Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сервеєр-2» (англ. Surveyor 2 — «Топограф») — другий американський спускний апарат, запущений для здійснення м'якої посадки на Місяць в рамках місячної програми «Сервеєр» із запуску безпілотних апаратів з метою вивчення Місяця з його поверхні.
| Сервеєр-2 | |
|---|---|
 Модель «Сервеєра» на Землі | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1966-084A |
| NORAD ID | 02425 |
| Організація |  НАСА |
| Виготівник | Hughes Aircraft Company |
| Тип апарата | посадковий |
| Ракета-носій | |
| Космодром | Мис Канаверал |
| Посадка на небесне тіло | |
| Небесне тіло | Місяць |
Апарат був запущений 20 вересня 1966 з , штат Флорида, на борту ракети . Збій в роботі двигуна не дозволив здійснити корекцію польоту. 22 вересня о 9:35 UTC було втрачено контакт з космічним апаратом.
Історія
3 лютого 1966 «Луна-9» стала першим космічним апаратом, що досяг місячної поверхні з м'якою посадкою і передав фотографічні дані на Землю. Через кілька місяців «Сервеєр-1», запущений 30 травня 1966, приземлився в Океані Бур 2 червня 1966, і також передав фотографічні дані на Землю.
Сервеєр-2 був другим із серії апаратів, призначених для м'якої посадки на Місяць і надсилання фотографій місячної поверхні для визначення характеристик місячного рельєфу при підготовці висадки на Місяць людей за програмою Аполлон. Крім передачі фотографій, Сервеєр-2 мав здійснити «підстрибування», щоб сфотографувати вигляд власного посадкового майданчика. Апарат мав обладнання для передачі даних щодо радіолокаційної відбивної здатності поверхні Місяця, несної здатності місячної поверхні і температури космічного апарата для аналізу місячних поверхневих температур.
Конструкція
Рама
Рама апарата мала базову трикутну форму з алюмінієвих труб, що спрощувало монтування науково-технічного обладнання. У кутах рами кріпились три відкидні посадкові ноги з амортизаторами і опорами. Під час запуску опори перебували складеними під обтічником. Опори і амортизаційні блоки, укріплені на кожній нозі, складались з алюмінієвих чарунок, за рахунок деформації яких поглиналася енергія посадкового удару. Опори розкладалися на 4,3 м від центру апарата. Апарат був висотою приблизно 3 м.
Живлення
На вершині вертикальної щоглі висотою понад один метр, розташованої в центрі трикутника, були сонячні батареї площею 0,855 м² з 792 фотоелементів, що створювали потужність до 85 Вт, додатково використовувались срібно-цинкові батареї.
Зв'язок
До центру щогли кріпилась рухома плоска антена з високим коефіцієнтом підсилення, що передавала телевізійні зображення. Дві неспрямовані антени на кінцях розкладних щогл використовувались для передачі і прийому команд. Апарат мав два передавача і два приймача.
Теплозахист
Теплозахист забезпечувався поєднанням білої фарби і оздобленням з високим коефіцієнтом тепловиділення, нанесеними на поліровану алюмінієву основу.
Відсіки апаратури
На рамі у двох відсіках з контрольованою температурою розміщувалась електронна апаратура. Відсіки були вкриті потужною теплоізоляцією, крізь яку проходили теплові канали, також у відсіках були терморегулювачі і маленькі електричні нагрівачі. В одному відсіку, у якому підтримувалася температура від 5 до 50 °C, розміщувалось обладнання для зв'язку і контролю електропостачання. В іншому, у якому підтримувалася температура від −20 до 50 °C, розміщувалось обладнання для обробки сигналів.
Інженерне обладнання
Телевізійна камера була змонтована близько біля вершини триніжка. В структуру були вставлені тензодатчики, температурні сенсори та інше інженерне обладнання.
Один фотометричний приціл було змонтовано біля кінця посадкової опори. одна коротка стріла розкладалася з центру структури.
Сонячний сенсор, датчик Канопуса і швидкі гіроскопи, що оберталися у кардановій підвісці, допомагали визначити орієнтацію апарата.
Рух і орієнтація
Рух і орієнтація здійснювались за допомогою холодного азоту під час фази польоту. Твердопаливний двигун у формі сталевої кулі, змонтований у центрі апарата, використовувався при посадці. Три малі ракетні двигуни з керованою тягою використовувались під час корекції орбіти і посадки. Двигуни працювали на гідраті монометилгідразину (пальне) і суміші MON-10 (90 % диоксиду динітрогену (N2O2) і 10 % монооксиду азоту (NO)). Кожна камера згоряння мала тягу 130—460 Н, один двигун повертався для контролю крену. Паливо зберігалося у сферичних баках, прикріплених до рами апарата.
Схема посадки
Висотомір вмикав головний ракетний двигун для початкового гальмування. Після закінчення роботи твердопаливного двигуна відокремлювались висотомір і двигун. Після цього вмикались доплерівський і висотомірний радари, що забезпечували інформацію для роботи автопілота, який контролював систему малих двигунів до посадки.
Обладнання
Апарат мав телевізійну камеру для зйомок Місяця на ділянці підльоту і панорамну телевізійну камеру для отримання знімків після посадки на Місяць.
Аварія
Посадку було заплановано в Затоці Центральній. Ракета-носій вивела апарат до місця, що відрізнялося від планового на 130 км, і траєкторію треба було скоректувати. Під час корекції курсу один коригувальний двигун не вдалося увімкнути, і внаслідок незбалансованої тяги апарат рухався до поверхні Місяця впродовж 54 годин. Спроби врятувати місію не мали успіху. 22 вересня о 9:35 UTC контакт з космічним апаратом було втрачено. 23 вересня 1966 о 3:18 UTC апарат розбився в околицях кратера Коперник (приблизно 5°30′ пн. ш. 12°00′ зх. д. / 5.5° пн. ш. 12° зх. д.). Маса апарата становила 292 кг, а швидкість при падінні — близько 2,6 км/с, що трохи більше місячної другої космічної швидкості (2,4 км/с). Це близько до швидкості падіння космічних апаратів «програми Рейнджер».
Наслідки
Наступний радянський космічний апарат, , був запущений 1 березня 1966. Запуск закінчився невдало. Сервеєр-3 здійснив м'яку посадку 20 квітня 1967 в Морі Пізнаному і відправив на Землю 6315 телевізійних зображень. Усього відбулось сім запусків за програмою Сервеєр; з них п'ять були успішними. Польоти Сервеєрів 2 і 4 були невдалими.
Примітки
- Surveyor 2. NASA Space Science Data Coordinated Archive. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
Джерело
- Програма Сервеєр [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] в космічних сторінках Гюнтера(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serveyer Serveyer 2 angl Surveyor 2 Topograf drugij amerikanskij spusknij aparat zapushenij dlya zdijsnennya m yakoyi posadki na Misyac v ramkah misyachnoyi programi Serveyer iz zapusku bezpilotnih aparativ z metoyu vivchennya Misyacya z jogo poverhni Serveyer 2Model Serveyera na ZemliOsnovni parametriCOSPAR ID1966 084ANORAD ID02425OrganizaciyaNASAVigotivnikHughes Aircraft CompanyTip aparataposadkovijRaketa nosijKosmodromMis KanaveralPosadka na nebesne tiloNebesne tiloMisyac Aparat buv zapushenij 20 veresnya 1966 z shtat Florida na bortu raketi Zbij v roboti dviguna ne dozvoliv zdijsniti korekciyu polotu 22 veresnya o 9 35 UTC bulo vtracheno kontakt z kosmichnim aparatom Istoriya3 lyutogo 1966 Luna 9 stala pershim kosmichnim aparatom sho dosyag misyachnoyi poverhni z m yakoyu posadkoyu i peredav fotografichni dani na Zemlyu Cherez kilka misyaciv Serveyer 1 zapushenij 30 travnya 1966 prizemlivsya v Okeani Bur 2 chervnya 1966 i takozh peredav fotografichni dani na Zemlyu Serveyer 2 buv drugim iz seriyi aparativ priznachenih dlya m yakoyi posadki na Misyac i nadsilannya fotografij misyachnoyi poverhni dlya viznachennya harakteristik misyachnogo relyefu pri pidgotovci visadki na Misyac lyudej za programoyu Apollon Krim peredachi fotografij Serveyer 2 mav zdijsniti pidstribuvannya shob sfotografuvati viglyad vlasnogo posadkovogo majdanchika Aparat mav obladnannya dlya peredachi danih shodo radiolokacijnoyi vidbivnoyi zdatnosti poverhni Misyacya nesnoyi zdatnosti misyachnoyi poverhni i temperaturi kosmichnogo aparata dlya analizu misyachnih poverhnevih temperatur KonstrukciyaRama Rama aparata mala bazovu trikutnu formu z alyuminiyevih trub sho sproshuvalo montuvannya naukovo tehnichnogo obladnannya U kutah rami kripilis tri vidkidni posadkovi nogi z amortizatorami i oporami Pid chas zapusku opori perebuvali skladenimi pid obtichnikom Opori i amortizacijni bloki ukripleni na kozhnij nozi skladalis z alyuminiyevih charunok za rahunok deformaciyi yakih poglinalasya energiya posadkovogo udaru Opori rozkladalisya na 4 3 m vid centru aparata Aparat buv visotoyu priblizno 3 m Zhivlennya Na vershini vertikalnoyi shogli visotoyu ponad odin metr roztashovanoyi v centri trikutnika buli sonyachni batareyi plosheyu 0 855 m z 792 fotoelementiv sho stvoryuvali potuzhnist do 85 Vt dodatkovo vikoristovuvalis sribno cinkovi batareyi Zv yazok Do centru shogli kripilas ruhoma ploska antena z visokim koeficiyentom pidsilennya sho peredavala televizijni zobrazhennya Dvi nespryamovani anteni na kincyah rozkladnih shogl vikoristovuvalis dlya peredachi i prijomu komand Aparat mav dva peredavacha i dva prijmacha Teplozahist Teplozahist zabezpechuvavsya poyednannyam biloyi farbi i ozdoblennyam z visokim koeficiyentom teplovidilennya nanesenimi na polirovanu alyuminiyevu osnovu Vidsiki aparaturi Na rami u dvoh vidsikah z kontrolovanoyu temperaturoyu rozmishuvalas elektronna aparatura Vidsiki buli vkriti potuzhnoyu teploizolyaciyeyu kriz yaku prohodili teplovi kanali takozh u vidsikah buli termoregulyuvachi i malenki elektrichni nagrivachi V odnomu vidsiku u yakomu pidtrimuvalasya temperatura vid 5 do 50 C rozmishuvalos obladnannya dlya zv yazku i kontrolyu elektropostachannya V inshomu u yakomu pidtrimuvalasya temperatura vid 20 do 50 C rozmishuvalos obladnannya dlya obrobki signaliv Inzhenerne obladnannya Televizijna kamera bula zmontovana blizko bilya vershini trinizhka V strukturu buli vstavleni tenzodatchiki temperaturni sensori ta inshe inzhenerne obladnannya Odin fotometrichnij pricil bulo zmontovano bilya kincya posadkovoyi opori odna korotka strila rozkladalasya z centru strukturi Sonyachnij sensor datchik Kanopusa i shvidki giroskopi sho obertalisya u kardanovij pidvisci dopomagali viznachiti oriyentaciyu aparata Ruh i oriyentaciya Ruh i oriyentaciya zdijsnyuvalis za dopomogoyu holodnogo azotu pid chas fazi polotu Tverdopalivnij dvigun u formi stalevoyi kuli zmontovanij u centri aparata vikoristovuvavsya pri posadci Tri mali raketni dviguni z kerovanoyu tyagoyu vikoristovuvalis pid chas korekciyi orbiti i posadki Dviguni pracyuvali na gidrati monometilgidrazinu palne i sumishi MON 10 90 dioksidu dinitrogenu N2O2 i 10 monooksidu azotu NO Kozhna kamera zgoryannya mala tyagu 130 460 N odin dvigun povertavsya dlya kontrolyu krenu Palivo zberigalosya u sferichnih bakah prikriplenih do rami aparata Shema posadki Visotomir vmikav golovnij raketnij dvigun dlya pochatkovogo galmuvannya Pislya zakinchennya roboti tverdopalivnogo dviguna vidokremlyuvalis visotomir i dvigun Pislya cogo vmikalis doplerivskij i visotomirnij radari sho zabezpechuvali informaciyu dlya roboti avtopilota yakij kontrolyuvav sistemu malih dviguniv do posadki ObladnannyaAparat mav televizijnu kameru dlya zjomok Misyacya na dilyanci pidlotu i panoramnu televizijnu kameru dlya otrimannya znimkiv pislya posadki na Misyac AvariyaPosadku bulo zaplanovano v Zatoci Centralnij Raketa nosij vivela aparat do miscya sho vidriznyalosya vid planovogo na 130 km i trayektoriyu treba bulo skorektuvati Pid chas korekciyi kursu odin koriguvalnij dvigun ne vdalosya uvimknuti i vnaslidok nezbalansovanoyi tyagi aparat ruhavsya do poverhni Misyacya vprodovzh 54 godin Sprobi vryatuvati misiyu ne mali uspihu 22 veresnya o 9 35 UTC kontakt z kosmichnim aparatom bulo vtracheno 23 veresnya 1966 o 3 18 UTC aparat rozbivsya v okolicyah kratera Kopernik priblizno 5 30 pn sh 12 00 zh d 5 5 pn sh 12 zh d 5 5 12 Serveyer 2 Masa aparata stanovila 292 kg a shvidkist pri padinni blizko 2 6 km s sho trohi bilshe misyachnoyi drugoyi kosmichnoyi shvidkosti 2 4 km s Ce blizko do shvidkosti padinnya kosmichnih aparativ programi Rejndzher NaslidkiNastupnij radyanskij kosmichnij aparat buv zapushenij 1 bereznya 1966 Zapusk zakinchivsya nevdalo Serveyer 3 zdijsniv m yaku posadku 20 kvitnya 1967 v Mori Piznanomu i vidpraviv na Zemlyu 6315 televizijnih zobrazhen Usogo vidbulos sim zapuskiv za programoyu Serveyer z nih p yat buli uspishnimi Poloti Serveyeriv 2 i 4 buli nevdalimi PrimitkiSurveyor 2 NASA Space Science Data Coordinated Archive 26 serpnya 2014 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2015 DzhereloPrograma Serveyer 24 veresnya 2014 u Wayback Machine v kosmichnih storinkah Gyuntera angl