Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор Рю́рикович (пом. 944) — київський князь з 912 або 922 по 944 рік. Фактичний засновник руської княжої династії Рюриковичів. Згідно з «Повістю временних літ» — син варязького князя Рюрика. Ймовірно, здійснив два походи на Константинополь (941 і 944), які закінчилися укладанням русько-візантійського договору. Організував походи руси на Каспійське море. Вбитий деревлянами за непомірний збір данини.
| Ігор Рюрикович | |
|---|---|
 Мозаїка на станції Золоті Ворота, Київський метрополітен | |
 Князь Київський | |
| 912/922 — 944 | |
| Попередник | Олег Віщий |
| Наступник | Ольга Свята |
| | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 944 Околиці міста Іскоростень |
| Країна | Київська Русь |
| Рід Рюриковичі | |
| Батько | Рюрик |
| У шлюбі з | Ольга[…] |
| Діти | Святослав Ігорович Уліб Ігорович |
| Релігія | слов'янське язичництво |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Імена
- І́гор Рю́рикович — в українській історіографії з патронімом.
- І́гор І, або І́гор І Ки́ївський — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
- І́гор Старий — з прізвиськом.
Біографія
Походження
«Повість минулих літ» називає Ігоря сином Рюрика. Це є однією з основ норманської теорії виникнення Русі. Хоча викладену в «Повісті» версію біографії Ігоря після досліджень академіка Олексія Шахматова більшість істориків вважає за штучну легенду, але в питанні про походження Ігоря одностайності немає. Є версії, що він таки був сином Рюрика, або одним із воєвод Олега, або нащадком Аскольда, або просто чоловіком Ольги, яка, можливо, була спадкоємницею князів — Києвичів. Заступивши на княжий стіл, князь Ігор продовжив політику свого попередника, в якій княжому флоту відводилася чи не головна військово-дипломатична місія[].
Походи
Морські походи князя Ігоря мали широкий міжнародний резонанс, про них писали його сучасники — візантійські хроністи Симеон Логофет, Григорій і Луітпранд та арабський хроніст Аль-Масуді. За їхніми розповідями 941 року князь Ігор розпочав війну з Візантією. Причини цієї війни залишилися невідомими. Найімовірнішою вважають версію, що Візантія знову почала обмежувати Русь у торгівлі та намагалася колонізувати Чорноморське узбережжя русів.
Візантійські походи
Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царгород) у 941 та 944 роках.
Посадивши на 1000 човнів 40-тисячну дружину (в інших літописах називається нереальна цифра 10 000 кораблів), князь вийшов із Дніпра і безперешкодно увійшов до Босфорської протоки. Проте цей похід був невдалим, оскільки біля самого Константинополя руську флотилію спалили грецьким вогнем.
Час для походу князь вибрав зручний: він знав, що візантійський флот і більшість імператорського війська були на війні з сарацинами. Однак візантійський імператор, завчасно попереджений херсонеським стратегом про вихід у море флоту русів і навчений досвідом попередніх війн з ними, встиг повернути свій флот до столиці. Тож коли човни з руськими воїнами увійшли до Босфору, подальший шлях їм перекрив візантійський флот під командуванням патриція Феофана. На озброєнні грецьких брандерів був «грецький вогонь», якого не мали руси. І це давало грекам велику перевагу в бою. Та князь Ігор бій прийняв. У Босфорі чи на підході до нього відбулася велика морська битва, в якій греки взяли верх над княжим флотом.
Відступивши в море, князь Ігор повернув свій флот до берегів Малої Азії і почав пустошити береги Віфінії і Пафлагонії. Поки руські сили грабували тамтешні території, візантійський імператор стягнув в Малу Азію всі свої сухопутні й морські сили. Македонська кавалерія розбила десантні загони русів, а флотилія Феофана блокувала княжий флот з моря. У вересні відбулася повторна морська битва двох флотів, в якій княжий флот знову зазнав відчутної поразки. Греки своїм «ясним вогнем» (горюча суміш, яка нагадувала напалм і не гасилася водою) спалили багато княжих човнів. Вночі князь Ігор зумів із залишками свого флоту прорватися крізь блокаду і направився до Керченської протоки. Весь перехід до Керчі руси відбивалися від переслідування візантійського флоту і втратили в боях ще багато своїх човнів і воїнів.
Полонених русів греки привезли до Царгорода де, як засвідчують літописці-очевидці, їм відрубали голови.
У 944 році між Києвом і Царгородом було досягнуто згоди і укладено союзну і торговельну угоду 944 року, та вже з більшими обмеженнями для Русі ніж це було обумовлено при Олегові. Русь зобов'язувалася допомагати імператорові військами та не претендувати більше на візантійські володіння у Криму.
Кавказькі походи
Невдача в поході на Царгород не зупинила військових дій князя Ігоря. У вересні 943 року він провів великий похід на Каспійське море. Союзниками русів виступили алани, черкеси та лезгини. Як описав азербайджанський поет Нізамі Генджеві, руси, діставшися берегом до Дербента, завантажилися на кораблі й з моря увійшли в гирло річки Кури. Річкою їхня флотилія досягла середини Кавказької Албанії (території нинішнього Карабаху).
Розбивши мусульманські війська, князь Ігор зайняв столицю Карабаху — велике і багате місто Бердаа і в ньому розмістив свою ставку. За короткий час він фактично захопив всю країну. Через пів року епідемія дизентерії у війську, яку ймовірно спричинило надмірне вживання субтропічних фруктів[], змусила таки його повернутися на Русь. З багатою здобиччю русь, як свідчить літопис, «попливла назад, і ніхто не смів перейти їй дорогу».
Загибель
В останні роки князювання Ігор вів війну з деревлянами. Причиною невдоволення деревлян владою князя було велике полюддя (данина), яку збирав із них Ігор за допомогою варягів.
«Як прийде місяць листопад, — оповідає Костянтин VII Багрянородний, — князь з військом виходить з Києва у землі підвладних слов'ян на полюддя. Перебувають там цілу зиму і вертаються у квітні й тоді споряджають човни в дорогу до Візантії».
Такий збір полюддя було дуже дошкульний для місцевого населення. Не тільки треба було доставити тяжку данину — хутра, шкури, мед, віск, чи чого там чекав Київ, — але й утримувати цілу зиму військо. Тому слов'янські племена не раз виступали проти.
Данину у Деревлянській землі Ігор відступив зразу своєму воєводі Свенельдові. Країна була багата, і воєвода мав з неї великі доходи. Але тоді дружина самого Ігоря почала нарікати, що їй так добре не живеться: «Свенельдові вояки приоділися у зброю і одяги, а ми голі! Ходи, княже, з нами по дань, і ти добудеш, і ми». Ігор вирішив збільшити данину деревлянам і пішов із дружиною на Деревлянську землю. Почалися звичайні «примучування» — Ігореві вояки взяли данину силою.
Коли князь з дружиною вже повертався до Києва, він задумався і сказав дружині: «Ідіть з даниною до дому, а я вернуся і ще походжу». Думав ще більше для себе зібрати. Як деревляни дізналися, що він вертається, сказали: «Як внадиться вовк між вівці, то повиносить усе стадо, поки його не уб'ють. Так буде і з нами, як його не вб'ємо, то нас вигубить». І під городом Іскоростенем зробили засідку й убили Ігоря разом з його товаришами. Візантійський хроніст другої половини X століття Лев Диякон змалював докладнішу картину розправи над Ігорем. Він повідомляв, що його прив'язали до стовбурів двох нагнутих дерев, відпустили, й дерева роздерли його тіло на дві частини.
Літопис подає смерть Ігоря восени 944 року.
Сім'я
Вшанування пам'яті
- У місті Київ є Ігорівська вулиця.
- У Львові є вулиця Ігорева.
- У місті Васильків є вулиця Князя Ігоря.
- У місті Черкаси провулок Серафимовича перейменували провулок Князя Ігоря.
- У місті Краматорськ вулицю Маршала Рокосовського перейменовали на вулицю Князя Ігоря.
- У місті Слов'янськ вулицю Дехтярьова перейменували на вулицю Князя Ігоря. Також є провулок Князя Ігоря.
Див. також
Примітки
- Згідно з літописами, Олег помер на п'ятий рік після походу в Царгород. Але оскільки був на увазі не похід 907, а похід 911 року, то Олег помер у 915. Михайло Грушевський теж датував смерть Олега 915 роком
- А. Э. Игорь Рюрикович // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 61–62.
- Игорь Рюрикович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 788–789.
- Игори // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 10. — С. 567–568.
- Е. К. Ольга св. // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIа. — С. 910–911.
- Котляр М. Ф. Ігор, Ігор Старий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 672. — .
- Поштовий індекс вул. Князя Ігоря, м. Васильків, Обухівський район, Київська область. Поштові індекси України - Postcode.in.ua (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
- У Черкасах перейменували більше сотні топонімів. Історична правда. Процитовано 18 лютого 2023.
- У Краматорську з’явилися вулиці Пластова, Любомира Гузара та Квітки Цісик. Історична правда. Процитовано 15 червня 2023.
Джерела
- Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Котляр М. Ф. Ігор, Ігор Старий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 672. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігор Рюрикович
- Ігор, князь київський [ 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
| Попередник Олег Віщий |  | Князь Київський 912/922-944 | | Наступник Ольга Свята |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Ryu rikovich pom 944 kiyivskij knyaz z 912 abo 922 po 944 rik Faktichnij zasnovnik ruskoyi knyazhoyi dinastiyi Ryurikovichiv Zgidno z Povistyu vremennih lit sin varyazkogo knyazya Ryurika Jmovirno zdijsniv dva pohodi na Konstantinopol 941 i 944 yaki zakinchilisya ukladannyam rusko vizantijskogo dogovoru Organizuvav pohodi rusi na Kaspijske more Vbitij derevlyanami za nepomirnij zbir danini Igor RyurikovichIgor RyurikovichMozayika na stanciyi Zoloti Vorota Kiyivskij metropolitenKnyaz Kiyivskij912 922 944Poperednik Oleg VishijNastupnik Olga SvyataNarodivsya nevidomoPomer 944 Okolici mista IskorostenKrayina Kiyivska RusRid RyurikovichiBatko RyurikU shlyubi z Olga Diti Svyatoslav Igorovich Ulib IgorovichReligiya slov yanske yazichnictvo Mediafajli u VikishovishiImenaI gor Ryu rikovich v ukrayinskij istoriografiyi z patronimom I gor I abo I gor I Ki yivskij u zahidnij istoriografiyi z nomerom pravitelya i nazvoyu knyazivstva I gor Starij z prizviskom BiografiyaPohodzhennya Povist minulih lit nazivaye Igorya sinom Ryurika Ce ye odniyeyu z osnov normanskoyi teoriyi viniknennya Rusi Hocha vikladenu v Povisti versiyu biografiyi Igorya pislya doslidzhen akademika Oleksiya Shahmatova bilshist istorikiv vvazhaye za shtuchnu legendu ale v pitanni pro pohodzhennya Igorya odnostajnosti nemaye Ye versiyi sho vin taki buv sinom Ryurika abo odnim iz voyevod Olega abo nashadkom Askolda abo prosto cholovikom Olgi yaka mozhlivo bula spadkoyemniceyu knyaziv Kiyevichiv Zastupivshi na knyazhij stil knyaz Igor prodovzhiv politiku svogo poperednika v yakij knyazhomu flotu vidvodilasya chi ne golovna vijskovo diplomatichna misiya dzherelo Pohodi Morski pohodi knyazya Igorya mali shirokij mizhnarodnij rezonans pro nih pisali jogo suchasniki vizantijski hronisti Simeon Logofet Grigorij i Luitprand ta arabskij hronist Al Masudi Za yihnimi rozpovidyami 941 roku knyaz Igor rozpochav vijnu z Vizantiyeyu Prichini ciyeyi vijni zalishilisya nevidomimi Najimovirnishoyu vvazhayut versiyu sho Vizantiya znovu pochala obmezhuvati Rus u torgivli ta namagalasya kolonizuvati Chornomorske uzberezhzhya rusiv Vizantijski pohodi Dokladnishe Pohid na Cargorod 941 Greki znishuyut greckim vognem flot rusiv Dostovirno vidomi pohodi Igorya na Konstantinopol Cargorod u 941 ta 944 rokah Posadivshi na 1000 chovniv 40 tisyachnu druzhinu v inshih litopisah nazivayetsya nerealna cifra 10 000 korabliv knyaz vijshov iz Dnipra i bezpereshkodno uvijshov do Bosforskoyi protoki Prote cej pohid buv nevdalim oskilki bilya samogo Konstantinopolya rusku flotiliyu spalili greckim vognem Chas dlya pohodu knyaz vibrav zruchnij vin znav sho vizantijskij flot i bilshist imperatorskogo vijska buli na vijni z saracinami Odnak vizantijskij imperator zavchasno poperedzhenij hersoneskim strategom pro vihid u more flotu rusiv i navchenij dosvidom poperednih vijn z nimi vstig povernuti svij flot do stolici Tozh koli chovni z ruskimi voyinami uvijshli do Bosforu podalshij shlyah yim perekriv vizantijskij flot pid komanduvannyam patriciya Feofana Na ozbroyenni greckih branderiv buv greckij vogon yakogo ne mali rusi I ce davalo grekam veliku perevagu v boyu Ta knyaz Igor bij prijnyav U Bosfori chi na pidhodi do nogo vidbulasya velika morska bitva v yakij greki vzyali verh nad knyazhim flotom Vidstupivshi v more knyaz Igor povernuv svij flot do beregiv Maloyi Aziyi i pochav pustoshiti beregi Vifiniyi i Paflagoniyi Poki ruski sili grabuvali tamteshni teritoriyi vizantijskij imperator styagnuv v Malu Aziyu vsi svoyi suhoputni j morski sili Makedonska kavaleriya rozbila desantni zagoni rusiv a flotiliya Feofana blokuvala knyazhij flot z morya U veresni vidbulasya povtorna morska bitva dvoh flotiv v yakij knyazhij flot znovu zaznav vidchutnoyi porazki Greki svoyim yasnim vognem goryucha sumish yaka nagaduvala napalm i ne gasilasya vodoyu spalili bagato knyazhih chovniv Vnochi knyaz Igor zumiv iz zalishkami svogo flotu prorvatisya kriz blokadu i napravivsya do Kerchenskoyi protoki Ves perehid do Kerchi rusi vidbivalisya vid peresliduvannya vizantijskogo flotu i vtratili v boyah she bagato svoyih chovniv i voyiniv Polonenih rusiv greki privezli do Cargoroda de yak zasvidchuyut litopisci ochevidci yim vidrubali golovi U 944 roci mizh Kiyevom i Cargorodom bulo dosyagnuto zgodi i ukladeno soyuznu i torgovelnu ugodu 944 roku ta vzhe z bilshimi obmezhennyami dlya Rusi nizh ce bulo obumovleno pri Olegovi Rus zobov yazuvalasya dopomagati imperatorovi vijskami ta ne pretenduvati bilshe na vizantijski volodinnya u Krimu Kavkazki pohodi Nevdacha v pohodi na Cargorod ne zupinila vijskovih dij knyazya Igorya U veresni 943 roku vin proviv velikij pohid na Kaspijske more Soyuznikami rusiv vistupili alani cherkesi ta lezgini Yak opisav azerbajdzhanskij poet Nizami Gendzhevi rusi distavshisya beregom do Derbenta zavantazhilisya na korabli j z morya uvijshli v girlo richki Kuri Richkoyu yihnya flotiliya dosyagla seredini Kavkazkoyi Albaniyi teritoriyi ninishnogo Karabahu Rozbivshi musulmanski vijska knyaz Igor zajnyav stolicyu Karabahu velike i bagate misto Berdaa i v nomu rozmistiv svoyu stavku Za korotkij chas vin faktichno zahopiv vsyu krayinu Cherez piv roku epidemiya dizenteriyi u vijsku yaku jmovirno sprichinilo nadmirne vzhivannya subtropichnih fruktiv dzherelo zmusila taki jogo povernutisya na Rus Z bagatoyu zdobichchyu rus yak svidchit litopis poplivla nazad i nihto ne smiv perejti yij dorogu Zagibel Igor zbiraye daninu z derevlyan Radzivillivskij litopis Strata Igorya derevlyanami V ostanni roki knyazyuvannya Igor viv vijnu z derevlyanami Prichinoyu nevdovolennya derevlyan vladoyu knyazya bulo velike polyuddya danina yaku zbirav iz nih Igor za dopomogoyu varyagiv Yak prijde misyac listopad opovidaye Kostyantin VII Bagryanorodnij knyaz z vijskom vihodit z Kiyeva u zemli pidvladnih slov yan na polyuddya Perebuvayut tam cilu zimu i vertayutsya u kvitni j todi sporyadzhayut chovni v dorogu do Vizantiyi Takij zbir polyuddya bulo duzhe doshkulnij dlya miscevogo naselennya Ne tilki treba bulo dostaviti tyazhku daninu hutra shkuri med visk chi chogo tam chekav Kiyiv ale j utrimuvati cilu zimu vijsko Tomu slov yanski plemena ne raz vistupali proti Daninu u Derevlyanskij zemli Igor vidstupiv zrazu svoyemu voyevodi Sveneldovi Krayina bula bagata i voyevoda mav z neyi veliki dohodi Ale todi druzhina samogo Igorya pochala narikati sho yij tak dobre ne zhivetsya Sveneldovi voyaki priodilisya u zbroyu i odyagi a mi goli Hodi knyazhe z nami po dan i ti dobudesh i mi Igor virishiv zbilshiti daninu derevlyanam i pishov iz druzhinoyu na Derevlyansku zemlyu Pochalisya zvichajni primuchuvannya Igorevi voyaki vzyali daninu siloyu Koli knyaz z druzhinoyu vzhe povertavsya do Kiyeva vin zadumavsya i skazav druzhini Idit z daninoyu do domu a ya vernusya i she pohodzhu Dumav she bilshe dlya sebe zibrati Yak derevlyani diznalisya sho vin vertayetsya skazali Yak vnaditsya vovk mizh vivci to povinosit use stado poki jogo ne ub yut Tak bude i z nami yak jogo ne vb yemo to nas vigubit I pid gorodom Iskorostenem zrobili zasidku j ubili Igorya razom z jogo tovarishami Vizantijskij hronist drugoyi polovini X stolittya Lev Diyakon zmalyuvav dokladnishu kartinu rozpravi nad Igorem Vin povidomlyav sho jogo priv yazali do stovburiv dvoh nagnutih derev vidpustili j dereva rozderli jogo tilo na dvi chastini Litopis podaye smert Igorya voseni 944 roku Sim yaDokladnishe Ryurikovichi Ryurik z malim Igorem Radzivillivskij litopis Batko Ryurik 879 rodonachalnik knyaz ladozkij Druzhina Olga 902 969 shlyub 913 roku Svyatoslav 972 velikij knyaz kiyivskij 945 972 Vshanuvannya pam yatiU misti Kiyiv ye Igorivska vulicya U Lvovi ye vulicya Igoreva U misti Vasilkiv ye vulicya Knyazya Igorya U misti Cherkasi provulok Serafimovicha perejmenuvali provulok Knyazya Igorya U misti Kramatorsk vulicyu Marshala Rokosovskogo perejmenovali na vulicyu Knyazya Igorya U misti Slov yansk vulicyu Dehtyarova perejmenuvali na vulicyu Knyazya Igorya Takozh ye provulok Knyazya Igorya Div takozhIgoreva mogilaPrimitkiZgidno z litopisami Oleg pomer na p yatij rik pislya pohodu v Cargorod Ale oskilki buv na uvazi ne pohid 907 a pohid 911 roku to Oleg pomer u 915 Mihajlo Grushevskij tezh datuvav smert Olega 915 rokom A E Igor Ryurikovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 61 62 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q4530186d Track Q21175479d Track Q25865496 Igor Ryurikovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIa S 788 789 d Track Q23892916d Track Q602358d Track Q24423087d Track Q19908137d Track Q656 Igori Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1913 T 10 S 567 568 d Track Q656d Track Q26160606d Track Q4114391d Track Q4448234d Track Q25376838 E K Olga sv Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXIa S 910 911 d Track Q24465685d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892938d Track Q26943853d Track Q19908137 Kotlyar M F Igor Igor Starij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 672 ISBN 966 00 0610 1 Poshtovij indeks vul Knyazya Igorya m Vasilkiv Obuhivskij rajon Kiyivska oblast Poshtovi indeksi Ukrayini Postcode in ua ukr Procitovano 3 kvitnya 2024 U Cherkasah perejmenuvali bilshe sotni toponimiv Istorichna pravda Procitovano 18 lyutogo 2023 U Kramatorsku z yavilisya vulici Plastova Lyubomira Guzara ta Kvitki Cisik Istorichna pravda Procitovano 15 chervnya 2023 DzherelaVojtovich L 3 1 Dinastiya Ryurikovichiv Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Kotlyar M F Igor Igor Starij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 672 ISBN 966 00 0610 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Igor Ryurikovich Igor knyaz kiyivskij 14 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Poperednik Oleg Vishij Knyaz Kiyivskij 912 922 944 Nastupnik Olga Svyata