Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аргона́вти Все́світу» — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Володимира Владка, виданий 1935 року. В ньому оповідається про пригоди космонавтів під час їхньої подорожі на планету Венера. Твір спирається на поширені в першій половині XX століття уявлення про Венеру як планету, схожу на доісторичну Землю.
| Аргонавти Всесвіту | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Володимр Владко | |||
| Написано | 1935 | |||
| Опубліковано | 1935 | |||
| Видання | 1935 | |||
| | ||||
Владко довго працював над твором, при кожному перевиданні враховуючи новітні досягнення науки. Після виходу першого випуску Владко отримав понад 1500 листів від читачів з порадами та побажаннями, багато із яких були враховані в наступних виданнях.
Зміст
Дійові особи
- Микола Петрович Риндін — керівник експедиції на Венеру, професор.
- Вадим Петрович Сокол — геолог та хімік.
- Ван Лун (у ранніх версіях Борис Гуро) — вчений-енергетик з Китаю, професор Шанхайського університету. Крім того за захопленням — мандрівник і мисливець.
- Галина Рижко (у ранніх версіях Василь Рижко) — «заєць» на борту, студентка політехнічного інституту.
Сюжет
Радянський Союз в кінці 1950-х років відправляє першу експедицію на Венеру. Екіпаж рушає в міжпланетну подорож на апараті «Венера-1», запущеному з естакади в Казбеку. Незадовго до старту, Ван Лун виявляє загублений кимось ґудзик, з чого робить висновок про присутність на кораблі стороннього. Переживши перевантаження при старті, екіпаж опиняється в невагомості. Риндін виходить на зв'язок із Землею, де переповідає для журналістів деталі експедиції та її мету. Експедиція повинна дослідити природу сусідньої планети, але є і більш практичне завдання. Професор і керівник експедиції Микола Риндін має намір виявити на Венері великі поклади ультразолота — нового трансуранового хімічного елементу. Позаяк Венера молодша за Землю, цей елемент там ще існує у верхніх шарах кори планети. Як передбачається, сполуки із ультразолотом в промисловому виробництві будуть недорогими та матимуть антикорозійні властивості, чим буде заощаджено мільйони тон заліза на рік. Саме тут Риндін називає свій екіпаж «аргонавтами Всесвіту».
Учасники експедиції звикають жити в невагомості. Ван Луна бентежить відчуття присутності когось стороннього. Оглянувши корабель, він виявляє в одному зі скафандрів невідому дівчину. Ван Лун впізнає у ній Галину Рижко, свою студентку. Риндін дорікає їй за необдуманість вчинку. Галина виправдовується своїм сильним бажанням побувати в космосі та обіцяє допомагати в експедиції. Екіпаж не має вибору і лишає непрохану гостю з собою, але студентці влаштовують перевірку необхідних знань, яку вона успішно проходить.
У корабель влучають метеорити, пошкодивши корпус. Екіпажу доводиться лагодити пробоїни під загрозою втратити запаси повітря. Після цього відбувається тривале обговорення технічних аспектів подорожі, будови різних систем «Венери-1». Згодом космонавти зазнають впливу невідомого космічного випромінювання, котре спричиняє бурхливу зміну емоційного стану. Опісля апарат досягає Венери, але посадка відбувається надто швидко. Завдяки злагодженості роботи космонавтів «Венеру-1» вдається провести крізь хмари Венери і посадити серед червоних заростів місцевих рослин.
Поки інші оговтуються, Галина помічає невідому істоту, яку описує як дракона. Риндін і Ван Лун виходять в скафандрах з корабля. Оглядаючи навколишні зарості, вони помічають численних комах і добувають зразки навколишнього життя. На одній зі скель вони встановлюють прапор Радянського Союзу та повертаються на корабель. Виявляється, Галину Рижко вжалив венеріанський кліщ, але без будь-яких непоправних наслідків.
Пропонується підірвати навколишні скелі, щоб безпечно стартувати з планети. Проте Галина пропонує кращий варіант — використати пологий схил як естакаду для розгону. Тікаючи від чудовиська, Галина ховається в печері, решта ідуть її шукати. Дівчина виявляє дивні світні камінці, тим часом істота знаходить її та виявляється невразливою до пострілів. Ван Лун, оминувши велетенського черва, прибуває туди ж саме в мить нападу істоти і рятує дівчину.
Тим часом Риндін з Соколом запускають за хмари аеростат з антеною для зв'язку з Землею. На заваді стає велетенський павук, але запуск успішно відбувається. Сокіл досліджує знайдені Галиною камінці, які виявляються інфрарадієм — іншим невідомими на землі елементом. Проте він радіоактивний і дівчина отримує опіки через те, що несла зразки з собою.
У пошуках ультразолота Сокіл натрапляє на «дракона» — велетенську сколопендру і ледве долає її в бою. Поряд він з Галиною виявляє самородок шуканого елемента. Несподівано Ван Луна хапає велетенська бабка і несе з собою. Йому вдається поранити бабку і впасти в лісі. Після цього Ван Луна обліплюють кулясті істоти, яких він проганяє, ввімкнувши на максимум обігрів скафандра. Згодом він вловлює сигнали товаришів і, побачивши прапор на скелі, дістається до корабля, коли запас повітря саме вичерпується.
На той час минуло за два місяці (82 дні), а експедиція на Венері має пробути 467 днів. Цілей польоту досягнуто, і випадає нагода повернутися додому раніше. Силу тяжіння нововідкритої великої комети можна використати, щоб розігнати корабель і досягнути Землі без потреби чекати найменшої відстані між планетами. Космонавти майструють з ультразолота вдосконалений захист від космічного випромінювання та підривають скелі для розчищення місця для старту. Розігнавши корабель на місцевості, екіпаж запускає його в космос.
Як і було заплановано, «аргонавти Всесвіту» вирушають до Землі та приземляються на водах Азовського моря.
Історія публікацій
Володимир Владко завершив «Аргонавтів Всесвіту» в 1933 році, проте видання затрималося через те, що попередній роман «Аероторпеди повертають назад» був заборонений, а його наклад знищений через суперечність сюжету змінам у стосунках СРСР з Німеччиною.
Вперше роман було опубліковано українською в 1935 році в журналі «Знання та праця», № 1-21. Твір про космічну експедицію на Венеру друкувався частинами протягом десяти місяців. Видавництво «Дитвидав» уклало з Володимиром Владком угоду про співпрацю з огляду на популярність «Аргонавтів Всесвіту».
Перше окреме видання накладом 20 тис. примірників відбулося того ж року з ілюстраціями Йосипа Дайца. Середній наклад української книжки складав у ті часи 7,5 тис. примірників. Російською книга була перекладена 1939-го. В 1960 твір вийшов японською, у 1961 — хорватською.
У 1956 році роман вийшов з переробками. Ілюстратором став художник Георгій Малаков, мисливець та мандрівник Борис Гуро був замінений на науковця Ван Луна, замість Василя Рижка з'явилася Галина Рижко. Було додано нові відомості про технічний бік подорожі, згідно наукових відкриттів свого часу. Остання публікація відбулася 1990-го року в складі збірки «Сивий капітан. Аргонавти Всесвіту».
Прогнози в романі
Роман спирається на наукові уявлення 1930-50-х років і в своїх прогнозах чільне місце в розвитку науки надає соціалістичним країнам. Володимир Владко описав введення Радянським Союзом в експлуатацію першої атомної електростанції в 1954 році, діяльність передової Кантонської обсерваторії. Згадуються досягнення науковців Угорщини, Болгарії, Німеччини як членів «демократичного табору». За романом, за 10 років до польоту «Венери-1» було здійснено запуск радянського штучного супутника «Диск-1», а згодом — китайського і американського. В реальності перший супутник («Супутник-1») було запущено 1957-го року і його політ тривав 92 доби, а не 10 років. Згадано польоти автоматичних апаратів на Місяць за 5 і 2 роки до експедиції на Венеру. Насправді такі запуски відбулися обидва в 1959 році («Луна-1» і «Луна-2»). Крім неіснуючих ультразолота й інфрарадію Владко описує вигадані ним супертитан, оксиліт і паливо атоміт, що використовуються в конструкції космічного корабля і скафандрів. Відповідні ультразолоту й інфрарадію елементи 111 і 120 насправді короткоживучі та не мають описаних властивостей.
Типово для космічної фантастики свого часу, запуск «Венери-1» описується за принципом, запропонованим Костянтином Ціолковським. Спершу корабель розганяється на рейках по естакаді та досягає висоти 5 км, де опір повітря менший. Там вмикаються реактивні двигуни, які вже і виводять корабель в космос.
У романі Венера описується планетою, де триває аналог земної мезозойської ери, є джунглі, величезні тварини і вулканічна діяльність. За сучасними даними, життя на поверхні Венери неможливе через високу температуру й тиск, а тектонічна і вулканічна активність давно припинилася.
Сприйняття
Згідно з виданням «Історична правда», «Аргонавти Всесвіту» — це перший великий український твір про політ на інші планети, а Василь Рижко — перший український персонаж-космонавт. «Аргонавти Всесвіту» не втратили актуальності пізніше, коли настала ера справжніх, а не лише літературних польотів у космос.
Родіон Хом'яков із проєкту «Амнезія» зробив висновок у 2018 році, що «Аргонавтів Всесвіту» через десятиліття досі цікаво читати, якщо пропускати застарілі монологи на наукові теми. Роман надихнув перший радянський фільм про космос «Космічний рейс» (1935), «Планету штормів» Клушанцева (1961), а також дебютний роман братів Стругацьких «Країна багряних хмар» (1959), що задумувався як критична відповідь на «Аргонавтів».
Цікаві факти
Павло Попович, перший космонавт-українець, у дитинстві читав «Аргонавтів Всесвіту» і, побувавши в космосі, відгукувався про книгу Владка: «Для мене „Аргонавти Всесвіту“ — буквар космонавтики. Вже коли побував у космосі, був просто вражений, як письменник точно спрогнозував ситуацію, пов'язану з невагомістю».
Див. також
- Космічний рейс (1935) — фільм про політ до Місяця зі схожим сюжетом.
- Країна багряних хмар (1959) — роман на тему подорожі до Венери, написаний братами Стругацькими.
- Планета штормів (1961) — фантастичний фільм на ту ж тему.
- Моряки Всесвіту (1940) — повість Бориса Анібала.
Примітки
- “Аргонавти Всесвіту”: як українці полетіли на Венеру. Історична правда. Процитовано 20 вересня 2023.
- Фантастика в часи індустріалізації: 6 найдивніших романів. amnesia.in.ua. Процитовано 20 вересня 2023.
Посилання
- «Аргонавти Всесвіту» [ 6 вересня 2016 у Wayback Machine.] у е-бібліотеці Чтиво
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argona vti Vse svitu naukovo fantastichnij roman ukrayinskogo radyanskogo pismennika Volodimira Vladka vidanij 1935 roku V nomu opovidayetsya pro prigodi kosmonavtiv pid chas yihnoyi podorozhi na planetu Venera Tvir spirayetsya na poshireni v pershij polovini XX stolittya uyavlennya pro Veneru yak planetu shozhu na doistorichnu Zemlyu Argonavti VsesvituPaliturka 2 go vidannya 1936 ZhanrromanFormaromanAvtorVolodimr VladkoNapisano1935Opublikovano1935Vidannya1935 Vladko dovgo pracyuvav nad tvorom pri kozhnomu perevidanni vrahovuyuchi novitni dosyagnennya nauki Pislya vihodu pershogo vipusku Vladko otrimav ponad 1500 listiv vid chitachiv z poradami ta pobazhannyami bagato iz yakih buli vrahovani v nastupnih vidannyah ZmistDijovi osobi Mikola Petrovich Rindin kerivnik ekspediciyi na Veneru profesor Vadim Petrovich Sokol geolog ta himik Van Lun u rannih versiyah Boris Guro vchenij energetik z Kitayu profesor Shanhajskogo universitetu Krim togo za zahoplennyam mandrivnik i mislivec Galina Rizhko u rannih versiyah Vasil Rizhko zayec na bortu studentka politehnichnogo institutu Syuzhet Radyanskij Soyuz v kinci 1950 h rokiv vidpravlyaye pershu ekspediciyu na Veneru Ekipazh rushaye v mizhplanetnu podorozh na aparati Venera 1 zapushenomu z estakadi v Kazbeku Nezadovgo do startu Van Lun viyavlyaye zagublenij kimos gudzik z chogo robit visnovok pro prisutnist na korabli storonnogo Perezhivshi perevantazhennya pri starti ekipazh opinyayetsya v nevagomosti Rindin vihodit na zv yazok iz Zemleyu de perepovidaye dlya zhurnalistiv detali ekspediciyi ta yiyi metu Ekspediciya povinna dosliditi prirodu susidnoyi planeti ale ye i bilsh praktichne zavdannya Profesor i kerivnik ekspediciyi Mikola Rindin maye namir viyaviti na Veneri veliki pokladi ultrazolota novogo transuranovogo himichnogo elementu Pozayak Venera molodsha za Zemlyu cej element tam she isnuye u verhnih sharah kori planeti Yak peredbachayetsya spoluki iz ultrazolotom v promislovomu virobnictvi budut nedorogimi ta matimut antikorozijni vlastivosti chim bude zaoshadzheno miljoni ton zaliza na rik Same tut Rindin nazivaye svij ekipazh argonavtami Vsesvitu Uchasniki ekspediciyi zvikayut zhiti v nevagomosti Van Luna bentezhit vidchuttya prisutnosti kogos storonnogo Oglyanuvshi korabel vin viyavlyaye v odnomu zi skafandriv nevidomu divchinu Van Lun vpiznaye u nij Galinu Rizhko svoyu studentku Rindin dorikaye yij za neobdumanist vchinku Galina vipravdovuyetsya svoyim silnim bazhannyam pobuvati v kosmosi ta obicyaye dopomagati v ekspediciyi Ekipazh ne maye viboru i lishaye neprohanu gostyu z soboyu ale studentci vlashtovuyut perevirku neobhidnih znan yaku vona uspishno prohodit U korabel vluchayut meteoriti poshkodivshi korpus Ekipazhu dovoditsya lagoditi proboyini pid zagrozoyu vtratiti zapasi povitrya Pislya cogo vidbuvayetsya trivale obgovorennya tehnichnih aspektiv podorozhi budovi riznih sistem Veneri 1 Zgodom kosmonavti zaznayut vplivu nevidomogo kosmichnogo viprominyuvannya kotre sprichinyaye burhlivu zminu emocijnogo stanu Opislya aparat dosyagaye Veneri ale posadka vidbuvayetsya nadto shvidko Zavdyaki zlagodzhenosti roboti kosmonavtiv Veneru 1 vdayetsya provesti kriz hmari Veneri i posaditi sered chervonih zarostiv miscevih roslin Poki inshi ogovtuyutsya Galina pomichaye nevidomu istotu yaku opisuye yak drakona Rindin i Van Lun vihodyat v skafandrah z korablya Oglyadayuchi navkolishni zarosti voni pomichayut chislennih komah i dobuvayut zrazki navkolishnogo zhittya Na odnij zi skel voni vstanovlyuyut prapor Radyanskogo Soyuzu ta povertayutsya na korabel Viyavlyayetsya Galinu Rizhko vzhaliv venerianskij klish ale bez bud yakih nepopravnih naslidkiv Proponuyetsya pidirvati navkolishni skeli shob bezpechno startuvati z planeti Prote Galina proponuye krashij variant vikoristati pologij shil yak estakadu dlya rozgonu Tikayuchi vid chudoviska Galina hovayetsya v pecheri reshta idut yiyi shukati Divchina viyavlyaye divni svitni kaminci tim chasom istota znahodit yiyi ta viyavlyayetsya nevrazlivoyu do postriliv Van Lun ominuvshi veletenskogo cherva pribuvaye tudi zh same v mit napadu istoti i ryatuye divchinu Tim chasom Rindin z Sokolom zapuskayut za hmari aerostat z antenoyu dlya zv yazku z Zemleyu Na zavadi staye veletenskij pavuk ale zapusk uspishno vidbuvayetsya Sokil doslidzhuye znajdeni Galinoyu kaminci yaki viyavlyayutsya infraradiyem inshim nevidomimi na zemli elementom Prote vin radioaktivnij i divchina otrimuye opiki cherez te sho nesla zrazki z soboyu U poshukah ultrazolota Sokil natraplyaye na drakona veletensku skolopendru i ledve dolaye yiyi v boyu Poryad vin z Galinoyu viyavlyaye samorodok shukanogo elementa Nespodivano Van Luna hapaye veletenska babka i nese z soboyu Jomu vdayetsya poraniti babku i vpasti v lisi Pislya cogo Van Luna obliplyuyut kulyasti istoti yakih vin proganyaye vvimknuvshi na maksimum obigriv skafandra Zgodom vin vlovlyuye signali tovarishiv i pobachivshi prapor na skeli distayetsya do korablya koli zapas povitrya same vicherpuyetsya Na toj chas minulo za dva misyaci 82 dni a ekspediciya na Veneri maye probuti 467 dniv Cilej polotu dosyagnuto i vipadaye nagoda povernutisya dodomu ranishe Silu tyazhinnya novovidkritoyi velikoyi kometi mozhna vikoristati shob rozignati korabel i dosyagnuti Zemli bez potrebi chekati najmenshoyi vidstani mizh planetami Kosmonavti majstruyut z ultrazolota vdoskonalenij zahist vid kosmichnogo viprominyuvannya ta pidrivayut skeli dlya rozchishennya miscya dlya startu Rozignavshi korabel na miscevosti ekipazh zapuskaye jogo v kosmos Yak i bulo zaplanovano argonavti Vsesvitu virushayut do Zemli ta prizemlyayutsya na vodah Azovskogo morya Istoriya publikacijVolodimir Vladko zavershiv Argonavtiv Vsesvitu v 1933 roci prote vidannya zatrimalosya cherez te sho poperednij roman Aerotorpedi povertayut nazad buv zaboronenij a jogo naklad znishenij cherez superechnist syuzhetu zminam u stosunkah SRSR z Nimechchinoyu Vpershe roman bulo opublikovano ukrayinskoyu v 1935 roci v zhurnali Znannya ta pracya 1 21 Tvir pro kosmichnu ekspediciyu na Veneru drukuvavsya chastinami protyagom desyati misyaciv Vidavnictvo Ditvidav uklalo z Volodimirom Vladkom ugodu pro spivpracyu z oglyadu na populyarnist Argonavtiv Vsesvitu Pershe okreme vidannya nakladom 20 tis primirnikiv vidbulosya togo zh roku z ilyustraciyami Josipa Dajca Serednij naklad ukrayinskoyi knizhki skladav u ti chasi 7 5 tis primirnikiv Rosijskoyu kniga bula perekladena 1939 go V 1960 tvir vijshov yaponskoyu u 1961 horvatskoyu U 1956 roci roman vijshov z pererobkami Ilyustratorom stav hudozhnik Georgij Malakov mislivec ta mandrivnik Boris Guro buv zaminenij na naukovcya Van Luna zamist Vasilya Rizhka z yavilasya Galina Rizhko Bulo dodano novi vidomosti pro tehnichnij bik podorozhi zgidno naukovih vidkrittiv svogo chasu Ostannya publikaciya vidbulasya 1990 go roku v skladi zbirki Sivij kapitan Argonavti Vsesvitu Prognozi v romaniRoman spirayetsya na naukovi uyavlennya 1930 50 h rokiv i v svoyih prognozah chilne misce v rozvitku nauki nadaye socialistichnim krayinam Volodimir Vladko opisav vvedennya Radyanskim Soyuzom v ekspluataciyu pershoyi atomnoyi elektrostanciyi v 1954 roci diyalnist peredovoyi Kantonskoyi observatoriyi Zgaduyutsya dosyagnennya naukovciv Ugorshini Bolgariyi Nimechchini yak chleniv demokratichnogo taboru Za romanom za 10 rokiv do polotu Veneri 1 bulo zdijsneno zapusk radyanskogo shtuchnogo suputnika Disk 1 a zgodom kitajskogo i amerikanskogo V realnosti pershij suputnik Suputnik 1 bulo zapusheno 1957 go roku i jogo polit trivav 92 dobi a ne 10 rokiv Zgadano poloti avtomatichnih aparativ na Misyac za 5 i 2 roki do ekspediciyi na Veneru Naspravdi taki zapuski vidbulisya obidva v 1959 roci Luna 1 i Luna 2 Krim neisnuyuchih ultrazolota j infraradiyu Vladko opisuye vigadani nim supertitan oksilit i palivo atomit sho vikoristovuyutsya v konstrukciyi kosmichnogo korablya i skafandriv Vidpovidni ultrazolotu j infraradiyu elementi 111 i 120 naspravdi korotkozhivuchi ta ne mayut opisanih vlastivostej Tipovo dlya kosmichnoyi fantastiki svogo chasu zapusk Veneri 1 opisuyetsya za principom zaproponovanim Kostyantinom Ciolkovskim Spershu korabel rozganyayetsya na rejkah po estakadi ta dosyagaye visoti 5 km de opir povitrya menshij Tam vmikayutsya reaktivni dviguni yaki vzhe i vivodyat korabel v kosmos U romani Venera opisuyetsya planetoyu de trivaye analog zemnoyi mezozojskoyi eri ye dzhungli velichezni tvarini i vulkanichna diyalnist Za suchasnimi danimi zhittya na poverhni Veneri nemozhlive cherez visoku temperaturu j tisk a tektonichna i vulkanichna aktivnist davno pripinilasya SprijnyattyaZgidno z vidannyam Istorichna pravda Argonavti Vsesvitu ce pershij velikij ukrayinskij tvir pro polit na inshi planeti a Vasil Rizhko pershij ukrayinskij personazh kosmonavt Argonavti Vsesvitu ne vtratili aktualnosti piznishe koli nastala era spravzhnih a ne lishe literaturnih polotiv u kosmos Rodion Hom yakov iz proyektu Amneziya zrobiv visnovok u 2018 roci sho Argonavtiv Vsesvitu cherez desyatilittya dosi cikavo chitati yaksho propuskati zastarili monologi na naukovi temi Roman nadihnuv pershij radyanskij film pro kosmos Kosmichnij rejs 1935 Planetu shtormiv Klushanceva 1961 a takozh debyutnij roman brativ Strugackih Krayina bagryanih hmar 1959 sho zadumuvavsya yak kritichna vidpovid na Argonavtiv Cikavi faktiPavlo Popovich pershij kosmonavt ukrayinec u ditinstvi chitav Argonavtiv Vsesvitu i pobuvavshi v kosmosi vidgukuvavsya pro knigu Vladka Dlya mene Argonavti Vsesvitu bukvar kosmonavtiki Vzhe koli pobuvav u kosmosi buv prosto vrazhenij yak pismennik tochno sprognozuvav situaciyu pov yazanu z nevagomistyu Div takozhKosmichnij rejs 1935 film pro polit do Misyacya zi shozhim syuzhetom Krayina bagryanih hmar 1959 roman na temu podorozhi do Veneri napisanij bratami Strugackimi Planeta shtormiv 1961 fantastichnij film na tu zh temu Moryaki Vsesvitu 1940 povist Borisa Anibala Primitki Argonavti Vsesvitu yak ukrayinci poletili na Veneru Istorichna pravda Procitovano 20 veresnya 2023 Fantastika v chasi industrializaciyi 6 najdivnishih romaniv amnesia in ua Procitovano 20 veresnya 2023 Posilannya Argonavti Vsesvitu 6 veresnya 2016 u Wayback Machine u e biblioteci Chtivo