Кондратюк Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кондратюк.

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897(18970621), Полтава, Україна — місце та дата смерті невідомі, не раніше 1942) — український учений-винахідник шведо-єврейського походження, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Олександр Гнатович Шаргей
Ім'я при народженні	Шаргей Олександр Гнатович
Псевдо	Кондратюк Юрій Васильович
Народився	9 (21) червня 1897 Полтава, Російська імперія
Помер	23 лютого 1942(1942-02-23)^[1] (44 роки) Калуга, Тульська область, РРФСР, СРСР
Підданство	Російська імперія  РРФСР  СРСР
Діяльність	інженер
Галузь	космонавтика
Відомий завдяки	вчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів
Alma mater
Знання мов	українська
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	прапорщик
Конфесія	католик
Рід	Шаргей, Шліпенбах
Батько	Ігнатій Бенедиктович Шаргей
Мати	баронеса Людмила Львівна Шліпенбах
Герб Шліпенбах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Юрій Кондратюк

Народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (до шлюбу баронеса Шліпенбах — нім. von Schlippenbach) — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — єврейський конвертит католицького віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займались його бабуся Катерина Кирилівна і нерідний дід, її другий чоловік Яким Микитович Даценко, син священиків з села Мала Павлівка, колишньої Грунської сотні. У місті Яким Даценко людина відома — колишній земський лікар міста Зінькова, та ще статський радник, який служить у казначействі. Нерідко сам Яким Микитович, один або з Панасом Мирним вирушав в Полтаві на Малу Садову вулицю, де жив Володимир Галактіонович Короленко. Мати Олександра Шаргея хворіла й не виходила з психіатричної лікарні. Батько Олександра ж, з категорії «вічних студентів», навчався у Німецькій імперії. Олександр Шаргей писав в автобіографічній анкеті про своїх батьків таке: «…меня вырастил неродной дедушка». Після повернення до Російської імперії 1906 року батько, Ігнатій Бенедиктович, забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

У 1910—1916 навчався в . Закінчив її зі срібною медаллю.

1916 року вступив до механічного відділення Петроградського політехнічного інституту, але в листопаді того ж року був призваний в армію і до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після Жовтневого перевороту як офіцер революційної армії вільної Росії був мобілізований до Білої армії, але дезертирував із неї і оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у (практичній космонавтиці). Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

Довгий час уважалося, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року (тому на меморіальній дошці у Полтаві, фото якої наведено нижче, роком смерті вченого вказано 1941 рік). Проте, згодом були знайдені докази того, що Ю.Кондратюк був живий і після цієї дати (наприклад його підпис у відомості, датований січнем 1942 року). Тому поширеною стала версія, що вчений загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (у кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; 54°05′11″ пн. ш. 34°16′53″ сх. д. / 54.0866056° пн. ш. 34.2814944° сх. д. / 54.0866056; 34.2814944). За версією Джона Губолта, помер у 1952 році. Проте найімовірнішою є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники цієї версії наводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошита Юрія Кондратюка з формулами й розрахунками з ракетної техніки.

«Завоювання міжпланетних просторів».

Основні дати творчого життя

• 1925 року надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор ;
• У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів» [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (видана власним коштом автора);
• 1930 року засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працював у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року);
• 1932–1933 — у Новосибірську працював над проєктом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проєкт передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею;
• 1939 року Кондратюк очолив відділ проєктно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

Внесок у науку і міжнародне визнання

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він уперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з якою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

	«Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».
— Д.Хуболт

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Ушанування пам'яті

• З 1970 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця в Мінському масиві в Києві.
• З 2016 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця на житловому масиві Червоний Камінь у місті Дніпрі.
• Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк».
• Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.
• У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка.
• Його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві.
• У Полтаві йому встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.
• Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку викарбував НБУ на його честь 1997 року, а також дві поштові марки (1997 та 2002 років).
• Іменем ученого названо Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні.
• Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
• Його іменем названо кратер на зворотному боці Місяця.
• 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці.
• 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави ^[en].
• У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проєкт медалі Юрія Кондратюка.
• 21 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Шаргей) (1897—1942), ученого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів.

• Ювілейна монета НБУ до 100-річного ювілею. Аверс
• Ювілейна монета. Реверс
• Поштова марка України до 100-річного ювілею
• Поштова марка України із зображенням траси польоту на Місяць

• Пам'ятник в Полтаві
• Пам'ятник в Горішніх Плавнях
• Пам'ятник на місці ймовірної загибелі
• Меморіальна дошка у Санкт-Петербурзі
• Меморіальна дошка на будинку, де народився Кондратюк у Полтаві

Див. також

• Траса Кондратюка
• Полтавський музей авіації та космонавтики

Джерела

1. Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. —
   d:Track:Q1032143d:Track:Q1899d:Track:Q6981212
2. Левин Владимир, «Линия жизни Александра Шаргея [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]», г. Москва, сайт «NewsWe.com» (рос.)
3. Шаргей — Кондратюк — Луна [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Информационно-исторический портал «ваш год рождения» (рос.)
4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
5. [. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — .]
6. Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2 с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., С. 355—356]
7. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. 2007. с. 192. ISBN .
8. [. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 7 вересня 2015. А.Железняков «КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ)» // «Энциклопедия „Космонавтика“»(рос.)]
9. Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (narod.ru). Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012.
10. Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (Є.Румянцева). Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
12. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
13. Назва мису Канаверал у 1964-1973 роках
14. . Архів оригіналу за 30 липня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
15. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2015.
16. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
17. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
18. [. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.)]
19. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
20. . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.

Література

• В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 20. — .
• Н. К. Кочерга. Кондратюк Юрій Васильович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша] / Б.Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
• Бурій В. Син Землі — син Космосу: Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 12 лип. — С. 4. — (Постаті).
• Придиус П. Е. Возвращение имени гению // Просто русские…. — Краснодар : Периодика Кубани, 2002. — С. 220—237. — 1000 прим. — . (рос.)
• А. Т. Гаркуша. Стрела летящая. — М. : Московский рабочий, 1993. — 152 с. — . (рос.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кондратюк Юрій
• Олена Чекан. Зоряний блукач із Полтави // Український тиждень, 10.04.2009 [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Шендеровський В. Геній з Полтави — Юрій Кондратюк [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
• Олег Радик. Українська дорога на Місяць // Новий погляд, 23.06.2011 ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Rendezvous around the Moon [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.]», сайт «BBC» (англ.)
• Кондратюк Юрий Васильевич [ 17 червня 2012 у Wayback Machine.], Энциклопедия КОСМОНАВТИКА, издательство «Советская энциклопедия», 1985 г. (рос.)
• Железняков Александр, КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ) [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.], Энциклопедия «Космонавтика» (рос.)
• Аэрокосмический лицей имени Ю. В. Кондратюка [ 21 серпня 2015 у Wayback Machine.], г. Новосибирск, сайт МБОУ АКЛ имени Ю. В. Кондратюка 2013 г. (рос.)
• Садовский Д., «Имя с обратной стороны Луны [ 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.]», г. Новосибирск, редакции журнала «Наука и жизнь» (рос.)
• Акулова Елена, «», сайт «Алтайские новости» (рос.)
• «Год космонавтики. Прославленные земляки [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]», 2011-04-12, сайт ООО «Вольная Кубань» (рос.)
• Тимошенко Светлана, «ТРАССЫ КОНДРАТЮКА [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]», Знамя (Калуга), № 015, 27.1.2004 (рос.)
• Пам'ятна монета «Юрій Кондратюк» [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Новосибирский ученый Юрий Кондратюк вошел в Галерею международной космической славы [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.]», 19.11.2014, сайт «Музей города Новосибирска» (рос.)
• http://statehistory.ru/5011/YUriy-Kondratyuk---razrabotchik-trassy-polyeta-na-Lunu/ [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.history.vn.ua/book/person/85.html
• http://www.segodnya.ua/ukraine/rodiny-znamenityh-477619.html [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/romanenko/kon-sh/02.html [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• http://represnews.blogspot.com/2011/03/blog-post_2550.html [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]