Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2018) |
Німецька слобода (нім. Deutsche Siedlung) — квартал компактного поселення іноземців (голландців, швейцарців, литвинів, поляків, німців) в столиці Росії — Москві.
| Німецька слобода | |
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Басманний район |
| Час/дата припинення існування | 1850-ті |
| Входить до складу списку пам'яток культури | Q27602961? |
| Статус спадщини | d[1] |
| Вказівки, як дістатися | площадь Курского Вокзала, Земляной Вал, Старая Басманная улица, площадь Разгуляй, Лефортовский переулок, улица Фридриха Энгельса, Малый Гавриков переулок, Чешихинский проезд, Лефортовская набережная, набережная Академика Туполева, Мрузовский переулок |
 Німецька слобода у Вікісховищі | |
Координати: 55°46′00″ пн. ш. 37°40′55″ сх. д. / 55.7669250000277756385° пн. ш. 37.68212800002777385° сх. д.
Щодо назви
Назва «німецька» тоді не означала, що поселення мало представників з німецьких князівств. «Німець», тобто той, хто не розмовляє російською, загальна назва іноземців Західної Європи, а епітет «німецьке» означав тоді — іноземне, «німецьке вбрання», тобто іноземне вбрання тощо. Лише з часом закріпилось сучасне значення слова німецький, тобто пов'язаний з Німеччиною.
Історія
- Перша Німецька слобода виникла ще за часів царя Василія ІІІ (1505-1553 р.р.), який мав охоронців, набраних з числа іноземців. Під час навали на Москву 1571 року її будівлі спалив кримський хан Девлет I Ґерай.
- Полонених литвинів під час Ливонської війни розселили у Німецькій слободі, що знаходилася на річці Яуза. Під час злодійських забав російського царя Івана Грозного він разом з прибічниками у 1578 році учинив там погром.
- З повагою до іноземців ставився цар Борис Годунов. За його царювання іноземців селили у Німецькій слободі.
- Частим візитером Німецької слободи був молодий Петро І. Саме тут, з часом, будуть побудовані перші значні будівлі і палаци прибічників молодого царя, такі як Лефортовський палац, палати Головіна, Меншикова вежа, маєтки вельмож тощо. Ці будівлі стали прообразом аристократичного району, який згодом виникне у Петербурзі поблизу Смольного монастиря та Мільйонної вулиці. Власник Лефортівського палацу до 1760 року був одночасно й власником імперії. Саме в Німецькій слободі виникли два царських палаци для імператриць Анни Іванівни та Єлизавети Петрівни, споруджені архітектором Франческо Бартоломео Растреллі — (Анненгоф). Лише за часів Катерини ІІ царська резиденція в Москві перенесена в інше місце.
- Це був квартал, що нагадував невеличке іноземне місто — прямі вулиці, протестантські церкви, невеличкі будинки європейського зразка. Була своя аптека та автономне управління. Саме у Німецькій слободі побудували перші мануфактури в Москві.
- Під час захоплення Москви Наполеоном у 1812 році, пожежі і грабежі пошкодили й Німецьку слободу. Вона перестає бути місцем розселення іноземців і тут мешкають купці, міщани, ремісники. У XVII—ХІХ століттях більшість старих будинків була розібрана, а найбільші перебудовані. Саме тут розташований всесвітньо відомий навчальний заклад — Московський державний технічний університет імені Баумана, заснований 13 липня 1830 року як Московський ремісничий навчальний заклад.
Джерела
- Князьков С. Очерки из истории Петра Великого и его времени / С. А. Князьков. — Москва : типография т-ва И. Д. Сытина, 1909. — 683 с. — (Из прошлого Русской земли) (рос.)
- Осетров Е. Моё открытие Москвы: Рассказы о столице. — Москва : Московский рабочий, 1987. — 302 с. (рос.)
- Коваленская Н. История русского искусства XVIII века / Н. Н. Коваленская. — Москва : Издательство Московского университета, 1962. — 284 с. (рос.)
Див. також
- Указ Президента Российской Федерации № 176 от 20.02.1995
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018 Nimecka sloboda nim Deutsche Siedlung kvartal kompaktnogo poselennya inozemciv gollandciv shvejcarciv litviniv polyakiv nimciv v stolici Rosiyi Moskvi Nimecka sloboda Krayina Rosiya Administrativna odinicyaBasmannij rajon Chas data pripinennya isnuvannya1850 ti Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturiQ27602961 Status spadshinid 1 Vkazivki yak distatisyaploshad Kurskogo Vokzala Zemlyanoj Val Staraya Basmannaya ulica ploshad Razgulyaj Lefortovskij pereulok ulica Fridriha Engelsa Malyj Gavrikov pereulok Cheshihinskij proezd Lefortovskaya naberezhnaya naberezhnaya Akademika Tupoleva Mruzovskij pereulok Nimecka sloboda u Vikishovishi Koordinati 55 46 00 pn sh 37 40 55 sh d 55 7669250000277756385 pn sh 37 68212800002777385 sh d 55 7669250000277756385 37 68212800002777385Nimecka sloboda na pochatku XVIII stolittya hudozhnik O M Benua Menshikova vezhaShodo nazviNazva nimecka todi ne oznachala sho poselennya malo predstavnikiv z nimeckih knyazivstv Nimec tobto toj hto ne rozmovlyaye rosijskoyu zagalna nazva inozemciv Zahidnoyi Yevropi a epitet nimecke oznachav todi inozemne nimecke vbrannya tobto inozemne vbrannya tosho Lishe z chasom zakripilos suchasne znachennya slova nimeckij tobto pov yazanij z Nimechchinoyu IstoriyaPersha Nimecka sloboda vinikla she za chasiv carya Vasiliya III 1505 1553 r r yakij mav ohoronciv nabranih z chisla inozemciv Pid chas navali na Moskvu 1571 roku yiyi budivli spaliv krimskij han Devlet I Geraj Polonenih litviniv pid chas Livonskoyi vijni rozselili u Nimeckij slobodi sho znahodilasya na richci Yauza Pid chas zlodijskih zabav rosijskogo carya Ivana Groznogo vin razom z pribichnikami u 1578 roci uchiniv tam pogrom Z povagoyu do inozemciv stavivsya car Boris Godunov Za jogo caryuvannya inozemciv selili u Nimeckij slobodi Chastim viziterom Nimeckoyi slobodi buv molodij Petro I Same tut z chasom budut pobudovani pershi znachni budivli i palaci pribichnikiv molodogo carya taki yak Lefortovskij palac palati Golovina Menshikova vezha mayetki velmozh tosho Ci budivli stali proobrazom aristokratichnogo rajonu yakij zgodom vinikne u Peterburzi poblizu Smolnogo monastirya ta Miljonnoyi vulici Vlasnik Lefortivskogo palacu do 1760 roku buv odnochasno j vlasnikom imperiyi Same v Nimeckij slobodi vinikli dva carskih palaci dlya imperatric Anni Ivanivni ta Yelizaveti Petrivni sporudzheni arhitektorom Franchesko Bartolomeo Rastrelli Annengof Lishe za chasiv Katerini II carska rezidenciya v Moskvi perenesena v inshe misce Ce buv kvartal sho nagaduvav nevelichke inozemne misto pryami vulici protestantski cerkvi nevelichki budinki yevropejskogo zrazka Bula svoya apteka ta avtonomne upravlinnya Same u Nimeckij slobodi pobuduvali pershi manufakturi v Moskvi Poshtova marka na chest universitetu Pid chas zahoplennya Moskvi Napoleonom u 1812 roci pozhezhi i grabezhi poshkodili j Nimecku slobodu Vona perestaye buti miscem rozselennya inozemciv i tut meshkayut kupci mishani remisniki U XVII HIH stolittyah bilshist starih budinkiv bula rozibrana a najbilshi perebudovani Same tut roztashovanij vsesvitno vidomij navchalnij zaklad Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana zasnovanij 13 lipnya 1830 roku yak Moskovskij remisnichij navchalnij zaklad DzherelaKnyazkov S Ocherki iz istorii Petra Velikogo i ego vremeni S A Knyazkov Moskva tipografiya t va I D Sytina 1909 683 s Iz proshlogo Russkoj zemli ros Osetrov E Moyo otkrytie Moskvy Rasskazy o stolice Moskva Moskovskij rabochij 1987 302 s ros Kovalenskaya N Istoriya russkogo iskusstva XVIII veka N N Kovalenskaya Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1962 284 s ros Div takozhSad baroko Lefortovskij palac Aptekarskij ogorod Rosijske baroko Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii 176 ot 20 02 1995