Рейнджер-6

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рейнджер.

Рейнджер-6 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для передачі зображень місячної поверхні з високою роздільною здатністю впродовж останніх хвилин польоту до зіткнення з поверхнею. Перший із чотирьох апаратів блоку 3.

Рейнджер-6
Схема космічного апарата Рейнджер-блок 3
Основні параметри
COSPAR ID	1964-007A
NORAD ID	00747
Тип апарата	дослідницький
Дата запуску	30 січня 1964, 15:49 UTC
Ракета-носій	Атлас-Аджена Бі
Номер запуску	199D (AA8)
Космодром	Мис Канаверал, СК-12
Тривалість польоту	65,5 годин
Технічні параметри
Маса	362 кг
Джерела живлення	сонячні батареї
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло	Місяць
Дата і час посадки	2 лютого 1964
Місце посадки	східний «берег» Моря Спокою 9°21′29″ пн. ш. 21°28′48″ сх. д. / 9.358° пн. ш. 21.480° сх. д. / 9.358; 21.480 (Рейнджер-6)

Опис

Апарати блоку 3 висотою 3,6 м мали шестикутну базу діаметром 1,5 м. До бази кріпилися рушійна установка, джерело живлення, башта у формі зрізаного конуса використовувалася для розміщення 6 телекамер. На вершині башти розташовувалася циліндрична частково ненаправлена антена. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення, що розкривалася в польоті, була прикріплена знизу до бази.

Дві панелі сонячних батарей довжиною шириною 73,9 см і довжиною 153,7 см загальним розмахом 4,6 м, що розкривалися в польоті, опозитно кріпилися знизу до бази.

Корекція траєкторії польоту здійснювалась однокомпонентним двигуном тягою 224 Н.

Орієнтацію у трьох площинах забезпечували 12 газових мікродвигунів, 3 гіроскопи, 4 головні і 2 додаткові сонячні й 1 земний сенсори,

Живлення забезпечували 9792 сонячні елементи у двох панелях загальною площею 2,3 м³, потужністю 200 Вт. Дві срібноцинкові акумуляторні батареї місткістю 1,2 кВт·год з номінальною напругою 26,5 В забезпечувала окрему роботу системи зв'язку або телевізійних камер впродовж 9 годин. Дві срібноцинкові акумуляторні батареї місткістю 1 кВт·год використовувалися для живлення інших систем апарата.

Апарат мав 6 телевізійних камер.

Система зв'язку:

• параболічна спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
• циліндрична частково ненаправлена антена з низьким коефіцієнтом підсилення,
• передавачі:

• телевізійний потужністю 60 Вт із частотою 959,52 МГц;
• телевізійний потужністю 60 Вт із частотою 960,05 МГц;
• потужністю 3 Вт з частотою 960,58 МГц.

Обладнання перетворювало відеосигнал у радіохвилі і передавало за допомогою антени з високим коефіцієнтом підсилення.

Політ

Рейнджер-6 було успішно запущено 30 січня 1964.

2 лютого 1964, після 65,5 годин польоту апарат зіткнувся з поверхнею Місяця на східному «березі» Моря Спокою 9°21′29″ пн. ш. 21°28′48″ сх. д. / 9.358° пн. ш. 21.480° сх. д. / 9.358; 21.480 (Рейнджер-6), що було виявлено під час польоту Lunar Reconnaissance Orbiter.

Апарат мав необхідну орієнтацію, але не надійшло жодного відеозображення, імовірно, внаслідок засліплення телекамер після випадкового увімкнення їх на 67 секунд приблизну після 2 хвилин польоту під час розділення ступенів.

Джерела

• Рейнджер-6 [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
• Рейнджер-6 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в Космічній енциклопедії(англ.)
• Рейнджери третього блоку [ 5 серпня 2014 у Wayback Machine.] в Енциклопедії астронавтики(англ.)
• Рейнджери третього блоку [ 1 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на Космічних сторінках Ґюнтера(англ.)
• Рейнджер-6 [ 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сторінці Лабораторії реактивного руху(англ.)