Походи Русів на Каспійське море — серія військових походів руських дружин на мусульманські держави в басейні Каспійського моря (на території сучасних Дагестану, Азербайджану та Ірану), складова частина норманської експансії епохи середньовіччя. У науці залишається спірним питання, чи пов'язані ці походи з київським угрупованням русів, чи з іншими їхніми центрами, місця розташування яких дослідники визначають у Чернігові, Тмуторокані або на Верхній Волзі.
До 960-х рр. походи русів на Каспійське море розглядають в контексті протистояння Хозарського каганату з мусульманськими державами на узбережжі Каспійського моря. Адже саме Хозарський каганат контролював річкові шляхи, що вели до Каспійського моря — шлях по Дону контролювала хозарська фортеця Саркел, а по Волзі — столиця каганату Ітиль. Тож, згідно з повідомленнями арабських середньовічних істориків та географів, руси або виступали найманцями хозар, або отримували від них дозвіл на прохід в обмін на частку здобичі (50 %); згадується й тривале перебування найманого війська з русів у столиці каганату.
Перші повідомлення про русів у регіоні Каспійського моря
Перші повідомлення про русів у регіоні Каспійського моря пов'язані з торгівлею і датуються 840-ми рр.: Ібн Хордадбех повідомляє про шляхи купців-русів до близькосхідних міст Багдада та Рея: по Дону та Волзі вони потрапляли до Каспійського моря, а звідти йшли в Іран. У IX ст. регіон Каспійського моря набув важливого значення в торгівлі арабських країн — у цей час ним проходили торгові шляхи, які пов'язували Іран, Ірак і Середню Азію з Поволжям, Східною та Центральною Європою, свідченням чого є багаточисельні знахідки арабського срібла в основному монет, в Східній Європі.
Перше повідомлення про військову експедицію русів у Каспійський регіон датується 864—884 роками, коли, згідно з повідомленням іранського історика XIII ст. Ібн Ісфендійара, у роки правління еміра Табаристана , була повністю винищена дружина русів, яка захопила найбільший порт на південному узбережжі Каспійського моря — . Дехто із сучасних істориків вважають інформацію про цей похід помилковою, адже мусульманські історики Х ст. датують перші військові виправи русів на Каспій 50-ма роками пізніше. 883 року під Абескуном відбулась морська битва у якій руський флот зазнав поразки.
Походи 909—914
Значно більший масштаб мала серія походів русів на Каспійське море, що, за повідомленнями різних джерел, датується 909—914 рр. Згідно з повідомленням того ж Ібн Ісфендійара, а також Амулі та Захір ад-Діна, восени 909/910 року руси знов захопили Абаскун, але потім були розбиті. Наступного року вони захопили місто Сарі, проте знову були розбиті на суші, а згодом — і на морі.
912/913 року, як повідомляє ал-Масуді, величезний флот русів із 500 човнів по 100 воїнів у кожному в обмін на обіцянку віддати половину майбутньої здобичі був пропущений хозарами на Каспій. Руси зробили базою своїх набігів острови поблизу міста Баку. Повністю були спустошені Гілян, Дейлем, Табаристан та Абаскун на південному узбережжі моря, потім була розорена територія сучасного Азербайджану. Із величезною здобиччю руси вирушили через Хозарію назад. Та коли вони, дотримавшись домовленості, віддали відповідну частку здобичі хозарам, мусульманська гвардія кагана атакувала русів, нібито для того щоб помститися за своїх єдиновірців. Руси зазнали поразки — врятувалося лише приблизно 5 тис. воїнів, які відступили вгору по Волзі та були пізніше винищені буртасами й болгарами волзькими.
Похід 943/945
Похід 943/945 описаний у багатьох джерелах різного походження — оповідях Ібн ал-Асіра, Мовсеса Каганкатваці, , у Кембриджському документі, — що дає змогу відтворити його більш детально.
Близько 939 року, відповідно до Кембриджського документа, полководець русів Хелгу (історики сперечаються щодо його ідентифікації) захопив хозарське місто Самкерц (Тмутаракань), але був розбитий хозарським полководцем Песахом. Хозари змусили русів напасти на Візантію, але й там зазнали нищівної поразки, після якої Хелгу вирушив на Персію. Учені вбачають у цій оповіді опис невдалого походу київського князя Ігоря на Візантію у 941 році. 943 р., згідно з повідомленням арабських джерел, руси з'явилися в Закавказзі, де захопили місто Бердаа. Вони намагалися закріпитися в місті, але потім, під тиском війська делеймітів, були змушені відступити, перебивши тих мешканців міста, які не змогли внести за себе викуп.
Похід 965—969
Існуванню Хозарського каганату було покладено край походом київського князя Святослава Ігоровича у 965—969 рр. У ході 2-х кампаній руси захопили Саркел на Дону, згодом їм вдалося розграбувати Ітиль у гирлі Волги та Семендер поблизу узбережжя Каспійського моря. Розгром каганату відкрив русам шлях до безпосереднього втручання у справи держав Закавказзя та Північного Ірану.
Кампанії 987 і 1030-х
У 987 році руси на запрошення еміра Маймуна бен Ахмада втрутилися в політичну боротьбу в Дербенті. 1030—31, знову як союзники правителя Дербента, руси розбили військо правителя Ширвана Минучихра і навіть перейшли річку Аракс (притока Кури). Після цього частина русів через Візантію вернулася на батьківщину, а інші наступного 1032 в союзі з аланами виступили вже проти Дербента, але зазнали поразки. Немає сумнівів, що центром активності русів на Закавказзі в XI—XII ст. стало Тмутороканське князівство, яке протягом більш ніж століття контролювалось руськими князями. За деякими джерелами, існували поселення русів і в самому Дагестані — про це йдеться в т. зв. Історії Ірхана.
Похід 1174
Останній похід русів на Каспійське море датується 1174. Згідно з Хакані — придворним поетом ширваншахів, 73 човни русів піднялися Курою до Лемберана, а союзні їм половці, захопивши Дербент, також рушили в Північний Азербайджан. Лише спільними зусиллями ширваншаха Ахситана I та грузинського царя Георгія III вдалося припинити цей грабіжницький набіг.
Значення
Походи русів на Каспійське море тривали значно довше походів Русі на Візантію, проте, у порівнянні з ними, мали другорядне значення для становлення Давньоруської держави. Із поступовим занепадом мусульманської торгівлі в регіоні й т. зв. кризою арабського срібла інтереси Київської Русі дедалі більш концентрувалися на взаєминах із Візантійською імперією та країнами Європи, чому сприяла і християнізація Русі. Водночас ці походи сприяли поширенню торгівлі Русі із країнами Сходу, встановленню регулярних економічних, політичних контактів Русі з мусульманським світом.
Джерела та література
- Плахонін А. Г. Походи Русів на Каспійське море // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 465. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohodi Rusiv na Kaspijske more seriya vijskovih pohodiv ruskih druzhin na musulmanski derzhavi v basejni Kaspijskogo morya na teritoriyi suchasnih Dagestanu Azerbajdzhanu ta Iranu skladova chastina normanskoyi ekspansiyi epohi serednovichchya U nauci zalishayetsya spirnim pitannya chi pov yazani ci pohodi z kiyivskim ugrupovannyam rusiv chi z inshimi yihnimi centrami miscya roztashuvannya yakih doslidniki viznachayut u Chernigovi Tmutorokani abo na Verhnij Volzi Priblizno vkazano miscevosti kudi vidbuvalisya pohodi Do 960 h rr pohodi rusiv na Kaspijske more rozglyadayut v konteksti protistoyannya Hozarskogo kaganatu z musulmanskimi derzhavami na uzberezhzhi Kaspijskogo morya Adzhe same Hozarskij kaganat kontrolyuvav richkovi shlyahi sho veli do Kaspijskogo morya shlyah po Donu kontrolyuvala hozarska fortecya Sarkel a po Volzi stolicya kaganatu Itil Tozh zgidno z povidomlennyami arabskih serednovichnih istorikiv ta geografiv rusi abo vistupali najmancyami hozar abo otrimuvali vid nih dozvil na prohid v obmin na chastku zdobichi 50 zgaduyetsya j trivale perebuvannya najmanogo vijska z rusiv u stolici kaganatu Pershi povidomlennya pro rusiv u regioni Kaspijskogo moryaPershi povidomlennya pro rusiv u regioni Kaspijskogo morya pov yazani z torgivleyu i datuyutsya 840 mi rr Ibn Hordadbeh povidomlyaye pro shlyahi kupciv rusiv do blizkoshidnih mist Bagdada ta Reya po Donu ta Volzi voni potraplyali do Kaspijskogo morya a zvidti jshli v Iran U IX st region Kaspijskogo morya nabuv vazhlivogo znachennya v torgivli arabskih krayin u cej chas nim prohodili torgovi shlyahi yaki pov yazuvali Iran Irak i Serednyu Aziyu z Povolzhyam Shidnoyu ta Centralnoyu Yevropoyu svidchennyam chogo ye bagatochiselni znahidki arabskogo sribla v osnovnomu monet v Shidnij Yevropi Pershe povidomlennya pro vijskovu ekspediciyu rusiv u Kaspijskij region datuyetsya 864 884 rokami koli zgidno z povidomlennyam iranskogo istorika XIII st Ibn Isfendijara u roki pravlinnya emira Tabaristana bula povnistyu vinishena druzhina rusiv yaka zahopila najbilshij port na pivdennomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya Dehto iz suchasnih istorikiv vvazhayut informaciyu pro cej pohid pomilkovoyu adzhe musulmanski istoriki H st datuyut pershi vijskovi vipravi rusiv na Kaspij 50 ma rokami piznishe 883 roku pid Abeskunom vidbulas morska bitva u yakij ruskij flot zaznav porazki Pohodi 909 914Znachno bilshij masshtab mala seriya pohodiv rusiv na Kaspijske more sho za povidomlennyami riznih dzherel datuyetsya 909 914 rr Zgidno z povidomlennyam togo zh Ibn Isfendijara a takozh Amuli ta Zahir ad Dina voseni 909 910 roku rusi znov zahopili Abaskun ale potim buli rozbiti Nastupnogo roku voni zahopili misto Sari prote znovu buli rozbiti na sushi a zgodom i na mori 912 913 roku yak povidomlyaye al Masudi velicheznij flot rusiv iz 500 chovniv po 100 voyiniv u kozhnomu v obmin na obicyanku viddati polovinu majbutnoyi zdobichi buv propushenij hozarami na Kaspij Rusi zrobili bazoyu svoyih nabigiv ostrovi poblizu mista Baku Povnistyu buli spustosheni Gilyan Dejlem Tabaristan ta Abaskun na pivdennomu uzberezhzhi morya potim bula rozorena teritoriya suchasnogo Azerbajdzhanu Iz velicheznoyu zdobichchyu rusi virushili cherez Hozariyu nazad Ta koli voni dotrimavshis domovlenosti viddali vidpovidnu chastku zdobichi hozaram musulmanska gvardiya kagana atakuvala rusiv nibito dlya togo shob pomstitisya za svoyih yedinovirciv Rusi zaznali porazki vryatuvalosya lishe priblizno 5 tis voyiniv yaki vidstupili vgoru po Volzi ta buli piznishe vinisheni burtasami j bolgarami volzkimi Pohid 943 945Pohid 943 945 opisanij u bagatoh dzherelah riznogo pohodzhennya opovidyah Ibn al Asira Movsesa Kagankatvaci u Kembridzhskomu dokumenti sho daye zmogu vidtvoriti jogo bilsh detalno Blizko 939 roku vidpovidno do Kembridzhskogo dokumenta polkovodec rusiv Helgu istoriki sperechayutsya shodo jogo identifikaciyi zahopiv hozarske misto Samkerc Tmutarakan ale buv rozbitij hozarskim polkovodcem Pesahom Hozari zmusili rusiv napasti na Vizantiyu ale j tam zaznali nishivnoyi porazki pislya yakoyi Helgu virushiv na Persiyu Ucheni vbachayut u cij opovidi opis nevdalogo pohodu kiyivskogo knyazya Igorya na Vizantiyu u 941 roci 943 r zgidno z povidomlennyam arabskih dzherel rusi z yavilisya v Zakavkazzi de zahopili misto Berdaa Voni namagalisya zakripitisya v misti ale potim pid tiskom vijska delejmitiv buli zmusheni vidstupiti perebivshi tih meshkanciv mista yaki ne zmogli vnesti za sebe vikup Pohid 965 969Isnuvannyu Hozarskogo kaganatu bulo pokladeno kraj pohodom kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha u 965 969 rr U hodi 2 h kampanij rusi zahopili Sarkel na Donu zgodom yim vdalosya rozgrabuvati Itil u girli Volgi ta Semender poblizu uzberezhzhya Kaspijskogo morya Rozgrom kaganatu vidkriv rusam shlyah do bezposerednogo vtruchannya u spravi derzhav Zakavkazzya ta Pivnichnogo Iranu Kampaniyi 987 i 1030 hU 987 roci rusi na zaproshennya emira Majmuna ben Ahmada vtrutilisya v politichnu borotbu v Derbenti 1030 31 znovu yak soyuzniki pravitelya Derbenta rusi rozbili vijsko pravitelya Shirvana Minuchihra i navit perejshli richku Araks pritoka Kuri Pislya cogo chastina rusiv cherez Vizantiyu vernulasya na batkivshinu a inshi nastupnogo 1032 v soyuzi z alanami vistupili vzhe proti Derbenta ale zaznali porazki Nemaye sumniviv sho centrom aktivnosti rusiv na Zakavkazzi v XI XII st stalo Tmutorokanske knyazivstvo yake protyagom bilsh nizh stolittya kontrolyuvalos ruskimi knyazyami Za deyakimi dzherelami isnuvali poselennya rusiv i v samomu Dagestani pro ce jdetsya v t zv Istoriyi Irhana Pohid 1174Ostannij pohid rusiv na Kaspijske more datuyetsya 1174 Zgidno z Hakani pridvornim poetom shirvanshahiv 73 chovni rusiv pidnyalisya Kuroyu do Lemberana a soyuzni yim polovci zahopivshi Derbent takozh rushili v Pivnichnij Azerbajdzhan Lishe spilnimi zusillyami shirvanshaha Ahsitana I ta gruzinskogo carya Georgiya III vdalosya pripiniti cej grabizhnickij nabig ZnachennyaPohodi rusiv na Kaspijske more trivali znachno dovshe pohodiv Rusi na Vizantiyu prote u porivnyanni z nimi mali drugoryadne znachennya dlya stanovlennya Davnoruskoyi derzhavi Iz postupovim zanepadom musulmanskoyi torgivli v regioni j t zv krizoyu arabskogo sribla interesi Kiyivskoyi Rusi dedali bilsh koncentruvalisya na vzayeminah iz Vizantijskoyu imperiyeyu ta krayinami Yevropi chomu spriyala i hristiyanizaciya Rusi Vodnochas ci pohodi spriyali poshirennyu torgivli Rusi iz krayinami Shodu vstanovlennyu regulyarnih ekonomichnih politichnih kontaktiv Rusi z musulmanskim svitom Dzherela ta literaturaPlahonin A G Pohodi Rusiv na Kaspijske more Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 465 ISBN 978 966 00 1142 7