Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зазакі п заз Zazaki також димлі одна з іранських мов північно західної підгрупи ЗазакіZazaki Dımılki Kırmancki Kırdki şo

Зазакі

Зазакі

Зазакі (п.-заз. Zazaki), також димлі — одна з іранських мов північно-західної підгрупи.

Зазакі
Zazaki, Dımılki, Kırmancki, Kırdki, Şo-Bê, Zonê Ma
image
Поширена вТуреччина, Німеччина, Казахстан
Носії1-3,5 мільйони
Писемністьлатиниця, арабський алфавіт
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
індоіранської гілки
Іранська група
Західноіранська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2zza
ISO 639-3zza (загальний)
diq— південна (димлі)
kiu — північна (кирманджкі)

Поширена серед народності Заза на території Туреччини — у східній Анатолії, між витоками річок Євфрат і Тигр, в провінціях Тунджелі, Ерзінджан, Бінгель, Сивас, Ерзурум, Варто, Елязиг, Діярбекір, Сіверек, Адияман, а також частково в декількох селах Малатьї, Мардіна, Мутко, Аксарая.

image
Поширення курдських діалектів
   Змішані

Мова споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все талиською.

Носії мови зазакі зазвичай вважають себе частиною курдської спільноти, тому у курдській літературі зазакі зазвичай розглядається як діалект курдської мови. Проте відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, через це лінгвісти зазвичай вважають зазакі окремою мовою. На думку російського сходознавця І. А. Смирнової, мова зазакі є одною з двох складових діалектів курдської мови. Однак це припущення неоднозначно сприймається багатьма сходознавцями.

Примітки

  1. Л. А. Пірейко. Іранські мови // Мова заза. — Москва : Индрик, 1999. — Т. 2. — («Мови світу») — . з джерела 27 серпня 2019
  2. І. А Смирнова, Керім Ейюб. Історико-діалектологічної граматика курдської мови. — М: Наука, 1999. — Стор 5
  3. A. Rielstope. Some questions on Kurdish. — London: Smith & Br., 2003.

Посилання

image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою зазакі (димлі)
Pela Seri

image
Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою кирманджкі
image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zazaki p zaz Zazaki takozh dimli odna z iranskih mov pivnichno zahidnoyi pidgrupi ZazakiZazaki Dimilki Kirmancki Kirdki So Be Zone MaPoshirena vTurechchina Nimechchina KazahstanNosiyi1 3 5 miljoniPisemnistlatinicya arabskij alfavitKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya indoiranskoyi gilkiIranska grupaZahidnoiranska pidgrupa dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2zzaISO 639 3zza zagalnij diq pivdenna dimli kiu pivnichna kirmandzhki Poshirena sered narodnosti Zaza na teritoriyi Turechchini u shidnij Anatoliyi mizh vitokami richok Yevfrat i Tigr v provinciyah Tundzheli Erzindzhan Bingel Sivas Erzurum Varto Elyazig Diyarbekir Siverek Adiyaman a takozh chastkovo v dekilkoh selah Malatyi Mardina Mutko Aksaraya Poshirennya kurdskih dialektiv Kurmandzhi Sorani Kelhuri Zazaki Gurani Zmishani Mova sporidnena iz prikaspijskimi movami persh za vse taliskoyu Nosiyi movi zazaki zazvichaj vvazhayut sebe chastinoyu kurdskoyi spilnoti tomu u kurdskij literaturi zazaki zazvichaj rozglyadayetsya yak dialekt kurdskoyi movi Prote vidminnosti mizh zazaki ta inshimi kurdskimi dialektami dosit gliboki vzayemorozuminnya mizh nimi nemozhlive cherez ce lingvisti zazvichaj vvazhayut zazaki okremoyu movoyu Na dumku rosijskogo shodoznavcya I A Smirnovoyi mova zazaki ye odnoyu z dvoh skladovih dialektiv kurdskoyi movi Odnak ce pripushennya neodnoznachno sprijmayetsya bagatma shodoznavcyami PrimitkiL A Pirejko Iranski movi Mova zaza Moskva Indrik 1999 T 2 Movi svitu ISBN 978 585 7590997 z dzherela 27 serpnya 2019 I A Smirnova Kerim Ejyub Istoriko dialektologichnoyi gramatika kurdskoyi movi M Nauka 1999 Stor 5 A Rielstope Some questions on Kurdish London Smith amp Br 2003 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu zazaki dimli Pela Seri Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu kirmandzhki Zaza i zazaki 29 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Web Center of Zaza People 25 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Weblinks of Zaza people Ernst Kausen Die Zaza Sprache 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine Basiert vor allem auf Selcan 1998 und ist die Grundlage dieses Artikels DOC VATE Kulturgemeinde der Kirmanc Zaza 30 veresnya 2017 u Wayback Machine zazaisch Faruk Iremet The difference between Zaza Kurdish and Turkish 19 lyutogo 2010 u Wayback Machine englisch PDF Online Versionen einiger Arbeiten von Zulfu Selcan u a weitere Artikel Bilder und ein Worterbuch 29 lipnya 2012 u Wayback Machine Radio Zaza 26 zhovtnya 2019 u Wayback Machine in 4 Sprachen Zazaki fur Kinder 12 serpnya 2010 u Wayback Machine Mova zazaki na sajti Ethnologue Zaza A language of Turkey angl Mova dimli na sajti Ethnologue Zazaki Southern A language of Turkey angl Mova kirmandzhki na sajti Ethnologue Zazaki Northern A language of Turkey angl Mova zazaki na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Zaza 6 listopada 2018 u Wayback Machine angl Mova zazaki na sajti WALS Online Language Zazaki 1 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ