегів американське судно-розвідник «Пуебло» з екіпажем з 82 чоловік. Тижнем пізніше партизани НФВПВ за підтримки північно-в'єтнамської армії почали так званий Тетський наступ, одночасно атакував багато військових об'єктів і міста Південного В'єтнаму. Одне з найбільших міст країни Хюе було майже повністю захоплене, крім того, партизанам удалося добутися на територію американського посольства в Сайгоні, що дістало широкий резонанс в засобах масової інформації США. Ця атака поставила під серйозний сумнів доповіді американських посадових осіб і воєначальників про успіхи, нібито досягнуті у В'єтнамі. Генерал Вільям Вестморленд, командувач американськими військами у В'єтнамі, попросив скерувати туди додатково ще 206 тисяч солдатів.
Після президентства
Унаслідок своєї низької популярності Джонсон не став висувати свою кандидатуру на президентських виборах 1968 р. Перемогу на них отримав Річард Ніксон. 20 січня 1969 року пройшла інавгурація Ніксона, після чого Джонсон відбув на своє ранчо в Техасі. Він пішов з великої політики, писав мемуари й інколи виступав з лекціями в Університеті штату Техас. Помер 22 січня 1973 р. в рідному місті Стоунволл від третього інфаркту, причиною якого стало тривале куріння. Вдова Джонсона Клодіа Алта (відома як «Леді Берд») Джонсон померла в 2007 році.
Вшанування пам'яті
На честь Джонсона названий космічний центр в Г'юстоні. 27 серпня — день народження Джонсона в Техасі є вихідним днем.
Примітки
- Geographic Names Information System
- Lundy D. R. The Peerage
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 334.
Література
- В. І. Головченко. Джонсон Ліндон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- М. Рижков. Джонсон Ліндон // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.212
- Шаров Ігор. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — 496 с.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ліндон Джонсон |
- Біографія Ліндона Джонсона [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lindon Bejnz Dzhonson angl Lyndon Baines Johnson vidomij takozh za inicialami yak LBD 27 serpnya 1908 22 sichnya 1973 amerikanskij politik 36 j prezident Spoluchenih Shtativ z 1963 po 1969 Senator Spoluchenih Shtativ vid shtatu Tehas Obiravsya do Palati predstavnikiv i do Senatu 1955 roku obranij liderom bilshosti u senati 1960 obranij viceprezidentom Zastupiv na posadu prezidenta u 1963 roci pislya vbivstva prezidenta Dzhona Kennedi Obranij prezidentom 1964 roku Lindon Dzhonson angl Lyndon JohnsonLindon DzhonsonOficijna svitlina 1964 rik36 j Prezident SShA22 listopada 1963 20 sichnya 1969Vice prezident Vidsutnij 1963 1965 G yubert Gamfri 1965 1969 Poperednik Dzhon Ficdzherald KennediNastupnik Richard Nikson37 j Viceprezident SShA20 sichnya 1961 22 listopada 1963Prezident Dzhon Ficdzherald KennediPoperednik Richard NiksonNastupnik G yubert GamfriSenator SShA vid shtatu Tehas3 sichnya 1949 3 sichnya 1961Poperednik Vilbert Li O DanielNastupnik Vilyam Arvis Blakli Im ya pri narodzhenni angl Lyndon Baines JohnsonNarodzhennya 27 serpnya 1908 1908 08 27 Stounvoll TehasSmert 22 sichnya 1973 1973 01 22 64 roki Stounvoll TehasPrichina smerti gostrij infarkt miokardaPohovannya dKrayina SShAReligiya Uchni HristaOsvita d 1930 1 d i dPartiya Demokratichna partiya SShABatko dMati d 2 Shlyub Klaudiya Alta DzhonsonDiti Linda Berd Dzhonson Robb i Lyusi Bejns Dzhonson Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1939 1945Prinalezhnist Armiya SShARid vijsk Vijskovo morski sili SShAZvannya Lejtenant komandorBitvi Druga svitova vijna Vijna na Tihomu okeaniAvtograf Nagorodi Prezidentska medal Svobodi Sribna Zirka SShA Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Dzhonson Ranni rokiNarodivsya 27 serpnya 1908 roku bilya Stounvolla v shtati Tehas Zakinchiv shkolu v Dzhonson Siti piznishe Pivdenno zahidnij pedagogichnij koledzh shtat Tehas San Markos Pislya zakinchennya osviti vikladav majsternist polemiki ta ritoriki v shkoli imeni Sema G yustona G yuston Politichna kar yeraU 1931 roci kongresmen Richard Kleberg zaprosiv Lindona Dzhonsona na posadu svogo sekretarya U serpni 1935 roku Dzhonson buv priznachenij tehaskim upovnovazhenim nacionalnoyi administraciyi u spravah molodi U 1937 roci vin buv vibranij v Palatu predstavnikiv vid 10 go viborchogo okrugu Tehasu Dzhonson otrimav priznachennya u vplivovi komiteti Kongresu i stav aktivnim pobornikom Novogo kursu U 1941 roci vin pochav svoyu pershu kampaniyu po viborah v Senat Ne zvazhayuchi na pidtrimku Ruzvelta v hodi poperednih viboriv Dzhonson zajnyav druge misce sered 29 pretendentiv Vin stav u 1942 roci chlenom komitetu palati predstavnikiv u spravah vijskovo morskogo flotu a v 1947 chlenom komitetu z vijskovih sil Brav uchast takozh v roboti specialnogo komitetu z vijskovoyi politiki i ob yednanogo komitetu z atomnoyi energiyi U 1948 roci Dzhonson buv obranij u Senat Tam vin zblizivsya z vplivovim demokratom Richardom Rasselom z Dzhordzhiyi i otrimav dva priznachennya u komitet z vijskovih sil i komitet iz zovnishnoyi torgivli i torgivli mizh shtatami U 1951 roci vin buv vibranij zastupnikom lidera a v 1955 liderom demokrativ v Senati U 1954 roci buv pereobranij v Senat U 1960 roci Dzhonson virishiv balotuvatisya na post prezidenta vid Demokratichnoyi partiyi Vin zayaviv svoyu kandidaturu 5 lipnya za dekilka dniv do sklikannya nacionalnogo konventu partiyi U pershomu turi pervinnih viboriv vin zaznav serjoznoyi porazki a v drugomu prograv Dzhonu Kennedi i buv priznachenij kandidatom u vice prezidenti Cikavij disput vidbuvsya mizh kandidatami Dzhonsonom i Kennedi v Los Andzhelesi Os sho pochuv todi pro sebe najyaskravishij svitoch nadiyi demokrativ Za slovami Dzhonsona posluzhnij spisok Kennedi v senati ce ne tilki chasti vidterminuvannya robochih zavdan nezrilist nedosvidchenist ale i slabkist v pidhodi do problemi civilnih prav afroamerikanciv Krim togo koli vin Dzhonson borovsya proti senatora Makkarti i vsogo reakcijnogo makkartizmu Kennedi uhilyavsya vid komentariv i povodivsya bezdiyalno Bilshe togo koli vin Dzhonson razom z Ruzveltom domagavsya vstupu Ameriki v Drugu svitovu vijnu jogo starij Dzho batko Kennedi borovsya proti nogo bo vin simpatizuvav Gitlerovi i nacistam Takoyu ritorikoyu poslugovuvavsya Dzhonson u debatah iz silnim konkurentom Pislya peremogi Kennedi na prezidentskih viborah 1960 roku Lindon Dzhonson vstupiv v povnovazhennya vice prezidenta 20 sichnya 1961 r Period prezidentstva Prisyaga Dzhonsona na bortu Air Force One v den vbivstva Kennedi Prezidenta otochuyut tri zhinki sprava ovdovila Zhaklin Kennedi zliva jogo vlasna druzhina prozvana Lady Bird pered nim z Bibliyeyu v ruci suddya Sara Hyuz persha zhinka sho prijnyala prisyagu v prezidenta SShA 22 listopada 1963 roku Kennedi buv vbitij i z cogo dnya Dzhonson pochav vikonannya obov yazkiv prezidenta Dzhonson sho yihav v tomu zh kortezhi mashin sho i prezident pristupiv do vikonannya obov yazkiv prezidenta sklavshi prisyagu na bortu prezidentskogo litaka sho stoyav na aerodromi Dallasa bezposeredno pered vilotom do Vashingtona Vnutrishnya politika Dokladnishe Velike suspilstvo ta Vijna z bidnistyu Odniyeyu z pershih iniciativ Dzhonsona bulo stvorennya Velikogo suspilstva v yakomu ne bude bidnosti Kongres vidiliv na cyu programu blizko milyarda dolariv U 1964 roci buv prijnyatij Akt pro civilni prava sho znishiv rasovu segregaciyu na Pivdni SShA Bula zasnovana derzhavna medichna strahovka Medicare Na prezidentskih viborah 1964 roku Dzhonson iz znachnoyu perevagoyu peremig ne zvazhayuchi na te sho Pivden nevdovolenij vidminoyu segregaciyi vpershe za 100 rokiv golosuvav za respublikancya vidomogo yastruba Holodnoyi vijni Barri Golduotera Dzhonson povtorno vstupiv na posadu v sichni 1965 roku mensh nizh cherez 2 roki pislya smerti Kennedi tomu mav pravo balotuvatisya i na nastupnij termin U 1966 r Dzhonson dobivsya vzhivannya zahodiv po stvorennyu vchitelskogo korpusu programi zhitlovih subsidij sim yam sho mayut potrebu programi Zrazkovih mist novih zahodiv borotbi iz zabrudnennyam vodi i povitrya programi budivnictva pokrashuvanih avtomagistralej zbilshennya viplat po socialnomu strahuvannyu novih zahodiv v oblasti medichnoyi i profesijnoyi reabilitaciyi Prote piznishe programa stvorennya Velikogo suspilstva bula zgornuta u zv yazku z pochatkom vijni u V yetnami Pid chas drugogo terminu Dzhonsona znov pochali zagostryuvatisya problemi pov yazani z pravami chornoshkirih amerikanciv U serpni 1965 r v negrityanskomu rajoni Los Anzhelesa stalisya bezladi v rezultati yakih zaginulo 35 osib Vlitku 1967 r stalisya najbilshi vistupi afro amerikanskogo naselennya U Nyuarku shtat Nyu Dzhersi zaginuli 26 osib v Detrojti 40 4 kvitnya 1968 r buv vbitij lider ruhu za civilni prava Martin Lyuter King Pislya cogo v 125 mistah u tomu chisli i u Vashingtoni pochalisya zavorushennya negrityanskogo ruhu Cherez vtruchannya u vijnu u V yetnami pered osinnimi viborami v Kongres populyarnist Dzhonsona znachno vpala Zovnishnya politika Golovnoyu podiyeyu periodu prezidentstva Dzhonsona stala Vijna u V yetnami SShA pidtrimuvali uryad Pivdennogo V yetnamu v jogo borotbi z komunistichnimi partizanami FNVPV yaki u svoyu chergu koristuvalisya pidtrimkoyu Pivnichnogo V yetnamu U serpni 1964 roku pislya dvoh incidentiv v Tonkinskij zatoci Dzhonson nakazav zavdati u vidpovid udariv z povitrya po Pivnichnomu V yetnamu i dobivsya prijnyattya Kongresom rezolyuciyi pro pidtrimku bud yakih dij yaki prezident viznaye neobhidnimi dlya vidsichi napadu na zbrojni sili SShA i zapobigannya podalshij agresiyi v Pivdenno Shidnij Aziyi U 1965 r v ramkah progoloshenoyi doktrini Dzhonsona buli napravleni vijska v Dominikansku Respubliku Sam Dzhonson vipravdav intervenciyu stverdzhuyuchi sho komunistichni elementi namagalisya uzyati pid kontrol ruh buntivnikiv Vlitku 1965 r Dzhonson uhvaliv rishennya pro zbilshennya amerikanskogo kontingentu u V yetnami Chiselnist amerikanskih zbrojnih sil u V yetnami zbilshilasya z 20 tisyach pri Kennedi do majzhe 540 tisyach do kincya prezidentskogo terminu Dzhonsona U chervni 1967 r vidbulasya zustrich na vishomu rivni prezidenta Dzhonsona z radyanskim prem yerom O Kosiginim v Glasboro shtat Nyu Dzhersi sho proklala dorogu do dogovoru 1968 pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi zatverdzhennya yakogo prezident dobivavsya vprodovzh troh rokiv 23 sichnya Pivnichna Koreya zahopila poblizu svoyih beregiv amerikanske sudno rozvidnik Pueblo z ekipazhem z 82 cholovik Tizhnem piznishe partizani NFVPV za pidtrimki pivnichno v yetnamskoyi armiyi pochali tak zvanij Tetskij nastup odnochasno atakuvav bagato vijskovih ob yektiv i mista Pivdennogo V yetnamu Odne z najbilshih mist krayini Hyue bulo majzhe povnistyu zahoplene krim togo partizanam udalosya dobutisya na teritoriyu amerikanskogo posolstva v Sajgoni sho distalo shirokij rezonans v zasobah masovoyi informaciyi SShA Cya ataka postavila pid serjoznij sumniv dopovidi amerikanskih posadovih osib i voyenachalnikiv pro uspihi nibito dosyagnuti u V yetnami General Vilyam Vestmorlend komanduvach amerikanskimi vijskami u V yetnami poprosiv skeruvati tudi dodatkovo she 206 tisyach soldativ Pislya prezidentstvaUnaslidok svoyeyi nizkoyi populyarnosti Dzhonson ne stav visuvati svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah 1968 r Peremogu na nih otrimav Richard Nikson 20 sichnya 1969 roku projshla inavguraciya Niksona pislya chogo Dzhonson vidbuv na svoye rancho v Tehasi Vin pishov z velikoyi politiki pisav memuari j inkoli vistupav z lekciyami v Universiteti shtatu Tehas Pomer 22 sichnya 1973 r v ridnomu misti Stounvoll vid tretogo infarktu prichinoyu yakogo stalo trivale kurinnya Vdova Dzhonsona Klodia Alta vidoma yak Ledi Berd Dzhonson pomerla v 2007 roci Vshanuvannya pam yatiNa chest Dzhonsona nazvanij kosmichnij centr v G yustoni 27 serpnya den narodzhennya Dzhonsona v Tehasi ye vihidnim dnem PrimitkiGeographic Names Information System d Track Q136736 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 334 ISBN 978 617 7289 69 1LiteraturaV I Golovchenko Dzhonson Lindon Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Rizhkov Dzhonson Lindon Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 212 ISBN 978 966 611 818 2 Sharov Igor Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 496 s ISBN 978 617 7289 69 1PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lindon DzhonsonBiografiya Lindona Dzhonsona 9 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Poperednik Dzhon Kennedi 1961 1963 36 j Prezident SShA 22 listopada 1963 20 sichnya 1969 Nastupnik Richard Nikson 1969 1974Poperednik Richard Nikson 37 j Viceprezident SShA 20 sichnya 1961 22 listopada 1963 Nastupnik G yubert Gamfri