Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буїди , Бувейхіди — династія шиїтських правителів, що були главами держави в Західній Персії і в Іраку (903—1055). Засновник династії Алі ібн-Бувейх висунувся як ватажок збройних загонів горців Гіляна (Півн.-Зах. Персія). Алі і його два брати здійснили значні територіальні захвати в Зах. Персії. У 945 Ахмед, брат Алі, захопив Багдад, після чого Буїди встановили свій контроль над аббасидським халіфатом. Буїди — перші правителі, які привласнили стародавній перський титул «цар царів» (шаханшах).
| Буїди | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 934 |
|---|---|
| Офіційна мова | середньоперська мова і арабська |
| Континент | Азія |
| Країна | Іран і  Ірак |
| Столиця | Шираз, Рей і Багдад |
| Форма правління | Спадкова монархія |
| Мова комунікації | перська, d, середньоперська мова і арабська |
| Час/дата припинення існування | 1062 |
| Площа | 1 600 000 км² |
 | |
 Буїди у Вікісховищі | |
У доісламську епоху Буїди обслуговували сасанідських послів і купців. В халіфаті спадково займали пост амір ал-Умара — верховного головнокомандувача і командувача гвардією гулямів, фактично військового диктатора.
З 934 по 1028 роки Буїди володіли областю Фарс на південному заході Ірану; з 932 по 1028 вони управляли Джибалом, який періодично ділився на уділи Рей і Ісфахан; з 936 по 1048 — Керманом. З 945 по 1055 Буіди управляли Багдадом і значною частиною території сучасного Іраку.
За правління еміра на ім'я Адуд ад-Даула Фенна Хосров (978—983) владу Буїдів визнали Ірак, Західний Іран і вся Аравія. За його наказом по всій Месопотамії відбудували й розширили за рахунок державних коштів іригаційну систему, у Багдаді було споруджено пишний Дар аль-ільм — «Будинок науки». Була зафіксована чітка норма податків із селян. Розквітнув Шираз, у якому Адуд ад-Даула розташував свою столицю. За його правління тут було завершено спорудження пишного шахського палацу на 360 кімнат. В бібліотеці палацу було понад 10 тис. манускриптів.
У другій половині XI століття Буїди занепали в результаті нашестя Сельджуків та їхніх союзників.
Див. також
Посилання
- Сайт «runivers» [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buyidi Buvejhidi dinastiya shiyitskih praviteliv sho buli glavami derzhavi v Zahidnij Persiyi i v Iraku 903 1055 Zasnovnik dinastiyi Ali ibn Buvejh visunuvsya yak vatazhok zbrojnih zagoniv gorciv Gilyana Pivn Zah Persiya Ali i jogo dva brati zdijsnili znachni teritorialni zahvati v Zah Persiyi U 945 Ahmed brat Ali zahopiv Bagdad pislya chogo Buyidi vstanovili svij kontrol nad abbasidskim halifatom Buyidi pershi praviteli yaki privlasnili starodavnij perskij titul car cariv shahanshah Buyidi Prapor Data stvorennya zasnuvannya934 Oficijna movaserednoperska mova i arabska KontinentAziya KrayinaIran i Irak StolicyaShiraz Rej i Bagdad Forma pravlinnyaSpadkova monarhiya Mova komunikaciyiperska d serednoperska mova i arabska Chas data pripinennya isnuvannya1062 Plosha1 600 000 km Buyidi u Vikishovishi Derzhava buyidiv na 970 rik U doislamsku epohu Buyidi obslugovuvali sasanidskih posliv i kupciv V halifati spadkovo zajmali post amir al Umara verhovnogo golovnokomanduvacha i komanduvacha gvardiyeyu gulyamiv faktichno vijskovogo diktatora Z 934 po 1028 roki Buyidi volodili oblastyu Fars na pivdennomu zahodi Iranu z 932 po 1028 voni upravlyali Dzhibalom yakij periodichno dilivsya na udili Rej i Isfahan z 936 po 1048 Kermanom Z 945 po 1055 Buidi upravlyali Bagdadom i znachnoyu chastinoyu teritoriyi suchasnogo Iraku Za pravlinnya emira na im ya Adud ad Daula Fenna Hosrov 978 983 vladu Buyidiv viznali Irak Zahidnij Iran i vsya Araviya Za jogo nakazom po vsij Mesopotamiyi vidbuduvali j rozshirili za rahunok derzhavnih koshtiv irigacijnu sistemu u Bagdadi bulo sporudzheno pishnij Dar al ilm Budinok nauki Bula zafiksovana chitka norma podatkiv iz selyan Rozkvitnuv Shiraz u yakomu Adud ad Daula roztashuvav svoyu stolicyu Za jogo pravlinnya tut bulo zaversheno sporudzhennya pishnogo shahskogo palacu na 360 kimnat V biblioteci palacu bulo ponad 10 tis manuskriptiv U drugij polovini XI stolittya Buyidi zanepali v rezultati nashestya Seldzhukiv ta yihnih soyuznikiv Div takozhDejlemitiPosilannyaSajt runivers 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik K 2002 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim