Дейлеміти — войовничі іраномовні жителі Дейлема (Дейлемана) — гірського Ґіляна, гірської частини Табаристана в північному Ірані (південно-західне узбережжя Каспійського моря). Воїни з Дейлема входили у війська перських царів з VI століття, пізніше відомі як складова частина гвардії арабських халіфів. Хоча вони були найманцями, користувалися незалежністю попри безліч мусульманських військових походів проти них. В кінці IX століття дейлемітів, серед яких раніше було поширене несторіанське християнство, прийняли іслам шиїтського напрямку і стали здійснювати загарбницькі походи на сусідні області.
Під цією назвою відома також династія Буїдів, різні гілки якої правили в Середні століття в різних областях Ірану, також у Багдаді в 945—1055 рр. Найстаршою дейлемською династією, мабуть, були . Найбільш рання згадка про них сягає 791 року.
З експансією дейлемітів пов'язане поширення на Загрос і Вірменське нагір'я відповідно іранських мов горані і зазакі (народ заза).
Посилання
- Джустаніди на сайті «runivers» [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття з історії Ірану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dejlemiti vojovnichi iranomovni zhiteli Dejlema Dejlemana girskogo Gilyana girskoyi chastini Tabaristana v pivnichnomu Irani pivdenno zahidne uzberezhzhya Kaspijskogo morya Voyini z Dejlema vhodili u vijska perskih cariv z VI stolittya piznishe vidomi yak skladova chastina gvardiyi arabskih halifiv Hocha voni buli najmancyami koristuvalisya nezalezhnistyu popri bezlich musulmanskih vijskovih pohodiv proti nih V kinci IX stolittya dejlemitiv sered yakih ranishe bulo poshirene nestorianske hristiyanstvo prijnyali islam shiyitskogo napryamku i stali zdijsnyuvati zagarbnicki pohodi na susidni oblasti Pid ciyeyu nazvoyu vidoma takozh dinastiya Buyidiv rizni gilki yakoyi pravili v Seredni stolittya v riznih oblastyah Iranu takozh u Bagdadi v 945 1055 rr Najstarshoyu dejlemskoyu dinastiyeyu mabut buli Najbilsh rannya zgadka pro nih syagaye 791 roku Z ekspansiyeyu dejlemitiv pov yazane poshirennya na Zagros i Virmenske nagir ya vidpovidno iranskih mov gorani i zazaki narod zaza PosilannyaDzhustanidi na sajti runivers 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi